Вплив фізичних факторів на врожайність культури!

[@СергейМаковозов-ш8в]

Дякую змістовно гарний матеріал

[@РоманГурін]

Приємно що ви оцінили) Дякую🤝

[@ОлександрПетруша-ь8г]

Роман, вітаю! Дякую що ділитесь практичним досвідом. Чекаю третю частину😊

[@РоманГурін]

@@ОлександрПетруша-ь8г Вітаю Вас! Вдячний за відгук 🤝

[@Lesya1212]

Дякую за змістовне відео. Щедрих врожаїв і мирного неба Україні ❤

[@РоманГурін]

@@Lesya1212 Вітаю Вас! Дякую за відгук. І Вам того ж бажаю🤝

[@romanpolivan273]

Дякую за змістовне відео все грамотно і понятно

[@РоманГурін]

Вдячний Вам за оцінку😃

[@ВадимЛенга]

Дякую за науку!

[@РоманГурін]

Дякую за пітримку🤝

[@ZelenuiSvit]

Дякую . Дуже цікаво. Лайк

[@РоманГурін]

@@ZelenuiSvit Вдячний Вам за відгук 🙂

[@RekotaMY84]

Як завжди цікаво. Але треба двічі переглядати щоб краще засвоїти інф.

[@Роман-г4х9э]

Чи доцільно сіяти пшеницю навхрест 100кг + 100кг ? Буде більша врожайність?

[@РоманГурін]

Вітаю Вас! Перехресні посіви це метод який вже віджив своє адже на посів одного поля витрачається вдвічі більше часу та ресурсів (паливо, нормо години, амортизація техніки і т.п.). Все залежить від розстановки насіння в рядку, тобто інтервалу. Оптимальний інтервал для пшениці це 2-2,5 см між насінинами в рядку. Умовно кажучи якщо міжряддя 15 см, а вага тисячі насінин пшениці 40 г то при густоті 3-3,4 млн./га ми вкладаємось в оптимальний інтервал (в вазі це буде близько 120-145 кг/га). А 200 кг/га при вазі тисячі 40 г це близько 5 млн/га густоти, що вже для багатьох регіонів країни забагато. Загущені посіви виправдовують себе на слабких полях, на піщаних грунтах де рослині важко повноцінно розвиватися і врожайність досягається за рахунок кількості рослин а не їх сили розвитку! Дякую🤝

[@AnatoliyTychynskjy]

Гарне відео

[@РоманГурін]

Дякую за підтримку 🤝

[@ВладимирСесякин]

Отличное видео, Роман! Одно замечание. Конденсированная в почве из паров воздуха вода не может накапливаться в почве! Косвенно Вы это подтверждаете: "чем дольше мы будем обеспечивать явление конденсации, тем дольше растение будет чувствовать себя комфортно". Т.е., корни (как и листья) растений потребляет капельножидкую (конденсированную) воду ТОЛЬКО В ПРОЦЕССЕ ЕЁ КОНДЕНСАЦИИ. Это установленный многочисленными исследованиями почвоведов факт: «В летний период на всех типах почв в поверхностных сухих горизонтах при ночном снижении температур наблюдается конденсация атмосферной парообразной влаги в пределах 0,1 - 0,27 литра на 1 м2 в сутки. От 30 до 70% конденсируемой влаги поступает снизу, из глубжележащих почвенных горизонтов. Суммарный сезонный перенос влаги через горизонтальную плоскость в верхних горизонтах (10-20 см) достигает 25 мм.». «В каждой поре формируется ПОТОК (атмосфера-почва-атмосфера ...) дистиллята почвенного раствора, который орошает все живое, находящееся в почве: корни растений, семена, животных». Однако «многосуточного накопления конденсата атмосферной парообразной влаги в почве не наблюдается». "Все живое, находящееся в почве» должны успеть перехватывать сконденсированную на их поверхностях и прилежащих почвенных порах воду. Источник: Н. Ф. Кулик «О возможности конденсации атмосферной парообразной влаги в почве». Бюллетень Почвенного института им. В.В. Докучаева. 2016. Вып. 83, Н.Ф. Кулик. «Дистилляция почвенного раствора под действием температур и возможность его использованием растениями». "Почвы и окружающая среда». 2018. Том.1. №4. Как семена используют для прорастания конденсат паров атмосферной воды можно прочитать в моей статье "К вопросу о строении оптимального семенного ложа". Есть в Интернете.

[@РоманГурін]

@@ВладимирСесякин Я щиро дякую вам за перегляд та оцінку інформації🤝

[@green_swamp]

Вітаю! Що на "уроках" побував))) Перша пара - грунтознавство - Узбек Іван Харлампійович. Хто вчився в 90-х в ДДАУ - той згадає. Хоча за напрямки посіву нам фізіологи розповідали, тема лишилася на рівні розуміння, на практиці - ніколи, принаймі польові культури. Остапов читав. Забув ім'я-по-батькові.

[@РоманГурін]

@@green_swamp дякую вам за підтримку каналу🤝

[@ОлександрСербул-г6б]

Дякую за інформацію.Дуже змістовна і професіональна.Напрямок посіву на схилах завжди проводжу поперек схилу, на вашу думку це неправильно?

[@РоманГурін]

Радий що ви оцінили) Дякую за відгук🤝

[@yuriytur7966]

Роман, а який напрямок посіву краще обрати для сої з міжряддям 15см? Дякую!

[@РоманГурін]

@@yuriytur7966 вітаю Вас! Для сої пріорітетний напрямок посіву Північ-Південь. Дякую!

[@dimong2392]

Мабуть, це відео треба взяти за основу початківцям у вирощуванні.

[@РоманГурін]

Доброго дня! Вдячний Вам за перегляд відео. Це відео не обов’язково лише для початківців, через свою на перший погляд очевидність, фактори названі у відео часто не враховуються чи не дотримуються в нормі що призводить до утворення проблем в подальшому. А повітряний баланс це основа життя грунту і рослини, як і сонячна енергія. Дякую Вам🤝

[@dimong2392]

@@РоманГурін Вам дякую за відео!

[@РоманГурін]

@ і я вам дуже дякую 🤝

[@ВикторКоломиец-х7х]

Роман у нас местность с наличием огромного количества склонов причем в разных направлениях и я наберусь наглости не согласиться с Вами по факту получения разного количества солнечной радиации северным и южным склоном,суть дела тут заключаеться в том что северный слон находиться под воздействием холодных северных воздушных масс,а южный соответсвенно наоборот,а количество солнечной радиации у них одинаковое.А вот западный и восточный склон действительно подвержены этому явлению.

[@РоманГурін]

@@ВикторКоломиец-х7х Розумію Вас в плані схилових полів😅 Повністю згоден з вашою точкою зору стосовно вітрових потоків, це важливе доповнення і я Вам вдячний за це🤝🤝 Стосовно сонячного навантаження на північні та південні схили воно все таки суттєво відрізняється за рахунок кута падіння світла та його розсіювання по площі. Але також варто враховувати що далеко не завжди поля мають чіткий нахил на якусь одну сторону горизоту і це також впливає на радіаційне навантаження, часто навіть в межах одного поля. Щиро вдячний Вам за перегляд відео🤝🤝