Розкажіть, якими цікавими словами у вас називають родичів - хрещених, зятів, чоловіків сестер, дружин братів і так далі.
@katerynadudka56193 жыл бұрын
Буковина, Глибоцький район: кумнат - брат дружини або чоловік сестри (або часто родич, спорідненість якого важко ідентифікувати), так само кумната. Нанашка - хрещена або вінчальна матка, нанашко - батько. Лєля або ліліка - тітка.
@Kyjeslav3 жыл бұрын
на Буковині (а точніше Північній Бессарабії) є батько і матка (головні свідки на весіллі, і взагалі ледь не головні друзі, що ледь не родичі у сімейної пари). Плюс є такі цікаві слова як вуйко і вуйна - дядько і його дружина
@pidpilnahumanitarka3 жыл бұрын
@@Kyjeslav вуйко - брат мами чи тата? Чи без різниці?
@SevastianovVitalij3 жыл бұрын
Хрещені-нанашко, нанашка, зять-зять, чол. сестри-шваґро, шваґер або шваґерко, жінка маминого брата-вуанка або вуйна, жінка татового брата-стріянка або стрийна, жінка брата-братова. Дід-дзяд, Південно-Західне Поділля (Дунаївці), але так говорять не всі, а переважно католицькі села.
@pidpilnahumanitarka3 жыл бұрын
@@SevastianovVitalij дякуємо! А вуанка і стріянка - де наголоси?
@krasa4ka6982 жыл бұрын
Я з Беларусі. Паглядзела з вялікім задавальненнем! Дзякуй шчыры! Вельмі цікава. Якія правільныя і мудрыя развагі. Дыялекты і гаворкі сапраўды важна вывучаць і захоўваць, а не сарамліва пазбаўляцца. Усё сказанае тычыцца і беларускай мовы і яе дыялектаў. Нажаль русіфікацыя беларускай мовы працягваецца і зараз. Поспехаў праекту і ўсім украінцам у такі складаны час! Слава Украіне!
@krasa4ka6982 жыл бұрын
@LEO зберігати
@krasa4ka6982 жыл бұрын
@LEO я па-ўкраінску абсалютна ўсё разумею. Вучылася калісьці разам з украінцамі ў Польшчы, а зараз усе навіны гляджу на украінскай мове. Толькі пакуль размаўляць не магу. Блытаю часам украінскую, польскую і беларускую. Словы падобныя, але цяжка (важко) хутка (швідко) падбіраць. І вымаўленне таксама адрозніваецца. Шчучыншчына - гэта наша "паляниця".
@krasa4ka6982 жыл бұрын
@LEO колись
@krasa4ka6982 жыл бұрын
@LEO калісь, калісьці (колись), кудысь, кудысьці (кудись). Важливо зрозуміти мовне особливості і все буде просто. (Важна зразумець моўныя асаблівасці і ўсё будзе проста). Взагалі, мне дуже подобається українська мова, дуже гарно звучить. (Увогуле, мне вельмі падабаецца украінская мова, вельмі прыгожа гучыць).
@krasa4ka6982 жыл бұрын
@LEO 38. Доросла дівчинка)).
@НаталіяФедорчук-ж3т3 жыл бұрын
Не перестаю дивуватися, скільки всього цікавого є в українській мові.
@romankozachenko16733 жыл бұрын
Як і в кожній нештучній мові.
@НатальяКозловская-м7щ3 жыл бұрын
Скільки всього цікавого у світі взагалі!!! Дякую.
@lesiahubankova85103 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к нічого страшного, ми то якось переживемо. Аби в тебе підгорало)) Не здавайся, пиши ще - люблю дивитись як у нащадків Мордовії палає від розуміння, що українська мова живе і розвивається 😊 Роби україномовні відео більш популярними, коментуй ще!
@lesiahubankova85103 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к от халепа! Думалось, що ти справжній арієць русского язика, а виявилось, що ти його зневажаєш, бо навіть розставити розділові знаки не можеш. Або не знаєш як і де, або лінь. Що те, що те - доказ зневажливого ставлення до своєї культури🥳 А польську, бачу, вчиш по-трохи, значить вважаєш її вартою уваги😎 Жаль, свою мову не напружився вивчити. Стосовно мого прізвища, то навіть воно не стимулює мене любити чи поважати руССкіх, бо більшість з них такі ж вузькомислячі як ти. Повагу і любов треба заслужити. Росія ж робить все, аби її ненавиділи і зневажали її громадян.🤡 Але мені подобається, що ти виконуєш мої накази🤭 - коментуй ще на славу українськомовного контенту!
@lesiahubankova85103 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к У мене пана нема, на відміну від тебе і всієї єдінай расіі. Ой, у вас же не пан, а цар Владімір 😆 І от ти сам навів чудовий приклад свободи в Україні: хочуть - говорять українською, хочуть - російською, хочуть - польською, хочуть - суржиком і так далі. А що в Росії? В моду входить кавказький рузке язикь🤭 Краще б ти боровся за русский язик в Росії, а не за кордоном😄 До речі, ми відповідальні за тих, кого приручили, тому так вже тому і бути - змилуюсь😇 Якщо ти так любиш виконувати мої накази (тішуся, що маю персонального російського раба😉), то завчи на пам'ять: російською правильно пишеться "лИнгвистика", а не "ленгвистика" 😘 Бо я хочу мати освідченого раба, а ти , роблячи такі помилки, мене розчаровуєш. Пиши наступний коментар, підвищуй рейтинг цього відео 🥳
@НаталияЗаваленкова2 жыл бұрын
Доннетчанка . Мій дідусь народився 1908 року на землі українського поміщика Рутченка, зараз станція Рутченково біля. Донецька. Він розмовляв лишень українською, розповідав про козу-д е р е з у, дивився зі мною ввечері діда Панаса, а ще, прослухавши гімн України о 5.45 , це були акорди з "Реве та стогне Дніпр широкий", вимикав радіо, поки не починав працювати Промінь. До чого це я? Я про те, і в Донецьку, особливо вКіровському та Петровському р-нах,корінні розмовляли українською. Я вже не кажу про села. Це не суржик, це діалект. А 'суржик' - це елемент іпсо, приниження людей, щоб переходили на праавільний язік.
@ГаннаГлущенко-е7з Жыл бұрын
мій дідусь із Мирного неподалік від Костянтинівки Донецької області. Все село було україномовним, поки їх під час голодомору не вивезли в Казахстан. Дід на той момент навчався в Харкові, коли повернувся додому - в хаті жили чужі люди, переселенці з росії.
@maria.cheredko Жыл бұрын
@@ГаннаГлущенко-е7з я боюсь що і з моїм домом зараз так само……
@WlodzimierzZawierucha Жыл бұрын
@@ГаннаГлущенко-е7з нас на Галіції в Тернополі під краєзнавчим музеєм стоїть старий памятник 1647 року на якому чомусь неукраїнською писанно : Сей Крест во Славу Божію Григорием Шнарем ....Навіть інші памятники 1822 р. Чи 1847 року писанні Кацапською ( русінською мовою а точніше Гласом ).Ніяких Травнів а Маї , ніяких Березнів а Марці .....Може Галичина то не Україна а Словакія бо там говорять Кацапською : Юг Братіслави , Сєвєр , Кочєвьє , Сємєна , Владімір ....Ні Чехи ні Словави ім'я Володимир не розуміють , не сприймають взагалі це слово за ім'я ....Коли кажеш про князя Хрестителя Русі то вони одразу кажуть Владімір .Також у них у справжніх Словян популярні такі імена як Альонек (члоловічий варіант жіночого імені Альона )...Взагалі то Словаки українців за Словян не признають а за Тюрків , як вони мені казали що Словяни своїх голів ніколи не брили і в Шароварах не ходили бо це азіатське ( тюрське ) ...Якщо кляті Кацапи теж в Шароварах не ходили а Портках як колись Франки то хто тут Азіат .До речі Серби які люблять М0скалів всіх хто під синьо-жовтим прапором в Югославії скакав називають Чурками ( сербське слово )...Особливо Боснійців .І о Диво синьо-жовті шароварні Боснійці із всіх Югославських народів мають мову яка найбільш похожа до української .Можете порівняти всі гімни бувших Югославських республік і побачити шо похоже до українського .Висновок Українці це тюрський народ а не словянський ....
@LyubchenkoSergiy8 ай бұрын
Так брате, я з Полтавщини. Рідні діалекти фоомують українську мову, а не навпаки. Мелодика однакова навіть на Кубані та Ставропольщині. Так само як і у степовій Україні, Черкащині, Запоріжжі і звичайно у Донецькій та Луганській областях.
@Имя-л6л7щ7 ай бұрын
Донеччина, Танаiсчина - це грецька, еллiнська земля урумiв, румеiв!!!!!!!!!!
@ЮрійЗітинюк-п8в3 жыл бұрын
Моцно й цікаво. Сам ловив себе на думці, що приписую діалекти до суржика. Дєкую!
@ОленаСтефанова3 жыл бұрын
Ох, як часто доводиться це чути, "так, у мене в сім'ї говорили українською -- ну як, суржиком". Застидали, люди сімей своїх соромляться(( Дякую вам за ці відео, вони безцінні! ❤
@haruakianno3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к А що ти скажеш про моє прізвище?
@ОленаСтефанова3 жыл бұрын
@@haruakianno то бот звичайний, це ж очевидно 🙂
@tanyashcholokova40722 жыл бұрын
Я зі Сходу України і просто в шоці від того, яка багатюща і складна досить українська мова. Велике дякую.
@annaRemus19893 жыл бұрын
Так цікаво дивитися за тим, як людина говорить про те, що її саму пре! Пане Остапе, дякую за цікавий розбір фонетики. Вас цікаво слухати не тільки гуманітаріям!
@vexillonerd3 жыл бұрын
Ше ни виґьив їс, як я гувору за прітіснєніє росіян.
@sielentbrat40053 жыл бұрын
Підтверджую. Я інженер, мені у фонетиці нічого не зрозуміло, але дуже цікаво :)
@sielentbrat40053 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к ти смішний, скажи ще щось смішного :)
@mobilecoolish22333 жыл бұрын
Нас не понімають тільки ті, хто не хоче. Це стосується не тільки полонізмів. Я машинобудівник на заводі Донбасу, але це не завадило мені почати спілкуватися українською хоча б на письмі. Чого й усім бажаю ))
@МаріяСенчина3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к Це не поляки, білоруси, литовці називали нас русинами, це наша самоназва і вони її використовували. А ти, "вєликорусский" шовіністе, хочеш продемонструвати свою "ерудицію", підсовуючи нам свої мізерно-нікчемні аргументи невігласа. Ти хоча б для початку поцівився, відколи твоя Московія стала називатись Росією і з якою злодійською метою ваш горецарь Петр 1, її перейменував. Побічно поцікався звідкіля і відколи взявся русский язик в угро-фінських народів.Тепер в інтернеті інформації предостатньо, чи у тебе цікавість однобока? Хочеш покепкувати з українців, принизити, а показуєш власну заангажованість і обмеженість. Воно й не дивно для представника злодійського, загарбницького народу з рабською психологією. Напротязі століть ви тільки те й робили, що брехали, загарбували території, винищували корінне населення, зброєю, таборами, примусовим виселенням з рідних земель, голодоморами і тому подібним і продовжуєте у тому ж дусі і дотепер. Не пхайся зі своїми "коментарями", бо вони окрім обурення і зневаги до тебе в порядних людей ніяких позитивних емоцій не викличуть. Фу!
@ВіталійШовак3 жыл бұрын
Це найздоровіша позиція яку я бачив. Наратив про важливість діалектів чую не вперше але чіткість формулювання дає своє. Дякую за труд що дає віру в майбутнє.
@privet-vw8hd2 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний 😐
@ariilvictory2482 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний От згадайте Азарова. В нього точно не діалект))))
@Musssshka2 жыл бұрын
Нещодавно почула:чому ми (західняки) розуміємо російську а вони (східняки) не розуміють української.Я приблизно так і пояснила:російська вона і в Африці російська, а українська північно-західна дууууууже різноманітна і якщо ти зі сходу то дійсно буде тяжко розуміти, що там протараторили.
@NO-iz3li2 жыл бұрын
Ось таке знищує фаріонша @Ірина Фаріон На якій мові воюють дійсні патріоти?! kzbin.info/www/bejne/eHnXZ6h4epKMr8U А ось так виглядають гниди kzbin.infooQeSO4P6de4?feature=share А ось так виглядають падлюки,які захищають сьогодні рашу у Польші(кузів володимир) kzbin.infoxS6DkKw5o7M?feature=share Вгадай хто ти!!!
@ИринаСикало-ш9е2 жыл бұрын
@@Musssshka в мене є інше пояснення. Українці розуміють російську, бо вже напротязі 300 років, а особливо останні 100 нас примушували вивчати цю мову, як єдину мову союзу. Так само російську розуміли усі 14 республік. А от росіяни не знали і не розуміли жодной з ціх 14. Моя бабуся, яка все життя прожила під Черкасами, але була не дуже вченою, народилася 1900 року, коли ми приїзджали до неї у гості, не розуміла російську мову мого батька ( він росіянин) і мама завжди була перекладачем між ними.
@olenayatskiv86062 жыл бұрын
Мені 46, я шокована, яка наша Українська мова, народилась я на Вінниччині, довелось по службі в ЗСУ переїхати на Київщину, я спілкувалася з багатьма людьми, як у Вінницькій так і в Київській обл, в кіоску біля шпиталю ЗСУ запитала журнал з кросвордами, продавчиня порекомендувала свєжій " Львовскій вестнік" хоча, як і журналів так і газет було безліч. Було приємно, що продавчиня прийняла мій Вінницький суржик за голос Львів'янки. Слава Україні за її велич!!!
@олександра-о8ъ3 жыл бұрын
Було цікаво про говори і говірки. Дякую, Остапе. Хай квітне український ютуб. 👍🇺🇦
@rsslaan89893 жыл бұрын
Я тут протягом 10ти років життя у Києві, намагаюся титанічно позбутися свого чернігівського суржика, але мені кажуть, що "шо я нічо не поняв, і в мене ловко получалося балакати по свОєму, і вообше, не тре стидаться та красніть з якого ти города та ходить тудою сюдою, сидіть на стульці та бути вторим". Дякую за контент! Як завжди корисно та цікаво!
@Super-turyst3 жыл бұрын
Краще балакай так ніж російською 😁🙏
@Spivanochka12 жыл бұрын
@rss laan не позбавляйтесь за можливості. Я, наприклад, не перестану говорити "пательня", "баняк" чи "бритванка" (значення цього слова точно відоме не всім :) ), оскільки це невелика частинка того, що поєднує мене з мовою моєї бабусі і прабабусі. І у Вас, мабуть, також. А скажіть, будь ласка, чи Ваші бабусі теж говорили "вообше", бо воно мені видається сучаснішим порівняно з усім текстом (але регіон не мій, тому відчуття може підводити)
@nadiiafridrak75842 жыл бұрын
Схожа ситуація)
@badwitch52 жыл бұрын
Ой так люблю слово «ловко» 🫶
@ukrnika2 жыл бұрын
Аж тепер зрозуміли, що титанічно намагалися позбутися автентичної української лексики своєї малої батьківщини?)
@ЮліяШевчук-м1р2 жыл бұрын
Я з Франківщини і пишаюся цим! Тепер вчу чоловіка і знайомих наших словечок, "жеби си знав як то люд можи балакати, жеби не було стиду,як пуйде межи люди"😁
@ІванСавіч-ж1ш Жыл бұрын
Ого майже польщизна
@Patris8718 ай бұрын
А чому він повинен розмовляти так, а не як у себе вдома?
@ЮліяШевчук-м1р8 ай бұрын
@@Patris871 та хай говорить, як хоче, я йому для загального розвитку розказую
@altea7543 ай бұрын
О, яка наша мрва" смачна" з тими словечками" "Абисьти знов", "найти качка копне"
@altea7543 ай бұрын
@@ІванСавіч-ж1ш яка така " польщизна"? Ще, м'о, скажеш що то " неправильна, перекручена польсько-австріська", як торочать тоті москалики?
@ТамараРадченко-н8с3 жыл бұрын
Бабуся з Чернігівщини називала мене "моя кришечка" в дитинстві(крошка російською) , а я як київська дитина думала яка я кришечка з пляшки чи з банки))
@vitaliibruelov94903 жыл бұрын
Могло також бути, що це не від "крошка", а від "крихта", що має те ж саме значення. Але я не спец :)
@ТамараРадченко-н8с3 жыл бұрын
@@vitaliibruelov9490 звісно що не від "крошки". Але виходить, що є в українській не тільки дуже правильне "крихта ", а ще "кришка")
@treadmurktm37913 жыл бұрын
@@ТамараРадченко-н8с більш того, чергування Х та Ш - притаманна характеристика. ВуХо 👂 - вуШко ПастуХ - пастуШе (клична форма) СуХий - суШити До цього ж і: КриХта - криШечка (звісно, не від пляшки)
@ТамараРадченко-н8с3 жыл бұрын
@@treadmurktm3791 цікаво)але бабуся каже на крихти "кришки"
@marinasova77013 жыл бұрын
У нас на Буковині були крішкИ, а не крихти. Або крішєчкИ
@huligan3893 жыл бұрын
Згадалося як сусідська бабуля вчила внука говорити - Місю, вчисі вугурити правильно, кажи хочу пі-ру-га. 😁
@pidpilnahumanitarka3 жыл бұрын
"не лижка, а ложка, ти банєку"))
@huligan3893 жыл бұрын
Возми путню і напий тилє лайдаку ти їден
@pidpilnahumanitarka3 жыл бұрын
@@huligan389 огій на тебе, ти вар'яте!
@huligan3893 жыл бұрын
- Я тибі дам Буг, я тиби дам колєґи, я тиби дам ровера....йди гутаву порухай, такий виликий хлоп і ніц не робе ані ніц.
@Dead_Cosmos3 жыл бұрын
Мені бабуся співала пісеньку, у дитинстві: " Якби не Марися, я би не женився, а Марися, файна, сподобала мися(мені)". То я завжди думав, що "Марися, сподобалась Місові", а вже підлітком зрозумів:"Марися сподобалась _мені_ ".
@feliksukasiewicz98352 жыл бұрын
W połowie filmu zorientowałem się, że mogę ten film oglądać znając tylko język polski i nawet nie zauważyłem, że to inny język.😀
@ukrainecish8 ай бұрын
To tylko dla tego ze jezyk polski na trzecim mejscu po bialoruskim I slowackim po podobiestwu do ukrainskiego Rosyjski na 5
@PUARockstar6 ай бұрын
Я в дитинстві натрапив на фільм польською по ТБ і зрозумів що це польська лише через 5 хвилин. До цього думав що українська і не розумів що саме не так
@МирославаПаламар-н4г3 жыл бұрын
Пам"ятаю з дитинства: мені видавалося смішним, як говорять баба з дідом: "Гокно, барег, царква, стажка, Гандрий, Голька..." А тепер розумію: наскільки безцінними є ці мовні особливості. Дякую Вам, Остапе, і всім гуманітаріям;)
@Денис-г4ъ3ю2 жыл бұрын
Ви часом не з полісся?
@ЮліяЗаець2 жыл бұрын
@@Денис-г4ъ3ю десь з Житомирщини певно)) ближче до Хмельниччини
@АнатолійКримський-е4у2 жыл бұрын
В мене три гонуки і всі називаюца на Г. А як звати ваших гонуків бабцю? Голька, Ганнка і Гандрій!)
@larysasydorchuk2912 жыл бұрын
@@ЮліяЗаець👍😁😁 на гулиці,на гуроді,пулоти, купати картоплю,мулутити,суше(шосе),губід(обід),Голька,Хведора(Федора)..,а ще старі магазин називали лавка.
@НілаАдинцева2 жыл бұрын
Мирослав Паламар, також пам"ятаю з дитинства ( Житомирщина). В Киiв переселились,коли я вже 12 рокiв мала. Але й досi приемно слухати ту говiрку, коли доводиться бути в рiдному селi. Менi зараз 64 роки.
@MarichkaOglad3 жыл бұрын
Коментар на підтримку українського контенту.
@andreykasper65209 ай бұрын
Нам потрібно поглиблено вчити українську мову, дякую автору за неймовірно цікаві відео-лекції. Це просто скарб!
@petronikolenko63543 жыл бұрын
Продовжуйте робити видива про діялекти, будь ласка.
@DanyjilMavrynenko3 жыл бұрын
Агага, я так само пишу, "діялекти", ти перший, кого я побачив з цим словом))) Будемо односельчанами з одного віртуального села).
@artemanan45403 жыл бұрын
Подивіться значення видиво у словнику
@Nata_Barchukivna3 жыл бұрын
Як математик я надзвичайно рада, що питання мови нарешті у нас перейшло з площини "існує - не існує" у багатовимірний простір. Дякую, шановні Автори!
@neosvitan3 жыл бұрын
@@Farad-s1b Владимир не може бути українцем". Владимир - українець це оксюморон! А якщо ви не українець, то не вчіть українських жінок ким вони можуть бути)
@neosvitan3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к Тобто українська мова не існує бо в ній є польські слова, а російська існує бо в ній усі слова російські і на ній хомо сапієнси ще з неандертальцями балакали? Я вірно зрозумів?)))
@neosvitan3 жыл бұрын
@@Farad-s1b Що це доводить? Раз Ви українець, то українська мова не існує? Чи то був якійсь незрозумілий рофл?
@neosvitan3 жыл бұрын
@@Farad-s1b А, це я переплутав від кого, був коментар. А щодо того що я писав Вам, то, звісно, ні Ваша ні моя національність нічого не доводить, так само, як Ваше переконання у неможливості чогось не доводить його неможливість. Тим більше, коли таке переконання суперечить фактам. Можливо і жінка-повар теж оксиморон. Адже, майже усі шеф-поварі - чоловіки?
@neosvitan3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к Ладно, если Вы не умеете пользоваться гугл-переводчиком, не буду нагружать такой тяжелой для Вас работой)) Постараемся не перескакивать с темы на тему и говорить сразу о всем, про самостийнисть и деревню, а попробовать обсудить конкретные вопросы и заявления по ним. Вы высказали "мысль" что украинский язык не существует и "подтвердили" ее несколькими "аргументами". Я предложил применить подобные "аргументы" например к русскому языку. Вы так и не ответили. На каком основании Вы считаете что существует "русский язык" а не смешной сборник церковно-славянских, фино-угорских и тюкских слов?
@tabularaza51062 жыл бұрын
Нещодавно почув , як би сказал Термінтор «I’ll be back” українською. Одна жінка зайшла в магазин, але щось забувала вдома і сказала: « Я зара вéрнуся».
@ОлександрГоловатийненаведжумра Жыл бұрын
Вернуся це українська ,повернення,д...л.
@ОльгаМишевська-щ6н Жыл бұрын
Та жінка бува не з півдня? В нас так говорять.
@TonaldDramp Жыл бұрын
Або "Я сі верну"
@Andrew-ht5jz Жыл бұрын
Як варіянт :"Я ся зара верну"
@ukrajina20228 ай бұрын
😂😂😂😂😂💙💛
@valentynakhomenko93633 жыл бұрын
Кулі булі ми малі, носили постулі. 👍Дуже цікаво як завжди, дякую. Люблю говірки, інколи вживаю діалектизми інших регіонів. Сама з Житомирщини.
@Myshko073 жыл бұрын
Олевськ?
@ЯдвигаКапович2 жыл бұрын
@@Myshko07 Мабуть.
@МаринаОлексюк-ф3ч3 жыл бұрын
Дякую за відео. І за висновки: не треба соромиться своєї української. Повністю в дусі сучасності: ми різні, ми рівні, ми разом.
@DiGrange3 жыл бұрын
"Всі ми різні, всі ми рівні";)" наша традиція це свобода"🖖😘
@GRONO-UA2 жыл бұрын
Дякую за цікаву екскурсію Україною! Щєстя-Здороуля!
@bezick19773 жыл бұрын
насправді, це такий кайф вгадати по говору чи наріччю Малу Батьківщину людини. Українська мова розмаїта та самобутня. І в цьому її сила.
@СветланаСвет-ю3к2 жыл бұрын
Я з Харкова, у нас розмовляють здебільшого або російською, або суржиком. Українською почала розмовляти, коли стала читати україномовні всеукраїнські видання і статті журналіських розслідуваннь...А потім познайомилась з україномовною дівчиною з-під Київа і вона не змогла вгадати звідки я ))) каже, в мене красива вимова реченнь, але не західні області України і не Київщина)))
@bezick19772 жыл бұрын
@@СветланаСвет-ю3к Ви великий молодець, що повернулися до мови дідіб-бабів, Харківщину (як й всю Слобожанщину) насильно зросійщували, особливо в післявоєнні роки. В другій половині 19 ст. в Харкові жила й працювала велика кількість українських митців, літераторів. Почитайте про це - ви будете здивовані
@СветланаСвет-ю3к2 жыл бұрын
@@bezick1977 В мене бабця - перевертень була з Білгородщини))) Повертаємось, не тількия, а ще багато моїх знайомих- харків'ян. Я знаю як арештовували акторів театра "Березіль"... Як знищували митців Будинку "Слова"... вивозили їх майже всіх і розстрілювали. Цей будинок стоїть в Харкові на проспекті Науки юіля метро Наукова. Як у Харківській області в містечку Лозова на перрон з поїзда кгбешники вивели 300 кобзарів сліпих з поводирями і вбили їх, приховавши і могили....
@СветланаСвет-ю3к2 жыл бұрын
@@bezick1977 А ще як мені розказували бабця моя про Голод як вижила при лабораторії і їла буряк що давали кролям... А ще дідусь розказував як його батько 12 роквів пережив голодомор с меньшими братами, а батьки вмерли, і вони діти ховали своих батьків. А вижили тому що прийшли забирали їжу не військові, а двадцятип'ятитисячники... І вони зробили вигляд, що не побачили сушені яблука на горищі...І діти їли ці яблуеа, а батьки не їли, щоб залишилось дітям.
@НаталіяБурчак-х2з2 жыл бұрын
@@СветланаСвет-ю3к , мене землячка не впізнала! Зустрілися ми в столиці. Вона казала, що наших ковельчан впізнає за мовленням. Коли ж я відповіла, що теж з Ковеля і назвала райони, то вона зробила круглі очі...😁
@carolinebodnia55093 жыл бұрын
Боже, як це цікаво. Вивчати українські діалекти, це як вирішувати судоку. Хоч би хто випустив самовчителі для чайників з українських діалектів. Був би найкращий спосіб розім'яти мозок поза роботою. Я сподіваюсь хтось займається серйозною науковою працею по цим напрямкам. Жаль буде ці перлини втратити назавжди. На слух сприймати важкувато, а без звуку марно. То ж добре що ви поєднуєте нам всі джерела сприйняття.
@tischa072 жыл бұрын
У нас в педуніверситеті в Сумах був підручник "Говори України", де описувалось ще з початку 20 століття, які слова в якій областсі зустрічаються.
@ХристинаБоклажук-о3б2 жыл бұрын
Ійой, як любитси ми мій діалект! Абисте були всі здорови! ❤
@capitan782 жыл бұрын
Ваший суржик - не зрозумілий
@ЛараСнігур2 жыл бұрын
@@capitan78 Все ясно і зрозуміло.
@l.lolliette39382 жыл бұрын
Найгарніша , найбагатша, наймилозвучніша українська мова!
@rasta99122 жыл бұрын
@@l.lolliette3938 тільки якщо в чистому вигляді, а не по закарпутськи разом з мадярским)
@СветланаМакаренко-ч3э2 жыл бұрын
Иппен так! Ай як! ( Закарпаття)
@ВолодимирКурченко-п9ц3 жыл бұрын
Дякую за чергове свято для мізків! Дуже цікаво і якісно!
@yurytaran37243 жыл бұрын
Дякую за чудове роз‘яснення такої важливої теми!
@irynaosadcha53032 жыл бұрын
Дякую за відео, чудова тема 👍 Я з Чернігівщини, вже 15 років живу в Києві. Коли тільки переїхала, говорити російською не захотіла, але і літературною українською говорити не могла, бо її ніколи в моєму житті не було. А коли балакала, так як все життя, як вдома батьки говорили, як бабусі - дідусі, то це було типу суржик і фу, колхоз, зразу видно, шо приєжжа) І почала якось соромитися своєї мови, хоча і розуміла, що чого я мають соромитися, якщо я завжди так балакала і все моє близьке оточення теж. Це зараз, можу на це не реагувати, суржик, то суржик; село, то село, чим це погано? А у 18 років до цього ставишся нервозніше) В той же час, багато помічала в своєму оточенні, що в побуті говорять суржиком, а "між люди" - російською, наче не приймаючи самих себе. І цей перехід маргіналізує українську, робить її мовою "нижчих". Краще б говорили суржиком, говорили так, як говорять вдома, як думають, не соромились своєї мови і вимови, а з часом все це вичиститься. В публічному просторі української стає більше і це буде впливати на суржик і витісняти русизми. Бачила білорусів, казахів, які говорять російською, а свою мову розуміють, але вже не говорять і соромляться, бо нею "в деревнях говорят". І мені здається, що хейт суржику, деяких людей може швидше підштовхнути в російську, ніж в українську. Треба відв'язати мову від соціального статусу, щоб люди вільно говорили такою мовою, якою вони дійсно говорять, яка вже вона в них є) бо суржик - це ніякий не показник ) все змінюється і суржик буде змінюватися))
@useruser7700-o8o2 жыл бұрын
Странно. Я с Чернигова и когда переехала в киев в 2008 то так удивилась сколько украиноязычных там. А так квартирантки у нас были из сел и у них типа украинский сбеларус. Налетом, и Беларусы квартиранты были. Говорили по русски+*чумайданы и йоны. Но в основном Чернигов, не область,говорили по русски. Уже после 13го начали появляться люди говорящие именно налитературном украинском языке в быту. Щас не знаю как. Судя по соц сетям много кто по укр говорит.
@alen1762 жыл бұрын
Є поняття "рідна мова", цією мовою наші думки, звісно, не треба соромитися, бо ця мова має і говір і діалекти, а у суспільстві бажано говорити грамотною літературною мовою, будь якою, чи англійською, чи руською, чи українською, бо це і є показник освіти. Кожен сам вирішує, чи потрібна йому освіта, чи ні, бо щастя дає зовсім інше))
@irynaosadcha53032 жыл бұрын
@@alen176 я з цим не згодна. Це дуже формальний підхід. Те, як людина говорить не завжди відображає рівень її освіти чи інтелекту. Думаю, у багатьох із нас є доволі тупі знайомі, які можуть гарно говорити і навіть володіти декількома мовами. В той же час, всі ми знаємо Леся Подерв'янського або Віталія Чепиногу, освічених і розумних людей, які вільно використовують суржик і не соромляться цього. Бо на мою думку, мова це в першу чергу про самоідентичність, а не формальні чи соціальні ознаки, які визначають приналежність до якоїсь групи (освічених чи не освічених, соціального класу і т.д.). І тут вже кожен сам вирішує, як йому говорити і не потрібно заганяти всіх в одні рамки. Бо суржик це ніякий не показник, він ні з чим не корелює. Це моя основна думка 😉
@marynastanishevska81643 жыл бұрын
Дякую тобі, Остапчику, що відучив мене від зверхнього ставлення до місцевої говірки) Житомирщина вітає👋
@derienfox3 жыл бұрын
Боже, цей контент, цей матеріал, це просто перлина українського ютубу))) Вдячний вам за те що робите такі відео, дуже цікаво дивитись та дізнаватись нового про українську мову)))
@juangustavowouchuk48012 жыл бұрын
Я походжу з українців. Народився в Аргентині.На жаль у дома говорили тільки іспанською. Але хоча я тепер не дитиною, стараюся вивчати все що можливо щоб я більше знав української мови. За це я хочу вам подякувати про такі цікаві відео хоча багато слів не знаю й мені треба дивитись відео декілька разів. Слава Уккраїні та Слава її тисячолітній кулбтурі.
@ГаляКовтун-п4з3 ай бұрын
Господи! Які ж ми багаті в своїй різноманітності!
@karpenka3 жыл бұрын
Про Бережани чув такий жарт: - Скільки літер "и" в слові Бережани? - 4. Бирижини.
@ruslannazarenko68203 жыл бұрын
Але кожна "И" звучить інакше. Мислю, що в українській мові значно більше звуків, ніж то може передати сучасна абетка. Порівняйте вимову хоча б "А" в надніпрянському говорі. Фраза "Мабуть вона каже, що треба зачекати" прозвучить ближче до "Моа'ть воноа ка'е, шо тре' ждоати". При тому звуки а будуть чутися лише фоном, а здебільшого нагадуватиме "О", але це не "О" , як у слові "дОрОга".
@DoubleMusician3 жыл бұрын
@@ruslannazarenko6820 прямо як у Полтаві балакають написали. Точно передали.
@r_fefcffhy3 жыл бұрын
Скільки голосних в слові Бережани? Дев’ять: 4 и, 4 е, та 1 а)
@artemanan45403 жыл бұрын
Навіть не міг мріяти про таку розкіш, як більш менш детальний розбір діалектів та говірок української! Завжди було прикро, що англійці пишаються діалектичним різноманіттям і відобразили свою гордість у декількох десятках відео на KZbin, а справжні українці досі полюють за суржиком. І от настав час Підпільної гуманітарки!
@Алевта2 жыл бұрын
Дуже цікаво і просто розповідаєте,дякую,заслухалась. Дуже красива наша мова!Я з Дніпропетровщини,навчалась в радянські часи,в місті,з другої половини 70х. Звісно,все на російській мові. На уроках української нам казали,що слова "балакати"нема в українській мові,правильно - "розмовляти",так в мене і відклалось в голові,завжди уникала цього слова. І українська - це "селюки","стидоба",це моє дитинство і радянське шкільне виховання. Розмовляти українською зараз мені важкувато,писати набагато легше,але я намагаюсь. Перемоги нам всім!
@наталкаівницька Жыл бұрын
Балакають на Сумщині і на КУбані (украінці з Сумщини). Не всі можуть розрізнити що є суржик а що діалектні слова. А це дуже різні речі.
@olhakharchyshyn613 жыл бұрын
Погоджуюсь, що те, що часто зараз таврують як суржик - це діалект, якого не треба соромитись, а навпаки підтримувати. Саме це намагаюсь завжди пояснювати своїм учням зі східних теренів, які вважають, що все, що не літературне, це суржик, а суржик - це зло. Справді, це накинутий стереотип, який потрібно спростовувати. Дякую, що порушили цю проблему!
@АннаЛозова-в8ц2 жыл бұрын
Дякую красно від усього серця! Дай Боженька вам здоров'я!
@andtarens61722 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний Запитати б наших мовознавцыв, але думаю, що й вони цього не знають, Хоч за 31 рік могли б дати якісь рекомендації з цього питання. Тепер уся надія на молоді сили, що спромоглися на це відео.
@capitan782 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний суржиком говорять у Львові. Поцікавтесь там про межу.
@capitan782 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний тю.....я ж сказав, питайте на смітнику історії
@valentynyevenko50473 жыл бұрын
От дідько, я як раз за степовий хотів почув, а воно буде якось наступного разу. Дякую з роботу.
@ІраКозак-л9ж2 жыл бұрын
Це, мабуть, улюблене моє відео на вашому каналі. Дякую, що допомагаєте побороти невігластво і обмеження в головах українців, в тому числі і в моїй!!!
@ТвояПідпільнаКатеринка3 жыл бұрын
О ідея, треба зробити детокси по регіонах щоб можна було наслухатися діалектів у фольклорі
@MiriamFishmanArt3 жыл бұрын
Крута ідея!
@nicksnisar41353 жыл бұрын
Було би пречудово
@neurovarvar3 жыл бұрын
Вітаю! Я загубила сайт з інтерактивною мапою пісень України за регіонами, їх там прямо послухати усі можна було, Гугл щось не в поміч, може, ви знаєте?
@ТвояПідпільнаКатеринка3 жыл бұрын
@@neurovarvar шукайте запит folk songs of Ukraine
@user-soda-adept3 жыл бұрын
О так
@СергійХоменко-у9я3 жыл бұрын
Дякую, змістовно і дуже корисно. І що найважливіше - повернутись обличчям до рідної мови саме в її діалектному звучанні. І це актуально! Любити свою мову через свою говірку! І не тільки любити, але й вивчати, берегти, спілкуватись. Ще раз дякую.
@oksanaputyatina47322 жыл бұрын
Thank you soooooo much. i love your programs. SLAVA UKRAIENY!!!!!!
@nataroman29183 жыл бұрын
Дякую за цікаву інформацію, слухати Остапа одне задоволення. Здоровля творцям каналу, привіт із Закарпаття ❤️🖤
@ВладьоИпнарь3 жыл бұрын
Дякуєш йому за те, що він продовжує ігнорування русинської мови на території Закарпаття?
@nfyjful82783 жыл бұрын
@@ВладьоИпнарь абмативаєм..
@ТетянкаБегерська3 жыл бұрын
Дякую!! Мова місцевого населення завжди робить подорожі більш цікавими, колоритними і "смачнішими"!)
@ProstenkoArt2 жыл бұрын
Дякую за цей випуск! Вкотре виходить відео, яке варто давати тим хто називає суржиком все, що відрізняється від літературної мови, яку вони вчили у школі.
@woozhka3 жыл бұрын
Да бережи, Господи, "По̑дпо̑льную Гуманитарку" и всѣ вкраиньскіи говори!
@Svitlana-vi9sw3 жыл бұрын
мені особисто читяння статей, видива ТПГ та ще кількох проєктів дуже допомогли змінити ставлення до власного діалекту, бо в шкільні та ранні студентські роки я дійсно вважала нашу місцеву говірку ознакою неосвіченості та чимось, чого варто соромитись( Нині звісно моя думка змінилась і я навпаки пишаюсь своїм корінням та вмінням говорити так, як мої пра-бабці:) Прикро лише, що для багатьох людей, як для мене колись, рідна говірка лишається предметом сорому
@jerryelvan3185 Жыл бұрын
Дякую вам велике за таке цікаве і важливе відео! Я носій степової говірки і неодноразово чула тейки, мовляв, мій «суржик» зросійщує мову. Дуже приємно бачити когось, хто говорить про збереження говірок і діалектів
@VyvirkaSira3 жыл бұрын
Дуже цікаво! Та ж тепер дочекатися б розповіді про степовий говір! Дякую Вам за працю! Не полишайте її, не кидайте каналу!
@romandiamond21653 жыл бұрын
Не дочекаєтеся, окрім західних говірок ні про що вони не розказують
@irynatchagovets91943 жыл бұрын
Канал вабить не лише якісним контентом, але й цікавезними коментарями до нього! Всім - дяка та шана!!!
@Воїнсвободи2 жыл бұрын
Щиро дякую, дуже цікаво дивитися. Треба щоб більше українців це дивилося, бо це наша мова та й взагалі наша душа. Слава Україні, бажаю великого розвитку цьому каналу. Дуже радий був потрапити на цей ролик)💪🏼✊🏼🇺🇦❤️
@DiGrange3 жыл бұрын
Шановний пане Остапе! Я думаю, ви як Боженька в кінці відео сказали про те, що не треба соромитися свого діалекту як "мови неграмотних", для мене це трохи болюча тема. Я родом із степової частини і у початковій школі переїжджала у повністю русифікований Кременчук (звикати було боляче, русифікуватися теж), потім 10 років жила у Києві (де було простіше і меньше тиску, та я уже звикла до російської), але в Києві зустрічалася з переселенцем з Донецька, який з одного боку такий увесь патріот України, а з іншої говорив переважно російською у побуті і його ображали чи смішили слова мого степового діалекту, що іноді проскакували у моїй мові і зі своїми родичами з села я старалася по телефону при ньому не говорити. Тобто, оцей нездоровий сором, який був частиною радянської пропаганди для русифікації українців я, можна сказати, переживала на власному досвіді і це був не той досвід, який би я комусь могла б побажати, навіть, як то кажуть, ворогам. Мені здається, позбутися цього сорому може бути дійсно однією з найважливіших задач для українського суспільства, щоб опиратися російській стигмі малоросів і російській пропаганді взагалі. І де у чому це так само буде і важливо і не просто як "вийти з шафи" чи підти на Прайд:) Бо не соромитися своєї мови це так само Гордість:) Дуже дякую вам за вашу роботу! Обіймаю!:)
@udik55552 жыл бұрын
На що піти?
@kalashnyk-kaplan2 жыл бұрын
Дивно, я з Кременчука, і за 4 роки навчання в Херсоні зіштовхнулася і іще більшою примусовою русифікаціює, ніж на Полтавщині. І якраз більше з моєї відносно чисто української посміювалися.
@DiGrange2 жыл бұрын
@@kalashnyk-kaplan Я русифікувалася в Кременчуці з 2004-го, жила там по 2009й. Можливо, за роки війни (з 2014го) там щось змінилося. Не можу сказати.
@yuliiamerchuk-tarasova14862 жыл бұрын
Слушний коментар.
@МішаНебіщанський3 жыл бұрын
Коментар для підтримки каналу. З великим нетерпінням чекаю на Кубанський діалект!
@vexillonerd3 жыл бұрын
Це українці з Куби?
@DanyjilMavrynenko3 жыл бұрын
@@vexillonerd Майже.
@НаталіяЗадорожна-ф3ъ2 жыл бұрын
Дякую за щестя почути, що треба плекати все різномаіття наших діалектів!
@ІннаНазаренко-м1ъ3 жыл бұрын
Село моєї бабусі в Запорізькій області засноване вихідцями з Полтавщини у 19 ст. Протягом свого життя спостерігала, як змінюється мова села - майже літературна за своїм словниковим складом у людей, які нерідко мали 2 класи освіти. М'яке [ Л'] стареньких (20р.р.н) уже в народжених після війни стало твердим, "ні" -"нє", "татко" -"папа", "побігли"-"пабєглі"... Зараз під дворами оголошення "Продам лук, огурци, масло подсолнечное"... сільський чат - тільки російською, якою між собою в житті не спілкуються... Сумно... Запоріжжя на тлі такого села виглядає Бандерштатом.
@DoubleMusician3 жыл бұрын
десь змосковщення майже призупинилося (краще так: вельми заповільнилося) - зокрема у більшості доволі великих міст центру України. А десь навпаки - московська продовжує активно винищувати українське.
@romandiamond21653 жыл бұрын
Це не тільки у вас. У нас в селах Дніпро. Області теж саме. Балакають українською а пишуть російською. Навіть молодь (
@КирильченкоІлля-к8т2 жыл бұрын
@@romandiamond2165 комплекс меншовартості. Мімікрують під "лідерів думок" з російського ютубу та зросійщених містян.
@ІннаНазаренко-м1ъ2 жыл бұрын
@@yara8466 за 11 км від Пришиба - Орлянське. Пришиб більш русифікований, бо там директор школи у 70-х , щоб отримати орден, школу перевів на навчання російською.
Моя бабуся на Слобожанщині казала: кІсто, куфАйка, у Лисичанському (не у Лисичанську), а ще казала французьке слово "кашнЕ" (шарф), а також, звісно, трЕмпель, раклО, ходЮ, носЮ, ходЕ, носЕ, скіки, кужух, балахмАнний, чАморошний, навухнАль (тобто "начисто", "цілком"), одкривати, одійти, лучче тощо...
@DoubleMusician3 жыл бұрын
в Полтаві та околицях "куфайку" куХВайкою завше звуть.
@romandiamond21653 жыл бұрын
@@DoubleMusician це раніше всюди так казали) кажуть література "Ф" для нас більш нова, недавно в нас з'явилася. У нас теж казали КоХве, КонХвета і т.д
@ВладимирЛобань-з5г3 жыл бұрын
@@DoubleMusician l на Херсонщинi куХВайка!
@009viking2 жыл бұрын
Де Лисичанськ, а де Карлівка Полтавської обл., а лексика та ж сама. Всі ми - українці!
@ОленаШрамко-б3з4 ай бұрын
А що таке ракло?
@АлісаБондар2 жыл бұрын
Вау😍😍😍 дякую ютубу, що порадило ваше відео. Це супер. Вже років 5 як прийшла думка не соромитись своєї рідної мови, хоч більшість її називає сільським суржиком, а ви якраз спростовуєте це!!!! Відео🔥🔥🔥
@ВасильКамінський-я3е3 жыл бұрын
Хутчіш дивитися це відео, аби Остап Українець продовжував вести Твою Підпільну Гуманітарку!💪
@ОлександрНовосельцев3 жыл бұрын
Зверніть увагу, що написано під відео: "число" ПЕРЕГЛЯДІВ. Відео "переглядають", "переглядати відео". "Дивляться" на "щось".
@karma_lu_v3 жыл бұрын
Було інтєрєсно слухать і дивитьця. Буду тепер ждать відео від Євгена. Спасіба)
@volnomov3 жыл бұрын
Ну да, дуже інтєрєсне відєо, хотєв би про Хєрсоншіну почуть хоть шось)
@ВладимирЛобань-з5г3 жыл бұрын
Одведи й заступи, Матiр Божа!
@КирильченкоІлля-к8т2 жыл бұрын
Ви впевнені, що це саме діалект, а не написання російських слів українською абеткою?
@oksanamashlai28352 жыл бұрын
Дуже повчально і цікаво знати про нашу мову і говірки.
@RomanKushnaryov3 жыл бұрын
Слова мого дитинства (селище Малинівка, Харківська область), та їх і зараз ще вживають: Копаниця - сапка Чувал - мішок Бирьки - шишки Худутут - одуд Бакша - баштан Цеберка - відро Левада - необроблена ділянка землі ВгорОд - город, оброблена ділянка землі
@DiGrange3 жыл бұрын
Щодо цеберки - слово, яке вживала моя прабабуся (дніпропетровська область)
@ВладимирГаврилюк-з7ч3 жыл бұрын
село Мохнач не далеко від Малинівки бабуся теж так казала, як у дитинство повернувся.
@tetianazhyvotenko16202 жыл бұрын
В Полтаві є район Левада
@ukrnika2 жыл бұрын
@@tetianazhyvotenko1620, і в Харкові є. Навіть залізнична станція Левада
@009viking2 жыл бұрын
Я з Полтавщини. Моя прабабуся теж говорила цеберка, а ще: лавка- магазин Хведір, хвартух, хвірточка (звук "ф" не притаманний) ньогті -нігті кісто - тісто гуздик - гвоздика
@writeareply85103 жыл бұрын
Завершення було потужним. Насправді задумався про те, що українську принижували заради впровадження російської або як вони кажуть: "русского". Гарно та правильно розповідаючи дані матеріали, можна неабияк вплинути на розуміння людей сьогоднішнього дня. Дякую.
@Super-turyst3 жыл бұрын
Такі відео треба по телебаченню крутити кожного дня
@77vasyl Жыл бұрын
Треба зберігати діалекти це прекрасно, то файно, то є фист !!! Всім миру ❤️
@GarryTig3 жыл бұрын
Дуже цікаве подання інформації на вашому каналі. Щоразу знаходжу для себе щось нове, незвідане. Дякую за гарну та цікаву працю!
@nikolaykorbut3 жыл бұрын
Нам ще так багато треба про себе дізнатися. Дякую за працю.
@ВіталійДанильченко-ъ9ъ2 жыл бұрын
Отличная лекция!Я сам "чернобыльский наброда" с 13 лет и слегка знаком с местными говорами,которые разные в Чернобыле и окружавших его сёлах. После школы учился в Перми и работал в Гомельской области,после Аварии живу в Киеве. В марте-апреле был в эвакуации в Здолбунове Ровенской области. Что меня поразило там,так почти полная тождественность местного говора с киевским. Ну и почти абсолютная толерантность местного населения к любым беженцам из любых частей Украины.
@yuriymykytenko4663 жыл бұрын
17:08 Я вчився у школі у 80-ті роки. Вважаю, що 70-80-ті роки це був пік русифікації.
@vitaliibruelov94903 жыл бұрын
100%. На початку 80-х нам у школі з українською мовою навчання (Київська обл.) повідомили, що віднині всі уроки фізкультури мають вестися російською мовою (згідно якогось там циркуляру міносвіти тодішнього).
@AndriiPetrov3 жыл бұрын
І насаджували подвійний комплекс меншовартості. Говірка - це мова неосвічених, а літературна українська ніяк не стане у пригоді, коли у всіх вишах викладання велось російською.
@БогданКовальМТ-123 жыл бұрын
Дякую пане Остапе ,за це видиво. Бо з друзями за говірками визначаємо звідки людина ,а Ви підготували гарні аргументи для суперечок
@volodymyrkutafin25782 жыл бұрын
Супер! Колись був студентом -філологом. Потім поїхав на заробітки ... Дивлюся, і кайфую! ( ... Ой чом я не сокіл...) Тримаємо філологічний стрій! Дякую
@viktoriiahuliuk17023 жыл бұрын
Так приємно слухати людину, яка горить своєю справою 😊 дуже цікаве і надихаюче відео❤️ дякую!
@mykolaserdiukov31583 жыл бұрын
"Чі карова чі кабила па гароду пахадила" - так дражнили мешканців села мойой бабусі вихідці з сусідніх сіл. Просто село населяли вихідці зі Смоленщини і Курщини значною мірою :) А є таке село в Запорізькій області, Гусарка, то з них теж насміхалися, бо вони ще сильніше зберегли білоруські особливості мови :)
@yuwolfuswithout-any-bosssh24203 жыл бұрын
У Сватівському районі (це якраз посередині між Харковом і Луганськом) є такий російський хутір (забув назву), куди з Тульщини кріпаки тікали від своїх поміщиків, але місцеві слобожанські козаки їх не видавали. Так там три вулиці - і кожна дотепер розмовляє своїм діалектом московської мови...
@mykolaserdiukov31583 жыл бұрын
@@yuwolfuswithout-any-bosssh2420 ось це цікаво. Бо в селі бабусі таки люди переходили на українську, але ось фонетика їх часто видавала)
@sergeykish3 жыл бұрын
@@mykolaserdiukov3158 Саме на тверда, російська вимова в моєму місті зветься суржиком.
@ЄвгенКозел-в9б3 жыл бұрын
А з якого регіону ваша бабуся? Чую досі таку ж фразу від батька з продовженням: «... потоптала кабаки»). Думав, що це пісня, але дослів такої пісні немає. А тут ви видаєте саме такий текст.
@mykolaserdiukov31583 жыл бұрын
@@ЄвгенКозел-в9б Запорізька область, село Більманка. Колись Катеринославщина :)
@tinabrah16992 жыл бұрын
Яка у Вас вимова слова «кісто»!!! Аж кавиля захотілось до нього зварити🥲
@ОленаШрамко-б3з4 ай бұрын
А кавиль то кава чи кисіль?
@Dead_Cosmos3 жыл бұрын
"Али те дурне тилє!" - стрийко мій говорилис ми, якосьтотка - "накігне си, шос на крижі, не йдие на голяса, застегниш і застудиси!"
@GarryTig3 жыл бұрын
Триндець))) зрозумів, що щось говорять, а що - ні)))) Вітання з південно-східної частини України!
@оленакачуровська-х1п3 жыл бұрын
@@GarryTig, але ти дурне теля! - говорив мені дядько, якось - закрий поясницю, бо застудишся і захворієш. Але слово "крижі" мені більше подобається, ледве згадала про поясницю.
@irynatchagovets91943 жыл бұрын
@@оленакачуровська-х1п поясниця - то з якого наріччя? На Київщині то пОперек.
@GarryTig3 жыл бұрын
"не йдие на голяса" - це голяка?
@marianna75893 жыл бұрын
@@irynatchagovets9194 , а Закарпаття каже попЕрек, айбо "поясниця" також не чужа.
@ЛюдмилаЛюдмила-п9п3 жыл бұрын
Я у захваті від ваших відео. Дуже цікаво, багато нової для мене інформації. Дякую.
@vladimirrashchuk39672 жыл бұрын
Безмежно вдячний за цей надважливий розбір діалектів! Низький уклін🙏🏼
@dieiz48003 жыл бұрын
Дуже дякую за цей випуск! Я все своє свідоме життя відстоюю право говорити діалектом і не бути висміяною за: "Ти що село?" І це при тому, що говором розмовляю тільки в приватній сфері. Твої слова наприкінці відео, Остапе, беруть за душу. І вселяють надію, що до них прислухаються. Дуже жаль, що зникають діалекти. Молодь боїться стигматизації і вішання того самого ярлика "неосвіченого селюка". І ностальгуючі коментарі це доводять: "а моя бабця, пам'ятаю, казала так, а прабабця казала..." Вони говорили, але передати було нікому.
@tarabara51993 жыл бұрын
Все сказане- щира правда і нагальна потреба у сучасному українському суспільстві! Дякую вам за ваш канал!
@svetlanatsimakouridze4362 жыл бұрын
Подяка вам за кце цікаве й корисне роз,яснення до ставлення до різних українських діалектіів.
@tetianapoltoliarna56843 жыл бұрын
Я з Хмельницького, а хлопець мій з Конотопу, і мені так тяжко було звикнути до їх говору 😅 Досі коли їдемо до них, я морально налаштовуюся 😄👌🏻 В той же час дуууже цікаво вивчати особливості😊
@tester21013 жыл бұрын
Пройшов шлях від типового носія діалекту свого регіону, через стадію мовного пуриста, коли намагався говорити виключно літературною мовою, до людини, яка пізнала "діалектний дзен", кайфує від різноманітності говірок в українській мові і з задоволенням вживає різні їхні елементи. Час від часу вступаю в суперечки із друзями й знайомими, які все ще знаходяться на стадії мовного сноба і таврують суржиком усе, що відхиляється від рафінованих стандартів. Усім щєстя й здоровля!
@andtarens61722 жыл бұрын
Це дуже цікава тема- співвідношення літературної мови та діялектів. Все ж має бути стандарт мови.
@tester21012 жыл бұрын
@@andtarens6172 я не проти існування стандарту. Я проти того, щоб обмежувати мову цим стандартом. Є ситуації, в яких він доречний, і є значно більше ситуацій, у яких строге його дотримання є зайвим
@valentinatsymbalist68352 жыл бұрын
Інтєрєсно було паслухать пра Чернігавській діалект. Написала так як разгаварюють у нас. Ріже слух і очі, канєшно. Но шо є то є. А взагалі, цікаво послухати як бабулі розмовляють, в їх виконанні суржик дуже цікавий.
@dmytro_volodymyrovych2 жыл бұрын
Суржик - TRIGGERED!!! Діалект)
@ЛинаЯрославна2 жыл бұрын
Це поєднання української і білоруської мов. Я з Сіверщини і у нас в деяких селах так і говорять: чаго сядішь, Йон, вон, лавка, хапе, яна.
@МихайлоСмілик Жыл бұрын
Я з Ніжина. Батьки з Ніжинського та Ічнянського району. У мене в сім'ї не акають. Кажуть: "Вин, твий,, ниж і т. п."".
@oleksmarko3 жыл бұрын
Мені за те, що я сказав слово "балакати" вчителька української поставила двійку за урок десь так у 2002 році. Досі пам'ятаю та серджуся 😄
@pidpilnahumanitarka3 жыл бұрын
І правильно сердитесь!
@ukrnika2 жыл бұрын
Профнепридатна була та ваша вчителька
@Marie.Lakrie2 жыл бұрын
Найдіть її і покажіть це відео 😁
@Bubochkabulochka3 жыл бұрын
Вперше я стикнулася з колосальним різноманіттям мови як поїхала на навчання до технікуму, ми всі з'їхались туди з однієї області, і всі говорили абсолютно по різному і інколи навіть не зовсім розуміли один одного
@Bubochkabulochka3 жыл бұрын
@@Farad-s1b Це слова синоніми. СТИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІТКНУТИСЯ і рідко СТИКНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Рухаючись назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось, щось. Найдрібніші крапельки води в хмарах весь час перебувають в русі. Вони стикаються одна з одною, зливаються і поступово збільшуються в розмірах (Фізична географія, 5, 1956, 91); Дві кульки ртуті або дві краплі води вливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикающься одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); Галя мерщій метнулася за ріг високої кам'яної огорожі. Але там вже хтось заховався - Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки (Юрій Смолич, V, 1959, 118); Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (Іван Микитенко, I, 1957, 503); // Взаємно торкатися, дотикатися. Деталі тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин, стикаючися з ґрунтом, спрацьовуються особливо швидко (Радянська Україна, 19.III 1962, 3); Де цвітуть гвоздики в лісі - Свіжовмивані, червоні, - Вперше руки їх сплелися І зіткнулися долоні (Максим Рильський, III, 1961, 129); // перен. Бути пов'язаним з чим-небудь, близьким до чогось. Відомо, що публіцистика перебуває між художньою літературою і наукою, тобто однією стороною входить в літературу, а другою безпосередньо стикається з наукою (Комуніст України, 6, 1967, 63). 2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь. На порозі він стикається з денщиком (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126); Біля двору, в якому розташувалась політчастина, Хаєцький зіткнувся з Воронцовим (Олесь Гончар, III, 1959, 323); Віддавши «козакові» коня, Проценко зіткнувся з Курилом і прийняв від нього рапорт (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 63); Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 361); // тільки док. Зустрівшись, познайомитися з ким-небудь. Отак зіткнулись ми в дорозі, В житті, у буднях, поміж справ (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 220); Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлусем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); // з ким, перен. Вступати в спілкування, в які-небудь стосунки з кимсь. Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 160); Мало стикалася Калина з сільськими людьми, мало знала про те, що діється в світі (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 71); Приїхавши на канікули до батьків, Галан стикається з революціонерами на рідній Перемишльщині і повертається до Відня вже членом КПЗУ - Комуністичної партії Західної України (Комуніст України, 8, 1962, 51); Ставши ключницею, Малуша подивилась на терем іншими очима, побачила тут не тільки багатство, красу, скарби, а й стикнулась з людьми, що жили тут, взнала їх вдачу, душі, силу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 109); // з чим, перен. Мати можливість пізнавати що-небудь, знайомитися з чим-небудь, зазнавати чогось. Досі вони [офіцери] не стикалися так близько з думками і прагненнями німецького робітника (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 54); Вона досі не стикалась із життям інших, а своє життя вважала сірим, безбарвним (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 47); Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж, скоро зіткнеться зі справжнім життям, витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); Син відставного офіцера.., він вперше в житті оце так близько зіткнувся з працею простої людини, вперше в житті змінив зброю на садівницький ніж та лопату і вперше відчув тут високу.. насолоду праці (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Протягом одного дня дівчині довелося зіткнутися і з незрозумілою для неї підступністю, і з такою самою незрозумілою добрістю (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 80); // перен. Працюючи, досліджуючи і т. ін., зустрічатися, мати справу з чим-небудь, виявляти щось. Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення.. Багато формул він уже позабував, бо не стикався з ними у своїй директорській роботі (Павло Загребельний, Спека, 1961, 205); Сучасний фізик і хімік, що працює в галузі живої природи, постійно стикається з явищами, які не можна зрозуміти і пояснити без урахування цієї специфіки (Комуніст України, 9, 1962, 49); Поступово він збагнув, що стикнувся з незвичайним відкриттям (Наука і життя, 5, 1963, 61). Зіткнутися лице (лицем) в лице з ким - проходячи близько одне біля одного, несподівано зустрітися, побачити одне одного. На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 68); Стикатися (зіткнутися) поглядом (очима) з ким - несподівано зустрічатися поглядом (очима) з ким-небудь. Невідомий юнак .. усім своїм єством, виказував палке бажання втекти світ за очі. Пальці його вибивали дроб на стінці, крутився туди й сюди, червонів, стикаючись поглядом з панянками (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 336). 3. Сходячись, вступати в сутичку, в бій; сходитися в бою. Цілий день гарцювали його [князя Єремії] жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними на герцях (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 243); Не став гнатись [Ант] за ними [вепрами], бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14); В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами. Зав'язались бої (Олесь Гончар, II, 1959, 92)
Nie umiem w ukraiński, ale umiem w polski, więc i tak da się oglądać. Pozdrawiam
@sergiuszd8269 Жыл бұрын
Zgadzam się ))
@wint3rmut33 жыл бұрын
Дуже вдячний за це відео. Колосальна робота для одного випуску. Окрема подяка за озвучування проблем нашої діалектології :)
@ІгорКантор3 жыл бұрын
Файно дєкую! Фист цікаво.
@Volynskyy_shlyakhtych2 жыл бұрын
Основний посил дуже імпонує. Просувати різноманітність та строкатість української справді вигідніше для нас, аніж займатися "фаріонуванням" та монолітизацією української. Все ж, міцний будинок будують з хорошої цегли, багатьох цеглин, а не виковирюють у скелі🙂
@OggyXXXL2 жыл бұрын
Так, бо цегла зкріплена міцним розчином, який має бути одноманітним на кожній цеглині, інакше все розсипеться
@thrill16952 жыл бұрын
Але хотілось би все таки, шоб люди прибирали ці русизми типу "канєшно", "вобщє", "почті", "кстаті", "поняв/поняла" і т.д. 🥺
@nastyahorash43492 жыл бұрын
@@thrill1695 а я люблю "конешно". І "пойняв". Щось в цих варіантах слів є.
@polinazapolska10173 жыл бұрын
Ой за Чорноморців окрема подяка ще до кінця перегляду відео!!!
@MiriamFishmanArt3 жыл бұрын
Обожнюю відео про українські діалекти) Неймовірно збагачують мою власну мову. Сама нещодавно перейшла на українську. Останній раз нею спілкувалась тіко в дитинстві.
@DanyjilMavrynenko3 жыл бұрын
Наснаги вам)
@MiriamFishmanArt3 жыл бұрын
@@DanyjilMavrynenko Вельми дякую)
@Halyna15882 жыл бұрын
Дуже цікаво!На одному диханні!Дійсно,за одним словом впізнала діалект Черкащини.Яка наша мова жива та пульсуюча!Дивовижно!Дякую!
@angelinaluib56163 жыл бұрын
Вподобайка, коментар та поширення - однозначно. Дуже сподобалось не тільки про діалекти, а й посил і головна ідея. Дуже дякую! Я чую чомусь в західній говірці не Е, а Є та И бєрєжєни, телє, шєпка, чєсник.
@addictwithchlorine1763 жыл бұрын
Дякую за це відео! Мене, чесно, обридло, коли мені кажуть, що я говорю суржиком, бо весь час доводиться відповідати "Та нє, то в нас так гаворять на Черніговщині". І ще в мене бабуся живе значно ближче до Білорусі, і часто помічаю білоруські вкраплення по типу " лісвиця" (драбина), чи "криві" (крові)
@Solo23V3 жыл бұрын
Дядько жив в Чернігові і дружина десь з самої межі Україна-Білорусь то вона була свято впевнена, що говорить російською але, як же вона обманювалася...
@molokoko98312 жыл бұрын
Я виросла на Закарпатті, потім поїхала вчитись у Київ і дуже соромилась там свого діалекту, тому плавно перейшла на більш літературну мову. Але за 5 років проживання в центральній Україні дуже скучила за Закарпатським діалектом 😢
@bilesenka3 жыл бұрын
Пане Остапе, дуже дякую вам за вашу роботу, за такі цікаві відео. Ви робите круті речі. Окремо хочу подякувати за вашу манеру розповіді: так спокійно, виважено, з хорошим гумором і з почуттям власної гідності, любові до свого без пафосу й голослівності, натомість із прагненням ділитися знаннями про нас самих, які або втрачені, або перекручені пропагандою, або відкинуті нами ж... а ви їх піднімаєте на поверхню.
@eddardshead67103 жыл бұрын
Коментар на підтримку укртубу) Надзвичайно чекаю на степовий діалект!
@milalakhman56562 жыл бұрын
Як це все цікаво!! Яка ж наша мова багатогранна! Дякую за роботу!!
@artemkatelnytskyi3 жыл бұрын
Коли я почав дивитися ваш канал, я швидко дійшов думки, що мова кожного унікальна та відрізняється від моєї, а тим паче від літературної. Я маю міцну позицію не критикувати мову будь-кого. По-перше, зауваження про те як правильно, а як неправильно стигматизує українську, викликає почуття сорому та створює комплекси у людини, яка начебто зробила помилку. По-друге, банально, те, що я можу прийняти за неправильну вимову або русизм часто є валідним словом у якомусь діалекті. Тому я дуже вдячний вам за вашу роботу і вважаю, що дерусифікація починається з толерантності до мови один одного.
@Proidysweet3 жыл бұрын
Це неймовірно цікаво дивитися. Дуже дякую за корисні знання, бо тема і справді важлива для сьогодення. Щісті здоровлі вам :з
@ІванКоваленко-ф6ж2 жыл бұрын
Дякую за детокс в плані рідної говірки! Я в процесі переходу з російської на солов'їну і почасти соромився свого "сільського" вимову. Все ще не сходитиму з курсу чистоти мови, але тепер буде не соромно говорити з рідними, пардон за каламбур, рідною)))