СУБУРБІЯ: Як ваш приватний будинок руйнує місто?

Де живеться краще: у квартирі чи в будинку? Сьогодні розкажу, як приватний будинок у місті шкодить місту. Що таке субурбія і чому в Україні нема шкільних автобусів?
🔥Збір для медиків: send.monobank.ua/jar/8pXwyr1DTn
👩‍💻Посилання на пост: reelC3CjTe...
📖Промокод на знижку 10% на книги CANaction: «Ivanna»
canactions.com/uk/books/
🥰Підтримати мене:
Патреон: patreon.com/ivanna_malii
Buymeacoffee: www.buymeacoffee.com/ivannamalii
Монобанка:
send.monobank.ua/jar/5X38fcqbvu
Приват: 4149499349514073
Пошта для спрівпраці: [e-mail]
00:00 - вступ
00:41 - автомобілі
03:06 - ментальні проблеми
04:57 - збір
05:23 - соціальна ізоляція
06:03 - стан вулиць
06:33 - неокупність
07:15 - вартість
08:38 - історія
10:32 - мурашники
11:18 - тест на хороший район
11:51 - чому ми любимо міста?
12:36 - що будувати натомість?
14:40 - промокод
15:11- прощання
Music track: Onion by Lukrembo
Source: freetouse.com/music
Free Vlog Music Without Copyright

[@prostoduvlys599]

Виріс в приватному будинку. В мене було щасливе дитинство з купою інших дітей. Зараз живу в приватному будинку і не уявляю як люди можуть жити комфортно в квартирі.

[@yuliazelenina9121]

Тут питання більше в тому, що для кожної типи забудови є місце, приватні будинки в місті суперечать самій ідеї міста. Я теж люблю приватний будинок і надалі їм йому перевагу, але в селі, а не у великому місті, де я все одно не буду мати тиші та природи.

[@vadymmakukh4385]

Підтримую!

[@Deneb1212-ne5pt]

Приватний будинок завжди буде краще. Меньше забудо меньше шуму. Чистіше повітря. Є можливість ставити різні речі такі як лодки і в приватних будинках як правило більше прводиш часу в на повітрі чим в багато забудовах. Банально після роботи ніхто не буде спускатись щоб поугуляти в сквері з багато поверхівки зимою - в той час в приватній забудові вийти на вулицю займає 10 секунд. Таке явище як возити новодароджених по вулиці взагалі відсутнє, бо мати знаходиться відразу на першому поверсі і може прогулятися по своєму дворі. І так далі ...

[@Deneb1212-ne5pt]

До речі забув: в приватних будинка сусіди знають на багато краще один одного чим в багато поверхівках. Причина проста в приватному секторі потрібно завжди знати сусідів бо це єдині люди до яких ти можеш звернутися за допомогою. І які швидко її нададуть. В багато поверхівках цієї потреби немає бо є ЖЕК і другі служби які забовязані щось а не сусіди. Ви звичайно можете записати це в мінуси, але це дизлайк за диз іформацію )

[@pruchay]

Багато людей з квартир теж не уявляють як можна жити в тих приватних будинках - зараз поясню в чому суть. В квартирі у тебе достатньо площі для життя (погодьтесь, що для родини з 3-4 осіб достатньо 70-100 м2), зазвичай вся площа активно використовужться. В квартирі набагато менша комуналка, зазвичай краще розташування і найголовніше, це відсутність додаткової роботи по дому. Адже в приватному будинку потрібно приділяти увагу подвір'ю: газон, прибирання і так далі. В квартирі робот пилесосу поїздив, пилюку раз на місяць протер і все. При цьому живучи в квартирі можна ще й без автомобіля обходиться - одні плюси. Ще в квартирі тепліше.

[@ARTEM__S]

Як на мене все навпаки, я нікого не знаю в місті, навіть сусідів на поверху, а от коли жив у будинку я знав усіх сусідів, і завжди спілкувалися. А от у місті як раз і почуваюсь самотньо.

[@sergeibatiuk3468]

Мені здається, що є дві крайності - дуже великий ЖК-хмарочос та субурбія, обидві мають таку проблему. Комфорт десь посередині

[@DMG07]

Але ж не потрібно місто перетворювати на село

[@sergeibatiuk3468]

@@DMG07 А де тут про таку потребу?

[@Bliznayshka]

ви взагалі не розумієте про шо говорите, скільки років ви прожии в удинку і скільки в квартирі

[@sergeibatiuk3468]

@@Bliznayshka А ну розповіси, як людина, яка розуміє

[@viacheslavshakhov3451]

насправді люди в міській забудові більш самотні, найкомфортніші умови для життя пропонують СМТ або маленькі містечка, відносно дешеве житло і відносна цивілізація. А взагалі кожному своє. Хто хоче свій двір, нехай живуть в селі поруч з містом

[@viacheslavshakhov3451]

І до речі, в школу в смт ходять пішки, вся справа в плануванні. Магазини в 5 хв пішки, школа, дит.садочки, парк і т.д. пішки можна ходити.

[@Bliznayshka]

мова у відео про Київ, ну до чого туту смт

[@yariklviv8936]

@@Bliznayshka Тому що тут Київ тільки як приклад, як і Америка)

[@romanshubenko6753]

Після 23 років життя на 7 поверсі переїхав за місто у приватний будинок, де є купа життєвого простору, де велика житлова площа, де не маленька ділянка. Ніколи не жалкував. Набагато краще жити поряд з лісом, ніж дивитись у вікно на сусідні багатоповерхові будинки. У магазин, школу можна поїхати на авто, самокаті, велосипеді.

[@fedirbokhovchuk7022]

ви розглядаєте і противопоставляєте два дуже екстремальні кейси - мурашники з багатоповерхівок (де насправді діти не спілкуються у дворах) та американський субурбан. Але наприклад в Нідерландах чи Британії, теж основна частина сімей живет в таунхаусах чи коттеджах ніяких проблем немає. Проблема з американською сабурбією не в тому що це приватні будинки, а в тому що згідно їх земельного права в житлової забудові немає ані шкіл, ані кафе, ані магазинів. Київський праватний сектор має величезний потенціал шоб стати чимось на кшталт лондонського Insligton

[@negan157]

Повністю з вами погоджуюся.

[@ivansmit1074]

Контраргументи до вашого відео. В захист приватної забудови: 1) Дачні масиви в Києві, які ви вказували - це радянське вирішення проблеми того, що жителі квартир хотіли мати свій кусок землі, свій будинок. Тобто самі міщани і створювали таку забудову. 2) Той приватний сектор який є зараз в межах міста - це вчорашні села, до кордонів яких підійшла багатоквартирна забудова. Досить дивно чути що жителі цих сіл в чомусь винні. 3) Шкільні автобуси в нас є. І досить багато. В селах, райцентрах, невеликих містах. І вони теж жовті. 4) Приватний будинок - це можливість створення комфортного життєвого простору. Нормальна акустика, нормальна площа кімнат. Можливість вибору архітектурного стилю будинку який подобається, це свій двір, сад, газон, грядки, гараж для авто, і ще багато дрібниць, які недоступні в квартирі. 5) Мати своє авто - це життєва необхідність. Війна це показала. Також авто - це можливість заробити кошти. Це комфорт, це відчуття свободи. І приватний будинок дає можливість мати нормальний обладнаний гараж. 6) Приватний будинок - це можливість побудувати кризостійкі інженерні системи. Своє опалення, своя електрика, своя вода. Я бачив людей які того року ставили буржуйку в квартиру, а потім плюнули і виїхали з країни як біженці. Тобто, жителя квартири видавили з країни, а житель приватного будинку залишився. 7) Приватний будинок з присадибною ділянкою дає можливість мати своє продовольство. Тобто - не поверти з голоду в часи криз. Типовий житель квартири просто емігрує з країни. Житель приватного будинку залишається. 8) Приватний будинок стійкіший до арт обстрілів. Можна мати свій підвал-бомбосховище. Коли є попадання в багатоквартирний будинок, є ризик обвалу всього під'їзду. Такі самі ризики і у випадку виходу газу. 9)В багатоквартирному будинку часто є ризик постраждати від неадекватного сусіда. В приватному будинку такого ризику немає. 10) Приватний будинок дає можливість створити на своїй ділянці якесь невелике виробництво. 11) Приватний будинок дає можливість мати своє житло в умовах коли недоступні кредити на покупку квартири. Тому що приватний будинок можна побудувати власними руками. Спочатку времянку, одну секцію, а потім добудовувати будинок по мірі надходження коштів. Тобто, в нашій країні, будівництво свого будинку - це форма кредиту в умовах кризи, яка є звичним явищем. Квартиру ж, сам не побудуєш. Люди які думають лише про квартиру, в умовах коли її неможливо купити в кредит, просто емігрують з країни. Житель приватного будинку залишається. 12) Квартира - це обмежувач народжуваності. Відсутність лишньої кімнати в квартирі є причиною не народжувати ще одну дитину. В той час як приватний будинок не лише як правило сам по собі є більшим по площі, а й дає змогу добудувати площу при потребі. Таким чином приватний будинок працює на підвищення народжуваності, а квартира - на зменшення. 13) Приватний будинок по вартості не дорожчий за нормальну, комфортну квартиру. Квартира може бути дійсно дешевшою лише якщо будувати неякісно і не комфортно - по 25 поверхів, з диво акустикою і т.д 14) На рахунок спілкування - немає ніякої проблеми в цьому. Пройтися кудись до знайомого хвилин 10, чи проїхатись - не проблема. Та й їхати не завжди треба - магазини з кавою є на кожному проходняку. 15) Проблема субурбій в США йде від їхніх обмежень в правилах забудови. І американці це зараз вирішують. Є багато відео з їхніх каналів на цю тему. Суть тих обмежень - в них заборонено в субурбіях будувати комерційні заклади - магазини і тд. Через це є потреба далеко їздити по елементарні послуги. Але їх проблему досить легко виправити. А от нашу крайність з багатоповерхівками виправити набагато важче. хіба що зносити в рамках реновації і будувати будинки з меншою поверховістю. 16) Насправді - я не проти міської забудови багатоквартирними будинками. Просто я за те, щоб давати людям вибір де жити. А не заганяти в крайнощі. 17) Альтернатива суцільній міській забудові - місто з ядром навколо транспортних магістралей і рекреаційних зон. Транспортна магістраль - автодорога, трамвай, авто, швидкісний автобус, велодорожки. Забудова на кілька кварталів від магістралі - багатоповерхова. Чи далі від магістралі - тим менша поверховість, аж поки забудова не перейде в приватну. Між багатоквартирною забудовою і приватним сектором закладається паркова рекреаційна зона. І лише після парку йде приватна забудова. Тобто, місто стає лінійним, і міська забудова росте по транспортним артеріям. А подалі від магістралі - приватна забудова. Таким чином зберігається інтереси різних уподобань в питанні де жити. 18) Але приватний будинок - це топ.

[@tetiana9563]

з приводу машини згодна на 100%

[@user-yj4gt3rk4r]

5)Ваш автомобіль вас не врятує,якщо ви пападете в оточення.УЗ вивезла більше людей чим приватні авто.

[@user-yj4gt3rk4r]

В мене друзі переїхвли з приватної забудови 50 км від Києва у квартиру.Бо опалювати будинок 10-12 тисяч грн на місяць.Ви хотіли великий булиное.Діти в школу ходять в Києві бо на місцеіості шкіл немає гарних.їх треба возити і це самому.на роботу їздити,а це.час і залежність.40-50 тисяч аіто набігує.в.рік.Тобто вартість транспорта із пальнис і амортизацією влітає і копійочку.

[@user-yj4gt3rk4r]

Захворів в Київ.В місцевості є пункт прийому лікаря і все.Пожежна приїде через 20 хв як і швидка,а не чарез 5-10 як в Києві.

[@user-je5yg8oz3u]

9)В багатоквартирному будинку часто є ризик постраждати від неадекватного сусіда. В приватному будинку такого ризику немає. - Ну це явно мінус. І там, і там неадекватний сусід, якийсь умовний алкоголік із сокирою, може напасти запросто - якщо не вломитися у двері, то підстерегти під дверима чи під ворітьми.

[@hanna3879]

я жила в приватному секторі великого міста і це все було геть не так як ви розповідаєте) школа, зупинка, магазини, кафе знаходяться досить близько і доступно, а спілкування з людьми було значно більше ніж в київській 30-поверховій палці де ніхто нікого не знає; в мене було класне дитинство з купою дітей і дуже активними іграми на свіжому повітрі; і взагалі це дуже дуже крута штука коли ти живещ в своєму будинку із садочком але при цьому живеш в місті, якби це було щось погано навряд у нас і в Лондоні так були б поширені таунхауси і приватні будинки в місті. і щодо несамостійності теж це не так, я з 10 років була дуже самостійною, їздила через півміста сама громадським транспортом в нову школу (не тому шо я незручно жила а ліцей був кращий в місті), з 12 років ми з подругами вже гуляли по кафе; навпаки мені подобається що приватні сектори дають повітря в місті, бо ці щільні міста дуже не подобаються, на умовних позняках просто не хочеться знаходитись, ну як на мене, це бетонні джунглі і це тисне на голову і потім кожен перший ходить до психатерапевта; натомість окремі райончики приватних секторів - це одне з найкратіших способів життя в місті поєднуючи переваги спокійного життя в будиночку але при цьому не уїзжаючи в село; думаю для нашого довкілля це теж значно краще.

[@red-vi5395]

В мене аналогічний досвід. Захотіла гуляла на природі, захотіла пішла в центр міста, ну або поїхала, дивлячись куди саме. А зараз живу в невеликому місті в квартирі, і мені здається потроху схожу з розуму. Хочу більше приватності, менше всіх цих звуків з сусідніх квартир та вулиці.

[@ro_urban7727]

проблема відео в тому, що українські урбаністи звісно ж учаться на досвіді західних, звідки ця тема до нас і прийшла, часто саме американських. Звідти і беруть свої знання про проблеми субурбії, якої в такому вигляді в нас по суті і не було ніколи. Чи є сенс це взагалі транслювати на нашу аудиторію? та можливо з ціллю профілактики, так щоб не скочувались з крайності в крайність, але в наших теперішніх реаліях це звісно трохи дивно звучить, погоджусь. Хоча і у нас зароджуються проблески субурбії, просто немає ще покоління яке на такому виросло)) але іноді коли їду до когось в гості в новітніх забудовах передмістя, то складається враження, що в цих нових будинках з величезними парканами в майбутньому буде швидше повний ефект субурбії описаний в відео, чим та простота до якої ми звикли в дитинстві))

[@illsmashitwithahammer]

Все життя прожив у багатоповерхівці. Потім півтора роки жив в селі в приватному будинку. На все село людей було менше ніж в одній нашій багатоповерхівці. Але в результаті я спілкувався з більшою кількістю людей в селі (і навіть в кількох сусідніх), ніж в Києві. Бо в селах і ставлення інше одне до одного, і потреби постійно якісь є - а відповідно і знайомишся з багатьма швидко. Хоча це теж залежить сильно від регіону і людей… Тож головний висновок - не важливо яка забудова, важливо які у людей традиції і ставлення один до одного. І субурби нью-йорка дуже відрізняються від субурбів мінесоти, якщо вірити американським серіалам :)

[@Botkiller666]

В Україні є шкільні автобуси. Тільки щоб їх побачити - треба не в Києві жити. Доречі дуже схожі на американські - теж жовтого кольору і з написом ДІТИ на весь автобус, принаймні у нас у Запорізькій області.

[@aijokes666]

В Житомирські в бабиному селі бачив такі

[@FuturePerfectEnglish]

У моєму рідному місті була елітна гімназія з власними автобусами.

[@Olus22]

У мене в Франківську був шкільний автобус 😁😊

[@sichkar_andrii]

Зі свого досвіду скажу, що проживати у вдалій частині такої субурбії - саме задоволення.10-15 хвилин пішим ходом до супермаркетів і центру міста. При цьому мені до свого університету була 1 година їзди громадським транспортом. При тому, що університет в центрі Києва, а живу я і близько не в Києві

[@Bliznayshka]

це лище через те що в нас лише два таких клаптика в Києві і вони вдіносно не велоикі, уявіть аби весь Київ таким був? скльіки ви часу витрачали на поїздку до супермаркету?

[@sichkar_andrii]

@@Bliznayshka я не в Києві живу) мені до Києва хвилин 20 їзди

[@dubdadabooda1038]

Просто це вже не американська субурбія, де в пішій доступності немає НІЧОГО. У вас це вже класичне європейське передмістя чи мале містечко: є і свій дворик, і магазин неподалік, і свій невеличкий центр у пішій доступності, з ресторанчиком, супермаркетом, базаром, автостанцією, кіно, поліцією, лікарнею й райадміністрацією. І автобусом/електричкою до більшого міста чи трамваєм до центру міста з більшими лікарнями, кіно й офісами.

[@dubdadabooda1038]

@@Bliznayshka Київ не дуже вдалий приклад, бо його природнє зростання дуже пошкоджене совком і постсовком, коли люди мусили за роботою тікати зі своїх прекрасних містечок, міст і сіл. Одна справа, коли тікали звідти свідомо, бо мало місця розвернутися своїм ідеям - а інше, коли змушені були, хоча з радістю би лишились жити на батьківській землі.

[@po_alina]

​@@dubdadabooda1038так а сенс тоді бороти субурбії, якщо українські субурбії зовсім не такі, як американські? В українських зазвичай є магазини, кафешки, громадський транспорт. І це однозначно комфортніше місце проживання, ніж в квартирі. Маю можливість порівняти.

[@user-jt4ty8fi8r]

Я виріс в невеликому місті з переважно приватним сектором, а потім переїхав у Київ і живу тут вже 19 років у різних районах. Так можу з власного досвіду довести, що спілкування було більше, коли жили в будинку, батьки зараз там живуть, то вони постійно спілкуюттся з сусідами і ходять в гості один до одного. У Києві, райони Академ, Троєщина, жив у 9-10 поверхівках, то люди навіть у під'їзді не завжди вітаються, діти сидять по квартирах в ігри грають на компах і коли ми з дружиною виходимо в парк, то на 300т населення району там досить мало людей... Просто цитувати американский досвід і переносити його на Київ - не зовсім вірно, як на мене. Те що на місцях дач побудували будинки, то історично так склалося, бо там тоді і близько не було висоток. Зараз люди в еру соц мереж взагалі менше спілкуються. Ви з сусідами своїми часто зустрічаєтесь, щоб поговорити?

[@vadymmakukh4385]

та вона не жила не коли, тож прост теорію розповідає та ще й з прикладами США )

[@Bliznayshka]

та не пррівнюйте ви містечко з котеджними містечками це різні взагалі речі, в містечку все є в котеджних лише будунки з незнайомцями

[@user-jt4ty8fi8r]

@@Bliznayshka мабуть так, бо знайомий возив до свого друга саме в котеджне містечко Маєток, то там взагалі не відчувається життя, людей нема на вулицях, забори закриті, загальна територія також. Я писав більше про приватний сектор в місті де є багатоповерхові будинки.

[@modstorygamer9210]

Досвід США жодним чином нерелевантний для Києва. Всі райони з приватними ділянками виникли історично, були включені у склад міста поступово по мірі розширення між самого міста.

[@vadazvezdochot7631]

Проживаю в приватному будинку в центрі міста. (до метро 20-30хв пішки). З вікна гарний краєвид. Власне подвір`я, гараж, майстерня. На подвідр`ї дитячий майданчик (бо власних дітей 2). Ростуть фруктові дерева, кущі. Зробив грядки з помідорами/огірками/зеленню.З весни по осінь щовихідних на подвірї сміх дітей, компанія. До мене приїжають друзі з "мурашників", і діти граються разом. Є де побігати, попригати, поплавати. Також дехто з дітей в мене на подвірї перший раз побачив як виглядає кущ помідор, малина, суниця. Також друзі з мурашників використовують мій гараж як склад коліс, іншого добра яке їм зараз не потрібне. В майсерні ми з ними робимо що тільки заманеться. Після того як я пережив карантин (коли з друзями збиралися їслти шашлики, просто посидіти на природі на власному подвір`ї (коли жителі квартир навіть на дитячий майданчик не могли вийти)), та живемо в часи війни (коли перші тижні в нашому підвалі проживало 4 сімї), я не планую ніколи більше проживати в квартирі. Кожному своє. Я, як житель приватного сектору взаглі проти того щоб біля приватного сектоту будували ті свічки на 20 поверхів. Бо в нас крім побудови жк зайстройщик ні за що не відповідає зовсім. Ні за інфракструтуру, ні за комунікації. Ті ж самі вопровід/каналізація не були розраховані на таке навантаження - це спричиняє постійні ремонти мереж.

[@lalyalee6129]

Живу в передмісті Києва, (7км від міста) і дуже щаслива. Хотіла сказати що в нас є шкільні автобуси, вони збирають дітей по сусідніх селах де немає шкіл. І це не теж саме що жити в місті, ти стаєш частиною громади і знайти собі коло спілкування. Наприклад, приходити в місцевий будинок культури, плести сітки та робити окопні свічки для військових. Також знаю своїх сусідів і ходимо один до одного у гості. І навіть кавʼярні та піцерії у пішій доступності. А також ліс і степ. А до центра Києва пів години машиною, якщо без заторів)

[@Bliznayshka]

обоже, не порівнюйте містечка ітсоричні з котеджними

[@lalyalee6129]

@@Bliznayshka «обоже»? Дивна реакція, пасивно агресивна доволі. Чого це не можна порівнювати? Я живу в котеджному містечку в старому селі. Взагалі вони так в створюються, викуповується земля вже в обжитому селі/селищі. Звісно інфраструктура скрізь різна і без машини дуже важко. Ви десь в коментарях написали що в котеджних містечках всі незнайомі, так це взагалі дуже швидко вирішується. Причому я спілкуюсь з сусідами і з нових домів і зі старих з людьми хто народився в селі. І ті і ті мої сусіди.

[@uncleRu2008]

Обожнюю субурбію. Сусідів тільки справа та зліва, хавчик купуєш на пікапі раз на 2 тижня - забив фрідж і готово. Все автономно окрім електрики, блекаут не страшний - запустив генератор, вода в скважині, каналізація - біосептик. Свій сад, город. Повітря чисте, поруч ліс.

[@user-mz9gt5og6r]

Вам же блять пояснили в відео чому це хуйово з точки зору урбанізму та розвитку міст, а не з точки зору Васі якому ахуєнно забити фрідж раз на два тижні і сидіти відлюдьком

[@user-zt6yf7gj7t]

Приватний будинок це не погано. Просто забудова самими висотками та субурбія це дві крайності. Про перше вже багато говорили, субурбія (як приклад США) це не добре тому що, будувати подібне це дорого у самому місті, тому приватний сектор виносять за місто. А це значить, що вам гуляти особо ніде. В магазин на машину сідай, на работу на машину сідай. Кафе не відкриють, т.я. навіщо? Щільність людей маленька. Громадський транспорту теж ходити туди буде погано, по тій же причині. Рекомендую загуглити, що зараз будують у Європі. Смішана забудова в одному районі. Є і висотки, є таунхауси. Місце відпочинку поряд, сквер чи парк. Тобто не надто напхано і досить щільно, щоб район жив. Місто це відповідна щільність. Багато крутих речей існує саме через щільність. У селах убер ви не запустите. Суші бар також не відкриєте.

[@user-yk8pl9hf3k]

Бачила якусь тік токерку яка відкрила суші бар у селі, але це так давно було.. А так класно висловились,ну, майже переказали авторку, але ладно

[@user-zt6yf7gj7t]

@@user-yk8pl9hf3k дякую!)) Не втримався, ще до почтаку відео, накидав. Так, таке буває і навіть надихає, подібні авантюристи, яким бажаєш тільки успіху з бізнесом. Але це скоріше виключення. Якось також цим зацікавився, про забудову, щось десь читав, як вона впливає на нас, економіку, відчуття та навіть нашу культуру

[@user-bj3tu3if1k]

Хотів написати комент. Побачив Ваш і потреба відпала. Підтримую

[@user-zt6yf7gj7t]

@@user-bj3tu3if1k Дякую!

[@dmytroyehorov2905]

Є висотки і таунхауси. Але більшість 4-7 поверхів.

[@user-vc8ez3nr8k]

Вріс у невеликому райцентрі. Школа 25 хв пішки, піти гуляти до друзів які живуть за 5-10 хв ходьби теж було ок.

[@AlexFlib]

Ви в цьому відео порівнюєте супер багату країну США та супер біду країну з совка - я вважаю, що це помилково.

[@volodyakarayim]

Я живу у Львові, за 10-15 хвилин пішого ходу від площі Ринок (а трамваєм взагалі до 5 хвилин), це історична квартальна забудова, але ще з дитинства пам'ятаю, як в родині казали "йдемо в місто". Тому, не певен, чи це показник.)

[@Spitzel42]

Я жив з батьками в селі (10 хв. до міста на авто), а бабуся жила в самому місті в приватному кварталі посеред багатоповерхівок. І вона теж казала "йду в місто на базар")

[@minigun2231]

Щодо шкільних автобусів - це притаманно для сільської місцевості України, де діти з сусідніх селищ добираються до школи в якийсь один населений пункт. Це єдине що знаю про шкільні автобуси в Україні. І це ефективно з точки зору бюджету та через ситуацію із нашими занепадаючими селами

[@island1345]

я виріс в приватному будинку, але зараз живу в квартирі і планую ще в ній жити так десь років до 45, після переїхати у власний будинок) Не бачу сенсу старість проводити в квартирі

[@17red]

Я винаймала будинок в такому районі, але будинок межував з висотною забудовою і зупинкою та супермаркетами. Тобто, будинок не був заглиблений у житловий сектор настільки глибоко. І скажу, як направду, це були найкращі часи. Виїхала тільки тому, що знадобилась більша площа для проживання. Я знала усіх своїх сусідів. Навколо природа і релакс. До метро 13 хвилин тролейбусом. Зараз живу у тому ж районі, але в новобудові. Не можу передати це відчуття, коли вікна дивляться на красиві будиночки, ліс та озеро, а не у сусідські вікна чергової свічки. Не заперечую ваші тези, але про "не спілкуються сусіди", це просто не мій досвід і тих людей, які жили в тому районі. І там багато хто користувався велосипедами. Але це старий район. Це взагалі колись давно було село. Фрази "виїхати в місто" взагалі ніколи не чула. 12-14 хвилин маршруткою-тролейбусом до метро, яке за 4 зупинки від Майдану, це точно не дупа міста.

[@user-zt6yf7gj7t]

Увага! Розмова про субурбію! Змішана забудова, невеличкі будинки з висотками це нормально

[@17red]

@@user-zt6yf7gj7t а у Києві є приклад субурбії, де до супермаркету треба годину пішки йти?

[@sigridmarial6313]

​@@17red Русанівські сади, Осокорки

[@17red]

@@sigridmarial6313 там типу нові будують? Бо, здається, і перше і друге, це від початку старі хати. Осокорки колись були ж селом. Моя улюблена Мишоловка - це скарб Києва. Можливо не дуже зручно тим, хто живе заглиблений у цей район. Але якщо це його початок, то поряд АТБ, 2 Фори, зупинки транспорту, які везуть прямо до Либідської та Звіринецької (екс Дружби). Раніше напряму возили до Українстких Героїв (екс-Льва). Де ще зі спалки на межі з передмістям до центру їхали 20-25 хвилин? Заторів майже немає. До Либідської тролейбусом 12 хвилин. Я міряла. Новенький спортзал у новобудові, паб, лавка здорової їжі, магазин продовольчих товарів, шинок, салони краси, Укрпошта та Нова Пошта, МістЕкспрес. 15 хвилин і ти потрапляєш у Пирогів. Недалеко Дніпро. Під хатою лісопарк, Китаїв, шикарна система озер, дика природа. За замірами тут найкраща якість повітря. Можна глянути по карті, де моніторять екологічну обстановку. Тут прохолодніше влітку, бо багато зелені і не так багато машин. У приватному секторі не чутно шуму траси. Є ветклініка, яка працює цілодобово! Є садочок схожий на школу за розмірами. І не один. Є приватний садок. Єдиний мінус - до шкіл, як приватної, так і державних треба проїхати зупино 5-6. Сусіди активно спілкуються між собою. Так, це від початку було селом і лишилось великим приватним сектором, а поряд є кілька новобудов і є також не дуже багато хрущовок та сталінок. Але усе ж таки. Приватні сектори бувають дуже різними. На у 2010-му на Виноградарі було лише кілька Сільпо і наливайки. А зараз там вирубали сади, але бахнути Новус і Ретровіль. Та страшний ЖК Варшавський. А краще б там було все, як й раніше. Ситуацію хоча б рятували сади, а зараз тільки ліс.

[@17red]

@@sigridmarial6313 хіба це не колишні села?

[@user-sh4gf4kd2d]

Тепер я зрозумів. Пані Іванна - апологет хрущівок :-)

[@mavkahayova]

Як на мене, змінилася культура спілкування серед людей. Раніше люди всією вулицею допомагали будувати хату один одному - толока. Таким чином нова сім'я інтегрувалася до місцевої громади, перезнайомлювалися один з одним, в кінці - збиралися на велике спільне застілля. Також обряди: колядки, посівання, вечеря на різдво (коли діти носять пироги в тому числі до сусідів) - коли кожного року ви ходите до людей в гості і не раз, то ви вже точно налагодите комунікацію. Наші обряди - це не просто красиві традиції, вони виконували в тому числі роль соціалізуючого фактора.

[@Virass]

Проживаю в місті (не Київ) в спальному районі, в 7 поверховому будинку, навколо теж 7 та 9 поверхівки, район не старий, забудова 2000-2005 роки +, але за останні роки цей спальний район розростається сервісом, кав'ярнями, логістикою. Умовно з кожним днем все більше дозвілля з'являється навколо мого будинку, але спальник при цьому розростається. Одне стимулює інше. Робота в мене full remote і потреба кудись їхати в цілому вже мінімальна. Ніби все комфортно, але я все одно хочу приватний будинок через років 10-15 (наразі мені 30) в селі. Приїжджаю в гості до Батька чи до Тітки, у яких приватні будинки в селах, подвір'я велике, газончик, садочок, лавки, альтанки, гамаки і т.д. і я там відпочиваю. Бувало, що і на декілька тижнів чи місяць приїжджали і з remote роботою це зручно. Років до 10 теж ріс в селі. Так, я менше оффлайн спілкуюся з друзями, але на таких довгих проміжках часу просто вибиралися в місто щоб просто попити інколи кави, та побачитися. Можливо в розрізі навіть місяця це не критично, але мені поки подобається те, що я бачу у Батька та Тітки. Тим паче вони самі кажуть, що ніяк не поміняють будинок на квартиру. P.S. Жив в такій субурбії (приватний будинок на окраїні міста) майже 5 років, мені подобається, ніби дихається легше, хоча дійсно, коли авто недоступне, виникають незручності. P.P.S. Додивившись до кінця, можу додати, що якщо обирати між муршником та приватним будинком, я оберу приватний будинок. Не мав змоги жити в низькоповерховому щільнозабудованому місті, мій район ще тільки йде до цього, але можливо це є умовна золота серединка, поки важко сказати.

[@GiperMining]

Тут більше не про те що приватний будинок це погано взагалі, а про те що це погано саме як стратегія розвитку міста. Хочете жити в приватному будинку - або за великі гроші в місті, що справедливо за використання цінної площі. Або тоді в селі, але без плюшок міста

[@Virass]

​@@GiperMiningтак, я розумію, що в відео саме про планування міста як таке. Мені особливо сподобався критерій - якщо в місті в приватному будинку виникає поняття "з'їздити в місто" будучи вже в межах міста, значить дійсно тут щось не так. Одразу в своєму місті згадав декілька таких районів і навіть без приватного сектору.

[@pavloromaniuk7535]

Аналогічно. Все життя живу в багатоповерхівках (довелось жити як в щільних новобудовах-висотках, так і в старому фонді з 5-поверхівками і просторими дворами). Плюсів проживання в такому варіанті жодних (окрім того, що купівля і утримання нерухомості дешевше). Власним транспортом доводиться користуватись в будь-якому випадку постійно (ці магазинчики в кожному будинку не покривають потреби в якісних продуктах), усі побутові сервіси знаходяться не в межах пішої доступності. Люди з мого кола спілкування не живуть поруч (бо в 30+ хочеться спілкуватись не з тим, хто близько, а з тим, хто має схожі інтереси і систему цінностей), тому зустріч з друзями - це завжди про коммютинг. До того ж, в багатоквартирних будинках є проблеми, які неможливо вирішити, незалежно від того, скільки ти готовий на це потратити грошей (сусіди-алкаші, пездюк, що кричить за стіною, сморід на сходових клітках і т.п.). І це точно не є проблемою неправильного проектування житлового фонду. Тому, як на мене, саме багатоквартирна забудова і є лікуванням симптомів замість хвороби.

[@Virass]

@@pavloromaniuk7535 >> бо в 30+ хочеться спілкуватись не з тим, хто близько, а з тим, хто має схожі інтереси і систему цінностей Саме так, останніх рочків 5 в мене все рухається в цьому напрямку, а друзі з якими я дійсно спілкуюся все роз'їжджаються і роз'їжджаються хто куди.

[@alexandrpreys3475]

Всьо трошки навпаки: саме доступне приватне авто дало можливість виникнення феномена субурбії.

[@pruchay]

І те доступне приватне авто зробило той жах у вигляді американського приватного сектору.

[@alexandrpreys3475]

@@pruchay та вони ніби то не сильно і скаржаться. Ті ж Ільф і Пєтров свого часу дуже заздрили тому типу життя. До того ж цей спосіб існування дозволяє мати 2+ дітей, що за невеликих ділянок без городів дозволяє мати достатню кількість однолітків соціально близького стану

[@user-yy2vo7xc2l]

Є одне "але". Точніше, декілька. 1. Є велосипеди. І діти (і не тільки вони) з приватного сектора їми активно користуються. Тобто питання "далеко йти кудись" - не таке критичне. 2. Приклад сільскьої місцевості геть спростовує тези про "складно спілкуватися/знайомитися", "ні з ким/ніде провести час". У селі усі один одного знають змалечку і знаходять, чим зайнятися. Приватний сектор у місті - не виключення 3. Життя у приватному сектору більш активне, ніж здається. Бо є присадибна ділянка, якою треба займатися. А це - виходити на свіже повітря, щось фізично робити тощо. А діти ще й по деревам лазять та по прибудовам і дахам. Суцільна користь.

[@alek2735]

жив у приватному будинку, дитинство провів з усіма дітьми з моєї вулиці, ходили в гості одне до одного, а до моєї школи пішки 12 хвилин, хоча найближча школа до мене взагалі за 8 хвилин пішки була, крамниця була у приватній власності сусідів через дорогу 🤷‍♂️

[@Vitalii_Golub]

Так це не субурбія, в тому й справа

[@17red]

@@Vitalii_Golubчому? Є старі райони, де колись було село, а потім місто поглинуло його, розширюючись, і тепер приватний сектор межує з висотками, тому поряд є і садки, і школи, і супермаркети, а інколи й ТРЦ недалеко.

[@Vitalii_Golub]

@@17red тому це й не субурби. Субурби в північній Америці існують, бо в них взагалі на законодавчому рівні заборонено будувати змішані типи забудови. Тобто приватні будинки не можуть бути поряд з багатоквартирними. А ще сабурби - це обовʼязково дорога навколо групи будинків і багато ще чого. У нас є теж подібне і в там подібні проблеми. До речі зі сміттям в штатах в сабурбах теж все погано, сміттєвози приїжджають по розкладу раз у декілька днів або в тиждень, і ви маєте тримати це сміття до їх наступного приїзду

[@17red]

@@Vitalii_Golub гммм… напевно я ніколи не зустрічала у Києві чисту субурбію. Хіба що якщо глибоко залізти у приватний сектор.

[@vp6087]

@@17red типовий хохол почув нове модне англомовне слово і давай його приміряти на свій хутір. Субурбія це район 50х50 км трущобів з будинками і газоном.

[@MrVovantheone]

Завжди можна переїхати до Миколаєва!Там можна жити у приватному будинку в самому центрі і в тому є свій кайф, тільки будинків на всіх не вистачить. Наше місто ще називають "велике село", і це не тільки через те що на головній вулиці ти обов'язково зустрінеш своїх знайомих, але й через ці будинки. По комфорту приватні будинки виграють у багатоквартирних, особливо через те що інколи сусіди реально бісять, але в цілому для міста, краще те що ви сказали, бо американські райони це реально треш. Обожнюю ваші відео!

[@Vladi4ek007]

Херсон теж називають великим селом, тому що половина міста - це приватний сектор.

[@nodarynka]

Я та сама людина, яка завжди жила та виросла в приватному будинку за 40 хв від міста. У моїх батьків немає транспорту. І шо я можу сказати? Слова про те, шо нема дітям з ким гуляти мене посмішили, бо для мене це була правда, мала по сусідству лише близнят молодших за мене, ми тусили або в них у дворі або ж у мене. У моєї сестри був інший досвід, тому що коли підростала вона - на нашій вулиці жило багато її однолітків. У школу я сама почала спочатку їздити транспортом, а далі пішки з класу 3 - і це було круто. Більшість моїх однолітків з квартир забирали мами ще довго. Можливо це дивно, але якась є романтика в тому, що ти так далеко живеш від міста. Обожнюю ходити пішки, особливо ввечері, подалі від міста. Коли ти не квартирний, але "домашній" кактус, то поїздка або прогулка до центру - це пригода, яку я б не змогла б здійснити, якби під домом було атб:( Більше на мою соціалізацію вплинув телефон, інтернет, не впевнена, чи була б моя соціалізація краще, якби я жила в квартирці. Сестра живе у 9-поверховій хрущовці (чи сталінці) і люди там не дуже. І навіть якщо деякі неадеквати - це не всі люди, проте із сусідами ніяк не спілкуються, хоча й є норм люди. А от мої батькі на нашій вулиці до теперішнього часу знали всіх, усі з усіма спілкувалися, але часи змінились, і я бачу, що з новими сусідами ми й ніяк не знаємося. Але сумніваюся, що в квартирах, навіть невеличких, люди сусіди якось типу спілкуються. Це все я звісно не про Київ писала, а про область, у моєму місті навіть "місто" аля центр це ніби продовження мого райончика. Вулиці не загаджені, у своїх чотирьох стінах плюс із землею і забором ну дуже комфортно. Я щиро рада, що жила завжди в домі. Але ваше відео дуже цікаве й інформативне, ви змусили задуматися мене про деякі аспекти цього. Не знаю, як я переїзджатиму в Київ і житиму в квартирі, це здається якимось нереальним дивом, особливо коли прийдеться зіштовхнутися з "місцевим життям", це страшно і на це піде час, не так просто буде звикнути жити не в своєму кубику... Навіть банально ліфт - це вже страшно, до своїх рідних, на якому б поверсі вони не жили б (а зараз мова максимум про 9 поверх) я ЗАВЖДИ йду пішки. Але може це лише в цих радянських негарних будинках з жахливими під'їздами Короче, класне відео! Ніколи не розчаровують ваші відоси, і хай би як я не була б обурена "зазіханням" на такий рай як пприватний будинок (це я типу прикалююсь), ви досить чітко й ясно пояснюєте свою думку . Я щиро сподіваюсь, що такі тямущі люди як ви у майбутньому займатимуться нашими містами, аби робити їх дійсно комфортними і класними Дякую за відео

[@user-sq7gr3wd4j]

я все життя прожила в приватному будинку, і вже пів року живу в квартирі, і можу погодитись, що жити в квартирі комфортніше, тому що поряд є супермаркети, кафешки і класна транспорта розв'язка , але всетаки я оберу житти в особистому будинку , навіть якщо до найблищого магазину мені 20 хвилин пішки, до найблищої маршрутки 15, але немає СУСІДІВ ЗНИЗУ ЯКИМ Я ЗАВАЖАЮ, тим що я о 3 ночі іду готувати собі їжу.

[@PufonTV]

Це проблема саме конструкції будинку... зараз економлять на перекриттях, стіни стають тоншими, а звукоізоляція - майже відсутня.

[@Lada_Tiris__UA]

Покладіть килимову плитку на бітумній основі - вона буде гасити звуки, і не тільки сусідам, а ще й вам акустичного комфорту додасть.  Взагалі, це почалось коли дозволили здавати недобудоване житло.  1. В есесесері звукоізоляцію розраховували з урахуванням ПІДЛОГОВОГО ПОКРИТТЯ, з яким новобудови і здавалися, і яке, по теорії, міняти можна було лише на таке саме (бо саме воно включене в розрахунок) - від цього і плясали типові проєкти.  Після совку традиція теоретичної «звукоізоляції» лінолеумом залишалася - але її (щоб гарантувати і прискорити здачу будинку) переклали на плечі покупця.  Це ж наслідували наступні забудовники.  2. Покупець про таке своє обтяження або не здогадувався, або плювати хотів (це ж сантиметри відбирати від висоти!).  3. Мало того. Покупцю дуже подобаються сучасні гучні покриття, які потребують ОСОБЛИВОЇ звукоізоляції - ламінат, плитка.  Що вони йому подобаються, покупець знає, а про особливі вимоги не знає.  На дизайнері, який про це знає, покупець економить, робить як сам уявляє.  В результаті робить підлогу‑струну, яка страшенно резонує з якимись геть побутовими проявами і, замість гасити, - навпаки ПІДСИЛЮЄ їхню гучність: ходіння, ковзання на дивані, розмови, телевізор, кухонне порпання - для сусідів стають нестерпними.   Це проблема звукоізоляції приміщення, яка перекладена НА ВЛАСНИКА.  По закону, вступаючи у власність, він приймає і це зобовʼязання також.  Але по факту часто ігнорує.  

[@olexxander]

В Європі теж є такі райони, але там це вирішується дуже просто - велосипед! В Швейцарії діти з +-10 років самі їздять до школи на велосипеді. На хоббі та дозвілля теж на велосипеді. Але тут не страшно відпустити дитину саму, в тій же США буде страшно. З 16 можна вже керувати мопедом, щоб їздити трохи далі на навчання, сам саме так і робив. Ну і громадський транспорт працює ідеально, можна без втрати часу спланувати всі свої маршрути. Єдине що громадський транспорт працює до 8 вечора в малих містах😂

[@Vitalii_Golub]

Дивився декілька відео про проблеми урбанізації в північній Америці. Там багато всього цікавого) про що і Іванна говорить. А мені запамʼяталося soccer mom - термін, який описує жінку, яка розвозить своїх дітей до школи, потім забирає їх і завозить по дит секціям і клубам і потім додому чи ще кудись. Бо чого? Діти не можуть добратися до цих місць самі, поки у них немає власного авто

[@victoriazhovnoruk8081]

Зараз під Києвом понабудовували 8-9 поверхових будинків, де поруч немає ні шкіл, ні садочків. І так само у людей велика проблема возити туди-сюди дітей. Тільки у нас сюди додається ще одна проблема, якої нема в американських приватних секторах, - затори на дорогах.

[@pruchay]

​@@victoriazhovnoruk8081у них такі самі проблеми з заторами.

[@Lada_Tiris__UA]

​@@victoriazhovnoruk8081 Так це ж (в квартальній кількаповерховій забудові) винні недобросовісність забудовників і необачність покупців! Якби люди відмовлялися купувати квартальну забудову без інфраструктури, якби судилися з забудовником, а біля його офісів і поточних забудов влаштовували пікети з QR‑кодами на свої форуми, то було б більше толку.  Де будуть дитсадочок, школа, полікліника, місцеві кавʼярня і магазин?  Майбутнім мешканцям начхати на себе, а забудовнику - на них.  Зараз от, злобудовники пропихнули містоґвалтівний злокон 5655, що їм тепер у місцевої влади не треба отримувати дозволи і проходити погодження будівництва - достатньо СПОВІСТИТИ, що ось ми БУДЕМО там‑то будувати.  І все, нічого місцевій владі зробити неможна.  Плани розвитку міста? Ні, не чули.  

[@Ludyvysho]

Зараз у таких районах як Позняки недостатньо шкіл і садків, і їх доводиться возити в інший район

[@user-zg1zi9dl6n]

Стосовно фрази "виїхати в місто". В Одесі так часто кажуть про центр міста. І це не означає, що всі інші райони погані. Я ось живу в районі біля парку Перемоги. Хто в темі, той знає, що це вважається один з найкращих та найдорожчих районів Одеси. Але тут люди теж кажуть "поїхати в місто / поехать в город"

[@golyj000]

Шкільні автобуси у нас теж є. Возять школоту з сіл в опорну школу (трішки пристойніша школа, де більш спроможні вчителі)

[@Botkiller666]

+ Ото ви здивували Київлян 😅 Каже немає в Україні шкільних автобусів 😂

[@user-fv1lh2jy1n]

Який я щасливий став після того як побачив що вийшло нове відео від Іванни

[@denysadamov]

🤝🤝🤝

[@user-bs4ki3vz9e]

Я жила на провулку і ми дружили всією вулицею, особливо діти

[@andrii.kasianiuk]

Йой. Я якраз останнім тижнем цікавився темою приватного сектору в місті з точки зору урбанізму, економіки і всілякого такого (фактично нічого не знайшов).

[@Vitalii_Golub]

Якщо розумієте англійську є канал not only bikes. Там багато про це

[@Make_me_feel]

Живу в приватному будинку в м.Київ. Ніхто не затопить, не слухає гучно музику, не зламається ліфт, не запаркується на тротуарі. Доречі на вихідних буду смажити м'ясо в себе на грилі, який не на балконі. Школа(і не одна) знаходиться в радіусі 2 км, де діти можуть бути до 18 години. Їжу вже давно привозять різноманітні сервіси. Для того щоб зустрітись з друзями 90% людей все рівно куди їдуть по середині. Поруч парки і кафе, куди легко можна доїхати на bike now або самокаті. З мінусів: дорогі комунальні та мало знайомих сусідів(але це також притаманно і в чоловійниках). Тому не зрозуміло взагалі для чого переїжджати в багатоквартирний будинок. P.S. з довгим волоссям Вам пасувало краще. Дякую за відео!

[@user-ow9xq9hw5x]

я в шоці я росла у приватному секторі Маріуполя (до речі, більшість міста складали саме односімейні будинки) і просто заздрила однокласникам, які живуть в 9-поверхівках та можуть вийти в магазин під домом, за 5 хв дійти до школи. а мені треба було йти 15-20 хв пішки до найближчого супермаркета (влітку було особливо складно це робити, бо тіні в таких районах майже немає) і стільки ж до школи. виявляється я страждала від типових проблем субурбії дякую за відео, Іванно, дуже відгукнулося!

[@timavoievodin3255]

Ви жили не в субурбії, а просто в селі/радянських дачах

[@vitpav1164]

дякую за відео! завжди чекаю нових і дуже тішуся, що ви є

[@_masssk_]

Круто, дякую, цікаво. Я б дивився і довші відео, с більшою кількістю аргументів

[@videodfm]

Дякую. Завдяки Вашому відео трішки змінив свою думку про даний тип забудови.

[@romankorchak3137]

Дуже крутий та корисний ролик. Відразу видно що було зроблено велику роботу! Додам ще трохи щодо похідних проблем субурбій: 1. Відсутність інфраструктури поруч. Через невелику щільність населення, малу різноманітність приміщень, занедбаний стан такого району підприємці, зачасту, не бажають облаштовувати дрібні бізнеси, типу перукарень, кавярень, продуктових магазинчиків, тощо. У відповідь на це, як зазначено у відео, додатково розвивається культ автомобіля. 2. Відсутність безпеки поза особистою ділянкою. Найбезпечніша вулиця -- та вулиця, що освітлена, чиста і наповнена пішохідним трафіком. Найстрашніша вулиця -- темна, тиха та порожня. А такими, зачасту, і є вулиці в субурбії. До цього ж, через малу кількість соціальних звязків між сусідами зникає розуміння "свій-чужий". А освітлювати десятки кілометрів пустих вулиць, прибирати їх ніхто не буде. Адже навіть жителям такого району це, зачасту, не потрібно (не забувайте про культ автомобіля). Дякую Іванні за це чудове дослідження, чекаємо наступних!

[@igorost795]

Багато у вас соціальних звязків та безпеки в районі з 25-поверхівками (якийсь Харківський масив, наприклад)? Мала щільність, так не добре але і надлишкова - теж. Треба якась середина. США якраз доводять що ви не праві щодо безпеки і чистоти. Підіть на гугл мапи і погуляйте по субурбам та центральним районам міст. Чим більша щільність населення тим брудніше і більше криміналу.

[@tatianar7032]

Ви перелічуєте проблеми субурбій у бідних райнах/країнах.

[@YsixDF]

Шикарне відео, дякую

[@ananaslegend]

Чудове відео, дякую за твою роботу!

[@tania9408]

обожнюю ваш канал!!! це просто топчик

[@pedaI.n0mad]

Дякую за контент, дуже пізнавально!

[@OlehZbanko]

Як багато цікавезної та нової інформації! Дякую за якісний контент, пані Іванко :)

[@minigun2231]

Про субурбію було дуже цікаво послухати, дуже вогонь.

[@darynalavrynenko1291]

дуже цікаво!!! дякую за контент

[@yehorkolesnik4017]

Радий вас бачити! Цікавеньке, дивимося!

[@bogdanlytvynenko6803]

Дякую за відео!

[@soika2082]

Дуже круте інформативне відео. ТОП

[@user-dt3mh3pt4w]

Чудове відео, яке розвиває погляд на міста та проблеми з засиллям автомобілів

[@o1enka]

У мене приватний будинок в межах міста - це такий кайф, особливо влітку. Але я розумію, що це зокрема через те, що місто дико незручне і заасфальтоване вщент.

[@sergeypawlyshyn5353]

коли я знімав квартиру в радянській пятиповерхівці в тихому районі, майже щодня траплявся якийсь недуже приємний випадок - то хтось із сусідів вночі піде в туалет і розбудить, то крики у дворі (а там ехо будь здоров), то машину ніде поставити, то подряпають машину, то вилізуть на машину, то психічно хвора сусідка із підїзду поріже електрокабелі в щитовій, то контужений афганець поверхом вище шкаф кине... переїхав у будинок - день, тиждень, місяць, рік, два - взагалі жодного подразника. ЖОДНОГО. Стало скучно

[@user-gq4no8fn5u]

Пані Іванно, дякую Вам за контент. Для мене не Ви відкрили очі на проблеми -- слідкував раніше за англомовними урбаністами. Але Ваші відео дивиться навіть цікавіше! Це дивовижно, що Ви популяризуєте ці розуміння наявних проблем та ідеї ідеї їх вирішення серед наших громадян.

[@katherynavolkova2965]

браво! поясняєш доступно і зрозуміло навіть для того хто геть не цікавився темою. це дуже важливо і корисно. успіхів і натхнення тобі в цій справі

[@user-gj4wj6ws3g]

Добридень! А можете зробити відео про ціни на житло? Було б цікаво почути розбір цієї проблеми від Вас. Бо єдине "доступне житло" в нас зазвичай у селах, де немає нормальної інфраструктури, часто відсутня каналізація як така, часті проблеми зі світлом, водою, газом й інтернетом. Ще й таке житло часто потребує збіса дорогого ремонту. (І це все я пишу тому, що мені втирали про "життя на природі, а не в собачих будках". Таке "життя на природі" в більшості випадків збіса вбоге.) В містах же житло фактично недоступне для людей з середньою зарплатнею. Тут або збирай на власне пів життя, й не факт, що назбираєш, або винаймай за левову (фактичну більшу) частину зарплатні.

[@sergeypawlyshyn5353]

Що за байки? Живу в селі за 10 км від смт, і 80 км від Вінниці. Каналізація - вигрібна яма. Немає ніяких проблем зі світлом, ні водою (водопровід + криниця), ні газом, ні інтернетом. А от коли жив у місті - там постійно зникало світло чи вода (бо місто росте - а мережі не резинові і ще радянські). А ще й пробки такі що обмежуєш себе у пересуванні чи сидиш на роботі допізна просто тому що пробки. Якби у провінції були якісь заводи, як то по Європі - ніхто би в місто не їхав жити.

[@user-gj4wj6ws3g]

Радий за Вас, проте геть не всі села у нас такі. Я користуюся виключно громадським транспортом або пішки ходжу, тому я в затори якісь потрапляю збіса рідко. На додачу, які саме міста зростають? Зростали хоч якось в останні роки хіба що Київ, кілька міст на Київщині + деякі обласні центри на Заході України. Чисельність населення решти міст у кращому разі не змінюється або стагнує. І до речі, в міста їдуть хоч і переважно, але не виключно з економічних міркувань@@sergeypawlyshyn5353

[@kyaritoggwp1576]

завжди лайк при включенні , офігезний контент , дякую продовжуйте

[@sedateave]

Нарееееешті нове відео Іванни!

[@vladikray909]

якщо ти маєшь відносини з сусідами у місті як у місті то тобі не погано. якщо ти живеш у сільскій забудові з відносинами як в селі то це круто. якщо ти живеш у місті з відносинами як в селі то це смт і це шедевр. якщо ти живеш як в селі а відносини як в місті то ти Іванна Малій яка десь знайшла такий край

[@TheAntonMatveev]

Бачу нове відео від Іванки -тисну лайк)

[@jonatanlerner]

11:00 ну часами ще так відбувається, що велике місто поглинає прилягаючі села

[@user-bk6ss9sz5i]

Це завжди так буває.тому назвати життя господарів що тут сотні років хворобою то явний брєд

[@jonatanlerner]

@@user-bk6ss9sz5i нє. То трохи інкше працює. Хвороба, це коли містяни, замість купити квартиру, створюють попит на однооосібні будинки. А господарі нехай обгосподарюються. Мова про те шо села нехай залишаються селами, а в місті повинно бути відповідне ущільнення, бо тоді це не місто, а чорт зна шо. Уважніше перегляньте відео. Урбаністмка це наука, а не просто хлопський розум

[@user-cl5bp3zq4k]

Крутий відос)

[@ASDjonok]

Дякую

[@margaretfecsh2920]

Дякую за відео, дуже цікаво і корисно😄

[@user-te2df5zm2v]

По коментарям ясно: люди бажають жити в приватних будинках (я теж). Не вважаючи ні на які мудрі книги, людина хоче жити біля природи! З роками Іванна це теж зрозуміє.

[@johntaua]

Пані ви робите дуже важливу справу, дякую за інформування на важливі теми розуміння міст і не тільки.

[@natsyapavlenko5431]

Нарешті нове відеооо!!!)

[@fasik567]

Дуже круте та інформативне відео

[@drrreli]

чарівне відео! дяку за контент та розвиток популярної урбаністики ❤️‍🩹

[@helloitsksenia]

Дуже цікаве відео, дякую. Тема, яка мені теж цікава.

[@andrepulyk2866]

Дуже дякую тобі за твою працю, це дуже інформативно, Тебе дуже приємно слухати☺️ успіхів тобі

[@asumptio]

Дякую за відео та вашу працю! Слава Україні!

[@user-gi4fw5qp3g]

Дякую дуже цікаво

[@EagleWrite]

Коли доживу до демобілізації, то хотітиму жити виключно у приватному будинку. За відео дякую 🫡

[@doubtspice]

вам теж дякую!

[@roman-zq9zn]

Якщо про Київ, то це не село прийшло в Київ, а навпаки - місто прийшло в село. Ніхто не забудовує Київ приватним сектором, він там був вже століттями, просто оновлюються будинки. А спілкування більше всього проходить саме в приватному секторі, а в висотках навіть з однієї площадки незавжди вітаються, живуть щільно ,але це спілкування не відбувається.

[@17red]

Про спілкування + Люди спілкуються хіба шо у чаті будинку, але не знають одне одного. В мене ж сусіди у приватному секторі ходили одне до одного у гості і всіх знали по іменах.

[@lisnevskyvideo]

цікаво, ніколи про це не задумувався

[@fckndrummczinz]

Ви топ 😄

[@vitichkaa]

Четка класна❤

[@LookingInNight2012]

От не знаю щодо сусідів, мій хлопець з такого району, навпаки є вайб села, де усі на вулиці вітаються, складається враження, що усі свої. Але до транспорту рукою подати, до центру міста півгодини пішки. Реально проблема таких районів: на ринок, в супермаркет, пошту чи банк треба кудись їхати, дитячих майданчиків нема, і зараз актуально, що нема укриттів. Зате помідори свої 😁

[@sofi7695]

Я не за субурію, але теж не за багато поверхівки, я за сучасні 5 поверхові будинки, які будуть добрі для екології, стану повітря, не скупленя холоду в зимку між будинками та за добре провітрену територію між будинками

[@diva_olivka]

Авторка молодець, дуже цікава тема, правильне мовлення. ніколи не думала, що слухатиму про містобудування з таким інтересом)

[@ukraine7729]

Гарний контент, коментар в підтримку 👍🏻

[@beshketth]

Дякую за відео, дуже цікаво, вітаю з 30 тисячами!!

[@fluffy_psychologist]

ООООО, дуже крута тема. Я живу в Одесі. Коли була мала жила в 9-типоверхівці, завжди були друзі, різні ектівітіс та свої приколи. Десь коли мені було 12 ми переїли в приватний сектор. Відчуття самотності мене тоді дуже сильно накрило, бо в мене підлітковий період і мені як повітря потрібні друзі, а просто вийти на двір і гратися - нема з ким. На моє щастя школа була зовсім поруч, однокласники також жили поруч, от тільки батьки їх були впевнені що вони у свої 12-13 занадто малі щоб виходити на вулицю, у маленький скверик який в 5 (!) хв від домівок, чи на море яке ааааж в 15(!!!) хв від домівок. Для мене яка жила в квартирі від народженя то був мрак і треш, бо на той час мене спокійно відпускали до 2ї ночі гуляти з подружками у дворі. Коли я переїхала обратно "в місто" зрозуміла що ніколи не буду намагатися жити в часній будівлі😅😂 Хєх, були відкриті цікаві спогади про життя в приватному секторі. Дякую❤‍🔥

[@user-jz9gs7pj7b]

Дякую твої відео таки цікавіі🫶🫶 дивлюсь кожне

[@4evengur]

Іванка топчик

[@marily6271]

Не погоджуюсь з вашою думкою. Я виросла в приватному будинку і це набагато краще ніж ви описуєте. Ходила гуляти часто з друзями з мого району та з інших районів міста, до метро 15 хвилин пішки, з вікна гарний краєвид. Зараз переїхала від батьків, і спочатку жила теж в приватному секторі, кайф. А от тепер живу в квартирі на борщагівці, і хоча по міркам урбаністів тут має бути затишно, на ділі це не так. Я живу у 5 поверховому будинку і недалеко є магазин, а до трамваю 10 хв пішки. Не дивлячись на те, що я привітна людина, завжди вітаюсь з людьми з мого будинку. Та я взагалі нікого тут не знаю, навіть банально імен. На вулицю виходити не затишно, бо багато жебраків та пʼяничок. Парки дуже маленькі, я люблю ходити, а тут 10 хв пройшов, от і весь парк (в літку там просто на кожній лавці сидять пʼють пиво), а сходити тут можна хіба, що в магазин та поліклініку ((

[@not_your_username]

Я декілька років жила в Ірпіні і там були "шкільні автобуси". Це були такі собі маршрутки що курсували лише у визначенні години і підбирали лише дітей з батьками. Щоб ви розуміли: Ірпінь це - або часна забудова (як совєтська так і нові садиби), або багатоповерхові ЖК (10+ поверхів, у нас було 17). В усьому місті з транспорту лише маршрутки та автівки (включаючи таксі)

[@IvankaDiachuk]

Дкже цікаво! Я якраз розкладаю собі по поличках чим відрізняється життя в селі та життя за містом)

[@cukor555]

До того що «виїхати в місто». Не знаю наскільки це стосується саме України, я там давно не живу, але з досвіду життя в Польщі, вираз «wyjść na miasto» тобто докладно - вийти в місто, означає поїхати в центр/піти гуляти в центрі міста, і це вживають усі незалежно від того де вони проживають. Хоча я абсолютно можу зрозуміти як виник цей вираз, дивлячись на історичну забудову Польщі і їх площі і усе велике типу ТРЦ, яке знаходиться завжди тільки в центрі міста або «старому місті» (від якого вже будувалося сучасне місто).

[@Myrdov]

У нас теж так кажуть. Я з села на Вінниччині, і у нас "вийти в село" можна живучи в селі - типу вийти в магазин в центрі чи на якесь святкування з громадою.

[@user-kw5uw4od6i]

Умнічка!))

[@Alexander-ln8pp]

Авторка відео вважає свій індивідуальний досвід і думки подібними до більшості 😅 коли ти використовуєш "більшість із нас", то або повинна бути впевнена що дійсно більшість, або мати факти на це вказуючі.

[@user-bh1yr9nb7l]

Не часто дивлюся ютуб, але ці відео обов'язкові до перегляду. Тому пишу коментар, щоб більше людей їх побачило)))

[@elizabethp4315]

На мою думку, як раз про замкненість у приватному будинку все навпаки, якщо ми говоримо про Україну. Бо у маленьких містах, та селах коли хтось приїздить то через 5 хвилин про це знають усі, а через кілька днів ти вже з багатьма знайомий, а проживаючи в місті у багатоповерхівці - спілкування майже не має люди практично не знають своїх сусідів, в ліпшому випадку по своєму поверху і те рідко. І не треба казати що поверхівка - вона ж людинівка це краще за приватний будинок особливо кажучи про парки поруч бо парк поруч( що доречі далеко не завжди і так насправді, бо для мене парк поруч це якщо до нього йти кілька хвилин, а якщо від 30 до 40 хвилин то це вже не поруч) - це не теж саме що і твоя галявина за вікном з садом та м'яким газоном по якому тобі ніхто не заборонить ходити та бігати. І порівнювати нема що у цьому питанні. А стосовно парків у районах з приватною забудовою, ресторанів то це такох не є проблемою і в нас як раз все є.

[@hanna_kv]

от що я люблю у Франківську, так це відсутність новобудов вищих за 9 поверхів (з технічних причин, бо опалення переважно газове, а газ за технікою безпеки не можна підключати вище за 9 поверх, до якого дістає пожежна драбина). І це настільки розвантажує міський простір❤❤❤❤

[@gde_put8899]

Гарна робота

[@olksiy.v]

Вітаю з добитими 30к підписників :D