Чому українські матері не бачать у своїх доньках людей

Чому матері не бачать людей у власних ДОНЬКАХ? Звідки стільки злоби до рідної дитини? Чому син - це кохане дитятко, а дочка - це розчарування? Невже українські матері найгірші у світі? Нумо розбиратися!
ЗАПИСАТИСЯ НА КОНСУЛЬТАЦІЮ:
✅ Email - [e-mail]
✅ Instagram - victoria_ko...
СОЦ-МЕРЕЖІ:
💜 Instagram - victoria_ko...
🖤 Tik-Tok - vm.tiktok.com/ZMd4pBqqw/
ТАЙМ-КОДИ:
00:00 - вступ
01:55 - материнські любов до сина та ненависть до дочки
04:21 - дочка як інвестиція
10:11 - способи видання дочки заміж
13:25 - як не стати такою як мама
ПІДТРИМКА:
Сподобалося відео?👍🏻 Підтримай мене, щоб отримувати більше якісного україномовного контенту! 🇺🇦
приват-банк 5169 3600 1003 7376
Козак В.В.
ПРО ЩО КАНАЛ:
Ви хочете про це поговорити?.. Відверто і без цензури?
Мене звати Вікторія Козак, і як ви правильно здогадалися - я психолог. А також, гештальт-психотерапевт, арт-психотерапевт і просто українка, яка любить свою державу.
Ціль могу Ютубу - допомогти зробити Ваше життя комфортним, цікавим і щасливим.
У своїх відео я багато жартую. Інколи навіть смішно.
Девіз цього каналу «Не ψ(псі)хуй».
✅ Цікавий факт: слово «психологія» походить від грецької літери ψ (псі), яка означає «душа (психіка)».
Залишайтеся, далі буде ще цікавіше!🔥
#психолог #україна #психологія #психологіяукраїна #путінхуйло

[@lilitx2764]

Я свою маму дратую. Я все роблю не так. Все, що я роблю, знецінюється. І мама каже: я до тебе поблажлива, моя мама була дуже сувора. Я знала бабусю, вона мене дуже любила. При тім мій брат був і є улюбленим хлопчиком без зобов'язань. Досі, на п'ятому десятку. А до мене завжди була купа вимог, у мене з дитинства була купа обов'язків по дому, у тім числі й глядіти брата. Тато багато працював, його практично не буває вдома. А тепер брат алкаш, але мама все одно його виправдовує, а я маму дратую, бо я абсолютно не схожа на неї ні в чому. Так воно вже й буде.

[@ne_psyhui]

Дякую, що розказали свою історію, хоч вона і дуже непроста. Як Ви справилися з цим? Що дало вам сил? Мене завжди цікавить і захоплює те, що дівчата не зважаючи на всі випробування знаходять в собі сили справлятися з будь-чим❤️

[@lilitx2764]

@@ne_psyhui я не справилася. Я в 17 років просто поїхала вчитися в інше місто і вже не поверталася. Минулоріч довелось жити з мамою під одним дахом - через війну опинилися в сільській бабусиній хаті. Я ту хату всі роки після бабусиної смерті утрииувала, робила ремонт, наймала людей для робити на обійсті. За місяць все знецінилось, скінчилось усе страшною сваркою. Вперше в житті я вирішила не мовчати. Ну, майже рік минув. Так, середньо.

[@annavolfova3038]

Це ніби про мене,така ж ситуація.Деколи у мене закрадалась думка,що мама мені нерідна.Я молодшого братика гляділа з річного віку,а мені було 5.Уявляєте 5-річну няньку?Син був для неї Богом,а я якимось непорозумінням.Все в мені було не так,від зовнішності до найменшого руху.Била безпричинно до крові,найгірше було,коли батька не було вдома.Але і його вважаю винним,що не зміг мене захистити від матері-тирана.Вирішила ситуацію так же,як і ви-в 15 років поступила в технікум,і поїхала жити до міста в гуртожиток.У 18 заміж та в інший кінець України.Але і там не було спокою,вона часто до нас їздила,влаштовувала скандали,вимагала лишити чоловіка і повернутись додому.Бо вона лишилась без робочої сили,і їй бідній приходиться все робити самій,навіть мити вікна! На той час мамі ще не було і 40 років.Потім чоловік запропонував виїхати до іншої країни,що ми і зробили.

[@stellsimam5788]

@@annavolfova3038 Дуже рада за Вас, що вирвалися з такого трешу! Молюся, щоб Бог врозумив Вашу матір ще на цьому світі і воздав її по ділам!

[@ktmu4491]

​@@annavolfova3038Тяжко читати таке.

[@tamaraandreeva7226]

Дуже дякую за цю тему, мені 74 і я в повній мірі винесла тягар гніву моєї матері з моменту як я себе пам,ятаю - з малого малку. Кожне слово - це про мене. Я 8 років лікувалась у психологів від моєї матері. А кругом і всюду розказують, що мати свята. Ще раз дуже дякую,,,бажаю вам успіху і любові. .

[@user-ft2hj1xm6x]

Ваши діти теж лікуються змалку у психолога? Ви також така мати, як ваша? Так само ненавидите свою дитину? У цеї психологині, якась ненависть до матерів, говорить і смакує від яду. Лікуйтеся.

[@user-yi6ek4th8z]

​@@user-ft2hj1xm6xПсихологиня говорить правду. Ви з цим,мабуть ,не стикалися,або вам з дитинства вбили у голову,що батьки святі і ви так само виховуєте своїх дітей.

[@user-ft2hj1xm6x]

@@user-yi6ek4th8z це вас батьки майбуть били головою об стіл, і не судіть всіх по своїм неодекватним батькам, мені 65 років і за соє життя мене ні разу батьки пальцем не зачепили, не нав'язували свої думки, так щось підсказували, вказували на те що щось не так роблю, вчили, особливо мама, голос ніколи не підняла, нас троє у батьків батьків вже не має, тому це вам не повезло з родиною, так що ви також поводитесь зі своїми дітьми, як з вами, то це вам в мінус. А психолог так собі, я б до неї не пішла, ядовита.

[@user-mh8gk8cj4u]

17:26

[@ktmu4491]

​"Били головою об стіл".Ви "ядовита"як отруйна змія, і впізнали себе.в описі психолога...

[@user-qo4cg3eo2g]

Я в шоці., як правдиво ви говорите.Мене виховала бабуся на Полтавщині.Коли забрали батьки все було навиворіть.Зараз у мене донечка і внучка підліток, три внуки ,але я дуже горда за моїх дівчаток.І ніколи не перестану говорити, що вони найкращі в світі.Дякую за передачу.Коли в дитинстві закладений здоровий стержень, ніхто нас не зломить.І цим всим я завдячую своїй бабусі.Хай спочиває з Богом.

[@svitlanamisna]

Дуже важливу ви тему підняли! Дякую вам за це. Згадалося своє: мама любила критикувати мене, вказувати на мої недоліки, зазвичай і фізичні. Вже в дорослому віці часто дорікала мені: ти така противна, як і твій батько. Згодом я додумалась їй відповісти: а я його в батьки не обирала. З того часу маму заціпило.

[@ChueshDash]

💔 Як же вiдкугується. З особистого досвіду: • не допускали до кухні, аби не "гралася з продуктами", бо хазяйка на кухні може бути тільки одна (а в нас дома взагалі була кухонна ієерархія бабуся - мама), але очікували, що матиму навчитися готувати і обслуговувати майбутнього чоловіка • мама усіляко ізолювала навіть від потенційної можливості побачень у підлітковому віці, купляла лише "нейтральний", "нєвизиваюшчій" одяг, а з 18 років почався тиск, чому це я не маю хлопця • коли після 18-ти я допомогла собі сама і стався glow up, вдома критикували за підбори, короткі сукні, макіяж - та майже за все. Мені і досі здається, що десь глибоко в душі мама не змогла перенести той факт, що вона себе усе життя не любила, а я себе взяла і полюбила. Ми як покоління маємо розірвати це зачакловане коло з власними дітьми. Звісно я блін хочу щоб мої діти були розумнішими, красивішими, упевненішими, сильнішими і успішнішими за мене, і передам їм все накраще, що вмію і знаю сама.

[@ne_psyhui]

Дякую Вам, що поділилися історією! Вас ростили у атмсфері подвійних посилів, а вони найбільше збивають з пантелику. І головне, що не зроби - все не так. Але я захоплююся тим, яку велику роботу ви зробили по зціленню себе. Вашим дітям дуже пощастило/пощастить! :)

[@ChueshDash]

@@ne_psyhui А вам дякую за роботу! Продовжуйте висвітлювати цю надважливу тему!🧡

[@user-yi6ek4th8z]

Не вміли наші батьки себе любити. Коли на кожному кроці "Раньше думай о родине,а потом о себе", любов до себе вважалась збоченням. Жінку,яка себе поважала і балувала,називали різними неприємними словами. Проте ,якщо таким був чоловік - це був завидний жених чи гарний мужик. Я і у школі,і у вузі була шанованою людиною,але вдома для мами я була нікчемою і ніхто заміж не візьме,і свекруха через тиждень вижене. Доречі,свекруха не проти була б це зробити,бо я не бігала за синочком,а іноді ще й просила у нього допомоги!( наприклад,викрутити випраний підодіяльник взимку на вулиці,ще й вагітна була). Я відстоювала себе,чоловік у конфлікт не встрягав ,але мені допомагав. Доки навчалася,жила на квартирі у двох хазяйок,вони мною були задоволені,називали трудяжкою.Сама собі дивуюсь,як я змогла вибратися з цього стану.

[@user-zk8it1zl8g]

Моя мама називала мене Сукою та Аферисткою з 5 років, почала бити мене і била 2-3 рази в тиждень стабільно. Один раз під білою гарячкою роздерла мені лице. Коли її коліжанки чоловік до мене чіплявся і я розказала їй то вона сказала, що я винна і запросила його до мене на весілля. Коли її брат не висилявся з моєї квартири, пиляв замки туди, яку вона з батьком мені подарувала, він був мене вагітною і навіть ножа мені до горла приставляв- вона за цього брата платила в міліції хабарі...Зараз каже, що я їй маю допомагати бо інші діти допомагають

[@ChueshDash]

@@user-zk8it1zl8g Так моторошно це читати, мій досвід не може порівнюватися з вашим за ступенем тяжкості, але знайте, що за законом ви не зобов'язані надавати жодну допомогу батькам похилого віку, окрім матеріальної, і на те також є нюанси (лише якщо пенсії/іншого доходу не вистачає на покриття базових життєвих потреб). Моральний обов'язок піклуватися має місце бути лише в тому випадку, коли до цього як слід піклувалися про вас.🫂

[@user-lz9yg5ic6s]

Жінки, дівчата слухайте і вчіться,щоб так самим не робити. Мені 57 , я пробачила матір,але життя вона мені таки добряче зіпсувала. я була винна завжди і в усьому. Дякую. Тема важлива.

[@user-jp5pq2lb6j]

Істина 💯

[@tetianabaranchuk7194]

Ох , як правдиво все сказано .Я пробачила моїй матері , тільки після її смерті. Приниження, наклепи,плітки перед чюжими людьми ,гори гидоти пережила. Ви добре робите, розповідаючи та даєте поради , молодим дівчятам .ДЯКУЮ💖💖💖

[@user-gp7yq1tr6r]

Так,це не тільки у вас,таке,на жаль трапляється і це жахливо!

[@user-fn4sb3sm6l]

Золотые слова,..- м ы последнее поколение рабов своих родителей и первое поколение которое слышит своих детей❤😊

[@sczhqjjy]

Мене теж принижувала мама не любила з дитинства ,пліткувада за моєю спиною говорила багато неправди висміювала мене і ображала а ще так зробила що я стала ізгоєм то всі родичі від мене відреклися і хресна мама іі рідна сестра мене не любить не хоче бачитися і спілкуватися

[@user-gp7yq1tr6r]

@@sczhqjjy Співчуваю,на жаль,чую багато таких історій! Щоб не було відчаю,на мою думку,потрібно докладати всіх зусиль,щоб бути фінансово незалежною і мати змогу жити своїм вільним життям,незалежно від таких недобрих родичів,навіть,якщо то мама,рідна тітка чи сестра! На жаль,рідну матір не змінити,а дочка не повинна бути жертвою і вислуховувати плітки та наклепи. Тому всім донькам,що потерпають від морального материнського насилля,потрібно бути незалежними матеріально! Якщо вони матимуть своє житло і окремо будуть жити своїм особистим життям,то уникнуть психологічного терору з боку такої матері чи рідної сестри! Зазвичай маніпулюють,не цінують,пліткують,висміюють в тому разі,коли людина в чомусь залежна від них і не може позбутися такого оточення! Немає куди піти чи самостійно почати жити! Фінансова,житлова,матеріальна свобода дає свободу особисту,повну незалежність від таких «родичів»! А ваша яка думка? Як можна уникнути такої зневаги від так званих «родичів»?

[@sczhqjjy]

@@user-gp7yq1tr6r Це не а тому що я залежна від своєі мами так ми живем разом багато років тому що я не багато отримую грошей в мене є донька так склалося що заміж я не вийшла для всіх я нагуляла дитину тому таке ставлення тепер маю чоловіка але вона пхається в моє життя і особисте не дає влаштувати це не через гроші а зовсім інше не хочу писати тут в чому справа просто не така як вони всі я для них дивна

[@user-qz6fy4vs6c]

Неперевершено!!!! Дякую Вам за таку просвітницьку роботу!!!!

[@lilitli2474]

Дякую, що підіймаєта таку непопулярну тему!❤ Не потрібно вважати батьків святими за сам факт нашої появи на світ, а у нас звикли саме до такого порядку речей. В коментарях помічаю "та такого не бувпє, я таке не бачила" - або ці люди у якомусь утопічному світі живуть, або просто не помічають елементарної токсичності матерів до доньок, або (що ще гірше) самі є такими мамами, яким нормально повчати доньок "мудрлженстаєнності" та соромити за фігуру/одяг/зачіску/вибір професії і т.д.

[@ne_psyhui]

Дякую Вам! 🥰 Так, у нас матері «святі» і деякі жінки сходять з розуму, що я піднімаю цю тему. Хоча я думаю, що вони не хочуть визнавати або власні токсичні прояви, або прояви своїх матерів. Дивитися правді у вічі буває складно. Дякую Вам за підтримку🥰

[@lavrpotebnya8111]

Все дуже просто....треба бути лю ди ною!

[@ne_psyhui]

@@lavrpotebnya8111 повністю згідна, що треба бути людиною. На жаль, це не у всіх виходить😞

[@lilitli2474]

@@ne_psyhui Дуже дякую за зворотній зв'язок, це завжди приємно.) Дивитися на правду іноді боляче. От як визнати, що мама тебе якось недолюблює? Тому і закривають очі. Схожа ситуація і зі зрадами: роблять вигляд, що не помічають, бо зі своїм значенням потім треба щось робити, приймати рішення і, як мінімум, визнати, що тобі зрадили, а це неприємно. Ще раз дякую за Вашу працю.🌹

[@svetlachok15]

"Не будь жертвою. Якщо тебе ображають і принижують, бий лопатою по морді. Ти же дєвочка, як же так можна? Ок, якщо ти дєвочка, візьми рожеву лопату."😂😂😂 Дякую, відгукнулось, тепер це мій девіз. З дитинства чула від бабусь і мами: "головне, вдало вийти заміж", а бабка ще казала: "дівчинка не має бути розумною, інакше заміж ніхто не візьме. Ти, онучко, багато читаєш і гарно вчишся, це Дуууже погано, розумні жінки не потрібні звичайним чоловікам". І зараз я розумію, що і її словах була правда, чоловікам в більшості, дійсно, не потрібні розумні жінки, їм потрібен обслуговуючий персонал, а не особистість з власною думкою та почуттями. Вірю, що їснує інший вид чоловіків, але він "вимираючий" і мабуть водиться в іншій екосистемі , в наших краях, нажаль, не зустрічається😅😂

[@nataliia1589]

100%, дівчинку треба вміти любити. Дівчинку виховують обслуговуючим персоналом. Причому якщо ти раптом старша сестра, то твоє життя має бути присвячено меншим дітям. Ніде в світі такого немає.

[@ne_psyhui]

Старша сестра - то мама молодшим, хатня робітниця, головна надія, мамина жилетка для сліз, старша дружка в сім‘ї - хто завгодно, але не людина. Це просто обурливо і жахливо. У старших доньок тупо немає дитинства. На жаль, історія знайома багатьом😞

[@nataliia1589]

@@ne_psyhui Так і є, на жаль...

[@user-dj6ii9dk9p]

​@@ne_psyhuiа у мене старша сестра закінчила інститут у іншому місці,вийшла заміж і поїхала далеко.А я,молодша ,весь час була з мамою,вона наче прив'язала мене до себе.А взагалі я з вами згодна.І мама,і бабуся може несвідомо,недолюбили нас.

[@user-cs8ej1in7p]

У мене одна дочка , то про що ви тут розповідаєте ,ц для мене щось невідоме.Я не знала що таке буває .Ви , мабуть , дуже обіджені своєю матір'ю або пройшли те ,про що ви нам розказуєте

[@Olga-uf7px]

​@@user-cs8ej1in7pВиктория рассказывает не о себе,это собирательный образ из историй ее клиенток,приходящих на прием к психологу.

[@user-ez8mn2om4s]

Дякую вам, шановна пані за таке змістовне відео. Хоч на відстані, а допомагає відчувати, що ти не одна така... Все правда. Мама в хату- буря в хату. Те що мені дано було пережити - могла б книжку написати! Тільки дивно було спостерігати, що те що вона докоряла своїй матері (моїй бабусі), нехтування і приниження її ... вона сама була три рази гірша. Тягала мене по всіляких психологах- психіатрах, де я сиділа і мовчала а вона жалілася, яка в неї погана дочка. Одного разу психіатр послухав, потім попросив мене вийти на хвилину. А за кілька хвилин вона вилетіла немов з катапульти чорна від люті. Була як скаженіла, що я хотіла накласти на себе руки (і не один раз). В 16 років перебралася до бабусі і жили ми в мирі, хоч дуже бідно. Потім я виїхала за кордон і не жалію, хоч і там мене "доставала" і шантажем і хотіла мене переконати, що мені там погано і я маю повернутись до неї (а мені так погано як з нею ніде не було). Так і було: коли я була з нею, хоч на короткий час (мама, все ж таки) то вона мене не переносила, все в мені її дратувало; а коли мене не було, то була бідна-нещасна і жалілася всім навколо яка в неї погана дочка (навіть до президента дійшла, що аж консул мене викликав, щоб спростувати всяку брехню, аби тільки їй віддали її дочку). Коли померла, то я навіть однієї сльози не випустила (хоч хотіла), а відчувала одночасно і скорботу і велике полегшення на душі... Хот ще раніше, мені дали зрозуміти, що я нормальна людина, симпатична, жвава, усміхнена і що мене можна любити такою яка я є а не такою як хотілося б бачити мамі За кордоном я побачила зовсім інше ставлення жінок до своїх дітей (хоч є і конфлікти і непорозуміння - не без того)...і зрозуміла щоб якби я з нею була тут, то мене в неї б забрали соц. служби. Деякі українки, що приїжджають, дивуються, що їм роблять зауваження за те як вони поводяться з дітьми. То на очах у людей, а що тоді поза очами?! Дівчата, пам'ятайте про своє дитинство, не для того щоб осудити батьків а щоб самим так не робити. Дякую за відео !

[@Nataliya_Aleksandrova]

Слухала відео з великим задоволенням, бо у Вас неймовірно красива мова та співучий голос. І ще тому, що Ви озвучили те, з чим я цілком згодна. Мій досвід роботи психолога підтверджує Ваші слова, на превеликий жаль. Я в своїй практиці зіткнулась з тим, що досить часто українським жінкам тяжко знайти собі чоловіка. Бо, часто складається враження, що вони не заміж виходять, а всиновлюють собі сина-підлітка, який великої думки про свої здібності але по факту не здатен вирішити жодної проблеми і перекладає це на свою дружину. Звичайно, за допомогою до психолога звертаються жінки, які мають складні життєві ситуації і не можна міряти всих за одним лекалом. Але таких жінок дуже і дуже багато. Цікаво, що за тадицією жінки на сході безправні але під захистом і забезпеченням чоловіка. Жінки на заході з чоловіками абсолютно рівноправні партнери, які і матеріально і у виконання побутових справ вкладаються одннаково. Але у нас чомусь вважається, шо жінка має виконувати в сім'ї функцію мамці інфантильного чоловіка, який часто так розслабляється, що і на роботу ходити перестає, бо дружина ж вирішить всі проблеми і без його участі. А потім, такий чоловік ще й може дружині сказати, що це вона винна, що він не хоче розвиватись, бо вона для нього створила дуже комфортні умови життя. Тому, згодна з кожним словом рекомендацій у цьому відео - нашим жінкам вже давно пора припинити бути терпілами у стосунках. Є велика різниця в тому, щоб підтримувати чоловіка у складний період його життя, який у достойного чоловіка довгим не буде, бо він обов'язково знайде вихід із найскладнішої ситуації, якою б вона не була. І тим, щоб все життя терпіти абюзивне ставлення чоловіка, який, підсвідомо розуміючи свою нікчемність, підвищує свою самооцінку тиранячи ту людину, яку мав би захищати - свою дружину.

[@ne_psyhui]

Дуже дякую Вам! Для мене колегіальна підтримка важлива і цінна😊❤️ Неймовірно цікаво читати Ваше бачення. Повністю згідна з тим, що Ви озвучуєте.

[@user-jc9zh4vz3i]

Вибачте, що втручаюсь в розмову професіоналів. Тема відео архіважлива хоча б тому, що всі обговорюють психологічні проблеми накшталт "не треба терпіти чоловіка аб'юзера" , і ніхто не каже про першопричину. Всі лікують наслідки. Бо це ж святотатство вважати батьків , і в першу чергу саме мати, - причиною психічного каліцтва людини. Треба визнати, що психологія просякнута релігійними постулатами - "батьки це данність" , "треба простити і рухатися вперед " тощо. З власного досвіду: дуже допомогли лекції Марини Ліндхолм , її концепція материнського гіпнозу. ОДНАК, з початком війни показала себе як кончена рашистка, і якщо до цього якось її "вишки 5джі головного мозку" сприймалися , як маленька придурь, то зараз її побєдобєсіє перемогло професіонала-психолога. До чого я веду. Дуже тішить, що наші рідні психологи дуже сміливі, що підіймають тему матері-аб'юзера, проте, на мою думку , конче необхідна практична методика , план лікування від материнського гіпнозу як першоджерела всіх проблем.

[@Nataliya_Aleksandrova]

@@user-jc9zh4vz3i Розумію, що піднята тема є дуже болючою... Хочу сказати, що сучасна психологія відходить від такого поняття, що батьки це даність, їх обов'язково потрібно пробачити, прийняти і любити. Є речі, які пробачити дуже тяжко. Але важливо прийняти батьків такими, як вони є. Пробрати очікування того, що вони можуть змінитись і стати іншими. Це вже дозволить зменшити емоційну напругу. А далі потрібно вирішувати, чи можу я пробачити, якщо є що пробачати і чи хочу я залишатись у близьких стосунках, або ж хочу зменшити контакти чи взагалі їх розірвати. Іноді, пробачити, це прийняти і відпустити. Але, якщо все життя нести образу в серці, то ти сам себе знищуєш. Коли ти в голові весь час прокручуєш картинки минулих образ, то ти переживаєш цей негатив знову і знову. Тебе може вже ніхто й не ображає, але ти живеш у стані ображеної жертви, ти сам себе виснажуєш цими переживаннями, сам на себе нападаєш. Тому, важливо пробачати не заради інших, а заради себе і спокійно далі будувати своє життя. Якщо самостійно тяжко пройти через це, то можна звернутись за допомогою до психолога. Автор цього відео дуже добре розкрила тему токсичних матерів, гадаю, вона зможе допомогти, як професіональний психолог і психотерапевт у пропрацюванні цієї теми.

[@user-jc9zh4vz3i]

@@Nataliya_Aleksandrova дякую вам за діалог. У мене вже все гаразд, якраз через те, що свою проблему вирішила , зокрема , завдяки прийняттю наступного 1. Нікого прощати не треба. Це не працює. Хоча б тому, що прощають того , хто попросив прощення. Для кожного випадку є свої інструменти сатисфакції. 2. Дійсно, як ви і кажете, ніколи батьків (та будь-кого) не змінити. 3. Нема чого шукати материнської любові , якщо її не було в дитинстві, до вас дорослої її тим паче не буде. 4. Матері бувають слабі розумом. Не дуже розумні. А ще є нарциси і психопати, але цих хоч легко розгледіти. 5. Сепарація, чим раніше, тим краще. І я не тільки про фізичну, найголовніше - психологічна. І тут без психолога не обійтися.

[@Nataliya_Aleksandrova]

@@user-jc9zh4vz3i Насправді, дуже важливо та цінно,, що все пережите Вами призвело до пошуку виходу із ситуації, яка Вас не влаштовує і до Вашого розвитку.

[@divinepassionfruit]

Мені ніколи не могли повірити, ду али, що я наговорюю. Але коли ці люди плбачили, як мама до мене говорить і відноситься як до лайна, тоді сказали, що я ще малооооо говорю про реальну поведінку своєї мами. А мама ще вимагає від мене, щоб я її вихваляла серед свіх людей і оди їй співала за її любов до мене. Якби хтось інший був би на моєму місці вже б давно зійшов з розуму. А я все життя борюся за вижиття. І любові мені вже не потрібно ні від кого, тим паче від мами.

[@ne_psyhui]

Ого, Ви пройшли дуже важку дорогу. Що вам допомогло справитися? Зараз з мамою спілкуєтеся?

[@divinepassionfruit]

В мене син з РАС, тому нема часу витрачати стільки часу для маминого самолюбства. Я просто абсоргувалася, також трудотерапія. До сих пір десь я ще травмована і я дуже боюсь не стати такою ж до свого сина.

[@virakilimnik1326]

Моя мама також до мене відносилась жорстоко.Діти ,то сини!!!(вона вже померла) А я абстрагувалась ,поселилась далеко,і не вимагала любові. Зараз я в такому тяжкому становищі(пропав син на війні) і я "звернулась" до неї. Щоб дала мені знать ,чи живий мій син."Відповіла" ,що живий ,но тяжко ранений ,в полоні. (Дивно ,но зараз вона іде на "контакт")

[@ktmu4491]

​@@virakilimnik1326Від усього серця бажаю знайти свою дитину живою та здоровою.. Поможи вам Боже.❤

[@irynarosolovska9123]

Дівчата, мама__психопат, це діагноз, і з віком все гірше. Від таких матерів психологи рекомендують втікати далеко бо може енергетично "загризти" знаю на досвіді. І так, ці мами на людях грають роль, не повіриш що це монстр.

[@ivannakabanets6256]

Я - перше покоління, яке слухає своїх дітей ! Я чую як вони плачуть зараз … сьогодні 500- тий день війни … хочеться усіх Вас обійняти, дороги мої . Обіймаю!

[@user-tb4hc5cb8z]

❤Обіймаю вас навзаєм!

[@user-wq9gi7je1o]

Шукаю племінника Караванченко Михайло Сергійович,1981пропав у бою Демі

[@user-wq9gi7je1o]

Демі на Запоріжжі.

[@user-tb4hc5cb8z]

@@user-wq9gi7je1o Бажаю вам лише доброї звістки!Уклін нашим воїнам ❤🇺🇦

[@lilitli2474]

Хто з цим не стикався, той не повірить, бо ж у нас прийнято за замовчуванням вважати матерів святими. А от мами бувають такими самими абюзерами і тиранами. Звісно, не всі. Проте, це не винятки. Просто є різниця між " мама краще знає" та "просто токсична матір" і "тиранша калірована".

[@ne_psyhui]

Про материнський аб‘юз у нас не прийнято говорити вголос. Деякі жінки зараз тут в коментарях з розуму сходять, що я підняла цю тему. Однак, наші дівчата-то страждають.

[@svitlanamisna]

​@@ne_psyhuiпросто вони не здатні мислити критично.

[@ryna7707]

Дякую, мені 59 років і підтримую Ваші тези, відверті і зрозумілі! Дівчатка, майте правильний світогляд!✌️

[@ne_psyhui]

Дякую за підтримку! 🥰🥰🥰

[@natashabutrus716]

Згодна із вами, і автором відео ! Чітко, конкретно і зрозуміло! 😊

[@annazhurakovska1407]

@@natashabutrus716 чудова лекція, дівчата слухайте і запам'ятайте, це правда, Дякую.

[@user-in8vq6pm5t]

Фу.у.у

[@stellsimam5788]

Чиста правда! Такий у нас дурнуватий кріпацький менталітет. Дівчинка повинна все вміти, бо заміж не візьмуть, а хлопцю не треба нічого, він жениться, жінка все буде робити. От і виростають ледарі, невдахи, алкоголіки, наркомани. А хто винен? Маманя!

[@Ksenia-12sew]

Не маманя, а патріархат, який склався у суспільних відносинах і від якого ми будемо довго зцілюватися

[@user-wl5so1ty8c]

Дякую! Як це було мені потрібно 20 років тому 😭 Це нажаль актуально і зараз для багатьох молодих дівчаток. Наснаги вам❤

[@user-ww8vd9ls4z]

Материнский абъюз это норма в постсоветском обществе. Надеялась,что у нового поколения будет не так,но наблюдаю тоже самое и удивительно,что действительно в многих западных странах такого нет ,это бросается в глаза.

[@ne_psyhui]

На жаль, це зустрічається і у молодого покоління. Шкода, що естефетна паличка аб‘юзу передається

[@avon6306]

у західних країнах запровадили навмисно моду на емансипованих жінок,які якщо народжуватимуть то цим пошкодять зовнішність,хоча українки на диво спростували прекрасним виглядом та формами після того як стали матерями!!!

[@user-pg7ts3mp7s]

Не вводьте такі тези про українок,як аксіоми!!Це далеко не завжди так.А ви зібрали брудні визначення в один образ українки .Всі ці ознаки характерно притаманні психологічному визначенню "темної тріади",а зовсім не образу української жінки взагалі!!!...

[@Rina79]

Ну не может же женщина, воспитанная в старых"добрых" традициях передать что то новое своим детям. И слушаешь, и смотришь массу видео от психологов, но как сказала автор: " Не может нищий накормить". Потому так абьюз и передается по наследству... К сожалению(

[@avon6306]

@@Rina79 багатий купається та куштує отруту,тому не змішуйте,бідний може бути багатий думками та харчуватись натуральними продуктами,а багатий купу грошей та мізерність з жадібністю у світогляді!!!

[@mykhailokozak9753]

Ух, інколи забуваю, який жорстокий світ і суспільство буває до дівчат і жінок. Щиро надіюсь, що все зміниться на краще в ближньому майбутньому. Сили і наполегливості нам всім в ції важливій і важкій роботі. І ВСІМ РОЖЕВУ ЛОПАТУ В РУКИ

[@ne_psyhui]

😘 ТАК!!!

[@user-qn7qo8sy5s]

Як мені це знайомо! В зараз, коли мама стара і безпомічна я не можу в собі викликати теплі почуття до неї.

[@annavolfova3038]

Я думала,що лиш у мене була така мама.З дитинства мене ненавиділа,зневажала,критикувала,нагружала найтяжчою працею ,била.Звичайно це дуже позначилось на моєму житті.Мої тьоті,батькові сестри,любили мене набагато більше,ніж мама.

[@user-nu7dz8wr4f]

А сколько я получал в детстве от обоих родителей! Слава Богу, дедушка и бабушка жили не далеко. У них было как в Раю, потому и вырос с пониманием о нормальных, душевных отношениях. Не стал копией родителей.

[@ktmu4491]

​@@user-nu7dz8wr4fСлава Богу ,що дитину хоч хтось любить.А то б вона не знала, як любити своїх дітей.

[@user-vl9eu8di2h]

У мене була нормальна мама.

[@greensemargl]

Дякую. Для мене дуже актуально. Тільки зараз після смерті матері, починаю дивитися на всі її "витівки" з юмором. Але, але... Усе життя почувала себе "урод у родині" і таке інше. Скажу більше, коли я розставалася з чоловіком-алкоголіком, моя мати була проти... Ніколи не розуміла, за що це мені... Тепер в мене є "броня", я незалежна від впливу суспільного впливу, але якою ціною і скільки років на це знадобилося😢

[@ne_psyhui]

Дякую, що розповіли. Це просто неймовірно, який великий шлях Ви пройшли. У мене так багато захоплення, що Ви пішли від колишнього, я впевнена, це було непросто. Якщо мама вас не підтримувала, що Вам дало сили йти своїм шляхом? (Якщо не секрет😊). Питаю, бо мені завжди цікаво пізнавати жіночу силу і дізнаватися, що нам, жінкам, дає ресурс і натхнення робити по-своєму❤️

[@user-fm3ye3tx9p]

Дуже важливу тему розкриваєте. Добрих ,чуйних мам-вихователів дуже мало...

[@Vicky.Rudenko]

Це, мабуть, краще, що я чула за останній час!👍🏻

[@ne_psyhui]

Дякую! 🥰🥰🥰

[@lysakova1]

Якщо ти називаєш оце словесне сміття кращим, що ти чула, то яке буває гірше?

[@Ksenia-12sew]

У моєї прабабусі (царство їй небесне) було саме так як Ви кажете, синочку все хороше дочці все погане. Так бабуся розказувала. З кожним слідуючим поколінням ця токсичність зменшується, слава Богу. Це страшні речі, дякую що розповідаєте

[@annavolfova3038]

Дякую вам,що підняли таку важливу тему,на яку в нашому суспільстві не прийнято говорити.Я жила в нелюбові своєї мами і це дуже негативно позначилось на моєму житті.Нажаль такі мами бувають в реальному житті ,котрі ненавидять своїх власних дітей,найчастіше доньок.Я все це прожила сама ,що болить мені дотепер.Ніколи не могла зрозуміти,чому мене так не любила мама.Цей ролик мені хоч трохи відкрив на це очі і навіть в якійсь мірі заспокоїв.Дякую.

[@user-yw1rr2zm3x]

Дуже вдячна за вашу працю.Ви чітко виклали сімейні реалії.

[@user-sb1sl2pi7n]

Браво! Нарешті дівчатка вболівають за дівчат! Дуже дякую авторці за відео!Ура! Щаслива жінка->щаслива дитина->щаслива країна! Ми всі достойні бути щасливими у найпрекраснішій країні, після Перемоги! Але починати треба вже зараз💛💙

[@ijatsarenko8700]

Ті дописувачі,що обурюються цією темою, носять рожеві окуляри.Якщо проаналізувати життя оточуючих,то все це знайдеться як явно так і а завуальованій формі у дуже багатьох жінок.На власному прикладі: бабуся в дитинстві обціловувала сина та ігнорувала дочку (мою маму).У мами залишилася образа на все життя.Не отримавши любов в своєму дитинстві, моя мама не вміла і мене любити.Всі спроби показати мою любов були марними.А старості я почула, як добре,що в неї дочка,бо потрібно було її доглядати . Всі намагання дати душевне тепло,розбивалися об крижану стіну .Я думаю що такі вчинки наслідки плпередніх десятиріч: церква, партія, невігластво людей.Хочеться щоб наступні покоління цього уникнули.

[@zinaidamushynskaya]

Полностью с вами согласна Полностью.

[@user-qp4td6xf3t]

Я випадково натрапила на Ваше відео, і хочу дуже подякувати, що розкриваєте таку важливу тему стосунків дочки і матері. Все, про що тут говорили, це все про мене, про моє життя. Моя мати зруйнувала все моє життя. Я цього раніше не могла зрозуміти, все шукала в собі недоліки, хоча завжди була зразковою дочкою, як тепер розумію. В школі завжди була відмінницею і вдома робила таку роботу, яку інші діти не робили, але всерівно була поганою. Вона так і казала раніше, "якби не ти, я б за кращий заміж вийшла і кращого чоловіка б знайшла, ніж твій батько". Хоча мій батько був набагато кращим чоловіком, чим той вітчим, який був у мене потім. Він був ледачий п"яниця і деспот по відношенню до мене,але для неї він був найкращий. Я цього раніше ніяк не могла зрозуміти: чому так? Розуміння всього цього прийшло пізніше, коли я подорослішала і Ваше відео тому підтвердження. Дякую!!!

[@panikoleso138]

Ваш батько їбав вашу матір гірше, ніж ваш вітчим

[@user-mm4yo6tb5j]

Коли на весіллі бажають терпіння, мені хочеться волати.....

[@roksolanamatus8635]

Мені дуже шкода, що багато людей в Україні мали негативний досвід. Мені в цьому житті пощастило : в мене були прекрасна мама і чудові бабусі. Батько теж був неймовірний, як і дідусі. Як і повинно бути в нормальній сім'ї. І таке ж відношення до дітей я бачила скрізь і всюди у Львові серед своїх друзів та рідних. Так склалося, що я живу у Африці з сином, а донька в Україні з бабусею і дідусем. Коли я розлучалися з чоловіком, бабуся забрала її до себе. А потім я не могла забрати її назад бо Українські закони не дають матері вивозити дитину з України без дозволу батька. А батько дитини, який теж весь час був у Африці, дозволу не давав із вредності. І батьки бувшого чоловіка були проти, щоб я її звідти забрала. Я в якійсь мірі відчувала провину, але нічого зробити не могла. Тим не менше, мені самій було непросто. Я одна працювала, забезпечувала сина і ростила, виховувала його, займалась його освітою та розвитком весь вільний від роботи час. Іноді нам було складно, в чужій країні, ніхто не допомогав, ми економили. Але змогли гідно прожити важкі роки. А донька жила в хороших умовах в Україні, їй бабуся і дідусь все купували, любили її, виховували, дали хорошу освіту. Можливо, така була Воля Вищих Сил. І я не могла її забрати в Африку, бо це було для неї небезпечно. Значить така воля Бога, щоб вона росла і вчилася в Україні. Можливо, це саме те, що потрібно для її розвитку. Я дуже її люблю. Спілкуюся з нею в інтернеті. І бажаю їй всього найкращого. Вона хоче поступати в коледж - Удачі їй. А потім, коли їй виповниться 18-19 років, вже не потрібно буде дозволів. І, дасть Бог, ми возз'єднаємося. На всё Воля Всевишнього. 🙂🙏🕉️

[@Ksenia-12sew]

Яка важка історія 😢 дай Боже Вам і вашим дітям щастя

[@user-tb4hc5cb8z]

Чудовий канал,я теж із вами!🎉❤ Приємно,що "білих пальт" не так багато))! Мої обійми усім,хто зазнав описаних Вікторією травм,ніколи не пізно почати любити себе!

[@user-xr3it8le8z]

Я маю і дочку і сина Люблю обох дуже Переживаю за них ,допомагаю своїм дітям А дочка це моє сонце ,пишаюся її досягненнями Син дуже самостійний і не любить порад Але всеодно я його люблю ,хоч він і впертий У вас своя думка ,у мене своя Маю багато подруг і кожна має ,2 дочки ,або одну дочку і сина Вони прекрасні матері ,вони душі нечають у своїх дочках Ми постійно спілкуємось ,як вони пишаються своїми донями Я не у всьому з вами згідна

[@user-ps7wp2vi2y]

@user-xr3it8le8z Це все чудово. Але ролик не про Вас, правда?

[@ne_psyhui]

Ви прекрасна мама, вашим дітям дуже повезло❤️ на жаль, не всім так везе

[@user-jw3jv2hr1p]

Пощастило ))) вибачте , останнім часом суржик "ріже вухо"

[@larakinni3172]

Тут говориться про іншу модель стосунків і про інших мам. Ми раді що вашим дітям повезло. Але ми з іншої категорії некоханих дочок. І це правда

[@naya4645]

Підтримую! Браво! Про цю проблему потрібно говорити. І я в свої 64 роки про це закликаю говорити і піднімаю цю тему на різних ресурсах. Бо в Радянському Союзі вважали що всі матері святі. А це далеко не так. І я тепер чую від своїх знайомих і подруг одноліток такі одкровення, що і не подумала б, що ця проблема така поширена. Якщо ми не будемо про це говорити то ця проблема не вирішиться, бо ж кожна нерадива мати буде вважать що, що б вона не робила, донька, буде мовчати і згадувати її добре після її смерті.

[@user-uy6cq9sp2k]

Моя мама мною пишалася. На роботі і в компанії завжди розповідала яка в неї гарна дочка, то біш я, і які гарні внуки. Я так само пишаюся своєю лебідкою. Вона в мене сама. сама. І красуня і розумниця, і трошки гонорлива. З малечку ставилася до неї, як до особистості. Син, він старший за неї на 5 років. Але з малечку знав, що вона дівчинка, молодша, і їй треба допомогати і поважати. Вони завжди були разом. І таких сімей багато.

[@olenasteghaus1568]

Виктория Дуже дякую, таке б 20 рокив назад послухати❤

[@ne_psyhui]

😘

[@zinaidamushynskaya]

Дуже дякую! Все луже правильно! Жi,нка це не жертва! Це повноцiнна особистiсть! Дуже дякую за кожне слово ! Щастя Вам бажаю!❤

[@user-dq2jt5bb3k]

Если мама самодостаточная, то и девочки будут хотеть быть такими же.

[@ne_psyhui]

💯

[@user-br6rg7zo3d]

Дуже мудро і життєво..Молодчина, добрий аналіз психологічного характеру...❤❤❤

[@user-lg2nn1bu8w]

Как все знакомо и правильно вы описали. Брату все , он же мужчина, а ты должна все ,ухаживать за родителями,угождать им,готовить,носить продукты и еще работать. Невеста самая лучшая,потому, что ухаживает,кормит любимого сыночка. Не дай Бог выгонит его. А зять - самый плохой,ленивый,неудачник,пришел в примы на все готовое. Ругалась с ним ,не разговаривала 10 лет и развела таки нас. И вечный вопрос ? Ты кто ? Ты никто. Чего ты добилась в жизни ? Ничего. И это при том,что у меня любимая,прекрасная работа, хорошо зарабатываю,купила кв., вырастила сама хорошую,умную дочь. Но при этом я никто и знать меня никак ,потому что я не вышла хорошо замуж, не нашла богатого мужа -а это самое главное в жизни женщины по словам мамы. При этом брат нигде особо не работал,как и мама, но я хорошо вышла замуж,как она говорила,а ты неудачница...

[@user-dj6ii9dk9p]

У таких мам ревность и зависть собственным дочерям.Вместо радости и гордости.

[@ktmu4491]

Ти ж розумієш що це не так. Живи спокійно , бережи здоров'я , не витрачай його на дріб'язок.

[@viktoriapolbina6596]

Вот тут я вас совершенно не понимаю. Еще понятно было бы ,что вам и вашему мужу приходилось бы жить с вашей мамашей,ну не было у вас такой материальной возможности снимать квартиру и жить самим,а она постоянно компостировала зятю мозги,да так,что он не смог всего этого вынести и просто удрал,лишь бы быть от любимой тещеньки подальше.Но у вас ведь была своя квартира и на милую мамочку вы могли начхать,вы ведь с ней не жили.И зачем ,в таком случае, было разводиться,когда милая мамочка, при всем своем желании,не смогла бы влиять на вашу совместную жизнь.

[@user-ry5ep8nk1j]

Причиною такого 🖤жорстокого відношення до доньки є відсутність ☦️християнської віри і всіх чеснот,які притаманні для християнки,це♥️ любов до Бога,до ближнього,до своєї родини,до рідної доньки. У невіруючої людини поведінка без тормозів,рамок,кордонів,без душевно духовної теплоти ,радощів,милосердя,прощення,смирення,терпіння.. Це людина з кам'яним серцем,з брудною совістю,що не очищається через каяття і самоаналіз. А з урахуванням,що українки занурились у 🖤окультизм і 👿бісовщину,кожна друга вірить ворожеям,магам,чаклунам,мольфарами,астрологам і самі частенько цим займаються ,ворожбою,гаданням,вірою у забобони,та іншими смертними гріхами,то вони самі відкривають двері легіонам бісів,які заходять у душу через таку поведінку. Саме за гріхи окультизму був знищений перший світ водами потопа . Тому і війна ,перемога гальмує,що немає каяття ...

[@svetamarch5326]

Моя мама християнка.Ну принаймні себе так називає ,проте це її не заважало аб'юзити дочок,так саме дочок.Зараз то я розумію причину,там заздрість ,гордість,і немає такої опції до самоаналізу.Раніше я думала що зі мною щось не то.Після 30 років зрозуміла що живу з скритим абюзером,зрозуміє лише той,хто жив в такому середовищі.Слава Господу зараз живу далеко і Господь зцілює мене,маму простила,це було не легко проте прощення відкриває двері до зцілення.

[@MsKassol]

Дуже добре знаю це на собі. Моя мама визнала мене під кінець життя, наприкінці 9 десятку. А до того могла б - знищила. Але був люблячий батько, нажаль, помер зарано, але він дав мені той стрижень, який допоміг мені зробити себе та свою доолю. Але вона мене народила і за це я їй вдячна.

[@user-ek4ld5zp2w]

Дякую дуже, в одному відео все життя перед очима. Саме головне все це викорінити в собі і не передавати донці

[@innamozh]

Дякую вам, Вікторія!❤Ваше відео зробило мій день!😂❤

[@svetamarch5326]

Нажаль це має місце в пострадянському просторі. Проте та сама мати може робити тільки те,що ми її дозволимо. Сепарація- матеріальна,фінансова і ментальна- ось ключ до успіху. Дорослій доньці як тільки замітила такі мамині "заскоки"-сигнал почати жити своїм життям,а мамі в потрібний момент ставити чіткі кордони.Поважати маму звичайно,як є потреба- допомагати,але при цьому не залежати від її брєду.Це не просто але по іншому ніяк.

[@user-jc9zh4vz3i]

Підтримую! Дуже здравий підхід.

[@user-bf2yv1ey5g]

Я намагалась шукати щось духовне в церкві, але знайшла таких же клуш домостройних) всі моляться на отця та його матушку, яка просто лупить тих дітей кожний рік, а батюшка все колядує для тих дітей, ну то таке, особисте

[@svetlanatulainova4358]

Молодец пані психологиня.Дуже жорстко але правдиво .Нажаль є проблема в суспільстві ,,мати-дочка,,.Спостерігаю це весь час.

[@user-nw6nw7el3g]

Я раніше дуже ображалася на маму, бо мені завжди не вистачало її тепла і піклування У нас були дуже непрості стосунки Але з часом я зрозуміла:вона просто не вміла проявляти свою любов! Її не навчили! Вона сама недолюблена і недоласкана Мою маму бабуся народила у полі і перше, що зробила з немовлям - пнула ногою... Знаєте, а наші стосунки значно поліпшились Коли кажу мамі, що люблю її - вона не знає, як реагувати і стає маленькою, розгубленою дівчинкою... Кажуть, є кілька мов кохання Мова кохання моєї мами це смачний обід на столі І я їй щиро вдячна за нього

[@user-gx6xk6fl7l]

Нашим мамам часто фізично не вистачало часу на любов до нас : жінки залишали 2 місячну дитину і мусили виходити на роботу , де працювали не менше 8 годин , 5- 6 днів на тиждень , домашні клопоти забирали велику долю часу : купити щось , коли полиці магазинів порожні , нагодувати , прибрати , попрати . Я вдячна мамі за все , що маю , вмію , знаю ... Бувало по всякому , але ми поважали , любили , цінували своїх батьків , не сміли їм докоряти , хоча і не завжди робили так , як вони казали ... Тепер часто звинувачують батьків - недолюбили дітей ... Але ж і діти мають любити батьків , поважати , допомагати ... А не тільки мати претензії... Я маю на увазі нормальних батьків .

[@user-nw6nw7el3g]

@@user-gx6xk6fl7l тому й кажу мамі, що люблю її Вона повинна це знати!

[@user-gx6xk6fl7l]

@@user-nw6nw7el3g дуже мудро робите , правильно , мами люблять не тільки коли кажуть про це , а і своїми вчинками : смачний обід , догляд онуків , мудра порада , постійна підтримка . Моя мама була дуже строга ,вимоглива , вчила нас до порядку , сама ніколи не лінувалася і нас вчила і заставляла працювати , вдома завжди була проста але смачна їжа, мама чудово вишивала , плела , в хаті чистота ідеальна . І ми малими інколи ображалися , що заставляють до роботи , але тепер я розумію мамину любов - вона так готувала нас до життя . Ми багато чого можемо зробити того , що іншим не під силу . Це є прояв любові . Всі люди різні , але , як на мене , то любов пізнається по вчинках , а не по словах . Бо сказати можна багато чого , а зробити , допомогти , зрозуміти , підтримати не кожен може ... Любіть свою маму і кажіть їй про це .

[@user-ub8fz2vn5g]

@@user-gx6xk6fl7l Так.Але казати про любов дітям потрібно.Крім діл як ви кажете,дитині як вода рослинці потрібно кожен день чути запевнення у любові.І повірте,мені дико було чути,коли моя мама по телефону презирливо запитала"що то таке?" коли почула як мої дітки 4х і 3х років сказали мені "мамусічка,люблю тебе".Мама тоді сказала мені чому вони так кажуть,якби це була якась незрозуміла і дурацька мова.Я сказала:"Та тому,що ввд мене чують це саме ". Мама каже:"А я тобі ніколи не говорила такі слова,бо раньше такої моди не було". Жааах,просто жааахххх Щоб сказати своїй дитині про свої почуття потрібно моди? Вибачте,але при всій повазі до матерів нехай запхають усі свої "діла" в дупу ,якщо вони не навчились казати своїм дітям елементарні речі ,які відрізняють людей від тварин.Тварини можуть інстинктивно виявляти своїм дітям любов ділами,а от сказати бідні не можуть.А ми здається є людьми кінець кінців

[@larakinni3172]

@@user-gx6xk6fl7lпросто сказати дитині що ти її любиш і сумуєш за нею. На це потрібен час? Багато часу треба?

[@tetyana911]

Я хочу ще доповнити свій коментарів про маму. Скажіть те що вона майже кожного дня мені казала : щоб ти здохла і Як я тебе ненавиджу - це нормально? Та я тікала від неї світ за очі!!! До мене чужі люди ставилися краще. Життя у мене не склалося вірніше склалося трагічно. Примітка: моя мама заслужений педагог, кандидат наук, професор, вийшла на пенсію з посади завідувача кафедри, все життя працювала в інституті та університеті, знана та відома у нашому місті особа.

[@ne_psyhui]

О Боже, мені так шкода. Я прочитала ваш коментар і у мене сльози на очах. Схоже, ваша мама знайшла іншу дитину - кар*єру. Однак, як це можливо, щоб щось нематеріальне було важливіше рідної дочки?.. Розкажіть, будь ласка, як ви з цим справилися? Мені завжди цікаво не тільки слухати історії людей, а також чути про їх внутрішню силу, яка дала наснаги пройти складнощі

[@user-rc1qj8xq9f]

Суперове відео! Дуже вам вдячна! ❤❤❤❤ Кінцівка взагалі бомбезна🔥

[@user-ux4fc5vd9d]

👍👍👍 "Візьміть РОЖЕВУ лопату" Це потрібно викласти золотом на мармурі!!! Тема дуже актуальна, але я б сказала що де стосується не тільки матерів та дочок але й синів та батьків.

[@Nitakki_]

Мене мамця завжди принижувала що я схожий на батька...типу камон, я жив з ним до пубертату, звісно буду схожий, особливо коли не було прикладу абекватної поведінки окрім агресії і істерики з обох сторін, та навіть з трьох, бабця точна копія. До слова я завжди вчився в місцях де моя мама працювала, і її приниження що мої досягнення це її заслуга, і що насправді всі до мене ворожі, і лише її ворожі слова це "правда в очі"... Хоча мене всі приймають окрім неї, хоча б тому що я залишив в своєму оточенні лише комфортних людей, окрім батьків...їх я не можу позбутися, і це така вивчена форма жертви аб'юзу, в який я завжди потрапляю. Коли я бігав по дівчатам в пошуках любові і прийнятті мене як хлопця, а не просто транса, то після розлучення мама насправді ликувала, думав то просто від транс-гомофобії, але це лише частина айсберга...

[@innamitina6612]

Все те, що Ви описали, я змалечку чую від батька. Таке враження до всього, що в мені він бачить мою матір (свою першу жінку) і іноді так кляне, ніби я щось страшне зробила, з такою ненавистю, виясняє стосунки ніби не з дочкою, а з жінкою! Жахливо і якось моторошно це все. І так, жінка має і гроші заробляти і бути в прямому сенсі обслугою - віднеси - принеси- подай! Що казати про мою поламану психіку, ментальні проблеми і соціофобію. За які, до речі, теж кляне і обзиває🤔

[@user-zm1iz6dq7e]

Дуже важлива і цінна інформація для кожної дівчинки, жінки, донечки, мами. Дуже слушні поради. Дякую❤

[@user-kj7id7id4l]

Благодарю за поднятую тему! Моя мама, к сожалению, типично така, как Вы описывали. Она сама мне рассказывала, что когда родилась, то была очень разочарована тем, что родилась девочка. Она, видите ли, бредила мальчиком. И так далее... Было все, побои, оскорбления, унижения, признания в том, что я причина всех ее бед... И я решила в какой-то момент, что она дана мне для того, чтобы не стать такой, как она. И со своей дочерью поступаю противоположным образом. Посмотрим, какой будет результат. Но одно понятно, что хуже не будет.

[@ne_psyhui]

Який непростий шлях Ви пройшли. Шкода, що Ваша мама була такою. Але я дуже рада, що Ви знайшли свій шлях щастя і стали доброю мамою для своєї дочки💕 я впевнена, що Вашій донечці пощастило❤️

[@user.grt7k3kj8d]

Как показивает жизнь, у вас может бить намного хуже.Чаще всего так и бивает- из огня в полимя.Но бивают исключения из всех правил. В библии написано: почитай отца и матьтвоих( любих) и будешь иметь долгую благословенную жизнь. А вот єти бредни будут и дальшк разрушать жизни людей. Слушайте лучше Бога, Которий вас сотворил, чем вот єту глупую, несчастную " богиню".

[@user-yi6ek4th8z]

​@@user.grt7k3kj8dА в библии не написано,что нельзя судить и обзывать людей? Не верно в библии пишут. Люди приходят в жтот мир,чтобы сделать его лучше,краше,счастливее. А не терпеть,почитать,себя не уважать.

[@user-ez8mn2om4s]

@user-tn7ef8zf8w Четверта заповідь стосується також до батьків і зобов'язує мати повагу до дітей як до людей. Дитина то не цяцька, не раб і не твоя власність - дитина тобі довірена Богом і суспільством; і тим чим вона стане набагато залежить від твого прикладу а не від твоїх слів. В дорослої, в неї як і в тебе є право вибору, який би він не був незалежно від того подобається він тобі чи ні.

[@user-zm6um1qk1y]

​@@user.grt7k3kj8dКак показывает жизнь, таким терпилам как вы нужно продолжать молча читать библию и не рассказывать другим психологически здоровым людям, что им делать и кого слушать!

[@user-fs9vy1mx3h]

Шановна ,ні,вельмишановна Вікторіє!Дякую за такий аналіз, він розвіяв усі мої сумніви щодо материнської любові.

[@Liudiam_myla]

Ви неймовірні! Така жива і водночас легка подача матеріалу, круто! Це потужний меседж, дякую за роботу.

[@ne_psyhui]

Дякую!!! 💞💞💞

[@linadanilov1508]

Як умно и точно все сказано ❤ дякую за те що жопоможете іншим жінкам і дочкам відкрити очі і разум. Яка правда сказана психологом бо це може знати людина яка виросла в Україні и СССР

[@user-dd2ub1ju4n]

Дуже образливо було читати і чути від цієї жіночки "українські жінки". Обюзерство не має ні національності, ні територіальної приналежності. Десь його можна було бачити психологині більше, десь менше, але це не статистика,, а суб'єктивна оцінка. Моя племінниця дуже часто жаліється на мою сестру і я дуже часто чую в її словах те, що мамі вже нічого не треба. Так, я розумію, що обюзерство присутнє і в українському суспільстві, як і в інших. Наша вина в нашій гіперопіці, намаганні допомагати нашим дітям все їх життя, а це дуже часто оцінюється ними як втручання з якоюсь потайною метою, або тому, що їх меньше люблять. Раніше в сім'ях було багато дітей, у батьків не було можливості допомагати, бо в самих нічого не було, але діти цінували батьеів, брали в життя їх мудрусть і знання. Жінка має бути мудрою, має бути берегинею свого дому і так, я вважаю, що дітям потрібен батько. Але не потрібно впадати в крайнощі. Так само як і не добре мати батька обюзера, так і не добре, коли при перших труднощах сімейного життя жінки, думаючи тільки про себе, починають бігати в пошуках нового і нового щастя, отримує троє дітей від разных батьків, бо кругом бач їй не повезло. А діти страждають на багато більше жінок, на превеликий жаль(((

[@user-ps7wp2vi2y]

Ви - справжній психолог. Це видно хоча б по тому, що не боїтеся порушувати болючі проблеми суспільства. Те що в нас повністю відсутня культура батьківства та культура материнства - факт. Це доводить: 1. Еміграція. Коли зі сходу країни почали виїжджати за кордон матері з дітьми, вони зустрілися там з проблемами, в тому числі в царині стосунків поколінь. 2. Коменти невігласів під роликом. Ну як оця пісяхолух, що Вам тут пише, може допомогти людям, коли в неї такі коменти??? А ще тотальна НЕОСВІЧЕНІСТЬ. Читати Шевченка, нешановні пані, - то вже за великі гроші? Чи можна таки безкоштовно? Він описує проблему, порушену тут Вікторією. А ви не знали? Ну, пишіть дурноваті коменти - для просування каналу буде - з паршивої вівці ..... А взагалі - сумно. Як людина робить добру справу - то це відразу "очорнює" жінок. А ще залізний (вірніше іржавий) аргумент - мені такі випадки невідомі. Та це лише означає, що ти НЕПРФЕСІОНАЛ - і все. Куди вже далі - з такою от лоХікою.

[@ne_psyhui]

Дуже дякую Вам за підтримку і за Вашу думку. Я дуже рада, що можу з вами обговорювати такі важливі теми! Приємно зустрічати усідомлених людей❤️

[@Lana83646]

Жаль что эту ценнейшую информацию мало людей слышат. Автор передачи просто гений, что осветила эту проблему да и ещё так грамотно и интересно. Даже дякую!

[@user-jk4jh1bk4n]

"Просто гений", покликаний лікувати душевні рани, вживає такі слова, як здохнув, здриснув, б----кий...Це не психотерапевт. Це, люто перепрошаю за сленг,silly bitch

[@Lana83646]

@@user-jk4jh1bk4n це тому що зараз ні в школі ні в інститутах не вчать грамоті... бо ті хто вчать самі безграмотні - покуплями дипломи за сало. - (в основному)

[@user-vf1pp1jo5t]

❤😂

[@user-vf1pp1jo5t]

😂🎉

[@user-rh3jy7ib3g]

Прямо портрет моєї мами😊 яка краса, все стало на місце.

[@annavolfova3038]

Материнська і батьківська жорстокість в деяких сім'ях проявляється як до дочок,так і до синів.Тяжко це зрозуміти і пояснити,але нажаль це правда.Один такий приклад пам'ятаю ще з 90-х.Коли були позбавлені батьківських прав батько і мати на одного з трьох дітей.Я знала цю сім'ю ,бо з ними по сусідству жила моя співробітниця.Вони мали трьох дітей,двох просто обожнювали,а одного хлопчика ненавиділи і над ним знущались,притому обоє ,і батько і мати.Сусіди це помітили і стали на захист дитини,вони звертались у відповідні органи.Але ті приходили з перевірками і нічого як би не підтвердилось.А сім'я дійсно була просто зразкова,забезпечена,батьки не пили,працювали.А потім все викрилось таким чином.Хлопчика,а звали його Андрійко,вчителька викликала до доски.Він весь час переминався з ноги на ногу,вчителька сказала стояти спокійно і не пританцьовувати.На що він відповів,що не може,бо дуже болять підошви,мама йому припікала праскою.Звичайно вчителька не повірила і насварила його.Але він розплакався і наполягав,що це правда.Тоді вчителька наказала йому зняти взуття і показати ноги.Відразу викликала міліцію,дитину з сім'ї забрали,батьків лишили прав на одну дитину.Двоє любимих дітей лишили в сім'ї.Про цей випадок була стаття в місцевій газеті.Як це можна пояснити???

[@Master_Form]

1 Женщины, которые не видят в своих дочерях людей - сами не доросли до уровня человека. 2 Женщина бессознательно воспринимает ребёнка как продолжение себя. Поэтому вмешивается в его жизнь, как в свою. 3 Женщины, которые сами не доросли до уровня человека, конкурируют с дочерьми по принципам стаи.

[@user-pe5ur6ss6s]

Моя бабуля до останніх днів пригадувала, як вони ділили обов'язки з її братом. Вони навпіл займались городом. І все. Але вона ще прибирала, готувала і в школу, і за тваринами доглядала. Але те усе не враховувалось. А після смерті їхня мама переписала будинок на сина. А не на доньку....

[@user-kz6bm8sj2n]

Мені 62. Я старша сестра, на 15 років. Батько пішов перед 1 класом брата. І мені прийшлось брати на себе відповідальність за сім'ю. Мамою опікуюсь, але тепла і прийняття так і не дочекалась. Брат заскочить , скажить " мамулечка", і він такий гарний , а я отримую, лікую.... І погана. Вся любов тільки брату

[@BornToBeALoner]

Дякую за підняту тему. Я не хвалюся своїм вчинком.. Я ще з квітня перестала дзвонити матері. Завжди дуже кепсько себе відчуваю після наших розмов. Саме відчуваю, що я гівно. І ось я одного дня їй не подзвонила. Наступного дня теж. Мені стало так добре, що я не могла себе примусити, а до того ж додалася проблема пояснення, чому я не звоню. Це триває вже понад три місяці, а я не можу себе переконати все ж таки це зробити, бо то не добре, коли не спілкуєшся з батьками.

[@user-hn5ky3fu9z]

Яка ж ви молодець,що піднімаєте такі важливі теми! Бо я постійно намагалася про це говорити і каз,що я придумала!!

[@user-hn5ky3fu9z]

Великий лайк,та підписка🎉

[@ne_psyhui]

Дякую Вам! Дякую за довіру😊❤️

[@user-hx3xs9li5f]

Тааакк все так і було. Мама мене принижувала і звинувачувала у всіх гріхах миру. Я довгий час не могла прийняти в собі жінку. Дякую вам 🙏❤️

[@user-zg4to1wz5y]

Яка ж Ви гарна, розумна!!! Дякую за цікаве відео

[@user-jp5jt3qp4q]

Спочатку подумала, що не стикалась ... Але потім задумалась і зрозуміла, що мабуть моя мама була такою донькою і згадала декілька одноліток дівчат, з якими була близька у підлітковому віці, які стикались з подібним ставленням матерів з різним рівнем вираженості. Але оскільки у всіх підлітків є конфліктні ситуації з батьками, того не помічалось, але зараз розумію, що то були зовсім різні конфлікти і дійсно такі дівчата мали значно слабшу здатність дати відсіч одноліткам як хлопцям так і дівчатам. Дякую за відео, змушує задуматись.

[@ne_psyhui]

Дякую Вам за відгук😊 Приємно, що Вам цікаво. Так, дійсно, у всіх підлітків конфлікти з батьками, але у цих конфліктів різна інтенсивність

[@user-xh1so5gl1u]

Аипадково попала на Ваш канал. Й захопилася. Мені 65, маю свій важкий досвід, але до своїз трьох доньок ставлюся зовсім інакше, ніж ставилася до мене мати. Й радію їх молодості й свііжості...

[@valeriyagolovan8784]

Дякую, дуже важливо що ви доносити і все це правда і це потрібно прийняти та проробити.

[@user-pw2km1no8o]

Влучно, щиро і натхненно! Вдячна Вікторії і на 100% згодна зі сказаним

[@user-vo8hw7xg4f]

Вікторіє, вам дякую за відео. Воно чудове. Підписка і вподобайка❤

[@ne_psyhui]

Дякую!! Мені надзвичайно приємно і я ціную, що Ви вирішили вибрати цей канал🥰

[@katyaarkulinskaya4384]

Якщо бути відвертою, то я майже ніколи не пишу комментарі проте вже з перших хвилин відео я зрозуміла, що стану слідкувати за вашим каналом і маю намір сказати про це. Дякую! За вашу кропітку роботу і за просування здорових ідей у суспільство.

[@user-ek9gp9fp2z]

Дуже дякую за цікаву і правильну інформацію! Я це все проходила від своєї матері! Багато чого діставалось в дитинстві! В 15 вивела з дому ,не могла терпіти образ! Росла без батька! Щей тітка рідна в якої два сини підливала жиру в вогонь ! А тепер дуже люблю свою донечку і не допускаю таких моментів! Маю ще два синочки ! Дуже вам дякую!

[@user-ek3zd7ry2n]

Дякую. Змусили пригадати багато речей з свого минулого, про які я вже забула. Пробачила, забула і живу не озираючись на чужі думки.

[@olesyaolesya1566]

Клас! Мені зайшло на "ура"! Особливо "лопатою по морді"😂. Дякую!

[@rus-nipeace-da4026]

У мене син і дочка. Я повністю не згодна з авторкою цього опуса. Я люблю свою доньку, вона краща за мене і це мене радує. Я як могла допомогала їй , дивилась за онукою. Те що ви розповідаєте ,може і має місце бути , але це не є як характеристика усіх українських матерів.

[@Nevalja500]

Не парьтесь.Эта ситуация просто не про вас.😊

[@user-gr6bp9qq7y]

Мій брат, старший за мене на 2 роки, часто мене ображав, але його ніколи за це не сварили. Коли я питали свою бабусю чому це так, вона постійно відповідала: будь розумнішою, будь розумнішою. Я у відповідь: але ж я маленька. А вона мені знову: а ти будь розумнішою. От я і стала розумнішою і зрозуміла, що ніхто мене захищати не буде і вже в сім років я стала бойова і смілива і мала в руці здоровенну лопату. В школі доводилося навіть часто битися з хлопцями-однокласниками😂 хоч була дюймовочкою. А коли вже виросла, тим паче не давала нікому сісти мені на голову, хоч намагання такі були. Я не знаю чи в мене такий стальний характер виховали родичі, чи може я в маму пішла 😅

[@allav.3019]

"От я і стала розумнішою і зрозуміла, що ніхто мене захищати не буде і вже в сім років я стала бойова і смілива і мала в руці здоровенну лопату" - мені дуже сподобався Ваш коментар! Перечитую і сміюся). Уявляю як Ви, маленька і спостережлива, задавали своїй бабусі важливі запитання про життя, уважно слухали її настанови, аналізували і вже змалечку могли приймати непопулярні для Ваших кривдників рішення). Я рада, що Ви стали жінкою, яка вміє себе захистити. Дякую Вам за казкову розповідь))).

[@heal_theself6794]

З приводу твердження, що, чим старша жінка, тим краще розвинутий материнський інстинкт, не погоджуся. На прикладі себе - у 20 років, хоч і не запланована вагітність, після народження дитини (син) активувався неймовірно потужний материнський інстинкт. А от з другим сином, народженим у 32 роки, вже більше не через інстинкт, а через розум.

[@user-lj1wx6rv6k]

Дякую Ви молодчинка. Я теж психолог і дуже розумію дане питання. Ви права 100%. Дівчатка любіть себе тому, що Ви найкращі найрозумніші і най най най у всьому, але не зазнавайтеся Ви ж мудрі. Було навіть таке. Якщо Ви скажете розійтись з чоловіком, то я це зроблю одразу. Ось так. Так що з нашою жіночою поміркованістю переможемо всі негаразди. Основне повага до себе.

[@user-rd1zu4ou8w]

Прожила 63 роки і вперше чую таку дичину. Де це ви побачили таку масову ненависть матері до доньки. Мабуть в якомусь серіалі. Я такого не зустрічала. Неприємно чути таке про українську жінку.

[@TatyanaTatyana-zq3px]

Я вперше таке чую. Мамі не було коли з нами трьома панькатися, але вона навчила робити хатні справи, шити речі, малювати, співати, читати книжки. Ніякого насилля.Ми самі допомогали батькам, до самої останньої години їхнього життя. Нас ніхто не заставляв.

[@user-hl1ev7xl1k]

Моя мама була мені найкращою людиною в иооєму житті. мені дуже прикро що у багатьох так не буває. Мені цікаво психолог поважає і любить свою маму,? У вашому виступі скільки агресії що досить на багатьох багатьох військових.Будьте мудрішою.Я вам бажаю успіхів .

[@dobrota777]

Цей ефір не для вас. Це для тих, у кого, як у мене, був брат, якому мама віддала все. А за мною просто спостерігала здалеку як мене мотузить чоловік -абьюзер і як я з дітьми тікаю від нього до подруг чи знайомих. Пустити до хати, яку вона повністю переписала на брата - ні-ні, ми ж їм заважатимемо. І це при тому, що я з вищою освітою і школу закінчила з золотою медаллю. Мати і чоловік обнулили всі перспективи і просто отруїли життя.

[@user-lg6of5nr3e]

Читаю коментарі і співчуваю коментаркам. Мої мама і тато дозволяли нам з братом усе, ми выросли самостійними, нормальними людьми, досягли успіху у житті. Так само ми з чоловіком не гнобили сина і дочку, вони самі робили свій вибір. Зараз вони дорослі і успішні. Ні, справа не в українських жінках, можливо, в соціальному прошарку, звідки такі жінки походять. Ні я, ні моя мама ніколи не вживали таких злих і грубих слів, які притаманні Вам, психологу, в яких звучит образа. От хороша свекруха, на мій погляд - велика рідкість, бо вона конкурує за сина. Потрібно усвідомити це і бути хорошою свекрухою.

[@Wiseaunt894]

Діти дуже часто турботу сприймають як втручання в особистий простір, виховну бесіду як придирки в"їдливих дорослих і завжди, всі 100% дорослих дітей знайдуть привід щоб ображатися на своїх батьків за неправильне виховання. Проблема " батьки і діти" одвічна і довічна. Ви її висвітлюєте з позиції ображеної дитини, а треба всебічно. Дякую.

[@ne_psyhui]

У вас дуже цікавий погляд на життя

[@virakilimnik1326]

Підтримую. Коли росте мила ,розумна дівчинка,яка цікавиться світом і родиною. А потім ,ніби в однин день "вилазить" монстр,яка хоче все тільки для себе ігноруючи всіх навкруг!

[@merichi7777]

​@@virakilimnik1326ростили, одевали, не нищая была, а ей все мало шмотья, все надо кросы, пальто(все шкафы забиты) - - - _это шопоголики, не имеющие других интересов, только барохло. Ни готовить, ни стирать нормально, не оставляя вещи на ночь в барабане тлеть и грибок ко всему заводить внутри-это вообще не доходит, считая что придираюсь.Одни балички ни очем и все.... Книгу в руках не держала, и желания нет вообще.... Оч жалко времени потраченного зря, тупизм, ничего не может дать ребенку, жесть.

[@user-gx6xk6fl7l]

Згідна з Вами повністю . Часто молодь не цінує те , що зробили для неї батьки , і все сприймається ворожо ... Є різні ситуації в житті , але зазвичай винні завжди батьки , і особливо мами . Я вдячна мамі за виховання , хоча інколи сварила мене , але ми з братами виросли нормальними дітьми , цінуємо і любимо своїх батьків , які вкладали в нас душу . Маємо свої сім,ї . Вміємо все робити , підтримати одне одного , маємо повагу до інших людей , а коли треба , то можемо і відповісти гідно на образи , як нас вчили батьки . Тепер часто чую , що щось не можна казати дітям , не можна їх обмежувати і т .ін. звідси і вседозволеність , неповага до старших , не вміння цінувати те , що маєш . краще би вчили молодь адекватно оцінювати свої можливості і забаганки , а тоді виставляти претензії батькам .😊

[@user-gx6xk6fl7l]

​@@merichi7777розумію Вас , підтримую . Тільки дивуюся , звідки беруться такі доньки , ми ж їх не так виховували ? Напевно забагато опікувалися ними , багато турбот брали на себе , щоб їм було легше , а вони все одно не цінують ...😢 Чи це вплив сучасного світу ? Мене любили як душу , а трясли як грушу , тому і виросла Людиною . Це дуже болюча тема і завжди психологи шукають причину в батьках . Спочатку треба молодь вчити цінувати те що мають , поважати батьків , а не пропагувати вседозволеність , неповагу , озлобленість .

[@Ivanka_know]

Повністю з вами погоджуюсь,це біч нашого суспільства. Цим питанням задалась давно,розуміла,що це ненормально,але в суспільстві це було прийнятним, скільки часу я жила не своїм життям,і тільки зайнявшись психологією і розширенням свідомості змогла з цим в своєму житті розібратись ,трансформувала дуже багато родових програм імовірно життя кардинально змінилось.

[@nataliaklementeva5921]

Это не украинское, это больше советское..а в остальном все верно сказано..

[@curvazla3979]

Моїй доньці 21, ніколи нічого не нав'язувала, казала - це твоє життя, вибір роби сама, але й відповідальність теж твоя. Якщо потрібна допомога, я поруч. Що б не сталося, пам'ятай, що є дім, де тобі завжди раді - і з поганим, і з хорошим. Можливо, тому у нас досі дружні відносини, я розмовляю з нею завжди на рівних... Чого не можу сказати про свої проблемні відносини з матір'ю, досі не можу пробачити...😥

[@user-xi5om8mv8n]

Дуже дякую,згодна на всі сто, репост та вподобання

[@mosthappy7627]

Дякую! Вподобайка! Подяка за відео!

[@olyv4411]

Як я рада що натрапила на ваше відео! Дуже чітко і просто вмієте донести тему. Дуже цінна інформація у кінці відео. Дякую!

[@user-mo4ck1bl6o]

Гарне відео, дякую. Тезисно ви описали мої інсайти за 6 років копіткої роботи над собою. Це нарцисичність у мам.

[@jane8eyre]

Моя мати так казала і досі каже :" я жила з вітчимом, я його терпіли заради тебе, щоб в тебе все було". А на ділі жили мы среднячок. Тут точно не " всё було", постійні сварки, скандали. Я в дитинстві багато разів намагалася покінчити з життям. А мати коли це бачила казала:" ну якщо ти дура то ріж себе", а мені нахвилинку було десь років 8, і я це робила періодично. Постійні скандали, сварки, драки батьків. Мене цькували друзі в дворі. Та зараз винна я, і я все вигадую.

[@user-yu3eh1ts1f]

Я теж , відчуваючи ненависть матері до себе, хотіла покінчити з собою. Це жахливо! Це тепер, ставши дорослою, я розумію, що не кожна жінка може стати матір'ю(в повному розумінні цього слова) для своєї дитини.

[@user-im3jm7ur3r]

коментар для просування Сло́во - найменша самостійна і вільно відтворювана в мовленні відокремлено оформлена значима одиниця мови, яка співвідноситься з пізнаним і вичленуваним окремим елементом дійсності (предметом, явищем, ознакою, процесом, відношенням та ін.) і основною функцією якого є позначення, знакова репрезентація цього елемента - його називання, вказування на нього або його вираження. Слово - це послідовність морфем, об'єднаних за граматичними правилами певної мови і співвідносних з певним елементом позамовної реальності. Зазвичай слово складається із основної морфеми - кореня, та афіксів: префіксів, суфіксів та закінчень. Слова сполучаються між собою, формуючи інші елементи мови - фрази та речення. Всі слова певної мови складають її лексику.

[@Oksannaa]

💯 відсотків погоджуюсь з Вами. Все про моє дитинство .😢😢😢😢 Результат - зламана психіка і ненависть до матері. Мені 47 і чим далі тим більше її зневажаю.

[@user-xz7km9po1e]

Це про мене. Я саме така мати. Це дуже дуже огидно, коли це в собі відловлюєшь і розумієшь, а ще дуже важко змінюватися, маю надію, що на краще.

[@ludmilkamalyar6624]

Яка Ви мужня жінка. Я теж боюся, що всі ці закидони будуть і в мене, як і в інших жінок в нашій родині. Бо всі вони однаково жалілись на матерів, а потім так чи інакше повторювали зневагу до дітей.