Кажете, "було модно бути худою", напротязі 30ти років нічого не змінилось. Моя історія нічим не відрізняється від Вашої, нажаль. Але 4 роки назад я дуже схудла, з 62 до 48, я низька зростом, я виглядала дуже погано, маже, як скелет. Виснажлива дієта, стрес та голодування спровокували випадіння волосся, депресію та навіть карієс) але самий головний мій здобуток після такого життя - синдром подразненого кишківника. Після того, як я це все прожила я запитувала себе "для чого це все? Щоб хтось тобі не сказав, що ти жирна? Вистачить, я хочу жити." Зараз я розміру Л, тобто ЗНАЧНО поправилась, але наразі я інтуїтивно харчуюсь, довго гуляю на свіжому повітрі та ніколи себе не гноблю за зайву крихту їжі. Зараз трохи важче знайти одяг, бо чомусь магазини думають, що розмір Л, це вже батал. Бути худою це великий плюс, коли йдеш обирати одяг) Мені приємно було Вас дивитись, хоча спочатку, я подумала,що зараз будуть типові історії дівчинки, яка поправилась на 2 кг і вигадує собі розлади. Дякую за Вашу історію!
@olgatoropchina41889 ай бұрын
❤❤❤
@user-qq4ss5mk3z8 ай бұрын
Як знайомо, дієта любимая, то просто був треш😂😂😂Стосовно підрахунку ккал аналогічна ситуація, мене вистачило на 1,5 місяці, потім я почала сходити з розуму, бо я постійно все важила, фотографувала, ставала на ваги по 10 раз на день, постійно з телефоном , постійно в цьому додатку, постійно в голові думки так це я поїла зараз, треба слідкувати за часом щоб поїсти в тоді то і то то , це ппц і при цьому вага в мене не знижувалась, а потім я перестала все це робити заспокоїлась, і поступово вага почала зменшуватись)) і все стало гаразд)))