ВОВЧИЦІ читають «Про жінок і сіль» Ґ.Ґарсіа / Книжковий клуб

Завантажити застосунок Лібраріус, щоб мати електронну бібліотеку у смартфоні ➡️
partner.librar...
На наступний клуб читаємо:
«Не вагітна», К.Саварина
librarius.pro/...
***
«Про жінок і сіль» - історія, в якій несказане важливіше за сказане. В якій більшість подій відбуваються поза текстом і ти зчитуєш їх між рядків.
Це історія про досвіди далекі - кубинська революція, нелегальна міграція із Сальвадору, депортація в Мексику, але разом із тим близькі - стосунки між батьками і дітьми, насильство, залежності та прагнення кращого життя.
Це історія, якої хочеться більше, яка обривається так само раптово, як і починається і яка тримає довше, ніж читаєш.
Підтримайте нас лайком, коментарем та тут:
mono bit.ly/3HNxEn9
(5375 4115 0604 6296)
patreon / palaye
Емма - / emmocean
Яна - / yanabrenzey
TikTok / nam_palae
З питань реклами: / sorochechkin

[@tkorobeinyk]

Гарне обговорення, багато цікавих деталей, дякую )) Мене ця книга зачепила тим, що історія кожної жінки дана фрагментарно, наче якийсь шмат вирваний - і йдемо далі. Без глибокого аналізу переживань, прагнень чи всього життєвого шляху. Це підкреслює швидкоплинність життя. Ми всі думаємо, що ми унікальні, такі значущі, а для наших нащадків будемо лише маленьким фрагментом, який вони може й не згадають. Бо в цій книзі здається, що єдина, кому цікава доля жінок в масштабах роду - це авторка, самі ж персонажі одна одною та своєю історією не сильно цікавляться.

[@OliaDzhusy]

Для мене найсильнішим моментом був дитячий спогад Джанет про ураган, від якого вона ховалася з батьками, які її обнімали. Цей спогад виринув під час її першого вживання сильніших наркотиків. І вона підсіла на них, бо хотіла відтворити цей спогад настільки ж реально ще раз. Але ніхто її не попередив, що вона більше не зможе.

[@ЮліяМатвійчук-т4ж]

Спочатку не могла зрозуміти до чого там сіль, а потім відчула як вона котиться по моєму обличчі, коли почала читати розділ про Ану. Книжка, в якій кожна знайде щось про себе і для себе. Дякую, ви чудові. Саме, Ви, Еммо, повернули мене до читання)

[@karpenka]

Ці кольори ще й національні кольри Словенії, Словаччини, Нідерландів, звідки московити і позичили собі барви на імперську шмату.

[@WatershadeL]

Їй бо, знайшли до чого придратися, це вже викликає запитання щодо адекватності тих людей яких тригерять кольори.

[@cappuccinogrande]

Просто змінити столик на чорний, і вуаля, стяг УПА ⬛️🟥

[@bardzilko]

Меблі чудово поєднуються з віночком Марко Вовчок)

[@katerynaromanushko2093]

Про назву: оригінальна назва «of women and salt” (про жінок та сіль),що у вимовлянні перегукується з «of women insult”(про образи жінок).. pun intended, як то кажуть. Назва відповідає книжці: глибоке, драматичне відображення дійсності більшості жінок. Я не з Куби і не з Сальвадобу, але була на Кубі декілька разів ще за часи Фіделя.. і знаю про чоловіка-тирана, і навіть про батька, що домагається власної дитини (якій ще не було 6 років), на жаль, не з книжок. Зомовчування завжди трагічне, але й до розмов і тим паче до дій, запобігань тощо суспільство не готове не тільки на рівні родин, а навіть і на рівні відповідних державних закладів «найрозвиненіших» країн цього світу. Від цих реалій в певні моменти хочеться вити вже.. в ці ж моменти такі книги тимчасово допомагають заглушити вий.

[@ЮліяВоробйова-ч8е]

Дивилася у записі, бо не встигла дочитати перед ефіром. Я не люблю страждати від книжок, але оце обговорення перетворює якось неприємні відчуття на тему для спілкування і роздумів, а не переживання як таке і виходить справді терапевтично. Крім тем насильства мене зараз дуже зачепила тема еміграції, бо якоюсь мірою я теж емігрувала, хоч і всередині своєї країни. Дякую вам, книжковий клуб виявився дуже захопливим новим досвідом для мене.

[@daria5249]

Дякую за класний ефір, дівчата! Дуже рада приєднатися до вашого книжкового клубу 🎉

[@himmelbuch]

Ім'я Долорес - 100% буде печаль-страждання. Жоден автор просто так не називає цим іменем

[@ololoshamedia4681]

Долорес означає біль: ісп. Dolores - букв. скорботи, болі, печалі

[@ivanbsk]

Я згадую тільки "Долорес Клейборн" Кінга

[@ToriMitchell]

Амбрідж)

[@slovotvorchi]

я згадую "Камінний господар" Лесі Українки, там теж Долорес

[@slovotvorchi]

@@ToriMitchell ахазв, замучила Гаррі Поттера

[@annatkachenko2606]

Дуже влячна вам, Палає, за обговорення. Читаючи книгу я весь час ніби відволікалася, воно і зрозуміло, у сьогоднішніх обставинах важко зосередитися. Тому вдячна, що ви, як і коментарі глядачів, ніби склали для мене історію воєдино, що досить символічно, враховуючи, як написана сама книга - обривками і сумішшю історій. Для мене ця книга в першу чергу про пам'ять поколінь і травму поколінь (згадалася книга It Didn't Start With You). А ще - як важливо говорити з дітьми, звідки вони, хто вони, і відповідати на запитання. Не можу не думати про традицію замовчування в моїй сім'ї, і скільки разів це ранило нас і навіть інших людей навколо. А ще, це як застереження для українців, у нас напівстерта пам'ять у загальнонаціональному масштабі, і конче потрібно з цією амнезією боротися (так, знаю, у книзі історія не про кубинців, а радше про окрему сім'ю, але той лейтмотив не давав мені забути про Україну також). З нетерпінням чекаю наступного клубу! Люблю нонфік і книга здається цікавою :)

[@ritaitenko8880]

Так сумно, що чоловіки у нас майже не читають, особливо таку літературу. Це пропасть в розумінні і емпатії один до одного.

[@klisering]

Але, вони заробляють гроші, щоб жінки могли купувати книжки на якабу

[@ritaitenko8880]

@@klisering мало заробляють, книжковий бізнес скаржиться на кризу. Може якби читали книжки, заробляли б більше

[@Jannaelzomor]

@@klisering ви думаєте, що жінки самі не можуть купити собі книжки?))

[@klisering]

@@Jannaelzomor ні, бо вони пораються на кухні

[@klisering]

@@ritaitenko8880 треба ж заробити для жінок)

[@marwyble]

Неймовірна книга, дякую, що мотивуєте мене читати)

[@PrutenOlenPetriven]

Я тут читаю "За лаштунками імперії", після прочитання "Про жінок та сіль". В книзі Віри Агеєвої на сторінці 41 написано таке: "Імперія прирікає на сирітство, на розрив родових зв'язків і переємності поколінь. Квітчині персонажі протиставили цьому страшному викликові свою систему цінностей: дитину врятовано від сирітського поділу, її матір - від лихої долі покритки, індивідуальний вибір на користь добра перемагає розпаношене зло". Хіба це не схоже на історію роду Марії Ізабель? Як під впливом історичних подій, коли корінне населення Куби попадало в залежність від різних колонізаторів і якими травмами це супроводжувалося для жінок цього роду, що в решті решт, через замовчування, призвело до трагедії і кінця цієї гілки роду, розривом родових зв'язків і приємності. І як через опіку і допомогу Кармен Ані, вона передає цю приємність поколінь дівчині з іншого роду, буквально даруючи книгу-спадок Марії Ізабель. Мені ця цитата дуже сильно перегукнулася із книгою Ґабріели Ґарсіа, саме цей приклад про протиставлення зруйнованої сім'ї і цього індивідуального морального вибору. Також відзначу, що відслідковуючи одну із тем цієї книги, як таємниці і негативний непроговорений досвід негативно впливають на близьких коханих і рідних, в даному випадку - на дітей, то у випадку Ани вона отримає відповіді і їй таки проговорюють болючу правду, що зупиняє коло приємності таємниць. І я особисто бачу оптимістичний кінець цієї історії, як початок нового витка.

[@tamaramaxymchuk4740]

Абсолютно з Вам згідна, щодо відмінності Ани. Не зважаючи на складний шлях вони, із матір'ю говорили. Ана знає правду про свого "батька", вона ще має чистоту своєї душі (хоча найперший міф про доброту незнайомої жінки, "Джа...якось там", уже зруйновано), вона покладається лише на свої сили, хоча й приймає допомогу Кармен. Те що Ана не відштовхнула Кармен, попри все, мабуть, означає, що вона ще має віру в інших людей. І, так, я вірю у світле майбутнє Ани.

[@yulicim]

Дякую за знайомство з такою книгою. Скажу відверто - не думаю, що побачила б цю книгу й купила її, якщо не ваш - і наш 🙏🏻 - книжковий клуб. Тому ще раз дякую! Мені теж більш всього сподобалась засновниця роду - Марія Ізабель. За її працю серед чоловіків, за її навчання читанню попри все. Але долі всіх жінок дуже, дуже тяжкі

[@ІринаБабанова-п3й]

Книжка чудова. Кожна історія актуальна. Ці жінки подобаються тим, що вони справжні, не ідеальні.

[@НадяЯремко]

Дякую всім, це було чудово! Востаннє такий детальний розбір книги в мене був в 9му класі на уроках зарубіжної літератури. Саме тоді я полюбила читання, але відтоді просто ковтала книги, без таких детальних рефлексій. Відгукнулася історія Долорес, і якось упустила з уваги пуму (тепер є над чим подумати) Відтепер я з вами на кожен книжковий клуб.

[@РеалістСаша]

Улюблена фраза «Людина, занурена в роздуми, не обов’язково ледар. Існує і зрима, і незрима»

[@ChornaLena]

Я лише почала слухати, але мушу написати Якщо слухати в навушниках, можна трішки підстрибувати час від часу і оглядатись чи нема часом десь собаки😂😂😂

[@nadiavozna7020]

Я теж слухала в навушниках, періодично підстрибувала від нерчікуваного звуку😄

[@ГаннаЖевнерова]

Щодо "могло бути гірше": ця думка звучить не тільки в історії з домаганнями і пумою. Ця сама думка озвучується і щодо наркотичної залежності. Маріо (як ми вже визначили далеко не найкращий персонаж) говорить, що залежність це більш як баланс, там існує спектр. І якщо іноді бавитися, то це нічого не значить. А от якщо життя летить до дідька, то так, тут вже все погано. І мені сподобалось, що Долорес так само подумавши, що все про що говорила Джанет - це дрібниці сама собі тут же говорить хіба в домаганнях є спектр - більше чи менше?

[@ОленаКононенко-к9м]

Привіт! Дивилася в записі. Це справді сеанс колективної психотерапії. Книга дуже відгукнулася. Я була тією дитиною яка не задавала питань. Мені 41. Досі вчуся говорити про проблеми та почуття😉

[@olgabuchma7042]

Прочитала книгу. Дивно, але мене вона не вразила. На мою думку книга досить посередня... доволі таки бідна мова, досить тривіальні умовиводи і сама історія бідна на сюжет. Розумію, що сюжет взятий із життя, але, мабуть, я люблю інші книги...

[@marmeladka_373]

Дівчата, молю вас благаю, підкручуйте трішки звук гучніше🙏🏻

[@skluke4]

15:58 Така цікава деталь про родове дерево в якому лише жінки. Про рід, який йде від жінки, по жіночій лінії, а не чоловічій, як ми зазвичай звикли бачити в деревах роду.

[@Svitlana-Kharchuk]

Дякую за ефір. Нехай нас буде більше ❤

[@oleksandrahrytsenko1595]

Щойно дізналась що Таню Муіньйо наполовину кубінка ( ніколи не гуглила її, просто дивувалось що таке незвичне ім'я, а тут новий кліп для Брітні та Елтона, тож таки загуглила). Мені здається було б цікаво поговорити з нею у "Це ніхто не буде дивитись" та, можливо, обговорити цю книгу ( чи подарувати її, якщо вона ще не читала). Мені було б таке цікаво подивитись)

[@katerynak.4205]

Дуже класний проект, дякую вам дівчата 😘

[@nisify]

Подивилася перші 10 хвилин і пішла замовляти😳 Тема дуже нагадала книжку "Американський бруд"

[@nisify]

Вже приїхала залишилося забрати😏 І я нарешті поплачу не тільки від того, що не можу лабу зробити.🥲

[@nisify]

Вже забрала. Це вийшла п'єса з трьох актів.😅

[@Sabrina-vc9yt]

Мій батько бив і нас, і маму, але це навпаки показало мені, як не потрібно жити.

[@VladyslavaUA]

класно бути у вашій бульбашці🥰 які ви пристрасні та енергійні

[@victoriadeneha]

купила паперову книжку на наступний клуб в Книгарні Є, там зараз за промокодом знижка 30%.

[@yanatobolevskaya8087]

Пропустила прямий етер. Буду слухати у запису. Дякую вам дівчата. Книга дуже сподобалась. Після прочитання лише пошкодувала, шо не зробила собі нотаток.

[@tanushka8918]

Як висновок, всі проблеми через недостатню або неправильну комунікацію, чи то помилки на роботі, чи то сварки в стосунках, та взагалі в повсякденному житті. Книжка дуже актуальна і буде такою, доки ми вчимось комунікувати, висловлювати свої почуття і не боятись ставити питання.

[@katerynak292]

Нормальна кольорова гама, і Марко Вовчок квіточками відтіняє пуфи👌👩🏼‍🎨

[@User_me_myself]

Дякую! Круте обговорення і якісний аналіз💪❤️

[@Yea1905]

Емоційно дуже потужна книга. Долорес - найяскравіша героїня

[@vikakalaur]

Ця книга дуже сильна,дякую за чудове обговорення ❣️

[@tamaramaxymchuk4740]

Дякую, що відкрили для мене цю книгу, сама б я на неї точно не звернула би уваги! Читала книгу по одному розділу. Спочатку трошки не в'язалось купи, але потім "ввійшла в колію". Кожен розділ - це нова історія іншої жінки, новий досвід. Іноді я вбачала щось знайоме в кожній із героїнь. Після прочитання розділу мусила трошки з ним походити : обдумати ситуацію, згадати чи траплялось щось подібне у моєму житті (особливо фраза "могло б бути і гірше..." Або : "на місці тієї мертвої жінки могла бути я"). Через деякий час, опанувавши емоції, пропустивши цей досвід крізь себе, читала наступну новелу. Останній розділ відкладала кілька разів, адже кінець близько, я розумію що він може мені не сподобатись, і хотілося щоб там були ще історії. Кінець є досить реалістичний. Джанет розумна дівчина, її образ викликає (у мене) симпатію, розуміння і співчуття, але їх залежність надто сильна... Ану ж, яка втратила матір, доля привела до Кармен, яка втратила дочку. І, я думаю, що це історія про порятунок, де Ана і Кармен потрібні одна одній, хоча й тримають дистанцію. Дві самотні жінки знайшли одна одну.

[@Anastasiia_h17]

Дякую дівчата за обговорення! Я наче знов опинилась на семінарах із зарубіжної літератури 🥰 Я не розумію 1 момент і чомусь ніхто не звернув уваги: в родинному дереві є хрестик і я порахувала роки - то має бути або ще одна жінка там? Донька Сесілії і мати Долорес? І про ту людині нічого не відомо 🤔 це просто неважливо чи це було навіщось додано? Чисто теоретично там міг бути й чоловік - син Сесілії і батько Долорес і тому він як “хрестик” в книзі про жінок?

[@Anastasiia_h17]

Як чоловік-мітка який уособлює всіх чоловіків які «таврують» жінок у своєму житті, навіть не задумуючись як впливають на їх життя, як його руйнують, і просто йдуть собі далі. І зовсім неважливо хто цей чоловік - він просто є.

[@irashapka]

Дякую вам за обговорення цієї книги, вона мені відгукнулася, бо була на Кубі двічі, досліджувала культуру та музику. І тому щиро вражена, як чітко авторка передала деталі побуту та звичаїв. Ба більше, сучасна жінка на Кубі досі бореться з тим, щоб мати більше прав. В неділю в них був референдум за одностатеві шлюби та всиновлення, нарешті.

[@МаринаСухоставець-е7ж]

Боже пропустила ефір(( як же можно було переплутати 7 і 17😭. Тому подивлюся так

[@ОлександраДубина-п6ы]

Думаю, що Кармен випустила свою "пуму" з Анною, коли сказала їй правду, коли вибачилась, смерть доньки змінила її, наче закрила борг сім'ї.

[@chervona.svytka]

54:05 Вислів "Могло бути гірше" - це психологічний захист, спосіб 2в1: нагадати собі, що не сталося найстрашніше і забути, що було.

[@Kitsutsu3124]

Це точно був сеанс групової психотерапії❤️неймовірне задоволення отримала від обговорення, і чату в тому числі. Дуже вам дякую!

[@ОксанаБаношенко]

Я розуміла, що не можу відірватися від читання, тому свідомо зупиняла себе і так спромоглася розтягнути книжку на три дні. Відчуття повного і всеосяжного співпереживання і навіть «проживання» життя героїнь, їх почуття мене переповнювали. Іноді було навіть дивно відчувати, як відчай, біль, відраза і смуток накривали мене повністю… а ще відчуття солі….солі сліз, солі поту, солі крові цих жінок (а іноді і їх кривдників)… які ж різні можуть бути долі… жіночі долі. «Ми- більші, ніж нам здається». Роздуми про глибоку травматизацію і необхідність пропрацьовувати свої травми і страхи, адже вони нікуди не зникають. Ба більше, передача травм від батьків до дітей-це дуже страшна, але на жаль, реальна річ.

[@korneliakiss5649]

Я вперше зазирнула в "книжковий клуб"! Кльово ❤️🔥😎 Хочу теж бути в темі)

[@MarynaR3]

Відкрийте банку на фарбу, столик та два крісла. І всі охочі приймуть участь в оновлені фону.

[@palaye]

Ми ставимо на критичне мислення і адекватність підписників.

[@WatershadeL]

@@palaye виникає питання, як сюди заносить неадекватних, і не здатних критично мислити?) І хай би просто занесло, так же залишаються

[@anastasiiashevchuk5156]

Було особливо цікаво читати, тому що я живу в Мексиці і тема іммігрантів не чужа, історії про людей які нелегально перебігають кордон, навіть по 40 раз, знаючи, що можуть померти, іммігранти яких повернули, і котрі на трасах просять гроші, історії про дітей, яких затримують - вони тут з тобою щоденно, навіть якщо це не про тебе 😖 Також я була в Маямі, в тому самому кубинському ресторані, де Джанет вечеряла з мамою, будо дуже смачно і дешево 😅 А сама книга дуже сильна, дякую вам за такий вибір 👌

[@МарияЯстребова-ь5ь]

Вогонь обговорення!

[@KitkyniaBulochka]

Нарешті прочитала цю книгу. Дуже важлива і цікава книга. Стільки тем для рефлексії і на подумати. Я наче по новому стала дивитися на тему мігранства. Дуже відгукнулися теми домашнього і сексуального насилля. Ефір чудовий, бо не всі теми розкрилися для мене повністю і ця ж аналогія з пумою наче і було відчуття чогось важливого, але сама я не могла докрутити. Дякую вам і чату за цікаві думки! Обожнюю ваш книжковий клуб, хоч і дивлюсь його завжди з запізненням ❤

[@ТатьянаНиколаенко-й7ъ]

Дякую вам за ефір! Чудова книга, ви допомогли побачити те, що я не помітила при читанні))

[@mortykpyk]

Дуже дякую! Шкодую, що не потрапила на етер, будь ласка, продовжуйте 🤍

[@Alder-Helga]

На схожу тему прочитала книгу Ізабель Альєнде "Жінки душі моєї" і, так, ця книжка зробила мені боляче. Хоча там і підіймалися питання і теми, про які я знаю, але усе одно

[@olhakostsova1500]

Обговорення книги, заповнило пробіли в сприйнятті, надало можливість подивитися з різних боків на описані події та подальшої рефлексії. Так, слова, дописані на полях Джанет, для мене розкрилися в тому, що навіть найслабша представниця цього роду, насправді, була сильніша, ніж усім: читачам, своїй матері, самій собі, здавалась. Докази ії сили я бачу в тому, що вона єдина, хто все ж розірвав це коло мовчання, розказавши матері про домагання. Не продала книгу, хоча, спокуса була надвеликою: і тоді, коли вона потрапила в її руки вперше, і згодом, коли книга перейшла в її власність. В неї ніхто не вірив, перш за все, мати, котра на самому початку, своєю гіпертурботою, спровадила Джанет у рехаб, хоча, на те ще не було вагомих причин, не дала їй шансу знайти себе в турботі про Ану. Для матері, Джанет була слабкою по замовчуванню і це стало причиною розвинення у доньки синдрому вивченої безпорадності. В тому, що книга, врешті, потрапила до Ани, я бачу заслугу Джанет і слова, дописані нею, є словами підтримки для зневірених у самих собі.

[@tetianavirchenko6447]

Дякую за рефлексію! Приємно послухати вас, та почитати коментарі. Завдяки цьому занурилась у персонажів, симфолізм та глибше зрозуміла книжку ❤

[@usergoogle3755]

Мені ця книга снилася, таке враження ніби читала не 2 дні, а 2 місяці і десь там була я

[@ГаннаЖевнерова]

Якщо узагальнити, то для мене головне в книзі - це питання, які задає авторка через своїх героїв. А питань тут багато: і щодо "могло бути гірше". Так могло бути чи ні? І щодо відносин у родині починаючи від відносин чоловіків і жінок, матерів і доньок і завершуючи відносинами онуки і бабусі. Джанет думає про те, що змушена любити свою бабусю, як і та змушена любити свою онуку. Так буває? Безумовно. Але якщо так буває, то як до такого ставитись? Глорія говорить про те, що це було її рішенням залишити дитину. Але вона не кожного дня хоче бути матір'ю і для неї материнство - це постійно питати себе "а якщо я сьогодні здамся?" Якщо я помічаю ці питання, вони осідають в моїй голові, я намагаюся для себе на них відповісти, то це успіх 😁 Дякую за вибір книги. Я б 100% без вас її пропустила

[@kseniiaovcharenko4724]

А, блін! Як я могла пропустити прямий ефір. Ну нічого! Книга прекрасна, я проковтнула за 2 години.

[@victoriadeneha]

Як Ви так швидко читаєте? Я дуже відволікаюсь( За тиждень до ефіру купила, і прочитала половину, хоча час був. 🤪

[@dariasidorenko2768]

@@victoriadeneha можливо не так зацікавила вас)

[@n_solomka]

@@victoriadeneha половину читала і не могла зрозуміти нічого. Але я продовжила читання. І коли все почало ставати на свій місця, відірватися не можливо було. Спочатку я не розуміла хто ці всі дівчата))) і чим вони пов'язані

[@WatershadeL]

192 сторінки за 120 хвилин, Серйозно?)

[@вікабуханевич-э2я]

Можна, будь ласка, трьох годинну версію відео як Тайка теребить шкарпетку?

[@cappuccinogrande]

Просто змінити столик на чорний, і вуаля, стяг УПА ⬛️🟥 🤓 Люди, кому не подобається кольорова гамма - закиньте дівчатам на карту на облаштування студії 💸

[@probably2792]

Дуже дякую дівчатам і всім, хто писав свої інтерпретації в чат. Я не стала книжку, але пережила сильний катарсис, слухаючи і читаючи вас.

[@oliusia57904]

Дякую за огляд цієї книги! Обов'язково прочитаю її після війни

[@dariahoncharuk7754]

Гарне обговорення, багато цікавих деталей, дякую !!!

[@tatamarshtupa4377]

Цікава книга, запіздалий коментар)) Ана була для Кармен той самою пумою, яка загрожувала Джанет, на думку Кармен. Саме тому, мати змушує подзвонити в службу опіки

[@olenatarasenko7174]

Дивлюся відео, але не можу забути сказану на початку фразу "Майже 90% хорошої літератури робить вам погано". Для мене це як удар лезом був. Хіба позитивна література не може бути хорошою? Хіба пригодницький роман не може бути хорошим? Не можу погодитися, що лише оті 10% це "книги, що НЕ роблять погано". Так, в книзі можуть сумні моменти, але оце "погано"... я не вірю, що гарні книги обов'язково мають бути про щось болюче та трагічне (саме так я зрозуміла цю фразу). Кардинально не погоджуюся з тим. Може то і тому, що я не люблю читати про якісь трагедії чи важкі історії. Пригодницьке, кумедне, детективне. Багато ж всього, що не зробить боляче і належить до розважальної літератури. Чи це доволі специфічна суб'єктивна думка, чи я її просто не зрозуміла.

[@Probiotyc]

Мені сподобались всі персонажки, окрім Кармен. Вона найпряміше ламала долі. Має перекособочену систему цінностей і найбільше влади. І егоїзму. Мейделіс, по-перше, не бажала нікому зла, по друге, її егоїзм не впливав негативно на життя інших. У ній було чи не найменше зневаги до людей, темношкірих, наркоманів, бідних. Вона здогадалася, що Джанет вкрала книжку, і дала їй шанс виправитись, при тому не даючи бабусі зламати життя Йосмані. Ми не знаємо причин, чому вона віддала книгу Джанет, але мене вразив цей вчинок. (Просто мені здалося, що Мейделіс в цьому ефірі недооцінена😅) От Дуже дякую вам за те, що ви робите, я б ніколи не прочитала цю книжку, якби не "Вовчиці"❤

[@Ruda_Bilka5]

Вам, можливо, це видається смішним, а мені ні. Я відчуваю постійне несприйняття картинки, коли ви в цій кімнаті. Так, як ніби ви розмовляєте на фоні прапора московії. А я , як багато інших, і так живу в постійному стресі. Ще й цей дисонанс мені не потрібен, коли я хочу насолоджуватись спілкуванням. Тому, коли ви в цій кімнаті, я віддаю перевагу слуханню, а не спогляданню.

[@Alder-Helga]

Насильство в сім'ї - то капець. Але якщо це сталося лише один раз, то дитині, по відношенню до якої батько був завжди уважним та люблячий, таке може бути важко сприйняти. Звісно мова взагалі не йде, коли подібне трапляється хоч із якоюсь періодичністю, чи доводить до предметного стану. Взагалі книга для подумати, і , обов'язково, для обговорення

[@TopTrandLife]

Виходить що це про те що не треба мовчати, коли щось таке коїться що не є частиною норми для здорового суспільства. Інакше це призведе до тої чи іншої трагедії. При чому циклічно. Від чого ще більш лячно

[@tanyakulik9444]

У мене склалося враження, що це не повна книга, а ніби чернетка до книги. Не вистачило обєму та деталей. Не всі персонажі добре прописані.

[@lenakostik792]

дівчата, дякую, що повернули мені бажання читати. книга ця дуже сподобалась, буду рекомендувати друзям. Багато роздумів після прочитання і переосмислення власного життя крізь призму прочитаного. Накупила інших книжок із ваших рекомендацій)

[@anastasiavovkostril2206]

Дівчата, просто величезне дякую за цю книгу, я не встигла прочитати нажаль, але навіть зі спойлерами прослухавши цей ефір, відкладу свою наукову фантастику і просто сьогодні ввечері почну читати. Хочу пережити ці розуміння і сприйняття самостійно, настільки сильна рецензія. Дякую🔥🔥

[@olgamaliuta133]

Вітаю! ВИ круті! а коли клуб у жовтні? бо неділі в жовтні трохи дивні) він буде сьогодні 16 жовтня чи на наступну неділю?

[@ТаняГунчак-т6ф]

Нічого не треба міняти, мона просто жовтий ковшика постелити біля столика)

[@innachery6827]

💙💛 Дякую ! Слава Україні ! Героям Слава ! 💙💛🌸

[@marynamolokopoi-we6qq]

Чи хтось знаю де можна купити книгу щоб читати на Kindle?

[@ВікторіяОтрош-х9б]

Ахахахах пес на 58 хвилині так смішно стягує шкарпетку

[@linak3129]

Книга справді цікава, я дуже давно не читала, дякую надихнули.

[@inna1542]

Дякую за книжковий клуб, завдяки Вам прочитала книгу і скажу чесно як би не Ви я б залишила її без уваги

[@Kurakinaua]

Дякую Вам! Надважлива рефлексія💔

[@Elmahico]

Знову жінка виїжджає на неймінгу відомого чоловіка.

[@userKavetska]

Емма цю книжку колись згадувала в якомусь з ефірів, і коли побачила на Лібраріусі, то одразу ж і придбала, поки десь на середині. А тут ще й на книжковий клуб! Єєєєєй

[@konstantinkist]

Я не встигаю за місяць прочитати книгу... Я дуже повільно читаю )

[@olgapustovit6746]

Дякую, дуже цікаве обговорення. Допомогли побачити більше сенсів закладених у книгу.

[@natalyakushnir1577]

Дівчата, ваші обговорення неймовірні! Я не читала книгу, почала дивитись запис і зупиняю, розуміючи, що мушу тепер прочитати!

[@Kitsutsu3124]

Мене вразило що на Goodreads в цієї книги оцінка лише 3.8😳

[@irenebassery8741]

Ой, Еммо, поділіться, будь ласка, посиланнями на книжкові клуби. Дуже цікаво!

[@omn3552]

"Емоційна вакцинація" - 👍👍👍

[@IM-zd2pe]

Який кумедний пес 😅🥰 а ці ігри с котом 😂❤

[@Maryfm]

Хотіла б ходити на ваш Книжковий клуб офлайн. Ну, дуже цікаво!

[@ЭллаЗафтонова]

Дівчата, чудовий контент! Дуже хочеться долучитися до наступного обговорення, прочитати книжку і бути в темі під час трансляції.

[@palaye]

Звісно, анонсуємо постійно у випусках, інсті та в ютуб спільноті.

[@ЭллаЗафтонова]

@@palaye я додивилась випуск і зрозуміла) дякую, що читаєте коментарі)

[@anastasiyastepanenko6665]

Друзі, порадьте будьласка сайти з українськими книжками, які надсилають замовлення в Німеччину. Дуже кортить долучитись до книжкового клубу. Дякую.

[@palaye]

Книгарня Сенс вам допоможе!

[@Mykolakoval_ko]

З 59:30 залип на собаку. Цікавий досвід

[@ПетровичСалем]

Ой, ці Вовчиці😂!

[@АннаБенько-х6г]

💙💛💙💛💙💛

[@nastiapryshlak8239]

може хтось сказати як називається та книга, де уся влада сконцентровувалась у руках жінок, бо почула і думала вона буде в переліку під відео, а її там нема, і не хочу передивлятися усю годину, буду вдячна за відповідь

[@palaye]

«Сила» Наомі Алдерман

[@ТаняМаковій-е8ж]

Меблі будь ласка не викидайте, а шоб питань небуло можна повісити прапорець в кадрі) дякую, за відео, приємно вас слухати

[@eyrena_]

Але на фоні є М.Вовчок,котру часом змінює Л.Українка, авторки каналу розмовляють українською про важливе для українців,про важливість скасовування російського і про ще багато чого корисного. Нехай краще люди,котрі бачать в цих прекрасних кольорах щось російське пропрацюють свої травми, і тут без сарказму, це дійсно важливо пропрацьовувати

[@ТаняМаковій-е8ж]

@@eyrena_ звісно все так, і в мене особисто не було думки про те що щось не так. Авторки самі сказали, що їм надходять такі коментарі. Значить людей це бентежить. Ми живемо в час війни, і вбачаємо ворогів скрізь де вони є і де їх нема. Засуджувати людей за це непотрібно. Бо це природою закладений механізм, уникати речей які можуть нести небезпеку. Ми підсвідомо сахаємося всіх змій, хоча частина їх неотруйна, і безпечна для людини. Тому обвішуйтесь прапорами, тризубами, футболками войовничими. Адже нам важливо бачити що всі навколо свої, що ми в оточені безпечних людей.

[@WatershadeL]

@@ТаняМаковій-е8ж це вже зкидається на параною, чи презумцію провини, Якщо тобі потрібно, всім хто не може чи не хоче включити голову, доводити що ти не верблюд, то проблема не в тобі.

[@yulialytvynenko8587]

Прапор Голандії

[@ТетянаЛисенко-ч3щ]

хочу в ваш клуб😜

[@ullke11error]

Я теж перебуваю в книжковому клубі, тільки маленькому. Нас всього п’ятеро. І ми теж не зрозуміли, до чого сцена з жінкою в супермаркеті, дякую за версію, озвучену у вас. Також дякую за стрім і за можливість почути більше думок з приводу книги.

[@nisify]

Після клубу пішла перечитувати розділ з пумою і я подумала, читаючи абзац:"Кармен чудувалася, наскільки схожі пума і кішка Лінда" В результаті ж Кармен так і нікому не розказала про свою пуму, і ця пума, як її кішка залишилася з нею. І тепер читаючи навіть останній розділ я сприймаю дії кішки зовсім інакше, не просто як зовнішній шум.