ВАГІТНІСТЬ ПІСЛЯ 35: ризики та репродуктивні технології / ПАЛАЄ

[@Hannusia01]

Я народила єдиного сина в 40 років. Так вийшло. Зараз йому 14. "Мама й малюк почуваються добре" 😂

[@alyonamuravska7092]

кайф

[@AndriiPeliak]

Ага, а мій дід все життя курив, пив і помер в девʼяносто років уві сні. Тільки не всім так щастить

[@ElenaLosynska]

Моя бабуся народила мого батька в 41, це була її єдина дитина, теж в усіх зі здоров'ям все ок було, краще ніж у мене, яку народили в 23

[@Hannusia01]

@@ElenaLosynska тут не вгадаєш. Може, від генів залежить. Я в 40 років мала вигляд 30-річної, і зараз теж тримаю форму. Ну, дорослим батькам старіти не можна, бо діти ще малі 😁

[@ElenaLosynska]

@@Hannusia01 так, я також виглядаю молодше років на 10, як і батько, і бабуся свого часу. Просто здоров'я слабке

[@GannaSi]

Мені 41 и я зараз перший раз вагітна. І це сталося виключно тому, що я зустріла свого чоловіка, з яким захотіла цю дитину. Ніяких "часіків", "галочок" та "треба". Я абсолютно спокійно ставлюсь до того, що в мене могло і не бути цієї вагітності

[@alevtina_n]

Я вами захоплююся! Мені 36, і я теоретично можу, та не хочу без чоловіка народжувати і ростити дитину. Але "часіки тікають" останній рік дуже давить морально. Як і думка "помру одинокою бабусею з 3-ма котами" , і це все почалось після 35 років, раніше не турбувалась так

[@Мари-ъ1э]

​@@alevtina_n"померти самотньою" можно і з дітьми. Дуже, дуже багато людей, у яких є діти залмшились самотніми. Мені 44, нема дітей і теж сама соб і (кошмарний вислів) народжувати не хочу.

[@alevtina_n]

@@Мари-ъ1э , згодна , є вірогідність, але все ж для людини,яка не створила своєї сім'ї, вона значно вища

[@Мари-ъ1э]

Жах якийсь народжувати не тому що хочу дитину, а тому що сказав лікар.

[@irinad5130]

Ви просто красотка і смілива жінка!

[@IndeyUA]

Я народила першого сина в 39 в 2022 році. Я вагітна другим сином. Це природні вагітності від мого чоловіка. Я живу під Харковом. Так, я усвідомлюю всі ризики. Наразі всі живі-здорові

[@nataliiapavlenko2142]

Обнімаю вас

[@mariiaro9216]

Удачі вам, нехай все буде добре 🙏🙏🙏

[@irennosmoking635]

❤❤❤

[@olli452]

Ви чудова! Легкої вагітності і пологів🤍

[@OlenkaAkitomo]

Нехай все буде добре🙏🏻🤗

[@m_anuta]

я народила в 21 і була зацькована , бо народила зарано і я мала і зелена і тд … моєму чоловіку на той час було 24. звичайно, що йому ніхто ніхто подібного не казав… він то досвідчений і свідомий. хоча він так само не розумів що до чого. зараз моєму сину 11 і я виховую його сама з 2 його років. батько, той що свідомий для суспільства, ніяк не приймає участі у вихованні дитини. зато я , ранородяща та малолетка виховала самостійно прекрасного хлопчика з правильною позицією та поведінкою. немає правил. є толерантність до людини. і так, я планую народити після 35. і так, буде велика різниця і все таке. різниця в тому, що я вже ніяк не реагую на слова родичів та будь кого. бажаю кожній жінці чути тільки себе ❤

[@alonashamkii8566]

на сьогодні мені 36, поділюсь своїм досвідом, дітей на сьогодні немає, ДРТ на сьогодні не допомагають, було 4 процедури: перша інсемінеція в природному циклі, друга інсемінація з гормональною стимуляцією, та дві спроби ЕКЗ (трансфер) все неуспішне. сума яку тут озвучили не відповідає дійсності, все набагато дорожче. Вживання великої кількості гормонів не проходить безболісно, це і постійний голод, головні болі, нудота, підвищення температури, роздратованість. Сама процедура пунції яйцеклітини в мене була дуже болюча, 2 дні болів живіт від тазу до грудей. після наркозу відходила теж погано. Ну і вишенька на торті це від гормонів значно збільшилась вага з 53кг зараз 67, і це не кінець. З 23 яйцеклітин культивували 7 ембріонів, наразі лишилось 4. Це я до чого все веду: не треба на ДРТ дивитись як на чарівну пігулку, це складно морально і фізично. щиро тішусь за дівчат в яких все легко проходить, і бажаю всім жінкам які обирають бути мамою досягти цього якомога легше і народити здорових діток

[@olhabakova8227]

Суми відповідають дійсності. Не набрала жодного кілограма. Не було ні болю після пункції, ні голоду, ні роздратування. Інсемінацію ніхто не пропонував, бо вона неефективна. Просто у кожної свій досвід, стиль життя, харчування і клініка. Щиро бажаю вам здійснення мрії.

[@tanyaalex3767]

Інсемінація не ефективна, нажаль, правду нижче написали. Перша стимуляція була у лютому 22 року, через початок війни клітини не взяли. На наступну пішла в серпні 22 го. З 10 клітин 2 ембріона. Перший викидень у бомбосхвищі під час ракетної атаки, другий не прижився. Через гормони з'явилась кіста у грудях. Проблем на пункції не було. Переносила все дуже стресово. Чоловік на війні, сказав, ну його все нафіг! Ти так страждаеш, що я не хочу ніяких дітей. Я більше на це не піду. Для мене дуже стрессовий сам процес

[@JensenUa521]

Бажаю вам здійснення мрій ❤

[@ОленаВалуйська]

Те ж саме: і стимуляція була важка з постійними стрибками температури з 37 до 39, і біль при заборі яйцеклітин, і кровотеча. З останньої крижинки настала вагітність і всі "прєлєсті": "ранній" токсикоз до 26 тиждня блювала, тиск, потім ризик прееклампсії, набряки, голод і неможливість їсти, і ще багато чого... єдина "радість" - хоч не перділа, бо не було чим. Дуже схудла під час вагітності, а під кінець набрякла до 125 кг. В пологову операційну якби могла бігти- бігла б, але відвезли вже невміняєму. Карочє, у всіх по різному. Головне- не здаватися і не карати себе. ❤

[@ЛюдмилАлекса]

Бажаю щоб у вас здійснилася ваша мрія якомога кращим для вас чином!

[@hannah1925]

Не розумію чому в Україні не кажуть, що і через всиновлення можна реалізуватись як мама і тато. Не обов'язково народжувати. Навіть, якщо в 40-45 вже не можеш мати свою дитину, то скільки дітей потребують батьків і любові, піклування.

[@ashenone689]

ну в впидку конкретно цієї гості все просто - це її заробіток.

[@Viktoriia-fb2yk]

Що значить кажуть чи не кажуть? Ви хочете чи не хочете всиновити? Мій брат всиновив двох не того що йому сказали

[@olena1328]

@@ashenone689це її спеціалізації. Вона не соціальний працівник

[@ashenone689]

@@olena1328 маю на увазі, що гостя на питаннях репродукції заробляє, звісно вона не буде тут в відео просувати думку, що всиновлення - це теж добре. Скільки разів мені вже намагалися продати цю тему в кліниках з заморозкою яйцеклітин, на що завжди відповідала: "якщо захочу та не зможу - всиновлю", починались пісні "та це ж не своє, ви не зможете полюбити", на що відповідаю: "а я всиновлена дитина, і мене люблять, і я люблю батьків" - одразу затикаються.

[@ТетянаФісенко-ь3г]

я про це теж хотіла написати. але по великому рахунку це тема для геть окремого випуску, бо тема дуже велика. але в мене були думки рівно як у Яни - що я не вивезу вагітна з цими ракетами і тривогами. а потім одна моя знайома майже втратила дитину, коли біля її будинку прилетіла ракета (на щастя, їх обох врятували, бо поруч була лікарня). після цього я остаточно вирішила - усиновлення. це складно, це трохи інакший досвід зі своїми особливостями, але зрештою - це теж те саме батьківство.

[@vladyslava_tr2355]

Я народила два тижні тому, мені в липні буде 30 років. За всю вагітність 4 рази лежала в лікарнях. Що можу сказати з власних спостережень. Від віку не залежить перебіг вагітності. Зі мною лежали дівчата 16, 25, 26, 37 років з різними проблемами, загрозами. Все залежить від конкретного організму жінки, а не її віку. Можна в 43 роки, як моя директорка ходити на роботу до останнього дня вагітності, не мати проблем і народити вперше в цьому віці, а можна в 25 не вилазити з лікарні впродовж всієї вагітності.

[@ЮліяЛеонтюк]

Хай росте здоровим ваш горобчик. А мамі швидшого відновлення.

[@vladyslava_tr2355]

@@ЮліяЛеонтюк щиро дякую!!!))

[@oneshotonehit6731]

16 ☠️

[@olkodolko]

​@@oneshotonehit6731ну не 12 же

[@vladyslava_tr2355]

​@@ЮліяЛеонтюк щиро дякую!

[@Night_Cosmostar]

Здається, це єдине відео, де в коментарях стільки моїх людей. Мені майже 36 і в мене досі немає дітей. Дякую усім жінкам, що писали ту свої рефлексії. Це справді психотерапевтично.

[@shatelei]

+

[@olenaprisyazhnyuk4954]

+

[@tetti_anna2263]

♥

[@tvoyaprelest4151]

❤❤❤❤

[@oksanakroshna3654]

Мене називали старородящою, коли я народжувала старшу доньку в 29. Другу народила в 33, ще й третю планую. Якщо чесно, вагітність і пологи (які щоразу були з ускладненнями) я згадую, як найпростішу частину материнства. Дуже хочеться, щоб народжували лише ті, хто цього справді хоче. І не народжували ті, хто цього не хоче. Тоді і дорослих, і дітей щасливіших стане більше.

[@OlenaFedorenko-f1g]

Ой так само

[@annanovikova8772]

Я народила в 38, 40 та 42. Все природнім шляхом. Без проблем і діагнозів. Дякую Богу)

[@Birne120]

Мені б так 😍 мрія

[@АннаБажана-й2э]

якщо можна запитання, які аналізи здавали? чи звертались до генетика?

[@ОльгаМалиновська-л6е]

Мене мама народила в 37, нічого жива-здорова, цього року вступаю в університет

[@fgcjkd]

Не у всіз так виходить 😢

[@jam_sam]

@@fgcjkd і у 20 (підставте будь-який вік) не в усіх виходить

[@VegaLira]

Щасти вам зі вступом! І вчіться так як треба, щоб мудрість в вас була своя😉

[@ivanna8075]

Мало хто на цю тему дивиться з боку дитини. Мене батьки народили в 23 роки, а мою сестру в 39. І у нас з нею досвіди дитинства кардинально різні. Я була незапланованою студентською дитиною, все моє дитинство в сімʼї були фінансові труднощі і багато інших нюансів. Сестра росте в набагато стабільнішій фінансово ситуації, у неї більше можливостей, і батьки набагато мудріші і усвідомленіші. Але вона взагалі не памʼятає нашого дідуся, який був неймовірною людиною. Він помер, коли мені було 18, а їй 2. Бабуся теж померла, і мені пощастило бути з нею поруч аж до 26. Зараз мені майже 30, і мої батьки молоді і активні, ц мене з ними дружні стосунки, мені не доводиться за них переживати, ми можемо подорожувати разом. Це велике щастя, коли ти в такому віці можеш мати молодих і здорових батьків. Я бажаю їм довгого життя, але моїй сестрі все одно всього цього дістанеться на 16 років менше, і це несправедливо. Одна справа заморозити ембріони і будувати карʼєру, гуляти і все таке, а інша - повішати на свою дитину тривоги за старіючих батьків, щойно вона вийде в доросле життя. (Але народжувати попри небажання, бідність і відсутність хорошого партнера все одно не варто:) Просто не все так просто, і дійсно є дуже дуже багато нюансів. І не забуваємо про ефект вижившого - ми чуємо багато позитивних історій вагітності після 35, бо людям подобається цим ділитись, але в тіні залишаються тисячі сумних історій, коли не вийшло, чи щось пішло не так, бо про це говорити неприємно. Ніхто не знає, в якій категорії врешті опиниться.

[@MarynaIshchenko-g2b]

Ніяке фінансове благополуччя не замінить радості спілкування зі своїми активними і життєрадісними батьками і дідусями/бабусями. Дуже скучаю по своїм. Як би ще хотілось побути з ними.

[@piligrim0326]

Ну так а як себе переселити і завагітніти? Хіба це не насилля над собою?

[@dari2916]

Найголовніше, що ваші батьки подарували життя сестрі. Вона жива і це найголовніше.

[@ivanna8075]

@@piligrim0326 пересилювати точно не треба. Просто мені здається, що зараз є така мода аж занадто покладатись на репродуктивні технології і відкладати батьківство на невизначений термін. Хоча є обʼєктивні і фізіологічні і соціальні чинники, які з часом можуть стати вирішальними. Я вважаю, що про репродуктивні плани треба думати заздалегідь і враховувати ці чинники, з холодною головою. (Якщо взагалі хочеться дітей, звичайно)

[@MV-cr4lj]

Я младший ребенок. Разница с сестрой на пару лет меньше, чем у вас. Отец был вспыльчивым и воспитывал ее ремнем. Меня не били вообще. К ней родители были не готовы, меня очень хотели. В итоге вижу, что у нее псих проблем больше. Я не против, что они уже не молодые, на меня им энергии хватило. Я за зрелых родителей.

[@anastasiiareznichenko4872]

До 27 була не впевнена, що коли-небудь захочу стати матір'ю. Згодом почала обережно розглядати таку перспективу. Врешті, у 2023, у віці 30 років, стала матір'ю. Наступного дня після пологів ховались у сховищі, бо над пологовим пролітали шахеди. Зараз у 31 я - мама, яка пишається своїм вибором і тим, що привела в цей світ і виховує неймовірну українку.

[@ggviktorija]

Можливо комусь буде корисний мій досвід... Я пройшла процедуру стимуляції, була гіпер стимуляція і із мене дістали 28 яйцеклітин. Самопочуття було не дуже, при гіпер стимуляції є свої наслідки... З 28 яйцеклітин 14 запліднилм іксі, 14 еко. На день переносу мені повідомили що залишилася лише 1 бластоциста (ембріон). Всі інші зупинилися в розвитку, мабуть, через нашу несумісність і генетичний збій, але точно лікарі не могли сказати... Перенесений ембріон не прижився. В наступному циклі я завагітніла природнім шляхом, вперше за 7 років спроб. Така іронія долі. Саме на еко пішла через тиск родини, зокрема чоловіка.

[@alionasiryk6700]

Хай все буде добре у вас💛

[@marynamishchenko944]

Легких пологів та чудового материнства! 🩵

[@oksanakotan2900]

Вітаю🎉 щасливого материнства

[@Svitlia4ok91]

Вітаю❤

[@oksaniaxarchuk7530]

О як гарно, всього Вам доброго.

[@ОльгаСкиденець]

Народила в 36 за допомогою ЕКЗ бо раніше ніяк не виходило. На мою думку якщо жінка має здоров'я і сили то можна і після 40. То дуже особисте. Ще я дуже поважаю бажання жінки не народжувати і бажання чоловіка не мати дітей.

[@alexandratiktiner3526]

Народила двох дітей після 35. Так, мені важче фізично із ними, ніж 20-річній, але я дуже щаслива, що зробила саме так. Зараз я можу дозволити собі розчинитись у дітях, жити просте і спокійне мамське життя, тому що в мене був час і жорстко тусити, і важко працювати. Я не відчуваю, що чогось не встигла.

[@piligrim0326]

Звідки ви згаєте, як вам було б з ними у 20 років? Якщо народили в 35

[@alionasiryk6700]

На початок повномасштабного моїй доньці було 5 років. І я вже не планувала другу дитину, хоча досвід вагітності і материнства були неймовірно крутими. Зараз мені буде 34, і друга дитина - у найближчих планах, бо українців таки має бути більше. Плюс чоловік у війську - такі очі хочеться «відксерити» ще раз, як і пережити цей досвід ще раз.

[@nadiadiachenko6517]

Яка ви відважна!💗

[@alionasiryk6700]

@@nadiadiachenko6517 дякую! Трохи схоже на божевілля, але у українців інше сприйняття світу:)

[@Katekatron]

Так гарно сказано про вфдксерити! Щастя вам ❤

[@ТетянаБрова-т3р]

Народила в 34, завдяки ЕКЗ, зараз сину 3 роки. Я почуваюсь абсолютно щасливою в материнстві. Нажаль мій чоловік загинув, тож повторити вагітність не зможу

[@justinakovalchuk9601]

🫂

[@ОльгаСусла-ш6и]

Побачила ваш коментар і не знаю як підібрати слів підтримки… Мені дуже шкода((

[@Katekatron]

🫂🫂🫂 нехай росте здоровенький синочок, дуже співчуваю вашій втраті

[@Marleoon]

Прийміть мої співчуття у втраті чоловіка. Не ставте хрест на можливості народити другу дитину. Час іде, обставини змінюються. Най у вас усе буде добре!

[@olenaandroshchuk5540]

Прийміть співчуття( обійняла

[@olgaxisania8910]

З мого досвіду виношування і пологи - це найпростіша частина материнства. А потім це важка робота без вихідних і свят. Хоча так, досвід любові до маленької людини, яка зростає і змінюється, по- своєму безцінний

[@Rise_and_shine297]

Це проста частина коли все вийшло природньо. Моя подруга перенесла 5 ЕКО і довге лікування безпліддя до того як змогла народити. Народила в 38

[@msblablabla8278]

100% згідна!!! Вагітність і пологи легше всього! На 6-му місяці навіть не помічала і здригалася коли мене всі питали Як ти почуваєшся, бо я навіть за це забувала положення і мене ніби страхувало кожен раз що відбувається і чому мене усі питають… народила іще легше!!! А от після народження почався вже капітальні зміни… чи жалкую звичайно ні, і в Галі думаю за третю дитину… хоча до того не хотіла ні одної…

[@olgaxisania8910]

@@Rise_and_shine297 Так, я розумію, що буває по-різному. То мій досвід саме такий.

[@ОленаКорабєк]

Погоджуюсь з вами)

[@Huzinska]

Не кажіть, що вагітність це легко, якщо самі не стикались з ЕКЗ.

[@natalya4662]

Народила 5 місяців тому першого сина в 40 ❤🎉

[@bibibrutto8409]

Шкода що дівчата так багато хіхікали і якісь дитячі жарти весь час вставляли. А тема дуже цікава і важлива. Ми сина народили минулого року в мої майже 38. До того 4 роки не виходило , потім була завмерла. І коли вийшло то я була просто в страху і в паніці. Я дітей завжди знала що хочу але мене до сліз лякав період вагітності і пологів: що тіло зміниться, що всі знатимуть про моє становище, що всі вважатимуть мене за інкубатор а не особистість за своїм бажаннями і смаками (тут моїй мамі великий і пламєнний прівєт). Тож всю вагітність я буквально вмовляла себе і надихалась чужими приємними досвідами. Озираючись назад бачу що все нормально пройшло і зараз знаю що мати дитину - прекрасний і цікавий досвід. Мені так сподобалось що я вже на наступний день після пологів казала чоловіку що нам треба ще дітей😂 Вле лікарі сказали що не можна так зразу наступного бо я була готова😅 Але я пройшла все більш-менш нормально лише з підтримкою чоловіка і тому що були нормальні лікарі. Дуже важливо обрати правильний медзаклад. Я пішла з державної від довгих черг і конвеєра в приватну, народжували в державній в хорошому пологовому за домовленістю. Бо те як лікарі вас проведуть через це все залежить які психологічний стан ви винесете і чи захочете ще дітей. І до речі не так вже дорого мати немовля якщо у нього все добре . Ми деякі речі взяли на олх, досить нові. І на шафі. Повністю готовою наколи не будеш, головне розуміти що точно хочеш мати дітей.

[@nadiasvustun3894]

Про тиск оточення і фразу "не народиш молодою, потім пожалієш": мені здається, набагато гірше пожаліти вже після народження, коли в тебе на руках є жива людина, за яку тобі потрібно нести відповідальність, а ти розумієш, що не хочеш. Тоді дуже страшно за долю таких дітей. У кращому випадку вони залишиться в сім'ї, де їм не зможуть дати належну любов та опіку, а в гіршому - будемо читати новини про те, що десь на смітнику знайшли немовля...

[@lavieestbelle7854]

На щастя (чи на жаль), вашим батькам вистачило зусиль і відповідальності не викинути вас на смітник 😂 всі ці небажання мати дітей - це просто егоїзм і непереборна любов до себе і свого комфорту. Так, діти це незручно, важко, життя і тіло жінки більше не бути таким як до того. І багато хто не хоче на це зважитись, бо занадто ліниві і залежні від свого звичного рижему життя....

[@katyarybal4115]

А ви напевно ж чоловік?​@@lavieestbelle7854

[@ОксанаПоруцька]

@@lavieestbelle7854 , ви написали це так, наче любов до себе і комфорту це щось погане)))

[@pkolomiy]

@@lavieestbelle7854 коли попив чай, і не помив чашку - це лінь, а коли не народив дитину - це не лінь. Народжувати - це не обов'язок. Ніхто не зобов'язаний заводити сім'ю і дітей. Це опція. Якщо ви переконані у зворотному, значить ви погано знаєте реальний світ.

[@YasnoPasmurno]

​@@lavieestbelle7854 ви в першому реченні свого коментаря написали таку хєрню, що йдіть ви нахуй

[@VladyslavaUA]

в мене було двоє діток до 24.02 і я була впевнена, що я більше не хочу вагітність і пологи. Але коли почалося вторгнення, я почала думати лише про те, що моя сім'я має бути ще більшою і ще щасливішою. Що ми маємо з нашим досвідом, можливостями і любов'ю народити ще українця. І нам все вдалося. Вагітність минула чудово, незважаючи на обстріли і блекаути. Народжувала легко, незважаючи, що летіли ракети. Я була в такому гормональному вакуумі, що все вдавалося легко. Дитина для усієї нашої родини стала великою радістю та сонячним промінчиком. Впевнена, що на цьому і менталочка тримається. А ще дитина зараз класно відволікає від глобального піздеця. Але... в мене кілька разів були панічні атаки під час обстрілів, коли старші в школах, а менша спить - я не знала, куди бігти і за що хапатися. Одним словом, я дужееееее щаслива, що наважилася на третю дитину. Але це непросто. В мене чудова сім'я, ми забезпечені усім основним, чоловік - прекрасний батько. З усім цим я справляюся і в хвилини відчаю та переляку. Не впевнена, що змогла б впоратися самостійно і без попереднього досвіду. Діти - це клопітно та дорого, це хвилююче і непередбачувано. Але, це однозначно, чудо і багато радостей та сенсів💛💙

[@anbys9410]

Ви виїхали закордон? Третя дитина це шанс на виживання усій родині і велике везіння для чоловіка

[@VladyslavaUA]

@@anbys9410 ні, ми живемо в Києві. Обожнюємо своє місто і свою країну. Діти вчаться в українських школах. Всі наші друзі і рідні - в Україні. Ми будемо тут стільки, скільки тут буде Україна, аби не залишати свою країну у важкі часи, а сподіватися про спільне мирне благополучне майбутнє разом з нашою країною. Я ж написала, що ми народжували, аби дати життя ще одному українцю, а не іммігранту. Нашій сім'ї ніде в світі не може бути так само комфортно як вдома, серед своїх людей, в місті, де ми народилися, зустрілися, створили сім'ю, отримали освіту, почали кар'єрні сходження, народили дітей💛💙

[@tatianaa6979]

​@@anbys9410 ви мабуть неуважно читали, бо людина пишить про переляки і про дитину одночасно. Не у всіх в голові аби виїхати за кордон

[@oleksandrapalamarchuk1478]

Хочу щиро подякувати дівчатам за те, що відкривають нам таких чудових науковиць! Я побігла замовляти книгу :)

[@dada_dada_dada]

ця науковиця виглядає максимально нездорово, я би краще її книгу не читала 😅 вона заморозила яйцеклітини, тому що вона дуже погано виглядає

[@luck.suit_]

Мрію про часи, коли люди припинять заглядати у труси/матки/… іншим людям і, нарешті, ті «часіки» в їх головах поплавляться🙌😼 Але поки що нам дуже, дуже далеко до того моменту Але, можливо, в посттравматичному суспільстві це і не може бути реальністю🤔 Дякую за етер❤️‍🔥

[@Alder-Helga]

🔥

[@bibibrutto8409]

Люди не розглядають труси а є медичні дослідження. Просто є справжні часікі а є стереотипні.

[@luck.suit_]

@@bibibrutto8409 які б це часіки не були, люди не мають права лізти в життя інших людей зі своїми думками непроханими порадами. Якщо такі елементарні речі ще й потрібно розʼяснювати, то мені щиро шкода і вас і тих, кому ви вважаєте за нормальне роздавати їх

[@luck.suit_]

@@bibibrutto8409вам особливо уважно ще раз читайте коментар. Поради може давати лікар-спеціаліст і коли його запитують. А не ви зі своїми токсичними порадами 👅

[@oksanapolischuk140]

Переглянула коментарі і стало трохи сумно. Як багато людей вважають власний досвід єдино правильним варіантом... Але сенс цього саме в тому, аби жінки мали вибір. Мали час для пошуку власного варіанту. Особистого. І те, що з'являються технології, які дають нам час для пошуків - це прекрасно. А ризики є завжди. В будь-якому віці. Це треба розуміти. Статистика - прекрасна, але дає середнє значення на популяцію. Середнє. Окремі випадки можуть бути досить далекими від середнього. Треба перестати узагальнювати і дати можливість обирати кожній. Самостійно. Без тиску часіків. Дякую авторкам. Було цікаво

[@annakolodynska8218]

Було дуже цікаво. Почерпнула багато нової інфорсації

[@irynadrapchak44]

Є обʼєктивна реальність і час обмежений

[@oksanapolischuk140]

@@irynadrapchak44 сенс в тому, щоб не порушувати особистих кордонів людини часіками. Мова ж іде про суспільний тиск і суспільне очікування від жінки. Тобто, безумовно, жінка має бути поінформована щодо дедлайнів планів дітонародження, виходячи зі стану її організму. І все. Далі - її справа. Її відповідальність

[@tetyanakorogoda6146]

Часікі - це реальність, не враховувати їх - себе дурити

[@no1knowsss]

Мені 34 роки (через місяць буде 35) і я саме зараз йду шляхом ЕКЗ. Варто сказати, що по-перше, ЕКЗ, нажаль, не такий вірняк, як про нього часто думають - можна витратити купу грошей, часу, емоційного ресурсу - і в результаті лишитись ні з чим. По-друге, це не такий швидкий процес і мрії про те, що через кілька місяців після першої зустрічі з репродуктологом ти вже будеш ходити і блаженно посміхатися в очікуванні дитинки, можуть виявитись нереалістичними. Я займаюсь цим вже рік і за цей час була вже купа переносів старту протоколу ЕКЗ, потім, коли стимуляція все ж відбулась, з 5 ембріонів всі 5 за результатами генетичного тестування мали генетичні вади. Потім підготовка до нового протоколу, купа вітамінів і препаратів для мене і чоловіка, знов відкладання, старт другого протоколу, знов 5 ембріонів і на цей раз, на щастя, 2 генетично здорових. Цього місяця мав відбутись трансфер, та буквально за день до нього з‘явився несприятливий фактор і довелось знов відкладати. Я не кажу, що у всіх так складно і довго, але варто бути готовою і до такого варіанту розвитку подій (і з ним можна зіткнутись навіть у відносно молодому віці). Крім того, озвучена сума відповідає найдешевшому пакету ЕКЗ в моїй клініці, а найбільш люксовий коштує 86 тисяч. І це НЕ включає затрати на дуже обширний перелік аналізів на старті планування ЕКЗ, нескінченні УЗД і сдачу гормонів при підготовці, а також вітаміни/препарати, які майже напевно доведеться пити. Отже, щоб перестрахуватись, я б радила закладати суму х1,5. В заключення, хотіла б подякувати дівчатам за підняту тему і сказати безмежне «дякую» науковцям і лікарям, завдяки яким з‘являється шанс у тих, в кого раніше його просто не було. Всім жінкам, які прагнуть стати мамами - досягти цього. А також тим жінкам, які цього не прагнуть - звільнитись від соціального тиску і сміливо радити стурбованим оточуючим запхати ті часікі собі у сраку!

[@ІринаЛимар-э8м]

Так, ЕКГ - саме шанс для тих, у кого немає можливості завагітніти природним шляхом. Якщо він є, жінки, не псуйте собі здоров'я ❤

[@irinamyr5930]

Дякую за щирість і що поділилися власним досвідом, бо багато хто думає, ЕКЗ то чарівна пілюлька і що все так просто.

[@Екатерина-з5ъ8ю]

Я також планую ЕКЗ вдруге, перша спроба була невдалою. Два ембріони підсадили, не прижився жоден. Мені скоро 39, дітей немає. Буде знову стимуляція, сподіваюся на краще. Перша стимуляція пройшла взагалі добре, наче нічого не було. Наркоз перенесла чудово, навіть голова не боліла. Але готова до труднощів, лиш би все вдалося і народилася здорова дитинка😊

[@ІринаЛимар-э8м]

@@Екатерина-з5ъ8ю Щиро бажаю Вам удачі! Хай все вийде!

[@no1knowsss]

@@Екатерина-з5ъ8ю бажаю Вам успіху!

[@juliaplemenuik1469]

Народила в 35, зачаття за два місяці, вагітність класна, не дивлячись на ранній токсикоз, пологи швидкі та безболісні, планую ще дітей через 1-2 роки в 39-40. Дуже цікава гостя, дякую!

[@bogdanafilonich33]

Дякую за ваш комент..❤❤❤❤

[@mynenorm]

у 2015 син мене питає: "мама, а чому все навколо російською?" кажу, бо росіян значно більше, ніж нас. а він: "ну тоді ти маєш стати велика і народити багаааато українців" 😅 ось народила три, не в останню чергу думаючи про те, що це мій внесок у демографію, так. мої діти - українці, які рухатимуть нашу країну ', коли ми постаріємо. і вони пластуни, наші майбутні найкращі, вірю в це.

[@olgamatishak8270]

Я народила першу дитину у 38 другу у 42. Спонтанні вагітності. Натуральні пологи. Перед народженням молодшого ще за півтора тижня до пологів у футбол грала з дітьми. Після цього закрили фабрику виробництва дітей. Двох досить. Я так скажу. Якби я могла народити раніше - я б це зробила. Прес голинника був дуже сильний. У якийсь момент я вирішила що дітей не буде. Мені все ніяк right person не попадалася. :). Потім все склалося. Але могло і не скластися.

[@vyazanna8901]

Хочу поділитись і своїм досвідом. Я - та жінка, яка дуже хотіла дитину, народила в 26, зіткнулась із штрафом на материнство і більше поки не хочу🫠 Зараз мені 30, я реалізуюсь, розвиваюсь, кайфую від досвіду саморозвитку та карʼєри, але я відчуття, що могла б зробити це простіше без дитини не залишає. Я безкінечно люблю свого сина, але не люблю материнство. Це дуже важко усвідомлювати і проговорювати для мене. Ми забуваємо, що народити - найлегше. І так, є няні, доставка їжі і клінінг, я зараз не про це. Я про відчуття постійної відповідальності, тиск суспільства, купу додаткових задач по організації життя дитини, комунікація з іншими батьками, що часто непростий досвід. Я обожнюю сина, але не люблю материнство. І якби я не народила в 26 - навряд чи народила б зараз. Це не добре і не погано, просто мій досвід.

[@nataliyagrubova5484]

А я побачила реально матерів, які є природженими матерями. Я побачила жінок, які як сонце можуть дати стільки любові, турботи і т.д. Це просто інший тип людей, вони розумні, в них багато ідей як розвивати, ростити дітей. І це круто, бо потрібні різні жінки. Одні відстоюють жіночі права, другі виховують крутих українців. Всі потрібні. Головне щоб одні не прикидались іншими.

[@НаталіяКуцик]

Про те що дітей планують, бо немає більше, що робити, це неправда. Навпаки, вважаю, що плунують дітей тоді, коли відчувають себе наповненими, щасливими. Дитина не від "нема чого робити", а коли ти відчуваєш, що можеш дати іншому свою турботу, зробити когось щасливим, бо ти наповнений. Це як і з коханою людиною, дитина не для заповнення прогалин в твоєму житті, вона зробить тебе ще більш щасливим. Я народила першу дитину майже в 31, другу в 34. Життя змінилося в кращий бік, на мій погляд. Народжувати в цьому віці - це для мене свідоме батьківство, до цього часу я пожила для себе і в материнстві знаходжу для цього час. Не розвиватися неможливо, чого вартий тільки прикорм, тайм-менеджмент та дитяча психологія. Треба читати і вчитися постійно, кожен день ставати кращою версією себе і це прекрасно. Скільки неповторних позитивних емоцій ми отримуємо від дітей передати словами неможливо.Часом буває нелегко, але воно того варте

[@ksky00]

Ви розвиваєтесь, бо для вас це природно і цілком логічно, але скільки є мам, котрі цього не роблять, просто пливуть за течією. Добре це чи погано, це інше питання, але я про те, що досвід материнства, і як жінки себе в ньому проявляють, дуже різний.

[@nastyavelichko3434]

Радісно читати такі коментарі і розуміти що є мами, які кайфують від свого досвіду материнства

[@nastyavelichko3434]

Радісно читати коментарі матусь, які кайфують від свого досвіду материнства ❤

[@НаталяМирончук-х5ф]

Я працюю лікарем - неонатологом ,і можу сказати : неважливо коли ти народиш ,неважливо яким способом, але який в тому сенс якщо ти не можеш нічого цій дитині дати ,крім свого біоматеріалу ?

[@jam_sam]

❤

[@Alina-dw2lg]

🔥

[@АннаКосяк-с7р]

Під біоматеріалом ви розумієте гени? І все ж, це дууже впливатиме на здоровʼя і життя дитини. Як та приказка про генетичну лотерею. А ще, в цих генах зашифрована історія не просто 2х людей, а багатьох поколінь 2х родів. Не треба нехтувати біометеріалом як ви кажете. Адже і багато збоїв генетичних трапляється якраз через несумісність мами і тати на генетичному рівні

[@kerera900]

Браво!!! Як влучно сказано!

[@Skaj1984]

Для мене жінки, які усвідомлено народжують і проходять крізь біль та зміни в орагнізмі - героїні. Я наслухалася історій про пологи, про мастит, про все інше, що відбувається до та після і мені страшно від думки, що я можу завагітніти. Також процедура штучного запліднення це пекло для жіночого організму: гормональна стимуляція, забір яйцеклітин - все це не проходить безслідно. Тому жінки, які зважуються на ці кроки, ще й теперішні часи - ви дуже сміливі, знайте про це. Я розглядаю варіант всиновлення. Тому що хочу дати хоча б одній дитині шанс на щасливе життя. Для мене це однозначно кращий вибір.

[@ТетянаФісенко-ь3г]

це класний вибір, щиро зичу вам успіхів, якщо ви вирішите піти цим шляхом 🙏 до того ж, можна прийняти у сім"ю дитину будь-якого віку (на курсах розповідають про ризики з немовлятами, я особисто переглянула вікові межі, і в нас дитина трошки старша прийшла у сім"ю, але я вважаю, що нам дуже пощастило).

[@mary_iln]

старшу дитину народила в 2020 до ковіду і до війни. і хоч рішення було зваженим і обдуманим, але мені було важко психологічно адаптуватися до ролі мами. другу дитину народила 7 місяців тому і це зовсім інший, прекрасний досвід, в якому я кохаюсь, незважаючи на війну. не жалію про своє рішення. життя потрібно жити зараз

[@taniazahaykevych1798]

У мене подібна ситуація :) Старшого народила в 2017, але через важкий моральний стан (від якого ніхто не застрахований) довго не могла наважитись на другу дитину, хоча й хотіла. Зараз молодшій 6 місяців і це зовсім інший досвід. Набагато краще морально, але все ж з віком, в моєму випадку, фізично важче і доглядати, і виносити було.

[@krystynalysova5225]

Народила в 24, подруга народжувала в той же день, їй було 36. Діти обидві чудові, але обидві мали травми під час пологів. У подруги була сім'я, яка їй допомогла, в мене чоловік постійно на контрактах за кордоном. То ж я зі своєю депривацією сну, депресією, рхп та іншими проблемами зі здоров'ям, які з'явились після пологів чуть дуба не дала. І зараз в 32 відчуваю себе старою клячою, у якої все болить і сил нема. Подруга в свої 36 скакала бодріше ніж я в 24, бо було з ким дитину залишить і підтримка від близьких. Я була з дитиною сама. Але перед вагітністю теж думала, що зможу все стягнути, і з роботою, і що сім'я допомогатиме, зрештою це сім'я і капала на мозок, щоб народида скоріше , а вони длпомогатимуть. Але це все було на словах, на ділі - народила, ну то твої проблеми. Я люблю свою доньку, але мені ще шкода, що в мене більше не буде моїх 20-30 років. А ті, що були я просто не пам'ятаю, бо я була не я, а придаток до дитини. Людям, які думають, що хочуть мати дитину - рекомендую всиновити. Безпечніше для вашого здоров'я, і одразу стане ясно, чи готові ви покласти своє життя на певну кількість років, витратити купу грошей і мати цю відповідальність. І якщо ви не готові зробити це для "чужої" дитини, то вірогідніше, що ви хочете не дітей, а потішити своє его.

[@anbys9410]

Я обожнюю Ольгу Малюту. Єдине, що дуже незадоволена кількістю інтерв’ю з нею і відосиків, вважаю, що з такою розумною людиною має бути набагато більше матеріалу!

[@911misisMarpl]

Цілком згідна! Чому її так мало запрошують на розмови? Вона дуже цікава і як лікар, і як особистість)

[@MsChristina1711]

Класний випуск. Мій досвід такий: 8 років в шлюбі ми думали із чоловіком чи хочемо/готові/точно хочемо/точно готові стати батьками. Готувались. Завагітніли. Почався ковід. Народили. Почалось повномасштабне. Переїхали і ростимо дитину (вже 3,5 рочки). І ось зараз розуміємо що другу дитину просто не потянемо чисто через хвороби-війни і втому від цього. Але ж блін. Я б ще дівчинку хотіла. Зараз я рада що ми наважились, бо і не знали яке спокійне і щасливе, просте життя ми жили. В сучасних умовах і при такому рівні втоми я сумніваюсь що ми б ще потягнули б дитинку вперше. А всі розповіді «ти пожалієш» ну це кажуть жінки тому що є просто така особлива любов, котрую ти любиш саме свою дитину. І ніхто більше. Просто безумовно і безкінечно. І в цьому є такий кайф. Але, чесно, кайф можно отримати через стільки речей, що лише заради цього заводити дитину я б не стала

[@nadiadiachenko6517]

Дякую за розгорнутий коментар і ваші враження

[@оріанаорі-ы8к]

Так що ви другу дитину завели чи ні, незрозуміло

[@MsChristina1711]

@@оріанаорі-ы8кта ні. Ми про першу 8 років думали. Тепер мені майже 36 і я думаю чи треба заморожувати ембріонів якщо надумаємо чи життя стане легшим.

[@jam_sam]

@@MsChristina1711 ми з чоловіком довго чекали «найкращого» часу, а потім вирішили, що однаково не дочекаємося… і народили під час пандемії. Зараз, через три роки, здається, то був чудовий час. Якщо Ви не в Україні і в Вас над головою не літають ракети, то, можливо, зараз життя не таке вже й важке…

[@shatelei]

а ще є велика кількість жінок, які не змогли полюбити своїх дітей, якісь хімічні процеси в їхньому мозку не запустилися. і ось вони й живуть так - годують, виховують, піклуються - бо такий в них обов'язок. дехто стає зі своїми дітьми згодом друзями. а дехто не стає. стають чужими людьми. або навіть майже ненавидять. або одну дитину люблять, а іншу ні, і ці навіть ніяк не пов'язане з особистістю самої дитини. ці жінки не можуть навіть поділитися цією своєю проблемою, бо будуть автоматично засуджені і зацьковані, хоча вони можуть при тому бути дуже відповідальними матерям - просто не відчувають ейфорії і "особливого зв'язку", тобто мінімум окситоцину. проблема замовчується, але якщо почитати анонімні форуми - кількість випадків вражає, проблема повинна вивчатися, обговорюватися і вирішуватися

[@mariia69]

Не можу надивитися, яке у Яни гарне волосся😍

[@УлянаГаврилюк-л9м]

Я відчувала тиск з боку суспільства до народження першої дитини, оскільки ми з чоловіком після одруження певний час не хотіли народжувати дитину. Але той тиск, який ми відчуваємо тепер, через те, що не плануємо народжувати другу дитину, - у десятки разів сильніший за попередній. Зневажливі нерозуміючі погляди і репліки типу: "Вашій дитині вже 8 років", "треба мати дві дитини, бо, якби не дай Бог щось сталося з першою...", "то вже в старості (мені 30, якщо що) бавити дитину важче, ніж у 20...", "дав Бог дитинку, дасть на дитинку...", " у всіх по двоє..." просто вибішують. Важаю, що неправильно народжувати дітей, якщо ти не маєш внутрішнього бажання та економічних, емоційних, або ж навіть фізичних, психологічних можливостей.

[@ola2u]

Як же я вас розумію. Уявіть моє здивування, коли буквально в перші місяці після народження своєї першої дитини, я вже чула від рідних і друзів про те, що виявляється "треба думати за другу". Найсмішніше, що я чула від подруги та її чоловіка "ти не справжня мама, якщо не маєш двох дітей"😂😂😂. І от тепер, коли їх друга дитина тодлер, моя подруга мені пише "слухай, це напевно ті кажуть, що треба двох, які хочуть, щоб хтось так само мучився". Я сміялась ще більше 😂😂 Нема поняття треба! Є "ми хочемо, ми плануємо, ми маємо для цього ресурси". У сучасному світі тільки так має бути😊

[@hurricane_katrina]

Мене мама народила у 36, моїх сестру та брата у 20 та 22, переді мною ще був аборт (вимушений), всі діти здорові, сильні, без жодних вад (я - дитина-чорнобилець). Дякую за такий корисний контент ❤

[@dracarys371]

Нехай кожна людина робить зі своїм життям, що хоче. Головне, аби була щаслива. І не порушувала особисті кордони інших.

[@maria2024maria]

дуже весело дивитися таку передачу, маючи незаплановану затримку у 3 дні😂😂😂

[@Saint_Chris]

Я народила в 30. Вагітність - це були чарівні 9 місяців, я себе почувала дуже класно, краще, ніж коли невагітна. Хоча мене "добрі люди" лякали, що буде важко "у такому-то віці!". Народила у липні, тобто, останні місяці припали на літню жару, але проблем з набряками та ін. не було. На 8 місяці у червні ще і танцювала на весіллі знайомого. На мене ще всі зирили отакими очима. Під час вагітності не поправилася, тобто, мої лишні кіло пішли дитинці. Моя лікарка в шоці була. Після пологів - мінус 10 кг. P.S. А, ще забула прикол: час народження доньки співпав з номерами нашого авто. Зараз доці вже 15 років. Чесно - я до появи доньки теж не була впевнена у собі як у матері, але тепер твердо знаю, що доця - моє найправильніше рішення у цьому житті. Вона офігенна.

[@НадяЮрчук-т1г]

Я завагітніла в 26 - в лікарні старий лікар охав, що я стара, а мама моя охала чому так рано😅 Коли вже вмім буде пофіг!

[@jam_sam]

Єдиний мінус народження дитини пізніше - необхідність довше вислуховувати про «часікі», онуків тощо. Особливо бісить чути таке від осіб чоловічої статі: сам не народжував, але вважає, що сенсом твого життя має бути народження дітей, ще й чим раніше, тим краще… 🤦🏻‍♀️

[@Мари-ъ1э]

Жах якийсь народжувати не тому що хочу дитину, а тому що сказав лікар.

[@jam_sam]

@@Мари-ъ1э та коли лікар, то ну хоч трохи зрозуміло, хоча однаково неприйнятно. А коли чужі люди, сусіди в особисте життя лізуть…

[@SergiiZolotaryov]

Нажаль це не єдиний мінус 😢 я не народжував, то все дружина 😊 але бігати за першим у 24, і за другою у 27 було набагато легше, ніж за третьою у 35, як не крути. І по знайомим, які народили пізніше 35 помічаю, які вони втомлені і зморені, хоча, звичайно, в них цей вибір був значно більш усвідомленим, ніж у нас.

[@jam_sam]

@@SergiiZolotaryov ну, якщо ми про одиничні випадки, то я у 33, а зараз у 36 значно здоровіша за себе у 24 і не можу уявити завагітніти чи дбати про дитину, коли мені було 24. На додаток є індивідуальні особливості дитини, які взагалі неможливо передбачити, і як на мене, то у більш старшому віці після більш усвідомленого рішення та з огляду на життєвий досвід, знання, бажання вчитися тощо, легше навчитися розуміти дитину, справлятися з викликами батьківства. Дитина - це ж не лише про фізичний/фізіологічний стан. Тому не потрібно нікому навʼязувати необхідність мати дітей, особливо тоді, коли людина не готова

[@annaxe]

Коли я прокинулася о 4 ранку 24.02.22 від вибухів перша думка моя була: слава богу у мене немає дитини, яку травмує або вб'є війна. А друга - слава богу у мене немає чоловіка, за якого я буду переживати або якого вб'є ворог

[@Nimphadora1]

Слава богу, що ви живі і здорові і все у вас прекрасно. Як я так не передбачила, що в 2022 році буде війна? Ото я нікчема і в 2013 вийшла заміж, а в 2014 народила донечку

[@mariavaria1484]

Слава богу що мені не треба нікого рятувати, тікаючи за кордон. Слава богу, немає чоловіка, який міг би мені вказувати, чи мені треба тікати і залишатись. Слава богу, що мені не треба ні за кого переживати.

[@annaxe]

​@@mariavaria1484 отож. Жінки з дітьми і чоловіками для мене героїні. А моя нервова система б не впоралася з таким навантаженням.

[@annaxe]

@@Nimphadora1 не сприймайте на свій рахунок. Я ніколи не була і не буду готова до такої відповідальності, як дитина. Але це чудово, що ви колись були готові і взяли на себе цю відповідальність.

[@Данило-и4х]

Підтримую!

[@Kyivcitizen14]

Про часіки мені не казали, але були фрази типу "це безвідповідально вагітніти в такий час", "це дурість народжувати під час війни". Бажаю, щоб люди не засуджували один одного і жили так, як хочуть - з досвідом батьківства, чи без нього ❤️

[@natalidnznatali8834]

дуже цікаві питання підіймаєте! і з перших хвилин перегляду хочеться сказати - дуже багато свідомих людей, які були б прекрасними батьками і могли б багато дати своїм дітям, навіть не матеріально, а інтелектуально, обирають дітей не мати! А люди яким по"уй на якість життя, хачування, освіти дітей, не вагаючись народжують 2-3-5...Працюю з людьми, трохи дотична до цієї сфери, тому це особисте спостереження

[@malva-wm4nx]

Я народила у 34, не планували ми з чоловіком але так вийшло, ще під час вагітності я почувалася ментально "наче не в своєму тілі", важкі пологи і жахлива післяпологова депресія. Вилізло з мене усе! Всі життєві рани-травми запалилися в одну мить і це паралельно з дитиною, від якої хотілося втекти і бесонними ночами, на фоні чого почалися панічні атаки! Це був найжахливіший момент в житті, але я його пережила, завдяки чоловікові, який всебічно мені допомагав, парі знайомих, яким на мене не було начхати та мабуть моїй силі волі, ще допоміг психотерапевт. АД не пила. Зараз моя дитина це моя любов, це інший вимір безмежного щасття, щодня радію його існуванню! Але не у всих так і проблем чому так багато, але головні-це тупі міфи про "безтурботне материнство" "немовлята тіки сплять і їдять" і т.п + багато в кого чоловіки це тіпа самці-трудоголіки, і відмазка "я працюю-ти з дитиною" прокатує в більшості випадків і мами лишаються сам на сам з усим скопом, що на них звалився! Треба над цим працювати-дитина спільна тож і турбота має бути такою. ПС: мій чоловік працює але аби мама спала вночі, бо в мами від неспання дах їде, тато на нічних "чергуваннях"! І діток народжувати дійсно варто, з чоловіком або без нього, часи такі шо дозволяють те))

[@irinaguziienko1817]

Кажуть що легко і життя не змінюється ті, в кого є помічники (батьки, які забирають дитину з садочку, чоловік що працює з дому, няня). Материнство обмежує свободу. Я народила в 32 свідомо. Помічників немає, свобода і можливість працювати обмежені. Не шкодую про це, бо свідомо прийшла до материнства в потрібний момент, але тверезо дивлюся на ситуацію.

[@ola2u]

Згідна з вами. Також є момент, коли до вагітності всі так обіцяють допомагати, а потім у кожного виявляється своє життя😅 Я в такій же як і ви ситуації. Щей закордоном. Найважче було перший рік, але мене тримало те відчуття, що я так довго і так сильно хотіла дитину, любов до неї.

[@irinaguziienko1817]

@@ola2u ми справимось, бо ми сильні жінки. Українки. Обіймаю вас через кордони, дорога

[@ola2u]

​@@irinaguziienko1817 Дякую🤗 Так, українські жінки надзвичайно сильні, це правда!

[@ЯрославаТарасенко-д8ю]

моя тьотя померла у 82, і за 2 роки, на свою річницю 80 річну, вона сказала: 'я дуже щислива, бо прожила гарне життя, так, як сама цього хотіла')))))

[@oksanakotan2900]

А діти в неї були чи ні? Не дуже зрозуміло з коментаря

[@Diverum0]

​@@oksanakotan2900теж цікавить 😅

[@nadiakureliak6412]

Коли з одного ефіру дізнався більше ніж колись з усіх уроків біології. Дякую за таку цінну інформацію!

[@katenedvihina5906]

Дякую, що підіймаєте такі теми. Мені 28, часікі все гучніше тікають. Відгукнулися слова Яни про те, що її лякає сам процес пологів, хотілося б ще один випуск але на цю тему, бо мене саму неймовірно лякає цей процес. Також цікавить, що відбувається з тілом, статевими органами, животом після пологів, як це все в нормі може виглядати та скільки васу треба на відновлення.

[@olena7113]

Це дуууже індивідуально. У когось +30 кг, у мене вага стала така як до вагітності одразу після виходу з пологового.

[@АллаТарасюк-т7н]

З досвіду, після народження попадаєш в таке пекло без сну і здорового глузду що в останню чергу думаєш про вагу і органи😢 і від втоми і ГВ худнеш без зусиль

[@katerynashalonina5835]

Дуже вам дякую за цей випуск! Мені 28 і я вже почала чути звук часіків. Завдяки цій інформації я зрозуміла, що маю вдосталь часу, щоб жити своє життя

[@LiudmylaKozachok]

Кожному своє, кожен має право жити так, як хоче) Моя думка - бажано народжувати поки молодий (25-35), але кожна жінка сама вирішує. Я народила в 27 і 30 і щаслива, що маю дітей, хоч іноді і буває важко, але щастя, яке дарують діти, неймовірне😊

[@svitlanaleshko2478]

А що робити, коли немає партнера ? Я б теж хотіла народити до 30ти . Але не було партнера. Зараз мені 35 - я хочу дітей. Але партнера все ж немає . без партнера - це не просто йде мова про вагітність , а і про виховання, забезпечення себе і дитини, поки я у декреті. І найголовніше- пояснити екз дитині , чому вона народилася таким шляхом. Тут не так все просто: хочу не хочу.

[@LiudmylaKozachok]

@@svitlanaleshko2478 Звісно, що не все залежить лише від бажання жінки. Я кажу про ситуації, коли одружені, але спочатку планують квартиру, бізнес, пожити для себе і т.д, а під 40 задумуються, а тоді вже також з'являються 'різні моменти". Словом, як у кого виходить, так і добре! Я говорю лише про те, що на мій погляд, якщо є чоловік, то "відкладати народження дітей" дуже на потім, не варто, але нікого точно не засуджую. Вам бажаю зустріти гідного чоловіка з яким зможете втілити в життя всі свої мрії!

[@ольгазагребельная-д2м]

Доброго дня! Хочу сказати що бути мамою дуже складно. Інколи я жалкую що не зробила це раніше, бо моє життя дуже змінилось. Я стала більше приділяти собі уваги, стала їсти здорову їжу, лягати спати о 22( нажаль моя дитина вкладається спати о 21:30), моя оселя стала більш чистою. Всі ці нові звички потребують сил і тому важко. Ще ніхто не каже про самотність жінки в відпустці за доглядом малюка. Я готувалася рік до вагітності і дуже радію, що маю більше сил зараз. Я вийшла раніше у дікрет , бо мала не відгуляну відпустку. Може коли тобі 18, 25 ти не паришся за свою карʼєру. Плюс все змінилося я в іншій країні, мені треба вивчити мову на достатньому рівні та нострифікувати диплом. Я знала що не повернусь до своєї аптеки але не розуміла що зміни будуть настільки масштабні 😢

[@hellwarmless]

Величезне дякую, за це відео. Дуже корисно. Важко переоцінити користь від такої інформації. На жаль, дуже часто гінекологи замість інформування тиснуть і заганяють у стрес.

[@MsTbiliseli]

Мені без пари днів 42 роки, в мене немає дітей, і я зараз не впевнена, що хочу. Через війну :( Розумію, що повномасштабка позбавила мене шансу на материнство, тому що мій коханий в Україні, а я за кордоном. Від цього боляче, але я поводжусь, мов Скарлет О'Хара, кажу собі, що подумаю про це потім)))) дякую, дорогі, що підняли цю тему!

[@lisha_24]

Якраз зараз проходжу програму ЕКЗ, і якби хтось раніше мені розповів, що мене чекає, то я не впевнена, що погодилась. Маю сильні побочки нервової системи після стимуляції та пункції, заборонена будь-яка фізична активність на місяць, бо купа ризиків, постійні болі в животі в зоні яєчників, і це мені тільки 27. Навіть уявлення не маю, якими би були побочки після 30ти... В наступному місяці буде підготовка до першої підсадки і тепер теж не знаю, чи варто її робити, бо з погіршенням мобілізації чоловіка можуть забрати в будь-який момент, і що далі робити... Але і не хочеться, щоб рік моїх мук теж пройшов дарма, да і морально вже підготувалась до материнства за цей період... Тому дійсно, народжувати у війну дуже страшно і приходиться враховувати дуже багато ризиків(

[@katdash5300]

я теж до 28 жила веселе насичене бездітне життя і ні про що таке не думала. А потім померла мама і світ повернувся іншою стороною, я зрозуміла, що я маю передати мамин гумор і характер і традиціі далі. Мені шкода, що зараз молоді круті люди відмовляються від дітей на користь котів. Треба боротися за можливість жити вільне життя з дитиною, а не відмовлятись від досвіду. Ще 6 років тому я ледь не єдина сиділа в киівських кав'ярнях з ноутом і візочком; дуже мало зустрічала і батьків зі слінгами - а це колосальний рівень свободи пересування у порівнянні з гігантським візком-люлькою. Ми ходили на протести за відкриття наземних переходів замість підземних та пониження бордюрів. Треба зрозуміти, що життя украінця - це боротьба і ніщо не складеться класно і комфортно, та все ж виховати Людину зі своіми цінностями - це величезна радість і особистісне досягнення.

[@viktoriak3541]

З чоловіком разом 10 років і взагалі не хотіли/не планували дітей. Але повномасштабна війна заставила переосмислити це питання - ми таки вирішили готуватись до вагітності, вийшло майже одразу, от вже скоро рік донечці і я тепер дивуюсь, що не народжувала швидше, бо реально це така любов, такееее чудо, що просто 😍 Але так мало бути, раніше ми не були готовими, а тепер хочемо ще діток 😅 Якщо що мені зараз 29, на коментарі про «часіки» раніше було байдуже. Але тепер і я в таборі «дітки це таке щастя» 😅

[@oleksandra_O]

Дякую за важливу тему. Як на мене аспектів в ній набагато більше ніж просто "часікі". Це справді складно і після народження складно теж. І проблема принаймні для мене була в тому, що ми замало насправді знаєм про вагітність, дітей та відповідальність за них. В Україні я відчувала величиний тиск з приводу материнства та вагітності. Не в усіх суспільствах так. Сумно, коли в таких насправді важливих питаннях люди послуговуються радянськими штампами. Обіймаю усіх мам, тих хто вагітний, хто намагається завагітніти, в кого немає дітей і не планується. Ви всі прекрасні.

[@ОльгаСкиденець]

Підписана на Пані Ольгу. Вдячна їй за роботу і відданість справі. Також передаю привіт ембріологині мого сина, Пані Євгенії Улаєвій, яка в 2016 році вибрала саме цей ембріон для підсадки мені. Завжди вдячна.

[@juliaivanchikova2907]

Клас! Супер тема, дякую, що обговорюєте такі важливі речі без маніпуляцій та упереджень. Приємно усвідомлювати, що можливі опції, та і нормалізація різних виборів - і бути матір'ю, і не бути нею в сучасному світі - це прекрасно. Особливе дякую Олі, за раціональний, але з гумором оптимістичний підхід. Давайте ще!

[@bezboyu911]

Можна про будь-які свої рішення пожалкувати, чи навпаки. Але є в материнстві багато незворотних моментів. У кожного цей шлях свій. Головне, щоб кожна йшла на цей крок свідомо, не під тиском.

[@Olenkamlh]

Ваші слова як найкраще описують те, що я відчуваю щодо цієї теми. Ніхто ніколи не знатиме коли то варто робити, коли то вчасно, як би було правильно. Всі роблять помилки, комусь щастить, комусь ні, справедливості в цьому немає. Томі найідеальніше - бути щирим з собою, робити через власний поклик, навіть якщо вже запізно, навіть якщо потім пошкодуєш. З особистого - 12 років спроб завагітніти - це важкий тягар. Але я щоразу його знов обираю, бо ще жевріє надія. Але вже 38, тож скоро треба буде поставити крапку на спробах. А на це треба також багато сил.

[@bezboyu911]

@@Olenkamlh бажаю Вам іти до своєї мети із задоволенням!

[@RiaM_S]

😂 основний момент материнства - незворотність

[@ashenone689]

@@Olenkamlh щиро бажаю вам, щоб все вдалося, сил та здоров'я!

[@tanyaalex3767]

​@@Olenkamlhмоя історія аналогічна вашій. Тільки мені 37. Крапку поставила, стало легше на душі.

[@NadiiaOleinyk]

Живучи в Швейцарії, з хорошою медициною почула також історію від мами однокласниці моєї доньки, що першу дитину вона народила біля 35років а вже другу не змогли зачати, вже було пізно. Багато років пробували, різні лікарі, передові методи, але ост так.. і вона від свого досвіду радить іншим народжувати раніше. Просто історія

[@piligrim0326]

Так хіба всім двоє дітей треба? Для мене особисто дуже дивно, коли батькам однієї дитини не вистачає

[@yuolesia]

Завжди є вихід, є багато діток які мріють щоб їх всиновили

[@К.К-к6ы]

Еммо, ваша позиція мені дуже близька! Саме так я і казала на початку вторгнення “наша задача вижити та народити українців». Три місяці тому я це зробила!) і так, мені 34

[@Alicia-zy2em]

Дивне відчуття від інтервʼю. Ця тема дуже чутлива для багатьох і серйозна, і ваші постійні жарти тут якісь, мʼяко кажучи, недоречні. Дорослі жінки, а реагували немов підлітки..

[@ДарьяКовальчук-щ6э]

В цьому відео питання розглянуте дуже позитивно-упереджено і тільки з точки зору можливості завагітніти і народити. А як щодо здоровʼя дитини? Наприклад те що вік матері є ключовим фактором ризику ряду генетичних захворювань (вирогідність синдрому Дауна наприклад збільшується у 12 разів). Або що в подальшому в них є значно вищі ризики діабету і Альцгеймера? Є купа досліджень і думка лікарів з цього приводу. На мій погляд варто було б про це сказати. До речі те саме стосується віку батька і значно зростаючої кількості мутацій (в 10 разів зростаючої) які він може передати дитині. А вік матері і батька в більшості випадків є співставним і це також варто враховувати. В цілому я зазвичай згодна із авторками каналу, але це відео є дуже наївним і упередженим, виглядає як самозаспокоєння. Питання важливе, треба давати людям реальну інформацію, щоб вони приймали усвідомлене рішення і розуміли всі зростаючи із віком ризики не тільки для себе, але й для дитини.

[@Olya_L19]

Дуже актуальна тема! Дякую Еммі та Яні. Моя мама народила мене в 30 років без одного тижня і її називали старородящою, а діти у дворі співчували мені, бо у мене "мама стара"... Я дуже поважаю вибір чайлдфрі - він більш ніж свідомий, особливо якщо люди ідуть на хірургічну контрацепцію (маю таких друзів-сімейну пару). Так само, як і поважаю вибір тих, хто має багато дітей. Сама маю одну дитину, народила в 25, від чоловіка, від якого хотіла народити, відразу це зрозуміла)) (в коментарі нижче дівчина теж про це писала, мені близький такий вибір), а не тому що "часікі тікалі"; вагітність була дуже легка не дивлячись на мої проблеми зі здоров'ям до вагітності, а ось пологи були дуже складні і передчасні, я з дитиною була на межі життя і смерті, ледве врятували. Але все одно ні про що не шкодую, а от якщо б не народила тоді, точно б шкодувала. Травматичний досвід перших пологів дуже вплинув на мій емоційний та фізичний стан опісля - я максимально довго сиділа в декреті закинувши роботу (зараз розумію, що так би не вчинила, а тоді думала, що це єдиний вірний шлях, така собі моя спокута), стала дуже тривожна, погіршився сон, гормональний фон. Через все це не могла наважитись на другу дитину, хоча чоловік через певний час, років 5, пропонував подумати, тим паче, що я завжди хотіла 2-3 дітей. Зараз і хотіла би другу дитину, бо живемо в безпеці, з фінансами все добре, але мені 36 через декілька місяців, є проблеми зі здоров'ям, які можуть вплинути на майбутню дитину, і мене лякає можливість повторення досвіду перших пологів, бо він може бути в моїй ситуації, є передумови для цього. Але з іншого боку я розумію, що якщо я не народжу найближчі 2-3 роки, то вже потім точно ні. Це дуже складний вибір.

[@kumaiv]

Мені 31 і я 10 років щасливо заміжня. Питання дітей виникає все частіше, бо діти починають з'являтися в наших друзів. Але в нас, як пари, ніколи не було якоїсь цілі мати дітей. І от ти сидиш, і думаєш: що тобі робити, бо ти не відчуваєш потреби мати дітей, але інші люди мають і всі розказують, що діти - це щастя, хоча самі втомлені і часто кричать на своє "щастя". Але може це ти чогось не розумієш? І якщо дітей не буде, то ти щось втратиш? Думаю, що якби я залетіла в 19 в мене було б менше сумнівів, але знову ж, я рада, що цього не сталося 😅😅😅

[@nadiadiachenko6517]

те саме) колись почула фразу "якщо я все таки наважуся мати дітей, то я не певна, що це буде цілковито моїм усвідомленим бажанням" десь так воно і є, враховуючи соціум навколо, традиції, стеріотипи і т.д

[@shatelei]

щастя - річ індивідуальна і суб'єктивна. крім часто обговорюваних проблем материнства є ще й замовчувані теми. є велика кількість жінок, які не змогли полюбити своїх дітей, якісь хімічні процеси в їхньому мозку не запустилися. і ось вони й живуть так - годують, виховують, піклуються - бо такий в них обов'язок. дехто стає зі своїми дітьми згодом друзями. а дехто не стає. стають чужими людьми. або навіть майже ненавидять. або одну дитину люблять, а іншу ні, і це навіть ніяк не пов'язане з особистістю самої дитини. ці жінки не можуть навіть поділитися цією своєю проблемою, бо будуть автоматично засуджені і зацьковані, хоча вони можуть при тому бути дуже відповідальними матерям - просто не відчувають ейфорії і "особливого зв'язку", тобто мінімум окситоцину. проблема замовчується, але якщо почитати анонімні форуми - кількість випадків вражає, аж волосся стає дибки

[@m14bilyk]

Який випуск і коментарі❤️‍🔥 Мені 25, в головах моїх родичів в мене всьо встрачено і мені треба лікуватися, бо я не маю дітей. А я їх просто не хочу, не відчуваю в собі якогось материнського інстинкту і по відношенні до інших дітей. А головне, що мій чоловік такий самий і я йому дуже дякую за таке розуміння і повагу до мене, мого тіла і мого вибору. І якщо ми передумаємо у 35+, то окей, медицина тепер готова на все. А якщо ні, то є багацько дітей, які потребують опіки. Але родина дуже тисне зараз.

[@nadiia.27_]

Дуже приємно, що гостя поділилась своїм досвідом . Бажаю їй всього найкращого ❤

[@Hanna2024-q3s]

у мене є одна дитина , яка з'явилась у підходящий час від підходящого чоловіка , пізніше я зрозуміла , як мені пощастило і як багато факторів було на мою користь (дві бабусі , окреме житло , життєві сили , гроші ) , а я про це не подумала , просто не зважувала це рішення .проживши цей досвід розумію як це складно і відповідально якщо робити це якісно (а по-іншому навіть не треба починати ) ніколи б не наважилась на другу дитину , наразі я не маю ні коштів , ні сил ,ні енергії ні батька для дитини , а ще я вважаю, що це буде зрада моєї першої дитини якщо я народжу другу вважаю, що необдумане рішення народжувати це теж результат відсутності сексуальної освіти і відповідальності обох за контрацепцію: у нас найчастіше ухваліють рішення лишати / не лишати , а ніж захищати чи не захищати секс від ризику вагітності колись моя донька побачила в поліклініці маму , яка агресивно гавкала на свою дитину і сказала мені "вона точно не хотіла його народжувати" а тепер пригадайте як часто ви зустрічаєте таких мам , і 1000% краще не народжувати , а ніж народити коли ти не готовий

[@marynamishchenko944]

Дуже сильно згодна з усім. До такого рішення треба підходити дуже виважено. І не залежно від віку досить важливо, як на мене, обрати правильного батька своїй дитині. Бо його допомога і моральне налаштування теж дуже впливатимуть на те, яким буде цей досвід материнства. Мене в перші місяці дуже витягував мій чоловік. Без його допомоги і підтримки я би скотилась в таку яму ((

[@Hanna2024-q3s]

@@marynamishchenko944 єдине , що я б додала , що не треба щоб чоловік "допомогав", а він такий самий повноцінний учасник цього проекту, і він вписався в це так само як і я , тому я ніколи не виділяла, що це мої обов'язки , в яких він допомогає, а це 50/50 : десь я віддаю більше , десь він і тут знову підходимо до питання секс просвіти: якщо з дитинсва пояснювати , що батьківство - це серйозна відповідальна річ , то і до презервативів і самого статевого акту будуть по іншому ставитись

[@motv1765]

трошки здивувала фраза що друга дитина - це зрада першої. між батьками та дітьми інші стосунки ніж між коханими, де може бути зрада. це ж про безумовну любов.

[@Ira_from_Ukraine]

Моя бабуся народила в 40, мені 39. Першу народила у 28. В мене є одна дитина і єдина причина чому я не народила другого, - це хвороба першої не через спадковість, а набута. Я все життя хотіла дві дитини. Але зараз розуміючи що в мене перша залишиться одна вводить мене в ступор. Одна в цьому світі. Бо має проблеми з комунікацією. Тому думаю про всиновлення. Не для того щоб доглядала звичайно, а для того щоб просто сказала добре слово своїй суперовій сестрі. Дівчата дякую за це відео. Не народжувати і народжувати це ок для кожного.

[@oksanakotan2900]

Добре слово???🤯🤯 Поговоріть будь-ласка з психологом!!!! Я сподіваюсь ви розумієте, шо ці діти абсолютно не повинні мати підтримуючих чи приязних стосунків! Нагадало сюжет фільму “my sister’s keeper” з Камерон Діаз

[@olha4073]

Ааа, побачила Ольгу і зрозуміла, що це моя студентська гарна знайома, жили разом в гуртожитку і стільки приємних спогадів❤ більше 15 років минуло

[@olgamaliuta133]

Привіт Олю! Я погано бачу фото, це ж 6 гуртожиток? Золоті часи спілкування з найкрутішими філологами?

[@ukrainian_who]

Ніхто нікого не змушує народжувати. Але фізіологічно після 40-ка важче не лише виносити здорову дитину, народити її і виховати. Навіть якщо ви дуже здорова жінка, фактор віку існує!

[@bibibrutto8409]

Отож. Навіть заробити вже складніше

[@irenar1178]

Я дійшла висновку, що нема правильного рішення. Все надто рандомно, індивідуально, часто несправедливо. Часом думаю- як так? - одні двічі-тричі випадково вагітніють, а інші не можуть, хоч би що не робили. Зрештою- все в наших головах- з дітьми чи без можна прожити гарне життя. А шкодувати завжди знайдеться про що😀варто навчитися слухати, любити і підтримувати себе, а не образ ідеальної жінки/мами/сестри/дочки.

[@piligrim0326]

Бо не всім потрібно бути матерями. Тільки є жінки,які настільки на цьому зациклені. Хоча їхнє призначення може бути в іншому

[@yuliiagrynko3862]

у вас якісь поблажливі часікі) В моїй родинній булбашці часікі тікаюсть до 29 максимум) Типу 30-це вже все) Мені 29, замужня, але дітей не хоется і останні 3 роки-це ппц від родичів) Хоча цікава тенденція, що у моїх друзів в 99% від 100 лдей моєго віку замужніх ні в кого ще нема дітей і не плануються. Дуже дорого та не готові морально. Напевно це тому, що дитинство в багатьох було досить бідне, батьки не вивозили морально і це було якесь насильницке дитинство. Самі травмовані ще і ніхто не готов таке ж саме передавати далі)

[@ОксанаГалек-Голощапова]

Українців має бути більше) це зараз аргумент і в мене. Зараз 32 і плануємо малюка, це для мене буде 2 дитина. Але вважаю, що для мене це буде новий досвід материнства, вільний від тривожності і де я вже знаю, що малюк, після 2 років психотерапії та вміння відстоювання власних кордонів.

[@barabubka]

Ці часики підмивають іноді аж до відчаю, до того, що ти не можеш заснути ночами, сліз і таке інше. Після 30 дуже важко це переживати+ти стаєш дорослішою і більш свідомою, і ти розумієш всі можливі ризики для твого здоров'я - як фізичного, так і психічного. І коли тобі кажуть одне - що все буде добре, всі народжували, і це не страшно і тд і тп, то ти вже знаєш, що може бути все геть інакше, і набагато гірше Аж до того, що коли тоді реально знадобиться кесарів, то в якомусь державному пологовому лікарі будуть мати упередження, що "краще самій", і незрозуміло чим для тебе це обернеться... Це я мовчу про післяпологову депресію. І про війну на дворі. Я не знаю, як у інших, але весь цей вантаж відповідальності і важких думок і рішень лежить виключно на мені. Останнім часом я навіть жалкую, що не народила від когось десь в 20 і тоді б це питання було б закрите і я зараз про це б так не парилась😔

[@tanyaalex3767]

Мда... у вас бзік саме на вагітності, а не на живій дитині. Принаймні склалось таке враження. Ви себе зїсте самими думками.

[@barabubka]

@@tanyaalex3767 а жива дитина вона просто - плюх - і готова?) до того немає спроб завагітніти, 9 місяців, можливих викиднів?

[@littlesun1916]

Моя дитина має досвід перебування в бомбосховищі пологового будинку Одеси.. на третю добу життя вона його здобула.. впевнена, що не один раз показуватиму їй фото звідти, аби нагадати якого сусіда ми маємо.

[@khrystynaket]

Трагічна реальність нашого існування...

[@ЮліяЛеонтюк]

Я теж народила в 36. Спочатку ми з чоловіком пережили рік розлуки через ковід. Потім завмерлу вагітність і страх втрати нової дитини. Психологічно було важко всю вагітність. Але ми справились. Народила минулого липня без серйозних проблем для організму. Діти це відповідальність яку не перекладеш на інших. Манюню треба годувати, вкладати, масажувати, заспокоювати, -вчити жити. Часто у збиток для самих себе. Інфантильними вже бути безвідповідально. Можливо це і бісить порадників -довга інфантильність і дбання тільки про себе, якоі вони рано позбавились. Хоча особисто я хотіла б народити раніше, але Бог подарував мені цей досвід тільки зараз. І цей досвід прекрасний.

[@НаталіяСамчишина-п3т]

Також народила минулого липня в 35 років❤ Це мій другий син і четверта вагітність (дві втратила). Щаслива, що я мама! Абсолютно згодна материнство-це велика відповідальність

[@fasoll88]

Таки мама Емми має рацію 😅, хоча я якраз була цієї ж думки, що і дівчата) Зараз мені 44. Народила дитину у 38 років, практично у 37. Дуже легко завагітніла, легко виносила, народила, з дитиною усе чудово. Але тепер розумію, що мені неймовірно пощастило і що могло скластись інакше, і що все ж було тупо з моєї сторони чинити опір суспільству, розповідаючи, що можна чекати і скептично ставитись до «часиків». Тому для повнити картини, доповню: 1. Якщо ви хочете більше 1єї дитини, то 2 дитину можна не встигнути народити. Особливо якщо ви будете свідомою мамою, тощо, вам захочеться дати максимум уваги дитини і ви довго не будете розуміти, як наважитись на 2гу дитину - що логічно, бо на 1шу наважувались не одне десятиріччя). 2. Народжуючи після 35, будьте готові до того, що будуть траплятись одиничні випадки, коли вас можуть переплутати з бабусею дитини, якби гарно ви не виглядали. А такі випадки хоч і одиничні знищують мрію про 2гу дитину, тому що я не готова психологічно з таким стикатись із 2ю дитиною. 3. Бути майже в усіх компаніях дитини найстаршою мамою - певний, не особливо приємнийдискомфорт. Це всі нюанси можна почитати в англомовних ФБ групах мам після 35, після 40, навіть мами з Європи і Америки жаліються, на вище вказані пункти - майже щодня про це пости. 4.Тиск суспільства продовжується, тільки міняється на зворотній. Після 43 вже майже ніхто не запитує коли народиш. Але якщо ти маєш таке бажання, то незручно питати навіть думку лікарів з цього приводу, бо відчуваєш недоречність цього питання у повітрі і відповідно натикаєшся майже завжди на здивування і навіть критику і лякалки, коли висловлюєш бажання народити дитину у 44 роки. 5. Може і не пощастити - можна фізично не змогти стати мамою, коли буде бажання. Тому у 44 роки я дуже підтримую думку мами Емми, хоча пам’ятаю, що тиск суспільства у 34 викликав у мене зворотню реакцію і хотілось усім довести, що я можу бути щасливою і без дитини. Непотрібно взагалі зважати на цей тиск - діючи всупереч тиску, ми теж йому піддаємось і стаємо наслідком тиску, а не своїх справжніх бажань.

[@Євгенія547]

Так!!! Ми всі такі типу прогресивні, і тому часто ігноруємо реальність, яка з цим не сходиться)) Але часікі реально існують, реально краще встигнути народити до певного віку, якщо не плануєш бути чайлдфрі назавжди. Коли ми це замовчуємо, ми хіба робимо краще конкретним жінкам?

[@ЭльмазАблялимова-х7ы]

Супер! Походжуюсь зі всіма пунктами! Про це варто говорити. А не тільки протте зо і в 40 можна народити. Народити може і не так складно, але бути мамою може бути складніше

[@Verona_Ramona]

Дуже гарний коммент! Т.н. тиск суспільства бачать ті, які хочуть бунтувати і думають, що у них ще купа часу. Насправді нікому нема діла до тебе, питання про дітей - це як спитати "як справи?", не треба до цього серьезно відноситися. Розмноження - це база людства, тому і цікавляться. Я сама помітила, що ненароком питаю про це молодших дівчат, хоча мені 31 і дітей ще нема. А ті, хто кричать навіть без питання, що в них все добре без дітей і що "часики не тікають" - виправдуються і доводять не іншим, а собі, що з ним все гаразд. А чи гаразд, якщо приходиться чинити опір?

[@ЕвгенияЦибульняк]

Оце "пожалієш" прям бісить! Бо весь досвід моєї родини свідчить, що наявність дітей тобі ніфіга не гарантує. Скоріш навпаки.

[@Мари-ъ1э]

Згодна, мені буде 45, дітей нема, і жодного разу ще не пожаліла. Думка ні разу не була А може народити.....

[@shatelei]

@@Мари-ъ1э аналогічно

[@Eva-nj2ud]

Підтримую. Коли мені починають розповідати про те, як я пожалію і яке діти щастя, згадую своє "щасливе" дитинство, де до мене не було нікому діла. Та і зараз нічого не змінилося. Проте у них є привід пишатися собою, вони свій обовʼязок виконали.

[@hannaismahilova7348]

Коментар в підтримку українського контенту в якому більше одинадцяти слів щоб просувати відео в топи і його побачило якомога більше людей.

[@SvetkaVadimovna]

Маю надію, що наука встигне і моя мама створить собі онуків, яких так прагне без моєї участі 😁 Отже, часіки не тікають, вони діджиталізуються і трансформуються.

[@alinamelnychuk1690]

Я заморозила свої яйцеклітини в штатах в 31 рік по страховці. Робила два цикла аби отримати необхідну кількість здорових яйцеклітин. Як виходила з наркозу, то відразу почала говорити про війну і що боюсь, що про нас забудуть.

[@victoriadusko1062]

Дуже бісять ті, хто засуджує жінок, які не хочуть дітей, бо діти - величезна відповідальність, і це дуже непросто Я мріяла про дитину чуть не все своє життя, бо я така, але другі - інші. Вони не гірше і не краще, просто інші і мають право самі вирішувати народжувати їм чи ні)) все ніби так просто, але суспільство в більшості чомусь вважає, що обов’язково треба запхати свого носа і роздати купу порад, про які ніхто не просить

[@helenmech]

Дякую , дівчата, за такий важливий випуск ❤ бо задовбало😢

[@911misisMarpl]

Книжка бомбічна! Читала її з таким захопленням, якого не було дуже давно. Дякую за інтерв'ю, побільше таких!

[@Olenkamlh]

Із всіх процедур в ЕКЗ найприємнішою є перенос ембріону. Якщо при природньому заплідненні ви займаєтеся сексом з коханою людиною ( ну в ідеалі), а потім через тижні дізнаєтеся, що завагітніти. То в штучному заплідненні це відчувається як більш усвідомлений процес прямо тут і зараз. Багато пройдено позаду ( процедури, уколи, ліки, аналізи), куча людей працювали над ембріоном. За ним слідкували, його ростили, відбирали. І ось момент коли тобі на кріслі дуже ніжно ( взагалі не відчутно) підсажують ембріон. Лікарі і персонал дуде ніжно відносяться до тебе, всі радіють, але тихо, і навіть пошепки кажуть "ну з Богом".😊 Прикол штучного запліднення в тому, що все рівно все залежить від невидимих сил)) Є відчуття, що всі ці люди беруть участь, а значить і зусиль більше, і любові з піклуванням... Але це все рівно не гарантує результат. Бо є щось головніше за бажання і старання.

[@bibibrutto8409]

Неможливо через тиждень дізнатися про вагітність

[@СвітланаЖуковська-ш8б]

А ще ця процедура дуже дорога, і не кожен може її собі дозволити!

[@ostanya_nadiya]

Дякую за це відео!!! Бо це те, про що я постійно хвилююсь під час війни, що принципово не хочу виховувати під час сирен і обстрілів в Харкові, не хочу виїзжати лише через дитину, не хочу бути без партнера, а він на війні, і всі ці «але» нереально задовбали мене, бо часікі тікають, скоро 30 і типу я втрачаю дорогоцінний час. Дякую, що задали важливі питання спеціалісту з репродуктивної медицини. ❤

[@flernitsa]

Дякую за випуск! Малюта просто неймовірна науковиця. І випуск вийшов такий, наче поряд сиділа. І жарти хороші. І взагалі одні вам компліменти, чудова робота

[@YuliiaBurman]

Боже, я читаю коментарі.. скільки люди вкладають в можливість завагітніти 😢 я просто дякую Богу, що 8 років просто віри дали свої плоди. Але як згадаю перше узі і що мені сказали «немає серцебиття» (просто лікар такий був неуважний), ніколи не забуду ці слова😢 І того Марку 3 роки, здорова щаслива дитина. Дякую Богу за це 🙏🏻

[@YuliiaBurman]

Я народила в 30, і мені цілком ок. Я заробила на машину, на квартиру, здобула хороший досвід на роботі і знайшла своє хоббі, з 22х 8 років подорожувала і побачила світ, ковід став стопом і прийшла вагітність 🤰 я рахую все сталось просто чудово, бо я не уявляю себе в 22 мамою.. в голові вітер, ти тільки закінчив універ, не маєш норм роботи, немає бази, не стоїш сам впевнено «на ногах». Не розумію, як з таким становищем народжувати 😢

[@piligrim0326]

​@@YuliiaBurmanтак не всім пощастило в 30 мати вдасну квартиру і високу зарплату, щоб дозволила сидіти вдома в декреті і не думати,де гроші взяти

[@ValeriiaSorochan]

Народжувала в 32, коли зустріла батька своєї дитини і відчула вперше, як це - хотіти дитину від абсолютно конкретної людини. Не зовсім розумію концепцію і як це взагалі "бути готовою до материнства" чи "хотіти дитину" абстрактно. В мене було тільки у прив'язці до конкретних почуттів до конкретної людини

[@Diverum0]

Оце дуже цікаво. Я з чоловіком разом 9 років, наче все непогано, ми розуміємо один одного і т.ін. Але, я абсолютно не хочу дітей весь цей час, хоча мені 31 зараз. Може дійсно залежить від того з ким ти... Ви мене наштовхнули на думки

[@safarova_tamara_artist]

Дякую, що підняли цю тему. Я зацікавилась питанням репродуктивних технологій минулого року і пішла з цим в приватну клініку на консультацію, де мені за мої ж гроші сказали "не видумуйте і народжуйте, поки вам не 35". 😑 Тепер знаю що робити і куди йти)

[@ODarka_Hungry]

Емма та Яна, ви неймовірні!!! 💕дякую вам за такий чудовий випуск, це так важливо і дуже цікаво!!! окреме захоплення гостею Ольгою🥰☺