Ци треба апостроф?

Рет қаралды 2,218

Күн бұрын

Пікірлер: 59

@rhsmn2334 3 ай бұрын

я беларус, па-русінску на размаўляю, але чамусьці ютуб мне рэкамэндаваў гэтае відэа, і я быў прыемна зьдзіўлены разумець прыблізна 90% усіх словаў, і цалкам разумець кантэкст. дзякуй!

@winecko 3 ай бұрын

Nice video, I love this style of content. Поздравы з Чех!

@ВладьоИпнарь 3 ай бұрын

вінко-вінко, червененьке, хко тя буде пити?...

@Vasylii1 3 ай бұрын

Най тти Богонько дасть здоровлiчко! Як ми файно чути на чужбинi свою бисiду....!

@chloechloe8515 3 ай бұрын

Мигаль, thank you! This is very helpful for me as an American Rusyn. I have a question: Has the many thousands of Russian speaking refugees from eastern Ukraine influenced the daily speech of Rusyns in Закарпатська область?

@myhal-k 3 ай бұрын

There is no official study I can refer to, at least not yet. My personal perspective is that yes, this will have some moderate influence, but more in cities than villages. Rusyn speaking villages are not having many refugees, but even a miniscule amount can have an influence. Only time will show to which extend it will affect the actual live vernacular.

@barmalini 3 ай бұрын

дякую за гарне відео Мигалю, дуже цікаво. Але ваш приклад з д'Артаньяном доводить, що апостроф все одно має бути десь в доступному місці, та хоча-б щоб книжки про Жанну д'Арк та про харків'ян друкувати.

@ВладьоИпнарь 3 ай бұрын

про харькувських не мусай дашто печатати

@Rational-Deist 2 ай бұрын

украінскій мові тре самій додати апостроф до алфавіту, або виключити мякий знак, щоб бути послідовною...

@barmalini 2 ай бұрын

@@Rational-Deist а дефіс теж треба додати до абетки, а тире? А плюс з мінусом? Ви при нагоді уточніть різницю між літерами та нелітерними орфографічними знаками, будете себе відчувати набагато краще після того.

@Sally_Rue 3 ай бұрын

Дякуву Мигалю!Відео куртоє айбо трібноє,я ипин тоже усе м писав сись апостроф,спозад того ош так ня учили у школї,айбо типир знаву бӯльше

@nikotaraz 3 ай бұрын

В українській теж нема бпфмв мяких. Напевно для переходу російськомовних зробили на українську.

@myhal-k 3 ай бұрын

Ото треба бы окреме почитати мотивацію чом сяк ся уклало у днишньому правописаньови.

@Yevhen8827 3 ай бұрын

@@myhal-k Дійсно м'яких губних у рідних словах немає . Проте , вони є в запозиченнях , переважно французьких та німецьких і к@ц@пських . Сучасна маячня з цим з цим виникла від утворення совка : тоді заклали основу чинного правопису(радше кривопису ) в 1928 році. Якщо з [ø] зробили як треба [e] , то з [y] чогось[ьу] хоча звуки є дуже віддалені . А з к@ц@пщини там де в них є ці звуки та на місці ятя . Останнього до Голодомору не було . Початково , від кінця 19 сторіччя залишили в українських словах у позиції : префікс із твердим приголосним та корінь із йотованою буквою . Останнє свідчить про вадність кирилиці . До утворення єдиного правопису [y] передавли ,особливо в Австро-Угорщині як [i] .Приклад : М[і]нхен ; деякі досі, на жаль мало, так вимовляють та пишуть . Прикро , але це буде тяжко виправити . Хоча би тому , що лише 50+ років люди все ще так вимовляють . Молодь тільки пом'якчує ці слова , новітні запозичення з к@ц@пської теж . Деякі , там де живу 5 відсотків , навіть м'якчать слова де зараз писано з апострофом .

@さん-u3c 2 ай бұрын

@@Yevhen8827а в рагулівськіх нема?

@oleg8869 Ай бұрын

Цікава мова, чую її вперше😮) На мій погляд вона схожа на словацьку та українську мови. Але мабуть в силу звички польску я буду розуміти значно краще. Дякую за приємне та неочікуване знайомство😊.

@NowarNowar-d2u 26 күн бұрын

Очень красивый голос, очень красивая дикция. Длинные волосы не идут. Слышал тебя у какой то девахи. Вы там слова угадывали. По голосу кажется что на тебе закарпатская шляпка с пером и национальная рубашка. Или что там у вас. PS: голос просто великолепный. Чистый приятный закарпатский диалект.

@Мирослав-в2ф 3 ай бұрын

Файно

@Sally_Rue 3 ай бұрын

о,новоє відео

@sonofelice6876 2 ай бұрын

А може в якомусь русинському діалекті треба апостроф.

@marianna7589 3 ай бұрын

Міні бых треба было бўльш прикладўв. Што, наприклад, из Мар'янов, п'ятков, п'яницьов?

@ung_we 3 ай бұрын

Маріанна, пятка, пяниця

@And7Rus 3 ай бұрын

Якось тото не звучит ... Неколоритно сяк

@myhal-k 3 ай бұрын

Не мусай мати бӯлше прикладӯв, бо доста затямити котрі буквы у нас не годни ся мнякчити. Ото сут: б, п, в, ф, м. У словах иншоязычного походжіня сесе ся шырит и на буквы г, ґ, к, х тай ж, ч, ш, щ.

@ung_we 3 ай бұрын

@@And7Rus уно не звучить, ай лем ся записує атсяк :) звучить єднако

@myhal-k 3 ай бұрын

Гибы кидь ся звідаєте за слово пята тай пяниця, та явно не порозуміли сьте за што-м говорив у відеови за слово пє. Бо и там и там єдна ситуація - П ся не мнякчит. Ачий быв смысел тото даяк инчак ілустровати...

@magura9444 3 ай бұрын

З використанням апострофа у словах згоден. А як бути коли треба виділити особову частину в речені, наприклад: Ходив'м до школи (Я ходив до школи) ?

@myhal-k 3 ай бұрын

Туй в общому є два принципы: авадь уєдно, авадь окреме) Кидь побзерати на тоты ґраматикы, што ся хоснувут инде (наприклад Пряшовська) та там ся просто фурт пише повна форма слова окрема, гикой "ходив єм". У простӯв бисїдї у нас часто сохтувут писати авадь такой уєдно - "ходивим", авадь поукреме "ходив им". Но та закидь ниє ниякої конкретної кодифікації у нас та не уповім вам як треба, можу хыба давати цімборські рекомендації)

@alexandrubotiz6181 2 ай бұрын

besides the video but білявина means. Its a word that i heard in a lot of rusyn songs but idk what it means

@myhal-k Ай бұрын

That's how guys gently address their belowed ones, like 'my darling, my honey', though it's derived from the word for the color white (білый)

@Mondall-UA 3 ай бұрын

Я перепрошую, а Ви якою мовою говорите? Бо я вас погано розумію

@myhal-k 3 ай бұрын

По-русинськы

@Siciliano9147 3 ай бұрын

Провіряв єсь правила другых штандардів русиньского языка? Сусїднїй пряшівскый, як добрї памятам, має апостроф в другій функції. Словеньскы Русины бы написали зъїзд, з твердым знаком, а Лемкы у Польщі пишуть зъізд, барз подібнї. Не знам, ци тото офіціалне, але апостроф єм видїв барже в словах была’м (была + єм) подібнї была’сь і навет бы’м, бы’сь, хоць там то хісторічнї не є бы + єм. Але як дїлячі знакы пряшівскы і польскы Русины, тівко знам, мають твердый і подаколи навет мягкый знак

@esetomash 3 ай бұрын

Гей, мають твердый знак у слові зъїзд/зъізд. Тоты другы приклады записують з дефісом, напр. была-м.

@lestom100 3 ай бұрын

"Двоака"... треба запам'ятати

@МарияФедорнак 3 ай бұрын

ТА ТОБІ ИМНЯ МИГАЛЬ ?

@SzomorúFarkas 3 ай бұрын

😮😮😮 Та се так мож было?

@myhal-k 3 ай бұрын

Сяк и треба

@Siciliano9147 3 ай бұрын

Цїкаво, же білоруськый язык пише апостроф тыж по Р, котре зась в них не може быти мягке. Ниґда’м тото не розумів, бо по моёму то обзераня ся на якыйси другый язык. Таже напр. надвор’е (погода, хвиля) бы тот апостроф вобще не мусїло мати.

@ВладьоИпнарь 3 ай бұрын

на хосен буде заганяти людом, котрї ся будуть звідати, же чом пишу без дзиндзелю у текстові

@hasynetsvasyl5131 3 ай бұрын

Мішку ради ош начявісь заново уроки

@And7Rus 3 ай бұрын

Но пак показалисте у сих словах ясно. А у инакьіх?!? "Прив'язані", "в'юн"...

@myhal-k 3 ай бұрын

Приязані - там у нас ниє 'В' у корїньови. А кобы и была - В тоже не годна быти мнятка) Ситуація из вюном руно така - в не годна быти мнятка.

@geronimo3317 3 ай бұрын

У нас ниє такых слов. У нас приязанї. Вюна докус ниє. Шкода Мигаль не вповів аш у нас у булшині слов де в Укр. є апостроф буквы инако ся складуют ипен на вто обы го там не было. Специфіка нашої бисіды/вилиці)) така што нам скрутно говорити такі комбінациі звуку, завто мы их не хоснуєме. По укр. В'язати по -наш язати, М"який - мнягкый/мняккый Вим"я - вуймня, ім'я - имня, дерев'яний - деривлянЫй, кров'ю - кровльов и т.д.

@KiwiSmart-n3z 3 ай бұрын

Вюн-пискурь

@myhal-k 3 ай бұрын

@@geronimo3317 за мняткый авадь деревляный не споминав им, бо там ниє ситуації де бы ся мӯг теоретічно писати апостроф, бо там якраз маєме протезу (щи єден звук). Тай плус исе відео было ож ци треба писати сякый знак ипен у русинськых словах, а не в украйинськых. А тко пробує писати по-нашому та запхне туды м'ясо замісто мнясо та тото вже, перебачте, не до мене)

@And7Rus 3 ай бұрын

дяка, цімборе. . . Бо то пак майваловшно ми до рудного трибу вростати: мої прадідикьі вуйшли з Тиси йще 1731 літа у Черлену Рутенію (над Стільско наших білих хорватув) - товто ми фурт тарчовати йщи моц а моц.