Запрошуємо вас до нашого театру Cult, що знаходиться у центрі Києва. У нас ви зможете побачити унікальні, експериментальні та класичні вистави українською мовою. Підтримуйте сучасну драматургію і до зустрічі у нашому театральному просторі. Переглянути афішу, придбати квитки та доєднатися соціальних медіа театру можна за посиланням: mssg.me/3gri3 У нашій закритій спільноті ви можете отримувати бонуси і ексклюзивний контент від проєкту за допомогою функції спонсорства mssg.me/kx84q Долучайтесь до нашого закритого літературного клубу, де ми зустрічаємось 2 рази на місяць: онлайн та офлайн. На зустрічах ми детально пропрацьовуємо заздалегідь обрані книги та покращуємо якість розуміння матеріалу. Щоразу у вас є можливість обрати: бути слухачем або доповідачем. Щоб взяти участь: t.me/cultlitclub
@Andrii19735 ай бұрын
Дякую захисникам України за мужність і героїзм, дякую автору за працю.
@irenkravchuk62655 ай бұрын
Дякую, пане Віталію, ми дуже потребуємо Вашої праці, в Україні є інтелектуальна спільнота і це так приємно, що саме така молода людина зрозуміла це.З нетерпінням чекаю Ваших передач.
@IrynaHodynaUkraine5 ай бұрын
Дякую! Обожнюю ВАС! СПОДІВАЮСЬ І ВІРЮ В ПРЕКРАСНЕ НАЙБЛИЖЧЕ МАЙБУТНЄ ДЛЯ НАШОЇ УКРАЇНИ, КОЛИ БАЧУ, ЩО І ЯК ВИ РОБИТЕ! ЩЕ РАЗ ДЯКУЮ!❤
@MilaMelissa3 ай бұрын
«Тіні..» зі мною ще від шкільних часів. Я маю цей твір вдома і перечитую раз на рік, кожного разу відкриваючи його наново для себе. Фільм подивилась, не відриваючи очей та уваги. Дуже сподіваюсь, що Коцюбинський оцінив би його. Я родом зі сходу України, але потрапивши в Карпати, на рівні крові відчула їх магію. То місце сили, яке досі зберігає дух наших предків. Дякую вам за випуск!
@Раїса-г9е5 ай бұрын
Для мене цей фільм завжди був складним і незрозумілим. Дякуючи вашому відео, та ще кільком нашим українським сучасним ютюб каналам, які розповідали про "Тіні забутих предків" прийшло і розуміння, і захоплення, і емоції, які фільм викликає.
@ViterZHir3 күн бұрын
Дуже цікавий і глибокий огляд
@Halynabratchenko20 күн бұрын
«Тіні забутих предків»- змінили мій світогляд ❤ Змінили вже в цей час, раніше проходив повз мене даний шедевр.
@IrynaVlasenko5 ай бұрын
Дякую за відео про Тіні забутих предків. Фільм геніальний. Більшого емоційного потрясіння після перегляду фільму я не відчувала.
@ВалентинаХодаковская-ь6р5 ай бұрын
Мене «Тіні» дуже складний фільм. Але дуже цікавить все що про цей фільм. Вражають так багато деталей, природа, краса. Тому очікувала цей випуск. Дякую
@СтеценкоЛариса5 ай бұрын
Дякую від усієї сім'ї! Хай квітне український ютуб!
@ОлегДорошенко-ш1к5 ай бұрын
Дякую вам за роз'яснення. Дуже приємно що є український контент. Слава Україні 🇺🇦
@oksanalupan73995 ай бұрын
Дякую Вам за чудовий контент! Нещодавно вдруге подивилась фільм. І моєму захопленню роботою режисера,оператора та акторів немає меж ❤!
@svaroyaro4 ай бұрын
Дякую за розвиваючий контент і оновлений погляд на класику. Це спонукає заново знайомитися з класикою, перевідкривати її для себе і дивуватися!
@natadida5 ай бұрын
Чому ви жодного разу не згадуєте художника Георгія Якутовича, який є таким же творцем фільму, як і Параджанов і Іллєнко? Адже саме він знаходив ті неповторні види і зробив величезний обсяг роботи при підготовці до процесу зйомки. Вони втрьох, як свята трійця в контексті створення цього фільму-шедевра.
@Cult-Vitaliy-Stetsenko5 ай бұрын
нажаль з наших джерел я не зрозумів важливість цієї вкладу цієї людини. Дякуємо за увагу та що підмітили!
Суепр-випуск, дякую! Тепер захотілося і перечитати, і передивитися!
@andreberezovskiy5 ай бұрын
Дякую Вам за дуже файне, цікаве, корисне та пізнавальне відео!!! Як завжди Топ!!! Карпати це гіпер круть!!!
@Horobez55 ай бұрын
Серце крає важкий біль сумної долі людської
@Maryargat3 ай бұрын
Дякую за цікавий розбір. Коли дивилася фільм у дитинстві, то нічого не зрозуміла. А й зараз він мене заводить в якийсь напівтранс.
@nastyapertsovych56955 ай бұрын
Хай квітне український Ютуб! Велика подяка і шана за Вашу працю!
@РусланДанилюк-ф7щ5 ай бұрын
Дякую за контент!!!
@NataliiaDresviannikova5 ай бұрын
Відео дуже сподобалось. Дивлюсь вас постійно
@ОлегГречка-ю5ъ5 ай бұрын
Дякую!!!
@IVWOR5 ай бұрын
Дякую !|!
@ВолодимирДубравський5 ай бұрын
Параджанов і Коцюбинський генії своєї справи. Пишаюся, що живу на землі, де вони творили й жили.
@NoOneKnowNoOne5 ай бұрын
Прекрасно дякую
@yurii4755 ай бұрын
Дуже вам дякую!
@usertyfoonАй бұрын
Раджу почитати повість, а потім дивитись кіно❤
@konstantinperepelycia46025 ай бұрын
Дякую Вам за дивовижну розповідь про Карпати, про літературні та кінематографічні українські шедеври, про ті корисні історії, які ви знаходите для глядачів!
@GaliaGenik5 ай бұрын
Дуже дякую...
@tatyana_wlasova_UA5 ай бұрын
Україні совок залишив кіностудії, як знімальні майданчики. Так було для Таліна. Одеси. Коли ВСІ КІНОСТРІЧКИ БУЛИ КОНФІСКОВАНО, нам відкритим текстом, матом, показали наше місце. Я це пам'ятаю. До слова. До теми. Матюками крили мої родичі відверто розказуючи та показуючи... Я ще тоді практично вже з ними не спілкувалась. Бо вони скаженіли, коли я показувала (тоді ще червоний) паспорт з графою: національність. Із всієї нашої сім'ї - за виключенням мене - всі звалися РУССКИЙ. Ніякої літератури. Ніякої музики. Ніякої науки. Ніякого мистецтва. Вибачте. Ви просто не чули що писали, казали показували, трактували "параджанов + тіні". Цей кілок і досі у мене в мозку сидить. Це тоді я була ввічлива, терпелива, всіх вислуховувала. Це не той випадок. Треба було морди бити незважаючи на "старість".
@justinemot22825 ай бұрын
Тоді був такий час, що надто сильно пики бити не можна було. Добре, що ви себе зберегли і, водночас, зберегли, а може ще й зміцнили свій стержень!
@yuriy53765 ай бұрын
Чи плануєте коли-небудь розбір "Я (Романтика)"?
@LuchioRimanec4 ай бұрын
Дякую, пане Віталію за працю. Слава Україні!
@tomsoer69994 ай бұрын
У першу чергу я хочу висловити вам свою повагу і подяку за якісний контент а вже в другу мені булоб крайні цікаво почути вашу думку про кіно фільм "Втрачена грамота" знятий Довженком у 1972 році за мотивами творів Гоголя.
@NetleKiss5 ай бұрын
Слів немає!!! А повість обовʼязково прочитаю!!!!
@МаріаннаПоважняк5 ай бұрын
Для мене «Тіні забутих предків» це єдине з української класики, що можна перечитувати безкінечно, будь-коли, будь-де і з будь-якого місця у тексті =) Про кінострічку Параджанова не говоритиму. Не тому, що фільм не вартий уваги. Фільм потрібно побачити хоч один раз в житті, щоб спіймати відчуття духу не лише тієї епохи, про яку він, але й тієї, в якій він. А повість парадоксальним чином лежить поза часом і навіть поза Карпатами =))) Перечитавши за життя «Тіні забутих предків» разів з десяток, я так і не знайшла відповіді на запитання: про що цей твір? І чи не краще покинути усякі спроби збагнути текст, який здатен підвести до такої внутрішньої безодні, про яку спершу й не здогадуєшся. Отож замість осмисленої інтерпретації кожне перевідкриття «Тіней…» залишало лишень купу розрізнених фактів. Факт перший - «Тіні…» і автор. Михайло Коцюбинський не належить до авторів, яких хочеться уважно слухати і дослухатися. Все через войовничий прозелітизм, спроби навернути кожного на шлях істинний, а часом і відверте ґвалтування літератури заради ідеологічної «повістки». Майстерно володіючи словом, автор нестерпно часто на сторінках своїх творів розмінює божественний дар на маніпуляції і популізм. Але, диво, «Тіні забутих предків» писав якийсь інший Михайло Коцюбинський, ніякий не креатор «Фата Моргани»… Факт другий - мова має значення. На якомусь із численних перечитувань повісті навіть здалося, що автор так зачарувався лінгвістичними розвідками, що ввів нас у спокусу вигадування задумів. Правильно обрані, вміло огранені, досконало відмірені діаманти гуцульської лексики і морфології. Чи не це творить усю магію поза Гоґвортсом? Кладовище сюжетів не лише у Борхеса. Найочевидніший літературний патерн, який проглядається через усю повість: щойно починає вирізнятися слабкий обрис сюжетної нитки - автор вириває із наших рук рятівний моток і пускає блудити серед смерек. Оскільки ж то не звичний Коцюбинський, а ексклюзивний, лишень для «Тіней…», то й сам наче блукає десь поряд… Може, так само як змив він в Криворівні в льодяних гірських потоках увесь «соціалізм», так й позбувся на час професійних шаблонів, законів драматургії, принципів сторітелінга і сотні інших нудних речей. Казати, що в «Тінях…» багато природи і нескореної дикості Карпат, то як воду мокрою величати. Але тут ще й скільки музики! Підозрюю, що цей факт слідує прямо із попереднього. Може в цій композиції більше від сонати, ніж від оповідання. Містика чисел. Гугл переконаний, що «Тіні забутих предків» і «Лісова пісня» написані в одному році. Сумніватися не компетентна. Та ж дивно як, що ті пунктирні, широкими мазками, пов’язані в сюжет події, які вдається розгледіти у Михайла Михайловича, і драма Лариси Петрівни - основний диптих української літератури, містично-феєричний інь-янь. Дві віддалені, не схожі між собою світоглядні системи, які синхронно встряли в спільний дискурс? І якби ж то лишень перегукувалися чи відсилалися один на одного. Ні! Стоячи поряд, вони створюють нову композицію, то заливаючись спільним мотивом, але частіше - протиставляючи свої партії темам опонента. І ось вже Евредіка-феміністка з боєм виламує ворота Аїда, щоб врятувати свого Орфея, та опиняється в світі, який остаточно спаскуджено гріхопадінням Івана. В той час як перевертень Лукаш все ще надто пасторально-казковий, щоб усвідомити фатальну роль нявки в своєму житті… Факт, знайдений у відео, дякуючи Віталію. Слово-підказка: імітація. Якщо задуматися, то в «Тінях…» не лише шлюб Івана та Палагни - імітація любові й подружнього життя. Магія Карпат, поетично-мітичний світ природи, який так щиро, яскраво і натхненно переживає юний Іван - живі, йдуть немов з самого нутра землі та людської душі. До кінця стає все більше імітації і обману, мертвих ритуалів, невігластва і марновірства. Здавалося би форма залишається та сама, але гасне і остигає щось внутрішнє, старішає, черствіє. Справа ж не в тому, що Палагна - гірше Марічки, не в тому, що вірити в мольфара - дурніше, ніж вірити в Щезника. Іван з віком щось втратив і то екзистенційна трагедія… Коцюбинський, підозрюю, втратив теж, інакше би його слово не звучало так пронизливо, мов крик жаху того, хто ось-ось зустрівшись поглядом з великим богом Паном.
@Олексій-у8ш5 ай бұрын
👋👋👋👋👋👋
@zakharsymchych68765 ай бұрын
У мене вдома є деревʼяний підсвічник, який був в цьому фільмі)
@jdeyneko5 ай бұрын
В далекому 1993 році нас, учнів ПТУ вчителька водила в музей Коцюбинського у Чернігові. Ми дивились цей фільм. Але нам дурнуватим підліткам це було максимально нудно і не цікаво. Ніхто не дивився уважно. За цю тему всі учні отримали 2 бали.
@jdeyneko5 ай бұрын
Автору каналa, велика дяка.
@mykhailom30465 ай бұрын
Памʼяті Ірини Фаріон
@artemgordovenko81395 ай бұрын
Ніколи не бачив живого гуцула. Тіки з екрану. Цікава скільки цього народу по відношенню до населення України
@Archan1s5 ай бұрын
Тло, а не background
@ФедірСуслін3 күн бұрын
Занадто нудно
@Onujj445p5 ай бұрын
Найкраще що ми робили за останні 100 років було в совку, от і робіть висновки. І то, це найкраще не вийшло за межі нашого села. А зараз так взагалі, вишиванка то наше все. Бердник намагався вийти за ці рамки, хоч і з нашим колоритом, хочаб намагався, і знову ж таки це в совку було. Останні 30 років злили в унітаз, хоча ні, одразу в помийну яму, бо ватерклозет то для нас занадто розумна річ.
@владимирлитвиненко-ц5л5 ай бұрын
А за останні 200 років не тільки в совку. До того ж Західна Україна в 100 річну рамку не вкладається. Розстріляне відродження це всупереч совку. А останні тридцять років було послідовне нищення національної культури і вишиванка це символ незнищенності.
@svhash24725 ай бұрын
Їбобо? Скільки вбитих митців та науковців у радянські часи!!! Скільки нествореного, ненаписаного, втраченого, забутого!!! Скільки господарів (фермерів по сучасному) згноєно і вбито!!! Те, що будувалося в руслі всесвітнього технічного розвитку і завдяки, нерідко, вкраденим технологіям ти називаєш найкращими здобудками?
@Onujj445p5 ай бұрын
@@владимирлитвиненко-ц5л добре, неприємно що в совку все наше найкраще, то візьмемо рамку років 700, а скоріше і набагато раніше, пшениця, продаж рабів і жінок, це основне що тут робили, все що розумне втікало бо рабам розумні непотрібні. В совку Українські книжки видавалися мільоними тиражами) вишиванка то примітивний одяг бідних селян, грубо кажучі це вишивка рушників, занавісок і простирадл і тд. Від бідності людям пииходилось з цих простирадл шити одяг, тоді як у кого були гроші намагалися купити костюми з краватками. Вбрання рабів)
@_IpOKe3_5 ай бұрын
Розкажеш це Магучіх, одоробло проплачене!
@Onujj445p5 ай бұрын
@@svhash2472 так, ви праві, совок був огидним і потворним, багато зла. Зараз про інше, якщо взяти до уваги період совка, потім порівняти що було до совка в такий же проміжок часу і сучасність після совка, то виходить що в совку були наші найкращі часи в сенсі культури, винаходів і тд. До цього і зараз це жалюгідно.
@Shadwd5 ай бұрын
Так жодного разу фільм і не подивився. Глянув пару оглядів на Ютубі. Не розумію, в чому "геніальність"? Фільм нудний і застарілий. Багато хто про фільм чув, але мало хто бачив. Не думаю, що цей "шедевр" широко відомий за межами України (крім вузького кола кінознавців), у порівнянні з фільмами тих часів того ж Фелліні чи режисерів французької "нової хвилі". Камон, ну, зізнайтесь самі собі, що багато хто з нас читав повість і дивився фільм через силу, "для галочки", бо всі ж дивились, а читати у школі вчителька укрлітератури примушувала😐 Сам цю повість у школі читав, а зараз пам'ятаю лише прізвища родин і те, що Марічка втонула у річці під час весняної повені. Не маю бажання ані дивитись фільм, ані перечитувати повість...
@White777Rabbit5 ай бұрын
Ну, камон, зізнайтесь собі, що в інших людей може бути інше ставлення))))
@bisaltes31064 ай бұрын
Хахаха, а комент настрочив
@legaladviser56835 ай бұрын
Ведучий називає себе в множині...це лякає...наполєон чи не визначився зі статтю ?
@irenkravchuk62655 ай бұрын
По-перше, пан ведучий працює з командою, по- друге в наукових працях не прийнято вживати першу особу однини.Перш ніж щось писати треба хоч щось прочитати, а не демонструвати своє невігластво.
@Cult-Vitaliy-Stetsenko5 ай бұрын
важкі часи призводять до загострень )
@glebchek_hlebchek5 ай бұрын
обожнюю ваші відоси ❤️🇺🇦 чому до речі не розказали про підбір акторів якому хотіла завадити проклята, горіти їй в пеклі, московицька "власть"
@slv4525 ай бұрын
30 років совка нема, а шедеврів не виникає, може не в цьому проблема?
@yarynataras62235 ай бұрын
За ці 30 років якраз активно працювали над русифікацією України. Фільми, музика, література - все мабуть на 80 % російське. Ті низькопробні серіали і фільми, що знімали в Україні - все знімали з метою запуску на росіі. Чи я захищаю тих "творців"? В жодному випадку. Я і не дивилася і не слухала того. Бо в мене завжди був вибір і можливість дивитися продукцію європейських країн чи США. Я радше ставлюся до них, як до невігласів, які обрали "какую разніцу , ліш за дєнгі." І хвала тим, які створювали якісний український автентичний продукт, попри відсутність слави і грошей. І коли це ще не було мейнстрімом! І ще додам, немає чогось такого, як відсутність таланту чи його присутність залежно від нації. Всі люди мають приблизно однакові здібності. Просто одні це розвивають, інші ні. Тарантіно теж не став би топ-режисером, якби не працював у прокаті відеокамер, де мав доступ до мабуть всіх фільмів світу. І звичайно, якби не народився і жив в країні, котра має Голівуд.
@tannushka59925 ай бұрын
😂😂😂😂 о, вєлікій совок, только прі ньом бьілі шедеврьі 🤦♀️