Гарне навчальне відео. В школі ніхто не хотів вивчати, а зараз якесь піднесення інтересу до електрики та електроніки. Та, чесно кажучи, відео дивитись цікавіше, ніж читати підручники.
@grafmontekristo9028 сағат бұрын
Скажіть, а чи є у вас рекомендація антен для прийому SW (коротких хвиль)?
@veteor2 сағат бұрын
Короткохвильовий діапазон досить широкий. На 160 м - 40 м я б рекомендував антену "нахилений промінь". На 20м - 10м добре підходить антена півхвильовий диполь та перевернута V. На 2м діапазон вже можна зробити рамкову антену, наприклад, подвійний квадрат. Це все досить габаритні зовнішні антени. Всі малогабаритні антени будуть гіршими.
@grafmontekristo9022 сағат бұрын
@@veteor дякую!
@АндрійВасильченко23 сағат бұрын
Автор цього відео не знає, що закон Ома не діє в акумуляторах. Тому його виміри стосовно внутрішнього опору акумулятора нічого не варті. Метод не дієвий. По фізиці 2, а за обман дизлайк.
@Юрій-ю4я22 сағат бұрын
Закон Ома для повного кола ЗАСТОСОВНИЙ для будь-яких джерел струму, в тому числі до акумуляторів. Закон Ома для ділянки кола не має жодного відношення до акумуляторів. Не знаю, як там в Монголії, а у нас все діє)
@veteor22 сағат бұрын
Андрію, закон Ома діє на усіх ділянках електричного кола. Ця дія зумовлена фундаментальною взаємодією - електричною (законом Кулона в спрощеному розумінні). Та ми не застосовуємо цей закон до акумулятора, лише до зовнішньої частини електричного кола, замінивши добуток сили струму на зовнішній опір на спад напруги. Джерело струму можете розуміти як сукупність електрорушійної сили і внутрішнього опору, на якому і відбувається спад напруги під час навантаження. Учітесь, читайте, на каналі є для вас відповідний список відтворення.
@dongjuang4196Күн бұрын
Вітаю. Вибачте, але не можна стрілочний прилад тримати вертикально. Коли проводите вимірювання, він має лежати на столі, інакше буде додаткова похибка. А оті три мегОми, що ви наміряли на вилці тостера - це ніщо інше, ніж опір ваших пальців.😊
@veteorКүн бұрын
Дякую за коментар, ви праві, для точних вимірювань потрібно класти прилад горизонтально.
@mykolamelnychuk1523Күн бұрын
Усі ми - резистори
@veteorКүн бұрын
В прямому чи переносному сенсі?
@mykolamelnychuk152314 сағат бұрын
@veteor в обох
@Юрій-ю4яКүн бұрын
Є ще вимірювання опору ізоляції (в проводці чи обмотках двигунів). Тут такі омметри і мультиметри не котять. Треба прилад з підвищеною напругою живлення, десь хоча б вольт 50 щоб було.
@veteorКүн бұрын
Дякую за коментар, ви праві, для вимірювання опору ізоляції потрібен спеціальний прилад.
@COMP-b9nКүн бұрын
Дякую за відео! Я думав, що опір спіралі підвищується під час нагрівання...
@veteorКүн бұрын
Дякую за перегляд! Так, опір нагрівальної спіралі дійсно зростає при підвищенні температури. Але опір деяких сплавів практично не залежить від температури. Мабуть саме з такого сплаву зроблена ця спіраль.
@dongjuang419625 минут бұрын
У ніхрома, що зазвичай використовується в нагрівальних приладах, дуже невеликий температурний коефіцієнт опору.
@Anatoliy-i6hКүн бұрын
Згадуючи навчання в училищі
@veteorКүн бұрын
Дякую за перегляд і за коментар!
@Павло-ю7цКүн бұрын
Так
@veteorКүн бұрын
Дякую за перегляд і за коментар!
@Юрій-ю4я3 күн бұрын
Така схема має недоліки - вона досить габаритна і має гальванічний зв'язок з мережею. Краще використати готовий малогабаритний універсальний драйвер (який можна дістати з несправної лампочки)💛💙💛💙💛💙
@veteor3 күн бұрын
Так, варіант із драйвером з лампочки також хороший.
@Юрій-ю4я3 күн бұрын
Є такий метод, він прекрасно підходить до батарейок, але для свинцевих акумуляторів дає похибку. Частіше використовують китайські вимірювачі, які працюють метедом змінного струму.
@veteor3 күн бұрын
Дякую за коментар, але похибка може бути і в китайських вимірювачах, якщо вони низької якості.
@АндрійВасильченко3 күн бұрын
Вітаю вас, шановне панство. Прихильників цього способу розчарую. Повідомляю тим, хто не знав, і нагадую тим, хто забув, що закон Ома в електролітах не діє. В електролітах сила струму в ділянці кола НЕ прямо пропорційна напрузі на кінцях цієї ділянки і НЕ обернено пропорційна опору. І практично це легко побачити на прикладі заряджання автомобільного акумулятора трансформаторним зарядним пристроєм у якого показник напруги і сили струму є стрілковий прилад. В процесі плавного ( не ступіньчатого) збільшення напруги на акумулятор регулятором, струм збільшується не пропорційно, а якщо напругу залишити постійною, то побачите як в процесі зарядки падає струм. І, відповідно, збільшується опір. Ось такі справи, малята)))
@veteor3 күн бұрын
Помилкові міркування. Не можна застосовувати закон Ома для ділянки кола до внутрішнього опору джерела. "побачите як в процесі зарядки падає струм. І, відповідно, збільшується опір" - це чиста маячня. У процесі зарядки внутрішній опір гальванічних систем навпаки, зменшується, і навпаки, в процесі розрядки збільшується. Інша справа, що кожен метод вимірювання дає свої похибки. І про залежність результатів від методу неодноразово сказано як у відео, так і коментах.
@Юрій-ю4я3 күн бұрын
Ги. Під час зарядки струм зменшується НЕ через опір, а тому що 2 ДЖЕРЕЛА ВКЛЮЧЕНІ НАЗУСТРІЧ і ЕРС цих джерел у процесі зарядки ВИРІВНЮЮТЬСЯ. (Я реально засміявся, коли прочитав)
@SoliaTym7 күн бұрын
Гарне відео! Півтора століття так і не вирішили питання, який струм кращий... Коля Тесла вважав, що змінний)
@veteor6 күн бұрын
Так, обидва типи струму мають свої переваги і недоліки. 😊
@COMP-b9n8 күн бұрын
Дякую за відео, в кожному відео знаходжу щось корисне для себе, хоч теми в цілому не нові, знайомі.
@veteor8 күн бұрын
Дякую за перегляд! Успіхів у вашому хобі!
@COMP-b9n8 күн бұрын
Мінімально кип'ятити треба, просто підзаряджати за потреби і для профілактики. В кінці зарядки і відбудеться вирівнювання напруги на всіх банках.
@veteor7 күн бұрын
Дякую за коментар, так, кип'ятіння акумулятора може бути шкідливим... Якщо переборщити.
@bvo_ua11 күн бұрын
дякую за дуже цікаве і доступне для розуміння пояснення!
@veteor11 күн бұрын
Дякую за перегляд і за комент! Успіхів!
@MykolaSubtelny11 күн бұрын
Так, це хороша проста антена. Але є і кращі, наприклад подвійний квадрат.
@veteor11 күн бұрын
Так, подвійний квадрат має кращу спрямованість, але і трохи складніший..
@VolodimirOnisko11 күн бұрын
Міряти напругу в мережі,потрібно однією рукою тримати щупи, задля безпеки,або по черзі вставляти в розетку
@veteor11 күн бұрын
Так, є таке правило. Щоб струм не проходив через область грудної клітки, що може викликати збій у роботі серця з усіма витікаючими наслідками(
@COMP-b9n11 күн бұрын
Цікавий підхід тим, що ці два види струму не порівнюються і не протиставляються. Живуть собі мирно, за потреби перетворюються без проблем)
@veteor11 күн бұрын
Дякую, так і є, обидва види струму мають свої плюси і мінуси, і можуть бути взаємозамінними за потреби.
@ОлександрМартинюк-я4щ12 күн бұрын
Як завжди, просто насолода для сприйняття.
@veteor12 күн бұрын
Дякую! Успіхів!
@СергійВ12 күн бұрын
AC/DC , це легенда рок-н-ролла ❤❤❤
@veteor12 күн бұрын
Сергію, я знаю, я фанат. Вони навмисне взяли таку назву, можливо, тому, що почали переходити на електро. А може мали на увазі поєднання подібного і протилежного.
@СергійВ12 күн бұрын
@veteor Кепка Браяна Джонсона відома на весь світ !!! Вона до нього приросла . Зараз таку музику на жаль не роблять . 70-80 - ті то були золоті часи Хеві Метл . та Рок-н-Ролла !!!
@ОлександрМартинюк-я4щ12 күн бұрын
Сам все це знаю і зустрів найбільш лаконічне і зрозуміле пояснення для новачків. Ну і МОВА, звісно, приємно слухати, дякую, підписуюсь.
@veteor12 күн бұрын
Дякую! Стараюсь! Вам успіхів!
@mykolamelnychuk152312 күн бұрын
Можна ще згадати про швидкість руху електронів, що залежно від параметрів, може варіюватись, але взявши швидкість в 0.001 м/с (що є вірогідним для реальних ситуацій, мідний провідник менше 1мм² і силі струму близько 1 ампера), то переміщення електронів для частоти 50Гц складатиме в один бік (до зміни напрямку) менше, ніж 0.2 мм.
@veteor12 күн бұрын
Дякую! Опонент тут пише, шо це все таки напрямлений рух (а я і не заперечую), але з таким переміщенням у Київ не заїдеш)
@Sergei-dj2vq12 күн бұрын
Доброго здоров'я, сильно довго розряжений акумулятор стояв іста 60, не бере заряд, прозорість гарна, плотність 1.27-28, лампочка12/45 начинає засвічуватися з закипанням, мультиметоа не має, є надія дистильованою водою акум повернути до життя, чи на обмін в магазин???🙏🙏🙏🇺🇦🇺🇦🇺🇦...(
@veteor12 күн бұрын
Доброго здоров'я! Важко сказати, треба міряти напругу на кожній банці. Можна спробувати 1- зарядка малим струмом підвищеною напругою. 2- десульфатація пульсуючим струмом. Це все при умові, що всі банки справні.
@Sergei-dj2vq12 күн бұрын
@veteor Плотність електроліту не означає цілісність пластин? з електролітом можна провіряти?...(
@Sergei-dj2vq12 күн бұрын
@@veteor тільки що провірив 1 і 2 по 1в.3 і 4 по 1.6в. і 5 і 6по 1.8в. спротив і плотність найвища в 3 і 4 банках. 200 ват поставив на заряд і 40 ват через діод на розяд, спостерігаю пока, на обмін по 22грн/кг. 60 ст- 540= 2600 грн. Отакі справи...
@ОлександрКалашник-е3з13 күн бұрын
Я так і не зрозумів, про перемінний! там немає +або - !!! там фаза! - імпульс і нуль! І фаза штовхає імпульс . Чи не так!?
@veteor13 күн бұрын
Не зовсім так. У змінному струмові є + і -, вони міняються місцями 50 разів на секунду. А фаза і нуль - це дещо інше. Нуль завжди заземлений, а фаза йде від трансформатора (підстанції) до споживача окремим проводом - фазовим, який є більш небезпечним при торканні до нього.
@ОлександрКалашник-е3з12 күн бұрын
@veteor у мене в розетці є фаза і 0 , я його можу з кілка забитого у землі брати!!! Тестерна викрутка саме це і показує !! І де там +чи -?? В генераторі щоб котел запустити там теж заземляю один дріт!! Я не зрозумів ваше відео, там де ви показуєте звичайну розетку та анімаційно міняєте + та - !! Цогож на справді у мене в розетці не відбувається, один дріт постійно 0!!! Я не електик і про фізичні процеси знаю мало бо вчився на економічному факультеті! Але ж нас таких більшість! Поясніть нам якось зрозуміліше, дякую!!! Вибачте, за мою непрофесійну думку!!!
@veteor12 күн бұрын
@@ОлександрКалашник-е3з розумієте, помідор може бути холодним чи теплим. Але він ще може бути червоним чи жовтим.
@ОлександрКалашник-е3з12 күн бұрын
@@veteor не зрозумів ваш гумор про помідори! Мабуть відпишусь від ціеї спільноти бо тут трапляються агрономи !
@COMP-b9n11 күн бұрын
@@ОлександрКалашник-е3з Можна це розуміти так, що +/- є в розетці і вони змінюються, бо змінний струм. Фаза/нуль теж є в розетці, але це вже інші властивості.
@dmitriylyaskovskiy336313 күн бұрын
Дякую за відео. Чудово пояснюєте. Що це за програма в якій будується схема?
@veteor13 күн бұрын
Дякую. Це один із онлайн-симуляторів, зараз я посилання на нього додам в опис цього відео.
@AnAndrii13 күн бұрын
Дякую за наочно доступний матеріал, для пригадування школи підходить чудово). Так блоки живлення тих же гаджетів, ноутбуків, комп'ютерів, телефонів і є перетворювачами зі змінного на постійний струм
@veteor13 күн бұрын
Дякую за перегляд і за комент! Успіхів!
@dongjuang419613 күн бұрын
Вітаю. Один момент не сподобався: коли ви сказали, що при змінному струмі електрони не рухаються до джерела. Рухаються. То з одного боку, то з іншого, але рухаються. А як же вони можуть не рухатись: адже струм є неперервним вздовж усього кола.
@Poteryallika13 күн бұрын
Алеж вони відразу (при зміні "хвилі") рухаються в зворотньому напрямку, тобто від джерела, тому цей "рух" можна вважати "нерухомим". Я думаю, це мав на увазі автор... Всім миру!
@dongjuang419613 күн бұрын
@Poteryallika уявіть собі дві ланцюгові пилки: в одній ланцюг рухається з постійною швидкістю в одному напрямку, а в іншій він рухається спочатку в один бік, а тоді в інший. Чи можна у другій пилці ланцюг вважати нерухомим?
@veteor13 күн бұрын
Так, електрони рухаються, але їхній рух не є напрямленим від одного полюса до іншого, а коливається навколо свого середнього положення. Саме це я мав на увазі.
@dongjuang419612 күн бұрын
@veteor ви ж самі на початку відео дали шикарне визначення: струм - це НАПРАВЛЕНИЙ рух електронів. А тут раптом заперечуєте себе. Бо і у випадку зі змінним струмом він таки направлений, бо підкоряється закону синуса. Не плутайте, будь ласка, поняття направлений та односпрямований.
@Poteryallika12 күн бұрын
@@dongjuang4196 Добре, є для Вас задача... Мотоцикліст із пункту А виїхав в пункт Б зі швидкістю 100 км/год. Відстань 100 км. Потім він розвернувся і поїхав назад від Б до А зі швидкістю 50 км/год (До пункту А він доїхав). Яка його середня швидкість? За весь шлях, та за весь час...
@Poteryallika13 күн бұрын
Для чайника немає різниці постійний чи змінний струм, він буде варити воду))) Шуткую в підтримку каналу.
@ВалераХоменко-м3ы13 күн бұрын
👍😆
@veteor13 күн бұрын
Дякую за підтримку! 🙂
@ВалераХоменко-м3ы12 күн бұрын
@@veteor Завжди будь ласка !
@Юрій-ю4я13 күн бұрын
Респект! Можна демонструвати наявність і властивості електромагнітного поля. От тільки зробити його не так просто...
@veteor13 күн бұрын
Так, дякую. Тільки треба весь час не забувати, що це поле високої частоти і воно має трохи інші властивості. Наприклад стрімер не б'є струмом, але обпікає руку... А такий само розряд постійного струму вже буде небезпечним для людини.
@sergeianatolievich284315 күн бұрын
Доброго дня, гарне пізнавальне відео. А якщо ПЗВ замість дифавтомата, то перед ПЗВ втановлюється ввідний автомат?
@veteor15 күн бұрын
Доброго дня, дякую. Саме так, якщо ПЗВ замість дифавтомата, то перед ПЗВ втановлюється ввідний автомат. Додатково можна автоматики на окремі групи споживачів.
@Юрій-ю4я15 күн бұрын
Так, але на освітлення можна пустити в обхід пзв, щоб якщо пзв вирубиться, то хоч світло залишалось.
@epifansv19 күн бұрын
Можно в одному шитку встановити дифавтомат та ПЗВ (УЗО) ?
@veteor18 күн бұрын
В одному щитку встановити дифавтомат та ПЗВ немає смислу, достатньо дифавтомата. А якщо ПЗВ - то треба ще додати звичайний автомат.
@ТетянаЛузан19 күн бұрын
Дякую за цікаве відео та український контент ) Дуже мало інфо для тих, зто не розбирається.
@veteor18 күн бұрын
Дякую за перегляд! Успіхів!
@Victor-n4c3q20 күн бұрын
Добре, це називається КСХ за 10 хвилин. Майже без формул, легко дивитись і слухати. Дякуємо за пророблену роботу.
@veteor20 күн бұрын
Дякую вам!
@hectorguillermoflores225320 күн бұрын
Hola...muchas gracias por excelente didáctica en explicación de éste proyecto...puedo sustituir K805 por IRF 260 o IRF 460 ...
@veteor20 күн бұрын
Привіт! Дякую за перегляд! Відповідаю на ваше запитання: ні, замінити кт805АМ на IRF 260 не можна. тому що IRF 260 це транзистор MOSFET. Для нашої схеми треба біполярний транзистор. Полярність: NPN (Pc): 30 W (Uce): 60 V (Ic): 5 A
@hectorguillermoflores225315 күн бұрын
@veteor GRACIAS...ÉXITOS.
@OD-rh7ct22 күн бұрын
Цікаве відео! Чекаю на нові.
@veteor21 күн бұрын
Щиро дякую!)
@OD-rh7ct22 күн бұрын
Дякую за цікавий і доступно поданий матеріал! Чекаю на наступні.
@veteor22 күн бұрын
Дякую за перегляд! Успіхів!
@COMP-b9n23 күн бұрын
Цікава інформація, але в мене є питання. Як знайти резонансну частоту антени, чи вона не має ніякого значення? Як налаштувати антену в резонанс? Адже в аматорських передавачах ми робимо це з допомогою П-контура?
@Grzegorz_Brz23 күн бұрын
R134/R140 здається заборонені в ЄС по екологічним нормам, і там буде R240 або R242 точно не пам'ятаю. Про якість розробки баян повний. Автор явно плутає різницю між виробництвом і розробкою. Всі кондиціонери які спроектовані азіатами мають менший ресурс роботи аніж аналоги в ЄС, і це пов'язано з вимогами до стандарту їх сертифікації по кіл-ті годин роботи, кіл-ті пусків, і т.п. Про морози, є норми ДБН, для Києва це -22 С, але такі морози бувають 1 раз на 7-10 років, всі інші роки справді до від -5 до -12 коливається і то, в обох випадках це триває не довше пари тижнів. Тобто на кондиціонер в 30 років експлуатаціх вийде менше 10% днів з температурою -20-22 градуси.
@veteor23 күн бұрын
Це відео не про розробку і не про виробництво а про використання кондиціонерів. Не в ЄС не в Азії, а в нашій країні де є свої екологічні норми.
@Grzegorz_Brz23 күн бұрын
@@veteor в нас екологічні норми завжди були гіршими аніж в ЄС, є цілі фірми які орієнтуються по виробництву своєї побутової техніки суто на країни колишнього совка, і ніде більше не продають. Бо так дешевше, аніж під ЄС
@КОРИСНЕдляканалу23 күн бұрын
НЕ заборонені, навпаки, r134a (HFC 134a) створений на заміну застарілого фреону R12. Не пишіть у коментах що попало, вас все одно розкусять. Законодавство країн ЄС навпаки, стимулює виробників, які переходять на озонобезпечні холодагенти. За Монреальським протоколом всього лиш рекомендовано виробникам поступово переходити на нові фреони, що вони і роблять. На сьогоднішній день самим масовим фреоном є R32 (ПГП675).
@COMP-b9n23 күн бұрын
@@Grzegorz_Brz На відео я бачу кониціонер Мідея, це виробник світового рівня, такий як самсунг, лижі чи електролюкс. Вони випускають продукцію для ЄС, інших країн, навіть Російської Підерасії, з однаковими характеристиками і фреонами. А Україна - це європейська держава, а не колишній совок. Викиньте совок зі своєї голови і, якщо є інтернет, подивіться, які кондиціонери продаються, наприклад, в Парижі.
@Grzegorz_Brz23 күн бұрын
@@КОРИСНЕдляканалу R22/R32 не заборонені, то я тупанув. Але R134A заборонений, і там неможливо продати новий прилад з таким типом хладогену. Заборону вперше ввели в 2007 році, але потім постійно відтягували для різних категорії споживання цих хлодагенів. На сьогодні вже все реалізовано, ви його там зустріните лише на дуже старих приладах
@COMP-b9n24 күн бұрын
Чим простіша схема щитка і взагалі проводки, тим краща. Чим більше проводів і з'єднань, тим більше потім буде відмов. І Ще, одножильні проводи погано зажимаються в пзв, краще обжаті багатожильні.
@КОРИСНЕдляканалу24 күн бұрын
Функціональність теж повинна бути. Зараз всі люблять декілька видів освітлення в 1 кімнаті. А в щитку я б обов'язково ставив реле напруги, бо в нас які хоч перепади напруги можуть бути 💛💙💛💙
@veteor24 күн бұрын
Так чем простіше тим надійніше. Але хто платить гроші той і замовляє музику, тобто схемотехніку.
@Victor-n4c3q23 күн бұрын
Число відмов швидше (більше) за все залежить від якості монтажу. І ще, звичайно, від якості комплектуючих, тобто від їх марки, виробника. Є дуже складні системи енергоживлення, які працюють без особливих проблем десятиліттями.
@васярогоф-ч6б26 күн бұрын
Добрий день як з вами можна з'вязатись хочу деяку інформацвю дізнатись
@veteor26 күн бұрын
В мене немає особистого телефону, але ви можете написати мені в коментарях.
@васярогоф-ч6б24 күн бұрын
В мене є станція з 4 шт. таких батарей . 12v підключені 3 шт. Послідовно і одна паралельно. Заряджаються приблизно 10год . Блок живлення 12.5 v 450-500вт.+- 40A. Стоїть dms плата без корпуса 3s. ампераж не відомий .Через неї лише зарядка , інвертор підключений напряму від батареї.Інвертор 3000 Ви. Чи можна якось зменшити час зарядки ,як що так то яким чином?
@veteor24 күн бұрын
@@васярогоф-ч6б не зовсім зрозуміле у вас включення. Як це 3 шт послідовно і 1 паралельно, такого включення я не знаю. А щодо швидкості зарядки, то її може обмежувати блок живлення, якщо він не призначений для зарядки акумуляторів. БМС теж повинна відповідати таким великим акумуляторам, адже бувають бмс для маленьких акб, які обмежують струм зарядки. Так як я зрозумів, основна причина у блоці живлення, який не є спеціалізованою зарядкою.
@васярогоф-ч6б24 күн бұрын
3 пакети по 3 батареї послідовно , а для збільшення ємності підключили ще один пакет по тра батареї паралельно
@васярогоф-ч6б23 күн бұрын
А яку ви порадите BMS та зарядне та їх параметри
@bodyanone515629 күн бұрын
найкраща антена була у знайомих, простий відрізок коаксіального кабелю десь до метра довжини)
@veteor29 күн бұрын
ну, це якщо телецентр близько, чи вишка ретранслятора. так, треба взяти кусок кабелю і на кінці зняти обплетення на сантиметрів 20. а ця антена на 30-40 км бере, в мене 35 км до вишки ретранслятора.
@bodyanone515629 күн бұрын
@@veteor так вони неподалік телевишки. трохи по іншій темі бачив старі антени як біквадрат,але квадратів там більше, здається 4. І в мене сусіди замінили дах на металевий і виходить на тій висоті вже немає сигналу на моїй антені, отакий прикол буває...
@IvanBogdanov-gw6cr29 күн бұрын
ну а де ж параметри підключення по навантаженню!?
@veteor29 күн бұрын
будуть в іншому відео( тут схемотехніка, "як підключити")
@mykolamelnychuk152329 күн бұрын
Крім підсилення, величиною КСХ іще "жертвують" для ширшого робочого діапазону, чи спеціальної форми діаграми направленості
@veteor29 күн бұрын
Дякую за комент. Цілком погоджуюсь, сучасні системи передачі інформації досить широкосмугові. А діаграма спрямованості має бути вузькою, але не занадто...
@MykolaSubtelnyАй бұрын
Дякую за відео. А як виміряти втрати в кабелі за допомогою приладу life vna64?
@veteor29 күн бұрын
Виміряти втрати в кабелі за допомогою приладу life vna досить просто. Треба відкалібрувати перехідні кабелі, підключивши їх до обох портів, далі підключити до них кабель, шо перевіряється і в меню обрати команди: дисплей - формат S21 тру - логмак. За необхідності вибрати шкалу і масштаб... Я саме збираюсь записати відео на цю тему.
@AnAndriiАй бұрын
Дякую за відео. Хотілося б дізнатися, і побачити у Ваших відео, чи дорівнює найнижчий ксх її робочій частоті? Адже помірявши ксх будь-якої кривої дротинки, з'ясується, що в неї теж є частоти з найнижчим ксх, і не одна...
@veteorАй бұрын
Не думаю, що найнижчий ксх, який видно на екрані лайв-вна-64, обов'язково буде відповідати робочій частоті. Мабуть антену треба виготовляти за розмірами, що відповідають робочій частоті, і вже в межах робочої смуги перевіряти, який у неї ксх. Хоча... якщо ксх малий і ми впевнені, що теплові втрати малі, то антена буде випромінювати на цій сторонній частоті. Але не відомо, куди вона буде випромінювати, тобто яка в неї діаграма спрямованості.
@dongjuang4196Ай бұрын
Вітаю. Одна поправочка. Малий КСХ потрібен в першу чергу, щоб не спалити передатчик, але він зовсім не є характеристикою, що визначає ефективність випромінювання антени. Ось вам уявний експеримент: чіпляємо замість антени резистор із узгодженим активним опором. КСХ буде дорівнювати одиниці. Чи буде це ефективною антеною? Ні, бо вся енергія передатчика піде не на випромінювання, а на розігрів резистора. Тому КСХ це добре, але також слід максимізувати сигнал, що його випромінює антена. Тут мова не про коефіцієнт підсилення антени, а про мінімізацію омічних втрат в самій антені.
@veteorАй бұрын
Вітаю! Дякую за коментар! Так, по великому рахунку, ефективність антени можна перевірити по факту випромінювання, тобто стороннім приймачем. Щодо омічних втрат. Вони зазвичай малі в таких антенах, бо розміри провідників невеликі. На таких частотах зростає роль втрат в діелектриках, в каркасах, в кабелях... Енергія хвилі при цьому витрачається тупо на коливання молекул діелектрика.
@КОРИСНЕдляканалуАй бұрын
Цікава спроба розповісти широкому загалу про досить тонкі процеси, які відбуваються в антенах. Трохи не зрозуміло про антени, які працюють в режимі стоячої хвилі. Адже за будь-яких умов хвиля не повинна повертатись до передавача. Виходить, що для всіх антен ксх треба мінімізувати.
@dongjuang4196Ай бұрын
Тут мабуть мова про те, що є антени із опором, який відрізняється від 50 Ом (типове значення вихідного опору передатчика), а довга лінія в певних умовах може працювати як узгоджувальний трансформатор.
@veteor29 күн бұрын
Думаю, що відбита хвиля на виході передавача повинна бути мінімальною. А що там відбувається у фідері та в самій антені нас не цікавить (хоча там повинне відбуватись узгодження вхідних і вихідних хвильових опорів).
@SerhiiMakar0vАй бұрын
Гарна візуалізація, добра озвучка. Трошки наклався звук при монтажі ( після 7 хв) . Але це не заважає розумінню