Етюди. Як люди адаптуються один до одного

[@ІринаПлеханова-е2в]

Дякую! Разом з чоловіком вже 20 років. Безмежно любимо один одного. І не можу порахувати скільки в нас було складних ситуацій, були і трагічні. Але кожен з нас ще на початку стосунків вирішив для себе, що мусимо розібратися в кожній тій ситуації. І розбиралися, іноді розбирання тривало кілька по кілька днів. Але ми щасливі бути разом і я пишаюся нами обома. Гарні стосунки - це титанічна робота! Підтримую пана Олега!

[@ЛіліяКовальова-и7ш]

Перш за все дякую Олегу Сазонтовичу за тему, є над чим подумати. З моєї точки зору, дуже складно людині зрозуміти навіщо їй сім'я поки вона її не створить. Інстинкт розмноження+ гормони штовхають людей в обійми. Народжуються діти і тут виясняється що "оце", тобто сім'я, зовсім не розкручений бренд під назвою "Щастя", річ яку якщо купиш то носитимеш вічно. І на цьому етапі люди ламаються. Хтось розуміє що цього йому не потрібно взагалі, а щастя розглядає як тільки егоїстичне задоволення своїх потреб без зважання на потреби партнера. А хтось навпаки, чітко формулює що хоче, бере досвід і знання в наступні відносини, та й щасливий. Тобто досвід вирішальний у питанні адаптації у відносинах.

[@ОленаБлизнюк-й7о]

Так, дійсно. Це праця. Живемо разом 27 років. Всяке було... Тепер разом проживаємо втрату сина...І,...на кожному етапі - хтось сильніший "підтягує" іншого і навпаки. І така сім'я,- наша сім'я є щасливою❤ Дякую п. Олеже. Ви своїми відео дуже сильно підтримуєте отой баланс рівноваги. Коли затягує в бездну,виринають слова Олега Сезонтовича:"Пройтися...,а велосипед...,а просто в магазин...,а англійську..."І встаєш- і кудись ідеш,їдеш,говориш... Дякую Вам за працю. Всім думаючим людям- гарного дня 🫶

[@ТатьянаМичковская]

Поділитися про втрату і побажати гарного дня. Щось тут зайве😡

[@nataliianataliiahappy]

Як добре, що Ви один одного підтримуєте і витягуєте! Сили, терпіння Вам! Також інколи згадую, що треба вийти в люди і це дійсно допомагає.🙂

[@ТатьянаМичковская]

Днями дівчина розповідала про втрату близької людини на війні. Як усе було зі слів військового, побратима. Я не можу це слухати. Я розумію що їй болить, я розумію, що то не вигадка, а скоріше і дійсно щось схоже там було, знаю, що щоб не відбулося завжди та реальність може бути сприйнята і розказана, так, що і не впізнаєш що то одна історія. Але коли я її слухала, то в мене так почало боліти серце.. Добре чату Gpt в нього його немає

[@ОленаЮрченко-п8ф]

Бажаю сил та любові❤, співчуваю втраті😞

[@ОленаБлизнюк-й7о]

@ТатьянаМичковская дякую за коментар - я задумалась ... Зрозуміла, що я зараз живу в стані маятника. І він дуже розгойданий. Буває, що накриває так,що треба ліки,а потім я у стані схожому,як було до війни- радію сонцю,квітам.. Напевно у моєму коментарі ті ж "гойдалки "-я не знаю...

[@ЛарисаІвасенко-ж2ь]

Гарно сказано що жінки домовляються інтуїтивно як свідомо, так і підсвідомо. Потрібно навчитись чути і відчувати один одного. Ще поважати і приймати партнера повністю. Вони мають бути ще на одному інтелектуальному рівні. Тоді адаптація один до одного проходить більш комфортно. Життя - цікаве!)

[@veronika_student7777]

Дякую за Ваші етюди, давно уже слухаю Вас і завжди знаходжу те, що потрібно. Хотіла би ще почути пораду як не порівнювати себе з іншими. Відчуваю як це постійне порівняння пригнічує мене

[@nataliianataliiahappy]

Теж цікаво!

[@ЛараКоролёва-я8у]

Єдині цінності,інакше--довге мучення і вмирання.Розлучення,як спасіння.

[@vasiliysolomin1808]

Як це все до болі знайомо,і так воно є нажаль, 😢,дякую вам ❤❤❤

[@ЛюдмилаРубан-о4н]

Дякую!

[@rks3495]

Дякую:)

[@artem_sukhliak]

Дякую. Цікава тема Адаптація - це ж процес необхідний для подолання тертя між людинами? Якщо так, то одразу виникає питання - чому ці подразнення виникають? Розуміючи це, мені здається також важливим розуміти що для вас важливіше - ця конкретна людина (її позитивні, надихаючі, енергійні сторони, історії або сумісні моменти), чи відчуття цього подразення? Якщо перше, то і прикладеш зусиль, і знайдеш шлях до їх подолання. Головне пам'ятати що дійсно важливе для тебе

[@potunchik]

Моя сімʼя на протязі 10 років разом так і не адаптувалася один до одного. Тепер ми поповнили статистику розлучень.

[@nataliarector6438]

Дуже цікаве відео, як і інші Ваші відео. У мене виникло питання, на яке може Ви зробите коротке відео. У кожного з нас бувають зустрічі, коли ми бачимо людину (чоловіка чи жінку) і відчуваємо, що ніби ми цю людину знаємо дуже-дуже давно, хоча ми її ніколи не бачили. З нею легко у спілкуванні, з нею «душа відпочиває». Як це можна пояснити з точки зору психології і/чи науки? Дякую!🎍🌱

[@katyakravchenko4141]

Увага: трохи патріархальних казок

[@ЛіліяКовальова-и7ш]

Цікавий коментар, поясніть що мали на увазі під "патріархальні"

[@Eugenetra7]

Це все працює тiльки якщо обидвI людини адекватнi i бiльш-менш здоровi психiчно. Попадеться якийсь нарцис - просто вкраде життя i перетворить його на пекло. Статистика розлучень у нас дуже яскрава.