РАС і РДУГ - ворог і друг (нейропсихолог і біологиня про нейрорізноманіття/нейровідмінність)

Картинка із схемами про РДУГ та РАС www.wikipathways.org/pathways...
Це рекомендована книга, про яку казав Сергій: book-ye.com.ua/catalog/medych...
А також інформація про гостя: Сергій Литвин - PhD в галузі психології, асистент кафедри експериментальної та прикладної психології факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка, нейропсихолог, консультант у напрямку клієнт-центрована психотерапія, співзасновник проєкту «Nerocracy-pro».
Окреме відео про дофамін • 2,5 (дві з половиною) ...
00:00:00 - вітання і обґрунтування
00:03:25 - що в мозку і чому тригерить згадка дофаміну
00:05:05 - складнюча внутрішньоклітинна картинка при РДУГ та РАС
00:06:35 - коментар психолога до клітинної картинки та подій у мозку
00:09:30 - кому що а масловій клітини
00:10:30 - чому працюють поради
00:12:00 - шикарна метафора про лазанью
00:12:50 - про стимулятори
00:14:45 - понятійний апарат: відмінність, різноманітність та типовість
00:19:22 - чи вигідна нейрорізноманістність еволюційно? які її ознаки
00:28:30 - гендерні особливості та маскінг у жінок і чоловіків та гіперкомпенсація
00:35:50 - про спонтанність та скасування чогось
00:38:05 - сенсорна гіперчутливість та нечутливість
00:44:20 - про партнерство
00:48:50 - не треба терпіти
00:50:00 - ПТСР та РДУГ
00:53:35 - інтелект та нейровідмінності
00:56:40 - внесок дитячого виховання
00:58:48 - практичні поради (4 групи, Толкін та хто вирішує, що вважати дивним)
Подяки ‪@K.Rationalist‬

[@naukpopil]

00:00:01 - вітання і обгрунтування 00:03:25 - що в мозку і чому тригерить згадка дофаміну 00:05:05 - складнюча внутрішньоклітинна картинка при РДУГ та РАС 00:06:35 - коментар психолога до клітинної картинки та подій у мозку 00:09:30 - кому що а масловій клітини 00:10:30 - чому працюють поради 00:12:00 - шикарна метафора про лазанью 00:12:50 - про стимулятори 00:14:45 - понятійний апарат: відмінність, різноманітність та типовість 00:19:22 - чи вигідна нейрорізноманістність еволюційно? які її ознаки 00:28:30 - гендерні особливості та маскінг у жінок і чоловіків та гіперкомпенсація 00:35:50 - про спонтанність та скасування чогось 00:38:05 - сенсорна гіперчутливість та нечутливість 00:44:20 - про партнерство 00:48:50 - не треба терпіти 00:50:00 - ПТСР та РДУГ 00:53:35 - інтелект та нейровідмінності 00:56:40 - внесок дитячого виховання 00:58:48 - практичні поради (4 групи, Толкін та хто вирішує, що вважати дивним)

[@Yagunitto]

якщо це додати в опис відео, то ютуб має підтягнуть автоматично і зробити розділи для відер

[@naukpopil]

@@Yagunitto прикол в тому, що я спочатку це додала якраз в опис, а воно чомусь ніфіга не розділило, тому я винесла окремим коментом :(

[@Yagunitto]

@@naukpopil ютуб такий ютуп((( можна хіба спробувати не з 01 секунди першу відмітку, а з 00 але, так, іноді воно не робе((

[@naukpopil]

@@Yagunitto о зара спробую

[@naukpopil]

@@Yagunitto ООООООО ДОПОМОГЛО ДЯКУЮ!!!11

[@yuliasagdeeva7950]

Завжди викликає усмішку, коли науковець каже: "Прости, Господи". Дякую за контент, було дуже цікаво

[@naukpopil]

самоіронія наше все :) дякую!

[@olgaxisania8910]

Яка ж я вам вдячна за підняття й популяризацію цих тем. В Україні над прийняттям різноманітності справді треба працювати

[@naukpopil]

дякую за відгук!

[@gerrardflynne]

РАдоСті й РайДУГ каналу

[@naukpopil]

Креативний коментар! Дякую!

[@phantomzapad]

1:06:59 підтверджую! Не хитати ногою дуже дивно! Нога всією своєю будовою буквально призначена для хитання!

[@naukpopil]

Саме так!

[@NadiiaProPsy]

За майже 10 років активної психодіагностичної роботи помітила одну особливість. Люди дуже суб'єктивно сприймають те, що вони переживають і дуже часто коли запитуєш в людини чи є в неї щось, то вона може відповісти "так" чи "ні". Відповідно до свого уявлення про якийсь феномен. Яскравим прикладом для мене є увага. Дуже часто було так, коли людина говорила, що в неї погана увага я не визначала ніяких порушень. Траплялось і навпаки, коли вважала, що ніяких порушень немає, а виявлялось значне порушення. Тому коли мені хтось з клієнтів говорить, що "в мене РДУГ, бо всі пункти сходяться", то я кажу "а давайте детальніше розберем кожен пункт" і, найчастіше, те, що людина, наприклад, вважала порушенням уваги таким, насправді, не є. Ну і тому подібні речі. Не дарма в класифікаціях хвороб детально прописані всі пункти з прикладами і чіткими хорактеристиками.

[@naukpopil]

О, це дуже слушне зауваження!

[@marihidari]

Чи не могло причиною того, що людина вважає себе неуважною, бути те, що вона маскує цю неуважність? Адже людина може дійсно мати РДУГ, але не демонструвати це зовні, а компенсувати, наприклад, тривожністю?

[@naukpopil]

@@marihidari напевно може бути дуже по-різному і саме тому потрібно розглядати розширені критерії і не якийсь стан в моменті, а проаналізувати загалом своє життя і зі спеціалістом відрефлексувати різні епізоди

[@marihidari]

@@naukpopil Так, згодна, у випадку РДУГ важливо згадати своє дитинство, які тоді були прояви. Там же, в минулому, можливо згадаються якісь більш зовнішні прояви неуважності. Але важливо не робити висновки на основі лише своїх власних спостережень за людиною, її внутрішнє самопочуття має бути таким же вагомим чинником.

[@NadiiaProPsy]

@@marihidari найчастіше таке маскування видно під час патопсихологічного дослідження, якщо його якісно проводити. При чому дуже добре видно.

[@noraweberoff7799]

Як студентка пана Сергія, підтверджую: він неймовірний викладач, а ще популяризатор науки не тільки в минулому і майбутньому, але й в теперішньому) Дуже цікавий та інформативний випуск, особливо сподобалася "еволюційна" частина та внутрішньоклітинні аспекти, ну а за практичні поради взагалі знімаю шляпку та обіймаю ❤ Ще раз дякую за неймовірний випуск, обов'язково буду переслуховувати та робити нотатки) бажаю творчих та наукових успіхів!

[@naukpopil]

дякую за увагу :)

[@Сергій_Литвин]

дякую Вам за теплі слова, Анно ☺ навзаєм маю сказати, що розумні та зацікавлені студенти дуже надихають працювати та вдосконалюватися у якості викладача)

[@annakartushova7148]

Дякую за ефір. Таких діток більше і більше. А школа і садок НЕ ГОТОВІ до комунікації. Психологи!!! Включіться,навчіть доносити до батьків,що діткам треба психолога як мінімум.

[@naukpopil]

Дякую за увагу, так зараз якраз йде робота з поширення адекватної інформації і стосовно дітей, і стосовно дорослих, які довго живуть у виснажливому маскінгу

[@phantomzapad]

Високофункціональна нейровідмінниця 😊 Дякую за подаруночок, обов'язково подивлюся!

[@naukpopil]

Аааа нейровідмінниця це топ слово!

[@olena_da_kyiv]

Неймовірно цікаво! Дякую 🙏

[@naukpopil]

Дякую ☺️

[@marianikitska5022]

Дякую. Цікава розмова двох розумних людей ❤ Виважено, науково і доступно. Все як я люблю😊

[@naukpopil]

дякуємо ^^

[@i.mykhajlyshyn]

Було дуже цікаво! Якщо б була така можливість - організувати ще один більш детальний подкаст, наприклад про РДУГ, - це було б чудово. А то інформація з цього приводу в основному англомовна, та й загалом про нейрорізноманіття там і говорять більше і враховують потреби таких людей. У нас же в основному навіть не сприймають можливість існування людей з таким сприйняттям світу, типу подумаєш, придумала собі гіперактивність, ну і що. Навіть про РАС в принципі є більше інформації та визнання факту, що є така нейровідмінність.

[@naukpopil]

Дякую за увагу, цей випуск показав, зо тема дійсно актуальна, тому щось придумаємо ще обов’язково

[@Сергій_Литвин]

дякую, приємно, що це було для Вас цікаво) про РДУГ справді є багато такого, що варто було б обговорити, тож будемо думати у цьому напрямку

[@ajavasylieva]

Темпл Грандін є фільм 2010року,класний.Просто непередати словами,яка вам дяка за цей випуск.Відчуття,що море всього мого дивного не тільки моє.Великий плюс,що,через гіперчутливість, можу допомогати людям ,які соромляться своєї "дивності" спробувати приймати її.До речі,іноді пояснюю свій стан людям-норм,"як ви почуваєтеся останні 3 роки,так я почуваюсь 43".Дяка сучасним можливостям інтернету,постійно знаходиться інфа для подальшого "лупання скелі" соціалізації та сприйняття себе не людиною Х )

[@naukpopil]

дякую за відгук! і фільм гляну :)

[@Сергій_Литвин]

дякую Вам за такий відгук :) щодо фільму - цілком згоден із Вашою оцінкою

[@Kuraigovoryt]

Ой який довгий подкаст! Це має бути цікаво!

[@naukpopil]

Сподіваюсь :) дякую за увагу :)

[@user-ox5bu7fm4d]

Щиро та безмежно вдячна!!! що розкриваєте ,так доступно і зрозуміло тему , дуже пишаюся нашими Українцями і вражена тим що в нас є так багато таких особливих людей ,які не лише себе зуміли створити,але допомагають іншим ,набиратися віри і впевненості ,у мене також така відмінність з якою я живу ,перебуваючі в Європі мене навпаки здивувало ,що мені мені відмовляли в підтримці чи супроводі у деякіх питаннях,томущо я зуміла тримати себе в руках і вибачте як мені сказали що у мене слюна з рота не тече ,а значить все зімною нормально ,добре що поруч була завжди дитина ,я б не знаю як і щоб я робила у дуже кретичних ситуаціях ,коли я стресувала я не могла зібратися думками і сконцентрувати увагу.І щераз дякую ❤

[@naukpopil]

дякую за відгук і вашу історію, розумію наскільки важко могло бути

[@phantomzapad]

33:50 Ого Я обожнюю парадокси, але ніколи не думав, що це може бути ознакою нейровідмінності

[@newpeople353]

Все, про що ви говорите, є у мене, але все життя вважаю себе звичайною. Просто чомусь мені важче жити, ніж іншим

[@naukpopil]

Розумію, дуже хочеться щоб усьому різноманіттю людей не було важко жити

[@tatjanabartoloma630]

Я до 39 років не знала,що зі мною. Чому мені повсякденне життя таке важке. А подискутувати про Ніцше-це до мене.

[@epic_vili]

Дуже цікавий і важливий випуск, дякую вам за нього❤

[@naukpopil]

дякую за увагу ^^

[@pavlopaitak7827]

Дякую за відео, подивились ранком із дружиною за сніданком, ви частково зробили наш ранок цікавим і незабутнім)

[@naukpopil]

дякую, мінімум одну мікромісію виконано! :)

[@Bohdan0723]

Дякую за пізнавальну розмову. Чекатиму наступних випусків.

[@naukpopil]

Дякую за увагу

[@NadiiaProPsy]

Це має бути дуже цікаво

[@naukpopil]

подумала про тебе, коли писали, до речі :)

[@NadiiaProPsy]

@@naukpopil 🤗🤗🤗

[@user-mz1jh4mc6b]

Дякую вам, дуже важлива тема, захопилася переглядом і вже планую візит до психіатра😂

[@naukpopil]

дякую за відгук :)

[@RiienBlue]

Було приємно ще раз почути пана Сергія 😌

[@naukpopil]

😊😊🌟

[@oxanashabanova6028]

Нейровідмінні геть усі, здається. Дякую, було цікаво.

[@naukpopil]

Дякую)

[@phantomzapad]

Ми не нейровідмінні, ми ✨️нейроперфектні✨️!

[@naukpopil]

@@phantomzapad ідеально сказано!

[@svetalyutova8167]

Дякую!!!

[@naukpopil]

і вам дякую за увагу

[@yanabilym]

Це супер круте відео ! Дякую вам ❤

[@naukpopil]

Дякую за увагу☺️

[@Сергій_Литвин]

дякую за такий відгук)

[@vikazaskalko3347]

Корисне та важливе відео 😍 Дякую за роботу!

[@naukpopil]

дякую за увагу!

[@borovyk_olena]

Бачу Литвина - одразу ставлю впевнений лайк)

[@naukpopil]

дякуєм за довіру :)

[@Сергій_Литвин]

Дякую за теплі слова та довіру, Олено)

[@valeriakyrdeliyk56]

Це шедевр 💔🥺

[@naukpopil]

Авв ☺️

[@Ahinejaja]

Подяка обом ведучим, Артему за студію (і, схоже, за монтаж теж) Чудовий вийшов подкаст, дуже інформативно та цікаво від початку до кінця. ❤😊

[@naukpopil]

Дякую) так, без монтажу красивої картинки з клітинними процесами ми б не побачили))

[@Сергій_Литвин]

Дякую) Ваша правда, було дуже приємно записати цю розмову в комфортних умовах - за це подяка пану Артему)

[@yarushkaUA]

Дуже вдячна за інформативність і , що не менш важливо, за цікаву подачу 😍 поділилася з друзями із закликом : "дивіться, тут про нас"

[@naukpopil]

Авв дякуємо за довіру 🤗

[@Сергій_Литвин]

дякую, дуже приємно, що Вам імпонує подача ☺

[@hustash]

Здається, я знаю, хто такий той закадровий Артем)) Пану Клятому Раціоналісту привіт!

[@naukpopil]

Тактак) дякуючи йому маємо красу)

[@Сергій_Литвин]

Саме так, це завдяки пану Артему) тож йому вдячність за гостинність та допомогу)

[@katerynashavanova4491]

Який прекрасний ранковий подарунок))

[@naukpopil]

🫶🫶🫶

[@rostyslavr]

Вже почав дивитися і розумію, що зараз затягне, а ще ж треба щось там поспати... коли я нарешті висплюся? Відкладу поки що відео на ранок, бо аж занадто цікаво.

[@naukpopil]

Хехе виспатись то святе :)

[@rostyslavr]

Дякую, ще звечора стало ясно, що тема важлива і потребує ранкового, ясного стану сприйняття - вивчаю з інтересом.

[@naukpopil]

☺️

[@angelinalazebna241]

Дякую за випуск. Відчула приємне хвилювання від того, що ці люди мене розуміють❤️😁

[@naukpopil]

Дякую, це була одна з цілей випуску)

[@Сергій_Литвин]

дякую) дуже приємно, що це саме так)

[@sophiatsymbaliuk]

ЛИТВИН!!! ЛИТВИИИИН! Лайк!!!!!!

[@naukpopil]

ооот! от заради такої реакції я його кликала! (звісно не тільки але і це теж :))

[@Сергій_Литвин]

Дякую, Софіє ☺

[@olenahunka7957]

Пробачте за необізнаність, а де пана Сергія Литвина ще можна подивитися? Існує його ютубканал? Дякую за розмову❤ Ви чудові люди!

[@naukpopil]

Дякуємо за увагу) саме тому що пан Сергій поки що рідко виходить в ютубний простір я дуже хотіла записати цю розмову

[@Сергій_Литвин]

@@naukpopil саме так, мого ютуб-каналу наразі немає, тож дуже вдячний Ользі за запрошення до цієї розмови на її каналі та з її аудиторією) переважна більшість того, про що я зараз розповідаю, звучить у стінах факультету психології КНУ імені Тараса Шевченка, а левова частка записів - це лекційні заняття відповідних курсів для студентів)

[@MAHADHAR]

Мій тато постійно чимось клацає. Коли просять припинити клацати, починає стукати, а потім шохати. У нього дивний гумор і нерозуміння соціальних взаємодій. Розсіяний, неорганізований, але може годинами сидіти над електронікою. Із самого дитинства почав цим займатись, чам вибрав цю діяльність, накопив гроші на перші роботи. А я нібито розумію соціальну взаємодію, але я це вивчала. І постійно відчуваю прірву між собою і людьми. Ніби маю грати за правилами, щоб мене прийняли. Пам'ятаю, як в дитинстві дивилась на дітей, які грають рольві ігри, "дружать" і буквально думала: дружать, як вони це роблять? Неодноразово я так стояла і осмислювала цю дивину. Починаю купу справ і не можу закінчити. Важко сприймаю навчання, не можу сфокусуватись. Коли вчитель говорив, увага залипала на рухові рота, а звуки ніби пропадали. Але, коли горіли дедлайни, вивчала все швидко. А от моя доня, схоже, має яскраво виражений рдуг. Може годинами малювати, читати, вивчати мови. Складнощі зі сном, емоційні сплески, потреба активності хаотичної (бігає по кімнаті, б'ється об матрац, стрибає), суладнощі із впорядкуванням (у нас воно родинне), але іноді любить щось вибудовувати по розміру. У шість років сказала, що нею бути важко, бо треба контролювати себе. Надмірна активність, неможливість спати вночі, вдень у підлітковому віці стали замінюватись сонливістю і роздратуванням. Погано реагує на гучні звуки, затуляє вуха, хоча для інших вони цілком комфортні. Тільки після виховання доньки стала помічати, що у нас всіх є спільні риси, але в різних комбінаціях. Виникла думка, що це дійсно може бути виявом нейрорізноманітності, хоча я завжди відводила від себе ці думки, бо не маю відповідної кваліфікації.

[@naukpopil]

так, схоже на відтінки нейровідмінностей. дякую, що поділились

[@MAHADHAR]

@@naukpopil дякую за відповідь і цікавий контент. Чекатиму нових випусків.

[@Сергій_Литвин]

дякую за докладну розповідь про свій досвід та його аналіз в контексті нейрорізноманітності

[@user-yi8gq6eu8t]

Дякую 🙏🏻

[@naukpopil]

і вам дякую за перегляд і комент

[@damnumliga396]

лайк за корисний український контент

[@naukpopil]

Дякую за стабільну підтримку

[@kyrylomohnatyi5515]

Так цікаво, коли Маслова каже "а ось я...", "а ось у мене..." і описує мене 😂

[@naukpopil]

Ахаха вимбаште)

[@naukpopil]

Там нижче в коменті написали що то я взагалі вимахуюсь і У ВСІХ ТАК

[@kyrylomohnatyi5515]

​@@naukpopilну нарешті ми такі як всі... Чи всі такі як ми 😂😂😂

[@Yagunitto]

ну нє, занадто чітко. перемкнув на 240р, бо якість очі ріже!

[@naukpopil]

Топ-комент!

[@NadiiaProPsy]

😂😂😂

[@user-up1kf8mb2e]

Дякую спікерам за висвітлення особистого досвіду. Підписка і лайк. Попри свою умовну нейротиповість дослухав від початку до кінця, оскільки тема для мене вкрай актуальна. Одразу прошу поділитися досвідом чи можливо спрямувати для корекції затримки мовного розвитку у дитини з РАС і РДУГ по типу сенсорної алалії без когнітивних порушень. В анамнезі заняття з поведінковим терапевтом, ерготерапія, сенсорна інтеграція. Як знайти оптимальний інклюзивний простір в умовах війни в Україні??? Дякую і сподіваюсь на зворотній зв'язок

[@naukpopil]

Дякую за увагу! З приводу питання відповість Сергій

[@Сергій_Литвин]

Дякую Вам за відгук та актуальне питання. Як я розумію із Ваших слів, то Ви задіяли якраз ті заходи корекції, які потрібні у такій ситуації для того, аби змінити і виправити ті прояви дезадаптації, які можуть змінитися. Щодо оптимального інклюзивного простору - це актуальна тема наразі. І тут вже є певні успіхи, але й багато також ще слід зробити. Часто нейрорізноманітним людям доволі важко дається переживання досвіду війни, оскільки сенсорні її компоненти (а також повʼязана із нею невизначеність) можуть сприйматися набагато гостріше й сильніше). Але основне завдання зараз для побудови інклюзивного простору таке: спочатку інформування про особливості сприймання, реагування, переживання та поведінки нейрорізноманітних людей - тут важливо саме, щоб це обговорювалося на широкий загал, а не тільки серед фахівців; надалі, створення таких опцій у соціальному житті та просторі, який поділяють люди, які будуть інклюзивними й не міститимуть барʼєрів (або ж мінімізують такі барʼєри) для нейрорізноманітних людей. Іноді йдеться про застосування шумопоглинаючих навушників, іноді про те, щоб мати доступ до сенсорно-полегшеної версії контенту на сайті/в кінотеатрі/на стадіоні. Власне, цей інклюзивний простір, якщо перший етап (інформування й обговорення) пройшов добре, стає можливим. І далі його необхідно будувати у певних сферах, використовуючи у якості орієнтиру потреби нейрорізноманітних людей (відповідно до твердження "нічого про нас без нас").

[@WHA_YT]

56:40, звісно лінь черпати, що ти вже знаєш, або ще на підході видно, що не варте. Як книжку про інфекційні на 500 сторінок, де про кожну хворбу копіпастять від попередньої одні й ті самі симптоми "підвищення температури, лимфатичні вузли і т.д.", замість написату базу та потім чисто відмінності, або унікальності, я раз так і зробив замість реферату на 15 сторінок наприклад, й таку роботу не прийняли. Нейротипові, це небезпечний баласт, та ступор прогресу.

[@naukpopil]

ооо, про написати базу, а потім все розгалужувати - це правильно. і реально не до всіх доходить така оптимізація(

[@phantomzapad]

Ще подумалось: окрім стереотипу про "однакових нейротипових" і всіх таких унікальних нейрорізноманітних може бути і протилежний. Треба акцентувати, що кожна "нейронетипова" людина теж має свій унікальний характер і не завжди поводиться так, як очікують від людей з подібними особливостями нервової системи.

[@naukpopil]

тактак

[@Сергій_Литвин]

Ваша правда

[@devil_booklover]

так життєво про раптове скасування чогось. навіть якщо це раптове скасування чогось, що так само раптово намітилось (тобто фактично цього й так від початку не було в планах, але воно скасувалося, і сам той факт капець дратує)

[@naukpopil]

тааак! і я розумію, що все ок але внутрішньо плавить(

[@devil_booklover]

@@naukpopil Угу🥲

[@a..9676]

Цікава тема, але, на мою думку, потрібно давати більше говорити запрошеному гостю.

[@naukpopil]

Це бесіда, а не інтервʼю

[@naukpopil]

Це бесіда, а не інтервʼю

[@a..9676]

@@naukpopil зрозуміло, я думала, що інтерв'ю.

[@naukpopil]

@@a..9676 тут загалом канал монологів але інколи я кличу друзів про щось важливе поговорити. тому розумію, що воно не відповідає очікуванням інколи

[@a..9676]

@@naukpopil буду мати на увазі

[@taniazador_design]

Маю питання… То як все-таки коректно казати про людей, які НЕ мають діагнозів? Нейротипові, нормотипові, чи якось ще? Бо начебто навіть нейротипові некоректно. Як тоді правильно? Я, здається, оця от нейротипова (але і особлива😄) Маю дочку з РДУГ. Тому зацікавив ваш контент👍 Дякую за випуск, і донесення інформації про нейрорізноманітність!

[@naukpopil]

Дякую) на жаль усталеного понятійного апарату досі нема, можливо ок казати щось на кшталт «з елементами рдуг чи рас» або якось ще акуратно. Дочекаємось комента Сергія)

[@Сергій_Литвин]

На позначення людей, які не мають ознак нейрорізноманітності цілком можна вживати поняття "нейротипові" (так найчастіше й роблять), але ми підважуємо його із двох причин: 1. такої чіткої межі між людьми, які мають окремі ознаки нейрорізноманітності та тими, хто їх точно не має, простежити не вдається (нервова система й психіка є доволі варіативними навіть у межах норми, й ця варіативність проявляється ніби більше за принципом градієнту ніж за принципом "є/немає"; саме через цей градієнт ця межа й не дуже чітка) 2. у загальній множині людей, яких ми вважаємо і називаємо нейротиповими, є широке поле індивідуальних відмінностей (щонайменше за такими рисами, як нейротизм, екстраверсія, сумлінність, доброзичливість, відкритість досвіду, тощо), тому тут питання саме до компоненту "типовий", адже ця умовна типовість більше є абстрактною, тоді як кожна конкретна людина має, як правило, певну індивідуальність (іноді не повʼязану із нейрорізноманітністю, а саме у межах нейротиповості), тож виходить, що нейротиповість ніби вже не дуже типова (якщо тут каламбурити). Тому нейротиповий вживають, але за умови того, що ми памʼятаємо про ці дві поправки.

[@larysakizym456]

А можна якось розшифрувати абревіатуру?так наче всі про це знають

[@naukpopil]

Розлад дефіциту уваги та гіперактивності, розлади аутичного спектру

[@kmarfufufu]

Я затятий адвокат самоідентифікації рас і сдуг (ідентифікації, бо діагноз собі не поставиш за визначенням). Лікування самоідентифікований собі все одно не назначить, ніяк не нашкодить ні собі ні оточуючим. Зате отримає величезну перевагу у розумінні себе, і зможе або почати шлях до діагностики, або почати допомагати собі за допомогою знань про свою відмінність.

[@naukpopil]

Саморефлексія - наше все)

[@user-vm4sp2ur2k]

❤

[@naukpopil]

🌟💜🌟

[@Сергій_Литвин]

☺🤗

[@phantomzapad]

Слухаю вас, п'ю чай, передивляюся відео польотів, налаштовую дрон. Що таке той ваш тікток?🙃

[@naukpopil]

🫶🫶🫶

[@phantomzapad]

34:19 тримайтеся, група швидкого реагування Спілки захисту каламбурів уже виїхала! 🦸‍♀️

[@naukpopil]

😀😃😄🤣

[@umgangssprachler]

Про діагностику. Чи існує така діагностика РАС, після якої можна вже не сумніватися, чи є він чи то я собі його надумав?

[@naukpopil]

викликаю Сергія в коменти

[@umgangssprachler]

@@naukpopil 🙏

[@Сергій_Литвин]

@@naukpopil Дякую за цікаве питання та запрошення до дискусії тут. Якщо стисло відповісти, то наразі на жаль ні, сумніви після встановлення діагнозу таки лишаються (іноді з часом діагноз знімається або замінюється на інший). Але є багато засобів ці сумніви мінімізувати. Вивчення обʼєктивних засобів діагностики РАС (біомаркерів) зараз триває і ми з нетерпінням чекаємо з цього напрямку цікавих результатів (зараз доволі високі шанси на успіх у методів нейровізуалізації, наприклад у електроенцефалографії, дивіться про це тут: fnih.org/our-programs/biomarkers-consortium-the-autism-biomarkers-consortium-for-clinical-trials-abc-ct/). На етапі, який є зараз, ще немає такого біомаркеру, який би задовольняв усі вимоги валідності (вимірював саме те, що має), надійності (робив це регулярно та без збоїв) та дискримінативності (відрізняв добре випадки, коли РАС є і давав би змогу розуміти добре міру його вираженості). Тому зараз панівним підходом до діагностики є оцінка симптоматики (за критеріями, які містяться у діагностичному та статистичному посібнику DSM-5-TR та класифікаторі хвороб МКХ-11) у поєднанні зі збором всієї можливої додаткової інформації. Для цього використосуються три типи даних (якщо РАС діагностують у дитини), а саме: детальний анамнез та інтервʼю з батьками + опис батьками поточного функціонування дитини у різних ситуаціях + клінічне спостереження та оцінка поведінки дитини. Саме ось ця всебічна діагностика трохи знижує сумніви стосовно діагнозу, адже якщо дані, отримані різними способами і з різних джерел суголосні, це свідчить про наявність того чи іншого діагнозу. Також трохи менше сумнівів зараз через те, що існтрументи тестування розвиваються, і вони вже містять як протокол інтервʼю та опитувальники, так і тести для оцінки різноманітних соціальних навичок чи пізнавальних можливостей. І цей розвиток тестування розширює можливості скрінінгової діагностики (швидкої, яка підходить для першого етапу). А це часто цікаво вже не так дітям, як дорослим із РАС, які зацікавилися орагнізацією власного нервової системи та психіки. Тому першочергово пропонують, як правило, тести для скринінгу (як, наприклад такий перелік: embrace-autism.com/autism-tests/). Але скринінг дає змогу більше перевірити власні припущення і зрозуміти, що вони, можливо, мають певні підстави. Далі, якщо виникає потреба встановити офіційний діагноз, то із цим оптимально звернутися до психіатра, із яким Вам комфортно працювати, для подальшої діагностики. Якщо тема цікавить глибше, то є ось тут відповідна інформація також: www.nimh.nih.gov/health/topics/autism-spectrum-disorders-asd#part_2282 ps: взагалі питання обʼєктивної діагностики у психології та психіатрії - це цікава тема, яка зараз розвивається завдяки обміну між різними науками та поступу технологій отримання даних; один із проектів, який рухається у цьому напрямку - це RDoC (www.nimh.nih.gov/research/research-funded-by-nimh/rdoc).

[@Сергій_Литвин]

@@naukpopil Дякую за гарне питання та запрошення до дискусії тут. Зараз це обговоримо, бо тут справді є багато цікавих аспектів.

[@Сергій_Литвин]

Якщо дуже стисло відповісти, то поки що саме такого засобу діагностики на жаль немає, але є перспективні дослідження у цьому напрямку та проєкти, які розробляють прототипи діагностики РАС із використанням біомаркерів. Біомаркери (обʼєктивні засоби діагностики РАС) зараз активно вивчаються для того, аби відповідати усім критеріям валідності (щоб вони вимірювали саме те, що мають), надійності (робили це регулярно та без збоїв) та дискримінативності (аби могли відрізнити випадки, де РАС є і де його немає, а також рівень його вираженості). Хоча таких досліджень на підтвердження біомаркерів РАС потрібно більше, є гарні шанси у методів нейровізуалізації, наприклад у електроенцефалографії, а також у айтрекінгу: fnih.org/our-programs/biomarkers-consortium-the-autism-biomarkers-consortium-for-clinical-trials-abc-ct/

[@natkievmi1156]

Цікава тема, але довгі вступити та коментарі , як набір слів, дуже заважають. Не відволікайте від послідовної розмови гостя, і не перебивайте, бо Ви ( біолог) тут заважаєте. Дякую

[@naukpopil]

все б добре, але я тут не "ведуча", це мій особистий канал де поміж монологовими відео інколи з'являються люди з якими ми ведемо дружню бесіду. комусь цікаво її "підслухати", комусь - ні. це не якесь стабільне інтерв'юерне шоу де ви можете висловлювати побажання. це - по суті мій простір

[@Сергій_Литвин]

Ця бесіда вийшла якраз такою, як ми планували і прагнути її зробити. Вона не потребує жодних змін чи виправлень. Розмова збалансована і вивірена як результат нашої спільної роботи.

[@MAHADHAR]

Зустріла розумних і цікавих людей і наважилась спитати. Підкажіть, будь ласка, з чим пов'язана гіперчутливість (якщо це вона), коли ти не может чути "сухі" звуки, торкатись тканин, поверхонь, які викликають відчуття сухості, навіть часом вітер або споглядання цих поверхонь викликає таку реакцію. Реакція на це: відчуття сухості, здається, що ти задихаєшся, починаєш облизувати губи, мочити пальці, терти долоні, паніка. Я з дитинства маю таку реакцію, досі вона зі мною. Ніде я не бачила опису подібних симптомів. Можливо ви зорієнтуєте.

[@naukpopil]

передаю питання Сергію, бо тут все ж психологічні скоріш причини ніж суто біологічні

[@MAHADHAR]

@@naukpopil щиро вдячна за відповідь 🤍

[@Сергій_Литвин]

дякую за цікаве питання) лише у якості припущення, але ті особливості досвіду, які Ви описуєте, часткового нагадують синестесію (це явище, при якому відчуття, які є у одній сенсорній системі/модальності провокують появу відчуттів, які належать до іншої сенсорної системи/модальності) якщо йдеться саме про те, що певні звуки викликають відчуття сухості, при цьому це не метафорично відчувається, а саме сенсорно, це може бути ознакою синестезії; звичайно однозначно сказати за певною однією ознакою не вийде, втім, можливо, інформація про синестезію буде для Вас цікавою.

[@naukpopil]

до речі навіть на цьому каналі є відео про синестезію :)

[@MAHADHAR]

@@Сергій_Литвин дякую за розлогу відповідь та наводку) Пошукаю інформацію, дуже цікаво.

[@olgarodzik8211]

розглядання мурах....боже як життєво. я все дитинство на дачі постійно це робила, навіть будувала їм над мурашниками намети з листя і палок, і насипала їм різні штуки по типу насіння. створювала їм еко систему, так би мовити турбувалась про них ахахах

[@naukpopil]

клас, дякую, що поділились

[@Сергій_Литвин]

дякую, приємно, що такий досвід перегукується)

[@sologina8484]

Я не переношу звуки жування і ковтання. Для мене це з розряду катування. І я умудрилась все життя це приховувати від інших. Я не їм за загальним столом, а якщо так, то вмикаю додаткові шуми, щоб перебило звук. Тепер маю свою сімʼю і у нас немає спільних сніданків чи вечерь. Лише по святам. Просто не можу. Стаю агресивною.це дуже заважає жити. Навушники-моє спасіння. Я ними, буваю, затикаю вуха, щоб приглушити звуки, коли хтось голосно говорить до мене, бо як по голові молотком, аж голова тріщить. Інколи мрію трішки оглохнути, щоб бути нормальною Також майже всі ті симптоми з відео РДУГ мені підходять

[@naukpopil]

Ох, співчуваю, бо ці звуки часто не тільки за столом але й наприклад в фільмах. Дякую що поділились

[@marinadolga8761]

А мене жахливо бісить брязкіт посуди, коли гучно вишкрібають щось з каструлі чи тарілки, коли щось різко падає, коли в когось різко включається звук відео, взагалі усі різкі звуки, бо часто підстрибую на стільці, коли дуже зосереджена на роботі навіть на сповіщення та дзвінки, мене легко розбудити і потім я не засну, шум злітаючої пралки, бо серце калатає і лізе тривога, стаю дратівливою і злою. Мої рідні мене розуміють, думають, що я просто егоїстка і не хочу ні з ким рахуватися, але мене це дійсно виносить і піднімає рівень тривожності, що потім негативно впливає на загальне почуття і можливість концентруватися. І так усе моє життя, не тільки через тривоги. Мрію про тиху окрему кімнату тільки для мене, яка б замикалась на ключ з середини. Я прагну спілкування і часом самотність виганяє в депресивні стани, але часом так хочеться ескейпнути від побутових шумів максимально і негайно.

[@sologina8484]

@@naukpopil точно! В фільмах взагалі це капець… але хоча б передбачливо і можна встигнути зупини це все))) І ще, буває, по телефону з кимось розмовляєш і вони несподівано яяяк сьорбнуть чай😬 чи вирішать щось почавкати собі

[@sologina8484]

@@marinadolga8761 розумію… вам, мабуть, також треба якийсь у вуха шумозахист, з таким надчутливим слухом дуже важко

[@naukpopil]

@@sologina8484 до речі в телефоні це мене ДУЖЕ бісить. в реалі не завжди, а от коли мало того що завжди стрес телефонна розмова і людина ще й їсть я прям рррр

[@eolit1o]

30:10 шатайся перед мікрофоном! я за шатання!

[@naukpopil]

Уііі)))

[@Mykolakoval_ko]

У мене є певні сумніви в компетентності через використання словосполук таких як "важкий аутизм". За мкх-11(знаю, що її ще не прийняли)є розрізнення за порушенням мовлення і інтелекту. Також у мкх-10 нема такого поняття. Та і наскільки помічаю в автистичній спільноті неприйнято таке словосполучення вживати, адже трактувати його можна по-різному, що викликає непорозуміння між мовцями

[@naukpopil]

Розумію про що ви, але тут все ж накладається характер розмови - більш «побутовий». Я б насправді ще годину тільки про термінологію говорила але наврядчи це було б цікаво широкому загалу

[@Сергій_Литвин]

Саме це розрізнення за порушенням інтелекту та погіршенням/відсутністю функціонального мовлення маємо на увазі (якщо за МКХ-11; або за DSM-5 - рівень 3, який потребує дуже суттєвої підтримки). Дякую за Ваш коментар стосовно цього, адже постановка офіційного діагнозу - це справа саме психіатра, не психолога. І справді таке словосполучення можна у різному контексті зрозуміти неоднаково, втім оптимальне його розуміння для нас таке, при якому зберігається повага до людини із РАС.

[@user-jv7us6zr3f]

Думаю, що усі психічні розлади з чіткими ознаками відхилень мають конкретне чітке/просте органічне відхилення/патологію (це в нормальних умовах життя людини). Приведу аналогію з сьогоднішнього ремонту безперебійника (ДБЖ), який згорів в холосту, без явної видимої причини. Поміняв усі згорілі компоненти, які видно неозброєним оком, пускаю в безпечному режимі - а він не працює. Схеми до нього нема - томі задача виглядає як в медицині - всьо складно. Роботу кожного окремо взятого компонента (як органа в...) знаю, перевірив їх окремо - наче справні. Годинни сидів, почав перевіряти функціональні локальні кола, як інтуїція підказувала, і виявив, що під наклейкою через корозію обірвався шматочок тоненької доріжки, що і було причиною виходу з ладу приладу (перегоряння інших компонентів). Те саме і в медицині, може бути якесь конкретне незначне відхилення/патологія чогось, а містифікують/лікують самі симптоми. Надто мала взаємодія між різними відділами медицини. Ще до прикладу, відсутність ДАО може лікувати ендотерапевт, психотерапевт, кардіотерапевт. Залежно на які симтоми скаржитися/який рівень медицини. Спостерігаю за людьми із СДУГ, коло 90...95% особливостей/звичок дуже схожі, але часто спостерігаються мало, але дуже гострих гендерних відмінностей, які не рідко "запалюють" дискусії до вогнеблискавок. В людей з цим недугом спостерігається багато природних (диких) інстинктів/звичок через знижену соціальну адаптацію і, схоже, це є однією з причин проблем сімейного життя, адже більшість проявів людської поведінки відповідає полігамії. Я вважаю, що якщо не знайдеться терапії від СДУГ, чи соціологічної (державної) потреби зберегти таки людей задля різномаїття і требуде социкам їх зводити/парувати задля... - то потрібно для них запропонувати інший механізм сімейної взаємодії. У мене така ж проблема і я думав, а які відносини можна погодитися, щоби сімейне життя було краще ніж його відсутність? Не обов'язково ж один в одного сидіти на голові і нагадувати про його обов'язки. Люди можуть жити по своїх правилах в різних кімнатах і бачитися годину на день. Можуть в сусідніх квартирах, чи на сусідніх вулицях, але мати деякий спільний час для задоволення своїх сімейних потреб. Тобто, щоби кожен отримував від сім'ї, те, що хоче і уникав негативів. Людина сама собі може створювати правила.

[@rostyslavr]

Чудовий інженерний погляд на проблему, багато впізнаю методів діагностики сам, як розробник. Озвучений метод взаємодії "година на день" виглядає вірним рішенням, але на практиці важко - життя має тенденцію, як вода, заповнювати всі щілини, особливо життя особисте. Не кажу, що описане неможливо, просто вдається рідко. Але спроби варті того.

[@user-jv7us6zr3f]

@@rostyslavr так, проблем багато, але якщо їх заздалегідь обговорити в голос - то після легше контролювати згадуючи про них. Інших варіантів я не бачу.

[@Olexa321]

І навіщо я цілу годину вас слухала, я не знаю що це за Рдуг/ Рас😂люди добрі , розшифруйте)

[@naukpopil]

вибачте, реально варто було розшифрувати, це ми трохи в бульбашці затуркались) Розлади Аутичного Спектру, Розлад Дефіциту Уваги та Гіперактивності (інколи називають ще синдром)

[@natkievmi1156]

​@@naukpopil Треба зразу давати визначення, а ще краще не використовувати абревіатуру , а користуватися повним розлогим означенням

[@marihidari]

Гадаю буде корисніше висувати претензію щодо вдаваної науковості до конкретних блогерів, що займаються просвітленням про нейровідмінності. Адже якщо не уточнювати хто саме і де саме були неправі, складається враження засудження від вас, чи навіть демонізації, просвітницького контенту щодо РДУГ/РАС. Коли насправді такі блоги від звичайних людей з розладами без психіатричної чи нейробіологічної освіти важливі та потрібні. Нейровідмінним необхідні такі блогери, репрезентація їх розладів, прості, зрозумілі пояснення причин їх поведінки чи відмінностей, а також стратегії, способи впоратися зі своїми проблемами, які як завжди підходять не всім (та і, здається, ніхто не претендує на універсальність їх порад). Не заперечую, що є блоги, до яких є великі питання. Але в українському просторі інформації про нейровідмінності дуже мало, тож я за те, щоб не топити бажання говорити про розлади, а навпаки підтримувати такі блоги та ввічливо вказувати їх на конкретні помилки❤

[@naukpopil]

тут мова про саме психологів. про людей, які просто діляться власним світом ми говоримо далі і навпаки підкреслюємо, що це важливо

[@marihidari]

@@naukpopil Дякую за пояснення

[@Сергій_Литвин]

тут є цікава річ, яку варто згадати у цьому контексті: справді важливо ділитися власним досвідом про нейрорізноманітність та поширювати наукові та прикладні знання, які стосуються РАС, РДУГ, дислексії, тощо. Втім тут варто звернути увагу на два аспекти: нейронаука (як і кожна наука), хоч і дуже стрімко розвивається, має певні обмеження. Коли цей розвиток стрімкий, іноді дуже хочеться знайти просте рішення складного питання і звести щось справді комплексне до однієї добре дослідженої подробиці. Не те щоб це було демонічно, втім є певний ризик сфокусуватися на подробиці настільки, що все інше залишиться поза увагою. Через суттєву моду на нейронауки виникло явище, яке іноді називають "нейроманія" - це захоплення нейронауковими інтерпретаціями в дуже спрощеній редакції, без урахування всіх інших відомих наразі знань. Ось власне це є не дуже корисним, бо "нейроманія" часто нехтує певними знаннями (є елімінативною) чи зводить складне до простого у випадках, коли для цього наразі немає підстав (є редуктивною). І окреме питання стосовно нейрорізноманітності: важливо, щоб про людей, які належать до цієї множини, говорили ті, хто мають такий (чи подібний) досвід. Або вони говорили про себе і свій досвід. Тут важливо памʼятати, що те, як спостерігається нейрорізноманітність та рівні поведінки і те, як вона відчувається зсередини, може дуже відрізнятися.

[@Сергій_Литвин]

Маю ілюстрацію цієї тези про досвід, якою хочу поділитися. Є нейробіологиня Джил Тейлор, яка на власному досвіді пережила інсульт і змогла реабілітуватися після нього. Що важливо, вона у своїй книзі описує цей досвід як такий, який, не переживши його, було б доволі складно вивести із тих обʼєктивних наукових знань, які вона мала до мимовільного отримання цього досвіду. На TED є її розповідь про це: kzbin.info/www/bejne/i6rcm4hum994j7csi=-s_h03ysipkNiDWo

[@user-zg1cr9hm9c]

Перші 6 хвилин тільки один монолог

[@naukpopil]

інші відео каналу взагалі суцільний монолог) це наша дружня розмова - кому цікаво - "підслуховують", кому ні - гортають далі, це норм

[@natkievmi1156]

Дуже хотіла послухати Сергія, але витримати ведучу неможливо.

[@naukpopil]

як добре, що в інтернеті є контент на будь-який смак)

[@Сергій_Литвин]

Привертає увагу те, що у цих словах міститься протиріччя: наче йдеться про інтерес, тоді як значно яскравіше помітна ворожість та нетерпимість. Вкрай малоймовірно, що саме інтерес є тим мотивом, на основі якого зʼявився цей коментар.

[@gamaoyabii]

виграти лотерею життя = бути студенткою Сергія Віталійовича

[@naukpopil]

Хехе :)

[@user-jh3ny7kb6f]

Це неможливо слухати. 40 хвилин ведуча розказує гостю про свої проблеми, наче вона прийшла на прийом до психіатра для встановлення діагнозу. А ми тут для чого? Можливо, це лише мої відчуття нейротипової людини, то вибачте.

[@naukpopil]

а) я не ведуча, ми тут рівноправні співрозмовники б) а ви для чого? для того щоб або трошки щось відрефлексувати і написати що відгукнулось, або щоб зрозуміти що вам це не цікаво слухати і у вас інші особливості психіки. як добре, що в укр.ютубі купа контенту на всі смаки

[@user-jh3ny7kb6f]

@@naukpopil хотіла дізнатися щось про нейровідмінності, але так нічого і не зрозуміла, крім того, що всі люди різні і кожного треба сприймати таким, як він є. Даруйте, якщо образила, думала, що вам цікава думка слухачів будь-яка, щоб врахувати її у наступних розмовах.

[@naukpopil]

дякую. насправді ви головне абсолютно чітко винесли: всі люди різні і їх варто сприймати з цими відмінностями - саме це ми і хотіли донести. а також показати які відтінки цього різноманіття є. і судячи з коментів багато хто впізнав себе і подякував за підсвічування.

[@user-vc9nv6zd5j]

Відчуття, що розмова відбулась лише задля того, щоб авторка подкасту розказала яка вона особлива. P.S. Переважна більшість людей має відчуття що вони переглянули весь фільм після перегляду трейлеру🙈

[@naukpopil]

Ну авторка придумала собі цей канал, запросила собі гостя і може робити тут все що захоче :) більшість так більшість, цікаво чому тоді трейлери досі існують?

[@Сергій_Литвин]

Люди мають дуже неоднорідні враження після перегляду трейлерів. Це питання досліджувалося емпірично (наприклад: Johnston, K. M., Vollans, E., & Greene, F. L. (2016). Watching the trailer: Researching the film trailer audience. Participations, 13(2), 56-85.). І далеко не всі досліджувані повідомляли про те, що вони мають подібне враження. Навіть навпаки, дослідники прийшли до висновку, що сприймання трейлерів залежить від емоційних реакцій, цінностей, попередніх знань та очікувань аудиторії. І, як наслідок, є доволі гетерогенним. До того ж, це залежить від складу самого трейлеру (а цей склад змінився, адже на сучасному етапі розвитку кінематографу в трейлерах міститься більше змісту - дивіться, наприклад: Kernan, L. (2004). Coming attractions: Reading American movie trailers. University of Texas Press.) та того, наскільки багато спойлерів він, на думку досліджуваних, містить. Проте тут важливо памʼятати, що саме по собі сприймання спойлерів (та, відповідно, трейлера у якості їхнього джерела) дуже залежить від окремих особистісних рис (а це означає, що серед людей воно буде різнитися). Дивіться, наприклад: 1. Rosenbaum, J. E., & Johnson, B. K. (2016). Who’s afraid of spoilers? Need for cognition, need for affect, and narrative selection and enjoyment. Psychology of Popular Media Culture, 5(3), 273. 2. Johnson, B. K., & Rosenbaum, J. E. (2018). (Don’t) Tell me how it ends: Spoilers, enjoyment, and involvement in television and film. Media psychology, 21(4), 582-612. 3. Brookes, S. E., Rosenbaum, J. E., & Ellithorpe, M. E. (2024). Spoilers as Self-Protection: Investigating the Influence of Empathic Distress and Concern for the Self on Spoiler Selection. International Journal of Communication, 18, 20.

[@naukpopil]

кожен раз кайфую від того, що серед серйозно досліджуваних тем інколи знаходять абсолютно на перший погляд неочікувані

[@user-vc9nv6zd5j]

@@naukpopil цілком погоджуюсь, ваш канал, ви робите що забажаєте. Я переглянула і лишила свій відгук, так як ви надали таку можливість відкривши коментарі.