Ще б трохи проілюструвати розмову фотографіями, чи малюнками, було б взагалі чудово
@ЮрийСавков-я4ь Жыл бұрын
Згодна з Вами. Бо змушена була зупиняти відео та гуглити
@arecestravi Жыл бұрын
Який спокійний і змістовний науковець, приємно слухати. Дуже дякую за випуск! Пану Роману дякую за чудову посвяту в таку важливу царину, пану ведучому за питання. А проекту ЛК за те, що знайомите нас зі справжніми, дійсно професійними науковцями.
@anriko523 Жыл бұрын
хай живе вільна україна
@AndriiGryganskyi Жыл бұрын
У нас на Овруччині казали - руська піч. Так само як і казали - руська хата. Важливо зазначити, що до наших 'братьєфф-па-разуму' це не стосувалося аж ніяк.
@Andriy_Shalyov Жыл бұрын
Бо вони московити, а все, що з коренем "рус/рос" то є наше
@AndriiGryganskyi Жыл бұрын
@@Andriy_Shalyov саме так, московії це жодним чином не стосується
@nataliiatuhai6366 Жыл бұрын
Не перестаю дивуватись кількості таких неймовірних спікерів-істориків
@СемейкаАддамс-л7ы8 ай бұрын
Як завжди цікаво та інформативно! А ця тема чудова ще й тим, що хоч десь, або в якомусь селі, або в музеї, приклади будівництва нашими предками можна все ж побачити. Особливо вразила згадка на 49.44 хв. про село, звідки родом мій тато і де й по сьогодні живе купа родичів. Це село Кишин, Олевського району, Житомирської області. Нажаль, давно там не була, але старовинних обість там дійсно було багато. Мені завжди там було неймовірно цікаво, бо й самі хати та все облаштування прибудинкових територій дуже відрізнялось від села поблизу Києва, де я народилася, виросла і яке вже і є так би мовити Києвом. Дякую за розповідь і за несподівані спомини дитинства.
@ГоликоваАнастасия-я1п Жыл бұрын
Впіймала собі красивий фразеологізм "мати мухи в носі" ))) але, звісно, це не найголовніше. Дякую за теплий хатній дух.
@OleksiiCherezov Жыл бұрын
Дякую за дуже цікаву розповідь. Щось навіть всередині зачіпають дрібниці побуту.
@о.Георгій Жыл бұрын
Дякуємо панові Роману Броніславовичу, справжньому знавцеві своєї справи! Цікаво, пізнавально і надзвичайно корисно!
@olenamarena2425 Жыл бұрын
Прекрасний гість. Дякую за цікаву розмову
@ДмитроЛуговий-у9х Жыл бұрын
Дякую каналу Локальна історія за запрошення історика Романа Сілецького ця лекція Супер!!!
@olehbolyuk1636 Жыл бұрын
Дякую за змістовну бесіду з професором Романом Сілецьким. Цікаво, пізнавально, корисно, важливо.
@sentajin Жыл бұрын
Коментар на підтримку українського контенту
@olhapylypiv4796 Жыл бұрын
Яка бвгатюща інформація! Спасибі!!!
@sergtsch87 Жыл бұрын
Дякую вам за цікавий випуск, та цікаві питання, які тут розглянуті
@ІринаМалінковська Жыл бұрын
Надзвичайно змістовна розповідь! Дякую за запрошення цікавого лектора!
@lesiaharasym6370 Жыл бұрын
Цікаво і, щонайважливіше, фахово. Дякую!
@yuliia_che Жыл бұрын
Дуже сподобалось!
@ihortanchyn9134 Жыл бұрын
дякую за цікавий випуск!
@sa8598 Жыл бұрын
Такі інтерв’ю - то скарб і подарунок великий.
@Andriy_Shalyov Жыл бұрын
Ґречно дякую за дуже цікаву бесіду!
@ОлександрРудик-к8р Жыл бұрын
Шановний пан профессор викликає повагу, прихильність і довіру. Трохи заздрю його учням. Коли б почув і побачив це у молодості, може вибрав би за фах етнографію Зараз живу далеко, у Сан Франциско . В Україні , подумав би чи не можна якось попасти на його лекції . Щиро дякую за Ваші цікаві і змістовні бесіди .
@Volodymyr_GlaVy Жыл бұрын
Дякую, пізнавально.
@tetyanazemerova8574 Жыл бұрын
Традиційно цікаво, науково, часом несподівано. Дякую!
@ЕвгенийФедорец-ф4е Жыл бұрын
Щира подяка !!!!! Гостю та Автору ---- РЕСПЕКТ !!!!!!
@lanak2383 Жыл бұрын
Дякую за цікаву лекцію. Добре, коли подаються факти, без казкового пояснення, без усіляких маніпуляцій.
@КонстантинАнпилов-з5к Жыл бұрын
Дякую за детальну розповідь .
@ОлександрГригорук-й2б Жыл бұрын
Надзвичайно цікаве пояснення відомих звичаїв. Дякую
@nadiao5925 Жыл бұрын
Такий чудовий випуск! Дякую! Я цю тему обожнюю. Я хочу, щоб ми знайшли шлях будувати модернові українські хати, де буде домовик і піч, і куточок для портретів і шани.
@НаталіяКравець-у9ъ Жыл бұрын
😊
@olgaporytska7344 Жыл бұрын
Дякую за дуже цікаву бесіду з п. Романом Сілецьким!
@glibaleksin120 Жыл бұрын
чудовий етер
@ОлександрМушта-ш6л Жыл бұрын
Дякую за дуже пізнавальну розповідь. Супер! Дуже цікаво!
@Maria_Fedosova Жыл бұрын
Дякую за цікаву тему! Мені аж трохи сумно стало,що я "міська дитини" і не знаю оцих всих слів: крокви,лати,груби,і хто такий сволок?😅як це все виглядає?😪
@ІгорВіталійовичГущук Жыл бұрын
Пане Віталію, щиро дякую за можливість долучитись до розвитку свого світогляду. Підписався. Маю за честь запросити пана Романа на Рівенщину (в т.ч. до Острозької академії). З повагою. Ігор Гущук.
@ВолодимрЛантух Жыл бұрын
Вражаюче-народна пам'ять, глибинна нашого тривалого існування-могуття наше. "І гідно подиву, що все це досі Є, все це ІСНУЄ в житті".
@nataliyademchuk7990 Жыл бұрын
Дякую за цікаву розмову, було би добре, коли би ви дали посилання на праці, книжки пана Сілецького.
@-nrs4632 Жыл бұрын
Дякую
@bachristus Жыл бұрын
Дякую, напрочуд цікавий матеріал.
@ukrkomentar Жыл бұрын
Дуже дякую за цікаву лекцію, рекомендую всім подивитись. Особливо цікаво було слухати про коріння сучасних забобонів та те, яке логічне пояснення вони мали колись. Вперше чую про те, що пускали маленьких дітей першими в хату, дуже захоплива розповідь
@РоманСілецький Жыл бұрын
не дітей, а дитя (хлопчик до семи років)
@АндрійСтаніславчук-с7э Жыл бұрын
Дуже корисна інформація.
@michaeltimocean1537 Жыл бұрын
Дякую за гостя і його розповідь. Звісно, з ілюстраціями було б ще цікавіше, але і формат розмови теж добре. дуже приємно слухати!
@AndriiGryganskyi Жыл бұрын
Правда про вдарене блискавкою дерево. Мій знайомий будував хату і вирішив таке одне використати. Один з його робітників при цьому впав, укладаючи нагорі цю балку, і скрутив собі в'язи.
@ua-wc1kp Жыл бұрын
Дякую за якісну і доступну історію!!!😊😊
@ЛюбовВолянська-ы6ъ Жыл бұрын
Дякую, дуже актуально. Родинне суспільство в нас як було, так і є, Слава Богу. Треба нам повернутися до заземлення поглибше. Що ближче до предків, то безпечніше.
@Fafnirych11 ай бұрын
Будь ласка, робіть сторінку на вікіпедії про кожного свого гостя! Це дуже важливо!
@КатеринаКатаки Жыл бұрын
На Київщині ще й досі кімнату називають "хата": - Хазяйка вдома? - Так, там у другій хаті
@МарусяНиколаева-ь2в11 ай бұрын
Все це збереглося в Тибетській Геомантії та Астрології..Коли я вивчала їх то згадалося що про подібні правила життя розповідала мені бабуся
@familybaldovskie3767 Жыл бұрын
Vjalikaie dzjakuj!
@kolpavel Жыл бұрын
Дякую.
@vladdezdechado4656 Жыл бұрын
Гарно.
@птнпнх-й1м Жыл бұрын
Дякую за просвітницьку діялтність 💙💛
@Hist.Tube. Жыл бұрын
Дуже цікаво!
@ВикторСолонина-ю1ъ Жыл бұрын
Дякую!дуже цінна інформація!
@user-kosarewych Жыл бұрын
Дуже цікаво і важливо. Дякую.
@omhistory2304 Жыл бұрын
Дякуємо , самі сильні викладачі... дякуємо
@Anatoliivnan Жыл бұрын
Дякую, дуже цікаво.
@ЛюдмилаЛюдмила-п9п Жыл бұрын
Цікаво. Дякую.
@user-yq4mt4rk3e Жыл бұрын
Надзвичайно цікаво! Дякую за випуск!
@valentynka710510 ай бұрын
Доброго дня ! Ми живемо в хаті ,яку побудував дід мого чоловвка ! Центр україни ! Піч є 1/3 хати ,вдругій половині хати гурба ! Біля печі лежанка ! Топимо плиту у кухні, гріє лежанку !Тепло ,економічно ,екологічно ! Було би здоров 'я заготовити дрова ! Страви в печі чудові ,випічка теж ! В середині лежанки є духовка !
@МиколаЧумаченко-е1х Жыл бұрын
Слово "курний" має наголос на останній склад. Вклика подяка за змістовну розмову.
@miniaturka13 Жыл бұрын
У центральній Україні ще у 80-90роки минулого століття грілися на лежанці у баби і діда😍
@lesyaivanchenko5483 Жыл бұрын
Лежанки є вживані й сьогодні, і будуються в сучасних житлах Сіверщини.
@НінаСлавна Жыл бұрын
Супер. Дякую за тему. Дуже цікаво.
@peterhofman3436 Жыл бұрын
💪🏻💪🏻💪🏻🇺🇦🇺🇦🇺🇦💪🏻💪🏻💪🏻
@user1998-e4m Жыл бұрын
Моя мама, Ольга, 23 року(родом із села Середина Радомишльського р-ну, Житомирської обл.) називала хатнє піч - руська). Це мабуть автентична назва з часів Русі-України. Димар називали - комин. А приказки часто вживала: "На хворобочку воно тобі треба" та "Ех ти, нетяма жидивська".
@lidiiapopova3811 Жыл бұрын
Дякую щиро. Було дуже цікаво. Але так не вистачає ілюстрацій.
@victoriavorontsova7341 Жыл бұрын
Коли ми мазали хату в 1995 році, то в перший вальок вмішували пір'я куряче і гроші і поклали на горіщі у вуглі хати на схід сонця.
@AB-tyv25 Жыл бұрын
👍👍👍
@katerynakutchmarenko7979 Жыл бұрын
Лекція чудова, дуже фахова, дякую. Але хотілося б або ілюстрацій до термінів, або хоча б пояснень що означає крокви, варна піч та ін. Серед ваших слухачів є містяни, які не знайомі з дитинства з цим побутом, є люди з різних регіонів, в яких ці речі мали іншу назву.
@OleksandrOvsienko Жыл бұрын
Той момент коли Локальна історія локальніше не може бути. Привіт пану професору з Феневич. Я мабуть не меньше був здивований)
@user-K-Konstantin Жыл бұрын
Існує теорія що племена до н.е. споруджували житло майже впритул до водойм, це пояснюється тим, що кліматичні умови суттєво різнились із тими (наприклад) що були у середньвіччі а особливо на початку 20 ст., і господарське призначення 1 рівня Трипільців мабуть цілком виправдовувалось при тривалих чи раптових сильних опадах. Не секрет що в ті часи ріки були логістичними артеріями, які більше половини року слугували в якості основних, відповідно - найменші Малі річечки, струмочки ретельно доглядались розчищались та поглиблювались, що також давало змогу найвіддаленішій громаді вести торгівлю та обмін надлишками товару.
@user-K-Konstantin Жыл бұрын
Традиція закладних на червоний кут досі дотримується інвесторами, чи власниками.
@Асоціаціярозвиткуспортуітуризм Жыл бұрын
Дуже цікаво і змістовно. Дякую за вашу працю!
@КатеринаКатаки Жыл бұрын
У назві села Феневичі наголос на першому складі. А на Київщині дах підсипали не піском, а глиною з половою або кострицею, бо миші ся не заводили.
@sashabobogi Жыл бұрын
Доброго дня, підкажіть, будь ласка, де можна придбати до детальнішого ознайомлення монографію автора "Традиційна будівельна обрядовість українців"? Буду дуже вдячний!
@РоманСілецький Жыл бұрын
В книгарні ЛНУ ім. І. Франка (головний корпус)
@MAK_KITRA11 ай бұрын
Житло, швидше за все, було півтораповерхове, котре зображене у фільмі "За двома зайцями" - напівпідвал господарськицй і перший поверх житловий. Отже є пряма спадковість з трипільцями. У селі, де повно землі для інших споруд, так могли не будувати🤓
@sviat9729 Жыл бұрын
Відносно тези про двоповерховість трипільських жител, таке можна твердити тільки про малу частину з них. На початку того періоду земля була вогкою через надмірні опади (вони й допомогли перетворити землю в чорнозем). Тому свої оселі трипільці будували не на самих берегах річок, а на рівнистих прибережних горбах-плато. Тоді будувати двоповерхові доми мало свій глузд, при чому вдолині була комора, а зверху житлова частина. Згодом, коли опади зменшились, люди вподобали жити в півземлянках для збереження теплоти в зимі, а прохолоди в літі. З ходом часу наші предки знайшли як будувати хати так, щоб вони були кліматично відповідними. Сама хата залишалася однокімнатною із-за небажання будувати другу, неваристу піч. А можливо тому, що це вимагало б ще більшої кількості дров.
@МаринаЯнбих11 ай бұрын
Вітаю. А де можна ознайомитися з працями пана Романа та іншими на цю тему? Дякую
@ВалентинаКудашова-ч2б Жыл бұрын
Очень интересный рассказ . Мне 74г ч. Я знаю укр яз . Учила в школе на "5 ". Однако очень много слов не понятно было . Жаль .
@Fafnirych11 ай бұрын
Потрібно не лише вчити граматику українську, але й читати класичну літературу, бажано в оригіналі до того ж. А якщо ще й словники читати - то взагалі пісня
@ludmila-r-d Жыл бұрын
Та нормальні люди - будувалися з тих матеріалів що були.
@user-vx2k Жыл бұрын
Тут ,де живемо.
@Andriy_Shalyov Жыл бұрын
Поширив у фб під дописом #Війна #Рекомендую
@doulaua Жыл бұрын
Вибачте але дуже мало про піч. Питання чи використовували піч як лазню, а також є багато обрядовість навколо печі. Якщо можете порекомендувати джерела дякую
@chornoshlychnyk2 ай бұрын
В плані вони всі однакові
@Andriy_Shalyov Жыл бұрын
В описі є зайве слово --- "посипали", а має бути: дах
@bosapani Жыл бұрын
Дякую сердечно за таку пізнавальну розповідь! 🙏🌷✌️🇺🇦
@user-K-Konstantin Жыл бұрын
Фізику не можливо нехтувати при висловах бодібних - без жодних витяжних отворів, це важливо і не варто нехтувати рівень розвитку побутових приладів, коли розвиток металообробки мав безліч передових технологій
@user-K-Konstantin Жыл бұрын
Курними як у інших народів вони не були, там своя технологія, ще за траянських часів на Поділлі інколи піч мала обечений канал на зовні споруди що імітує канал каміну враховуючи те, що це була напівземлянка стає зрозумілою конструкція каміну😊. Це звісно не істина а власні думки, що ґрунтуються на 10 річних спостереженнях розораних багатошарових поселень переважно Черняхівської культури.
@ЛідіяКравчук-т9ж9 ай бұрын
Дім від слова дим.Годище шість,сім димів і тд.А скільки мешкало в одному димі рід,чи родина по різному.
@veritassuperomniaest5593 Жыл бұрын
росіяни - слов'яни! отакої! оце доктор історії! хочете побачити стару хату у доброму стані? їдьте до села Шнирів Бродівського р-ну!
@РоманСілецький Жыл бұрын
Згідно з мовної класифікацією народів світу -- так: росіяни слов'яни. До слова, належати до слов'янської мовної групи зовсім не є якоюсь почесною місією. Скажімо, фіни, естонці, угорці належать до фінно-угорської мовної сім'ї, як зрештою "мєра і вєсь".
@ІринаУстенко-к3т Жыл бұрын
Так пан довіряє археологам чи ні?Виходячи з логіки спікера,де в сучасних панельках традиція мазанок?
@РоманСілецький Жыл бұрын
Де квасне молоко, а де кока-кола... Археологи мають труднощі з реконструкцією навіть верхньої частини слов'янських напівземлянок І тис. А що казати про двоповерхові наземні житла IV -- III тис. до н.е.?
@ИгорьШубович Жыл бұрын
изменения климата могли привести к изменению формы жилищ
@helenhurenko1822 Жыл бұрын
Дякую за цiкаву розмову. Але шановний пан вчений назвав росiян слов'янами. Це зтвердження чи обмовка?
@РоманСілецький Жыл бұрын
Згідно з мовною класифікацією народів світу російська мова належить до східнослов'янсько підгрупи слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї.
@ОленаГоровенко-к3х Жыл бұрын
Цікаво
@СергійКовпак-ф4з Жыл бұрын
на якій хвилині про мерця під порогом...????
@MarinaAniram27 Жыл бұрын
49:00
@victorbaxmat8416 Жыл бұрын
Мені подобається коли піднімають всі ці забобони,і це все вказує як необразований бідний народ заганяли в кабалу християнства....Взагалі є розуміння чому в Європі ввели християнство? Альо відкрийте очі? Головна ціль для аристократів щоб король ,князь, не мали права посягати на дружин підданих аристократів! Для цього був введений інститут " шлюбу", де чітко прописувалась одна жінка( дружина) в християнській етиці, слідуючий інститут- " можливість кровних зв' язків після другого коліна по віддаленості" тільки з дозволу церквиТобто для аристократіі визнання церкви це просто визнання певних " судових" рішень...Для бідноти церква це " рабовласницька структура" яка займалася " психологічною" роботою з населенням щоб ті не бунтували проти аристократіі і церкви...Віра,релігія і церква це три зовсім різні " сфери" соціальноі історіі суспільства...Тому іх треба досліджувати кожну окремо...
@СветланаФомина-ш6ч Жыл бұрын
Пан так важко зітхає
@КонстантинАнпилов-з5к Жыл бұрын
Не всі люди можуть розповідати на камеру годину 17 хв
@РоманСілецький Жыл бұрын
Розмова була про зовсім інше.
@lifeisfakinawesome4386 Жыл бұрын
Дід розказував що ще на ніч на землю клали шапку. І наранок дивились чи буде на ній пара і чи можна там будувати
@АнатолійСеменюк-л2э11 ай бұрын
Що ?, доповідувачі локальної історіїї не снідають , без навушників не чути.😮
@nataliiafeseniuk43011 ай бұрын
То в нас горбата стеля
@МаринаСонце-г1ь Жыл бұрын
Дуже цікаво. Але гостя погано чути, деякі слова не чути взагалі.