Навіщо мати мерця під порогом? Традиційне українське житло та його символіка | Роман Сілецький

Доктор історичних наук, професор кафедри етнології ЛНУ ім. І. Франка Роман Сілецький про вигляд, будівничий процес традиційного українського житла, а також цікаві обряди, пов’язані з ним у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.
🔔 Підписуйтесь на канал, щоб знати більше про яскраву та живу історію України: kzbin.info/door/umr...
....................................................................................
Сьогодні у випуску ми разом з Романом Сілецьким поговоримо про те, як виглядало, будувалось та оздоблювалось традиційне українське житло.
Чому українці посипали дах землею? Коли в українських хатах з’явились димарі? Якими були прояви символізму та які існували ритуали в будівництві? Що таке “закладна жертва”? Та в якому стані перебуває традиційна дерев'яна архітектура зараз?
Дивіться до кінця! Це важливо знати!
....................................................................................
📌 Важливі моменти:
00:00 - Знайомство з Романом Сілецьким
00:27 - Як виглядає традиційне українське житло?
04:17 - Найдавніше збережене житло в Україні
06:03 - Чи існувало в трипільців двоповерхове житло?
07:57 - Поліська стебка і слов’янське житло
09:18 - Чому дах посипали землею?
11:35 - Коли почало розвиватись складне планування житла
12:57 - Коли в українських хатах з’явились димарі?
17:47 - Традиційна будівельна архітектура українців VS російська
18:59 - Символізм та ритуали в будівництві
25:41 - Як обирали місце для будівництва житла?
28:25 - Хто очолював процес будівництва?
29:49 - Що таке “закладна жертва”
32:58 - Як обирали час для будівництва житла
36:33 - Скільки часу займало будівництво в ХІХ столітті?
37:00 - Як святкували завершення будівництва?
43:38 - Чи є традиційними обряди до новосілля?
48:57 - Навіщо закопували мерців під порогом
50:48 - Покуття і сволок
55:00 - Який вигляд піч мала у ХІХ столітті?
59:52 - Як з піччю пов’язані демологічні уявлення
1:02:08 - Чи були домашні духи злими?
1:03:37 - Чому в українських хатах довго не існувало стелі
1:05:27 - Якою була долівка?
1:06:06 - Система освітлення в житлах
1:07:35 - Скільки людей вміщувало однокамерне житло?
1:09:38 - Чи замикали хату?
1:10:13 - Який вигляд мало традиційне обійстя?
1:11:14 - Особливості розміщення житла стосовно вулиць
1:13:54 - В якому стані перебуває традиційна дерев'яна архітектура України?
1:15:51 - Історичний міф, що шкодить сучасній Україні
1:16:02 - Ключова подія, яка змінила хід української історії
1:16:55 - Хто з українців відіграв важливу роль, але про нього майже нічого не знають?
1:16:25 - Історія важлива, тому що…
1:16:30 - Чи визначає зараз українців синдром жертви?
....................................................................................
🎬 Дивіться також інші випуски:
▶️ Пушкін, Катерина та Ленін - історична пам’ять українців чи символ окупації? | Андрій Гречило: • Пушкін, Катерина та Ле...
▶️ Як війна змінила українців? Оптимізм, криза ідентичності та травми | Ми і воно: • Як війна змінила украї...
▶️ Стародавній Рим та Україна: давній зв’язок з Європою і важлива спадщина | Віктор Гуменний: • Стародавній Рим та Укр...
....................................................................................
💭 Більше про українську історію читайте на нашому сайті:
localhistory.org.ua
....................................................................................
👥 Ми у соцмережах:
⭐️ Facebook: / lokalnaistoria
⭐️ Instagram: / localhistoryua
⭐️ Telegram: t.me/LocalHistoryUA
⭐️ Patreon: / local_history
....................................................................................
#РоманСілецький #ІсторіяУкраїни

[@xtrabassRG]

Ще б трохи проілюструвати розмову фотографіями, чи малюнками, було б взагалі чудово

[@user-fv1rn4dq5d]

Згодна з Вами. Бо змушена була зупиняти відео та гуглити

[@arecestravi]

Який спокійний і змістовний науковець, приємно слухати. Дуже дякую за випуск! Пану Роману дякую за чудову посвяту в таку важливу царину, пану ведучому за питання. А проекту ЛК за те, що знайомите нас зі справжніми, дійсно професійними науковцями.

[@AndriiGryganskyi]

У нас на Овруччині казали - руська піч. Так само як і казали - руська хата. Важливо зазначити, що до наших 'братьєфф-па-разуму' це не стосувалося аж ніяк.

[@Andriy_Shalyov]

Бо вони московити, а все, що з коренем "рус/рос" то є наше

[@AndriiGryganskyi]

@@Andriy_Shalyov саме так, московії це жодним чином не стосується

[@anriko523]

хай живе вільна україна

[@olehbolyuk1636]

Дякую за змістовну бесіду з професором Романом Сілецьким. Цікаво, пізнавально, корисно, важливо.

[@user-nl6rv9lx2p]

Дякую каналу Локальна історія за запрошення історика Романа Сілецького ця лекція Супер!!!

[@user-sf1or9tl6f]

Впіймала собі красивий фразеологізм "мати мухи в носі" ))) але, звісно, це не найголовніше. Дякую за теплий хатній дух.

[@nataliiatuhai6366]

Не перестаю дивуватись кількості таких неймовірних спікерів-істориків

[@olhapylypiv4796]

Яка бвгатюща інформація! Спасибі!!!

[@user-yy9ov2jc2n]

Дякую вам за цікавий випуск, та цікаві питання, які тут розглянуті

[@lesiaharasym6370]

Цікаво і, щонайважливіше, фахово. Дякую!

[@sentajin]

Коментар на підтримку українського контенту

[@olenamarena2425]

Прекрасний гість. Дякую за цікаву розмову

[@nadiao5925]

Такий чудовий випуск! Дякую! Я цю тему обожнюю. Я хочу, щоб ми знайшли шлях будувати модернові українські хати, де буде домовик і піч, і куточок для портретів і шани.

[@user-ru6py6hl3p]

😊

[@Andriy_Shalyov]

Ґречно дякую за дуже цікаву бесіду!

[@user-zo9fv1oj7b]

Надзвичайно змістовна розповідь! Дякую за запрошення цікавого лектора!

[@tetyanazemerova8574]

Традиційно цікаво, науково, часом несподівано. Дякую!

[@lanak2383]

Дякую за цікаву лекцію. Добре, коли подаються факти, без казкового пояснення, без усіляких маніпуляцій.

[@ihortanchyn9134]

дякую за цікавий випуск!

[@AndriiGryganskyi]

Правда про вдарене блискавкою дерево. Мій знайомий будував хату і вирішив таке одне використати. Один з його робітників при цьому впав, укладаючи нагорі цю балку, і скрутив собі в'язи.

[@olgaporytska7344]

Дякую за дуже цікаву бесіду з п. Романом Сілецьким!

[@Maria_Fedosova]

Дякую за цікаву тему! Мені аж трохи сумно стало,що я "міська дитини" і не знаю оцих всих слів: крокви,лати,груби,і хто такий сволок?😅як це все виглядає?😪

[@yuliia_che]

Дуже сподобалось!

[@user-do4xl7mw5s]

Дякую за детальну розповідь .

[@lesyaivanchenko5483]

Лежанки є вживані й сьогодні, і будуються в сучасних житлах Сіверщини.

[@ua-wc1kp]

Дякую за якісну і доступну історію!!!😊😊

[@glibaleksin120]

чудовий етер

[@user-yi1ye1dg3l]

Вражаюче-народна пам'ять, глибинна нашого тривалого існування-могуття наше. "І гідно подиву, що все це досі Є, все це ІСНУЄ в житті".

[@Volodymyr_GlaVy]

Дякую, пізнавально.

[@user-me3wl4ug6b]

Дякуємо панові Роману Броніславовичу, справжньому знавцеві своєї справи! Цікаво, пізнавально і надзвичайно корисно!

[@user-ek3zd7ry2n]

Цікаво. Дякую.

[@bachristus]

Дякую, напрочуд цікавий матеріал.

[@-nrs4632]

Дякую

[@user-ny7nl3it2q]

Дякую за дуже цікаву розповідь. Щось навіть всередині зачіпають дрібниці побуту.

[@miniaturka13]

У центральній Україні ще у 80-90роки минулого століття грілися на лежанці у баби і діда😍

[@sa8598]

Такі інтерв’ю - то скарб і подарунок великий.

[@user-db4lk6ws8g]

Надзвичайно цікаве пояснення відомих звичаїв. Дякую

[@user-ss7ew3ps1b]

Щира подяка !!!!! Гостю та Автору ---- РЕСПЕКТ !!!!!!

[@user-rj6fv3uk7c]

Дякую за дуже пізнавальну розповідь. Супер! Дуже цікаво!

[@ukrkomentar]

Дуже дякую за цікаву лекцію, рекомендую всім подивитись. Особливо цікаво було слухати про коріння сучасних забобонів та те, яке логічне пояснення вони мали колись. Вперше чую про те, що пускали маленьких дітей першими в хату, дуже захоплива розповідь

[@user-if9id1lh7y]

не дітей, а дитя (хлопчик до семи років)

[@user-wb7hc3ee6v]

Шановний пан профессор викликає повагу, прихильність і довіру. Трохи заздрю його учням. Коли б почув і побачив це у молодості, може вибрав би за фах етнографію Зараз живу далеко, у Сан Франциско . В Україні , подумав би чи не можна якось попасти на його лекції . Щиро дякую за Ваші цікаві і змістовні бесіди .

[@user-jr7ig4vx8n]

Дякую за просвітницьку діялтність 💙💛

[@kolpavel]

Дякую.

[@vladdezdechado4656]

Гарно.

[@nataliyademchuk7990]

Дякую за цікаву розмову, було би добре, коли би ви дали посилання на праці, книжки пана Сілецького.

[@user-ci4op7cr2x]

Пане Віталію, щиро дякую за можливість долучитись до розвитку свого світогляду. Підписався. Маю за честь запросити пана Романа на Рівенщину (в т.ч. до Острозької академії). З повагою. Ігор Гущук.

[@michaeltimocean1537]

Дякую за гостя і його розповідь. Звісно, з ілюстраціями було б ще цікавіше, але і формат розмови теж добре. дуже приємно слухати!

[@user-ve3ks1ei3b]

Дякую, дуже актуально. Родинне суспільство в нас як було, так і є, Слава Богу. Треба нам повернутися до заземлення поглибше. Що ближче до предків, то безпечніше.

[@user-zi9vf1cv9n]

Дуже корисна інформація.

[@familybaldovskie3767]

Vjalikaie dzjakuj!

[@oksannademidenko5092]

Дякую, неймовірно і цікаво.

[@Hist.Tube.]

Дуже цікаво!

[@user-jo1dq4fj8g]

Як завжди цікаво та інформативно! А ця тема чудова ще й тим, що хоч десь, або в якомусь селі, або в музеї, приклади будівництва нашими предками можна все ж побачити. Особливо вразила згадка на 49.44 хв. про село, звідки родом мій тато і де й по сьогодні живе купа родичів. Це село Кишин, Олевського району, Житомирської області. Нажаль, давно там не була, але старовинних обість там дійсно було багато. Мені завжди там було неймовірно цікаво, бо й самі хати та все облаштування прибудинкових територій дуже відрізнялось від села поблизу Києва, де я народилася, виросла і яке вже і є так би мовити Києвом. Дякую за розповідь і за несподівані спомини дитинства.

[@Anatoliivnan]

Дякую, дуже цікаво.

[@bosapani]

Дякую сердечно за таку пізнавальну розповідь! 🙏🌷✌️🇺🇦

[@omhistory2304]

Дякуємо , самі сильні викладачі... дякуємо

[@peterhofman3436]

💪🏻💪🏻💪🏻🇺🇦🇺🇦🇺🇦💪🏻💪🏻💪🏻

[@user-yq4mt4rk3e]

Надзвичайно цікаво! Дякую за випуск!

[@Fafnirych]

Будь ласка, робіть сторінку на вікіпедії про кожного свого гостя! Це дуже важливо!

[@user-kosarewych]

Дуже цікаво і важливо. Дякую.

[@user-zb8po8hk1k]

Супер. Дякую за тему. Дуже цікаво.

[@user-ph3rj3il1m]

Дякую!дуже цінна інформація!

[@OleksandrOvsienko]

Той момент коли Локальна історія локальніше не може бути. Привіт пану професору з Феневич. Я мабуть не меньше був здивований)

[@user-pc7nl8og8l]

Та нормальні люди - будувалися з тих матеріалів що були.

[@user-wr6dj3sv8e]

На Київщині ще й досі кімнату називають "хата": - Хазяйка вдома? - Так, там у другій хаті

[@user-yv7xd2st7n]

Слово "курний" має наголос на останній склад. Вклика подяка за змістовну розмову.

[@user-uo7ps6eu4l]

Все це збереглося в Тибетській Геомантії та Астрології..Коли я вивчала їх то згадалося що про подібні правила життя розповідала мені бабуся

[@KK-fq4yo]

👍👍👍

[@valentynka7105]

Доброго дня ! Ми живемо в хаті ,яку побудував дід мого чоловвка ! Центр україни ! Піч є 1/3 хати ,вдругій половині хати гурба ! Біля печі лежанка ! Топимо плиту у кухні, гріє лежанку !Тепло ,економічно ,екологічно ! Було би здоров 'я заготовити дрова ! Страви в печі чудові ,випічка теж ! В середині лежанки є духовка !

[@Andriy_Shalyov]

Поширив у фб під дописом #Війна #Рекомендую

[@katerynakutchmarenko7979]

Лекція чудова, дуже фахова, дякую. Але хотілося б або ілюстрацій до термінів, або хоча б пояснень що означає крокви, варна піч та ін. Серед ваших слухачів є містяни, які не знайомі з дитинства з цим побутом, є люди з різних регіонів, в яких ці речі мали іншу назву.

[@victoriavorontsova7341]

Коли ми мазали хату в 1995 році, то в перший вальок вмішували пір'я куряче і гроші і поклали на горіщі у вуглі хати на схід сонця.

[@user-bj6ov3gk7h]

Моя мама, Ольга, 23 року(родом із села Середина Радомишльського р-ну, Житомирської обл.) називала хатнє піч - руська). Це мабуть автентична назва з часів Русі-України. Димар називали - комин. А приказки часто вживала: "На хворобочку воно тобі треба" та "Ех ти, нетяма жидивська".

[@user-cn7ny5jt7q]

Очень интересный рассказ . Мне 74г ч. Я знаю укр яз . Учила в школе на "5 ". Однако очень много слов не понятно было . Жаль .

[@Fafnirych]

Потрібно не лише вчити граматику українську, але й читати класичну літературу, бажано в оригіналі до того ж. А якщо ще й словники читати - то взагалі пісня

[@lidiiapopova3811]

Дякую щиро. Було дуже цікаво. Але так не вистачає ілюстрацій.

[@MAK_KITRA]

Житло, швидше за все, було півтораповерхове, котре зображене у фільмі "За двома зайцями" - напівпідвал господарськицй і перший поверх житловий. Отже є пряма спадковість з трипільцями. У селі, де повно землі для інших споруд, так могли не будувати🤓

[@sviat9729]

Відносно тези про двоповерховість трипільських жител, таке можна твердити тільки про малу частину з них. На початку того періоду земля була вогкою через надмірні опади (вони й допомогли перетворити землю в чорнозем). Тому свої оселі трипільці будували не на самих берегах річок, а на рівнистих прибережних горбах-плато. Тоді будувати двоповерхові доми мало свій глузд, при чому вдолині була комора, а зверху житлова частина. Згодом, коли опади зменшились, люди вподобали жити в півземлянках для збереження теплоти в зимі, а прохолоди в літі. З ходом часу наші предки знайшли як будувати хати так, щоб вони були кліматично відповідними. Сама хата залишалася однокімнатною із-за небажання будувати другу, неваристу піч. А можливо тому, що це вимагало б ще більшої кількості дров.

[@Andriy_Shalyov]

В описі є зайве слово --- "посипали", а має бути: дах

[@user-wr6dj3sv8e]

У назві села Феневичі наголос на першому складі. А на Київщині дах підсипали не піском, а глиною з половою або кострицею, бо миші ся не заводили.

[@user-pe9jd9kp5c]

Цікаво

[@user-K-Konstantin]

Існує теорія що племена до н.е. споруджували житло майже впритул до водойм, це пояснюється тим, що кліматичні умови суттєво різнились із тими (наприклад) що були у середньвіччі а особливо на початку 20 ст., і господарське призначення 1 рівня Трипільців мабуть цілком виправдовувалось при тривалих чи раптових сильних опадах. Не секрет що в ті часи ріки були логістичними артеріями, які більше половини року слугували в якості основних, відповідно - найменші Малі річечки, струмочки ретельно доглядались розчищались та поглиблювались, що також давало змогу найвіддаленішій громаді вести торгівлю та обмін надлишками товару.

[@user-K-Konstantin]

Традиція закладних на червоний кут досі дотримується інвесторами, чи власниками.

[@user-do7xy9jc9v]

Вітаю. А де можна ознайомитися з працями пана Романа та іншими на цю тему? Дякую

[@sashabobogi]

Доброго дня, підкажіть, будь ласка, де можна придбати до детальнішого ознайомлення монографію автора "Традиційна будівельна обрядовість українців"? Буду дуже вдячний!

[@user-if9id1lh7y]

В книгарні ЛНУ ім. І. Франка (головний корпус)

[@user-kl7vp1rn9d]

Дім від слова дим.Годище шість,сім димів і тд.А скільки мешкало в одному димі рід,чи родина по різному.

[@user-vx2k]

Тут ,де живемо.

[@doulaua]

Вибачте але дуже мало про піч. Питання чи використовували піч як лазню, а також є багато обрядовість навколо печі. Якщо можете порекомендувати джерела дякую

[@user-mq7pi9mo5d]

У моїх дідуся і бабусі була така хата як ви описали, Сумська обл, Недригайлівський р-он.

[@user-qg6xh7fe2o]

Так пан довіряє археологам чи ні?Виходячи з логіки спікера,де в сучасних панельках традиція мазанок?

[@user-if9id1lh7y]

Де квасне молоко, а де кока-кола... Археологи мають труднощі з реконструкцією навіть верхньої частини слов'янських напівземлянок І тис. А що казати про двоповерхові наземні житла IV -- III тис. до н.е.?

[@user-K-Konstantin]

Фізику не можливо нехтувати при висловах бодібних - без жодних витяжних отворів, це важливо і не варто нехтувати рівень розвитку побутових приладів, коли розвиток металообробки мав безліч передових технологій

[@user-qi1tb2hd5e]

Дуже цікаво і змістовно. Дякую за вашу працю!

[@user-mp5to8du9b]

изменения климата могли привести к изменению формы жилищ

[@victorbaxmat8416]

Мені подобається коли піднімають всі ці забобони,і це все вказує як необразований бідний народ заганяли в кабалу християнства....Взагалі є розуміння чому в Європі ввели християнство? Альо відкрийте очі? Головна ціль для аристократів щоб король ,князь, не мали права посягати на дружин підданих аристократів! Для цього був введений інститут " шлюбу", де чітко прописувалась одна жінка( дружина) в християнській етиці, слідуючий інститут- " можливість кровних зв' язків після другого коліна по віддаленості" тільки з дозволу церквиТобто для аристократіі визнання церкви це просто визнання певних " судових" рішень...Для бідноти церква це " рабовласницька структура" яка займалася " психологічною" роботою з населенням щоб ті не бунтували проти аристократіі і церкви...Віра,релігія і церква це три зовсім різні " сфери" соціальноі історіі суспільства...Тому іх треба досліджувати кожну окремо...

[@helenhurenko1822]

Дякую за цiкаву розмову. Але шановний пан вчений назвав росiян слов'янами. Це зтвердження чи обмовка?

[@user-if9id1lh7y]

Згідно з мовною класифікацією народів світу російська мова належить до східнослов'янсько підгрупи слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї.

[@veritassuperomniaest5593]

росіяни - слов'яни! отакої! оце доктор історії! хочете побачити стару хату у доброму стані? їдьте до села Шнирів Бродівського р-ну!

[@user-if9id1lh7y]

Згідно з мовної класифікацією народів світу -- так: росіяни слов'яни. До слова, належати до слов'янської мовної групи зовсім не є якоюсь почесною місією. Скажімо, фіни, естонці, угорці належать до фінно-угорської мовної сім'ї, як зрештою "мєра і вєсь".

[@user-xk1zb5vi1c]

👍👍👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦🔱🤗

[@user-K-Konstantin]

Курними як у інших народів вони не були, там своя технологія, ще за траянських часів на Поділлі інколи піч мала обечений канал на зовні споруди що імітує канал каміну враховуючи те, що це була напівземлянка стає зрозумілою конструкція каміну😊. Це звісно не істина а власні думки, що ґрунтуються на 10 річних спостереженнях розораних багатошарових поселень переважно Черняхівської культури.

[@user-hi8bp7cq9w]

на якій хвилині про мерця під порогом...????

[@MarinaAniram27]

49:00

[@nataliiafeseniuk430]

То в нас горбата стеля

[@user-tn9xh1jr3o]

Пан так важко зітхає

[@user-do4xl7mw5s]

Не всі люди можуть розповідати на камеру годину 17 хв

[@user-if9id1lh7y]

Розмова була про зовсім інше.

[@user-sv5jh5ug4v]

Цікаво.