Stand by і stand off взагалі не те😅

Я як вчитель можу сказати, що дітей таких мам видно відразу. Вони навіть якщо дитині 12 років, сидять з ними на уроках, контролюють що вони пишуть, перегортають замість них сторінки. Це страшно, бо інші діти самостійні, а ця дитина без мами і слова не скаже. Часто через скандали і довгі розмови з такими мамами я прошу їх не сидіти біля дитини на уроці. Особливо складно з дітьми віку 6 років. Такі діти вже можуть бути без мами на уроці, самостійно вчитися, але 1 мама все одно знайдеться в класі, яка не відпускає дитину від себе. Буває й таке, що вони пишуть замість дитини своїм почерком, бо дитина пише криво 😅 Як цим мамам донести, що дитина розумна і сама може жити своє життя та вчитися - я не знаю.

В мене все дитинство пройшло в такому стані і зараз враження, що як тільки впадаю в якісь кризові періоди, цей стан вже як за налаштуванням вмикається. Дуже важко і тривожно з цим боротись, навіть при тому, що розумом я вже розібрала всі причинно-наслідкові зв'язки

Кожна жінка/дівчина заслуговує бути матір'ю, і безумовно материнство найбільше щастя для кожної жінки/дівчини. Тож, народжуйте і виховуйте дітей. Їх життя здобуде вам безсмертя у їх пам'яті.

Дуже вам дякую 😊❤

Вікторія- ви неймовірна! Нажаль все це правда і ще проблема в тому величезна, що є відкриті нарциси а є приховані або невдахи, які нічого не досягли. Тоді вони пасивно агресивні. Це дужу дуже дуже тяжко виявити що твоя мати нарцис( бо ти не мав поруч іншої матері щоб порівняти- це твоє життя з народження), потім дуже важко це усвідомити і врешті решт прийняти. Я зараз на етапі горю, бо ще і неприємна розмова з нею була, після якої я все зрозуміла ( а мені 35 років і психологією я цікавлюсь 10 років)- це дуже боляче.. Я б могла книгу написати, бо з багатодітної сімʼї де є і син старший і старша сестра яку вона просто нищила, а нам представляла її як токсичну, об мене як об середню дочку витирала ноги і використовувала щоб потішити своє его, часто пліткувала з молодшою і чомусь завжди ненавиділа молодшого брата, мабудь тому що він не успішний на її думку. Вона прихований нарцис- саме тому дуже складно усвідомити її справжню жорстокість, але це правда!

Дякую

Дуже дякую за таку корисну інформацію! Окремо дякую за прекрасну рідну українську мову! Багато схожого я почула про свою маму і маму чоловіка (мою свекруху). Нас з чоловіком народили діти.. Зараз в нас самих є наші власні діти. І в мене прекрасні стосунки з нашими дітьми, а чоловік з ними конфліктує весь час. Він для них емоційно як старший брат. І це дуже важко, бо я маю розрулювати конфлікти між дорослим чоловіком і 3х-4х річними дітьми. Чоловік щиро ображається на дітей. Як це виправити?

Як би не війна,то би не платував поступати в університет.Мені 19 років,закінчую 4 курс коледжа(після 9)

Дуже дякую за інформацію ❤

💙💛

Дуже дякую за відео, бо я думала що то зі мною щось не так...

Який жах, третій клас, друга половина. Це для дітей?

Я вас люблю, дякую за правильні слова, жінки давайте поважати одна одну і приймати і підтримувати🙌🦋❤️

Стосовно видачі заміж: продовження власного роду, від пошуку дружини до виховання дітей є ледве не основним рушієм, який створює у чоловіків прагнення жити і розвивати як себе, так і суспільство довкола: від підтримки існуючи способів прогодувати, до винайдення техніки та технологій, яке розвивається все більш неймовірними темпами. Тому, виховуючи нове покоління дівчат в парадигмі, що, пошук чоловіка, народження дітей і виконання звичних жіночих ролей в суспільстві - не головне, закладає під нашу цивілізацію чорну діру, яка його розчепить із середини: з часом стане недостатньо людей для підтримки навіть того рівня життя, який ми маємо зараз, як з боку того, що вже дорослі чоловіки не матимуть бажання працювати, так і зі сторони того, що фізично скоротиться кількість молодих людей. Так що викиньте ті феміністські брошурки 1970-х років у грубку, і прививайте донькам прагнення до сім'ї та любов до власних дітей. Бо інакше у нашій старості не буде ні пенсій, ні дивідендів від міжнародних компаній, в акції яких зараз так популярно вкладати свої збереження.

Круто!Дякую за цікавий і корисний матеріал!

Прикро, що мову портить пані матом.😢

❤ дякую

Мало вам проблем від чоловіків?

💙💛

💙💛

Я прямо згадала фразу, що пролунала у 4-6 рочків. Все такие плохие, а ты хорошая... Да? Так, млять! Пішли ви всі хороші найух від мене такої поганої!

А якщо дідусь таке каже що мені пощастило, якби не я то ти б не вступила і тд?

Боже, який жах... Це слухати неможливо. Поранена у свої 28.... У неї були інші дії до мене, але нарцисиха. Дуже хитра, лицемірна.... А ще й психолог з вищою освітою та сильним характером. Нічого гірше бути не може. І все набагато більш складно, бо я ще й трансґендерна жінка. Вона мені погрожувала суїцидом в останні роки, коли я все ж таки улетіла в іншу країну. Це сталося 2,5 роки тому. Тепер хай собі робить що хоче. Я не знаю де вона, чи вона жива взагалі.... І мені байдуже! Мені навіть квартира її не потрібна у наслідство. І от буквально в цей понеділок 3 дні тому... Я так розмазала по стінці свого екс батька, який більше за всіх мене сжирав за все життя. Так відхлистала правдою! Все життя йому пригадала! Не заздрида я йому таке читати, але він заслужив. Я помстилася! І мені так легше стало, так легше! Шкода тільки, що я не знаю чи до кінця він прочитав, бо текст був завеликий. І я всіх заблокувала назавжди. У мене всі члени екс родини були нарцистичними. Навіть моя двоюрідна сестра, з якою я росла під одним дахом з дитинства займалася аб'юзингом, бо її мати для неї все життя була прикладом для наслідування. Нічим від моєї тітки тепер зараз у свої 30 не відрізняється. Боже, яке щастя! Невже я нарешті вільна від них назавжди? Я не вірю просто! Але не дай Боже почати по ним сумувати.... Я так звикла до них всіх, що мозок не навчився ще розуміти, що ми тепер чужі назавжди. Здається, що ненависть до них зберігати просто необхідно! Ще я задаются питанням дуже болісним після такого перегляду.... Невже я не заслуговую на дитину, якої можу віддати стільки невідданого тепла та любові, і все лише через те, що я трансґендерна?

Так багато дізналася😊 цікаво було

18:44 особисто я вважаю, що нормальною/адекватною людиною можна бути навіть не будучи розумово дорослими. І той факт, що ми щось знаємо або розуміємо - ще не є критерієм нашої дорослості. У десять років від роду люди можуть щось знати або бути щасливими, але до вісімнадцяти років вони ще не дорослі, тому їхня поведінка ще не є дорослою. Їхня поведінка може бути нормальною/адекватною, але не може бути дорослою. Тобто правильність поведінки ще не вказує на дорослість. Те, що вони нормально/адекватно поводяться - ще не означає, що вони розумово дорослі. У юному віці люди можуть поводитися без із'янів, але не можуть бути розумово дорослими.

Хоча в моїй школі були найкращі вчительки : з української, з російської, з математики, з англійської... але мені дуже сподобалося, я теж так вчу мови:) дякую за відео

Як на мене позитивне мислення це гарна привичка, ну дуже багато на моєму шляху жертв і скритих нарців, які влаштовують «змагання»у кого важча доля. Позитивні ставте + ❤

Аб'юз = нарцисизм а це є ментальна недорозвиненість, інвалідність, пошкження дофаміновоі системи, коли для щастя ім потрібна твоя біль ! того вони і знущаються з усіх! Проблема неврологічна,пошкодження частини мозку , але знаходять іі психологи, це не лікується.

Скритий нарцисизм є у обох статей як у чоловіків так і жінок!

Як же я вдячна вам за вашу роботу і я неймовірно рада, що натрапила на ваше відео! Аж волоски дибки стають коли ви описуєте мене в своїх прикладах, і як важко це було мені усвідомити, бо коли для тебе це життя, тобі важко орієнтуватися що правильно а що явно шось деструктивне. Дуже подобається манера подачі, багато інформації, відсутність води, і те що ви ругаєтесь мені теж дуже подобається, я якщо що вчителькою працювала, тож розумію про такт і виховання, але тут доречно все, бажаю успіхів каналу ❤

💙💛

Дякую! ❤

У моєї мами гіпер опіка прокидалася коли я виходила за межі дома. Хоча з появою сестри я перейняла багато батьківських обов'язків. Рано почала працювати. Хотіла своїх грошей щоб з'їхати від них як можна раніше)) Перша робота була в сімейній справі, на другу роботу мене привели за ручку. Потім через рік стався переломний момент. Я працювала на своїй офіційній роботі і буквально в другу зміну в сімейному бізнесі, плюс робота в домі виявляється все ще була на мені. А то вільного часу(так після цього мені ще хотілося гуляти) максимум до десятої і то це з величезними вмовляння і в гарну погоду)) Врешті решт я знайшла новго "батька", мій абюзивний колишній за допомогою якого я втікла з дому. І з ним повторилося теж саме я багато працювала була дорослою, але мала сліпо слухати його і по відношенню до нього займати дитячу позицію. Як збатьками, так і з ним мій терпець увірвався, але на цей раз мене рятувала терапія

В моєї подруги дитинства мама її ігнорувала. Навіть мене ігнорувала коли я сама пішла за неї просити, щоб ми з подругою пішли на майданчик гратися. Я була в шоці м'яко кажучи 🤯😅

Ніякі дівчата не конкуренти.😂 Навпаки мами тішаться що дитина щаслива і здорова.

Заклики до байдужості.Думати про своїх то нормально.Поруч не обов"язково аби ви були.

Вперше таке чую.

Друзі коли є спільний інтерес.Якщо його нема ви відчуваєте байдужість яка вас вбиває.

А буває поєднання нарцисичної і інфантильної матері?

Дякую за відео. У мене така мати. Вона вважає що все має крутитися навколо неї, і всі мають їй прислужувати тим чи іншим чином. А якщо кажуть ні, то в хід йдуть маніпуляції і присоромлення: "я ж тебе ростила, я дала тобі все що змогла, ти для мене все, невже я на таке заслужила, а от я б так зі своєю мамою ніколи, я все роблю для своїх близьких, як ти так можеш мене ображати? Ти така черства". Але на ділі робить все що вигідно і добре їй, а якщо їй не цікаво, то вона легко каже ні. І їй можна казати ні, їй можна мати свої кордони, а тобі ні. Це все перемішано з посилом: "ти маєш мене поважати, ти маєш мене любити, ну і впринципі бути під контролем, на зв'язку і по першому проханню бігти виконувати її прохання. Але це й не прохання. Це звучить як: "ти должна". Це розповсюджується ще й на родичів. Моя бабуся (її мати) боїться її, і краще догодить їй ніж скаже щось, що може її засмутити. А вона себе підносить на п'єдестал: "Я така хороша людина. Я тебе виростила. Я тебе вивчила. Я тобі дала все що змогла (доречі, я доношувала взуття за своєю мамою і її сестрою і з мене в класі всі ржали, речі теж були чи то з гуманітарки, чи то з секонзенду чи від сусідів, нові речі мені купували на день народження. Але може то такі часи були і не було за що купити. Тут я судити не можу. Але на алкоголь і цигарки вистачало і щоб купити собі машину.". Коли я почала вибудовувати свої кордони, а я довго боялася це робити. Вперше коли я їй сказала ні - наше спілкування припинилося на пів року. Це було в 2014му. Потім потроху відновили спілкування. Вона була обережна у висловлюваннях. А потім знов звикла що я вже поряд і нікуди не дінуся, і я знов підсіла на гачок і не помітила як стала їй прислужувати. Бо я на той момент так і не набралася сміливості розповісти про свої почуття. Бо це ж мої почуття. Це ж щось не важливе. Є мама, і її почуття це дійсно почуття, не те що твої. І так боляче її ранити. Я дрвгий час взагалі не помічала наскільки мені бодяче, я думала тільки про неї і про те що я завдала їй школи, що це їй ьоляче, а не мені. Просто приймала як наївна дитина за чисту монету все що вона каже. А ще ця людина любить перекладати відповідальність на тебе. Вона здає будинок. Перед самою першою здачею вона мене попросила приїхати і поскладати в коробки речі з шаф і скласти їх у комору. Сама вона на той час була в іншій країні. Я це зробила, але знала що десь буде підвох і зняла їй все на відео. Наче її все влаштувало. Наступного дня вона подзвонила мені спитати де лежать якісь там ганчірки, які я в очі не бачила. І тут полився бруд: "я тебе просила поїхати все підготувати, а ти покидала все, все тяп-ляп! мені послуга від тебе не потрібна, мені потрібна була допомога, я з таким же успіхом могла б попросити іншу людину, кого завгодно! Від кого, а від тебе я не очікувала такого. І взагалі від будинку відмовилися, бо там було брудно!". Ну коротше я витратила свій час, свій ресурс, свої кошти на дорогу, а мені замість дякую видалили купу гівна, як в помийне відро і ще й переклали відповідальність. Якби будинок здався в той момент вона б сказала: "я здала", а так як не здався вона каже: "це через тебе". І все це змінюється різними масками. Коли я її притискаю до стіни і кажу про свої почуття, або підловлюю на неправді, вона починає вдягати білу і пухнасту: "та я! я б ніколи! ну то я мабуть не в настрої була, ну ти ж знаєш як сильно я тебе люблю, як ти взагалі могла про таке подумати!". А вибачення щоб я відчепиламя звучить так: "ну прости мене, якщо я в чомусь винна". Коли питаю за шо вибачажться вона не знає що відповісти. Я набралася сміливості і сказала що я не помийне відро для бруду, що я їй нічого не винна і все що я для нех роблю це від мого бажання це робити. І що це бажання починає згасати, і якщо вона не припинить мене ображати, вважати предметом, який їй щось винен, то наше спілкування щійде на ні. І якщо ми з нею в подальшому будемо про щось домовлятися це має мати чіткі терміни, чіткі формулювання (без "поїдь і подивися своїм поглядом". А потім виявляється що мій погляд не такий як її). Що якщо вона хоче від мене поваги, то це має і я відчувати з її боку. І впринципі в діалозі коли чую що вона починає викручувати, чіпляти за живе кажу прямо: "не маніпулюй мною". Якщо відводить від основної теми кажу: "до чого тут це?". Така мати це дуже важко. Бо ті у кого розвинута емпатія можуть приймати за чисту монету надягання пухнастих масок і починати жаліти таку мати і знов думати що це ж вони корінь усіх проблем. Що можливо вони помилилися. Тут треба відкоючити емоції і спочтерігати за поведінкою і аналізувати потрібно вам таке в житті, чи ні. І самоїдство тут не вихід. Треба набиратися сміливості і казати ні. Потім буде бонус - вам стане жити і навіть дихати легше, особливо повернути впевненість у собі.

0:17:59

хм відпрявляти дітий на гуртки не давати свого часу 😂ну і поради

іронічно що мені мама спортила життя а я все ще розмовляю з дівчатами з тим що хочу спортити собі життя 😅 так мені 15 4 травня 16 а я хочу щоб мені портили життя ну тут вже не чим не допоможеш

Скажіть будь ласка в цих ознаках побачила маму свого майбутнього чоловіка . Як йому про це сказати ? І взагалі чи варто ? Адже він дуже ведеться на всі ці маніпуляції і уе впливає на мене.

Єдине погане з цього відео це те, що відео попалось мені запізно...

В мене питання: чому саме такого віку( 40-50) спливають дівчатка( вже бабусі) із жахливими мамами? жахливв мами вже деякі померли, але ьравма нікуди не ділася.

Дуже вдячна! Але - де ж ти Вікторіє, була 40 років тому? Мені 50, і я дивуюся як я вижила. Бо а мене було таке саме чудовисько. Так , я втекла і вижила.

У мене склались всі палички після цього відео. Справді багато відчуття провини перед мамою, я була психологом для неї, намагалась їй допомогти розібратись у її стосунках з татом,вона розповідала мені як важко було з батьком, про його насильство над нею, в т.ч. і сексуальне, а одного разу я її рятувала, коли тато її бив на кухні та це спричинило травму мені😢 Коли я поїхала з дому в 16 років, щоб вчитись в медичному, у мене було відчуття провини, як я її саму залишу…І зараз справді згадую, що ми були більше як подружки, аніж справді мама-донька. У мене досі багато почуття провини, над яким працюю вже багато років з психологом. І , відчуваю, що вже прожила декілька життів, рятуючи маму і тата від їхньої ж незрілості… Та не хочу дітей, бо вже побула мамою для мами. На жаль , мама нещодавно загинула від ускладнення після сепарації. Вона все ж намагалась налагодити стосунки зі мною. Незважаючи на свою незрілість та нереалізованість. А може це все ще мої ілюзії…

Вітаю, як же вчасно Ваше відео! Обіймаю 🤗🤗🤗 Ви неймовірно чудесно донесли мені відповідь на моє питання до Всесвіту!😍😍😍