Сімейні кризи під час війни. "На зв'язку" Станчишин і Вишебаба

[@Ma.irisa319]

Кожній хто чекає💌 Про нас не напишуть й не розкажуть в новинах, Ми без нагород на папері й не тільки. Наша істина в смиренні, а не у винах, Та лише від нас всі малюються стрілки. Говорять, що нас усім до болю шкода, Але вдається не зовсім точним. У тім є загадка і в тім вся природа, Ти мусиш любити… але на «заочній». Ти штиль серед бурі й посеред грому, Ти прихисток, тиша, ти анастезія. В безкінечних площинах - ти точка дому. Хоч всі лиш кричать: «Не шукайте надії!» І кожного разу «Ти зможеш більше!» Крізь тяжкість двобоїв, і перше з собою. Обіймаю тебе оцим простим віршем! Ти й тільки Ти - під стать своєму герою💌

[@allaenn5451]

Обговорюєте та піднімаєте важливу тему, як завжди. Я помітила, що прагну більш свідомого оточення. Знайшла його у вашому подкасті. Дякую 🫶

[@chizhik44]

На збір закинула. Дякую за захист, Павло❤І за Вашу творчість. Двічі слухала Вашу книжку і вдруге плакала так саме, як вперше. І слова, і музика - все прямо в серце.

[@worldviewincolors]

Дякую за цікаву бесіду, Павле. Пане Володимире, час позбуватися вашого слова-паразита "ніби"🙃 Дякую вам обидвом за цікаву розмову на важливу тему.

[@jiminimii]

Дякую за чудовий подкаст! Тема дуже на часі, оскільки сама у стосунках з військовим. Було корисно послухати і взяти щось на замітку. Бережіть себе!❤️

[@Гіацинт]

Немає єдиного рецепту для всіх як зберегти сім'ю.Не знаю чому,але зауважую,що частіше розлучаються ті,в кого і батьки були розлучені,і навпаки-міцніші ті сім'ї,в яких батьки в шлюбі були щасливі.Чи це особливості характеру,чи позитивний досвід власних батьків...Чи люди стали більше любити власне его,а не партнера? Звідки приходить кохання і куди воно зникає-вічне питання. Діти травмуються,на мою думку,в будь-якому випадку-і коли на них не зважають,і коли їх перетягують на свій бік кожен з батьків,і коли,відчуваючи провину перед дитиною,задаровують її подарунками... Якщо психологи справді вміють вирішити такі складні питання- велика їм шана.

[@irenshundriy8989]

Так, фактор батьків має велике значення. У нас з чоловіком батьки у тривалому благополучному шлюбі, і коли у кризові моменти обговорювали можливість розлучення, то розуміли, що для батьків це буде трагедія. Може й більше, ніж для нас. В наших родинах ще ніхто не розлучався. Якби батьки були розлучені, то це сприймалося б простіше. По факту - розлучитися буває простіше, ніж склеювати розбите. І від базової прошивки (шлюб до смерті/розлучитися при потребі) залежить потенційна поведінка партнерів

[@ШколаКундалиниЙогиСофия]

Дуже цікава тема. Жалко тільки, що ведучий багато теревенів. Мало Вишебаби з його мудрими відповідями ❤

[@milawagner8405]

Слава Герою !❤ 🇺🇦🙏

[@loradneprukraine8844]

Очень актуальная тема!

[@olenasvitla5965]

Дякую за проговорення потрібних тем ❤😊

[@ОксанаГреблюк]

дуже крутий подкаст!!дуже інформативно..дякую за роботу

[@user-45601]

Дуже важлива розмова. Дякую

[@victoriyaomelchenko3663]

Дуже корисна розмова. Дякую, хлопці!

[@ВікторіяФіліпенко-ь5е]

Дякую за важливу тему, всі проблеми загострились, складно.

[@ГалинаЯріш]

Дякую за подкаст

[@ИринаИрибаррен]

Насправді ведучий міг би висловлюватися більш конкретно і коротше.Але тема дуже цікава.

[@ЛилияВащенко-х9з]

Якщо нові стосунки нікому не шкодять то добре,а якщо чоловік кидає свою сім'ю ради якоїсь шлйондри,то думаю то страшно!

[@worldviewincolors]

Братерство на фронті, звичайно, сильніше відчуття ніж будь-які стосунки в цивільному житті. Умови небезпеки і виживання, як ціль - загострює ці відчуття. Братерство це стосунки ціною в життя.

[@Ljana97]

В лютому мій чоловік має обрати - я або війна. Так, шкода, було майже 30 років щасливого шлюбу, але ухилянти будують свої життя, їм до одного місця війна, то чому ми маємо терпіти те, що ми терпимо роками, заради чого, заради прекрасного життя черешень?

[@МарияЧмут]

Це надзвичайно важлива тема, і вона потребує більше обговорення. Війна, на жаль, обрала нас, хоча ми цього не бажали. Але тепер ми вчимося виживати, знаходити способи зберегти сім’ю та власне «я». Виснаження може довести до межі, тому надзвичайно важливо знаходити сили чути одне одного, інакше нас не вистачить на інше. Дякую за це відео!

[@violinsonata4615]

Різниці в досвіді, мов різні горизонти Палають над людьми і скрізь Ти бачиш, мов би спалахи на фронті Думки … там є свої і не свої Існують різні кольори у світі І різні мови - всі мої Які я знаю, розумію…. Не мови роблять лиха , а лихі… Істоти , люди-нелюди… Якось так… Дякую Вам за те, що Ви робите….

[@ЛюдмилаНіколайчук-д4и]

Ми з чоловіком поки обидвоє цивільні. Розлучитися могли б уже раз 100. Але на щастя, ми обидвоє змінюємося. Я навчила чоловіка розмовляти. В мене від його мовчання пропали істерики, бо мовчанням маніпулятор лише доводить до сказу. От так балакаючи ми чудом зберегли стосунки, і надіюся нам це вдаватиметься і надалі. Як же то важко.

[@ШколаКундалиниЙогиСофия]

Весь час треба промотувати ведучого. По 15 хвилин теревенить

[@ЛюдмилаНіколайчук-д4и]

Це не ведучий, це психолог на рівних правах у цьому діалозі. Вам не подобається - перемотуйте. Для чого тут писати, якщо це суто ваша проблема. Іншим ок