Вирази "long shot", "by a long shot" та "not by a long shot"

Що означають вирази "long shot", "by a long shot" та "not by a long shot"? Яка між ними різниця, та як їх вживати?

[@victorcool3447]

Дякую веримач!

[@user-vv1hv1jh2d]

Дякую за ролик. Це дійсно ексклюзив. На цю тему в україномовному та російськомовному Інтернеті я бачив лише три відео. По "long shot", "by a long shot" та "not by a long shot" було у Константінової (це та, про яку я згадував в коменті про сприйняття англійської на слух), але в неї просто були приклади без нормального пояснення логіки всіх цих ідіом. Ну і ще в двох місцях було лише про "long shot": на каналі у Сергія Німа та на каналі «Английский завтрак с Антониной» (ага, є такий канал:))) з досить непоганим контентом, але там ведуча чомусь уявляє себе хорошою актрисою і дуже часто сильно переграє). А в цілому способи вираження ймовірності в англійській мові - це, як мені здається, може навіть складніша тема, ніж способи вираження майбутнього. По-перше, фразові дієслова в розмовній англійській дуже полегшують життя, якщо ними володіти. Але щось я не пригадую надлишку фразових дієслів ймовірності. Серед поширених на думку спадає хіба що by far - «безумовно». По-друге, ймовірність можна виразити ідіомами, як ось у цьому Вашому відео про long shot. Як на мене, то сама відома ідіома ймовірності - це «once in a blue moon». Безумовно є і інші ідіоми ймовірності. По третє, є ціла купа прислівників ймовірності. - 100% ймовірності - це definitely-«однозначно» та варіанти «точно»: exactly, accurately, precisely. - Десь між 50% - 100% ймовірності - це варіанти «ймовірно»: probably, likely. - Приблизно 50% ймовірності - це варіанти «можливо»: perhaps, maybe, possibly. - Значно менше 50% ймовірності (і значно ближче до 0%) - це unlikely-«малоймовірно». - Ну і 0% ймовірності - це impossible-«неможливо». Мабуть є і інші прислівники ймовірності. Написав, які згадав. По-четверте, є модальні дієслова ймовірності. І це «по-четверте» - головне, про що би я хотів у Вас запитати. Я читав багато вітчизняних граматик. Вірніше, я їх починав читати багато))). І скрізь модальними дієсловами ймовірності чомусь називаються лише might та may. У Вас є хороше відео про might - «менш ймовірно» та may - «більш ймовірно», про що не знають більшість нейтів спікерів))). Але ж насправді мабуть значення всіх модальних дієслів на практиці треба ділити на дві групи: конкретні значення та «ймовірнісні» значення. Бо у наших граматиках люблять написати про must-«повинен», і всі ще зі школи пам’ятають оте «повинен». Та ще й люблять у першому ж абзаці розповісти, що модальні дієслова дуже хороші тим, що після них можна сміливо ставити голий інфінітив, тобто дієслово прямо з словника. Але усі ось такі знання благополучно розбиваються, наприклад, при зустрічі з хітом групи Roxette «It Must Have Been Love». Тут і must - явно не «повинен» (а щось типу «дуже ймовірно»), і інфінітив тут не голий, а перфектний. І таких модальних дієслів ймовірності ще є багато: can`t у значенні «цього не може бути, щоб», could - «міг би», should - «варто було би», would - «би». І після всіх них можна ставити і голий, і перфектний, і контініус, і перфект-контініус інфінітиви. Аде чомусь ніхто цілеспрямовано не ділить значення модальних дієслів на конкретні та «ймовірнісні». Що Ви думаєте з цього приводу? Дякую за відповідь.

[@azusko]

Відверто кажучи, я про це зовсім не думала. В мене вивчення англійської пішло дуже навпаки: я спершу дуже багато дивилася серіали, та грала в комп'ютерні ігри де спілкувалася англійською. А потім вже почала дивитися в граматику. Таким чином в мене певне відчуття мови з'явилося без розбору будь-яких правил. І я часто не задумуюсь "чому так?", ось я просто знаю що так і все. Чому доводиться розбиратися саме щоб пояснювати учням ).

[@user-vv1hv1jh2d]

@@azusko Таке вивчення мови називається «дуже по жіночому». Але ж Ви, сподіваюся, розумієте, що на значній частині чоловічого населення цей спосіб нормально не спрацьовує? Класно, звичайно, багато говорити і багато слухати, - тоді розмовна мова дуже швидко заходить. Але на такий несамовитий аудіопотік заточені насамперед жінки. І я бачив, наприклад, як у моїй лікарні одна лікар за кілька місяців заговорила на англійській на такій швидкості, на якій я не говорю на українській. Вона просто завжди багато говорила. Як не напряму з ким-небудь, то годинами - по телефону. Я періодично від неї кудись зникав, бо це все неможливо було переслухати. І тут у неї раптом знайшлися якісь далекі родичі у США, які, як я зрозумів, теж були не проти багато поговорити. В кінці весни вони знайшлися, а в кінці літа вона без проблем тараторила з ними по телефону. Я пробував її інколи щось запитувати то по часах, то по артиклях, на що завжди чув відповідь: «Навіщо тобі ця вся фігня? Просто говори, і воно саме заговориться.» Ну, це все класно звісно ж. Але є велике «але». Я не вмію говорити по телефону 3 години підряд. І 2 години теж - для мене насилля. Ви ж мабуть думаєте, що якщо я тут вам можу за 15 хвилин написати комент неймовірної величини, то у мене так же само рот не закривається. Насправді найкращим моїм напарником на чергуваннях донедавна був на майже 40 років старший за мене такий Орест Михайлович, який не так давно, на жаль, пішов на пенсію. Якщо якогось масштабного авралу не спостерігалося, то на початку чергування ми могли сказати один одному «Добрий день», далі кожен мовчки робив свою роботу, а вкінці через 12 годин ми знову між собою могли заговорити, сказавши «До побачення». При цьому ми аж ніяк не були посварені, а лише мовчки були взаємно вдячні один одному за те, що ніхто нікому не тріпав мозок зайвими розмовами. Це я до того, що у різних людей є свої психологічні особливості, що відображається на вивченні англійської. І там, де проходять жінки короткою стежкою, - можуть забуксувати чоловіки і вимушено йти в обхід значно довшою дорогою. Але то все таке. Безкінечних доріг не буває. Я ще хотів по темі «забороняти» запитати Вас про «proscribe». У медичних текстах інколи проскакує оте «prOscribe»-забороняти, яке візуально плутається із набагато частішим «prEscribe» (приписувати якийсь препарат). Ви «proscribe» в реальній мові часто зустрічаєте? Дякую за відповідь.

[@azusko]

Так, я в роботі зі своїми учнями багато це зустрічаю. Моя задача - розговорити людину, а чоловіки часто відповідають на всі запитання як найкоротше. Доводиться шукати інші підходи. В жінок свої проблеми. Вони частіше дуже переймаються з приводу того, що подумають інші. Як результат, бояться спілкуватися, тому що бояться робити помилки. Тут треба шукати баланс. Неможливо весь час себе змушувати робити те що не подобається. Тому я повністю за те, щоб шукати шляхи вивчення мови які хоч трішечки цікаві. Але не варто забувати про те, що часто найбільший прогрес ховається за тим, що викликає найбільший супротив. І цьому теж варто приділяти певний час. Та загалом, все залежить від мети та очікувань. Що до proscribe, то десь я його зустрічала, адже слово знайоме. Але навіть не пам'ятаю де і коли. Точно можу сказати, що в розмовній мові воно фактично не зустрічається. Можливо якісь статті, новини, книги, правила тощо.