Етюди. Відпустити...

[@КокотаТетяна]

Дякую Вам. Дуже важко переживати втрату близької рідної людини, але не легше ,коли не знаєш, де і чи жива дорога людина, коли пропадають безвісти.Відпустити не можеш, оплакати не можеш, живеш в надії, в пошуках,в очікуванні, навіть тоді, коли побратими сказали,що надії немає, що він загинув

[@АннаВласенко-щ9ы]

Дякую, мій любимий викладачу!

[@АннаХрущ-э3с]

Дякую !

[@sergeyostras1102]

Поговорити з іншими... А як зрозуміти, що не перевантажуеш іншого чи іншу? Ну от поговорив один раз. Сказав дякую. А є потреба ще. Бо не проходить. І думаю: ну, він скаже, слухай я вже не можу, скільки можна. Або навіть не скаже.

[@Vika_Pomorska]

Дякую.

[@Турчинов-я4к]

Час лікує...

[@ЛарисаОбразцова-щ1ф]

Олег Созонтович , дякую за знання , за поради ,за Вашу людяність.

[@Larysanovynynauka]

Щиро дякую Вам за поради. Особливо цінні Ваші поради з власного досвіду і дуже цікаві, як на мою думку, приклади з життя інших людей.

[@Неля-к7б]

Дякую за ваші етюди зараз дуже важкий час не всі мають змогу звернутися до фахівця особисто а тут можна знайти відповідь на свої переживання

[@annasilina4344]

Ваш канал -велика цінність 😊❤дякую , якщо можна зніміть , будь ласка, етюд про тривожність, дякую

[@mariiaivash5547]

Люди, яких ми втрачаємо 😢 не з нами, але вони десь поряд. А сльози дають полегшення

[@МаринаКравченко-н5с]

Дякую, розумiю кожне слово, кожен приклад, розумiю....але вiдкриваю очi,а поряд нiкого. Тiльки стара мати, вiд якоi надовго не вiдiйти, i ми не вдома, нема з ким поговорити. Постiйно хочеться додому, але там зараз небезпечно. З таких важких ситуацiй себе ранiше витягала, але то був мирный час. Прийшла вiйна i я зрозумiла, що це те, з чим я впоратися не можу. Отака селявi.

[@Oleh_Chaban]

важко щось сказати та і не знаю що. є такий вираз "нести свій хрест" там не вказано який. він може бути будь який - надважкий і звичний. ключево слово - свій. можу лише побажати пронести його настільки наскільки кожному відведено на цьому світі. а ще знаю що з часом щось змінюється і просто потрібно дочекатися цих змін. а взагалі - я вам щиро співчуваю

[@ЕленаГуленко-в3ш]

Дуже дякую,Олег Сазонтович!Завжди уважно слухаю Ваши поради!

[@Ольга-ь4к2ц]

Дякую, цікавий етюд. Згідна з вашими рекомендаціями, але я б ще додала, з власного досвіду, мені 62 і я бачила горе, з близька. Необхідно знайти того, кому важче, кому ти можеш допомогти. Сьогодні море волонтерів, яким потрібні твої руки... Або, банально, напечи млинців і віднеси пораненим, буде і розмова і емоції😊

[@ЯринаГончарова-ъ4п]

Дуже дякую, актуальна і важлива тема, яка відгукується.

[@Ang8lika]

Сердечно дякую за вашу роботу ❤❤❤

[@ЛинаГеращенко-ф1н]

Дякую вам за все хорошее и доброе бажаю вам всього найкращого))))

[@НаталіяКарел]

Дякую,дуже крутий етюд,в свій час пережила втрату мами в досить молодому віці,але відгукується дотепер,дякувати Богу і рідним,друзям що були поруч і допомогли і собі дякую,що прийняла допомогу!!!хотілось би ще почути як правильно виходити або невходити в горювання?

[@karinaminko]

Олег Сезонтович, будь - ласка розкажіть, як боротися з депресивними думками під час війни.

[@Oleh_Chaban]

спробую написати етюд. хоча тема дуже непроста і глибока

[@karinaminko]

@@Oleh_Chaban дякую!

[@МаріяОлійник-г5б]

Не прослухала, а прожила етюд разом з вами. Буду мати в скарбничці для деякіх пацієнтів. Дякую. 🤍

[@vikiviva5118]

Дякую, Ви робите важливі речі

[@вітадутчак-ш7ш]

Дякую за ваші етюди ❤

[@ukraine.yulia.10]

Дякую за ваш важливий етюд.Сьогодні втратила свою рідну бабусю 😭😭😭💔💔💔 так важко, так боляче!! Співчуваю всім і кожному, хто втрачає рідних через кляту війну, через хвороби, через....

[@sergeyostras1102]

Дякую вам!!!!!!! Для мене дуже важливо було почути що і ЯК ви говорили тут на тему горя. Побачив вас вперше в інтерв'ю на "жовтих кедах".

[@СвітланаЛущ]

Дякую Вам. Це дуже потрібно, особливо зараз , коли війна , коли втрачають рідних, близьких і як з цим далі жити.

[@СвітланаІщук-ц2щ]

Дякую❤

[@natalkaklimenko]

дуже вчасно. Дякую

[@VNussvobumplitz]

"Чому ви ще нещасливі? Значить, мало прикладаєтеся! - Дурня повна!" І тут "раптом" (сарказм) у розпал війни керівництво країни взялося вчити людей щастя. Уроки щастя у школах, лекції для дорослих. Ура, товаріщі, ура! 🎉 *гіркий сарказм*

[@СвітланаПроценюк]

Ваші етюди безцінні! Дякую, що своєю працею рятуєте людей та їх долі🕊🌳

[@МаріяГрисюк-к9с]

Дякую!

[@ЕгорФэмэлипин]

Дякую за Ваш досвід. Ваші слова, наче краплі дощу, окропили зернятка печалі І після такого живого дощу, вони стали чарівними квітками.. Бажаю вам міцного здоров'я)

[@Нінель-ш2т]

Втрата-це не тільки, коли йдуть у засвіти.. Але й коли просто йдуть до когось, або просто йдуть.. Й горе не менше.. Може, не в тему, але те про що пишу, болить не менше... Наступна, може, тема для етюду.. Вибачте...

[@ЛарисаЗаболотна-ь8к]

Я якраз із такою проблемою, зайшла послухати етюд. Потрібно відпустити людину, а не знаю як.

[@IrynaKomarnytska]

Дякую

[@olena.plesak]

Щиро дякую!

[@МирославаЧерняк-т3я]

Дякую вам. Цікаві етюди. Мене цікавить тема - жити з людиною з алкогольною залежністю та намагатися допомогти вийти з цього, якщо людина хороша, але в силу життєвих обставин, особливостей характеру не може самостійно справитися з залежністю. Чи розстатися і хай живе як хоче? Дякую

[@ОксанаКоваль-я1ц]

❤

[@Old.Cat.]

Цікаво, що існує думка, ніби своїм затягнувшимся горюванням з відчайдушним "чіплянням-не відпусканням" ми значно ускладнюємо потойбічну долю померлої людини 😔

[@Deutsch-ohne-Schmerz]