Рет қаралды 973
Слова Оксана Романович
Музика Михайло Добрянський
Слова
Запитаю в клена, запитаю в ясеня
Чи приніс їм вітер вісточку з війни?
Де мої синочки? Де ж мої ви красені?
І чому у косах повно сивини?
Клен у верховітті зашумів листочками
Ясен кучерявий гіллям заскрипів:
Ой, не плач матусю, гірко за синочками,
Звіяв добру звістку вітер із степів.
Хоч війною дишуть і ревуть гарматами,
Кровоточить рани матінки-землі.
До синочків лине птахами крилатими
Мамина молитва, мамині далі.
Шарпані вітрами, а чи вмиті зливами,
Наче скарб найбільший кожен з них беріг
Ту сорочку білу, хрестиком вишивану
Що до серця близько, наче оберіг.