«Тут і там. Тепер і тоді. Мислити про тимчасово окупованих» | КНИЖКОВИЙ АРСЕНАЛ

2 червня о 15:30 дивіться онлайн-трансляцію розмови Олесі Островської-Лютої з Оленою Стяжкіною «Тут і там. Тепер і тоді. Мислити про тимчасово окупованих» на Книжковому Арсеналі-2024.
«Життя на межі» - фокус-тема і основна метафора ХІІ Книжкового Арсеналу, куратори - Тетяна Огаркова та Володимир Єрмоленко. Кураторкою Літературної програми Книжкового Арсеналу 2024 стала радіоведуча, радіопродюсерка та письменниця Олена Гусейнова. Також під час Книжкового Арсеналу відбудеться Програма для/про дітей та підлітків. Її роботу куруватиме письменниця, журналістка, перекладачка, авторка книжок для дітей та підлітків Ольга Русіна.
#суспільнекультура #книжковийарсенал #книги
Підпишіться та натисніть 🔔 щоб отримати сповіщення про нові відео і трансляції
Наш офіційний сайт: suspilne.media...
Новини культури в Telegram: t.me/suspilne_...
Ми у Facebook: / suspilne.culture
Новини культури в Instagram: / suspilne.culture
Ми в TikTok: / suspilne_culture
--
Усе про Суспільне читайте тут: corp.suspilne....

[@ЛюдмилаАстраускас]

Неймовірно!!!!! Нажаль, Такого не почуєш у ефірах, що набирають тисячі слухачів….. але, відповіді на питання отримала, дякую!

[@ЛюдмилаОстровська-х3г]

Дякую, пані Олено! До зустрічі в рідному місті!

[@annabarabanna7668]

Дякую.

[@МаріяКотик-Чубінська]

Дякую!

[@tamaratom8190]

Україні - перемоги та миру!

[@annaanna2942]

Дуже вдячна Вам. Ваша праця дуже необхідна.

[@mariazayats4021]

Пані Олена надзвичайна!

[@ПахолокГанна]

Книга про Сесіла-одна з перлин сучасної літератури, а сама пані Олена-один зі стовпів хиткої віри у повернення сходу до складу України Ідея про заміщення сорому за небажання повернутися донатами на розвиток покинутих територій - ідеальна. Варто було би зробити її основною діаспорянською тезою

[@gevarogevaro8845]

От всі дискусії з арсеналу і вас є....а саме "..сто років присутності" (100 років Українському радіо). ЦЬОГО ВІДЕО НЕМАЄ! 😭😭😭

[@PlatonPlaton-xs4zi]

Імітації буття Ради вивчили "своїх", "Ролі" підуть в небуття! Що зробили ви для тих, Хто без збої захищав Вами кинутий Херсон, Хто тримає і тримав На всіх рівнях в унісон! Ні Шевченка Кобзаря, Ні Костенко слова, Ні казочок для малят, Лише слів полова...

[@olenaosadcha5712]

Цьогоріч Книжковий Арсенал мене більше засмучує, ніж тішить. Від розмови Забужко, Кебуладзе і Пекара (вже не було морального осуду від ганебного вчинку Портникова, а навпаки - смакування тез цієї розмови нібито українського журналіста з "харошімі рускімі") до - Віри Агєєвої з її незмінними пошуками гомосексуальности та фемінізму в стосунках Лесі Українки з Ольгою Кобилянською. І ось вже не Шевченко - батько нації (бо застарів! треба щось новеньке та прогресивне, та щоб і з полуничкою!), а Леся Українка! А тепер ще й Олена Стяжкіна додала перцю. Може, лише мені? Може, це я стала старою та буркотливою? 🙂 Та пані Олена, здається ж, мого віку. Ну, чому наші інтелектуали - це не зовсім НАШІ і не зовсім ІНТЕЛЕКТУАЛИ? Ну, як можна на запитання ведучої Островської-Лютої про українськість донбасу розповідати про єврея, який вчив Василя Стуса української мови чи про свідомих греко-євреїв, які читали Драйзера за радянських часів тощо? Я не почула від відомої письменниці згадки про те, що всі прилеглі до міст села на Донеччині чи Луганщині - українськомовні, а це свідчить про автохтонів на цій землі! (про це, навіть, американці знають!) Міста колонізуються окупантами першими і швидше, а з селами - тривалість довша. От би й розповіла шановна пані Олена, як викорінювалось все українське звідти! А вона співає осану радянському союзові, мовляв, як добре, що вона читала Дюма українською! Ну, це ж вам не українську літературу поширювати, a Дюма - так, читайте, бо все одно ці книжки нікому не були потрібні, бо не престижно було читати українською! Ну а грецькі поселення (чи єврейські) - куди ж без них на українській землі? коли Катька2 примусово переселила їх з Криму і вони заїхали в Домаху (Маріуполь) та поряд, в порожні домівки козаків, яких вона вигнала на Кубань або де-інде. Тому греки й досі ставляться вороже до українців, бо відчуває кішка, чиє сало з'їла! Вони й досі підтримували росію, попри бомбування Сартани й Маріуполя! А Стяжкіна знову про рибу гроші : ах, які гарні греко-євреї! Дякую грекам, що заснували нам Маріуполь, бо без вас до того тут був пустир! (сарказм) Господи, ну допоки в нас буде оця меншовартість закорінена!, що інтелектуали бояться розповідати про титульну націю - українців? вони прикриваються і виправдовуються любов'ю до євреїв, вихваляються, скільки серед нас Праведників світу. Та ви своїй нації не можете допомогти, а лізете захищати чужу! Євреї собі самі раду дадуть, а от нас нікому захищати, окрім нас самих! От тому в нашому українському прокаті й з'являються фільми на кшталт "Молитва" Сейтаблаєва чи "Щедрик" Моргунець-Ісаєнко тощо. А головне ж, тема про Холокост - розкручена, так легше собі медійний капітал створити. А вишенькою на торті в цій розмові зі Стяжкіною було питання : а кого вважати "голосом окупації"? На думку пані Олени - аж ніяк не тих людей, що виїхали звідти, а тих, хто залишились і зберігають свою українськість. Ну-ну! Я не кажу, що голосом окупації мають бути мери тих міст та селищ, які "евакуювались" ще до початку великого вторгнення, кинувши своїх містян на поталу ворогові, і тепер не вилазять з екранів телевізорів, розповідаючи нам про життя в окупації, але й аж ніяк - люди, які там залишились! Як далеко ми зайдемо після розмов з "харошимі рускімі" Портникова до легалізації "хароших українців" в окупації? Може, вони там і є, гарні українці, я не сперечаюсь, але НЕ вони мають бути "голосом окупації"! Моя суб'єктивна думка.

[@ГеннадийМалинский]

Стяжкіна , яка отримує бюджетні кошти в якості заробітної плати, зробила неймовірну рекламу Радянський владі. Тобто вона сказала, що книжки на мові видавалися, продавалися і були в бібліотеках. Вона сказала що в радянський школі мову викладали. Вона сказала, що сім"ї жили в окремих квартирах. Вона сказал, що у Красногорівці була українська школа. Вона позитивно відгукнулася про радянського ветерана 2 Світової війни, а Забужко каже , що вони усі гвалтівники. Вона сказала, що у СРСР видавали твори Джека Лондона, який народився на теріторії майбутньої ворожоїх країни НАТО. Тобто в СРСР ворожа англійська мова не була заборонена , бо з неї перекладали авторів.(На Пушкіна натякає) Вона сказала, що комуністична вчителька привчала її до кращих зразків західної культури.Такого не могло бути. Грошові кошти міжнародних донорів на проведення заходу не тільки витрачені марно, а ще й посилили позицію ностальгуючих за СРСР.

[@olhaolha5669]

У чому суперечність? Видавали, вчили по селах і містечках, а далі "кому она нужна", як та единица Маяковського. Те саме з перекладами. Музикою. Живописом. "Інтернаціоналізм чи русифікація?" Ніби ви не бачили й бачите цього всього досі. Те саме про ветеранів. Всякі були.