Що треба знати про (де)окупацію | ебаут + Анастасія Пустовіт

Це соціальний випуск шоу ебаут про (де)окупацію.
Як говорити з людьми, які пережили травматичний досвід окупації? Хто такі колаборанти? Як бути з провиною вцілілого і що таке травма свідка?
У цьому випуску Яся розповідає, як на початку повномасштабної війни трималася за надію зв’язатися з близькими і почути, що всі цілі. Мотричка пригадує, якими були емоції після деокупації Ірпеня, де жила її сестра. А Наті зізнається, що ніколи не відчувала таких різних емоцій: радість за звільнені території та страх через злочини, які вчинили росіяни.
Наша гостя, акторка Анастасія Пустовіт, потрапила в окупацію в Немішаєвому (Київщина). Запитуємо її про роботу волонтерського штабу, дії окупантів та виїзд на підконтрольну територію.
Психотерапевт Володимир Станчишин пояснив, що таке ретравматизація, як підтримати людину в розмові про окупацію і що робити, якщо близькі люди мають інші політичні погляди.
Володимир Станчишин в Instagram: stanchyshynvolo...
00:00 У цьому випуску
01:16 Вторгнення росії в 2014 році
03:47 Окупація у лютому 2022-го
04:10 Наша реакція на новини про окупацію
06:18 «20 днів у Маріуполі»
07:26 Навіщо ми знімаємо цей випуск
08:13 Мотричка про звільнення Ірпеня
10:06 Контраст емоцій через деокупацію
10:40 «Хоч би людина була жива»
13:03 Бліц | Акторка Анастасія Пустовіт згадує 24 лютого
15:47 Спроби купити зброю
17:07 Як Анастасія стала волонтеркою
18:10 Допомога Бучі та Ворзелю
19:21 Як зрозуміла, що Немішаєве потрапить в окупацію
20:08 Організація госпіталю
21:06 Що відбувалося, коли зайшли росіяни
23:37 Вино і цукерки від окупантів на 8 березня
25:54 Анастасія говорила з росіянами українською
27:29 Передавання інформації та зрадниця серед своїх
28:34 Почуття провини
30:05 «Мене знищила інформація про Бучу»
30:36 Як виїжджали з окупації
34:06 Перевірка росіянами на блокпосту
35:07 Чому Анастасія винуватила себе через виїзд
35:53 Що з тими, хто залишився в окупації
36:30 Повернення в Немішаєве після деокупації
37:49 Робота з психотерапевткою
40:22 Вигорання і нерозуміння людей
41:04 Закиди про піар на війні
43:17 Виявлення колаборантів
45:07 Допомога людям, що виїхали з окупації
45:43 Документування війни
46:43 Знищення української культури
47:54 Толоки в деокупованих селах
49:16 Експерт | Психотерапевт Володимир Станчишин про ретравматизацію
50:40 Краще ні про що не запитувати?
53:09 Як підтримати себе в окупації
56:34 Зв’язок із тимчасово окупованою територією
58:01 Зміни у людях в окупації
01:01:04 Як підтримати людину в розмові про окупацію
01:02:30 Травма свідка та провина вцілілого
01:06:23 Чи можна говорити про окупацію, не переживши її?
01:08:09 Усім потрібна психологічна допомога?
01:10:07 Хелп | Батьки хочуть повернутися додому на окуповану територію. Що робити?
01:11:41 Як бути, якщо родичі проросійські
01:14:29 Чи важливо побачити своє місто деокупованим?
⚡ Дивіться першими епізоди з нових випусків і підтримуйте нас на Patreon: / ebaut
або на платформі Buy Me A Coffee: www.buymeacoffee.com/ebautebautf
Яся: / shalmaza
Наті: / nati.gresko
Мотричка: / motrichka
У нашому шоу може бути ваша реклама
Для співпраці: [e-mail]
Джерела: bit.ly/45oFG03; bit.ly/3tm6L6P; bit.ly/3RNEfoE

[@ogirochichek]

Дівчата, Донецьк вас дивиться. Дякую та міцно обіймаю. Чекаємо на повернення додому!

[@ebautebaut]

Дякуємо ❤ Донецьк це Україна

[@Hoja3000]

@@ogirochichek вибачте

[@user-uc5zm8bd1c]

Дякую ❤️‍🩹❤️‍🩹

[@Curarepoison]

❤️

[@user-rs6nh5sv5w]

Доннеччани, вибачте, що не вберегли вас. Чекаємо з нетерпінням вашого повернення, так само як і всі решта окуповані території.

[@Tetiana1301]

Мій досвід після деокупації Херсону. Приїхала до сестри в Дніпропетровску обл. І побачила що люди не цінують те що є. Наприклад під час окупації в листопаді жила без світла, інтернета, тіві, опалення, води 2 неділі. І при цьому є старша дитина 6 років, і молодша 7 місяців (народжена в окупації). Молодшу не можна помити бо вода тільки для пиття (зі скважини приносив свекор простоявши пару годин в черзі.). І випрати одяг запісяний дитиною не можна бо не висохне, на вулиці волого, опалення не має. Технічну воду зливали з труб опалення щоб посуд помити, а потім унітаз тієюж водою змити. Одягались всі як капуста і спали так. Пришлось запісяне сушити. За 8.5 місяців боїшся що закінчиться їжа, їли продукти любово виробника, все що знайшли в продажу, і дитина не перебила як до війни. Боїшся що рашисти вкрадуть дітей, і ще багато інших страхів. За ці місяці не було в продажі підгузків, сумішів для дітей, ліків, дякую волонтерам які привозили ризикуючі життям. Пізніше з'явидась рашиська, гамняна продукція по космічним цінам. Уявіть як це народити і не мати змоги кормити грудьми, а суміші немає! Дуже дякую волонтерам! І коли по графіку по всій Україні виключають світло на 4 години щоб з'єкономити і люди в чатах багато обурюються то це визвало в мене шок! В той час наші військові в багнюці під дощем сиділи, а населення скиглило що не має комфорту. Після окупації цінує більше прості речі- їжа, час, прогулянки, рідних і т.д. Хочу народити третю дитину в 2026 році. Бо сім'я це найголовніше, а матеріальні речі це пил. Тряпки, машини, понти і т.д з собою в могилу не забереш, тільки щасливі спогоди про свій час із сім'єю, хоч і в заношених джинсах.

[@user-gx1jb3rf4c]

Що прийшлось вам пережити та вашим дітям(( це читати важко( Дуже рада, що зараз ви в більше-менш безпеці.

[@Hoja3000]

Згодна, не цінують і не розуміють а в більшості живуть своїм життям і байдуже на військових і на переселенців і на окуповані території

[@user-rl1lc9hv3o]

Дякую що ділитеся своєю історією! Згідна, що найдорожче життя дітей, своє, рідні і близькі живі і здорові! Нехай у Вас все буде добре, і діточок як на небі зірочок❤

[@user-if5br5ji6p]

Коли в 2014 році я тікала з Донецька від окупації у Львів, то у Львові я була сєпаркою і мені деякі львів'янин не хотіли здавати житло. Нажаль, такі ситуації непоодинокі були. Тому тема важлива, я не хочу щоб інші пережили такий досвід як я і інші переселенці зі сходу. Клеймо, що я сепарка до сих пір звучить в моїй голові і в той складний час це було гірше ніж опинитись по ту сторону😢

[@ebautebaut]

Нам дуже шкода, що ви пережили такий досвід. Ніхто не заслуговує на таке ставлення. Українці всюди в Україні вдома

[@Hoja3000]

Зараз так само думають про переселенців, нажаль іноді є підстави для цього

[@user-uc5zm8bd1c]

Я вам співчуваю. Дякую, що ділитесь ❤️‍🩹

[@nadiyadv5306]

На жаль, на Захід була своя пропаганда, каюсь, свого часу сама такі дурощі мала в голові😢 Поки схід лякали "бєндєрами", захід лякали "сєпарами". Дехто й досі узагальює, хоча всюди є різні люди, і на заході так само як і на сході чи де-інде трапляються різні дурачки😢 Мені шкода що Ви таке пережили😢❤

[@user-ok2cd7et4n]

один з найкращих випусків на мою думку. та один з найтяжчих. дуже дякую вам за неймовірну роботу та за прекрасний вибір гості

[@ebautebaut]

Дякуємо ❤

[@ziu__]

Погоджуюсь 🔥

[@GalaMois]

Теж так вважаю

[@melankaua2949]

🎉 у😅нш😢 ого 1:16 1:21 1:21 😅😅😅 хз к😅😅к😮😂н🎉к🎉у

[@YourMood69]

Така важлива тема. 💔 Була в окупації в м.Енергодар тільки тиждень - залишило це перебування свій відбиток в пам'яті та душі, і не смію навіть жалітися, бо порівняно з Маріуполем і іншими містами в окупації, та тими людьми, які досі знаходяться в місті і мають проукраїнську позицію, в мене все добре. Але ті емоції та згадки залишаються в пам'яті і шкребуть душу. Бажаю всім українцям здоров'я та мирного життя в Україні і скорішого закінчення війни 💙💛 Слава Україні 💙💛 Героям Слава 🕊️

[@iuliiacherniak3083]

Енергодар - це Україна назавжди. Зп вас любить❤‍🩹

[@youngbreadyart]

привіт! просто поділюся в загальних рисах своєю історією. я майже рік як виїхала з окупованого Донецьку. тому мені вже нічого не загрожує. мені тільки-но виповнилося 20. коли почалася війна, мені було 10. 2 роки жила з батьком в росії, потім він і його нова родина сказали "все, нема війни, їдь до мами". навчалася і жила в окупації, тому по суті не маю шкільної освіти окрім 4 класів. але попри всю промивку мізків - батьками, школою, оточенням, інфопростором - прийшла до свідомої позиції, перейшла на українську, ДУЖЕ чекаю на звільнення рідного міста, бо збираюся там жити і допомагати українізовувати. і таких як я багато. але не у всіх є можливість виїхати. бо батьки не хотіли, не мали часу чи грошей (або все це разом) зробити українські документи. моя близька подруга з макіївки змогла з горем пополам виїхати на підконтрольні. і тепер вона, 19 річна дівчина, переживша окупацію, не маючи підтримки від родичів (окрім рідного брата, але він на фронті), грошей, житла окрім куточку в прихистку для переселенців, має доводити шо вона це вона. має вислуховувати шо свідоцтва про народження і копій документів батьків не достатньо. шо треба оригінали. шо треба присутність баттків. шо треба присутність людкй з нормальними документами в паспортному столі, які можуть підтвердити її особистість. її змушують писати в подробицях свою біографію. я наразі у фінляндії. в цьому році я вперше в житті користувалася карткою, вперше замовляла з інтернету, вперше мала доступ до якихось мережевих магазинів (а не пєрвий рєспубліканський, у нас навіть російських магазинів не було), вперше потрапила за кордон. в перше за довгий час могла на вулиці розмовляти українською не боючись за життя. бачила українську символіку. співала гімн. дякую всім, хто прочитали цей сумбур. що в голову приходило те писала... коли усі мої близькі також будуть у безпеці, я збираюся розповідати про досвід окупації подробно і публічно. якщо ви з підконтрольних. прошу, розповідайте про це, не забувайте про людей з вже давно окупованих територій, про молодь звідти. ми були заручниками наших батьків, більшість з нас не могли вільно звідти виїжджати кудись окрім рашки навіть після 18.

[@user-rl1lc9hv3o]

Дякую що ділитеся своєю історією, дякую що зберегли свою українську ідентичність!!!! Українці з Вами❤

[@karrrtava]

Я з Донецька і теж планую виїхати, як тільки зможу. Рада, що Вам це вдалося і скорішого повернення в деокупований Донецьк❤

[@youngbreadyart]

@@karrrtava бажаю вам удачі в цьому! бережіть себе! 🙏🏼💔

[@anna_kutsey]

Дякую за випуск, я з Чорнобаївки, пів року в окупації ( виїжджали через Василівку Запорізької області

[@viktoriahlushak5409]

дівчата, дуже добре, що ви додали анг субтитри! сподіваюсь більше людей дізнаються правду про війну росії і України. дякую вам!

[@tetianamaiorova]

Дякую за цей випуск. Про вміння спілкуватися з людьми, які пережили окупацію не багато говорять, а це важливо. Дякую Анастасії за щирість, а Володимиру за важливі сенси. До речі, дивлюсь подкаст Володимира на Радіо Сковорода, дуже допомагає стягнути все, що відбувається навколо. Тож раджу 😊

[@radioskovoroda3278]

Дякуємо вам ! Прям в серденько ❤

[@ebautebaut]

Дякуємо ❤

[@elenapopova5276]

Дякую, що написали - піду підпишуся на Володимира, бо зайшло, те що він говорив.

[@gotsa_drala]

передивилась всі частини серії "Деокупація" від Юкрейнер та Хащі про звільнені міста та села - це важко, але це необхідно дивитись і показувати в потягах, школах, універах - щоб постійно поновлювати своє щеплення від руского міра

[@korotovskykh]

Дякую Анастасії за щирість, дякую, що підіймаєте такі складні і важливі теми 💔

[@v_ezhevika_v]

Дякую за випуск! Цікаво було б послухати також випуск про (не) вживання алкоголю)) чи як ви вмієте - відверто про це і з експертною думкою. Цікаво і взагалі і особливо в цей час. Але не з позиції «це шкідливо», а власне в наших життєвих реаліях - як у нас є, де грань, чи навпаки рамка. І в експертах як психотерапевт так і хтось з рок-музикантів, наприклад Актуально як ніколи 🔥❤️

[@InnaInnaaa777]

Погоджуюсь, давно чекаю такий випуск ❤

[@v_ezhevika_v]

@@InnaInnaaa777 може редактори і дівчата (або хлопці) надихнуться і якраз 👌🏻 🤩

[@elenadunaieva8006]

Дякую за цей випуск. Болючий. Я дивилась його з відчуттям, що я ніби задихаюсь від цих спогадів. Я з Херсону і я пробула в окупаціі місяц (загально він був окупований майже 10 місяців). Я ненавиджу день свого виїзду, в мене ніколи в житті так не боліло та не розривалось серце. Це неможливо з чимось порівняти. Я жила з почуттям провини, що я виїхала за кордон, що я жива, що я можу їсти, що краще б хтось більш "корисний" виїхав. Я памʼятаю це дике відчуття коли я вперше побачила продуктовий магазин де є вся їжа, це було дуже неприємно, що ти хочеш просто все і не важливо - потрібно воно тобі чи ні, чи коли я вперше прийшла в заклад перекусити, то я просто плакала, бо мені здалося, що я це не заслуговую і хтось ще досі залишається в Херсоні і не може знайти їжу (мій досвід з пошуками їжі в місті був ще до того, як п*дари почали возити кримську їжу)... Я багато за що не пробачу р*сню, але одна з цих причин, буде почуття провини, що я жива, а в них такої проблеми не має, їм пох_й.

[@annahromova5790]

дякую вам за цей випуск. так дивно, що він так вчасно - мене накрило і тримає тиждень хвилею суму за бабусею, що на окупованій частині запорізької області й за природою тих місць, і за відчуттям відірваності від місця, що міг раніше бути схованкою, а тепер повен ворожості.

[@iiiiver]

Дякую за цю розмову. це потрібно памʼятати, як і те, що війна досі триває і донат має бути щоденним для кожного українця.

[@evgeniathelawyer]

Дякую! У вас дуже гарний психолог І вразила Анастасія Пустосвіт, сьогодні як раз була на її виставі Не знала, що вона така віддана волонтерка. Дякую!

[@ebautebaut]

Ми захоплюємось силою всіх волонтерів та волонтерок

[@chizhik44]

Найстрашніше і найболючише, що я бачила на екрані - це 20 днів в Маріуполі. Я не могла дихати від жаху, сліз та ненависті, коли вийшла з кінотеатру. Поки не задонейтила всі вільні гроші на ЗСУ. Тоді хоч трошки відпустило.

[@oksanakotlobay2267]

Також їздила на толоку з Сміливими в Бучу! Це дуже крутий досвід. Всі такі позитивні і чуйні! Всім раджу долучатись

[@user-ks3re2hl5r]

Ритуали в окупації дуже рятують менталку. Має бути щось за що ти тримаєшся

[@JuliaKobzar-le2vh]

Дуже дякую вам за цей випуск. Не уявляю як важко було Анастасії поділитися через що вона та її сім'я пройшла, але я дуже вдячна що вона поділилася бо ми всі повинні знати та пам'ятати такі історії

[@ebautebaut]

Нам було дуже цінно, що вона поділилась своєю історією

[@lizavsuqle8041]

Дякую вам за цей випуск! З перших хвилин полились сльози, все дуже відгукується всередині...Два місяці була в окупації в Херсоні і розумію, що це був не найгірший досвід, порівняно з тим, що переживали та переживають інші люди, які знаходились в окупації або досі знаходяться на окупованих територіях

[@otepai5353]

Це справді важлива тема! А щодо Криму та Донбасу (територій, які вже 9 років під окупацією), то невірна думка «чи нас там чекають?», бо абсолютна більшість населення виїхала з тих територій за ці роки. А по достовірній інформації у Криму навіть серед тих, що залишились багато проукраїнських, та частина тих кому все фіолетово. Саме завдяки ним там щоденна бавовна або спроби бавовни. Також треба зазначити, що у Криму вже сформовано партизанський рух «Атеш», що каже про багато. Так, держава не підтримала проукраїнські мітинги 2014 і вивела українську армію, так, деякі люди змирились, деякі - промились, деякі іммігрували закордон, ватників більш ніж достатньо, а ще більше понаєх з 2014, АЛЕ: в нас є кримчани, луганчани, донеччани, які нас боронять, в нас у кожному місті дуже багато вихідців з окупованих теріторії, які донатять, волонтерять і живуть тут, в Україні. Тому питання не стоїть хто де і кого чекає. Вати меншість, але вона зараз має змогу патякати та бути голосною і змовкне як тільки контроль над теріторією повернеться до України

[@otepai5353]

гостя дуже вдала, має справжній досвід тай ще й формулює добре. Анастасії дякую за розповідь і за волонтерську діяльність

[@AnastasiiaSerha]

Дякую, що говорите про цю тему 🙏 це важливо показувати людям, які говорять про перемир'я і хай вже ті землі залишаються

[@user-gd5pz5zm6h]

Цей сезон, щось неймовірне. У кожному випуску знаходиш відповіді на хвилюючі питання. Дякую. ❤❤❤

[@Rina-up9md]

Ви робите неймовірно важливу соціальну роботу! Дякую 💙💛

[@v_endett_a]

Я дуже давно люблю і ціную Ваш проєкт за щирість і важливість тем, які підіймаються. Але цей сезон! Дівчата, від усього серця дякую Вам! ❤

[@oksanamymohid2509]

Прикметно, що цей випуск виходить в той же день, що й благодійна подія "Хоробрі міста".

[@VictorPet.]

один приклад із багатьох: 1:12:15 фразу "вслід за рос кораблем" перекладено "because of the russian ship". може, таки не варто додавати субтитри, переклад яких, схоже, навіть ніхто не вичитував, просто щоб були? тема ж важлива. поза тим, дякую за випуск.

[@Dodo-rz4ry]

Не правда що у Криму не чекають, чекають ще й як! Кримськи татари дуже потерпають від оккупантів, але надія є. Я бачила окупацію с першого дня и памʼятаю кожен день. Ми не могли повірити що нас кинули без бою( 9 років кожен раз хочу плакати коли чую гімн🇺🇦 Нічого не має цінніше свободи❤

[@user-qo8re1tk9r]

Дякую за випуск, це дуже цінно говорити на цю тему❤️‍🩹

[@vyshnevska8]

найкращий соціальний випуск! дякую за працю дівчатам та команді!

[@elenapopova5276]

Люблю ваші випуски за те, що висвітлюєте проблеми з різних боків, не шеймите нікого і при цьому маєте виражену патріотичну позицію. Дякую вам за цей випуск, було цікаво. Були моменти з откровеннями для мене, які "покладу в свою скарбничку ".

[@andrew_dell]

Дякую за пророблену працю. У цьому сезоні чую цінні для мене думки та ідеї, які здаються дуже очевидними, але сам я до них не доходив. Дуже ціную ваші старання.

[@ebautebaut]

Дякуємо дуже ❤ ми доклали багато зусиль

[@alenachansy6671]

Дуже дякую за випуск! Дуже важливий! Нам не вистачає інформаційної роботи про окуповані території і як бути людям там і вже після окупації. А також історії людей, які були в окупації треба чути, хоча і важко.

[@ebautebaut]

Дякуємо за відгук ❤ нам дуже важливо було взяти цю тему

[@Julietita1004]

Ще й хвилини не пройшло, а у мене вже сльози на очах. Дякую за вашу роботу, і окреме дякую за англійські субтитри!

[@Kate-gv9cn]

Тяжкий випуск, з перших хвилин не можу стримати сльози. Насправді розумію по собі, що всі ці події перших місяців війни мною не відрефлексовані, хоч я і перебувала весь час в Києві. Здається, що я просто не зможу переварити це все, тому екологічніше(?) і безпечніше це все просто поховати в собі. Дякую за вашу роботу. Новий вектор імпонує, але і дуже болить.

[@ShS_Olha]

Дякую, про це потрібно говорити навіть в ебауті бо це важливо для кожного. Чомусь якщо не зачіпається більш глибоко тема війни у випуску, то після перегляду відчуття пустоти, ніби пройшли повз щось важливе Дякую за вашу роботу❤

[@marinasotnik6623]

Дівчата, ви намагались, дякую вам. Але все жахливіше, ніж ви кажите, у вас погляд через рожеві окуляри. Для людей, які не бачили горя війни - супер випуск. Для людей, що були в окупації - замало, я к світ навиворіт, хайп. Вибачте

[@KateRizk]

Дякую за випуск .Важкий . Стою на кордоні і просто рве на частини :( 😢відчула кожне слово та емоцію .

[@BalytskaVlog]

Дуже тяжко досі, дякую за випуск

[@olenaorlova7497]

Дякую. І вам, і надзвичайно глибоким гостям цього випуску.

[@animecosplay9224]

Дуууже сподобались гості цього випуску! Анастасія супер харизматична і щира❤

[@marianna__]

Дякую, що ділитесь такими важливими розповідями

[@liliyashmyglya1611]

Спасибі велике вам за цю тему, за цей сезон. Це дуже важливо. Не змогла подивитися випуск з першого разу, бо мені ця тема дуже болить, але говорити про це треба. Дякую ❤

[@krutoy_skazochnik]

Дякую за вашу працю! Настя, дуже дякую за те що ти робила і робиш! Найкращій випуск

[@user-yp5qp3wk3s]

Реально дуже живий і цікавий випуск. Білявка по центру переігрує, виглядає неприродньо

[@olegmakey]

Дякую за якісний україномовний контент, намагаюся завжди коментувати, підтримувати і поширювати

[@IrinaKostik]

Дівчата, дякую, що підіймаєте такі складні і важливі теми

[@katerynakiselova7227]

Такий випуск...просто😢,як машина часу,яка повертає назад на початок війни.Дякую за цю тему.

[@tvdonel]

Чудовий і дуже важливий випуск!!!! Дякую❤️🙏🏼 Слава Україні!

[@wa2619]

Клас! Дякую за випуск!

[@daynich__]

Дякуб за випуск! Анастасія неймовірна!

[@user-lk2qd6ul3i]

Дякую за випуск! Неймовірно корисна інформація.

[@paniYana]

дуже важливий випуск, дякую.

[@YourMood69]

Дякую за вашу роботу і те, що підіймаєте важливі теми сьогодення! Бажаю успіху вашому проєкту 🤗

[@ebautebaut]

❤

[@MsVoloO]

Дякую, дуже важливий випуск.

[@v.slavinska]

Дякую вам, дорогенькі, за це відео. Дуже важливі темі ви обговорюєте.

[@alinashatsylo1059]

Дякую, потужний випуск. Настя прекрасна! Українська Волонтерська Служба 💛

[@mariiadragan2864]

Чудовий випуск ❤

[@Eria.]

Дякую за відео 🎉❤

[@user-uc5zm8bd1c]

Дуже дякую! Я вас люблю ❤

[@oksanakotlobay2267]

Дякую за випуск! Розуміння цього питання стало глибше! Українці давайте підтримувати одне одного і бути більш чуйними одне до одного

[@everyday7211]

Так і думала що ви і не знали що більшість Луганської та Донецької області не були окуповані до 2022 року

[@user-dt7pk1ow2s]

Дівчатка, ви класні, дякую, що говорите про найважливіше

[@ebautebaut]

Дякуємо ❤

[@kseniadigareva2190]

Дякую за обрані теми для цього сезону. Дивлюсь вас з початку проекту, але попередній сезон не могла так як здавалось що він абсолютно відірваний від реальності. Фільм «20 днів у Маріуполі» вважаю обов’язковим для перегляду, не скільки українцям, скільки іноземцям. Під час скрінінгу в Нью-Йорку, Мстислав відповідаючи на питання про мотивацію і вибір знаходитись і знімати в Маріуполі, говорив про те, що люди яких вони знімали сподівались що як тільки світ побачить ці кадри, війна зупиниться. Тоді як він сам, маючи попередній досвід зйомок в conflict zones, здавалось ніяких ілюзій вже не мав. Це мене найбільше вразило

[@dark.diz333]

Анастасія такий контраст. Така несхожа. Дякую за щирість і що без шаблонів🙏🏼❤️‍🩹

[@darkn3sss]

Нарешті дійсно актуальний випуск

[@user-kw1ww6pb7r]

16:52 так, і це наша велика проблема, не можна повторити подібне знову

[@ingagoncharuk5472]

Теж дуже сподобався цей випуск. Дуже "торкнуло". Так круто і цікаво як ебаут ніби змінив фокус уваги, але залишився актуальним.

[@vladahrubiian]

Дякую

[@user-ld8jb7dj5y]

А я якраз з Немішаєве. Вже зараз дізналася , що Анастасія волонтер. Дяка і пошана Вам. А ми жили якраз навпроти штабу в будинку культури. І коли поїхала техніка в наш будинок було влучання. Всі живі, лиш декілька квартир постраждало. Це правда, що нам пощастило. У нас не було тортур і бомбпрдувань , як в Бучі , Ірпені ,Бородянці, Гостомелі. Хоча це все було дцже близько!

[@Anastasiya_-po1bb]

Дякую за це відео. Мені було важко дивитись, бо жила і на Донбасі, і в Криму. Для мене вся Україна- рідна. І жодна частинка, жодне місто- рідне. Окупація- для мене страждання. І все з 14-го року, також. Дякую, дівчата, що ви розмовляєте про це.

[@Yurii_riccio]

Вподобайка та комент в підтримку, для алгоритмів ютюбу. ❕❗❕❗❕ Слава Україні та всім Героям, Захисникам, Захисницям🫶 💙💛🔱🖤💗🙏Дякую Вам.

[@ebautebaut]

Дякуємо ❤

[@leamoon3065]

Finally subtitle!

[@ololoshamedia4681]

змушена була покинути Ірпінь, а батьки-кияни сказали, що вони не впізнають мене після деокупації, бо в мене став поганий характер, тому вони заборонили показуватися їм на очі, не те що до них додому зайти. в чоловіка та сама ситуація. нам дозволив за гроші зняти кімнату знайомий, але через місяць сказав, що я похмура людина, а він не хоче терпіти негатив у власному житті - тому нам знову потрібно кудись їхати... якщо чесно, я відчуваю себе як з іншої планети, а кияни взагалі наче шкодують, що я вижила.

[@darynanovosilska4792]

🖤🖤🖤

[@Anna_Konovalchuk]

Почала з квітня 2022-го року працювати в контакт-центрі одного з банків України. Запам'ятаю один дзвінок якщо не до кінця життя, то на довго. Квітень 2022, телефонує клієнтка з м. Буча. Для вирішення її питання обов'язково потрібно звертатися до відділення банку. Якраз пригадую, що декілька днів тому відділення нашого банку відновило роботу в Бучі, повідомляю це клієнтці. Її слова: "Справді, відділення уже працює і можна звернутися? Життя повертається!" Клієнтка дякує, плаче у слухавку, у мене очі на мокрому місці, але плакати не можна. Ось так.

[@user-yp5qp3wk3s]

Дівчата, лайк зі старта. Зараз послухаю вас, відпишуся

[@user-mz9gt5og6r]

Що з субтитрами? Прізвища Михедів і Пустовіт неправильно транслітеровані

[@ololoshamedia4681]

для тих кого звільнили з окупації більше немає майбутнього всі завжди будуть казати що ми неправильні та з поганими характерами, більше нічого немає, тільки відчай

[@khrulenko.v]

💙💙💛💛

[@user-te7iq9qn8z]

Привіт з Енергодару! Слава Україні!

[@Morphey]

Дякую за випуск. Будь ласка перейдіть у 2к або 4к формат. Хочется більш якісне зображення.

[@ebautebaut]

Ютуб чомусь почав обмежувати якість відео на прем'єрі. Після прем'єри картинка ідеальна

[@Alnkrvz]

Дуже важко слухати спіч мотрічки про страх втрати будинку родичів і щастя коли з ним все окей, маючи реальну власну болісну втрату. Будь ласка, я розумію, шо боятися всім - окей, але уявіть, що відчувають слухаючи якраз ті люди, в яких всі страшні уявлення справдилися.

[@iuliiacherniak3083]

Вчора говорила з найкращою подругою. Дідусь помер в окупації, вона не може навіть піти на могилу. Бабуся у важкому стані, але туди ти вже не приїдеш. Хоча раніше півтори години на машині від Запоріжжя. Боляче. За Херсон раділа, ніби це особисте. Уявити не можу, що буде коли звільнять запорізьку область. Мабуть я просто буду плакати і сміятися одночасно.

[@AlonaKorniushyna]

Я із Запорізької області. Моє місто під окупацією від 22 лютого. Що вони там наробили🥲 так хочеться кричати, а би люди знали, що вони там наробили 😢

[@annapetrenko6399]

Сєвєродонецьк 😭😭😭😭😭😭😭😭😭😭💔

[@ololoshamedia4681]

люди що пережили окупацію ніколи не влаштуються у суспільстві, бо ми бачили таке, що їм і не снилося

[@Onlinepresenceua]

Up

[@user-ed4og5rg9f]

Так, про досвід життя в окупації говорити потрібно

[@ololoshamedia4681]

після окупації нас ніколи не приймуть назад

[@nonpopcanel868]

❤️‍🩹

[@kit_ta_divka]

ну як дати підтримку, якщо рішення цих дорослих людей на грані суіциду?? я не розумію. особливо якщо це близькі люди.

[@ololoshamedia4681]

а чого це ви коментарі видаляєте що справжні деокуповані вас не цікавлять?

[@ebautebaut]

не видалили жодного вашого коментаря

[@ololoshamedia4681]

окупація це кінець далі більше нічого не буде

[@nestorfolk9571]

а де чоловічий ебаут?(

[@ololoshamedia4681]

для звільнених є тільки відчай бо назад україна нас ніколи не прийме та буде відноситись як до ворогів

[@gabrin80507870685]

Ми чекаємо на оккупованих терріторіях! С оккупованого Донбасу також!

[@annapetrenko6399]

Моє рідне місто Сєвєродонецьк зруйновано на 90%…Льодовий палац, у якому завжди проходило багато заходів, повністю зруйновано через потрапляння ракети … сльози знову

[@ololoshamedia4681]

для окупованих усі інші люди як чужинці

[@Hannusia01]

Неймовірна розмова. Неймовірна гостя. Жахливий досвід..

[@ebautebaut]

Ці історії мають бути поширені і їх мають чути