Травма біженця та ностальгія за домом

00:00:04 Про наш Ютюб
00:00:17 ІНТРО
00:05:24 Про книгу Реноса
00:06:42 Як виглядає типовий день пана Пападопулоса
00:13:29 Як нас можна підтримати?
00:18:43 Ярлики щодо мігрантів
00:21:11 Досвід роботи з українцями
00:25:28 "Епістемологічна паніка"
00:40:35 Ми заохочуємо навчену безпорадність?
00:47:28 Про сильні сторони особистості
00:53:01 Що таке ностальгія?
00:55:38 Прощаємось
Професор Ессекського університету, психолог і публіцист Ренос Пападопулос майже все своє професійне життя досліджує досвіди тих, хто змушений залишити домівки в пошуках безпеки з різних обставин.
Ми поговорили про те, чому важливо дозволяти людям проходити крізь важкі періоди життя самостійно, як знайти свій дім і де в ньому наша ідентичність.
Епізод мовою оригіналу слухайте на:
ПАТРЕОН
bit.ly/3rs8nL4
БАЙМІЕКОФІ
bit.ly/3Q3rUfo
Проєкт реалізовано в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я - ініціативи Першої леді України за підтримки компанії Visa у співпраці з Координаційним центром із психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України й громадською організацією «Безбар’єрність».
Приєднуйтеся до патреону, щоб отримати доступ до чату патронів та ексклюзивного контенту:
bit.ly/3rs8nL4
Пригостіть нас кавою:
bit.ly/3Q3rUfo
Придбати наші книги:
⁠⁠⁠⁠⁠⁠surl.li/iaxzj

[@user-prostymyslovamy]

Приєднуйтеся до патреону, щоб отримати доступ до чату патронів та ексклюзивного контенту: bit.ly/3rs8nL4 Пригостіть нас кавою: bit.ly/3Q3rUfo Придбати наші книги: ⁠⁠⁠⁠⁠⁠surl.li/iaxzj

[@anastasiiapoliakova504]

Мені сподобалася ця розмова із Ренос Пападопулос - я почула сформулювані думки того що я і сама відчувала (як людина яка через війну вимушено опинилася поза Україною), але не могла "оцифрувати". Про поняття "біженка" - досі не подобається цей неймінг, бо він про якусь безпорадність. І дійсно на собі відчула це відношення і продовжую іноді зустрічати таке відношення від людей - не просто співчуття та підтримка, а перегиб в бік ніби ти жертва, ти безпорадна. Зажди відчувала внутрішній спротив цьому. А ще така штука - іноді зустрічається що представники допомагаючої сторони мають думку що їм краще знати як тобі далі бути, як будувати своє життя, бо ти "жертва, безпорадний", замість того щоб бути на рівних позиціях. Серед тих хто отримав статус біженця дійсно є така тенденція - підігрувати цій ролі жертви, бо чим більше ти жертва, чим більше потребуєш - тим більше підтримки отримуєш, а далі апетити ростуть і та допомога яка отримується дещо знецінюється, сприймається як даність, апетити ростуть і самі люди розслабляються в цій допомозі, не мають потреби розвиватися і рухатися вперед. Про дім - цікава тема і досі відкрите для мене питання, але що я почерпнула з цього епізоду, це те що це не про чорне та біле, це не про одне місце яке ми можемо так назвати, бо кожне місце де ми перебуваємо (або перебували) це в певній мірі наш дім - десь це відчуття сильніше, десь менше, а ще має різні забарвлення та відтінки. От як дім, де пройшло моє дитинство та де живуть батьки, дім моїх дідусів та бабусь, мій дім в Україні, мій дім закордоном, дім де живуть мої близькі та друзі, місто де я виросла, де жила, де живу зараз, вся Україна, і окремі міста, місця і т.д. Щось з цього переліку відчувається як дім і зараз, а щось відчувалось як дім у минулому, та досі є певні відчуття пов'язані із тими місцями, певна ностальгія. АЛЕ, все ж наразі є відчуття що те тепле велике відчуття дому (як місця стабільності, безпеки та передбачуваності) втрачене, через війну, і потребується деякий час та зусилля на відбудову цієї конструкції вже в новому форматі, за рахунок зміцнення та розвитку інших стабільностей та сфер життя.

[@olgashafran3092]

"Я цього не розумію" - однією фразою можна описати весь подкаст

[@euginedychko7522]

Дуже дякую за таку важливу тему, і обовʼязково почитаю книгу Реноса. Але від розмови трохи дивне відчуття, ніби гість постійно дратувався на питання і виправляв ведучу. Його стиль розмови був схожий на викладача в універі, який за замовчуванням вважає себе розумнішим. Просто ділюсь враженням

[@vn8vn8]

У вас фантастично круті подкасти. Дуже дякую за вашу роботу. Я була би дуже вдячна, щоб ви також публікували англомовну версію подкасту без дубляжу, мені як людині яка розуміє англійську трохи складно сприймати інформацію в такому форматі. Та зрештою англомовним людям теж корисно було б почути ті топіки про які тут говориться 🙏

[@tetianagre822]

Згідна, було б класно.

[@RbxBlink_]

У них є такі відео, але для цього треба стати патроном на Патреоні.

[@user-wd7um6fv2b]

Надзвичайно цікавий підкаст! Дуже вам вдячна за Ваші випуски. Хотілося би ще почути про відповідь, що робити з почуттям провини про те, що ти залишив свою країну і твої співвітчизники потерпають від війни!

[@Fola393]

Ось кілька способів, як можна впоратися з почуттям провини: Прийняття почуттів: Визнайте свої почуття провини, але намагайтеся не дозволити їм повністю контролювати ваші думки та дії. Пам'ятайте, що ви не несете відповідальності за обставини, які змусили вас залишити рідну країну. Спілкування: Поділіться своїми почуттями з кимось, кому ви довіряєте. Це може бути друг, член сім'ї, або професійний психотерапевт. Часто просто висловлення своїх думок вголос може допомогти полегшити емоційний тягар. Пошук спільноти: Знайдіть інших людей, які пережили подібний досвід. Підтримка з боку тих, хто розуміє через що ви проходите, може бути надзвичайно корисною. Допомога здалеку: Розгляньте можливості допомогти своїй країні або співвітчизникам, навіть перебуваючи за кордоном. Це може бути фінансова підтримка, волонтерство в організаціях, що займаються допомогою біженцям, або просто інформаційна підтримка через соціальні мережі. Самопіклування: Піклуйтеся про своє фізичне та емоційне здоров'я. Здоровий спосіб життя, правильне харчування, достатня кількість сну та регулярні фізичні вправи можуть позитивно вплинути на ваше самопочуття. Професійна допомога: Якщо почуття провини або інші емоційні проблеми сильно впливають на ваше життя, не соромтеся звернутися за професійною допомогою. Психотерапевти та консультанти можуть надати вам інструменти для ефективного впорядкування ваших емоцій.

[@boring_nesty]

Цікава думка:зосередитися на сильних сторонах,бо у всіх скілах був регрес,апатія, втомленість, добре що свіжу думку підібрала🎉❤всім дякую

[@pprmnb1915]

Дякую за вашу роботу

[@Latol]

Абсолютно незгодна із поняттям дому та ідентичності Реноса Папандопулоса. Він постійно переміщався із країни в країну та набув космополітичного мислення. Відчуття ідентичності та дому не змінюється. Особливо, коли тобі за 50 і ти все життя прожив в Україні. Папандопулос каже : Я цього не розумію. Це ключове, він просто не розуміє.

[@anastasiiapoliakova504]

Не можу сказати що абсолютна незгодна із ним, але згодна із вами що є різні досвіди. Одна справа - прожити довге життя в одній країні, а потім вимушено або невимушено переїхати закордон, зовсім інша - коли ти з юності переїзжав із країни в країну. Це різна глибина відчуття дому, та різний рівень зв'язку ідентичності з місцем де ти живеш.

[@oksanaolhovskaya2276]

це залежить від людини, моя мама вимушено поїхала з України в 59 років, зараз їй майже 61 і, не зважаючи на труднощі, вона адаптувалась. Мені здається це залежить від внутрішньої опори та на чому ти обираєш концентруватись. Я маю подруг молодих, які подорожували і зараз виїхавши живуть поміж часом між минулим і майбутнім 🤷‍♀️

[@user-ex5nn4wg4e]

Шикарний випуск. У саме серце ❤

[@linachupryna6686]

Дуже дякую за цю розмову ❤ з мене кава)

[@helenmech]

Дякую за ваші випуски ❤ завжди цікава розмова у вас з цікавими людьми ❤

[@user-wd7um6fv2b]

Чи публікуєте ви англомовні версії підкастів?

[@nataliiazinenko5033]

Дякую вам!❤

[@katyaodesamama]

Дякую ❤❤❤

[@user-ww6dg2uf5g]

То є знак 😅 Почала готувати борщ, думаю треба щось послухати, зайшла в ютуб і ваш новий підкаст 😂 Хто буде дивитись зрозуміє моє приємне здивування 😌 Солідарна з Софією, дуже рідко готую саме борщ, урочиста страва ☺️

[@yesuccess]

На мою думку, ведучі ведуть розмову у трагічному настрої, чим ще більше загають слухача у безвихідь та страждання. Прослухала до 10 аудіо. Не цілком, бо цілком неможливо слухати. Енергія кудись поділася.

[@thebiglagovski139]

👏🏼❤️

[@tetianagre822]

Гість піднімає цікаві теми. Так, відчутно, що він дещо дратується в розмові, тому трохи його форма подачі інформації особисто мені не зайшла. Ми не знаємо більше нічого про спікера, людина ще на початку сказала, що бореться з хворобою, тому віднеслась до цього з розумінням. але! те, про ЩО він говорить, поняття цілісності, те ЯК він захищає гідність людей біженців, бачить в них також і сильні сторони і показує як важливо за них чіплятися в скруту, справді, варте уваги.

[@sergeygrigorev9131]

Якість звуку низька, неможливо дивитись на телевізорі. Можливо при експорті/імпорті подкасту частоти ріже - майже нема низьких, то враження ніби звук з мобільного звязку

[@user-prostymyslovamy]

дякуємо, ми перевіримо під час монтажу, що могло піти не так

[@Super_cat_diy]

Якась дивна розмова, нічого конструктивного"може бути так, а може так, є люди і вони різні" - інформації нуль, мені здається що наша психологиня краще могла б відповісти на ці запитання ніж гість

[@user-me4iv8wz3m]

Здавалося б, важлива й актуальна для, не побоюся сказати, мільйонів зараз тема, професіонал у гостях, а слухати вас так нудно. Стільки води, банальних слів ні про що. Все чекала конкретики і практичної інформації - так і не дочекалася. Чи ви не вмієте добирати влучних питань, чи справа в тому, що канал не авторський і ви не зацікавлені в кінцевому результаті- не знаю. Але не дотягуєте. А жаль. То ж маєте ресурси. А зводите їх на пси.

[@kingofgods88]

Ви нудні, а не лампові і теплі як ви собі уявляєте. Чудова пара психолог і письменник, я вважаю що це рівнозначні наукові дисципліни. І там і там потрібно фантазувати. Тому ви ще й буваєте шкідливі і вводите людей в оману. Індоктринуєте в свої плюшеві уявлення про світ і життя. Але у вас бувають цікаві гості, хоча конкретно цей випадок не такий.

[@amaranth7612]

Мені подобається цей подкаст, і гість цікавий, але з вами погоджуюсь на рахунок нудності:) На укр.ютубі реально якась проблема з презентацією. Ну от чому ведуть постійно такі нудні, нехаризматичні люди. Ну невже бракує яскравих особистостей. Та ще й купа вставок, відволікань, а з тими анонсами поки розпочнуть, так третину відео перегортаєш...

[@kingofgods88]

@@amaranth7612 відповідь проста. Дуже маленька аудиторія. Я думаю що в нас ще досить велика частина тих хто дивиться телевізор.

[@tetianagre822]

Вперед!!! Робіть "яскравий", "ненудний" подкаст! Залиште посилання тут, зайдемо і послухаємо

[@kingofgods88]

@@tetianagre822 Я не сказав, що можу краще і все таке. Я маю право коли мені щось не подобається сказати про це. Правила ютюбу я не порушив, а на почуття віруючих мені плювати.

[@amaranth7612]

​​@@tetianagre822от через таких як ви розвиток і гальмується. Можете скільки завгодно кричати щось типу: "сначала добєйся!!!" "так не дивись!!" Так його і так ніхто не дивиться)) 13К переглядів, це ніщо)) і так на всьому укр ютубі. Бо ведучі якісь ботаніки занудні, яких майже ніхто слухати не буде. Вони можуть писати сценарій, монтувати, знімати, але ведучими повинні бути харизматики які вміють у зв'язок з авдиторією і подати інформацію так, щоби було цікаво