Нафта, попіл, мухомори? Якою була традиційна гігієна українців

[@poroblenopodcast]

А що ви чули про традиційні засоби гігієни та санітарії? Поділіться з нами у коментарях. А допомогти нам створювати нові випуски можна через нашу Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon: patreon.com/POROBLENO

[@olabaskerville]

Про гігієну чи санітарію не розкажу, на жаль, але можу поділитись про "антисептик" 🤦‍♀️ Брат мого діда вернувся з армії, йшов босий польовою дорогою, збив палець та й заліпив традиційно землею. Помер через три дні. Мені воно виглядає трохи підозрілим, бо якось дивно, щоб у час до антибіотиків хтось міг би підхопити настільки агресивну бактерію (а це був 1933 рік, Галичина), але розказую те, що мені розказав тато, а йому його тато

[@annanikolaieva4339]

@@olabaskerville дякуємо, що поділилися. Дійсно, тут складно щось сказати, але думаю професійні лікарі могли б кілька варіантів написати. У записах багато зустрічається, на жаль, таких методів. Я зустрічала застосування таких методів ще в 2000х з поясненням "земля все забере, витягне"

[@СветаСветлана-п9л]

@@olabaskerville щоб затовк попелом то і жив би, а так підхопив гангрену що швидко перейшла в сепсис і токсичний шок, то і помер за 3 дні. Все просто.

[@drevlyanka5766]

Милися люди в давні часи і не були з вошами, а якщо і появлялись то боролися з цим.Та одяг був полотняний і травами змивали голови і лікувалися. Як одна жінка написала. Раз в тиждень милися і одяг чистий міняли і ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне.

[@annanikolaieva4339]

@@drevlyanka5766 я не знаю чи Ви подивилися відео, але ми у нього чітко проговорили те, що зазвичай люди милися раз на тиждень у суботу. Також у відео наша гостя пані Зоряна розповідає про методи боротьби з паразитами, але це аж ніяк не означає, що вони були у всіх. "ні від кого не пахло, а зараз по два рази на день миються і від усіх неприємно пахне" ну звідки Ви знаєте як від кого пахло чи не пахло умовно 100 років тому?

[@Математик-ф4л]

Всі милися у суботу. Вода була близько, але збирали дощову, щоб була м'якою. Голову мили жовтком яйця. Ополіскували травами. Тернопільщина. Село. Не бідні.

[@РинаБарго]

Коли це було пишіть. Про 1960 і не суттєво😮

[@ЛюдмилаРудик-ш1м]

Моя бабця 1901р.н.так же розповідала(Куп'янщина)

[@ИринаКозий-ю1к]

Мабуть ви назбирали спогади якихось тодiшнiх бомжiв. Милися люди. В теплу пору року чиловiки, дiти, дiвчата (в сорочках) купался в ставках, в водоймах. Вмивалися всi, з трьох рочкiв дiвчатам плели коси. Голiвку дитинi змивали часто, а немовлят купали у травах кожного вчора. У бабусь хусточки були такi бiлi як снiг. Натiльна бiлизна це сорочка, в нiй не виходили надвiр. Пiч мазали, долiвку бабуся мазали на кожне свято, хата бiлiла навiть уночi. Слухаю i дивуюсь вам. Нужник був у всiх iз кукурузи або соняха, нiхто не срав у дворi чи серед дороги.

[@joanavirgo8065]

В точку😅

[@juliettaarts]

Також хотіла написати, що сорочка і є натільною білизною

[@annanikolaieva4339]

@@juliettaarts ми говорили про відсутність білизни (труси, бюстгалтери), а те, що сорочка - це натільна білизна це загальновідовий факт, але це ніяк не впливає на відсутність саме трусів.

[@dyka_olenka]

А нащо ви переповіли те, що в відео вже згадали?

[@annanikolaieva4339]

@@dyka_olenka бо з коментарів вище роблю висновок, що одного разу було недостатньо для розуміння

[@ВалентинаФедорова-л3б]

Бачу, що багато спільного є в гігієні на заході та півдні, де я живу. Але і відмінності, пов'язаних з умовами життя в різних зонах України. Зокрема про купання. На півдні люди після тяжкої роботи в полі, під палючим сонцем не раз вкривалися потом і пилом. То ж змивали його кожного разу, як поверталися додому. І ніяк інакше. Хіба що виїжджали в поле на багато днів, якщо землі було багато. Так розповідала бабуся 1888 рн. Спали на возах, готували їсти в полі. Обличчя тріскалося від сонця, за її словами. А потім їх, як "куркулів" пограбували червоні революціонери - ті, що сиділі на лавці перед будинком і лузгали насіння. Проте, це вже інша історія😢

[@donvit5241]

Тепер влада знову в куркулів (бариг) і ми всі щасливі.)))

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися

[@Javorivna]

Нащадки тих паразитів,що нас пограбували зараз при владі.

[@Наталка-и1д]

Про гуцульщину то правда певно бомжів знайшли. Моїй бабі її мама в посаг дала балію мідну бо тіло має бути в чистоті. То моя мама і я ще в тій балів через день сиділи. Особливо літом❤

[@irinatishchenko2069]

@@donvit5241 це що таке?! ви постійно пишете негативні коментарі у відповідь на справедливу критику тоталітарного режиму. Ви ж намірено спотворюєте картину, розмиваєте кордони правди і неправди. Іспанський сором🤦

[@-conca9075]

Прослухала цю передачу і незовсім згідна з вами,мені вже 76років,я з багатодітної сім'ї,звичайно небуло ттго всього яктепер,але милися,як в кого получалося,голову мили і яйцм і росолом капусти,мали,гарні коси і були чисті і набагато здоровші ніж тепер,такщо

[@ДмитренкоАндрій]

не триндіть, бабцю. ви ще зовсім молода і не помните як було хоча б у 1920-х

[@eugeniaeugenia6082]

То молода бабця не триндить,це ви не вихована. Абабця мала маму,бабусю,які їй розповідали

[@НаташаПопук]

Моя сусідка бабка Домка (яку ми з братом любили як рідну) розказувала як її чоловік купив їй перші труси- їй тоді було 18 років. Це був 1925 рік. То свекруха кричала на все подвір'я, що він придурок, бо витратив за непотріб аж 3 рублі і 50 копійок. А в той час простий чоловічий костюм разом із кашкетом коштував 1 рубель і 20 копійок. Так що бабка запам'ятала ті чорненькі трико на все життя.

[@svaleks566]

😢

[@olena_kubrytska]

Видно, дуже любив свою жінку!

[@НаташаПопук]

@@olena_kubrytska Чоловік дуже любив бабуню і жили вони гарно. Але війна забрала у неї чоловіка. Він був вчителем німецької мови, пішов в партизани і загинув під час завдання. Син загинув в концтаборі від тифу, а дочка 12 -ти років померла на руках під час бомбардування. Це все відбувалось у Вінницькій області. Важка доля була у бабусі. Після війни осталась одна.

[@annanikolaieva4339]

​@@НаташаПопук дякуємо, що поділилися з нами. На жаль, друга світова скалічила багато доль, ну а сьогодні... нове випробування у нашому житті

[@Plinse21]

​@@НаташаПопук з якого села бабуся Домка була?

[@РаисаГорошко-ж8о]

НА підлогу зажди клали трави ,полину ,аіру,пижми ,материнки,пахучі трави ,польовий хвощь ,любисток.Кроваті були,.Я з Сумщини.Хата мала 2 половини ,в одній жили літні в другій молодь плити були окремі були окремі. в нас хата побудована 1824 року.Уже зробили по сучасному але планування було таке.Добавили пристройку.Хата побудована з дерева дубу,обмазана глиною ,пізніше в 1906 обложили кирпичем.і обмазали глиною.щоб не заздрили.прадід був кузнецем,а його тато теж був кузницем жистянщиком.мали землю,садки,сушили сливу,вишню.Всі діти вивчились.Були й хворі діти в роду.Совети все забрали.прадід втік,в колхозі не були повиїзжали в Харків на заводи,як казав дідо, я був майстер!!! ЗЕмля була не дуже гарна яле давала. врожаї.совети не змогли доглядати посадили дерева ,ясини.ми все памятаемо.

[@Javorivna]

Перепрошую,що виправляю кузнец буде коваль українською. І мій рід теж пограбували ((

[@РаисаГорошко-ж8о]

Туалети окремі завжди були ,стояли туалети подальше від хати.Виглядали вони так, з дерева зроблений невеликий шкаф ,в середені сідало для опорожнення.для збору єкскриментів була викопана яма а в ямі стояла діжка ,виносили діжду за город.в окрему яму.Сумщина це.Милися люди завжди після роботи ,йшли в річку й купались.як що холодно гріли воду і мились в хаті,або в сінях.СІНИ ЦЕ ВЕЛИКИЙ ПРОСТІР ДЕ тримали речі для побуту.,трави сушили,саме там була драбина на чардак.

[@Liza-n8u9y]

Такі туалети і зараз в селах.

[@annanikolaieva4339]

Що ви маєте на увазі коли пишите "туалети окремі завжди були"? "Завжди" це коли і де це зафіксовано?

[@walery-m4h]

@@annanikolaieva4339 Це не космічний корабель. Просто яма, зверху перекриття і якась надбудова, хоч з очерету, хоч з дощок, для усамітнення. Думаю, така конструкція існувала в багатьох культурах і віддавна.

[@annanikolaieva4339]

@@walery-m4h в багатьох культурах такі і зараз існують. У мене немає питань до конструкції, але є питання до коментаря вище і я його озвучила

[@ДмитроМ-д3ы]

В селах на Чернігівщині ще 40 років назад не було туалетів, як розказують. Правда чи ні не знаю, я молодший

[@valentynak.9599]

Про купання мама ( з Полтавщини) розповідала , що купалися кожного тижня , а вмивалися кожного дня . Це - початок 20 століття. Луг робили з кукурудзяних стовбурів . Голову змивали керосином ( від вошей) . У жлукті парили одежу кожного тижня . Акуратність була ще та ! І чистоту тримали не гірше , ніж зараз , лише більшою силою . Звичайно , хто був не ледачий .

[@jasykatachveska7831]

Моя баба також таке розповідала: щосуботи вся сім'я купалася і мама, моя прабабця, видавала всім свіжі сорочки. Полтавщина

[@donvit5241]

Від вошей голили голови та носили перуки на заході, а козаки зсипали їх з оселедця, як добавку до блюда.)

[@valentynak.9599]

@@donvit5241 Вивчи спочатку мову . Що таке " блюдо" , у твоєму розумінні ?!

[@donvit5241]

@@valentynak.9599 їжа, страва, харчі у порціях.

[@donvit5241]

@@valentynak.9599 опариші і гниди - це чистий протеїн!) Скоро будем їсти жуків та павуків, як у Европі.

[@БджолиіпасікаОлександра]

Лужний розчин з попелу зробити дуже просто - залийте попіл водою і хай постоїть. Вода буде мильною. Це і є луг.

[@Лінда-р4г]

Залити окропом

[@walery-m4h]

Його ще варять, для більшого ефекту.

[@ElisBonBon-u1s]

І кажуть, що можна використовувати замість фейрі. Треба буде спробувати, збережем гроші та природу 😊👍

[@annanikolaieva4339]

@@ElisBonBon-u1s поділіться потім з нами у соцмережах як Вам

[@АндрееваЕлена-ш1в]

Моя бабуся 1902 року. Жила в селі, воду носили з колодязю. А також збирали дощову воду для прання і поливу. Волосся мили яйцем, а ополіскували відваром трав кожної суботи. Спати не лягали, поки не помиються. Від бабусі ніколи не пахло потом.

[@ОленаШепюк]

У нашому селі казали давні люди, що не можна рано виходити надвір з невмитими очами, бо можна худобі або людині наврочити. Тому господині зранку, перед тим, як іти до худоби, вмивалися.

[@ЛесяПартала-б9к]

В мене бабуся казала що якщо з ранку не вмиєшся на тому світі будеш всих у гузно цілувати

[@ElisBonBon-u1s]

Це все, звісно, страшилки, щоб люди виконували елементарні правила гігвєни. Як і про неділю, щоб не працювали, а ходили до церкви))) А ще для цього треба було попрацювати руцями - нарішати воду, якусь миску та інше. Як казала моя бабуся "цю воду, скільки в хату внесеш, стільки і винесеш". Це зараз - кран відкрив та миєш очі. Та, навіть, і досі деяким треба нагадувати піти вмитися та почистити зуби 😂😂 особливо дітям і підліткам.

[@annanikolaieva4339]

@@ElisBonBon-u1s Ви дуже гарно написали. Ми у випуску не встигли поговорити про гігієну порожнини рота, але зі свого експедиційного досвіду скажу, що у селах люди 1920-40х років народження часто і сьогодні не чистять зуби і так протягом всього свого життя.

[@piligrim0326]

@@annanikolaieva4339 а міщани і шляхтяни теж зубів не чистили?

[@Plinse21]

​@@ЛесяПартала-б9кВаша бабуся звідки?) Бо моя мені теж так казала, лише чортам ср*ки))

[@MsSVETALA]

моя мама 1948 року народження, і перші труси у неї з'явилися у віці 12 років, і це село 30км від Києва. Жодне покоління у нашій країні не жило по-людські, всі ми і наші предки були биті, згвалтовані, зморені голодом або тяжкою працею у рабстві, яке існувало до 1964року - люди не мали права виїхати за межі свого села, бо не давали паспортів. А тепер наші гнобителі розповідають, що так істарічєскіслажилось, що наша нація на межі зникнення, навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими

[@poroblenopodcast]

Що Ви маєте під цим "навіть у Львові популярне все руzzкє, і скалічені ментально люди є найбільш популярними і шанованими" на увазі? Поясніть, будь ласка

[@ElisBonBon-u1s]

А хіба під час пландемії не так було? Без штрички і справочки, не можна було з області виїхати. Людство взагалі, стало дуже вільне та обізнане, треба йому гайки прикрутити. (Хтось так вважає)

[@MsSVETALA]

@@poroblenopodcastПопулярні і шановані - можна почати з Монатіка і закінчити теперішнім президентом. А про першість у переглядах російського контенту, особливо середмолоді ви не згнаєте може?

[@annanikolaieva4339]

@@MsSVETALA Я б не узагальнювала так. Мені теж не подобається те, що українці продовжують споживати російський контент. Саме тому ми створили і цей проєкт, щоб створювати український контент і розповідати про традиції, але змусити його дивитися ми не можемо, бо це вибір і відповідальність кожного.

[@ЖаннаГрицак]

Моя мама 1947 року народження,жила в Жидачеві,Львівська обл.Не лише труси😂 мала,але і гарненькі платтячка і прикраси .Ви з якої області без трусів пишете?

[@irynamekh2280]

Ця трава мильниця схожа мені на рослину, на яку в селі на Поліссі бабця моя казала "Собаче мило".

[@ElisBonBon-u1s]

Ми теж про неї знаєм від бабусі. Досі росте 😊 все хочу якось спробувати

[@irynamekh2280]

@@ElisBonBon-u1s на цю рослину мені казали, що не можна торкатися, бо воно ніби має отруйний сік і треба тоді зразу мити руки. У вас такого не було?

[@ТаняДзюба-ш3т]

Вінницька обл., мій дідусь( 1913 р.н.) розповідав, що босі ходили від морозу до морозу, і ще додатково смолою підошви натирали, то шкіра так загрубівала, що навіть стерня не колола. Немовлят купали в відварі череди( і тепер досвідчені педіатри і дерматологи рекомендують). Як дитячу присипку використовували білу глину( каолін), якою були побілені стіни в хатах. Від бабусі однокласниці чула, що не можна дівчатам мити голову в п' ятницю, бо чоловік буде п' яниця.

[@ElisBonBon-u1s]

Пятница- развратница😂

[@Торука]

А мохнатку можна було мити по п‘ятницях, бо ж вечорниці , притула і все таке?

[@ЖаннаГрицак]

Вам певні 70 +😂

[@ТаняДзюба-ш3т]

@@ЖаннаГрицак не повірите, 46

[@ElisBonBon-u1s]

@@Торука мохнатку і мохнатіка обов'язково всім мити перед вечорницями ☝️☝️😁😁

[@lyubovsh372]

Скільки тої зими - це жарт. Не потрібно цей вираз сприймати серйозно. Наскільки я чула, та й в книжках і народних казках завжди розказується: - встала раненько, вмилась гарненько і до роботи. В суботу завжди мились: влітку - на річках, взимку - в ночвах. Колись люди ходили до храму кожної неділі, а не лише на великі свята. Відповідно і мились кожен тиждень.

[@РаїсаБондаренко-у5й]

У нас так само на Черкащині, моя бабуся розповідала, що обов'язково в суботу вся сім'я купалась , міняли сорочки на чисті , бо в неділю до церкви на службу ! А влітку то щодня, або в ночвах, великих діжах та річках. Діл бабуся щотижня вимазувпла глиною та трусила свіжоскошеною травою, зіллям, вона казала, взимку , соломою. Завжди чистота і порядок.

[@donvit5241]

Смердів - від слова смердіти, не пускали в місто.

[@lyubovsh372]

@@donvit5241 етимологія цього слова точно не визначена. В 13 ст. слово смерд зникло з ужитку. Замість смерд почали говорити кинь: вільний селянин. Селянська робота в ті часи була дуже важкою і потребувала великих фізичних зусиль. Піт гарно не пахнить. І кожного дня душ не приймався. Але раз в тиждень милися всі..

[@RuthenianGirl]

​@@lyubovsh372 кинь чи кметь?🤔

[@ВалентинаФедорова-л3б]

Моя бабуся була 1888 року народження. Вмивалися кожного дня! За словами мого тата, своїх дітей вона купала в ночвах кожної суботи. Голівки мила дощовою водою з милом, з яйцем, чи лужною водою (пом'якшена попелом з дерев). В будинку була чистота, глиняна підлога змазувалася рідко розведеною червоною глиною. Хата із саману. Південь. Туалет з саману (калибу).

[@DariaAntsybor]

Дякую, що поділилися! Я й сама застала від бабусі багато таких практик, коли ми в село на літо виїжджали з Києва. Бабуся з росії, але дуже багато поїздила по різних куточках срср, то як шампуні закінчувалися зненацька, в нас вічно були лайфхаки з яйцями, дощовою водою, інколи кропивним відваром... Та я й саморобні прокладки з нею ще в ранніх 2000х інколи теж робила сама, коли вдома запаски не було, а до магазину ще треба добігти чи вже зачинений.

[@ВалентинаФедорова-л3б]

@@DariaAntsybor Моя бабуся була для мене, я тепер це зрозуміла: джерелом устрою українського побуту, кухні, звичаїв, виховання дітей, відданості сім'ї, як і будь - яка з наших бабусь. Ваша - як приклад.

[@DariaAntsybor]

@@ВалентинаФедорова-л3б не дуже розумію Ваше уточнення/демаркування, бо якраз "українська бабуся" мене не виховувала зовсім:) у кожної сім'ї свої обставини складалися і своя історія. Рада, що для Вас бабуся стала такою потужною фігурою!

[@ВалентинаФедорова-л3б]

@@DariaAntsybor Я говорю про свою бабусю - татову маму. З якою виросла. Була ще одна бабуся, також українка - мамина мама. Яка також не приймала участі у моєму вихованні. Бо жила далеко. Її я бачила дуже рідко. Але коли вона гостювала в нас, це було свято. Велика валіза повна смаколиків для нас, онуків. Я нічого не маю проти бабусь інших національностей. А потужною фігурою для мене був ТАТО!

[@jasykatachveska7831]

Полтавщина, моя баба розповідала: щосуботи мама (моя прабаба) давала всім дітям нові свіжі сорочки і вони всі купалися. Голову мили попелом, золою; виварювали, тобто прали, також золою

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися з нами.

[@НатальяПодлесная-ы7ъ]

мої прабабусі-бабусі кожне миття голови закінчували виполіскуванням. блондини ополіскували ромашкою, шатенки - відваром буряка. мило було завжди, воно було з м'ятою чи іншими пахощами. було дорогим, як парфуми. все це відбувалось в великій посудині, типу металевий таз. раз на тиждень влітку ходили баню. взимку - раз на місяць. це київ і боярка, київщина.

[@DariaAntsybor]

О, дуже цікаво! Дякую, що поділилися.

[@НатальяЧерноштан-г1щ]

Яка дурна розповідь співробітника музею Срали посеред городу щоб мати добриво Батько дітей обзиває мандавошками Милися тільки на дуже великі свята І кругом паразити та глисти Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні

[@annanikolaieva4339]

@@НатальяЧерноштан-г1щ Те, про що ми говорили, і те, що Ви почули або хотіли почути, це дві великі різниці. Якщо наша гостя говорила про методи боротьби з паразитами, то це не означає, що вони були у всіх і всюди 🙄 "Батько дітей обзиває мандавошками" як бачите і таке трапляється, то що тепер робити? "Але ж люди кожної неділі ходили в церкву чисті та охайні", так ми теж говорили про те, що милися зазвичай у суботу, бо в неділю до церкви йшли, але напевно Ви цього вже не чули.

[@Wadym-cj8bp]

З того що почув, мене трохи шокувало. Спитав мами(1941 р. н.) що вона думає про почуте. Мама в шоці! Село Котівка Житомирщина. Труси, бюстгальери були. Ночви,балія- мились. Газети замість т. п. Жодних прусаків, блощиць-клопів. Миші: мишоловки та коти. МАФ-туалет був. Іноді були воші. Чимсь мастили голову та перев'язували хусткою... Усе те що ви розповіли було на білгородщині на хуторі мого батька. Крейди повно, а хати не білені.

[@annanikolaieva4339]

На початку нашої розмови гостя сказала, що все залежало від соціально-економічних чинників. І це нормально, що було по-різному. Сьогодні теж по-різному і не всі мають санвузли в хаті, на жаль. Ми зробили допис зі статистикою по Польщі, бо в них є ці дані, а в нас таких даних немає. І сьогодні можна побачити, що є люди, які не використовують послуги викачування вуличних туалетів, а удобрюють цим свій город. В одній з експедицій на Березнівщині я записувала матеріал, що у 1920-30х роках там кожен підмітав і прибирав своє обійсця аж до середини дороги, бо були штрафи, які потрібно було сплачувати аж у Костополі. Це випрацювало хорошу звичку тримати чистоту. А терміном "традиційний" зазвичай означують ХІХ століття, тому ми й говорили про традиційну гігієну. На жаль, формат 30 хвилинної розмови не може дати повного висвітлення цього питання, але ми зробимо ще випуски.

[@claudias.4094]

Фу. Моя бабуся, 1911 року народження, з глухого села на Прип'яті, мала зовсім інші стандарти гігієни. і в людей були груби, печі, там кожен день топилося, бо готували їжу і гріли хату. ніщо не заважало ставити додаткового чавуна з водою і мати скільки завгодно теплої води. прали золою (золили у жлукті) і ще й прасували рубелем, в нас довго ще валялося це начиння). і туалети були.

[@ДмитренкоАндрій]

скільки завголно? Ну нагрійте на печі літрів 15.

[@annanikolaieva4339]

@@ДмитренкоАндрій На жаль, люди полюбляють романтизувати минуле і не бажають визнавати очевидних речей. Я з експедиціями об'їхала багато поліських сіл і глухих, і не дуже, бачила різні хати, і різних людей. Коли опитувала людей 1920-1940 років народження, то ніхто не чистив зуби. Не мали такої звички і практики. І це 2010ті роки. А "мати скільки завгодно теплої води" в тих умовах звучить магічно-казково.

[@PiterHomeMusic2012]

Блііін. Нагадали мені випадок про шмАточки. Короче, в 90-х роках ремонтували у баби із батьком лежак від печі на горищі та попередньо вирішили прибратися, зайве прибрати. Я взяв розірвані клапті в багряних плямах і почав викидати руками. На низу в сінях стояла мати котра приймала різний зайвий мотлох, непотріб та ін. і коли вона побачила, що я кинув, та ще й кинув голими руками - то розпочався скандал. Вона лаяла батька, щоб той дивився, що я роблю і, чи той хоч розуміє, що то воно таке. Я намагався заспокоїти їх, утихомирити чвару, але мати вилізла на гору і сама в рукавичках прибрала той куток на горищі. Я тоді не зрозумів, що воно таке і чому скандал, хоча по рекламах знав про менструацію та засоби гігієни для дівчат, але я не міг і здогадатися, що то такі древні використані "тампони". Окрім клаптів були й тампони - тобто ганчірка набита іншими шматками ганчірок малого розміру, а зовні замотана іншою ганчіркою відірваною смужкою. Набагато пізніше десь в ютубі я почув про такі засоби та зрозумів, що воно таке і навіщо, але так і не зрозумів чому ті шмАточки валялися(не пам'ятаю в чому вони були замотані) саме на горищі. Можливо планувалося у скрутну годину їх попрати та знову використати. Старі люди голод, і скруту застали, і скоріше за все той гіркій досвід заставляв їх зберігати на горищі сухарі та "тампони" бувші у користуванні. Бабуся на той час померла і таємницю зберігання такого мотлоху забрала із собою.

[@annanikolaieva4339]

Ви цю історію написали і я теж пригадала з дитинства, що лазили у сусідки на горищі і теж таке щось бачили 😅 правда руками не брали і лише зараз я зрозуміла, що це могло бути, але маленькі клаптики пам'ятаю.

[@walery-m4h]

В принципі їх прали, та використовували повторно. Мені багато років, в підлітковому віці теж користувалась, до того, як з'явилися нормальні засоби. В пізньому совку вони вже були, але це був дефіцит.

[@PiterHomeMusic2012]

@@walery-m4h Дякую. Ви відповідали на моє запитання, котре турбувало мене до сьогодні.

[@Moonkanew]

@@annanikolaieva4339 цікаво чому саме на горищі два випадки і в обох саме на горищі зберігали?

[@eugeniaeugenia6082]

Так,як розповідає пані про свою сім'ю,що мились одне після одного,це могло бути дуже рідко,я такого не чула ніколи ні від мами,ні бабусі. Наприклад мені розказувала бабуся,що мились щосуботи,мили дітям голови жовтком,українці дуже чисті,внеділю вся сім' я' йшла до церкви.натільна білизна була,це сорочки з домотканого полотна з льону,з коноплі. Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети, Ніколи на город українці не виливали нечистоти Трави-це полин,м'ята,рум'янок,тобто ромашка,васильки, Вїдео погано підготовлено,

[@annanikolaieva4339]

"Ніколи не ходили в хлів,мали надвірні туалети" Звідки Ви знаєте як було, наприклад, у 1910х роках? А також цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати. Я пам'ятаю і сидіння при свічках при відключенні світла, і те, як завжди набирали воду в спеціальні бочки, щоб була на випадок відключення. Батьки і зараз так роблять. І пам'ятаю те, що водою з колодязя голову вимити неможливо, бо вона жорстка. І навіть шампунь Кря-кря пам'ятаю, і те як волосся мили милом без шампуню і кондиціонеру чи маски, але не хочу повторювати такий досвід, а тим більше не маю бажання повторювати досвід своїх бабусь і прабабусь. Тим більше я поняття не маю чи мала мої прабасусі туалет і коли саме милися і чим.

[@НаталіяДолуда-з1ы]

В мене бабуся прала попілом, також голову мила їм же.

[@ludmilateremko5496]

Моя бабуся теж розповідала, що раніше мились, прали попілом.

[@IronMan-yp3mt]

Моя бабуся з 1902 року народження. Вмивалися кожного дня. Дітей було багато і батько їздив у волость купляв мило пахуще. В печі в чугунах парили сорочки від вошей. Прали лугом. Це так називали воду через яку попіл пропускали. А хустки були білі . В грязних не ходили. Ліфчики шили самі. Я вже не пам'ятаю,як вони називались. Трусів не було.

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися з нами

[@ВикторияЕвтушок-п9л]

Моя мама як і мої тітки завжди казали так: що новонароджених не можна купати в неділю і в той день коли народився. Я так першого свого і не купала в неділю і в четвер. А меншого тільки в неділю бо в неділю рожений. Обов'язково в любистку ромашці і чебрицю. І воду з ванночки під дерева чоловічі. Чоловік без слів знав що ввечері його обов'язок тащити воду в двір

[@ЗорянаЦипишева]

Дякую за Ваш коментар. Який саме це регіон?

[@ВикторияЕвтушок-п9л]

@@ЗорянаЦипишева я і Рівному але родина мо з Хмельниччини, Славутський район

[@cat2181]

У мене вдома росла мильниця. Я пам'ятаю, як мала бавилася з нею

[@ЗорянаЦипишева]

Дякую за коментар. Про який саме регіон йдеться?

[@sinijsaxar]

Класний випуск, дивує що так мало лайків, люди це ж не складно тиць і дивися далі

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо за підтримку і коментар 😊 підписуйтеся, щоб не загубити, бо ми готуємо ще багато цікавого контенту

[@ТаисияБурдова]

Розумниці ,де ви взялися!?? Це вам росіяни розказали про гігієну українців.тоді я не здивована

[@танягриценко-л6й]

Шановні наші предки милися травами , заварювали любисток, ромашку чистотіл і різні трави! Що ви мелете, не мились в понеділок в неділю і в той день коли людина народилась! Я з Киівщині! І води у нас хватало в кожному дворі колодязь , або на кілька дворів ! Ви з російськими призвіщами розказуєте про украінців!

[@ЗорянаЦипишева]

Працюю майже 19 років у Музеї народної архітектури і побуту, брала участь в не одній експедиційній розвідці, опитували людей 1920-х років. Мова йде (і це було наголошено) про Карпати (зокрема Бойківщина, Гуцульщина…) та Полісся. А так як навчаюся ще в аспірантурі і пишу наукову роботу, використовую лише фахові джерела, які тільки підтверджують інформацію, яку я озвучила. В різних регіонах України санітарно-гігієнічне становище було різним і географічні умови тут також відігравали не останню роль. Якщо цікаво більше дізнатися, читайте Х. Вовка, В. Шухевича, Я. Тараса чи зрештою І. Франка. Там багато цікаво, і повірте, здивування будуть ще більшими.

[@annasha4575]

Пам'ятаю в дитинстві мильнянкою руки мили

[@Lesia5316]

Чи все так було погано? Голівоньку йому змиє, Сорочечку білу ЩОДЕНЬ БОЖИЙ одягає... Т. Шевченко. "Наймичка"

[@ТамілаТарасенко]

Дуже вдячна за черговий цікавий випуск. Трохи здивувало, що жінки могли користуватись гачами. Думла чомусь, що церква засуджувала одягання чоловічого вбрання. Однак так, справді, краще взимку. Як на мене, було б чудово, якщо колись пані Зоряна розповість більше про прання.

[@DariaAntsybor]

А вони ж вдягали під низ, все одно поверх була сорочка/спідниця чи що там ще залежно від регіону

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо Вам, обов'язково зробимо окремий випуск, бо є про що розповісти.

[@ВіталійДубас]

Дякую! Дуже цікаве відео🎉

[@magicbee5393]

Мене, памʼятаю, колись дуже дивувало, як бабуся розповідала, що вони прали рушники попелом. Я думала вони псувались після такої процедури, але ні)

[@Vetta5944]

Моя бабуся уже по сучасності теж таким способом прала полотняні рушники. На наш привезений пральний порошок дивилася з недовірою. Тяглість традицій швидко не зникає))

[@IronMan-yp3mt]

Попіл настоювали на воді, тоді зливали і вода чиста була а тоді прали. Вода ставала мяка і мильна.

[@MsTbiliseli]

Дякую за вашу роботу, було дуже цікаво, продовжуйте, будь ласка!

[@AutumnMoodDaily]

Дуже цікавий випуск, дивилась із задоволенням і чекаю продовження про прання. Щиро дякую.

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, обов'язково зробимо, бо, на жаль, формат 30 хвилинного відео, не дає можливості повністю розкрити тему.

[@kolorova]

Дуже цікаво 😮

[@Лінда-р4г]

На західній Україні одяг складали в величезну бочку по кругу заливали луг , вкидали розпечений камінь і закривали.все кипіло .а на східній використовували пересипання попелом і заливання окропом.

[@sophiedariabetrix8902]

Дякую!🙏❤️ Було дуже цікаво. 😉 Успіху!🌹🍀☀️☺️

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо Вам. Бачимо, що тема зацікавила людей, тому продовжимо і зробимо відео і про прання, і про міську гігієну.

[@TaniaTsoneva-r6b]

На слобожанщині підлогу( у нас казали долівка) мазали глиною зафарбованою сажею а потім посипали сіном.

[@piligrim0326]

а літом деревієм, в нього листя дуже м'яке)

[@mouss5590]

Лобкові воші-спершу збривали волосся з усіх місць тіла.Але лишали вуса, брови та волосся на голові,щоб люди бачили та не здогодувались,що хтось має таку цяцю в себе,як спецефічні воші.Бо мати звичайні воші-то неприємно,але цілком допустимо.А от лобкові воші-це вже ганебно,це розпуста,а наші предки розпусту не заохочували.По-друге -згадайте в "Вечорах на хуторі біля Диканьки"- А чим ви,куме,змащуєте свої чоботи? Салом чи дьогтем? -Дьогтем краще...Дьогтем кум чоботи змащував.Отим дьогтем мазали й колеса у возах,й тих,хто мав воші.Будь-яких,бо й лобкові-то теж воші і природа в них одна.Різні унутряшні паразити-є така травичка-піжма.От нею й користувалися.Причьому-її відвар або напар дуже корисний у цьому сенці й зовні.Ще була верба-це не тільки котики славнозвісні,це ще й протипаразитарні та проти температурні якості цього дерева. Гірка до нестіми,але ж працювало.Часник не забули?Він теж.Ромашка звичайна,ромашка собача-в моєї прабабці глечик вартував на пічі для всякого випадку з таким напаром-хай буде,звалося.Люди то все знали.А хто не знав,ходив до моєї прабабусі :-) Воші ковтали не тільки при печінкових проблемах,а ще й при золотусі,це шкіряна хвороба-нею хворіла чи не кожна дитина,особливо у селі. А при печінці ними лікували не тільки те,що сьогодні зветься гепатитом А та В.Від цих видіві не вмирають.Той гепатит,від якого помирають,теж лікувався вошами. Сьогоднішня медицина це навіть якось пояснює.Жінки при місячних вікористовували сорочки.В спідньої сорочки було не суцільне полотно,а десь на рівні талії або трохи вижче/нижче-відрізане чи зразу таке пошите,й туди пришивали на "живу" нитку великі клаптики тканини,які сколювались між ногами. По мірі забруднення ті клапті відпарювались та прались.Або не прались,це залежало від статків та охайності жінки. Але більше-прались.Вже при моєму житті я чула від своєї бабусі вираз-на білизні, замість тих, які ми використовуємо сьогодні.

[@ЄєкаКука]

Подяка, вподобайка і комент для підтримки каналу і поширення відео. Слава Україні!

[@annanikolaieva4339]

Героям Слава 💪 дякуємо за підтримку. І будемо вдячні за поширення відео у соцмережах 😊

[@small_garden-2009]

Дуже цікаво - в якому регіоні України проходило дитинство ведучої, коли на початку 90-х в одній воді милася вся родина по черзі? Моє дитинство приходиться на початок 80-х і в нас такого не було, ніхто не мився в одній воді, кожному нагрівалася своя порція гарячої води ( коли були якісь перебої з гарячою водою, холодна завжди була без всяких лічильників ), купалися та зливали воду. І так для кожного члена родини. Жила в місті на Дніпропетровщині в квартирі.

[@МаріяКерницька-м4б]

Та навіть якщо десь і було таке, то навіщо це вигрібати? Чим мудрий стидається, тим дурень пишається.

[@small_garden-2009]

@@МаріяКерницька-м4б , це не про пихатість і сором'язливість, а про дезінформацію! Після таких "оповідань" приїздишь за кордон та заселяєшься в апартаментах, а тобі ( дізнавшись, що ти з України ) показують, як кран з водою треба відкрити, як включити сенсорну електроплиту... А все чому? Вважають, що ми досі в річках миємось та їжу на кострі готуємо. Тому і цікаво - в якому регіоні були такі проблеми з водою в 90-х? Навіть у моїх родичей в селі була вигрібна яма, яка була з'єднана з ванною кімнатою, де стояла звична всім нам ванна, це було в моєму дитинстві на початку 80-х рр. Запитала свою 70-ти річну маму, так і мама таке згадати не може, бо це було дуже давно або в тих людей, які боялися тяжко працювати та берегли себе ( бо викопати криницю та вигрібну яму - звісно не легко, але працьовитим людям завжди допомагали родичі та сусіди, та селом все влаштовували ).

[@annanikolaieva4339]

Дуже цікаво, що мій дитячий спогад зібрав таку увагу і змусив досить активно коментувати саме про це. Дуже класно, що у Вас такого немає спогаду. По-перше, це дійсно дитячий спогад і я не можу сказати до якого року/років точно він відноситься, але як і сказала у відео десь орієнтовно 4 роки. У той час моя сім'я переселилася, тікаючи від наслідків Чорнобиля, на інший кінець України, з більшого міста, з квартири, у будинок у містечку, в якому постійно відключали воду. Колодязь був через кілька дворів. А ще дитина не знає, що у ванній робить її мама, а тим паче батько, бо після того як дитину мили, її вкладали спати, тому я розповіла те, що пам'ятаю.

[@annanikolaieva4339]

@@МаріяКерницька-м4б а чому мені має бути соромно за своє дитинство?

[@annanikolaieva4339]

@@small_garden-2009 я працювала одного разу з американкою років 75, яка приїхала в Україну з туристичною метою. Вона попросила зводити її в супермаркет і ходила фотографувала його, полиці з товарами, щоб показати друзям, що ми не одну картоплю тут їмо. Але це ж не про нас, а про них, бо це їхні упередження і стереотипи про нас. А ще пам'ятаю як колись до нас приїхали родичі з міста в разів 5 більшого ніж наше містечко, і ми їхню дитину вчили користуватися унітазом, бо скоріш за все вона його побачила вперше. І таке буває, на жаль. І думаю й зараз є люди, які зливний унітаз не бачили. Ви ж не знаєте хто перед тим приїжджав і що там робив.

[@МаринаМандрика1]

Дякую за випуск, було дуже цікаво.Єдине що засмутило- мало прикладів зі східних і центральних областей,в основному говорили про Гуцульщину,Бойківщину і Закарпаття

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо за Ваш коментар і зворотній зв'язок. Обов'язково врахуємо це у наступних випусках

[@DariaAntsybor]

Так, ми розуміємо. Просто Зоряна спеціалізується саме на Карпатах і Поліссі, тому таке логічне зміщення відбулося

[@ЗорянаЦипишева]

Дякую за коментар. На жаль, темою санітарії і гігієни глобально досі ніхто не займався. То ж приходиться по краплинах витягувати і опрацьовувати інформацію, а в переважній більшості опираюсь на власні польові дослідження. Їздили Карпатами і Поліссям, тож інформація з цих регіонів.

[@РаїсаБондаренко-у5й]

З дечим не погоджуюсь, бо люди давніші споживали багато часнику і цибулі і тому глистів сильно і не було! У нас на Черкащині, туалети були в моєї прабабусі з соняшників та сухого кукурудзиння і він кожні декілька років переносився на інше місце і ніхто відходами не удобрював ні поля , ні городи. Так бабуся розповідала. А милися не просто водою, а травяними відварами з ромашки, нагідок та полину! В моєї бабусі завжди висіли пучки цих трав і в хаті, і під дашком.

[@ukrofinn1281]

Моя бабуся, вже покійна, колись казала, що добре мити волосся дощовою водою. У неї на подвір'ї, в м.Умань, стояла якась діжка, в котру та вода набиралася. Зараз я і уявити не можу, як можна мити волосся тою сумішшю шкідливих хімікатів, що лльється з неба.

[@НаталіяФорсюк-ы6х]

У нас в бабусі був спеціальний колодязь з бетонним дном. І туди зливали дощову воду, яку потім використовували для миття волосся та прання

[@ТетянаБондарчук-ц5п]

Так, і голови мили й попередньо замовчували у ній одяг для прання

[@Wadym-cj8bp]

В ті часи з неба та землі була чиста вода.

[@ТетянаБондарчук-ц5п]

@@Wadym-cj8bp так до самого Чорнобиля й збирали дощову воду. А потім вже ні.

[@Divergin]

Дякую за цікавий випуск! На Львівщині у родичів у селах ще в 90х побутувала залізна заборона митися в неділю - казали, що на тім світі твоїм померлим даватимуть пити воду, якою ти посмів у нд помитися)

[@irynamospaniuk2373]

У нас в селі на Волині в неділю теж ніхто не мився. Традиційним днем для миття був субота вечір, щоб в неділю зранку чистим піти в церкву. А традиційним днем для прання був понеділок. Моя бабця прала виключно щопонеділка

[@ElisBonBon-u1s]

Ну, то й не можна було митися, щоб в церкву зрання йшли😂 це попи придумали, 💯. Мийтеся в субб. Бідні люди, ср...али їм в мізки всі, хто хотів.

[@eugeniaeugenia6082]

Якщо ви вже обрали таку тему,то потрібно добре підготуватись,а не говорити казнащо, якщо у вашій сім'ї були такі ліниві,що мились одне після одного, то не треба то узагальнювати на всіх українців, моя бабуся ніколи б не дозволила собі мити одну дитину, а потім втій брудний воді митись комусь іншому, це називається нехлюйство і лінивість

[@ЄвгенійКузьменко-т9э]

Дякую Вам за Вашу працю

[@viktorantsybor4586]

Зі спогадів кумів з Полтавщини: матраци часто набивалися сіном або соломою, а подушки, ковдри набивали пером. Цікаво, що іноді матраци наповнювали просом, особливо для хворих і старих людей, оскільки це було корисно і запобігало пролежням

[@elenanavrotskaya1673]

Дякую за відео, дуже красивий інтер'єр. В Національному центрі народної культури «Музей Івана Гончара» мені не змогли розповісти про make up жінок в стародавні часи, а Ви таку цікаву теми розкрили. Дякую за Вашу роботу!

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо за коментар, тема є дуже об'ємною і у форматі 30хвилинного відео ми не встигли все проговорити, тому вже думаємо над новими відео, щоб розширити тему. Обов'язково зробимо і про прання, і про стоматологію, і про міську гігієну.

[@ВладСерженюк]

Дякую що освітили цю тему. Запрошуйте ще, дуже цікаво про прагнення послухати.

[@annanikolaieva4339]

Ми не очікували такого інтересу до цієї теми 😅 але тепер розуміємо, що потрібно зробити ще випуски і доповнити те, що не вмістилося у цей випуск. Підписуйтеся, щоб не загубити

[@ВладСерженюк]

@@annanikolaieva4339 працюю архітектором реставраторам. Коли проводжу екскурсії по об'єктам, людям завжди цікаво, а де срали. У старої школи такі питання вважаються ознакою не освіченості, типу, ми їм про високе, а їм сортири подавай. Зараз нарешті ми розуміємо, що зацікавленість побутом в усіх аспектах це налагодження зв'язку сьогоднішніх нас з українцями давнини, вияв потреба дістати українську історію з серванту і знайти в ній живих людей, себе)

[@annanikolaieva4339]

@@ВладСерженюк дякую Вам за цей коментар. Якщо відчуваєте, що могли б фахово про це розповісти, то можемо обговорити детальніше і зробити випуск про міську гігієну. Напишіть нам, будь ласка, на електронку або в соцмережах.

[@Akki_Santeri]

в мене була знайома яка інколи полюбляла ходити без спіднього так би мовити і їй це подобалось а в вашому виконанні це виглядає як вирок - як жеж вони бідували ті люди якихось ще 60 років тому...без трусів.... а то шо коровяче лайно це може слугувать ще й джерелом енергії для опалення то ваще жесть для нинішнього покоління, стоїть відключити електрику на декілька тижнів і всі ці забобони злітають з цивілізованого населення і те що митися раз на тиждень це кайф то ви відчуєте сидячі у окопі або у підвалі десь в Маріуполі. І милися люди і підтримували гігієну не одну тисячу років але в кожний період з використанням тих можливостей шо були під рукою

[@annanikolaieva4339]

Тут не про вирок без трусів, а більше про жіночу гігієну, яка за відсутності трусів і сучасних гігієнічних засобів дуже ускладнює життя. Я радше про це сказала, щоб кожен ще раз задумався яке у нас зараз хороше життя у порівнянні з тим, як люди жили раніше.

[@ЛюдмилаАргат-ч4д]

В суботу підмащували піч (комин) білою глиною, припік - червоною, змащували долівку рудою глиною. В суботу ввечері всім мили голови, купали все тіло, спочатку дітей, потім дорослих. Посудом для миття були дерев'яні ночви, видовбані з цільного стовбура,цебер. Долівку встеляли свіжою осокою, у якій було багато берегової м'яти.вносили листя любистку. Дітей, дівчат купали в любистку , м'яті, братиках ( фіалка триколірна).

[@poroblenopodcast]

Дякуємо, що поділилися

[@nesetesya]

Дуже цікаво, дякую)) щодо удобрення городу, то насправді навіть дивно, що зараз такого не роблять. Бо в селах у людей є свої вигрібні ями, але на город частіше розкидають коров'яче гівно - і його ж ще треба десь придбати...

[@artpotvora]

Це не дивно, це правильно. Ніхто в селі не морочиться з очищенням і компостуванням фекалій. Без цього - сморід, паразити, залишки патогенів, лікарських препаратів. У вигрібні ями більшість вносить спеціальні хімічні антисептики щоби вуличні вбиральні не були смердючими точками рознесення патогенів. Після цих речовин фекальні маси не придатні для удобрювання. Крім того, азотні та нітратні добрива зараз доступні всім, є купа інформації, тестерів для ґрунту. Великі фермерські господарства цим давно користуються, дачники вже теж навчились. Гній від тварин просто додають якщо тварини є в хазяйстві. Спеціально закуповують ті, хто просто звик повторювати за кимось і не бажає трохи зануритись в агрохімію та порахувати всю бухгалтерію. А інфопомийки кожен рік підігрівають психоз про страшні шкідливі нітрати.

[@nesetesya]

@@artpotvora та я про власний досвід говорила. В моєму селі купують перегній, якщо своїх тварин немає. І хімічно вигрібні ями також не обробляють - тож не знала чи це взагалі робиться

[@walery-m4h]

Не гівно, а гній чи перегній.))

[@irynamospaniuk2373]

Фекалії ВРХ і людські мають різний склад і характеристики через різницю у продуктах харчування і системі травлення

[@nataliya6093]

​@@nesetesya врахуйте, що перегній від корів чи коней - це просто ферментована трава, а люди здебільшого НЕ вегани, а всеїдні, людські екскременти дуже смердючі і розкидати їх по власному городу може прийти на думку тільки дурням. Крім того, сусіди за такі фокуси скандал влаштують, бо винюхувати то все - вже занадто 😂

[@ridnenki]

Глина добре миє, травами мили , жовтком яйця. Ніяких вошей не було😁

[@ВукІ-х5о]

Пані розповідає,не називаючи навіть приблизного часу,про який йдеться,бо як жили люди за царщини чи австрії,і як за комуняк,то дуже велика різниця.Село і місто різнилося не настільки суттєво,що у нас виправилося лише в кінці 20ст. коли завели собі нужники і ванни по хатах

[@annanikolaieva4339]

У цьому випуску ми говорили про традиційну гігієну. Під терміном "традиційний" дослідники класично розуміють ХІХ століття, коли збирався основний масив інформації етнографами, проте початок ХХ століття був такий самий. Також наша гостя зазначала, що все залежало від соціально-економічних умов. І не лише, бо може бути бідна хата, але чиста. Так і сьогодні. Чомусь люди починають активно протестувати і доказувати, що все було, хоча насправді у більшості, не було елементарних засобів гігієну, до яких ми звикли сьогодні. Та й сьогодні частина нашого суспільства не має санвузлів у будинках та каналізації, на жаль.

[@natashabarski6270]

Дякую! Було дуже цікаво ❤

[@yalo-sn6ww]

Дякую за цікаву розповідь! 👍💙💛

[@derkacheva3168]

Дякую вам за таку цікаву розмову! Якщо є можливість продовжити серію розмов про повсякденне життя селян то я б із задоволенням подивилась❤

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо за Ваше зацікавлення і коментар. Ми думали, що цей епізод буде цікавий, але не очікували такого зацікавлення, тому вже думаємо над тим, щоб продовжити цю тему. Підписуйтеся, щоб не загубити 😊

[@nataliiaduka1523]

трава схожа на мильнянку(в Харківській області так називали в дитинстві)

[@DariaAntsybor]

Собаче мило ще, здається, на неї кажуть

[@НаталіяСакович-ж1э]

І на Киівщині так кажуть- мильнянка.

[@oleksandrprykhoda2489]

Так. То і є вона мильнянка. Добрий миючий засіб, та ще й має ряд лікувальних властивостей.

[@levko...gala...s]

В ті часи не тільки бідняки милися рідко, але й багачі. Просто вважали що вода шкодить. Такі тоді були традиції. Ще в моєму дитинстві душ кожен день не був поширеним і популярним. Так що не засуджуємо, а сприймаємо як данина часу.

[@LiliaObrubanska]

а у японців трусики були ?! Ні , не було . І не потрібно їм це було . Є надлегкий спосіб жінці мати ,,білизну'' ! На талії поясок , а тканинку складену , чи рушничок закріпляли за поясок спереду і на спині , а усе , що було між ногами - захист ! Це легко і просто ! Українки , які шили чоловічі штани , ґачі не уміли себе убезпечити ?😅 Просто це не обговорювалось . А те покоління , яке так жило - уже давно відійшло . Не потрібно ганьбити власну націю . Моя бабця 1911 року народження білизну уже носила , а згодом і шила її на замовлення у Львові .

[@annanikolaieva4339]

Якщо я Вас правильно зрозуміла, то Ви пишите про місто, про Львів, а ми розповідаємо про традиційну культуру.

[@ИринаКалужинская-з3о]

Ваша бабця багатою була, не всi могли замовляти бiлизну. Ви про це подумали?

[@ninapulka7439]

Милися що суботи і прибирали в хаті.луг це попіл гречаної соломи.

[@aleksandr724]

Якась єрунда.Були трави що стелили долівку що дезінфікували її від паразитів .Вапно використовували вже 1000 років для дезінфекцій хатів.Замість порошку і мила було вапно з вогню з дерева.Ви нічого не знаєте про побут давніх українців😂😂😂

[@alexander_alis]

Цікава тема. У нас у селі на Тернопільщині трава називається - Жаб'че мило)))

[@annanikolaieva4339]

О, дякуємо. Такого варіанту у коментарях ще не було.

[@viktorantsybor4586]

Зі спогадів кумів з Полтавщини: туалетами називали більш серйозні будівлі з дерева. А ями, огороджені стінами з бадилля чи очерету, називали нужниками, зрозуміло, що від слова "ходити по нужді".

[@НадеждаЗаец-е3ш]

Житомирщина,бабуся моя 1905р.,коли приїзджала до неї мила мене кожну неділю ,запарювала трави в яких купали дівчат,волосся мила мені яйцем,зполоскувала знов травяною водою з ромашки і любистку,вмивалися і вранці і ввечері і ноги иили,ще тоді ще вона прала волою з попелу,я ще дивувалася,бо було мило,а полоскати ходила на річку,біля них Тетерів протікає,туалет був далеко від хати,щоб повітря біля хати було чисте,підлога завжди у бабусі була встелена травами,зимою також мились кожну неділю,були такі великі дерев'яні,як бочки,але широкі,ночви,а вже потім металеві,але легкі,мило колись варили самі,але й трави теж допомогали,гігієни притримувались,як в сім'ї було заведено,дівчаток завжди навчали,а від вошей,коли з'являлись використовували керосин.

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися 🙂

[@ОльгаРучинская]

В моєї бабусі на хмельнтччині було багато віничків ромашки мяти полину в сінях.ромашкою мили голову, мили тіло,ранки.квіткамт мильниці мились.ромашкою підмивались.в хаті пахло иятою,ромашкою,було чисто,туалет був надворі.в залежносьі від хазяїв,хто дбайливий робив зрусний туалет.а простирадло було з грубого полотна,що відбивалось на тілі в кліточку.але стравп з печі була дуже смачна.

[@lyubomyramartsiyenko8990]

Раз у тиждень нагрівали воду і купалися у глибокому чані.Там була і заварена трава.

[@ОксанаКришталева-ъ8я]

Щодо вмивання - варто знайти баланс між тим, щоби не приймати душ щодня і не мити руки що пів години. Предки правильно робили, бо давали час на утворення своєї мікрофлори,тяка захищає тіло найкраще. А щодо паразитів - їх ніхто не відміняв, вони вічні.

[@ElisBonBon-u1s]

Доречі, зараз є багато досліджень, які з'ясували, що народження дітей аутистів пов'язано з багатою кілікістю хімії у нашому житті.

[@ElisBonBon-u1s]

А паразити, це демонологічни структури 😜👹👻 роблять баланс, щоб чистоти не було багато😂😂 і страшні, капець 😂 І всяка погань і грязюка сама шириться, а щоб було чисто і гарно, треба прикладати зусиль, як фізичних, так і моральних, як в малому, так і в великому. Ну, значить так створений цей світ, що треба завжди щось робити, не ледарювати. ... Не позволяй душе лениться, чтоб воду в ступе не толочь. Душа обязана трудиться 😉✨ и день и ночь, и день и ночь.

[@Scriptadiaboly]

Приймати душ щодня, а влітку - й тричи на день іноді є бажання - то прекрасно. Просто вода має бути не гарячою, а м'яке мило використовуватися лише для стратегічних ділянок

[@Scriptadiaboly]

​@@ElisBonBon-u1sа ще географії і палеонтології 🤡

[@andreberezovskiy]

Тіліфонів цих ваших інтранетів не було, гмо, привівок не було, машин не було, всі їли здорову та корисну їжу і були красиві, здорові та щасливі, а не те шо січас!!!(Жартую). Дякую Вам за як завжди дуже файнецьке, цікавенне, корисне та пізнавальне відео!!!!

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо за коментар, почуття гумору і підтримку 🥰

[@user-jo6tb4vg6m]

Но жить всё-таки комфортней сейчас с "интранетом", правда? Не таскать воду из "криниці" и затем вытаскивать помои на улицу вёдрами

[@andreberezovskiy]

То-ж жарт%)

[@irynamospaniuk2373]

У Пирогово чомусь у багатьох хатах або підлога вистелена травами, або за балки закладені невеличкі снопи з трав. Я думала, що вони це зробили, щоб відобразити традицію народну, а героїня відео каже, що це не було поширено

[@piligrim0326]

Може, то від реггіону залежить

[@ЗорянаЦипишева]

Дякую Вам за коментар. Моя розповідь базується на власних експедиційних матеріалах з Карпат та Полісся, де такі речі не були зафіксованими. Проте в інших регіонах фіксували такі факти.

[@irynamospaniuk2373]

@@ЗорянаЦипишева дякую Вам за пояснення

[@nataliya6093]

Так, сушили трави в кожній хаті, бо ними лікувались, робили чай та додавали в воду для купання дітей і настоєм полоскали коси. Ще перець так сушений підвішували, косички з часником, тощо. А в мішечках біля печі зберігали насіння всяке, щоб не замерзло.

[@ІринаДерлі]

Прабабуся (1910)говорила на бюстгальтер - талійка, шили самі, і застібки з переду

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися

[@lyubomyramartsiyenko8990]

Часто заварювати трави,як любисток,рум.янок,кропива,березове листя.

[@ЕвгеніяШевчук-и1ц]

Пральний та мильний засіб це луг з попелу. Для волосся жовток і відвар трав. Так бабця розказувала 1920 р.н. Чернівецька обл Сокирянщина

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися

[@lyubovsh372]

За туалет додам.)) Мій дідусь у Другу Світову від німців ховався саме в туалеті. То виходить туалети були.

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо за коментар. Наша гостя Зоряна наголосила на початку розмови, що все залежало від соціально-економічних умов та подекуди від регіону. Україна величезна і зрозуміло, що в деяких селах були і річки, і озера, і ставки + доступ до води у колодязях, а в деяких і сьогодні проблема з водою (наприклад, південь). Просто формат 30 хвилинного відео не дозволяє про все поговорити, але ми обіцяємо зробити продовження ❤

[@ДмитренкоАндрій]

у 1920-х не було

[@aaaooo1519]

🎉Вау🎉 Дякую 🎉

[@eugenevikernua1675]

Це ви ще гігієну європейських міст не розглядали. Франція, Італія - повно свідчень в літературі, як відходи стікали відкритими канавами вздовж вузеньких вуличок, а з вікон будь-якої миті могли вилити на голову помиї, в тому числі з нічних посудини. Це вам не город удобрити "какою", ги-ги... І чому таке упередженя щодо "відпрацьованого ядерного палива"? Чудове органічне добриво! На ньому все росте шалено, якщо застосувати правильно. Фільм "Марсіанин" дивились? В космосі вже давно вчаться використовувати ці безцінні продукти. Та й митися не обов'язково. На МКС не миються. Є ж вологі серветки, народ! За серветками майбутнє, тому що вода для купань буде розкішшю (і вже є в деяких регіонах планети). Повертаючись до нашого "добра", яйця аскарид не візьмуться в ньому нізвідки, вони повинні туди потрапити від вже зараженої людини. Відходи з корів і свиней також несуть загрозу, ще й значно більшу. Там такі дивні істоти можуть трапитись, що навіть сучасна медицина виявиться безсилою. Коти і собаки, а також риба як продукт теж можуть нагородити паразитами. На цьому фоні людські відходи здаються найменш небезпечним. Жити взагалі небезпечно, але в природі завжди є прибиральники, які розкладають складні речі на прості й безпечні. Мешканці міст, коли спускають все в каналізацію, не думають, що це дуже нерозумна стратегія використання ресурсів. Органіка, яка могла б прислужитись для примноження багатств, змішується зі забрудненою хімічними засобами водою, і все це накопичується у відстійниках, а потім скидається в ріки. Натомість поля, за відсутності органіки, удобрюють хімічними добривами, виготовленими з речовин, добутих у надрах планети. Це небачене марнотратство і знущання з довкілля заради короткострокової вигоди. Хімікати змиваються дощами, забруднюють водойми та підземні води, руйнують структуру грунту, вбивають корисну грунтову флору і фауну, на відновлення яких потрібні роки. І це називається зручностями і цивілізацією. Цій системі скоро прийде кінець. Хай буде добро всім і задарма. 😁

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо за ваш розлогий і цікавий коментар 😊 і Вам того ж бажаємо

[@Scriptadiaboly]

Ох ми усі відчули восени 22-взимку 23, як це воно - традиційна гігієна. Ненавиджу митися із пляшки 🥵😡

[@Лариса-ш1з7ю]

Це тимчасово

[@user-jo6tb4vg6m]

Или мытьё в тазиках

[@MsTataBu]

О, вимороження ми робили в Київі в 90х. Таргани пішли і більше не приходили.

[@ЛюдмилаОнуфрієва-с5г]

Влітку завжди милися після роботи та перед сном мили ноги, аби не лягати брудними в ліжко.У бабусі ,1907 р н, було старовинне дерев'яне ліжко.Милися у ночвах , гріли воду, а для миття волосся робили відвар трав. .Бабуся казала, що воші з'являлись перед війною, з ними боролись, бо було соромно їх мати.

[@poroblenopodcast]

Дякуємо, що поділилися з нами. Не пам'ятаєте відваром з яких трав мили волосся?

[@irynamospaniuk2373]

А що в Україні було з лазнями? Це не характерна для нас традиція?

[@DariaAntsybor]

Ну якщо вірити тим же літописам, то дуже навіть були ще з яких часів:)) Одну Ольгу он згадати😊 у росіян воно просто реально масовіше, звісно, і тому навіть є персонаж окремий - банник

[@nataliya6093]

В хаті гріли воду, ставали в діжку і з ковша поливали себе... от і вся лазня. Будували лазні лише заможні люди.

[@АндрійСтаніславчук-с7э]

Вподобайка! Я за прогрес і т.ін.,але чи не здається вам,що набагато краще,коли людські ф-калії змішувались з гноєм і вивозились на поле,чим гидити в річку,з якої п'єш воду,що більшість робить в наші дні?

[@ВалентинаФедорова-л3б]

Розводити в землі городу гельмінти? Яйця яких добре переносять морози? Тому було табу на людські екскременти

[@АндрійСтаніславчук-с7э]

@@ВалентинаФедорова-л3б гній,особл.кінський перепріває з виділенням тепла(до60град.) За такої температури гельмінти гинуть,а в річках-живуть і розвиваються

[@АнастасияПомян]

@@АндрійСтаніславчук-с7э У водоканалі має бути очисна система, щоб гидоти всякої не плавало.

[@annanikolaieva4339]

Ви написали, що гидять річку. Напишіть більш детальніше, будь ласка, бо я не розумію цього процесу.

[@АндрійСтаніславчук-с7э]

@@annanikolaieva4339 стічні води з багатоквартирних будинків і септиків каналізуються на очисних спорудах,ступінь очистки на яких залишає бажати кращого. Потім ці недоочищені стоки скидають в річки,забруднюючі їх. Тому виходить,що ми гидимо в річку,з якої п'ємо.

[@ВолодимирВорона]

Слухав і думав: сміятись, чи обурюватись? Коли все, що ваша гостя розповіла про гігієну минулого в західних областях України є правдою, то якого тоді біса той же фейсбук повниться розповідями, як дикі мсклі прийшли в культурну європейську Галичину та й почали їсти з нічних горщиків, а в нічних сорочках в театр ходити? Чи між Львовом, Станіславом і навколишніми селами була така культурна прірва? Я сам з колишнього райцентру Чернігівщини. Ще перед ДСВ у нас був пляж, а коли ви читали "Місто" В. Підмогильного (роман написано в середині двадцятих років минулого століття), то й там автор змальовує міський пляж і повно молоді на ньому. "Трусів не було"... Дичина якась! У мене є світлина мами в купальнику на повоєнному пляжі - там повно жінок. Сподіваюся, ви розумієте, що від появи жіночої білизни, як такої, до купальника, тобто появи на людях з напівоголеним тілом має пройти певний час, щонайменше ціле покоління. Тому вся ця розповідь вашої гості це таке невігластво... Вам, дівчата, слід, доки не пізно, більше розпитувати про все своїх батьків та їх батьків, бо несете повну дичину! Вам тут стільки коментарів уже написали зі спростуванням оприлюднених нісенітниць, що слід би це відео взагалі видалити, аби не ганьбитися. І щосуботи милися, і в кожному дворі нужники були, і мило знали, і гігієни дотримувались усі, і ні тарганів з клопами, ні вошей не було в людей, тільки у війну та в евакуації через відсутність будь-яких умов. Хоча, коли відверто, в часи моєї молодості жителів західних областей у нас вважали дуже бідними: багато вашої молоді, не маючи вдома роботи, приїздили до наших колгоспів сапати буряки й усіма силами намагалися тут лишитись. І тепер живуть. Але все одно, яка би бідність на Заході України не була, нормальні притомні люди в двадцятому столітті так, як ваша гостя описувала, жити не могли - вимерли би просто від такої антисанітарії.

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо Вам за такий розлогий коментар. На початку випуску є напис: "Наші думки можуть не збігатися з вашими уявленнями або спогадами з дитинства чи контекстами, в яких ви зростали та які чули у своєму оточенні". Також наша гостя, пані Зоряна відразу на початку розмови сказала, що все залежало від соціально-економічних умов. І це правда, бо було по різному. Ми думали цього вистачить для подальшого розуміння контексту розмови. Цей випуск присвячений саме традиційній гігієні, а під традиційною мається на увазі селянська культура ХІХ-початок ХХ століття, тому ми не говорили про місто. Підмогильного ми обов'язково згадаємо у випуску про міську гігієну. Також розуміємо, що в форматі 30 хвилинного відео ми не розкрили повністю тему гігієну і вже плануємо зробити продовження. Те, що ми говорили про методи боротьби з паразитами аж ніяк не означає, що ці паразити були всі в усіх і відразу. Щодо фекалій як добрив, то ми теж проговорили, що це не було повсюдно. На жаль, це факт, що труси масово починають з'являтися в українських селах у середині ХХ століття, але звісно це не виключає того, що труси носили і раніше. Цитую науково-популярну статтю "Як одяг шили селянам кравці і модистки" Ольги Воробєй на матеріалах Поділля: "«Модістка» переважно спеціалізувалась на пошитті одягу для жінок. Часто у неї замовляли асортимент спідньої білизни: труси-панталони, бюстгальтери, спідні сорочки тощо. Попит на спідню білизну у повоєнний час був пов'язаний із ознайомленням зайнятих на відбудові міст жінок-селянок із міськими гігієнічними практиками. Таким чином ці компоненти одягу проникали у село". Ця стаття є у відкритому доступі. "як дикі мсклі прийшли в культурну європейську Галичину та й почали їсти з нічних горщиків, а в нічних сорочках в театр ходити?" Це міф і він шириться кожним містом, містечком й селом вже давно й продовжує жити, особливо сьогодні. Куди б Ви не приїхали на Галичині Вам розкажуть таку історію з тим, що це було саме у них у місті. Та це не говорить про те, що такі випадки не мали місця бути.

[@tatianadiadiun5653]

Бред несе . Українські люди дуже були чистоплотні !

[@piligrim0326]

Люди добрі, розкажіть, як жили без туалетного паперу? Ну літом ще якесь листя, а взимку? солома, сіно? ну це ж взагалі не гігієна, а якась антисанітарія))) от мусульмани добре придумали водою щоразу користуватися. щоразу думаю, чому українці це не перейняли?? це ж так просто і чисто!

[@annanikolaieva4339]

Попросила Зоряну прийти у коментарі і відповісти Вам. Я можу сказати, що точно в теплу пору року використовували листя.

[@Venus_on_fire]

Напишу те що знаю від старших родичів. Косівщина: постелі не було (навіть ще в 70х багато де накривалися лише ліжниками). Прокладки: робили «квачі» з тканини і закладали між ноги. Підлоги деревʼяної в хатах не було, просто ходили по землі. В бідних сімʼях і посуду не було. Робили заглиблення в землі і звідти всі їли. Це все було ще до недавна(100-60років) саме у побуті моїх предків.

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися з нами.

[@oleksandrarozhniatovska2818]

Щось дивне ви пишете. Як це їли з землі?😮

[@ЛЮБОВЬПортье]

Ви з якого тину падали?Які ямки для їжі.Глинянний і чавунний посуд були більше 150 років.

[@ТаняМельник-э6е]

Слухаю і дивуюся ,що ви говорите,де ви жили,я сама 71 рону народження,моя мама 43 р.н.,баба 1916р.н. всі покоління жили в чистоті і мило було і білизна була, ніяких вошей,тарганів чи інших паразитів не було

[@annanikolaieva4339]

Гостя нашого випуску ділиться інформацією, яку вона записала в етнографічних наукових екскпедиціях, яку записали інші дослідники у різні часи і описали це у своїх працях. І добре, що Ви дивуєтеся, бо Ви ж не можете знати про умови, в яких народилася Ваша бабуся у 1916 році і чи тоді були триси, наприклад.

[@ТаняМельник-э6е]

@@annanikolaieva4339 я написала такий коментар тому що я жила зі своїми бабусею і дідусем і вони мені багато чого розказували а я цікавилася ,мені було цікаво як вони жили

[@annanikolaieva4339]

@@ТаняМельник-э6е Ви у іншому коментарі написали, що Ви з Малина. Це добре, що Ви спілкувалися зі своїми рідними і цікавилися їхнім життям. Я, наприклад, не знаю чим замість туалетного паперу користувалася моя прабабуся, або що використовувала під час місячних, чи в який день милася і чим. Не було в мене нагоди на такі теми поговорити, і з бабусями теж. Моя мама трохи молодша від Вашої і з міста Коростень, але ще памʼятає час коли не було туалетного паперу і було 2 види мила. Проте і я, і наша гостя пані Зоряна їздили у наукові експедиції на Полісся й опитували людей. Повірте, ходячи від хати до хати ми багато чого бачили і 2000х роках, а не те що в 1920х. Пані Зоряна у випуску не про власний досвід розповідала, а ділилася науковими дослідженнями і інформацією, яку збирали етнографи раніше. Ви написали, що «всі покоління жили в чистоті», але як Ви це можете знати? Ніхто ж в випуску не говорить про те, що всі були нечепурами, ми говоримо про те, що не було засобів таких елементарних як труси, не було туалетів і як боролися з паразитами. Та це не означає, що паразити всі були й відразу. Наприклад, я в школу пішла у перший клас і принесла відразу воші, то досі памʼятаю як керосином мені голову мама мазала. А у сусідки в будинку були таргани, то я як поверталася додому від неї, мама мене обдивлялася, щоб я не принесла з собою. І зараз у когось напевно є таргани, а в когось воші, але ми розповідаємо не про те, що всі були засранці, а про те, що використовували і як з чим боролися. Бо важливо і цікаво це знати. Це називається народна гігієна.

[@annanikolaieva4339]

@@ТаняМельник-э6е а ще зайдіть на Локальна історія і у статті «На ярмарку у Василькові» подивіться на фото людей. Чисті, гарні, але жінки часто босі, бо не мали елементарного - взуття. З Полісся теж є багато фото в інтернеті і можна подивися на людей.

[@taraskutnyi4507]

Супер

[@ЗвнаїдаНауменко]

Трава має назву мильнянка.використовували коріння.Моє село називається Мильники,бо люди носили те коріння на базар.

[@annanikolaieva4339]

Дякуємо, що поділилися. Дуже цікаво. Я навіть погуглила де знаходиться село 😊

[@ЛюдмилаОнуфрієва-с5г]

Прали лугом.Прасували рублем та качалкою і ще мали праски , в яку клалися вуглі.Влітку бабуся завжди ставила на стіл букети

[@ОленаІгнатенко-д1п]

Собаче мило- так цю квітку називають

[@ЗорянаЦипишева]

Дякую за коментар. Де саме так називають?

[@ОленаІгнатенко-д1п]

@@ЗорянаЦипишева Вінниччина ,село Кожанка

[@СергійЧерніков-с7к]

Плаття і кросівки на голі ноги, це треш. Якуш ж ви культуру несете у світ?

[@annanikolaieva4339]

Чи треба щось відповідати чоловіку, який обговорює одяг жінки?

[@mariaboyko1169]

Шановні ведучі, ви трошки неправильно проінформовані.Білизна така як труси майки була . Я маю наувазі захід України ,яка була то під Австрією, то під Польщею.Моя бабця1905 р.народження розказувала ,що у містах у крамницях було багато всього. Правда не кожен міг собі позволити. Вони їздили до міста на базар продавали зерно, інші крупи, птицю і за виручені гроші купляли одяг і взуття.

[@annanikolaieva4339]

Ви дуже правильно написали "Правда не кожен міг собі позволити". Саме тому наша гостя на початку випуску і сказала, що все залежало від соціально-економічних обставин.

[@ridnenki]

Так у нас же бані були в селах. Милися, прали і в літку. Зимою топили дровами. Я ще застала це. Хіба важко придумать щось, коли голова на плечах є ?

[@annanikolaieva4339]

У відео ми говоримо про традиційну гігієну і до неї відносимо ХІХ-початок ХХ століття. Ви ж не 1910х років народження? Коли в селі з'явилися саме бані знаєте?

[@irynamospaniuk2373]

Мене вразила інформація про відсутність взуття взимку. Що навіть ніякого аналогу лаптєй чи постолів не було? Я багато чула про одні чоботи на всіх дітей і походи в школу по черзі, але думала, що хоч якесь саморобне взуття було. А коли гумові галоші і валянки зʼявилися в наших краях?

[@DariaAntsybor]

Ну от власне лапті були на Поліссі тому ж, а щоб утеплити їх - отою травою обмотувалися.

[@piligrim0326]

Ну заможніші певно мали шкіряні чоботи і черевики, а в селах люди жилі часто бідно...

[@marypoppins7027]

​@@piligrim0326Ну, правильно, бо при Леніні і Сталіні - дуже "весело" було. Люди зобов'язані були платити за кожне фруктове дерево в дворі. І люди змушені були зрізати. Черкащина

[@irynamospaniuk2373]

@@DariaAntsybor то я погано слухала відео, значить, бо подумала, що взимку босі ходили. Думаю, нічого собі наші люди були йогіни-моржі))) Я потім почитала статтю про традиційне взуття на «Локальній історії». Там багато фото якраз з Поліського регіону початок XX століття. У нас, до речі, дійсно лапті називали постолами (Волинська область, регіон на межі з Поліссям). А виявляється, що в більшості регіонів України постоли це взуття зі шкіри, а не з лика

[@claudias.4094]

читала спогади солдата верматху. каже, як заїхали в Україну (1941), то були вражені, які бідні, обшарпані, босі (!) люди. отак комуняки знущалися з українців. (це ще ми голодомор не згадуємо).

[@ЛарисаНасими]

Якщо дослідження стосується тільки одного регіону, не пишіть у заголовку про " гігієну українців"

[@annanikolaieva4339]

Не зрозуміло чому Ви вирішили, що дослідження стосується одного регіону. Наша гостя пані Зоряна посилається на свої записи на Поліссі та в регіоні Карпат і вказує де це зафіксувала, а також на праці інших дослідників, наприклад, Зоряни Болтарович. Також пані Зоряна починає розмову зі слів, що все залежало від соціально-економічних умов.

[@lyubomyramartsiyenko8990]

У нашій сім.ї вмивалися і вранці,і увечері

[@MsSunbeamchik]

Це ж треба так вміти ще викривлено подавати інформацію! Хто зовсім юний, прослуховуючи таке, складе уявлення, що предки наші були геть задрипані, хворі і дурні... Ще треба уточнювати, за які саме роки подається тут кожен нюанс, бо це дуже важливо. Мило в тому розумінні, як зараз, тобто тверде шматкове, не було потрібне людям по селах абсолютно. В кожному дворі було вдосталь попелу, з якого настоювали або виварювали щолок (лужна вода), випарювали поташ (природний корисний аналог теперішньої хім. соди). Люди користувалися абсолютно природніми цілющими засобами, а не такою хімозою, як зараз і були значно-значно здоровіші. Мили волосся, тіло саме розведеним щолоком, яєчним жовтком, хмелевою закваскою, ополіскувалимь травами. Такому "спа-догляду" зараз більшість може хіба-що позаздрити: волосся було густе й міцне, не випадало, перхоті не було, дерматитів, ламкості і т.д. Щолок, наприклад, діє ще й лікувально, як зовнішньо, так і внутрішньо. Одяг був чудово випраним завжди, адже для прання застосовували той самий щолок. Вода в річках ще не була такою загидженою, як зараз - полоскали в більшості в річках, і одяг після такого прання був в ідеальному стані. Так, його не було так багато, як в людей зараз. Але й потреби в такій шаленій кількості не було: люди більше розуміли природу, а не були чисто споживачами, міцності та якості тогочасних тканин можна позаздрити теж. Крім того, щолоком так вміли пом'якшувати льон, що закордоном не вірили, що льон може таким тендітним бути. Вирощували коноплі, з яких вдома пряли те, що необхідно. А сьогодні спробуйте купити конопляну постіль, матрац, одяг чи взуття - все це коштує в рази дорожче стандартного ширпотребу, якого є до кольору-до вибору. І так, теперішні постелі такі різнобарвні завдяки хім.барвникам, але й такі недовговічні, а в деяких діток ще й алергії на шкірі саме від них... Крім того, люди мали значно більше елементарних знань про природу й як користуватися її дарами: тим же попелом, травами... Також наш попіл їхав закордон, експорт попелу та поташу займав одне з провідних місць в міжнародній торгівлі!!! Що таке "таргани", і до цієї пори багато старших людей не знає й ніколи їх не бачили, якщо прожили в селі в своїй хаті, а не в місті. Таргани не живуть там, де нема центральної каналізації. Воші, чума були більш відомі іншій частині Європи, де дійсно з чистоплотністю були великі проблеми, і навіть там було не все так однозначно... Що ж до нижньої білизни, то й тут показано все однобоко. Люди в селах вміли прясти, і якщо могли собі пошити сорочку, то нижню білизну тим більше, адже тканини треба набагато менше на неї. Але не робили вони цього, бо тоді були інші потреби, інші звичаї. А з появою бюстгальтерів на кісточках, трусів, які обтягують, жінки "познайомились" з різноманітними жіночими хворобами, яких в ті часи й не знали... І навіть в найтяжчі часи, коли людей нагло обкрадали й обмежували, виносячи все з їхніх жител, відбираючи хазяйство, примушуючи платити за кожне дерево, забороняючи ловити рибу чи збирати гриби і т.д. - навіть враховуючи це все, люди ще користувались природніми засобами, предметами вжитку. Зараз багатьом фінансово й не під силу дозволити собі мати всі предмети побуту чи догляду з таких якісних матеріалів. До кінця тільки не зрозуміло, для чого і з якою метою так односторонньо з неприкритим висміюванням описують все в цьому відео

[@annanikolaieva4339]

Інформацію не лише можна викривлено подавати, а й сприймати. Навіщо Ви пишите "не було потрібно", звідки Ви знаєте про потреби людей, наприклад, 100 років тому? "Люди користувалися абсолютно природніми цілющими засобами, а не такою хімозою, як зараз і були значно-значно здоровіші" - це теж Ваше викривлене бачення, не підтверджене фактами. Звідки Ви знаєте чи були люди здоровішими ніж зараз? "...одяг після такого прання був в ідеальному стані" Звідки Ви знаєте, в якому стані був одяг? "Так, його не було так багато, як в людей зараз. Але й потреби в такій шаленій кількості не було: люди більше розуміли природу, а не були чисто споживачами, міцності та якості тогочасних тканин можна позаздрити теж". Звідки Ви це взяли і на чому базується Ваше знання про точогасні потреби людей? "Крім того, щолоком так вміли пом'якшувати льон, що закордоном не вірили, що льон може таким тендітним бути". Я Вас здивую, але щолок, він же луг використовували не лише українці. Луг загальновідомий і широковживаний у Європі. За яким кордоном не вірили і хто? "Також наш попіл їхав закордон, експорт попелу та поташу займав одне з провідних місць в міжнародній торгівлі!!!" Звідки ця інформація? "Таргани не живуть там, де нема центральної каналізації". Ви в цьому впевнені, бо я на власні очі бачила тарганів у будинках без центральної каналізації? Ніхто у відео не говорив про відсутність нижніх сорок, ані слова про це не сказано. Рекомендуємо Вам подивитися наше відео про виготовлення полотна. Мова у цього відео йшла про відсутність трусів серед широкого загалу українського селянства до середини ХХ століття. "А з появою бюстгальтерів на кісточках, трусів, які обтягують, жінки "познайомились" з різноманітними жіночими хворобами, яких в ті часи й не знали..." Покажіть, будь ласка, дослідження, які підтверджують те, що носіння бюстгалтерів викликають хвороби у жінок. "жінки "познайомились" з різноманітними жіночими хворобами, яких в ті часи й не знали...". Можливо тому що не обстежувалися і не мали доступу до медицини так як сьогодні? "з якою метою так односторонньо з неприкритим висміюванням описують все в цьому відео". Дуже прикро, що Ви сприйняли цю розмову як висміювання, адже цього у відео не було.

[@MsSunbeamchik]

@@annanikolaieva4339 З ваших відповідей людям видно, що Ви абсолютно засліплені й нарцистичні. Вас можна лише пошкодувати, настільки Ви заблудились в своєму невігластві, нажаль. І, до речі, буває корисно почитати старі книги, і хоч трошки спробувати набратись розуму. Це Вам порада від щирого серця.

[@annanikolaieva4339]

@@MsSunbeamchik я так розумію, що відповідей на мої запитання у Вас немає, тому серед аргументів залишилися лише "діагнози" і поради, яких ніхто не питав?

[@MsSunbeamchik]

​@@annanikolaieva4339 По-перше, відповідь я дала відразу. А по кожному пункту розписувати Вам не має сенсу, Вас же ж цікавить лиш хайп, а не спражнє минуле нашого народу. І не думайте, що всі такі невігласи, як Ви. В мене є коріння, я застала не лише своїх бабусь з дідусем, а й прабабусю. А вона, в свою чергу, пам'ятала ще й про своїх батьків. Багато чого розповідається внукам-правнукам. Ви не знали, що таке можливо? А окрім того, важливо ще й вміти читати та читати саме старі дореволюційні книги. А Ви думали, що лише в супер-експедиціях можна дізнатися щось про побут наших предків і Ви одна єдина така в Україні, якій випала честь щось спитати в старших людей???

[@annanikolaieva4339]

@@MsSunbeamchik дуже добре, що Ви знаєте, що мене цікавить + Ви вміло доповнюєте свій коментар обрАзами в мій бік, ухиляючись від відповіді на конкретні запитання, які я Вам задала. Це багато про Вас говорить. На початку випуску є напис: "Наші думки можуть не збігатися з вашими уявленнями або спогадами з дитинства чи контекстами, в яких ви зростали та які чули у своєму оточенні". Також наша гостя, пані Зоряна відразу на початку розмови сказала, що все залежало від соціально-економічних умов. А ще пані Зоряна, розповідаючи говорить про те, де вона записала цю інформацію, або зазначає, хто з дослідників це зафіксував. Хіба цього не достатньо для розуміння? "А окрім того, важливо ще й вміти читати та читати саме старі дореволюційні книги" Про яку революцію йде мова?