Браво Павлу Макову - доступною для широкого загалу мовою і на багатьох прикладах пояснив, чому у нас в культурі все так погано і чому винні в цьому ми. Він це пояснив на прикладі мистецтва, але це стосується всіх царин нашої культури. Приміром, переклади класиків філософії українською мовою, які потрібні для університетської освіти будь-якого гуманітарія, держава не фінансує взагалі, державні університети, які існують на наші податки, не мають ні бакалаврських, ні маґістерських програм, які готували би таких фахівців. На всю багатомільйонну країну існує лише Школа перекладачів культурної інституції "Міжвухами" і це все. Тішуся, що така впливова людина мала мужність це все публічно висловити та ще й під час війни.
@МуміМамаКүн бұрын
...7:25../ митець все відчуває скоріше -три вороги України 😱😱😱/
@12.ГончаренкоНаталія9 ай бұрын
Дякую за цікаву бесіду. Коли слухаю таких людей, з'являється надія на наше майбутнє.
@ТамараСухенко-б5ь9 ай бұрын
Гірка правда мобілізує, дякую за гостя❤
@irynadrobit37410 ай бұрын
Дякую, що виставили запис розмови з Павлом Маковим. Чи будуть записи анонсованих трьох лекцій?
@roksolanakravchuk14259 ай бұрын
Неперевершений Павло Маков, дякую
@tatianapaziuk15739 ай бұрын
Про Макова дізналася нещодавно , з лекції Олександра Філоненка про сади. Мені дуже сумно, у свої 54, ніколи не чула жодного з імен, які називав Павло
@KatarinaKan_art99 ай бұрын
Дякую! Чекаю на серію лекцій, анонсованих лектором. Це дивно, що митці усе розуміють, але не впливають. Митці не гриби…
@yulialinnichek10 ай бұрын
Дякую, дуже цінні роздуми, тези і заклики
@PMP-444410 ай бұрын
Дякую Павле, гірка правда краще солодкої пустої державницької дурні
@Echinacea_purpurea10 ай бұрын
Дякую Павлу Макову за гірку правду!
@quality321-h9 ай бұрын
Спасибо действительная важная тема которую не подымают
@EvgenKaras11 ай бұрын
надзвичайно цікавий запис, гість, розповідь, теми... дякую
@irynaskvortsova699610 ай бұрын
Це не правда, що ми в Україні знаємо своїх митців. Може то тільки у вашій бульбашці, та по великих містах, типу Харкова, знають. Але нам це треба. Не тільки іноземцям. Але про те що ніколи "нема грошей" це дуже правильно. Але це не ПРОВІНЦІАЛІЗМ. Це - КОЛОНІАЛІЗМ УЗКОМІРІЯ. Тим не менш, ДЯКУЮ ЗА ЦІКАВЕЗНУ БЕСІДУ. Дуже корисно проговорювати та розуміти. Теза про плач що в нас "вкрали" при тому що тут воно вмирає з голоду та зневаги-неуваги, дуже цінна та мусить бути помічена. Щодо "викупу", зокрема з Залісся, ми мусимо повернути усе задаром, після усіх руйнувань, що вони нам зробили.
@rokiev83979 ай бұрын
Просто захотілося у петлю
@kyrylonaumko10 ай бұрын
На 27:00 поставив на паузу, пішов 🚬
@olexandrstarodubtsev10 ай бұрын
Клас! Дякую!!!
@kramarenko727010 ай бұрын
Яка важлива розмова і на часі 💯
@Cimpond10 ай бұрын
У нас зараз є такий фінансовий інструммент, доступний кожному, як військові облігації. Треба зробити і мистецькі облігації.
@Echinacea_purpurea11 ай бұрын
Діон Хризостом в "Борисфенітській промові" описує, як в Ольвії (античне місто в гирлі Дніпра і Південного Бугу) була традиція сліпих поетів-піснярів, що співали довгі баллади, і яких він більш ніде не зустрічав. Писав, що ольвіополіти (борисфеніти) найбільше шанували творчість Гомера. Українські кобзарі та Енеїда Котляревського - доказ збереженого культурного звʼязку українців з ольвіополітами (борисфенітами). І козаки, і Русь - то є частка історії суто українського народу, що сягає вглиб до борисфенитів, їх корабельної майстерності та захисту свого народу від ворожих орд.
@rostyslavr9 ай бұрын
Про турботу, якою держава через міністерство культури оточила українське мистецтво - на 23:10
@liubovkrailiuk259011 ай бұрын
З деякими твердженнями цілком погоджуюсь, деякі неприємно дивують…
@rostyslavr9 ай бұрын
Важливе про презентацію українського мистецтва за кордоном у перші дні навали та жовто-блакитні сукні на 24:55
@МуміМамаКүн бұрын
..45:00...
@Echinacea_purpurea10 ай бұрын
Величезна частина "великої російської культури" - то є частка і української спадщини - як частини Російської імперії і СРСР. Кенселінгом ми відмовляємось від неї, хоча минулі митці і не приймають участь у сучасній війні. Кенселити потрібно винних у війні і тих, хто підтримує війну.
@quality321-h11 ай бұрын
О цьом казати можно
@voLnu_gasyaT_veteR9 ай бұрын
👍🔥👍
@Echinacea_purpurea10 ай бұрын
"Не давайте святого псам, і не розсипайте перел своїх перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми, і, обернувшись, щоб не розшматували й вас..." Вiд Матвiя 7:6 Найголовніша вада українського суспільства: ми віддаємо свої святині - історію, культуру, наукові та технологічні здобутки, інформацію - чужинським псам. Пси повертаються і вбивають нас.
@ghirnyak10 ай бұрын
Однією з умов перемоги - це як найраніше зробити семантично-культурну революцію в колективному несвідомому людей, визначитися з дефініціями, особливо поки що російськомовного контингенту: Русь - русин - русский (укр. руський), Беларусь - беларусин - беларусский, Россия - россиянин ( если этнос - московит) - российский язык. Без цього з нас легко можна робити націю шизофреників, як це робиться зараз, вбиваючи в голови такі слова як "pycня", автору якого Путін має дати героя РФ, замість хоча б "pocня", тим самим паплюжуючи наше коріння і закладаючи небезпеку на майбутнє. Задля того, щоб запобігти плутанині західного світу з назвою Русь - треба активно розповсюдживати не транслітераційний варіант "Rus", а її переклад "Ruthenia", для початку твердо імплементувати це в нашому суспільстві. Не розумію, чому ми перекладаємо наші імена, а не пишемо "Мыкыта Тымощук", наприклад. Мій особистий біль - це транслітерація літери "Г", так як ми користуємось кирилицею, вважаю неправильним транслітерувати її у вигляді "Н", як це є в латинських західнослов'янських абетках, яка є німецького формату, адже загальна мова транслітерації є англійська, в якій звук "г" мав би бути транслітерований за прикладом к(k) - х(kh), отже ґ(g) - г(gh), що ліквідує фонетичну плутанину, та підкреслить кириличну особливість.
@ghirnyak10 ай бұрын
Важко стримати гнів, коли навіть зараз, зокрема на Січеславщині, будуються храми московитської архітектури. Особливо прикро ще і через те, в якому стані перебувають наші сакральні будівлі козацького, українського бароко, унікальні споруди українського архітектурного модерну... чим займаються відповідні культурні органи, скільки можна ще цих цибуль і шатрів довкола терпіти? На мою думку набагато більше небезпеку становлять не конфесії церков, а їх архітектурний стиль, так як в храм ходить не такий великий відсоток, проте на будівлі мимоволі звертаєш уваги. Шкода, що навіть наше недоміністерство культури не розрізняє або не хоче розрізняти українську сакральну архітектуру від російської, яскравий приклад той потворний скит не менш потворної святогірської лаври. До речі, розглядаючи карту пошкоджених релігійних установ, помітив, що більшість з них мали московитський стиль архітектури, які мали великий вплив на колективне несвідоме. Зважаючи на те, що за інших часів ці споруди й далі пропагували б "російський світ" - можу сказати, що нещастя допомогло.
@ira-or8sx10 ай бұрын
Звук жахливий
@theway78269 ай бұрын
Звук.......(
@cowoguru9 ай бұрын
Це тільки на початку
@МиколаСтепанець-п6ш7 ай бұрын
яке занудне ниття. хто ще не знає що в нас все погано?! Пан Філоненко розповідає про пана Макова значно веселіше ніж він про себе
@Domestos.Thomos9 ай бұрын
Филоненко очень хорош уже тем, что спрашивает про смысловую победу. Хоть и не факт что знает. Так вот, города-герои и день добровольца до победы - это смысловые потери. Смысловая победа - это переход к почитанию громадами (снизу) Дня покоя в воскресенье. Надо признать, что города Совком приучены к воскресному базару, и это было сделано большевиками в унижение Бога! Стыдно вам, брат, ездить по начальствам и уговаривать (подоноков) прислушаться к мирозданию! Мы приняли в релии более новый календарь. Так смоделируйте уже народу эту воскресно-военную школу. Синхронно оставить дела, не работать, говорить по украински, ходить в собрания. Что еще Он Хочет? Искусство взберется на культуру и будет любовь? - Нет искусство играет с наукой, а родится культура.