Іван Нечуй-Левицький проти клятих галичан

[@pidpilnahumanitarka]

ПРИДБАТИ КНИЖКУ: humanitarka.com/product/short_story/ Підтримати Гуманітарку: Патреон: www.patreon.com/undergroundhumanities Приватбанк: 5168 7456 0994 1148 Мерч: ua.gifts/underground-humanities Телеграм: t.me/undergroundhumanities Instagram: instagram.com/pidpilna_humanitarka

[@timofiykukhta7619]

Нечуваний Нечуй

[@АлександрПетров-п2ч]

всё правильно, если так говорили бабушки.

[@ВолодимирЛавров-ы4ф]

Мене цікавить,яка це староукраїнська мова???!!!

[@rainbowdash6656]

КЛЯТІ ГАЛИЧАНИ, ЙОБАНІ НАДНІПРЯНЦІ😡😡😡😡😡🤬😠😡

[@mykolaserdiukov3158]

я завжди чув обіцЯнка-цяцЯнка, а дурневі радість. Так що чесно, наголос здивував :)

[@SerhiyOdarenko]

я взагалі ніяк не кажу, але чув тіки з наголосами, на які ви вказали. Але й версія Остапа мені не ріже вухо і звучить так само органічно. А якщо подумати, то й логічніше. (важлива ремарка - пишу цей комент, не додивившись ще відео)

[@AliAli-gc4yk]

Я теж знаю цю приказку, але наголос на обіцЯнка вживаю тільки в цьому випадку, а окремо слово вимовляю обІцянка, як і всі в моєму оточенні)

[@ОлексійЮрчак]

Пропоную провести голосування хто як чув і за його результатами подати петицію в керівні органи ТПГ (най думають). А то понанаголошують тут, а ти потім сиди думай, чи не обманювали тебе до того усі твої батьки, родичі, вчителька старших класів, друзі.. І нащо тоді узагалі таке життя, коли навіть власному вухові (відсилка до Ван Гога) довірять не можна? Хто за?

[@mykolaserdiukov3158]

@@AliAli-gc4yk для мене це наголоси Правого берега. Стереотипно суто. Але в моїх краях скоріше обіщаннє(я) скажуть :) Але приказка суто ось як я написав. То нормальна річ, що в нас наголоси по краях різняться. Пам'ятаю як мені різало вухо схОдю, бо в моїх краях тільки сходЮ.

[@mykolaserdiukov3158]

@@ОлексійЮрчак властиво так! У мене і прабаба, і баба, і мама, і я за ними почав так наголошувати, тому справді треба всенародне опитування, де як кажуть.

[@hankrearden8531]

Моя бабуся завше вживала саме «обіцЯнка - цяцЯнка», але все ж «обІцяного три роки чекають».. Дякую за цікаве відео, працю Нечую таки почитаю.

[@Mia_324-h3j]

Прикольно)) А моя казала "обіцЯнка-цЯцянка - дурному радість". І я завжди думала, що всі так говорять. А виявляється, все набагато цікавіше))

[@mykolakorol2957]

В нас здається казали "обІцяного три роки ждуть"... але вже не певен

[@ЄвгенійСаленко]

Ви, випадково, не з Полтавщини?

[@andriysalystyi660]

На дніпропетровщині і зараз так кажуть

[@UserAdmin-ki5zd]

"обіцЯнка-цЯцянка" - Гайсинський район Вінницька область.

[@ВасильКамінський-я3е]

Гарно звучить - "Від Сяну до Тихого океану"(с)

[@olewpo3380]

Потрібно розмноження...

[@olewpo3380]

😃😄😁

[@ethnotraveller]

Так, так, бо на Тихому океані маємо Зелений клин.

[@ЄвгенійСаленко]

Оаоаааооа мммм

[@totneznakto]

УНР відмовилася від зеленого клину. Україна завжди була від Сяну до Дону. Чужого не привласнюємо, але і свого не відамо.

[@СергійХоменко-у9я]

Дуже дякую. Чудовий випуск. А срач щодо "правильності" української мови впродовж 200 років лише доводить що українська мова жива, актуальна, знаходиться в постійному розвитку і до того ж багата на різні діалекти. Що може бути краще!

[@сампособі-м2н]

Маєте рацію.

[@ІгорПушкар-и9д]

Наша мова не галіма.

[@danikivanik8283]

неправда, ви не читали Нечуя уважно

[@Роман-ъ5ф6р]

Чому в Україні не вигідно займатись бізнесом ? Податок на прибуток для підприємств (юридичних осіб) в Україні становить 18%, у Франції 33.33%, у Польщі 19% .ЄСВ в Україні 22%, Франція 45%, Польща 30%. ФОП в Польщі таксамо платить і за себе ЄСВ(ZUS) 1200 злотих. це біля 8000грн. на місяць. Але чому ж тоді не вигідно займатись бізнесом ? А який у Вас бізнес купи-продай або послуги .Магазини, ресторани, барбершопи ,аптеки , автостоянки і тд. Майже в кожного є сторінка на ФБ, інстаграмі чи ОЛХ на якій щось продається. переважно імпортний товар. Тому і не вигідно бо продавців вже більше ніж покупців. Ви просто не наторгуєте навіть при нульових податках і нульовій корупції Ви не наторгуєте .Тим більше що торгівля імпортним товаром зменшує купівельну спроможність. Як же вийти з цієї ситуації ? ПРИКЛАД Виробництва В Україні приблизно 37 000 000 людей . З них половина носить джинси і купляє мінімум 1 пару джинсів на рік. Де хто може і 4 пари на рік. Но ми рахуємо по мінімуму . Це виходить що ринок джинсів 13 500 000 пар на рік .Або 1125000 пар за місяць. Можна відкрити сто тисячний магазин в Україні і продавати від 5 до 50 пар джинсів на місяць . Бо магазинів скоро стане більше ніж людей. Але якщо відкрити виробництво і спробувати відкусити від цього пирога хоть би 1% . Не йде мова одразу про 10%. Рахуємо по мінімуму 1% від ринку. 1125000*1%= 11250 це одинадцять тисяч пар на місяць . В нижній ціновій категорії виробник заробляє на парі приблизно від 80 до 120 грн. помножимо на 11000 = 880000 до 1200000грн на місяць прибуток.1% від ринку реальна ціль яку можна досягнути. Виробництво дає змогу виробляти і продавати товар по всій Україні також на експорт а не тільки на своїй вулиці. Бо на сусідній конкуренти продають такий самий імпортний товар. Для скептиків. Так буде важко гроші з неба не падають. А китайці привезуть дешевше . Так привезуть і тому у нас продаються Левіси по 2000-5000грн.Вони ж не знають що китайці привезуть. Відшиті ці Левіси можливо і в Малайзії або в Україні але ціна то американська .А що Вам заважає пришити етикетку. Ваш товар НЕ має бути дешевшим за китайський . Він просто має бути для початку + якість. Bosch, Kayaba, STIHL взагалі цим не переймаються, їхні дешевші замінники з Польщі, Чехії, Турції також і все це продається в Україні. Ми купуємо на мільярди доларів імпортних товарів кожного року. Нарахунок дешевих кредитів. в нас ставки максимум 14% . є також 5 і 9%. наприклад кредит 5000000грн*14%=700000грн.за рік. Також у Вас є 30 працівників в цій же польщі Ви будете плати їм зарплату мінімум на 5000грн. більшу. 5000*30*12 місяців 1800000 грн. за рік+ЄСВ .Францію самі порахуєте. Корупція - так а Берлусконі самий чесний політик. Президентку південної Кореї Пак Кин Хе посадили за відкат від Самсунга 120 млн.дол. В Україні це можна набагато дешевше порішати. Приклад 2 виробництво автомобільних шин .В Україні за даними МВС на 01.01.21 р. кількість усіх транспортних засобів (легкові вантажні автобуси) становить 13 468 287 кожного року ця цифра збільшується. Не всі купують нові шини віддаючи перевагу вживаним. Тому заокруглюємо з 13 мільйонів до 10 мільйонів Ваших потенційних покупців . Також не всі купують кожного року нові шини а один раз на два - три роки. Також не у всіх є по два комплекти зима літо.Тому порахуємо по мінімуму 2 шини на рік на 10 мільйонів тз. = 20000000 шин на рік. Ми не врахували що в автобусах і вантажівках є 6-12 коліс кілометражі вони роблять величезні. Рахуємо по мінімуму 2 шт. на рік .1% від ринку це 20000000*1%= 200000 рік. Або 16667 шин місяць. Я не знаю скільки виробники заробляють на одній шині. Але ще не чув щоб хтось жалівся Чи Ваша гуртівня продає на місяць 16000шт шин? А це всього лиш 1% від ринку для виробника це реальна цифра Приклад 3. На Вашій вулиці ще не має Оптики? Які перспективи аж ціла вулиця. Вага однієї оправи для окулярів приблизно 50-100 грам. То з 1т. нашого металу Гуччі зробить більше 10000 шт. модних окулярів Приклад 4. На Вашій вулиці ще не має перукарні, салону, барбершопу - ножиці ніхто не пробував виробляти? Приклад 5. На Вашій вулиці ще немає ресторану або кафешки - вилки, ложки, німецька з нашого металу Автозапчастини .сантехніка. дитячі візочки та будь що ЦЕ ПРОСТО ПРИКЛАД. Кожен бізнес потребує індивідуальних розрахунків і планування. Потрібно пам'ятати що в США за день банкротує більше фірм чим в Україні за рік реєструється нових Ніякого б/у обладнання тільки НОВЕ. Бо поки Ви будете ремонтувати старе обладнання Ваші конкуренти будуть працювати в три зміни . Сучасне обладнання перекриває високі податки і високі зарплати

[@klimeriets]

Краше може бути відсутність срачів, нє?

[@silvermoon-2023]

Не ображайте мого славного земляка Нечуя-Левицького Все, що в Кайдашеві сімʼі зрозуміло стовідсотково А от інших украінських письменників інколи треба читати з тлумачним словником

[@ОлександрПавленко-и9б]

Дякую, з мене вподобайка і комент.

[@darynakorniienk0]

ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурневі радість 😀 Саме так ми і говоримо 🙂

[@ДмитроРусин-м9н]

стовідсотків, як полянин-киянин підтверджую! а звідки автор?)

[@darynakorniienk0]

@@ДмитроРусин-м9н Київська область. Але цей вислів часто вживає моя мама, вона з Житомирщини)

[@ЄвгенійСаленко]

Полтавщина на зв'язку. Тільки так і кажемо

[@andriysalystyi660]

Дніпропетровщина, так само

[@ІринаФеренчак]

Я б сказала і Львівщина але тут на галичанів ще на нападуть , бо о полячені 😀

[@daria_zorina]

обіцЯю, обіцЯти, саме тому обіцЯнка здається природною Привіт із Харкова)

[@AlinkaMosendz]

у Києві теж так говоримо

[@arsla5308]

На Полтавщинi то саме

[@ОленаМиколюк]

І на Хмельниччині - обіцЯнка.

[@BuzzingSparrow]

... і на Донеччині обіцЯнка)

[@walemaa5631]

Я з Галичини, і сам завжди кажу обіцЯнка. Дивуюсь, коли знайомі мене поправляють на обІцянка -- поправляю їх у відповідь

[@Iryna_Dobosh]

Дуже крутий випуск! Дякую, сподобалось надзвичайно!))

[@obriy4114]

Дякую Остапе. Це чудовий матеріал. А от тево баби випийте заспокійливе це щось з чимось. Ну фарьйон якийсь

[@Radik_100]

5:34 Усе життя так і вчили як запам'ятати наголос у цьому слові: обіця́нка-цяця́нка...

[@zoksa3932]

На півдні Чернігівщини таки "ОбіцЯнка - цяцЯнка" (дитиною я часто це чула, бо моя матуся любила щось наобіцять і забуть)

[@Kennyaltair88]

Житомир, те саме)

[@АлексейФурман-к9ж]

І в мене в родині саме так казали. Вони з Харківщини.

[@ОлесяБойко-р5ы]

у Черкасах та на Черкащині теж так, обІцянка-цЯцянка дуже незвично звучить

[@alonashev3994]

тільки одного разу таку фразу чула - у мультику Ice Age і саме з таким приголосом) але я з Харкова 😀

[@ЄвгенійСаленко]

Завжди кажу так на Полтавщині

[@Сс7775упу]

Ніколи не чув щоб хтось вимовляв і ніколи не бачив написання слова СІНО як СЇНО...

[@pidpilnahumanitarka]

Пошукайте в міжвоєнній літературі Галичини)

[@pidpilnahumanitarka]

У цьому правописі "ї" не позначає звичний нам нині звук /йі/, а /і/ на місці етимологічного "ять"

[@OksanaRepetskaya]

Слухала і ржала, чесно) Це був дуже кумедний мовосрач) 🤣

[@Диваннийфілософ]

Усі діалектизми є українізмами. Що зверх того, то межі стилів та сфер вжитку

[@tatianatatiana2262]

Моя свикруха з 32 року вона говорила кісто на тісто і чотирі а не чотири і проживала вона у Дпровській обл а мама говорила штири на чотири в Віницькій обл і говорила сядай а не сідай

[@vlad1945]

​@@tatianatatiana2262ті слова відображають історичне минуле тих чи інших регіонів, міст, сіл. Наприклад слова штири і сядай у поляків такі самі.

[@Chernega-lp3ps]

@@vlad1945 не розумію чому моя позиція багатьма не сприйнята... Діалекти - діалектами, але діалектизми - діалектизмами! Сила-силенна прозорих, усім зрозумілих слів, а також місцевих назв подій, предметів, явищ тощо просто треба рахувати як синоніми в загальноукраїнській лексиці, використовувати їх, а не збіднювати мову штучним її збідненням.

[@vlad1945]

@@Chernega-lp3ps просто на цьому каналі назбиралася аудиторія яка начиталася ху@ні про гуцулів. Ця аудиторія не хоче таку очивидність визнавати адже діалект це єдина за що можна причипитиси до гуцулів.

[@artemkatelnytskyi]

Не можу ніяк придумати, що написати, щоби хоч трошки підштовхнути відео в алгоритмі. Хочу сказати тільки те, що ми мусимо просовувати ідею толерантності до мови один одного. Наша країна занадто велика, щоби в кожному її кутку розмовляли однаково. Коли ми це второпаємо, ми будемо по-справжньому єдині.

[@МихаилКвак-ц3п]

@@user-gj2vk7ct1r .....ну идеально!!!!и я и я такого мнения!!!!!!!!не верю не верю!!!!!!!!наеееееееелись до рвгачки!!!!!!!!!!галичанам_ненависть!¡!!!!

[@firestormtv8116]

​@@user-gj2vk7ct1rРузкие граждане Украины?)Не дай боже.Расскажы про бимбас 8 лет, я поржу

[@yaroslavprotsenko4116]

​@@AlbigensianЯ срав на могилу курского вдв-шника

[@yaroslavprotsenko4116]

@@Albigensian Поверь, никто ничего не сделает

[@firestormtv8116]

@@Albigensian Всё равно по поводу ошыбки.Понимаю, а также понимаю что ты несёшь бред.Наверное ходили с детекторами и искали именно русских.И как их различали с русскоговорящими украинцами?Наверное по глазам.

[@XenaSarancha]

Респектище!!!! Головна моя претензія до гуманітаріїв полягала в тому, що вони люблять використовувати "неспростовний" аргумент: "А от такий-то (Арістотель, Тома Аквінський, Нечуй-Левицький...) казав те і те, а от ти заперечуєш!" А от тепер бачу живого гуманітарія, для якого цей принцип не є провідним!

[@ОльгаБралюк]

- Да не согласен я. - С кем? С Энгельсом или с Каутским? - С обоими.

[@basileyus]

​@@ОльгаБралюк а ви, панночко, не родичка Пилипа Нетудивлипа?

[@alexandrponomarev5930]

Все небо затянуло тучами, очевидно будет дождь (укр редактора в телефоне нет- вибачайте!)

[@wolfigelkott]

Срачі столітньої давності топ, давайте ще.

[@anbedaton]

сто років срачив якост молувато даеш тисячу (не ковідну)

[@VyvirkaSira]

Класне відео! І цікаве, і корисне, і веселе!

[@katakiukraine9573]

Господи боже, сто років минуло, а ми в тому самому місці! І так - вперто стояти на своєму слові і відкидати всіх решту, це наш менталітет. Так само з гетьманами, так само з політичним устроєм, так само з приготуванням борщу

[@AndriiPetrov]

Чи менталітет, а може це просто ми зараз продовжуємо з того, на чому зупинились сто рокіа тому. Бо останнє століття було не до срачів, а треба було просто вижити між двох великих воєн, розстрілів і голодоморів.

[@katakiukraine9573]

@@AndriiPetrov оте виживання саме є наслідком поведінки, що обрали українці сто років тому. І зараз гребемося по тих самих граблях

[@tarasmaslov7975]

Панове, у вас посилання на "Криве дзеркало" в описі не працює. Поза тим, неймовірно вдячний за рекомендацію мовного форуму, бо останнім часом виникає багатенько питань. Питань в основному таки з правописної частини, як-от від учора думаю про етнохіп-хоп/етногіп-гоп, що в такому записі виглядає дивно, але ж ніби за правилами (принаймні один з варіантів). Сьогодні ж думатиму про те, чи як наддніпрянець і справді вимовляю подвоєний т у "житті". Замість депресії, вночі мені не дає заснути лінгвістика. Вставки з пані Фаріон як окремий вид мистецтва.

[@yaroslavtomyn3969]

ОбіцЯнка-цяцЯнка -вінничина, нема про що сперечатися. радий, що маю змогу слухати українців про українське.

[@huligan389]

Клятий галицизм на "чотири" мало б бути "штири" 🤔

[@ЄвгенійСаленко]

Клятий полтавізм на "виняток" мало б бути "виємок"🤔

[@ДраюкПетро]

@@ЄвгенійСаленко нема такого в балачці.тіки на дорогах

[@viktorskyba9868]

не любиш ти ісуса просто, галичани плюються

[@sociofilka]

Я теж так собі подумала!

[@ЄвгенійСаленко]

@@ДраюкПетро не зрозумів?

[@UncleStSan]

Абсолютно випадково надибав це відео, але був в захваті. Несподіванно захопився, і прослухав на одному диханні. Лайк/підписка автоматом. ;) ЗІ: Слово РУХАНКА, як для міського жителя Галичини, в мене асоціювалося скорше з якимось танцями, дискотекою... і точно з фізичними вправами, фізичними навантаженнями. І як на мене, людині, яка колись вважала рідною - російську (зараз вже багато років і в родині і по роботі тільки українська), слово ЗАРЯДКА - 100% русизм. Беззаперечно. І з тою "зарядкою" треба щось вирішувати. Бо, окрім всього за змістом, під час фізичних вправ ти не заряджаєшся, а навпаки. Втомлюєшся, слабнеш. Ну як на мене... ЗАРЯДКА - без сумнівів не українське. Ну, хіба що ви мали на увазі зарядний пристрій. Прилад. =)

[@ІринаМудракова-к4б]

Оце так жарт! а я обирала так сумлінно 2 слова, але Нечуя просто обожнюю.

[@ОлексійЮрчак]

Бувало візьмеш якусь книгу сучасного українського автора (чи авторки) - ну хоч в рамку її клади, геній! А тоді подивишся одне-два відео-інтервю з ним і думаєш: як узагалі цей《...》міг написати таку гарну книжку, коли він 《...》??? Тому і в прикладі із Нечуєм-Левицьким не бачу нічого дивного. Митці - це не їх твори, так само як батьки - це не їх діти (і навпаки). Люблю Левицького, і байдуже яку він прутню ніс поза його літературними творами

[@oksanamymohid2509]

У мене протилежний досвід був якраз. Прочитала "Бачу, вас цікавить пітьма", потім подивилась інтерв'ю з Ілларіоном Павлюком. Іте, і те - кайф.

[@ОлексійЮрчак]

@@oksanamymohid2509 хороша спроба, ілларіон павлюк, а тепер вийди і зайди зі своєї сторінки!!!

[@oksanamymohid2509]

@@ОлексійЮрчак Ще б ви знали, що він насправді Юрій Таран.

[@ljubobovdur8846]

@@ОлексійЮрчак *ІлларіонЕ ПавлюкУ

[@ОлексійЮрчак]

@@ljubobovdur8846 *ЮріЮ ТаранЕ..)

[@nataliiapashchenko6507]

Але ж за основу української літературної мови взято полтавсько-київську говірку, отже, і відповідні наголоси. Чи я помиляюсь? У нас на Сумщині говорять "обіцЯнка-цяцЯнка".

[@MarichkaOglad]

Я завжди казала "обіцЯнка-цяцЯнка", як й все моє оточення. Вітання з Полтави.

[@walery-m4h]

Я теж, дніпровська область.

[@tatjanabakum1478]

І на Черкащині теж

[@Didrova]

Без всякого сумніву Іван Нечуй Левицький один з найкращих і один з найвидатніших українських письменників кінця 19 і початку 20 століття але це зовсім не означає що він не міг помилятися як часом помиляються багато звичайних людей.

[@kayola_art]

Взагалі то, якщо використовувати фразеологізм саме в такій формі ("обІцянка-цЯцянка"), втрачається його римованість, на відміну від форми "обіцЯнка-цяцЯнка"

[@pidpilnahumanitarka]

Та є там римованість:)

[@tatjanabakum1478]

Я мрію про той час, коли сучасні українські мовознавці наддніпрянці та галичани почнуть мовні срачі, а ВСЯ країна не буде мати ніяких других проблем, і палко їх підтримає!!!! Молюся за цей час. А правильно є таки обіцЯнка- цяцЯнка! І не перекручуйте😂

[@pidpilnahumanitarka]

Ніхто не перекручує. Нема тут правильно-неправильно.

[@jey3770]

Левицький ще говорив, що основою для літературної мови може бути тільки мова бабці в селі, але не уточнював, в якому селі стояти з блокнотом і записувати. Та те все пусте, бо врешті-решт не завдяки цьому він увійшов в нашу історію.

[@pidpilnykkindrat7058]

То він про свою певно казав)

[@huslykmccloud3494]

Ні, він казав, бабки з якого села. Із села на землях Великої України (підросійської тоді), яка знаходилася під Російською імперією. Оскільки там жила більшість українців, він мав за зле вживати слова, не знаючи їхнього значіння та походження. Він ганив такі слова, як-от "крок", "шукати", "трапляти", "коштувати", "решта", "стосуватися", оскільки вони були геть незрозумілі для люду, що жив на землях Великої України, а вживалися тільки на Заході, у підавстрійській Україні, зокрома в Галичині. А галичани були справді наполегливими, і вони намагалися проштовхувати свої слівця в ужиток більшості, що була під Росією, і це неправильно, бо неприродно. На Заході України дійсно збереглися деякі особливості руської мови, але вони опинилися там мішма з словами чужого походження (особливо німецькі та польські). Було б добре, якби вони лишалися в говірках і їх оберігали там, як прикметні ознаки цих земель. Але витісняти слова більшості та просувати чужі, непитомі - це безглуздо. Наша мова нині має дуже багато слів, які є саме такими - нав'язаними, такими, які не мають нич спільного з природним розвитком мови через отаке-от втручання. :(

[@jey3770]

@@huslykmccloud3494 те, про що ви кажете, ніщо, в порівнянні з деяким иншим неприроднім нав'язуванням. Якби не було його, то внутрішньомовним суперечкам ми б якось дали раду. Не забувайте, що галичанам те ж нав'язують наддніпрянський говір, і подібні "нав'язування" - це норма для офіційних мов в сучасному світі. Головне освічуватись, вчити нормально мову, щоб словарний запас був не 300 слів (як в більшости людей в Україні зараз).

[@astrofilosof]

😂kzbin.info/www/bejne/p3bIaWd9lM-CmrM

[@ЕвгенияСоха]

​​@@jey3770еня смущает, что много слов в современно украинском я не могу понять и вывести из других знакомых мне украинских слов и славянских корней. Последнее моё открытие слова "турбота", "турбуватися". Я просто знаю, что они означают, как, например, слово "tree" в английском. Но оно как бы повисает в воздухе. Тоже самое с "решта". Только когда услышала как сдача по-английски, поняла в чём дело. "Кошти" - из той же серии. Нет что-ли слов обозначающих эти понятия в словенских языках? Вот и выходит, что украинский - языковой конструктор. Все читали прекрасную Лесю Украинку, а теперь прочтите её личную переписку. Такое чувство, что писали два разных человека да ещё и на разных диалектах. Следующая беда ударения. С десяток раз услышав по телевизору ударения "бу́ла", "взя́ла", "да́ла" и тому подобные чудеса, я натурально полезла в словарь, потому что начала сомневаться в том, что в школе и универе учила именно украинский. Нынешние процессы модернизации языка никак не возможно назвать нормальными и естественными. Всё приходит сверху. Искусственный язык уже есть - эсперанто. Создан по чётким правилам: пользуйтесь. Украинский - это живой язык и нормы должны просто закреплять естественные изменения в нём по мере их появления.

[@lastdolphin6574]

дехто намагається використовувати цю статтю НЛ як доказ "полонізції" української мови. Хоча, якщо проаналізувати претензії НЛ, то виявиться, що в сучасній українській мові переважно "перемогли" версії НЛ, або паралельно існують два варіанти. Цікаво, що "цінителі" цього твору НЛ зовсім не знадують наступний його твір. Ще в Кишиневі написав працю «Про непотрібність великоруської літератури для України та Слов'янщини». Ішлося не про те, що ця література «гірша» за нашу - цінував Лєскова, Толстого, Островського, особливо Щедріна. Але вважав: російська література потрібна для Росії, а нам потрібна своя. Гріх нашої інтелігенції, на думку Левицького, саме в тім, що вона виховалася на російській літературі, яка підмінила власну.

[@Proidysweet]

Оце було дійсно цікаво і розважально. Дякую за Вашу роботу! :з

[@V.Zakomirnyi]

На Київщині - обіцЯнка-цяцЯнка, але тільки у приказці, а окремо вживане слово обІцянка - частіше, здається, з наголосом на 1-му складі. А окремо слово цяцянка не чув і сам за 65 років не вживав.

[@Julia-pw2wh]

Я з Наддніпрянщини і вважаю, що головне, щоб ми всі говорили українською, неважливо на якому діалекті. Кожен діалект додає шарму своєму регіону, робить мову живою. Схід і захід давно разом, тож треба бути більш відкритими до "незвичних" слів

[@nshkolna]

Насильно нельзя заставлять людей говорить на каком либо языке. 70 лет жизни в союзе с диктатом русского нельзя искоренить одним махом.

[@LisaPasichniuk]

​@@nshkolna,треба намагатися

[@ksushaRybakova]

Я не хочу пер ходить на украинский язык Это нельзя заставить ,потому что это насилие

[@flesh23]

​@@ksushaRybakovaда его скоро и не будет)

[@zorianapovshuk1316]

@@ksushaRybakova переїжджай на росію, там ніхто тебе не буде заставляти.

[@petersolon5047]

thank you

[@mykolaserdiukov3158]

Це перший ступінь у боротьбі проти слова крок :)

[@DanyjilMavrynenko]

А як? Поступ?)

[@mykolaserdiukov3158]

@@DanyjilMavrynenko автор срачу якраз пропонував ступінь)

[@ЄвгенійСаленко]

А нащо боротись з якимось словом, яке всім зрозуміле і коротке. Хіба функція мови не комунікація? Нащо це ускладнювати?

[@mykolaserdiukov3158]

@@ЄвгенійСаленко то до класика, не до мене питання :)

[@like.2021]

я з Києва,мої предки(дідусь та бабуся )часто говорили цю приказку"обіцянка-цяцянка" роблячи в словах наголоси в кінці цих слів

[@Marie_Garden]

На Черкащині кажуть "обіцЯнка-цяцЯнка")))))))) навіть не думала, що може бути інакше. Дякую. Послухати про "срач 100-літньої давності" було цікаво.

[@viktorskyba9868]

Черкащина - то є серце і метрополія. Вона понад провінційними срачами західняків)

[@АнтонГупал]

Підтверджую , я сам з Києва але тато і брат з Черкащини, там я провів частину дитинства , і я обожнюю той регіон ,чистота,душа , на Заході України не те взагалі, інше дуже , ніби зеркало якесь або паралель , хоча там і по своєму гарно ,але душа не та .

[@ЕваАдамович-ж6п]

УКРАЇНЦІ ПОВАЖАЙТЕ ОДНЕ ОДНОГО МИ ВСІ РІЗНІ ЖИВЕМО В РІЗНИХ РЕГІОНАХ НО УКРАЇНА У НАС ОДНА НЕПОДІЛЬНА І ЩЕ НЕ СТВОРЮЙТЕ СОБІ КУМИРІВ

[@СвітланаХоменко-ю2з]

Ваш канал надзвичайно корисний і просвітницький

[@tseneya]

Здається, у "здається" правопис не фонетично-етимологічний, а фонетично-граматичний, адже там "ся" через граматичні правила лишається, а не через етимологію як таку

[@o.z]

Саме про те й мова: українська граматика є компромісом між етимологією і фонетикою.

[@tseneya]

@@o.z Так, але етимологічний правопис - це правопис зі старішими звуками, коренями та афіксами, але "здається" може існувати й без етимології, а лиш суто за граматичними правилами сучасної мови. Етимологічно тут було б, якщо не помиляюся, "сдаватися" (останнє з юсом), тоді був би етимологічний принцип, а так це просто складення слова за сучасною граматикою

[@o.z]

@@tseneya Ну, етимологічно можна заглиблюватися аж до праіндоєвропейської мови. Там уже юсами самими не обійдемося...

[@tseneya]

@@o.z Ну так, але зазвичай за основу береться історичний літературний стандарт. А тут це все ж більше граматична норма, як на мене, і вона не завжди може бути етимологічною, якщо ця граматична норма свіжа

[@ОлексійЮрчак]

Нечуй НЕ ЧУВ такого слова..)

[@ЄвгенійПанасенко-н2к]

Читав статтю Юрія Шевельова. Не пам'ятаю точно назву. Вплив Галичини на розвиток української літературної мови чи якось так. Він дуже цікаво описує це діло

[@сонясоня-щ6н]

"Москва. Маросейка" теж статя Ю.Шевельова 🇺🇦✌цікаве про московщину

[@OleksaMelnyk]

Галицька щелепа. Хоч би хтось дав нагоду використати цей перл 😁

[@АндрійКозак-д6м]

Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!

[@БільбоБеггінсізБуковини]

Я, звісно, не вчений муж. Проте, чи допустимо в сучасних реаліях казати "західна Україна", а не "захід України". Мені здавалося такий вислів-зброєю тих, хто поділяє Україну. Від цього і виникає часто використовувані слова, як "западенці", що виступає приниженням.... Ну, на думку жителів сходу України.

[@nadacervena4560]

Не треба сваритися ☝ головне щоб розмовляли Украīнською мовою💛💙 Тiльки в Житомирських селищах, а це що я знаю, розмовляють принаймi на 6 рiзних дiалектах. Хай живе Вiльна, богата, щаслива Украīна 💥💥💥💛💙

[@V.Zakomirnyi]

У 1977 р. студентами збирали на Житомирщині урожай хмелю, жили у домівках місцевих селян. Дорослих взагалі не розуміли, за перекладача була донька-восьмикласниця 😊. А сам я з Київщини.

[@МаринаТуласи]

Да нет уж. Или не надо ругаться и дать жить спокойно и Украинцам русскоязычным, или убирайте свой западенский мусор з нашої чистої солов'їної мови. А то двуличие одно. Сами венгерской культуры и языка нахватались, и считаете, что вам можно, а восточной Украине нельзя.

[@nadacervena4560]

@@МаринаТуласи Ванька тупорусый 🐑🐑🐑🐑ты это в московии раказывай 🦵

[@vlad1945]

@@МаринаТуласи українець це ідеологія культура-звичаї, мова. В Галичині і Закарпатті немає своєї окремої мови там свій діалект який уснує тільки на своєму місці. Розмовляючи росіянською ви добавляєте сили москалям сказати що 30% України це Росія, саме через присутність росіянського в Україні себе комфортно відчувають москалі. Тому шантажувати нас нашим діалектом недоречно, ми невідмінно від русомовниз не добавляємо силу ворогу і не створюємо комфортне середовище для своїх ворогів (угрів, поляків, румунів та інших які мають українців за бидло)

[@irishagalas6182]

​@@МаринаТуласи російської мови до Петра не існувало,тому ніяких рускоязичних в Україні не може бути

[@ГалинаЮсин-в2п]

Тим не менше з насолодою слухаються ''Старосвітські батюшки і матушки'' та ''Хмари'' Нечуя. І приходить розуміння, що від ''Енеїди'' трохи більше як півстоліття, але яка ж розвинена мова. Кримський, до речі, вважав Нечуя великим письменником... Але чи варто піднімати ці теми, особливо в часу захисту мови. Вона досить вразлива. А вороги не сплять і чекають поки українці не почнуть копатися в своєму минулому, щоб підняти на щит якісь суперечності... І волати на весь світ: не мова, а діалект...

[@AliAli-gc4yk]

Ви не могли б розповісти про вживання закінчень «и» замість звичного «і» в родовому відмінку іменників? Чи це галицький варіант, чи загальноукраїнський, в яких випадках вживається, коли перестав бути поширеним… Звучить дуже вишукано, але окрім вас я не пам‘ятаю чи чула щоб ще хтось так говорив)

[@olegtrojan3100]

Чув думку, що "и" було поширене в руській вимові 10-11 століття.

[@ОленаМиколюк]

А й справді, мене також цікавлять ці "и" та "і", навіть дуже.🧐

[@MelnykSerg]

Здається, Остап десь це пояснював - що за новим правописом обидва варіанти однаково правильні, але вживання "и" дозволяє розрізнити родовий і давальний відмінки, тож його можна використовувати з цією метою, коли є бажання.

[@AliAli-gc4yk]

@@MelnykSerg Не знаєте, в якому відео це було?

[@MelnykSerg]

@@AliAli-gc4yk та ні, вже не пригадаю.

[@shurikusss]

"ОбіцЯнка-цяцЯнка, а дурням радість" - саме так чув не раз тут, на Запоріжжі.

[@ЄвгенійСаленко]

На Полтавщині всі так кажуть і тільки так. Ніколи в житті до цього не чув обІцянка

[@ddtt9266]

На Київщині теж

[@nadija4914]

Я теж тільки так чула, на Закарпатті.

[@ТатаМовсесьян]

Всім вітання,знову разом! Левицький найулюбленіший❤❤❤

[@Yurassickpark]

І після відео залишився?)

[@jey3770]

@@Yurassickpark він був класним письменником, зробив великий внесок в українську культуру, це найголовніше.

[@severyn_from_ua]

Де функція мультивподобайка? В цьому відео геніалне абсолютно все, дякую😊

[@garryrider7]

Я родом з півночі Луганської області, в нас теж можна було почути "кісто" )

[@ethnotraveller]

нічого собі. І це не переселенці з Лемківщини? Завжди думав, що "кісто", "смеркь", "ґівка" суто галицько-буковинська вимова.

[@ЄвгенійСаленко]

Цікаво, я в себе на Полтавщині такого не чув

[@ДаряХарченко-я1г]

На Харківщині теж так говорять)

[@garryrider7]

@@ДаряХарченко-я1г Харківщина недалеко від нас) через мілові гори переїхав - і вже Купянськ.

[@alexgreen5449]

В селі Сонцівка Покровського району на Доннччині мої старі кажуть кісто. Це мамина родина. Вони корінні.

[@мотолюбитель-и7о00]

У нас в селах Запорізької та Дніпровської обл. І досі балакають а не розмовляють, слово кав'ярня в нас звучить як кофейня, итд.

[@c9Ba.]

мені подобається те що відбувається з нашою мовою (саме незавершена дія)... вона від того якась жива, чи що :)

[@11174071]

Привіт всім, а підкажіть будь ласка книгу про цензурування і викривлення творів українських класиків. Буду дуже вдячний.

[@VyvirkaSira]

Попередження, дане в кінці, дуже корисне! Я от останнім часом значно менше сперечаюсь про те, чи є таке слово в українській, чи нема". (Це точно Остапів вплив. 😊)

[@ЄвгенійСаленко]

Тут +

[@ХельгУ]

Привіт! з Дрогобича))) Лайк, підписка!

[@pavloshykin9980]

Як наддніпрянець, кажу: обіцЯнка-цяцЯнка

[@katerynadudka5619]

Прямо серйозно??

[@ВасильКамінський-я3е]

Теж свого часу так казав)

[@valentynayermolenko763]

Але ж ми кажемо *обіцЯти*, -- тоді чому "обІцянка", а не "обіцЯнка"? Хоча... "обІцяне". Схоже, що наголос переноситься на "Я", щоб легше було вимовляти це прислів'я. Так звучить ритмічніше і виходить рима. Мабуть, правильно таки "обІцянка". Але ж у віршах інколи наголос переносять для милозвучності, -- так і в цьому прислів'ї.🤔😀

[@oksanamymohid2509]

У мене теж гальцька щелепа, тому обІцянка.

[@katerynadudka5619]

@@valentynayermolenko763 для мене це прислів'я з наголосом на другий Я взагалі звучить дуже дивно) все життя чула "цЯцянка", абсолютно логічно сприймаю його як подовжене слово "цяцька") дивно це все

[@Come_on_Roach]

Дякую за відео 👍

[@chernyshovakateryna7305]

Моя баба казала на Тісто - Кісто, а вона з півдня херсонської області, і всі її предки з відти. А мені цікаво було б почути про південні говірки.

[@Olha_Yuhas]

На Закарпатті теж кажуть кісто.

[@ОлександраГрицюк-ч4ф]

Моя прабабця теж казала кісто, а вона з Полісся

[@ЛюбовБлакита]

І мої старенькі сусідки - переселенки з Польщі( території українського Підляшшя )теж кажуть на тісто - кісто

[@ВолодимирТартаковський]

Все ж таки Нечуй-Левицький справжній українець. "У нашому селі так не говорили" - типовий український аргумент у дискусії про мову😁

[@errorAreror]

Як клятий галичанин ставлю лайк.

[@ethnotraveller]

Так, класне відео

[@lanariabenko8577]

А чому не "вподобайку" ? ))

[@ethnotraveller]

@@lanariabenko8577 🙂

[@Михайлоільницький-с4р]

@@lanariabenko8577 палець догори

[@vlad1945]

Чому нас підписали клятими? Якщо ми також українці як інші, щей може ліпші бо ми не боємоси висловити клятим ворогам свої притензії і до війни нам не було байдуже що кажут про нас срані вороги невідмінно від інших українців. Це був сарказм?

[@ОлександрМушта-ш6л]

Цікавий розбір! Дуже дякую! Неочікувано. Але все одно Нечуй - це класика!

[@andtarens6172]

Автор відео одержує задоволення, обіллявши Нечуя лайном. Пожив би він у ті часи, коли жив Нечуй.

[@oksanamymohid2509]

Нарешті щось спільне у галичан з волиняками.

[@viktorskyba9868]

наддніпрянці понад вашими провінційними баталіями

[@kolakovalenko9559]

@@viktorskyba9868 У нас, в Україні, на Русі нема провінцій, не вбирайте це великоросійську високомірність. Всі діалекти правильні. І до речі південозахідні говірки тягнуть історвю своїх говірок з часів Склавинів 1.5 тисяч років тому, і захід України прабатьківщина словянства.

[@viktorskyba9868]

​@@kolakovalenko9559 читаю ваші слова тут, з української наддніпрянської метрополії, і посміхаюсь з провінційної та богобоязної західної наївності)

[@Pakovas]

@@viktorskyba9868 ей, метропольник, в вас там люди ще не всі вимерли?)

[@kolakovalenko9559]

@@viktorskyba9868 Скільки платять за коменти?

[@DmitryGordiyevsky]

Дуже дякую!

[@БогданЛужецький-щ6о]

Діалекти української мови це багатство нашої мови. Закарпатці про свою мову кажуть: "Наша бесіда". Наприклад в Іршаві слово КІНЬ вимовляють "К[ü]нь, у Хусті кажуть "К[u]нь.

[@nekatsap7]

Йшал курува через муст, впала в вуду й зломила хвуст :)

[@Wladyslaw.R]

@@nekatsap7 не мож так робити

[@ФомаНервотрёпкин-п7ь]

я полтавець, мені 72 роки і кісто, казала моя мати і бабця!😊

[@ba5tqq]

На 10:06 мене програмували в зимового солдата?

[@Roman-pv4bh]

зазвичай абсолютна більшість дурниць постулюються з з щирими намірами зробити "правильно" та краще. Насправді мова живе своїм життям. це беззаперечний факт. хочемо ми чи ні, все більше буде запозичень з англійської. хочемо чи ні, щось з часом зникне, щось з'явиться.

[@ЄвгенійСаленко]

До тих пір, поки Україна не домінуватиме у світі

[@Roman-pv4bh]

@@ЄвгенійСаленко Ага. Ми ж щоденно бачим шалений економічний зріст, сплеск інтелектуального потенціалу, й випускники Гарварду та Кембриджу вчать українську, аби продовжити навчання у... поплавського? на факультеті тік-току.

[@lidiyalidiya8156]

процес англ. запозичень доводять до абсурду, особливо в МОН - наприклад , бьордер, бьордінг (підручник для третього класу "Я досліджую світ"). Мені цікаво, чим керувся автор підручника? Він не знав українського слова чи хотів ввести англійське запозичення? З якою метою?

[@Roman-pv4bh]

@@lidiyalidiya8156 я не можу відповідати за них, але думаю, що це пов'язано зі сталістю та вживаністю визначення. Важко сказати, як і хейтити чи фаловери.

[@lidiyalidiya8156]

@@Roman-pv4bh Та Ви що? Відколи це у нас для означення дослідження птахів почав вживатись англіцизм " бьордінгом"? Швидше зворотно - нас хочуть привчити до вживання цих слів! До речі, ті слова, які Ви назвали, теж не є надто часто вживані самі по собі - це наслідок тенденції, до речі, серед молоді певної категорії, бути крутими, знаючими англійську і т.п. Сумно все це. Бо , наприклад,в поляків, а я часто дивлюся польське телебачення, та й інших наших сусідів центральної Європи (не знаю, як Західна) не спостерігаються подібні викрутаси. Навпаки, вони якомога більше намагаються вживати своїх, польських слів. Я розумію, коли для назви нового явища, при відсутності в українській мові відповідного слова, під руку потрапляє англійське. Але щоб аж так легковажно редукувати мову - ???!!! Що з нами? Тільки не кажіть, що головна причина в економічній бідності. Насправді нас так виховують. От і підручники вже такі складають, щоб діти змалечку йшли в цьому напрямку. Як не російський суржик, то нате вам англійський.

[@mykhailonikolaichuk6392]

5:36 Так [фотку бородатого блондина з мему прошу вас уявити самостійно].

[@ukrnika]

Дякую за цікавезний випуск! ''Криве дзеркало'' читала ще років десять тому, сміялася. От цікаво, якби зараз були живі Нечуй-Левицький і Шевельов, яка між ними могла б статися дискусія на тему галицького впливу на літстандарт. Окреме дякую за вставки з Фаріон))

[@НадяВанга]

Дякую,наша мова різнобарвна,в тому її унікальність.теперішні переклади мови чудернацькі і незрозумілі,особливо медичних.кожний діалект має право на життя!❤❤❤

[@Сашагарматний]

А чому в слові здається має бути ця, якщо я чітко чую ться!

[@themeiafy]

Ви виросли в україномовному середовищі? Якщо ви вивчили це слово в школі, то в вас в пам'яті воно могло відкластися як "ться". ТПГ вже згадувала в відео, як наш мозок програмується чути певні речі. Знову-таки, якщо ви вчили українську мову від однієї-двох людей, вони могли неправильно вимовляти це закінчення. Це душе поширена помилка серед тих, для кого українська мова не є рідною.

[@Сашагарматний]

@@themeiafy Я з Тернополя! Я чую ться! Якщо, там пишуть ться значить колись там вимовляли ться. Це ваші проблеми, що ви не правельно говорите. Говоріть правельно. Ться!

[@smugasta]

Вставки з байбаком і Фаріоншою просто супер)))) у вас чудове почуття гумору

[@АлексДем-э6п]

Ти що, на приколі? Всі завжди казали обіцЯнка в цій приказці!!! Після такого далі вже трохи стрьомно було дивитися)))

[@dariapetrushenko1293]

Нечуй-Левицький: відкрив лінгво-щелепний зв'язок за сто років до його визнання 😎

[@danikivanik8283]

спочатку прочитайте погляди Нечуя в оригіналі, а потім висловлюйтесь

[@dariapetrushenko1293]

І залишитись без ображених коментарів? Та нізащо)

[@bicolino34]

У вас посилання на "Криве дзеркало української мови" в описі зламане. Веде на сторінку, якої не існує.

[@mko613]

Коли я читаю Нечуя, я згадую дитинство і нашу чудову мову! Коли ж читаю Франка, я напружуюсь, але читати Історію Грушевського взагалі дуже важко, особливо відірваність "ся", та й багато русицизмів ...

[@svetagul2708]

а я не звертаю уваги !!!! Головне що я розумію про що іде мова """""

[@vlad1945]

А для мене галицький діалект файніший за звичайну українську:) і що? Мені треба інших українців за це ненавидіти? За те що вони мовляв не так розмовляють і в них не такі звичаї.

[@людмилакомаркова]

ДЯКУЮ

[@Yagunitto]

так їм, цим клятим галичанам!

[@ГайЮлийЦезарь-н7и]

Ксенофоб

[@sandy0572]

З приводу "обіцЯнки-цяцЯнки" (саме так)... Мені здається, що тут справа в тому, що усталені вирази (як частина фольклору) тяжіють до рими і певного ритму - вираз, у якому більше "музичності", краще запам'ятовується... Наведу один приклад. Моя теща іноді вживає приказку " Чорт летить, ноги висять". Мені це "ріже вухо", бо природніше (на мій погляд) все ж таки казати "Чорт летить, нога висИть"... Сподіваюсь, ви зрозуміли, про що я хотів сказати :)

[@ВячеславНовиков-п7с]

Вподобайка за важливу працю

[@ОленаВознесенська-е7й]

Моя бабуся родом з Київщини. Завжди казала кісто)) І, так, ми кажемо обіцЯнка-цяцЯнка🙂

[@ВарвараПр-н8д]

Слухала і переслуховувала !!! 😄😄😄👍👍👍 Розмовляймо, щоб було що вносити в той "талмут"

[@andy_lemberg]

А слова срач і срачі улюблені слова автора цього відео, хто використовував Нечуй чи Грушевський?

[@ПавлоФаріонов]

В селах на півдні кажуть обіцЯнка. Я взагалі ніколи не чув слово обІцянка. Остап просто з галичан, а не з українців, кек))))))

[@nekatsap7]

Так зараз майже усі кажуть обєщаніє...

[@ЄвгенійСаленко]

Хахахах, в Полтаві також)

[@viktorskyba9868]

@@ЄвгенійСаленко полтавчанам просто галицького вареника підсунули, мабуть з бринзою був то трохи похворіли

[@LadyErin12]

Обіцянка-цяцянка - наголос саме на я, ніколи не чула, аби було інакше (не кажу, що так не є, просто сама ніколи з цим не стикалася, і зараз добре так різонуло по вуху). Кісто - це з лексикону моєї бабці, а вона місцева, з Херсонської області, з Бериславщини, і здивуюся, щоб колись бувала на Заході. Прабабця взагалі ЛЬ-кала, хоча сама родом звідси ж, і інакше, ніж "польний" і "мольнія" не говорила. В цілому, все любить міру і здоровий глузд. Діалект - де сформувався, там і пригодився, там він хороший і на своєму місці. Ясне діло, діалекти збагачують літературну мову, їхнє проникнення до неї - абсолютно нормальне, але тоді, коли це природний процес, а не експансія. Зараз це нагадує саме другий варіант. І це не про неправильність галицького чи будь-якого іншого діалекту, це про повзуче нав'язування, по суті. Я сумніваюся, що на Заході так само "популяризують" щось південне, північне, чи східне. Майже всюди, де мова хоч якось стосується діалектів, а особливо по ТБ, натикнешся саме на західне наріччя і західну ж місцеву культуру. Інших таке враження, що і немає зовсім. Це не зовсім про правопис, але шо є, те є.

[@yeenit7816]

Дякую, весело і цікаво! 🙏🏼 Про полтавсько-галицьку щелепу запам‘ятаю))) 😁

[@ПавлоРіг]

Не те слово..., а я то думаю, що мені Галичани такі рідні, і всі (ну принаймні багато) галицизми так "лягають"!😂🙃😉

[@АнтонГупал]

​@@ПавлоРіга мені чужі , шо робить?

[@roma__melnyk]

Цікаво, а який правопис був в той час на Волині, Поліссі та й в інших регіонах, а то виходить, що в Україні, крім Галичани та Наддніпрянщини, більше нічого немає...

[@Yasinets]

Я можу помилятися, але судячи з тогочасної місцевої преси, яка видавалася на Волині і Поліссі тоді, можу зробити такий висновок. Волинь і Полісся користувалися таким самим правописом, як і Наддніпрянщина до 1920 р., бо так само входили до Рос. імперії (і власне вони є частиною Наддніпрянщини, бо географічно входять до басейну Дніпра). У 1920-1939, коли вони входили до Польщі, можна було побачити більший вплив правопису, який зараз називається "скрипніківка" або "харківський правопис" і який є поєднанням наддніпрянських і галицьких норм.

[@roma__melnyk]

@@Yasinets але ж діалект був інший, ніж на Надніпрянщині, та й вплив Польщі і Білорусі відчувався більше, ніж від більш східних регіонів України, хоч і в складі російської імперії...

[@olewpo3380]

Дуже чудові коментарі,аж за живіт хапаюсь

[@mko613]

Я народився у Миколаївській області, і всі села навкруги балакали рідною мовою

[@EITheN_EIN]

Шикарний випуск 😆 made my day

[@cynic3859]

5:30 "обіця́нка-цяця́нка" -- інакшого наголосу в житті не чув. А це майже 60 років. Здебільшого -- майже на стику південно-східних говорів, але й поїздив по Україні вздовж та в поперек чимало.

[@ОлександрМіщенко-ф2е]

Мамина рідня родом з Томаківського району Дніпропетровської області теж казали "кісто". Мама були 1928 року народження, а їх старша сестра 1920 року. А на помідори казали "баклажани", а на баклажани казали "сині". До речі, ще казали не цукерки, а канхвети, а до того ще й хферма, Хведір замість Федір. А коли малим я не хотів їсти, то мама казали: "Вибачайте, пундиків у нас нема". А коли суперечка з мамою переходила на підвищені тони, то вони казали :" Не пащекуй на матір". Ото таке.

[@rufusungvar7254]

В селах Сумського району чула в дитинстві Кісто :)

[@ТатьянаМ-к6с]

Не цукор а сахiр! Казали

[@prutenb6274]

Просто потрібен нормальний правопис для галичан. А не оце нав'язане "щось".

[@romanchapiuk4700]

ОбіцЯнка-цяцЯнка, а цяця й досі в кишені. Волинь.

[@DanyjilMavrynenko]

Я теж з Волині, і саме так вживаю цю приказку, але поза нею кажу тільки обІцянка.

[@ЄвгенійСаленко]

@@DanyjilMavrynenko на Полтавщині завжди наголос обіцЯнка

[@LvivScience]

Львів'янка, але завжди використовувала істинно польський наголос обіцЯнка-цяцЯнка. Хоча і інший варіант наголосу чула, мені обидва звучать достатньо природно