Українські діалекти

  Рет қаралды 360,702

Твоя Підпільна Гуманітарка

Твоя Підпільна Гуманітарка

Күн бұрын

Пікірлер: 3 000
@pidpilnahumanitarka
@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын
Розкажіть, якими цікавими словами у вас називають родичів - хрещених, зятів, чоловіків сестер, дружин братів і так далі.
@katerynadudka5619
@katerynadudka5619 3 жыл бұрын
Буковина, Глибоцький район: кумнат - брат дружини або чоловік сестри (або часто родич, спорідненість якого важко ідентифікувати), так само кумната. Нанашка - хрещена або вінчальна матка, нанашко - батько. Лєля або ліліка - тітка.
@Kyjeslav
@Kyjeslav 3 жыл бұрын
на Буковині (а точніше Північній Бессарабії) є батько і матка (головні свідки на весіллі, і взагалі ледь не головні друзі, що ледь не родичі у сімейної пари). Плюс є такі цікаві слова як вуйко і вуйна - дядько і його дружина
@pidpilnahumanitarka
@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын
@@Kyjeslav вуйко - брат мами чи тата? Чи без різниці?
@SevastianovVitalij
@SevastianovVitalij 3 жыл бұрын
Хрещені-нанашко, нанашка, зять-зять, чол. сестри-шваґро, шваґер або шваґерко, жінка маминого брата-вуанка або вуйна, жінка татового брата-стріянка або стрийна, жінка брата-братова. Дід-дзяд, Південно-Західне Поділля (Дунаївці), але так говорять не всі, а переважно католицькі села.
@pidpilnahumanitarka
@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын
@@SevastianovVitalij дякуємо! А вуанка і стріянка - де наголоси?
@krasa4ka698
@krasa4ka698 2 жыл бұрын
Я з Беларусі. Паглядзела з вялікім задавальненнем! Дзякуй шчыры! Вельмі цікава. Якія правільныя і мудрыя развагі. Дыялекты і гаворкі сапраўды важна вывучаць і захоўваць, а не сарамліва пазбаўляцца. Усё сказанае тычыцца і беларускай мовы і яе дыялектаў. Нажаль русіфікацыя беларускай мовы працягваецца і зараз. Поспехаў праекту і ўсім украінцам у такі складаны час! Слава Украіне!
@krasa4ka698
@krasa4ka698 2 жыл бұрын
@LEO зберігати
@krasa4ka698
@krasa4ka698 2 жыл бұрын
@LEO я па-ўкраінску абсалютна ўсё разумею. Вучылася калісьці разам з украінцамі ў Польшчы, а зараз усе навіны гляджу на украінскай мове. Толькі пакуль размаўляць не магу. Блытаю часам украінскую, польскую і беларускую. Словы падобныя, але цяжка (важко) хутка (швідко) падбіраць. І вымаўленне таксама адрозніваецца. Шчучыншчына - гэта наша "паляниця".
@krasa4ka698
@krasa4ka698 2 жыл бұрын
@LEO колись
@krasa4ka698
@krasa4ka698 2 жыл бұрын
@LEO калісь, калісьці (колись), кудысь, кудысьці (кудись). Важливо зрозуміти мовне особливості і все буде просто. (Важна зразумець моўныя асаблівасці і ўсё будзе проста). Взагалі, мне дуже подобається українська мова, дуже гарно звучить. (Увогуле, мне вельмі падабаецца украінская мова, вельмі прыгожа гучыць).
@krasa4ka698
@krasa4ka698 2 жыл бұрын
@LEO 38. Доросла дівчинка)).
@НаталіяФедорчук-ж3т
@НаталіяФедорчук-ж3т 3 жыл бұрын
Не перестаю дивуватися, скільки всього цікавого є в українській мові.
@romankozachenko1673
@romankozachenko1673 3 жыл бұрын
Як і в кожній нештучній мові.
@НатальяКозловская-м7щ
@НатальяКозловская-м7щ 3 жыл бұрын
Скільки всього цікавого у світі взагалі!!! Дякую.
@lesiahubankova8510
@lesiahubankova8510 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к нічого страшного, ми то якось переживемо. Аби в тебе підгорало)) Не здавайся, пиши ще - люблю дивитись як у нащадків Мордовії палає від розуміння, що українська мова живе і розвивається 😊 Роби україномовні відео більш популярними, коментуй ще!
@lesiahubankova8510
@lesiahubankova8510 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к от халепа! Думалось, що ти справжній арієць русского язика, а виявилось, що ти його зневажаєш, бо навіть розставити розділові знаки не можеш. Або не знаєш як і де, або лінь. Що те, що те - доказ зневажливого ставлення до своєї культури🥳 А польську, бачу, вчиш по-трохи, значить вважаєш її вартою уваги😎 Жаль, свою мову не напружився вивчити. Стосовно мого прізвища, то навіть воно не стимулює мене любити чи поважати руССкіх, бо більшість з них такі ж вузькомислячі як ти. Повагу і любов треба заслужити. Росія ж робить все, аби її ненавиділи і зневажали її громадян.🤡 Але мені подобається, що ти виконуєш мої накази🤭 - коментуй ще на славу українськомовного контенту!
@lesiahubankova8510
@lesiahubankova8510 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к У мене пана нема, на відміну від тебе і всієї єдінай расіі. Ой, у вас же не пан, а цар Владімір 😆 І от ти сам навів чудовий приклад свободи в Україні: хочуть - говорять українською, хочуть - російською, хочуть - польською, хочуть - суржиком і так далі. А що в Росії? В моду входить кавказький рузке язикь🤭 Краще б ти боровся за русский язик в Росії, а не за кордоном😄 До речі, ми відповідальні за тих, кого приручили, тому так вже тому і бути - змилуюсь😇 Якщо ти так любиш виконувати мої накази (тішуся, що маю персонального російського раба😉), то завчи на пам'ять: російською правильно пишеться "лИнгвистика", а не "ленгвистика" 😘 Бо я хочу мати освідченого раба, а ти , роблячи такі помилки, мене розчаровуєш. Пиши наступний коментар, підвищуй рейтинг цього відео 🥳
@НаталияЗаваленкова
@НаталияЗаваленкова 2 жыл бұрын
Доннетчанка . Мій дідусь народився 1908 року на землі українського поміщика Рутченка, зараз станція Рутченково біля. Донецька. Він розмовляв лишень українською, розповідав про козу-д е р е з у, дивився зі мною ввечері діда Панаса, а ще, прослухавши гімн України о 5.45 , це були акорди з "Реве та стогне Дніпр широкий", вимикав радіо, поки не починав працювати Промінь. До чого це я? Я про те, і в Донецьку, особливо вКіровському та Петровському р-нах,корінні розмовляли українською. Я вже не кажу про села. Це не суржик, це діалект. А 'суржик' - це елемент іпсо, приниження людей, щоб переходили на праавільний язік.
@ГаннаГлущенко-е7з
@ГаннаГлущенко-е7з Жыл бұрын
мій дідусь із Мирного неподалік від Костянтинівки Донецької області. Все село було україномовним, поки їх під час голодомору не вивезли в Казахстан. Дід на той момент навчався в Харкові, коли повернувся додому - в хаті жили чужі люди, переселенці з росії.
@maria.cheredko
@maria.cheredko Жыл бұрын
@@ГаннаГлущенко-е7з я боюсь що і з моїм домом зараз так само……
@WlodzimierzZawierucha
@WlodzimierzZawierucha Жыл бұрын
​​@@ГаннаГлущенко-е7з нас на Галіції в Тернополі під краєзнавчим музеєм стоїть старий памятник 1647 року на якому чомусь неукраїнською писанно : Сей Крест во Славу Божію Григорием Шнарем ....Навіть інші памятники 1822 р. Чи 1847 року писанні Кацапською ( русінською мовою а точніше Гласом ).Ніяких Травнів а Маї , ніяких Березнів а Марці .....Може Галичина то не Україна а Словакія бо там говорять Кацапською : Юг Братіслави , Сєвєр , Кочєвьє , Сємєна , Владімір ....Ні Чехи ні Словави ім'я Володимир не розуміють , не сприймають взагалі це слово за ім'я ....Коли кажеш про князя Хрестителя Русі то вони одразу кажуть Владімір .Також у них у справжніх Словян популярні такі імена як Альонек (члоловічий варіант жіночого імені Альона )...Взагалі то Словаки українців за Словян не признають а за Тюрків , як вони мені казали що Словяни своїх голів ніколи не брили і в Шароварах не ходили бо це азіатське ( тюрське ) ...Якщо кляті Кацапи теж в Шароварах не ходили а Портках як колись Франки то хто тут Азіат .До речі Серби які люблять М0скалів всіх хто під синьо-жовтим прапором в Югославії скакав називають Чурками ( сербське слово )...Особливо Боснійців .І о Диво синьо-жовті шароварні Боснійці із всіх Югославських народів мають мову яка найбільш похожа до української .Можете порівняти всі гімни бувших Югославських республік і побачити шо похоже до українського .Висновок Українці це тюрський народ а не словянський ....
@LyubchenkoSergiy
@LyubchenkoSergiy 8 ай бұрын
Так брате, я з Полтавщини. Рідні діалекти фоомують українську мову, а не навпаки. Мелодика однакова навіть на Кубані та Ставропольщині. Так само як і у степовій Україні, Черкащині, Запоріжжі і звичайно у Донецькій та Луганській областях.
@Имя-л6л7щ
@Имя-л6л7щ 7 ай бұрын
Донеччина, Танаiсчина - це грецька, еллiнська земля урумiв, румеiв!!!!!!!!!!
@ЮрійЗітинюк-п8в
@ЮрійЗітинюк-п8в 3 жыл бұрын
Моцно й цікаво. Сам ловив себе на думці, що приписую діалекти до суржика. Дєкую!
@ОленаСтефанова
@ОленаСтефанова 3 жыл бұрын
Ох, як часто доводиться це чути, "так, у мене в сім'ї говорили українською -- ну як, суржиком". Застидали, люди сімей своїх соромляться(( Дякую вам за ці відео, вони безцінні! ❤
@haruakianno
@haruakianno 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к А що ти скажеш про моє прізвище?
@ОленаСтефанова
@ОленаСтефанова 3 жыл бұрын
@@haruakianno то бот звичайний, це ж очевидно 🙂
@tanyashcholokova4072
@tanyashcholokova4072 2 жыл бұрын
Я зі Сходу України і просто в шоці від того, яка багатюща і складна досить українська мова. Велике дякую.
@annaRemus1989
@annaRemus1989 3 жыл бұрын
Так цікаво дивитися за тим, як людина говорить про те, що її саму пре! Пане Остапе, дякую за цікавий розбір фонетики. Вас цікаво слухати не тільки гуманітаріям!
@vexillonerd
@vexillonerd 3 жыл бұрын
Ше ни виґьив їс, як я гувору за прітіснєніє росіян.
@sielentbrat4005
@sielentbrat4005 3 жыл бұрын
Підтверджую. Я інженер, мені у фонетиці нічого не зрозуміло, але дуже цікаво :)
@sielentbrat4005
@sielentbrat4005 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к ти смішний, скажи ще щось смішного :)
@mobilecoolish2233
@mobilecoolish2233 3 жыл бұрын
Нас не понімають тільки ті, хто не хоче. Це стосується не тільки полонізмів. Я машинобудівник на заводі Донбасу, але це не завадило мені почати спілкуватися українською хоча б на письмі. Чого й усім бажаю ))
@МаріяСенчина
@МаріяСенчина 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к Це не поляки, білоруси, литовці називали нас русинами, це наша самоназва і вони її використовували. А ти, "вєликорусский" шовіністе, хочеш продемонструвати свою "ерудицію", підсовуючи нам свої мізерно-нікчемні аргументи невігласа. Ти хоча б для початку поцівився, відколи твоя Московія стала називатись Росією і з якою злодійською метою ваш горецарь Петр 1, її перейменував. Побічно поцікався звідкіля і відколи взявся русский язик в угро-фінських народів.Тепер в інтернеті інформації предостатньо, чи у тебе цікавість однобока? Хочеш покепкувати з українців, принизити, а показуєш власну заангажованість і обмеженість. Воно й не дивно для представника злодійського, загарбницького народу з рабською психологією. Напротязі століть ви тільки те й робили, що брехали, загарбували території, винищували корінне населення, зброєю, таборами, примусовим виселенням з рідних земель, голодоморами і тому подібним і продовжуєте у тому ж дусі і дотепер. Не пхайся зі своїми "коментарями", бо вони окрім обурення і зневаги до тебе в порядних людей ніяких позитивних емоцій не викличуть. Фу!
@ВіталійШовак
@ВіталійШовак 3 жыл бұрын
Це найздоровіша позиція яку я бачив. Наратив про важливість діалектів чую не вперше але чіткість формулювання дає своє. Дякую за труд що дає віру в майбутнє.
@privet-vw8hd
@privet-vw8hd 2 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний 😐
@ariilvictory248
@ariilvictory248 2 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний От згадайте Азарова. В нього точно не діалект))))
@Musssshka
@Musssshka 2 жыл бұрын
Нещодавно почула:чому ми (західняки) розуміємо російську а вони (східняки) не розуміють української.Я приблизно так і пояснила:російська вона і в Африці російська, а українська північно-західна дууууууже різноманітна і якщо ти зі сходу то дійсно буде тяжко розуміти, що там протараторили.
@NO-iz3li
@NO-iz3li 2 жыл бұрын
Ось таке знищує фаріонша @Ірина Фаріон На якій мові воюють дійсні патріоти?! kzbin.info/www/bejne/eHnXZ6h4epKMr8U А ось так виглядають гниди kzbin.infooQeSO4P6de4?feature=share А ось так виглядають падлюки,які захищають сьогодні рашу у Польші(кузів володимир) kzbin.infoxS6DkKw5o7M?feature=share Вгадай хто ти!!!
@ИринаСикало-ш9е
@ИринаСикало-ш9е 2 жыл бұрын
@@Musssshka в мене є інше пояснення. Українці розуміють російську, бо вже напротязі 300 років, а особливо останні 100 нас примушували вивчати цю мову, як єдину мову союзу. Так само російську розуміли усі 14 республік. А от росіяни не знали і не розуміли жодной з ціх 14. Моя бабуся, яка все життя прожила під Черкасами, але була не дуже вченою, народилася 1900 року, коли ми приїзджали до неї у гості, не розуміла російську мову мого батька ( він росіянин) і мама завжди була перекладачем між ними.
@olenayatskiv8606
@olenayatskiv8606 2 жыл бұрын
Мені 46, я шокована, яка наша Українська мова, народилась я на Вінниччині, довелось по службі в ЗСУ переїхати на Київщину, я спілкувалася з багатьма людьми, як у Вінницькій так і в Київській обл, в кіоску біля шпиталю ЗСУ запитала журнал з кросвордами, продавчиня порекомендувала свєжій " Львовскій вестнік" хоча, як і журналів так і газет було безліч. Було приємно, що продавчиня прийняла мій Вінницький суржик за голос Львів'янки. Слава Україні за її велич!!!
@олександра-о8ъ
@олександра-о8ъ 3 жыл бұрын
Було цікаво про говори і говірки. Дякую, Остапе. Хай квітне український ютуб. 👍🇺🇦
@rsslaan8989
@rsslaan8989 3 жыл бұрын
Я тут протягом 10ти років життя у Києві, намагаюся титанічно позбутися свого чернігівського суржика, але мені кажуть, що "шо я нічо не поняв, і в мене ловко получалося балакати по свОєму, і вообше, не тре стидаться та красніть з якого ти города та ходить тудою сюдою, сидіть на стульці та бути вторим". Дякую за контент! Як завжди корисно та цікаво!
@Super-turyst
@Super-turyst 3 жыл бұрын
Краще балакай так ніж російською 😁🙏
@Spivanochka1
@Spivanochka1 2 жыл бұрын
@rss laan не позбавляйтесь за можливості. Я, наприклад, не перестану говорити "пательня", "баняк" чи "бритванка" (значення цього слова точно відоме не всім :) ), оскільки це невелика частинка того, що поєднує мене з мовою моєї бабусі і прабабусі. І у Вас, мабуть, також. А скажіть, будь ласка, чи Ваші бабусі теж говорили "вообше", бо воно мені видається сучаснішим порівняно з усім текстом (але регіон не мій, тому відчуття може підводити)
@nadiiafridrak7584
@nadiiafridrak7584 2 жыл бұрын
Схожа ситуація)
@badwitch5
@badwitch5 2 жыл бұрын
Ой так люблю слово «ловко» 🫶
@ukrnika
@ukrnika 2 жыл бұрын
Аж тепер зрозуміли, що титанічно намагалися позбутися автентичної української лексики своєї малої батьківщини?)
@ЮліяШевчук-м1р
@ЮліяШевчук-м1р 2 жыл бұрын
Я з Франківщини і пишаюся цим! Тепер вчу чоловіка і знайомих наших словечок, "жеби си знав як то люд можи балакати, жеби не було стиду,як пуйде межи люди"😁
@ІванСавіч-ж1ш
@ІванСавіч-ж1ш Жыл бұрын
Ого майже польщизна
@Patris871
@Patris871 8 ай бұрын
А чому він повинен розмовляти так, а не як у себе вдома?
@ЮліяШевчук-м1р
@ЮліяШевчук-м1р 8 ай бұрын
@@Patris871 та хай говорить, як хоче, я йому для загального розвитку розказую
@altea754
@altea754 3 ай бұрын
О, яка наша мрва" смачна" з тими словечками" "Абисьти знов", "найти качка копне"
@altea754
@altea754 3 ай бұрын
@@ІванСавіч-ж1ш яка така " польщизна"? Ще, м'о, скажеш що то " неправильна, перекручена польсько-австріська", як торочать тоті москалики?
@ТамараРадченко-н8с
@ТамараРадченко-н8с 3 жыл бұрын
Бабуся з Чернігівщини називала мене "моя кришечка" в дитинстві(крошка російською) , а я як київська дитина думала яка я кришечка з пляшки чи з банки))
@vitaliibruelov9490
@vitaliibruelov9490 3 жыл бұрын
Могло також бути, що це не від "крошка", а від "крихта", що має те ж саме значення. Але я не спец :)
@ТамараРадченко-н8с
@ТамараРадченко-н8с 3 жыл бұрын
@@vitaliibruelov9490 звісно що не від "крошки". Але виходить, що є в українській не тільки дуже правильне "крихта ", а ще "кришка")
@treadmurktm3791
@treadmurktm3791 3 жыл бұрын
@@ТамараРадченко-н8с більш того, чергування Х та Ш - притаманна характеристика. ВуХо 👂 - вуШко ПастуХ - пастуШе (клична форма) СуХий - суШити До цього ж і: КриХта - криШечка (звісно, не від пляшки)
@ТамараРадченко-н8с
@ТамараРадченко-н8с 3 жыл бұрын
@@treadmurktm3791 цікаво)але бабуся каже на крихти "кришки"
@marinasova7701
@marinasova7701 3 жыл бұрын
У нас на Буковині були крішкИ, а не крихти. Або крішєчкИ
@huligan389
@huligan389 3 жыл бұрын
Згадалося як сусідська бабуля вчила внука говорити - Місю, вчисі вугурити правильно, кажи хочу пі-ру-га. 😁
@pidpilnahumanitarka
@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын
"не лижка, а ложка, ти банєку"))
@huligan389
@huligan389 3 жыл бұрын
Возми путню і напий тилє лайдаку ти їден
@pidpilnahumanitarka
@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын
@@huligan389 огій на тебе, ти вар'яте!
@huligan389
@huligan389 3 жыл бұрын
- Я тибі дам Буг, я тиби дам колєґи, я тиби дам ровера....йди гутаву порухай, такий виликий хлоп і ніц не робе ані ніц.
@Dead_Cosmos
@Dead_Cosmos 3 жыл бұрын
Мені бабуся співала пісеньку, у дитинстві: " Якби не Марися, я би не женився, а Марися, файна, сподобала мися(мені)". То я завжди думав, що "Марися, сподобалась Місові", а вже підлітком зрозумів:"Марися сподобалась _мені_ ".
@feliksukasiewicz9835
@feliksukasiewicz9835 2 жыл бұрын
W połowie filmu zorientowałem się, że mogę ten film oglądać znając tylko język polski i nawet nie zauważyłem, że to inny język.😀
@ukrainecish
@ukrainecish 8 ай бұрын
To tylko dla tego ze jezyk polski na trzecim mejscu po bialoruskim I slowackim po podobiestwu do ukrainskiego Rosyjski na 5
@PUARockstar
@PUARockstar 6 ай бұрын
Я в дитинстві натрапив на фільм польською по ТБ і зрозумів що це польська лише через 5 хвилин. До цього думав що українська і не розумів що саме не так
@МирославаПаламар-н4г
@МирославаПаламар-н4г 3 жыл бұрын
Пам"ятаю з дитинства: мені видавалося смішним, як говорять баба з дідом: "Гокно, барег, царква, стажка, Гандрий, Голька..." А тепер розумію: наскільки безцінними є ці мовні особливості. Дякую Вам, Остапе, і всім гуманітаріям;)
@Денис-г4ъ3ю
@Денис-г4ъ3ю 2 жыл бұрын
Ви часом не з полісся?
@ЮліяЗаець
@ЮліяЗаець 2 жыл бұрын
@@Денис-г4ъ3ю десь з Житомирщини певно)) ближче до Хмельниччини
@АнатолійКримський-е4у
@АнатолійКримський-е4у 2 жыл бұрын
В мене три гонуки і всі називаюца на Г. А як звати ваших гонуків бабцю? Голька, Ганнка і Гандрій!)
@larysasydorchuk291
@larysasydorchuk291 2 жыл бұрын
@@ЮліяЗаець👍😁😁 на гулиці,на гуроді,пулоти, купати картоплю,мулутити,суше(шосе),губід(обід),Голька,Хведора(Федора)..,а ще старі магазин називали лавка.
@НілаАдинцева
@НілаАдинцева 2 жыл бұрын
Мирослав Паламар, також пам"ятаю з дитинства ( Житомирщина). В Киiв переселились,коли я вже 12 рокiв мала. Але й досi приемно слухати ту говiрку, коли доводиться бути в рiдному селi. Менi зараз 64 роки.
@MarichkaOglad
@MarichkaOglad 3 жыл бұрын
Коментар на підтримку українського контенту.
@andreykasper6520
@andreykasper6520 9 ай бұрын
Нам потрібно поглиблено вчити українську мову, дякую автору за неймовірно цікаві відео-лекції. Це просто скарб!
@petronikolenko6354
@petronikolenko6354 3 жыл бұрын
Продовжуйте робити видива про діялекти, будь ласка.
@DanyjilMavrynenko
@DanyjilMavrynenko 3 жыл бұрын
Агага, я так само пишу, "діялекти", ти перший, кого я побачив з цим словом))) Будемо односельчанами з одного віртуального села).
@artemanan4540
@artemanan4540 3 жыл бұрын
Подивіться значення видиво у словнику
@Nata_Barchukivna
@Nata_Barchukivna 3 жыл бұрын
Як математик я надзвичайно рада, що питання мови нарешті у нас перейшло з площини "існує - не існує" у багатовимірний простір. Дякую, шановні Автори!
@neosvitan
@neosvitan 3 жыл бұрын
@@Farad-s1b Владимир не може бути українцем". Владимир - українець це оксюморон! А якщо ви не українець, то не вчіть українських жінок ким вони можуть бути)
@neosvitan
@neosvitan 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к Тобто українська мова не існує бо в ній є польські слова, а російська існує бо в ній усі слова російські і на ній хомо сапієнси ще з неандертальцями балакали? Я вірно зрозумів?)))
@neosvitan
@neosvitan 3 жыл бұрын
@@Farad-s1b Що це доводить? Раз Ви українець, то українська мова не існує? Чи то був якійсь незрозумілий рофл?
@neosvitan
@neosvitan 3 жыл бұрын
@@Farad-s1b А, це я переплутав від кого, був коментар. А щодо того що я писав Вам, то, звісно, ні Ваша ні моя національність нічого не доводить, так само, як Ваше переконання у неможливості чогось не доводить його неможливість. Тим більше, коли таке переконання суперечить фактам. Можливо і жінка-повар теж оксиморон. Адже, майже усі шеф-поварі - чоловіки?
@neosvitan
@neosvitan 3 жыл бұрын
@@ИгорьЕремов-щ4к Ладно, если Вы не умеете пользоваться гугл-переводчиком, не буду нагружать такой тяжелой для Вас работой)) Постараемся не перескакивать с темы на тему и говорить сразу о всем, про самостийнисть и деревню, а попробовать обсудить конкретные вопросы и заявления по ним. Вы высказали "мысль" что украинский язык не существует и "подтвердили" ее несколькими "аргументами". Я предложил применить подобные "аргументы" например к русскому языку. Вы так и не ответили. На каком основании Вы считаете что существует "русский язык" а не смешной сборник церковно-славянских, фино-угорских и тюкских слов?
@tabularaza5106
@tabularaza5106 2 жыл бұрын
Нещодавно почув , як би сказал Термінтор «I’ll be back” українською. Одна жінка зайшла в магазин, але щось забувала вдома і сказала: « Я зара вéрнуся».
@ОлександрГоловатийненаведжумра
@ОлександрГоловатийненаведжумра Жыл бұрын
Вернуся це українська ,повернення,д...л.
@ОльгаМишевська-щ6н
@ОльгаМишевська-щ6н Жыл бұрын
Та жінка бува не з півдня? В нас так говорять.
@TonaldDramp
@TonaldDramp Жыл бұрын
Або "Я сі верну"
@Andrew-ht5jz
@Andrew-ht5jz Жыл бұрын
Як варіянт :"Я ся зара верну"
@ukrajina2022
@ukrajina2022 8 ай бұрын
😂😂😂😂😂💙💛
@valentynakhomenko9363
@valentynakhomenko9363 3 жыл бұрын
Кулі булі ми малі, носили постулі. 👍Дуже цікаво як завжди, дякую. Люблю говірки, інколи вживаю діалектизми інших регіонів. Сама з Житомирщини.
@Myshko07
@Myshko07 3 жыл бұрын
Олевськ?
@ЯдвигаКапович
@ЯдвигаКапович 2 жыл бұрын
@@Myshko07 Мабуть.
@МаринаОлексюк-ф3ч
@МаринаОлексюк-ф3ч 3 жыл бұрын
Дякую за відео. І за висновки: не треба соромиться своєї української. Повністю в дусі сучасності: ми різні, ми рівні, ми разом.
@DiGrange
@DiGrange 3 жыл бұрын
"Всі ми різні, всі ми рівні";)" наша традиція це свобода"🖖😘
@GRONO-UA
@GRONO-UA 2 жыл бұрын
Дякую за цікаву екскурсію Україною! Щєстя-Здороуля!
@bezick1977
@bezick1977 3 жыл бұрын
насправді, це такий кайф вгадати по говору чи наріччю Малу Батьківщину людини. Українська мова розмаїта та самобутня. І в цьому її сила.
@СветланаСвет-ю3к
@СветланаСвет-ю3к 2 жыл бұрын
Я з Харкова, у нас розмовляють здебільшого або російською, або суржиком. Українською почала розмовляти, коли стала читати україномовні всеукраїнські видання і статті журналіських розслідуваннь...А потім познайомилась з україномовною дівчиною з-під Київа і вона не змогла вгадати звідки я ))) каже, в мене красива вимова реченнь, але не західні області України і не Київщина)))
@bezick1977
@bezick1977 2 жыл бұрын
@@СветланаСвет-ю3к Ви великий молодець, що повернулися до мови дідіб-бабів, Харківщину (як й всю Слобожанщину) насильно зросійщували, особливо в післявоєнні роки. В другій половині 19 ст. в Харкові жила й працювала велика кількість українських митців, літераторів. Почитайте про це - ви будете здивовані
@СветланаСвет-ю3к
@СветланаСвет-ю3к 2 жыл бұрын
@@bezick1977 В мене бабця - перевертень була з Білгородщини))) Повертаємось, не тількия, а ще багато моїх знайомих- харків'ян. Я знаю як арештовували акторів театра "Березіль"... Як знищували митців Будинку "Слова"... вивозили їх майже всіх і розстрілювали. Цей будинок стоїть в Харкові на проспекті Науки юіля метро Наукова. Як у Харківській області в містечку Лозова на перрон з поїзда кгбешники вивели 300 кобзарів сліпих з поводирями і вбили їх, приховавши і могили....
@СветланаСвет-ю3к
@СветланаСвет-ю3к 2 жыл бұрын
@@bezick1977 А ще як мені розказували бабця моя про Голод як вижила при лабораторії і їла буряк що давали кролям... А ще дідусь розказував як його батько 12 роквів пережив голодомор с меньшими братами, а батьки вмерли, і вони діти ховали своих батьків. А вижили тому що прийшли забирали їжу не військові, а двадцятип'ятитисячники... І вони зробили вигляд, що не побачили сушені яблука на горищі...І діти їли ці яблуеа, а батьки не їли, щоб залишилось дітям.
@НаталіяБурчак-х2з
@НаталіяБурчак-х2з 2 жыл бұрын
@@СветланаСвет-ю3к , мене землячка не впізнала! Зустрілися ми в столиці. Вона казала, що наших ковельчан впізнає за мовленням. Коли ж я відповіла, що теж з Ковеля і назвала райони, то вона зробила круглі очі...😁
@carolinebodnia5509
@carolinebodnia5509 3 жыл бұрын
Боже, як це цікаво. Вивчати українські діалекти, це як вирішувати судоку. Хоч би хто випустив самовчителі для чайників з українських діалектів. Був би найкращий спосіб розім'яти мозок поза роботою. Я сподіваюсь хтось займається серйозною науковою працею по цим напрямкам. Жаль буде ці перлини втратити назавжди. На слух сприймати важкувато, а без звуку марно. То ж добре що ви поєднуєте нам всі джерела сприйняття.
@tischa07
@tischa07 2 жыл бұрын
У нас в педуніверситеті в Сумах був підручник "Говори України", де описувалось ще з початку 20 століття, які слова в якій областсі зустрічаються.
@ХристинаБоклажук-о3б
@ХристинаБоклажук-о3б 2 жыл бұрын
Ійой, як любитси ми мій діалект! Абисте були всі здорови! ❤
@capitan78
@capitan78 2 жыл бұрын
Ваший суржик - не зрозумілий
@ЛараСнігур
@ЛараСнігур 2 жыл бұрын
@@capitan78 Все ясно і зрозуміло.
@l.lolliette3938
@l.lolliette3938 2 жыл бұрын
Найгарніша , найбагатша, наймилозвучніша українська мова!
@rasta9912
@rasta9912 2 жыл бұрын
@@l.lolliette3938 тільки якщо в чистому вигляді, а не по закарпутськи разом з мадярским)
@СветланаМакаренко-ч3э
@СветланаМакаренко-ч3э 2 жыл бұрын
Иппен так! Ай як! ( Закарпаття)
@ВолодимирКурченко-п9ц
@ВолодимирКурченко-п9ц 3 жыл бұрын
Дякую за чергове свято для мізків! Дуже цікаво і якісно!
@yurytaran3724
@yurytaran3724 3 жыл бұрын
Дякую за чудове роз‘яснення такої важливої теми!
@irynaosadcha5303
@irynaosadcha5303 2 жыл бұрын
Дякую за відео, чудова тема 👍 Я з Чернігівщини, вже 15 років живу в Києві. Коли тільки переїхала, говорити російською не захотіла, але і літературною українською говорити не могла, бо її ніколи в моєму житті не було. А коли балакала, так як все життя, як вдома батьки говорили, як бабусі - дідусі, то це було типу суржик і фу, колхоз, зразу видно, шо приєжжа) І почала якось соромитися своєї мови, хоча і розуміла, що чого я мають соромитися, якщо я завжди так балакала і все моє близьке оточення теж. Це зараз, можу на це не реагувати, суржик, то суржик; село, то село, чим це погано? А у 18 років до цього ставишся нервозніше) В той же час, багато помічала в своєму оточенні, що в побуті говорять суржиком, а "між люди" - російською, наче не приймаючи самих себе. І цей перехід маргіналізує українську, робить її мовою "нижчих". Краще б говорили суржиком, говорили так, як говорять вдома, як думають, не соромились своєї мови і вимови, а з часом все це вичиститься. В публічному просторі української стає більше і це буде впливати на суржик і витісняти русизми. Бачила білорусів, казахів, які говорять російською, а свою мову розуміють, але вже не говорять і соромляться, бо нею "в деревнях говорят". І мені здається, що хейт суржику, деяких людей може швидше підштовхнути в російську, ніж в українську. Треба відв'язати мову від соціального статусу, щоб люди вільно говорили такою мовою, якою вони дійсно говорять, яка вже вона в них є) бо суржик - це ніякий не показник ) все змінюється і суржик буде змінюватися))
@useruser7700-o8o
@useruser7700-o8o 2 жыл бұрын
Странно. Я с Чернигова и когда переехала в киев в 2008 то так удивилась сколько украиноязычных там. А так квартирантки у нас были из сел и у них типа украинский сбеларус. Налетом, и Беларусы квартиранты были. Говорили по русски+*чумайданы и йоны. Но в основном Чернигов, не область,говорили по русски. Уже после 13го начали появляться люди говорящие именно налитературном украинском языке в быту. Щас не знаю как. Судя по соц сетям много кто по укр говорит.
@alen176
@alen176 2 жыл бұрын
Є поняття "рідна мова", цією мовою наші думки, звісно, не треба соромитися, бо ця мова має і говір і діалекти, а у суспільстві бажано говорити грамотною літературною мовою, будь якою, чи англійською, чи руською, чи українською, бо це і є показник освіти. Кожен сам вирішує, чи потрібна йому освіта, чи ні, бо щастя дає зовсім інше))
@irynaosadcha5303
@irynaosadcha5303 2 жыл бұрын
@@alen176 я з цим не згодна. Це дуже формальний підхід. Те, як людина говорить не завжди відображає рівень її освіти чи інтелекту. Думаю, у багатьох із нас є доволі тупі знайомі, які можуть гарно говорити і навіть володіти декількома мовами. В той же час, всі ми знаємо Леся Подерв'янського або Віталія Чепиногу, освічених і розумних людей, які вільно використовують суржик і не соромляться цього. Бо на мою думку, мова це в першу чергу про самоідентичність, а не формальні чи соціальні ознаки, які визначають приналежність до якоїсь групи (освічених чи не освічених, соціального класу і т.д.). І тут вже кожен сам вирішує, як йому говорити і не потрібно заганяти всіх в одні рамки. Бо суржик це ніякий не показник, він ні з чим не корелює. Це моя основна думка 😉
@marynastanishevska8164
@marynastanishevska8164 3 жыл бұрын
Дякую тобі, Остапчику, що відучив мене від зверхнього ставлення до місцевої говірки) Житомирщина вітає👋
@derienfox
@derienfox 3 жыл бұрын
Боже, цей контент, цей матеріал, це просто перлина українського ютубу))) Вдячний вам за те що робите такі відео, дуже цікаво дивитись та дізнаватись нового про українську мову)))
@juangustavowouchuk4801
@juangustavowouchuk4801 2 жыл бұрын
Я походжу з українців. Народився в Аргентині.На жаль у дома говорили тільки іспанською. Але хоча я тепер не дитиною, стараюся вивчати все що можливо щоб я більше знав української мови. За це я хочу вам подякувати про такі цікаві відео хоча багато слів не знаю й мені треба дивитись відео декілька разів. Слава Уккраїні та Слава її тисячолітній кулбтурі.
@ГаляКовтун-п4з
@ГаляКовтун-п4з 3 ай бұрын
Господи! Які ж ми багаті в своїй різноманітності!
@karpenka
@karpenka 3 жыл бұрын
Про Бережани чув такий жарт: - Скільки літер "и" в слові Бережани? - 4. Бирижини.
@ruslannazarenko6820
@ruslannazarenko6820 3 жыл бұрын
Але кожна "И" звучить інакше. Мислю, що в українській мові значно більше звуків, ніж то може передати сучасна абетка. Порівняйте вимову хоча б "А" в надніпрянському говорі. Фраза "Мабуть вона каже, що треба зачекати" прозвучить ближче до "Моа'ть воноа ка'е, шо тре' ждоати". При тому звуки а будуть чутися лише фоном, а здебільшого нагадуватиме "О", але це не "О" , як у слові "дОрОга".
@DoubleMusician
@DoubleMusician 3 жыл бұрын
@@ruslannazarenko6820 прямо як у Полтаві балакають написали. Точно передали.
@r_fefcffhy
@r_fefcffhy 3 жыл бұрын
Скільки голосних в слові Бережани? Дев’ять: 4 и, 4 е, та 1 а)
@artemanan4540
@artemanan4540 3 жыл бұрын
Навіть не міг мріяти про таку розкіш, як більш менш детальний розбір діалектів та говірок української! Завжди було прикро, що англійці пишаються діалектичним різноманіттям і відобразили свою гордість у декількох десятках відео на KZbin, а справжні українці досі полюють за суржиком. І от настав час Підпільної гуманітарки!
@Алевта
@Алевта 2 жыл бұрын
Дуже цікаво і просто розповідаєте,дякую,заслухалась. Дуже красива наша мова!Я з Дніпропетровщини,навчалась в радянські часи,в місті,з другої половини 70х. Звісно,все на російській мові. На уроках української нам казали,що слова "балакати"нема в українській мові,правильно - "розмовляти",так в мене і відклалось в голові,завжди уникала цього слова. І українська - це "селюки","стидоба",це моє дитинство і радянське шкільне виховання. Розмовляти українською зараз мені важкувато,писати набагато легше,але я намагаюсь. Перемоги нам всім!
@наталкаівницька
@наталкаівницька Жыл бұрын
Балакають на Сумщині і на КУбані (украінці з Сумщини). Не всі можуть розрізнити що є суржик а що діалектні слова. А це дуже різні речі.
@olhakharchyshyn61
@olhakharchyshyn61 3 жыл бұрын
Погоджуюсь, що те, що часто зараз таврують як суржик - це діалект, якого не треба соромитись, а навпаки підтримувати. Саме це намагаюсь завжди пояснювати своїм учням зі східних теренів, які вважають, що все, що не літературне, це суржик, а суржик - це зло. Справді, це накинутий стереотип, який потрібно спростовувати. Дякую, що порушили цю проблему!
@АннаЛозова-в8ц
@АннаЛозова-в8ц 2 жыл бұрын
Дякую красно від усього серця! Дай Боженька вам здоров'я!
@andtarens6172
@andtarens6172 2 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний Запитати б наших мовознавцыв, але думаю, що й вони цього не знають, Хоч за 31 рік могли б дати якісь рекомендації з цього питання. Тепер уся надія на молоді сили, що спромоглися на це відео.
@capitan78
@capitan78 2 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний суржиком говорять у Львові. Поцікавтесь там про межу.
@capitan78
@capitan78 2 жыл бұрын
@Пінгвін Антарктичний тю.....я ж сказав, питайте на смітнику історії
@valentynyevenko5047
@valentynyevenko5047 3 жыл бұрын
От дідько, я як раз за степовий хотів почув, а воно буде якось наступного разу. Дякую з роботу.
@ІраКозак-л9ж
@ІраКозак-л9ж 2 жыл бұрын
Це, мабуть, улюблене моє відео на вашому каналі. Дякую, що допомагаєте побороти невігластво і обмеження в головах українців, в тому числі і в моїй!!!
@ТвояПідпільнаКатеринка
@ТвояПідпільнаКатеринка 3 жыл бұрын
О ідея, треба зробити детокси по регіонах щоб можна було наслухатися діалектів у фольклорі
@MiriamFishmanArt
@MiriamFishmanArt 3 жыл бұрын
Крута ідея!
@nicksnisar4135
@nicksnisar4135 3 жыл бұрын
Було би пречудово
@neurovarvar
@neurovarvar 3 жыл бұрын
Вітаю! Я загубила сайт з інтерактивною мапою пісень України за регіонами, їх там прямо послухати усі можна було, Гугл щось не в поміч, може, ви знаєте?
@ТвояПідпільнаКатеринка
@ТвояПідпільнаКатеринка 3 жыл бұрын
@@neurovarvar шукайте запит folk songs of Ukraine
@user-soda-adept
@user-soda-adept 3 жыл бұрын
О так
@СергійХоменко-у9я
@СергійХоменко-у9я 3 жыл бұрын
Дякую, змістовно і дуже корисно. І що найважливіше - повернутись обличчям до рідної мови саме в її діалектному звучанні. І це актуально! Любити свою мову через свою говірку! І не тільки любити, але й вивчати, берегти, спілкуватись. Ще раз дякую.
@oksanaputyatina4732
@oksanaputyatina4732 2 жыл бұрын
Thank you soooooo much. i love your programs. SLAVA UKRAIENY!!!!!!
@nataroman2918
@nataroman2918 3 жыл бұрын
Дякую за цікаву інформацію, слухати Остапа одне задоволення. Здоровля творцям каналу, привіт із Закарпаття ❤️🖤
@ВладьоИпнарь
@ВладьоИпнарь 3 жыл бұрын
Дякуєш йому за те, що він продовжує ігнорування русинської мови на території Закарпаття?
@nfyjful8278
@nfyjful8278 3 жыл бұрын
@@ВладьоИпнарь абмативаєм..
@ТетянкаБегерська
@ТетянкаБегерська 3 жыл бұрын
Дякую!! Мова місцевого населення завжди робить подорожі більш цікавими, колоритними і "смачнішими"!)
@ProstenkoArt
@ProstenkoArt 2 жыл бұрын
Дякую за цей випуск! Вкотре виходить відео, яке варто давати тим хто називає суржиком все, що відрізняється від літературної мови, яку вони вчили у школі.
@woozhka
@woozhka 3 жыл бұрын
Да бережи, Господи, "По̑дпо̑льную Гуманитарку" и всѣ вкраиньскіи говори!
@Svitlana-vi9sw
@Svitlana-vi9sw 3 жыл бұрын
мені особисто читяння статей, видива ТПГ та ще кількох проєктів дуже допомогли змінити ставлення до власного діалекту, бо в шкільні та ранні студентські роки я дійсно вважала нашу місцеву говірку ознакою неосвіченості та чимось, чого варто соромитись( Нині звісно моя думка змінилась і я навпаки пишаюсь своїм корінням та вмінням говорити так, як мої пра-бабці:) Прикро лише, що для багатьох людей, як для мене колись, рідна говірка лишається предметом сорому
@jerryelvan3185
@jerryelvan3185 Жыл бұрын
Дякую вам велике за таке цікаве і важливе відео! Я носій степової говірки і неодноразово чула тейки, мовляв, мій «суржик» зросійщує мову. Дуже приємно бачити когось, хто говорить про збереження говірок і діалектів
@VyvirkaSira
@VyvirkaSira 3 жыл бұрын
Дуже цікаво! Та ж тепер дочекатися б розповіді про степовий говір! Дякую Вам за працю! Не полишайте її, не кидайте каналу!
@romandiamond2165
@romandiamond2165 3 жыл бұрын
Не дочекаєтеся, окрім західних говірок ні про що вони не розказують
@irynatchagovets9194
@irynatchagovets9194 3 жыл бұрын
Канал вабить не лише якісним контентом, але й цікавезними коментарями до нього! Всім - дяка та шана!!!
@Воїнсвободи
@Воїнсвободи 2 жыл бұрын
Щиро дякую, дуже цікаво дивитися. Треба щоб більше українців це дивилося, бо це наша мова та й взагалі наша душа. Слава Україні, бажаю великого розвитку цьому каналу. Дуже радий був потрапити на цей ролик)💪🏼✊🏼🇺🇦❤️
@DiGrange
@DiGrange 3 жыл бұрын
Шановний пане Остапе! Я думаю, ви як Боженька в кінці відео сказали про те, що не треба соромитися свого діалекту як "мови неграмотних", для мене це трохи болюча тема. Я родом із степової частини і у початковій школі переїжджала у повністю русифікований Кременчук (звикати було боляче, русифікуватися теж), потім 10 років жила у Києві (де було простіше і меньше тиску, та я уже звикла до російської), але в Києві зустрічалася з переселенцем з Донецька, який з одного боку такий увесь патріот України, а з іншої говорив переважно російською у побуті і його ображали чи смішили слова мого степового діалекту, що іноді проскакували у моїй мові і зі своїми родичами з села я старалася по телефону при ньому не говорити. Тобто, оцей нездоровий сором, який був частиною радянської пропаганди для русифікації українців я, можна сказати, переживала на власному досвіді і це був не той досвід, який би я комусь могла б побажати, навіть, як то кажуть, ворогам. Мені здається, позбутися цього сорому може бути дійсно однією з найважливіших задач для українського суспільства, щоб опиратися російській стигмі малоросів і російській пропаганді взагалі. І де у чому це так само буде і важливо і не просто як "вийти з шафи" чи підти на Прайд:) Бо не соромитися своєї мови це так само Гордість:) Дуже дякую вам за вашу роботу! Обіймаю!:)
@udik5555
@udik5555 2 жыл бұрын
На що піти?
@kalashnyk-kaplan
@kalashnyk-kaplan 2 жыл бұрын
Дивно, я з Кременчука, і за 4 роки навчання в Херсоні зіштовхнулася і іще більшою примусовою русифікаціює, ніж на Полтавщині. І якраз більше з моєї відносно чисто української посміювалися.
@DiGrange
@DiGrange 2 жыл бұрын
@@kalashnyk-kaplan Я русифікувалася в Кременчуці з 2004-го, жила там по 2009й. Можливо, за роки війни (з 2014го) там щось змінилося. Не можу сказати.
@yuliiamerchuk-tarasova1486
@yuliiamerchuk-tarasova1486 2 жыл бұрын
Слушний коментар.
@МішаНебіщанський
@МішаНебіщанський 3 жыл бұрын
Коментар для підтримки каналу. З великим нетерпінням чекаю на Кубанський діалект!
@vexillonerd
@vexillonerd 3 жыл бұрын
Це українці з Куби?
@DanyjilMavrynenko
@DanyjilMavrynenko 3 жыл бұрын
@@vexillonerd Майже.
@НаталіяЗадорожна-ф3ъ
@НаталіяЗадорожна-ф3ъ 2 жыл бұрын
Дякую за щестя почути, що треба плекати все різномаіття наших діалектів!
@ІннаНазаренко-м1ъ
@ІннаНазаренко-м1ъ 3 жыл бұрын
Село моєї бабусі в Запорізькій області засноване вихідцями з Полтавщини у 19 ст. Протягом свого життя спостерігала, як змінюється мова села - майже літературна за своїм словниковим складом у людей, які нерідко мали 2 класи освіти. М'яке [ Л'] стареньких (20р.р.н) уже в народжених після війни стало твердим, "ні" -"нє", "татко" -"папа", "побігли"-"пабєглі"... Зараз під дворами оголошення "Продам лук, огурци, масло подсолнечное"... сільський чат - тільки російською, якою між собою в житті не спілкуються... Сумно... Запоріжжя на тлі такого села виглядає Бандерштатом.
@DoubleMusician
@DoubleMusician 3 жыл бұрын
десь змосковщення майже призупинилося (краще так: вельми заповільнилося) - зокрема у більшості доволі великих міст центру України. А десь навпаки - московська продовжує активно винищувати українське.
@romandiamond2165
@romandiamond2165 3 жыл бұрын
Це не тільки у вас. У нас в селах Дніпро. Області теж саме. Балакають українською а пишуть російською. Навіть молодь (
@КирильченкоІлля-к8т
@КирильченкоІлля-к8т 2 жыл бұрын
@@romandiamond2165 комплекс меншовартості. Мімікрують під "лідерів думок" з російського ютубу та зросійщених містян.
@ІннаНазаренко-м1ъ
@ІннаНазаренко-м1ъ 2 жыл бұрын
@@yara8466 за 11 км від Пришиба - Орлянське. Пришиб більш русифікований, бо там директор школи у 70-х , щоб отримати орден, школу перевів на навчання російською.
@ТатьянаВладимировна-е7б
@ТатьянаВладимировна-е7б 2 жыл бұрын
Херсонская область:"Продам цыбулю, аругцы, масло поснэ...")))
@yuwolfuswithout-any-bosssh2420
@yuwolfuswithout-any-bosssh2420 3 жыл бұрын
Моя бабуся на Слобожанщині казала: кІсто, куфАйка, у Лисичанському (не у Лисичанську), а ще казала французьке слово "кашнЕ" (шарф), а також, звісно, трЕмпель, раклО, ходЮ, носЮ, ходЕ, носЕ, скіки, кужух, балахмАнний, чАморошний, навухнАль (тобто "начисто", "цілком"), одкривати, одійти, лучче тощо...
@DoubleMusician
@DoubleMusician 3 жыл бұрын
в Полтаві та околицях "куфайку" куХВайкою завше звуть.
@romandiamond2165
@romandiamond2165 3 жыл бұрын
@@DoubleMusician це раніше всюди так казали) кажуть література "Ф" для нас більш нова, недавно в нас з'явилася. У нас теж казали КоХве, КонХвета і т.д
@ВладимирЛобань-з5г
@ВладимирЛобань-з5г 3 жыл бұрын
@@DoubleMusician l на Херсонщинi куХВайка!
@009viking
@009viking 2 жыл бұрын
Де Лисичанськ, а де Карлівка Полтавської обл., а лексика та ж сама. Всі ми - українці!
@ОленаШрамко-б3з
@ОленаШрамко-б3з 4 ай бұрын
А що таке ракло?
@АлісаБондар
@АлісаБондар 2 жыл бұрын
Вау😍😍😍 дякую ютубу, що порадило ваше відео. Це супер. Вже років 5 як прийшла думка не соромитись своєї рідної мови, хоч більшість її називає сільським суржиком, а ви якраз спростовуєте це!!!! Відео🔥🔥🔥
@ВасильКамінський-я3е
@ВасильКамінський-я3е 3 жыл бұрын
Хутчіш дивитися це відео, аби Остап Українець продовжував вести Твою Підпільну Гуманітарку!💪
@ОлександрНовосельцев
@ОлександрНовосельцев 3 жыл бұрын
Зверніть увагу, що написано під відео: "число" ПЕРЕГЛЯДІВ. Відео "переглядають", "переглядати відео". "Дивляться" на "щось".
@karma_lu_v
@karma_lu_v 3 жыл бұрын
Було інтєрєсно слухать і дивитьця. Буду тепер ждать відео від Євгена. Спасіба)
@volnomov
@volnomov 3 жыл бұрын
Ну да, дуже інтєрєсне відєо, хотєв би про Хєрсоншіну почуть хоть шось)
@ВладимирЛобань-з5г
@ВладимирЛобань-з5г 3 жыл бұрын
Одведи й заступи, Матiр Божа!
@КирильченкоІлля-к8т
@КирильченкоІлля-к8т 2 жыл бұрын
Ви впевнені, що це саме діалект, а не написання російських слів українською абеткою?
@oksanamashlai2835
@oksanamashlai2835 2 жыл бұрын
Дуже повчально і цікаво знати про нашу мову і говірки.
@RomanKushnaryov
@RomanKushnaryov 3 жыл бұрын
Слова мого дитинства (селище Малинівка, Харківська область), та їх і зараз ще вживають: Копаниця - сапка Чувал - мішок Бирьки - шишки Худутут - одуд Бакша - баштан Цеберка - відро Левада - необроблена ділянка землі ВгорОд - город, оброблена ділянка землі
@DiGrange
@DiGrange 3 жыл бұрын
Щодо цеберки - слово, яке вживала моя прабабуся (дніпропетровська область)
@ВладимирГаврилюк-з7ч
@ВладимирГаврилюк-з7ч 3 жыл бұрын
село Мохнач не далеко від Малинівки бабуся теж так казала, як у дитинство повернувся.
@tetianazhyvotenko1620
@tetianazhyvotenko1620 2 жыл бұрын
В Полтаві є район Левада
@ukrnika
@ukrnika 2 жыл бұрын
@@tetianazhyvotenko1620, і в Харкові є. Навіть залізнична станція Левада
@009viking
@009viking 2 жыл бұрын
Я з Полтавщини. Моя прабабуся теж говорила цеберка, а ще: лавка- магазин Хведір, хвартух, хвірточка (звук "ф" не притаманний) ньогті -нігті кісто - тісто гуздик - гвоздика
@writeareply8510
@writeareply8510 3 жыл бұрын
Завершення було потужним. Насправді задумався про те, що українську принижували заради впровадження російської або як вони кажуть: "русского". Гарно та правильно розповідаючи дані матеріали, можна неабияк вплинути на розуміння людей сьогоднішнього дня. Дякую.
@Super-turyst
@Super-turyst 3 жыл бұрын
Такі відео треба по телебаченню крутити кожного дня
@77vasyl
@77vasyl Жыл бұрын
Треба зберігати діалекти це прекрасно, то файно, то є фист !!! Всім миру ❤️
@GarryTig
@GarryTig 3 жыл бұрын
Дуже цікаве подання інформації на вашому каналі. Щоразу знаходжу для себе щось нове, незвідане. Дякую за гарну та цікаву працю!
@nikolaykorbut
@nikolaykorbut 3 жыл бұрын
Нам ще так багато треба про себе дізнатися. Дякую за працю.
@ВіталійДанильченко-ъ9ъ
@ВіталійДанильченко-ъ9ъ 2 жыл бұрын
Отличная лекция!Я сам "чернобыльский наброда" с 13 лет и слегка знаком с местными говорами,которые разные в Чернобыле и окружавших его сёлах. После школы учился в Перми и работал в Гомельской области,после Аварии живу в Киеве. В марте-апреле был в эвакуации в Здолбунове Ровенской области. Что меня поразило там,так почти полная тождественность местного говора с киевским. Ну и почти абсолютная толерантность местного населения к любым беженцам из любых частей Украины.
@yuriymykytenko466
@yuriymykytenko466 3 жыл бұрын
17:08 Я вчився у школі у 80-ті роки. Вважаю, що 70-80-ті роки це був пік русифікації.
@vitaliibruelov9490
@vitaliibruelov9490 3 жыл бұрын
100%. На початку 80-х нам у школі з українською мовою навчання (Київська обл.) повідомили, що віднині всі уроки фізкультури мають вестися російською мовою (згідно якогось там циркуляру міносвіти тодішнього).
@AndriiPetrov
@AndriiPetrov 3 жыл бұрын
І насаджували подвійний комплекс меншовартості. Говірка - це мова неосвічених, а літературна українська ніяк не стане у пригоді, коли у всіх вишах викладання велось російською.
@БогданКовальМТ-12
@БогданКовальМТ-12 3 жыл бұрын
Дякую пане Остапе ,за це видиво. Бо з друзями за говірками визначаємо звідки людина ,а Ви підготували гарні аргументи для суперечок
@volodymyrkutafin2578
@volodymyrkutafin2578 2 жыл бұрын
Супер! Колись був студентом -філологом. Потім поїхав на заробітки ... Дивлюся, і кайфую! ( ... Ой чом я не сокіл...) Тримаємо філологічний стрій! Дякую
@viktoriiahuliuk1702
@viktoriiahuliuk1702 3 жыл бұрын
Так приємно слухати людину, яка горить своєю справою 😊 дуже цікаве і надихаюче відео❤️ дякую!
@mykolaserdiukov3158
@mykolaserdiukov3158 3 жыл бұрын
"Чі карова чі кабила па гароду пахадила" - так дражнили мешканців села мойой бабусі вихідці з сусідніх сіл. Просто село населяли вихідці зі Смоленщини і Курщини значною мірою :) А є таке село в Запорізькій області, Гусарка, то з них теж насміхалися, бо вони ще сильніше зберегли білоруські особливості мови :)
@yuwolfuswithout-any-bosssh2420
@yuwolfuswithout-any-bosssh2420 3 жыл бұрын
У Сватівському районі (це якраз посередині між Харковом і Луганськом) є такий російський хутір (забув назву), куди з Тульщини кріпаки тікали від своїх поміщиків, але місцеві слобожанські козаки їх не видавали. Так там три вулиці - і кожна дотепер розмовляє своїм діалектом московської мови...
@mykolaserdiukov3158
@mykolaserdiukov3158 3 жыл бұрын
@@yuwolfuswithout-any-bosssh2420 ось це цікаво. Бо в селі бабусі таки люди переходили на українську, але ось фонетика їх часто видавала)
@sergeykish
@sergeykish 3 жыл бұрын
@@mykolaserdiukov3158 Саме на тверда, російська вимова в моєму місті зветься суржиком.
@ЄвгенКозел-в9б
@ЄвгенКозел-в9б 3 жыл бұрын
А з якого регіону ваша бабуся? Чую досі таку ж фразу від батька з продовженням: «... потоптала кабаки»). Думав, що це пісня, але дослів такої пісні немає. А тут ви видаєте саме такий текст.
@mykolaserdiukov3158
@mykolaserdiukov3158 3 жыл бұрын
@@ЄвгенКозел-в9б Запорізька область, село Більманка. Колись Катеринославщина :)
@tinabrah1699
@tinabrah1699 2 жыл бұрын
Яка у Вас вимова слова «кісто»!!! Аж кавиля захотілось до нього зварити🥲
@ОленаШрамко-б3з
@ОленаШрамко-б3з 4 ай бұрын
А кавиль то кава чи кисіль?
@Dead_Cosmos
@Dead_Cosmos 3 жыл бұрын
"Али те дурне тилє!" - стрийко мій говорилис ми, якосьтотка - "накігне си, шос на крижі, не йдие на голяса, застегниш і застудиси!"
@GarryTig
@GarryTig 3 жыл бұрын
Триндець))) зрозумів, що щось говорять, а що - ні)))) Вітання з південно-східної частини України!
@оленакачуровська-х1п
@оленакачуровська-х1п 3 жыл бұрын
@@GarryTig, але ти дурне теля! - говорив мені дядько, якось - закрий поясницю, бо застудишся і захворієш. Але слово "крижі" мені більше подобається, ледве згадала про поясницю.
@irynatchagovets9194
@irynatchagovets9194 3 жыл бұрын
@@оленакачуровська-х1п поясниця - то з якого наріччя? На Київщині то пОперек.
@GarryTig
@GarryTig 3 жыл бұрын
"не йдие на голяса" - це голяка?
@marianna7589
@marianna7589 3 жыл бұрын
@@irynatchagovets9194 , а Закарпаття каже попЕрек, айбо "поясниця" також не чужа.
@ЛюдмилаЛюдмила-п9п
@ЛюдмилаЛюдмила-п9п 3 жыл бұрын
Я у захваті від ваших відео. Дуже цікаво, багато нової для мене інформації. Дякую.
@vladimirrashchuk3967
@vladimirrashchuk3967 2 жыл бұрын
Безмежно вдячний за цей надважливий розбір діалектів! Низький уклін🙏🏼
@dieiz4800
@dieiz4800 3 жыл бұрын
Дуже дякую за цей випуск! Я все своє свідоме життя відстоюю право говорити діалектом і не бути висміяною за: "Ти що село?" І це при тому, що говором розмовляю тільки в приватній сфері. Твої слова наприкінці відео, Остапе, беруть за душу. І вселяють надію, що до них прислухаються. Дуже жаль, що зникають діалекти. Молодь боїться стигматизації і вішання того самого ярлика "неосвіченого селюка". І ностальгуючі коментарі це доводять: "а моя бабця, пам'ятаю, казала так, а прабабця казала..." Вони говорили, але передати було нікому.
@tarabara5199
@tarabara5199 3 жыл бұрын
Все сказане- щира правда і нагальна потреба у сучасному українському суспільстві! Дякую вам за ваш канал!
@svetlanatsimakouridze436
@svetlanatsimakouridze436 2 жыл бұрын
Подяка вам за кце цікаве й корисне роз,яснення до ставлення до різних українських діалектіів.
@tetianapoltoliarna5684
@tetianapoltoliarna5684 3 жыл бұрын
Я з Хмельницького, а хлопець мій з Конотопу, і мені так тяжко було звикнути до їх говору 😅 Досі коли їдемо до них, я морально налаштовуюся 😄👌🏻 В той же час дуууже цікаво вивчати особливості😊
@tester2101
@tester2101 3 жыл бұрын
Пройшов шлях від типового носія діалекту свого регіону, через стадію мовного пуриста, коли намагався говорити виключно літературною мовою, до людини, яка пізнала "діалектний дзен", кайфує від різноманітності говірок в українській мові і з задоволенням вживає різні їхні елементи. Час від часу вступаю в суперечки із друзями й знайомими, які все ще знаходяться на стадії мовного сноба і таврують суржиком усе, що відхиляється від рафінованих стандартів. Усім щєстя й здоровля!
@andtarens6172
@andtarens6172 2 жыл бұрын
Це дуже цікава тема- співвідношення літературної мови та діялектів. Все ж має бути стандарт мови.
@tester2101
@tester2101 2 жыл бұрын
@@andtarens6172 я не проти існування стандарту. Я проти того, щоб обмежувати мову цим стандартом. Є ситуації, в яких він доречний, і є значно більше ситуацій, у яких строге його дотримання є зайвим
@valentinatsymbalist6835
@valentinatsymbalist6835 2 жыл бұрын
Інтєрєсно було паслухать пра Чернігавській діалект. Написала так як разгаварюють у нас. Ріже слух і очі, канєшно. Но шо є то є. А взагалі, цікаво послухати як бабулі розмовляють, в їх виконанні суржик дуже цікавий.
@dmytro_volodymyrovych
@dmytro_volodymyrovych 2 жыл бұрын
Суржик - TRIGGERED!!! Діалект)
@ЛинаЯрославна
@ЛинаЯрославна 2 жыл бұрын
Це поєднання української і білоруської мов. Я з Сіверщини і у нас в деяких селах так і говорять: чаго сядішь, Йон, вон, лавка, хапе, яна.
@МихайлоСмілик
@МихайлоСмілик Жыл бұрын
Я з Ніжина. Батьки з Ніжинського та Ічнянського району. У мене в сім'ї не акають. Кажуть: "Вин, твий,, ниж і т. п."".
@oleksmarko
@oleksmarko 3 жыл бұрын
Мені за те, що я сказав слово "балакати" вчителька української поставила двійку за урок десь так у 2002 році. Досі пам'ятаю та серджуся 😄
@pidpilnahumanitarka
@pidpilnahumanitarka 3 жыл бұрын
І правильно сердитесь!
@ukrnika
@ukrnika 2 жыл бұрын
Профнепридатна була та ваша вчителька
@Marie.Lakrie
@Marie.Lakrie 2 жыл бұрын
Найдіть її і покажіть це відео 😁
@Bubochkabulochka
@Bubochkabulochka 3 жыл бұрын
Вперше я стикнулася з колосальним різноманіттям мови як поїхала на навчання до технікуму, ми всі з'їхались туди з однієї області, і всі говорили абсолютно по різному і інколи навіть не зовсім розуміли один одного
@Bubochkabulochka
@Bubochkabulochka 3 жыл бұрын
@@Farad-s1b Це слова синоніми. СТИКАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІТКНУТИСЯ і рідко СТИКНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Рухаючись назустріч, натикатися одне на одного, на кого-, що-небудь, ударятися об когось, щось. Найдрібніші крапельки води в хмарах весь час перебувають в русі. Вони стикаються одна з одною, зливаються і поступово збільшуються в розмірах (Фізична географія, 5, 1956, 91); Дві кульки ртуті або дві краплі води вливаються в одну краплю, якщо кульки або краплі стикающься одна з одною (Фізика, II, 1957, 15); Галя мерщій метнулася за ріг високої кам'яної огорожі. Але там вже хтось заховався - Галя зіткнулася з людиною, що присіла навпочіпки (Юрій Смолич, V, 1959, 118); Дивляться [Іван та Микола] в небо, не помічаючи один одного. Сходяться. Плечима стикнулись (Іван Микитенко, I, 1957, 503); // Взаємно торкатися, дотикатися. Деталі тракторів, комбайнів та сільськогосподарських машин, стикаючися з ґрунтом, спрацьовуються особливо швидко (Радянська Україна, 19.III 1962, 3); Де цвітуть гвоздики в лісі - Свіжовмивані, червоні, - Вперше руки їх сплелися І зіткнулися долоні (Максим Рильський, III, 1961, 129); // перен. Бути пов'язаним з чим-небудь, близьким до чогось. Відомо, що публіцистика перебуває між художньою літературою і наукою, тобто однією стороною входить в літературу, а другою безпосередньо стикається з наукою (Комуніст України, 6, 1967, 63). 2. Несподівано зустрічатися з ким-небудь. На порозі він стикається з денщиком (Петро Панч, В дорозі, 1959, 126); Біля двору, в якому розташувалась політчастина, Хаєцький зіткнувся з Воронцовим (Олесь Гончар, III, 1959, 323); Віддавши «козакові» коня, Проценко зіткнувся з Курилом і прийняв від нього рапорт (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 63); Лукина в корчмі раз якось стикнулася з Уласом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 361); // тільки док. Зустрівшись, познайомитися з ким-небудь. Отак зіткнулись ми в дорозі, В житті, у буднях, поміж справ (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 220); Настуся в однієї своєї тітки стикнулась з Павлусем (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 230); // з ким, перен. Вступати в спілкування, в які-небудь стосунки з кимсь. Артьомов вивчав людей, з якими стикався, зважував їхні висловлювання (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1950, 160); Мало стикалася Калина з сільськими людьми, мало знала про те, що діється в світі (Василь Козаченко, Вісімсот.., 1953, 71); Приїхавши на канікули до батьків, Галан стикається з революціонерами на рідній Перемишльщині і повертається до Відня вже членом КПЗУ - Комуністичної партії Західної України (Комуніст України, 8, 1962, 51); Ставши ключницею, Малуша подивилась на терем іншими очима, побачила тут не тільки багатство, красу, скарби, а й стикнулась з людьми, що жили тут, взнала їх вдачу, душі, силу (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 109); // з чим, перен. Мати можливість пізнавати що-небудь, знайомитися з чим-небудь, зазнавати чогось. Досі вони [офіцери] не стикалися так близько з думками і прагненнями німецького робітника (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 54); Вона досі не стикалась із життям інших, а своє життя вважала сірим, безбарвним (Семен Скляренко, Карпати, II, 1954, 47); Просто не вірить [Хо], щоб ця палка молодіж, скоро зіткнеться зі справжнім життям, витривала боротьбу з його чудодійною силою, не підхилилася їй (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 171); Син відставного офіцера.., він вперше в житті оце так близько зіткнувся з працею простої людини, вперше в житті змінив зброю на садівницький ніж та лопату і вперше відчув тут високу.. насолоду праці (Олесь Гончар, II, 1959, 58); Протягом одного дня дівчині довелося зіткнутися і з незрозумілою для неї підступністю, і з такою самою незрозумілою добрістю (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 80); // перен. Працюючи, досліджуючи і т. ін., зустрічатися, мати справу з чим-небудь, виявляти щось. Директор почав уважно проглядати Василеві доводи, розрахунки, креслення.. Багато формул він уже позабував, бо не стикався з ними у своїй директорській роботі (Павло Загребельний, Спека, 1961, 205); Сучасний фізик і хімік, що працює в галузі живої природи, постійно стикається з явищами, які не можна зрозуміти і пояснити без урахування цієї специфіки (Комуніст України, 9, 1962, 49); Поступово він збагнув, що стикнувся з незвичайним відкриттям (Наука і життя, 5, 1963, 61). Зіткнутися лице (лицем) в лице з ким - проходячи близько одне біля одного, несподівано зустрітися, побачити одне одного. На розі вулиці Романенко зіткнувся лицем в лице з Заболотним (Семен Журахович, Звич. турботи, 1960, 68); Стикатися (зіткнутися) поглядом (очима) з ким - несподівано зустрічатися поглядом (очима) з ким-небудь. Невідомий юнак .. усім своїм єством, виказував палке бажання втекти світ за очі. Пальці його вибивали дроб на стінці, крутився туди й сюди, червонів, стикаючись поглядом з панянками (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 336). 3. Сходячись, вступати в сутичку, в бій; сходитися в бою. Цілий день гарцювали його [князя Єремії] жовніри, перейшовши річку вбрід, стикались з козаками, бились в густих спотичках з ними на герцях (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 243); Не став гнатись [Ант] за ними [вепрами], бо стикатись одному з цілим стовпищем цих хижих звірів було небезпечно (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 14); В районі Каховки килигеївці безпосередньо зіткнулися з денікінськими авангардами. Зав'язались бої (Олесь Гончар, II, 1959, 92)
@ОлександрГрабар-ж4ш
@ОлександрГрабар-ж4ш 3 жыл бұрын
І до ворожки не ходити
@ВладимирЛобань-з5г
@ВладимирЛобань-з5г 3 жыл бұрын
@@Bubochkabulochka Ви, Ольго, -просто РОЗУМНИЦЯ! Аргументацiя академiчна. Вiдповiли твердо, коректно, поставили опонента на мicце...
@rakaspdn7722
@rakaspdn7722 2 жыл бұрын
Nie umiem w ukraiński, ale umiem w polski, więc i tak da się oglądać. Pozdrawiam
@sergiuszd8269
@sergiuszd8269 Жыл бұрын
Zgadzam się ))
@wint3rmut3
@wint3rmut3 3 жыл бұрын
Дуже вдячний за це відео. Колосальна робота для одного випуску. Окрема подяка за озвучування проблем нашої діалектології :)
@ІгорКантор
@ІгорКантор 3 жыл бұрын
Файно дєкую! Фист цікаво.
@Volynskyy_shlyakhtych
@Volynskyy_shlyakhtych 2 жыл бұрын
Основний посил дуже імпонує. Просувати різноманітність та строкатість української справді вигідніше для нас, аніж займатися "фаріонуванням" та монолітизацією української. Все ж, міцний будинок будують з хорошої цегли, багатьох цеглин, а не виковирюють у скелі🙂
@OggyXXXL
@OggyXXXL 2 жыл бұрын
Так, бо цегла зкріплена міцним розчином, який має бути одноманітним на кожній цеглині, інакше все розсипеться
@thrill1695
@thrill1695 2 жыл бұрын
Але хотілось би все таки, шоб люди прибирали ці русизми типу "канєшно", "вобщє", "почті", "кстаті", "поняв/поняла" і т.д. 🥺
@nastyahorash4349
@nastyahorash4349 2 жыл бұрын
@@thrill1695 а я люблю "конешно". І "пойняв". Щось в цих варіантах слів є.
@polinazapolska1017
@polinazapolska1017 3 жыл бұрын
Ой за Чорноморців окрема подяка ще до кінця перегляду відео!!!
@MiriamFishmanArt
@MiriamFishmanArt 3 жыл бұрын
Обожнюю відео про українські діалекти) Неймовірно збагачують мою власну мову. Сама нещодавно перейшла на українську. Останній раз нею спілкувалась тіко в дитинстві.
@DanyjilMavrynenko
@DanyjilMavrynenko 3 жыл бұрын
Наснаги вам)
@MiriamFishmanArt
@MiriamFishmanArt 3 жыл бұрын
@@DanyjilMavrynenko Вельми дякую)
@Halyna1588
@Halyna1588 2 жыл бұрын
Дуже цікаво!На одному диханні!Дійсно,за одним словом впізнала діалект Черкащини.Яка наша мова жива та пульсуюча!Дивовижно!Дякую!
@angelinaluib5616
@angelinaluib5616 3 жыл бұрын
Вподобайка, коментар та поширення - однозначно. Дуже сподобалось не тільки про діалекти, а й посил і головна ідея. Дуже дякую! Я чую чомусь в західній говірці не Е, а Є та И бєрєжєни, телє, шєпка, чєсник.
@addictwithchlorine176
@addictwithchlorine176 3 жыл бұрын
Дякую за це відео! Мене, чесно, обридло, коли мені кажуть, що я говорю суржиком, бо весь час доводиться відповідати "Та нє, то в нас так гаворять на Черніговщині". І ще в мене бабуся живе значно ближче до Білорусі, і часто помічаю білоруські вкраплення по типу " лісвиця" (драбина), чи "криві" (крові)
@Solo23V
@Solo23V 3 жыл бұрын
Дядько жив в Чернігові і дружина десь з самої межі Україна-Білорусь то вона була свято впевнена, що говорить російською але, як же вона обманювалася...
@molokoko9831
@molokoko9831 2 жыл бұрын
Я виросла на Закарпатті, потім поїхала вчитись у Київ і дуже соромилась там свого діалекту, тому плавно перейшла на більш літературну мову. Але за 5 років проживання в центральній Україні дуже скучила за Закарпатським діалектом 😢
@bilesenka
@bilesenka 3 жыл бұрын
Пане Остапе, дуже дякую вам за вашу роботу, за такі цікаві відео. Ви робите круті речі. Окремо хочу подякувати за вашу манеру розповіді: так спокійно, виважено, з хорошим гумором і з почуттям власної гідності, любові до свого без пафосу й голослівності, натомість із прагненням ділитися знаннями про нас самих, які або втрачені, або перекручені пропагандою, або відкинуті нами ж... а ви їх піднімаєте на поверхню.
@eddardshead6710
@eddardshead6710 3 жыл бұрын
Коментар на підтримку укртубу) Надзвичайно чекаю на степовий діалект!
@milalakhman5656
@milalakhman5656 2 жыл бұрын
Як це все цікаво!! Яка ж наша мова багатогранна! Дякую за роботу!!
@artemkatelnytskyi
@artemkatelnytskyi 3 жыл бұрын
Коли я почав дивитися ваш канал, я швидко дійшов думки, що мова кожного унікальна та відрізняється від моєї, а тим паче від літературної. Я маю міцну позицію не критикувати мову будь-кого. По-перше, зауваження про те як правильно, а як неправильно стигматизує українську, викликає почуття сорому та створює комплекси у людини, яка начебто зробила помилку. По-друге, банально, те, що я можу прийняти за неправильну вимову або русизм часто є валідним словом у якомусь діалекті. Тому я дуже вдячний вам за вашу роботу і вважаю, що дерусифікація починається з толерантності до мови один одного.
@Proidysweet
@Proidysweet 3 жыл бұрын
Це неймовірно цікаво дивитися. Дуже дякую за корисні знання, бо тема і справді важлива для сьогодення. Щісті здоровлі вам :з
@ІванКоваленко-ф6ж
@ІванКоваленко-ф6ж 2 жыл бұрын
Дякую за детокс в плані рідної говірки! Я в процесі переходу з російської на солов'їну і почасти соромився свого "сільського" вимову. Все ще не сходитиму з курсу чистоти мови, але тепер буде не соромно говорити з рідними, пардон за каламбур, рідною)))
Шевченко, масони і німецькі колоністи
31:51
Твоя Підпільна Гуманітарка
Рет қаралды 95 М.
Прівєт, це нове відео про суржик
28:50
Твоя Підпільна Гуманітарка
Рет қаралды 62 М.
СКОЛЬКО ПАЛЬЦЕВ ТУТ?
00:16
Masomka
Рет қаралды 3,2 МЛН
Кто круче, как думаешь?
00:44
МЯТНАЯ ФАНТА
Рет қаралды 5 МЛН
ТВОИ РОДИТЕЛИ И ЧЕЛОВЕК ПАУК 😂#shorts
00:59
BATEK_OFFICIAL
Рет қаралды 5 МЛН
Podillian dialect | Ukrainian dialects series - ENG sub
25:00
ідея олександрівна
Рет қаралды 279 М.
Рутенія: Код Нації завдає удару у відповідь
1:07:45
Твоя Підпільна Гуманітарка
Рет қаралды 259 М.
Іван Нечуй-Левицький проти клятих галичан
22:03
Твоя Підпільна Гуманітарка
Рет қаралды 153 М.
Чому українці такі волелюбні?
31:01
Твоя Підпільна Гуманітарка
Рет қаралды 76 М.
Слова, які ми помилково віддали російській
16:52
Твоя Підпільна Гуманітарка
Рет қаралды 266 М.
СКОЛЬКО ПАЛЬЦЕВ ТУТ?
00:16
Masomka
Рет қаралды 3,2 МЛН