Цікаво чи корелюють між собою якось статистичні показники колективної травми та колективної провини. Навіть знак питання в кінці речення ставити ніяково й самі показники якось непоказно зіслизують з точки концентрації уваги. Може тому це все можливим стало з нами? Бо до суті не ходили навіть , не те що не копали. Ходили по церквам та концертам, копали копанки різні «стихійні». А от як по широкій дорозі з «ОркЕстРум» та на саме денце пекла загриміли - не помітили. Хахаталі. І навіть тепер можна тицяти носом до жовто-блакитного на манер георгіївської «the tie»- все рівно їм гал-стук (краватка не вживаю тут, уникаючи широкого трактування вузькими лобами). А ще ж картинку їм кольорову сують олігохромним . Та де там! Аби сь те єлЪ да ні єлі В похмільній омані! І це не зовнішнім ворогам! («Оле-оле !Бьік на воле!»)