Чому її видно досі? Як Річ Посполита вплинула на українців. Мирон Капраль | Локальна історія

  Рет қаралды 23,531

Локальна історія

Локальна історія

Күн бұрын

Пікірлер: 77
@ІринаУстенко-к3т
@ІринаУстенко-к3т Жыл бұрын
Ви прослухали лекцію про Львів.Заголовок до вмісту не має жодного відношення.
@ThorOdinson167
@ThorOdinson167 Жыл бұрын
але інтервю дуже цікаве !
@КонстантинАнпилов-з5к
@КонстантинАнпилов-з5к Жыл бұрын
Дуже цікавий період історії . Подяка пану Капралю .
@Grigorii0612
@Grigorii0612 Жыл бұрын
Дякую вам за вашу працю .
@IvanBondarLviv
@IvanBondarLviv Ай бұрын
Дякую! Цікава і корисна для роздумів розмова!
@kolpavel
@kolpavel Жыл бұрын
Дякую!
@K.M.I
@K.M.I Жыл бұрын
Потрібні державні програми із популяризації реальних наукових творів та книг закуповуючи частину такої літератури і надаючи їх бібліотекам, звісно такі програми є і сьогодні, але масштаби потрібно нарощувати.
@shvch_tsb6539
@shvch_tsb6539 Жыл бұрын
Локальній історії вподобайка авансом.
@TheMihinbatya
@TheMihinbatya Жыл бұрын
Дуже цікава бесіда про історію Львіва та Річ Посполиту!
@olgaporytska7344
@olgaporytska7344 4 ай бұрын
Дякую за цікавий виклад історії Львова
@Марія-и7и2к
@Марія-и7и2к Жыл бұрын
Дуже цікаво. Щиро дякую.
@Khrystyna_M
@Khrystyna_M Жыл бұрын
Дякую. Надзвичайно цікаво 😊
@ГАННА-д3ф
@ГАННА-д3ф Жыл бұрын
Дякую,багато чого почула вперше.
@user-punicher
@user-punicher 8 ай бұрын
Дякую за роботу
@wladyslaw_borys-maliszewski
@wladyslaw_borys-maliszewski Жыл бұрын
Пану Капралю велика подяка за цікаве інтерв'ю. Однак, розмова велась в основному лише про Львів, а назва була дещо інша....
@СвітланаЛукянченко-и3м
@СвітланаЛукянченко-и3м Жыл бұрын
Пан Капраль доніс меседж , чому занепала Річ Посполитого. НА ПРИКЛАДІ Львова доповідач показав як вилучалися землі з оподаткування, а податкова система це фундамент держави навіть якщо вона була династичною. Не має грошей , не має Речі Посполитої
@ЛюдмилаМихайлова-о4ь
@ЛюдмилаМихайлова-о4ь 5 ай бұрын
@@СвітланаЛукянченко-и3ма може Гетьманщина стала причиною занепаду Речі Посполитої?
@andrulukin4497
@andrulukin4497 Жыл бұрын
ЦІКАВА І КОРИСНА ІНФОРМАЦІЯ ДЯКУЮ.
@hopemus426
@hopemus426 Ай бұрын
Боже, як важко тримати увагу, вже третій раз починаю спочатку
@СергійДейнеко-е8л
@СергійДейнеко-е8л Жыл бұрын
Дякую! Гарний доповідач!
@АнатолийБутенко-ч4к
@АнатолийБутенко-ч4к Жыл бұрын
Цікаво почути дослідження по цеховим об'єднанням будівельників, які закріпили історію в будівництві замків, фортець, соборів.
@sovacandiesoshi4943
@sovacandiesoshi4943 Жыл бұрын
Дякую за розмову дуже пізнавально. Підкажіть де можна дізнатися більше про цехи? Та про біографічні постаті в історії України, які не є ще на слуху?
@paulkiss1981
@paulkiss1981 Жыл бұрын
Оманлива назва. Відео про Львів, а не про Жечпосполиту
@СвітланаЛукянченко-и3м
@СвітланаЛукянченко-и3м Жыл бұрын
Видно ви не уважно слухали
@volodykrupnuk585
@volodykrupnuk585 Жыл бұрын
В Україні спочатку було Нюрберзьке право(Закарпаття),Магдебурзьке пізніше.Русини (українці) до самоврядування недопускалися,вони жили за руським правом?
@vedmedijatko
@vedmedijatko Жыл бұрын
Той йому "доброго дня", а той "добрий день". 😎
@ВасильБалушок
@ВасильБалушок Жыл бұрын
Пане Ляска, не зловживайте термінами "нація", "національний" стосовно домодерного часу, не впадайте в анахронізм і не вводьте слухачів в оману. Навіть поняття "домодерна нація" тут не підходить, та й нею ще слід розібратися. Також поняття "етнос" і "нація" зовсім не тотожні.
@The_Night_Squad
@The_Night_Squad Жыл бұрын
Цікаво, хто і де зараз бачить та відчуває Річ Посполиту, як і "бабцю Австрію"? 😄 Історик розповідає про середньовічний Львів, але треба ж вчергове підлизнути полякам клікбейтним заголовком!
@viewer_MK
@viewer_MK 4 ай бұрын
Розумовський Полтаві не надав магдебурзьке право, а відновив його! Коли Розумовському направлялись документи щодо Магдебурзького права, то додавали копії магістратських документів часів Хмельницького, щоб підтвердити, що вже на той час Полтава мала магдебурзьке право! Тож схоже останнім був Новгород-Сіверський. Але! Полтава є найсхіднішим містом у світі, яке мало магдебурзьке право.
@piterfrid186
@piterfrid186 Жыл бұрын
До чого тут вся Україна, якщо йдеться лише про мешканців Львів?
@БенедьоСиниця
@БенедьоСиниця Жыл бұрын
Дякую, було дуже цікаво. Але, на мою думку, невдала назва до відео. Все ж таки це не про Річ Посполиту вцілому, а роль міщанство, в тому числі українське. Розумію що такий наратив близький інтервюеру, але прошу більш якісно підходити до вибору назви. Дякую!
@UA-zv4zo
@UA-zv4zo Жыл бұрын
Вже готовлять нас до річі посполитої???😂
@Okshurdna
@Okshurdna Жыл бұрын
то братсва то українська форма масонства?))))
@easygamingwwiigamingchanne729
@easygamingwwiigamingchanne729 Жыл бұрын
Too much russian and soviet influence.
@amanitaviiktora.8444
@amanitaviiktora.8444 Жыл бұрын
Интересно, хотя тенденциозно.Первое! Очень плохая дикция у пана Мирона. Это паразитное эээээээээээээээ между словами!!! Тема города в Украине не раскрыта - это во-вторых. Пан профессор плавно съезжает на линию братств.В-третьих, не показано какая структура города была в иных, кроме Львова, украинских городах. В-четвертых, первый раз услышал из уст украинского историка положительную характеристику города в Украине! Короче, желаю успехов пану Капралю и буду ждать от него еще интересных работ! Например, о книге М.Вебера "Город".
@dariuszmalagowski4045
@dariuszmalagowski4045 Жыл бұрын
Ten historyk tak opowiada żeby zabardzo nic nie powiedzieć Meczy się biedaczek Moskiewska szkola wychodzi na wierzch ha ha Wie lepiej co było w Toruniu niż we Lwowie
@oleksander
@oleksander Жыл бұрын
А що з білорусами у Львові?
@ЛюдмилаМихайлова-о4ь
@ЛюдмилаМихайлова-о4ь 5 ай бұрын
Литвинами
@jarosawsz7728
@jarosawsz7728 Жыл бұрын
Pan historyk bez latających smoków nie potrafi opowiadać o historii
@СвітланаЛукянченко-и3м
@СвітланаЛукянченко-и3м Жыл бұрын
Мирон Капраль досліджує середньовіччя України. ОПРАЦЬОВУЄ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЖЕРЕЛА. Пише незаангажовану історію. ДЯКУЮ ЗА ІНТЕРВЬЮ
@ОлегПулык-б9я
@ОлегПулык-б9я Жыл бұрын
🎉🎉🎉❤
@amanitaviiktora.8444
@amanitaviiktora.8444 Жыл бұрын
Почему провалилась первая украинская незалежность? Иного и могло быть. Толпа кретинов на волне своих хотелок попала в ловчую яму. Нежелание понимать этими литераторами реальной структуры украинского общества начала 20-го века: антагонизм села и города.Что привело к войне села против города. Только у города ресурсов было больше... Собственно украинцы жили в селе в замкнутом тоталитарном обществе в качестве средняка. Экологическая ниша в Украине была очень продуктивна и давала возможность выживания при минимуме физического труда на единицу энергозатрат. Но эта же экологическая ниша сыграла с украинцами очень злую шутку: те потеряли способность создавать устойчивые социальные агрегации(И стратегически мыслить украинец также потерял способность мыслить - сегодня это хорошо видно) в виде национального государства.В селе устанавливался жесткий имущественный коридор, за который выходить было равносильно гражданской смерти.Все должны были одинаково работать своими руками(членов своей семьи - необходимость высокой рождаемости), а тот кто становился богаче и нанимал батраков, или сам беднел и попадал в батраки просто изгонялся из селянской громады.Главное - социальная однородность и психологическое однообразие.Красавица или уродина, праведница или распутница, умный или дурак, честный или преступник - все они быстро изгонялись из села. И куда им теперь идти после изгнания? Разумеется, в город! Да вот украинский город был тогда(и сейчас остается!) иноязычным. В украинском городе жил кто угодно: поляки, немцы, евреи-ашкенази, армяне, а после москали, но не украинцы. Для украинца город был вроде садома и гоморры, вынужденной необходимостью, где приходилось решать тяжбы с соседом, продать урожай на ярмарке, напиться в корчме, трахнуть повию в борделе и.... уныло вернуться в хату к хозяйству, жене и детям. Короче, сельская идиллия! И на эту "идиллию" с жадностью накинулись невежественные украинские литераторы. Таким образом, украинское общество к началу двадцатого века полностью потеряло социальное разнообразие. Не оказалось ни украинского рабочего класса, ни украинской национальной буржуазии, ни национальной бюрократии, ни национальной аристократии - все эти слои общества были или ополячены, или сросийщены. Разумеется, с одним селянством и жалкой кучкой литераторов строить новое национальное государство было делом явно провальным.Наоборот, финны, поляки и прибалты не потеряли социального разнообразия, не имели противостояния села и города сумели создать свои национальные государства. А Польша и Финляндия даже смогли отстоять свою свободу от натиска большевистской московии. И баловаться с социалистическими экспериментами они не стали.
@ГалинаГалина-й8б
@ГалинаГалина-й8б Жыл бұрын
Ж0з
@ГалинаГалина-й8б
@ГалинаГалина-й8б Жыл бұрын
Ж0з
@РаяТхорук
@РаяТхорук Жыл бұрын
Ото маячня. Це вигадки про російські міста в Україні до радянського часу. І про протистояння села й міста теж.
@василманолов-я5р
@василманолов-я5р Жыл бұрын
Мій прадід козак ,пройшов службу під Санкт-Петербургом у гвардії.З села Голубовка Катиринослвської губерні служив у Харківського Голови.Спрацювала зріст і статура гвардійця. Отримав шматок землі під горою на якій стоїть ще з тих часів Політехнічний інститут,де я у свій час отримав один зі своїх дипломів. Так от дід звів там хату для родини і виростив чотирьох хлопців і чотирьох дівчаток,бо був не тільки чоловіком плідним,але кмітливим і моторним.Він у чотири рази збільшив отриману землю ,бо виявив,що гора має цінну породу гончарної глини і розпродав її подводами 5коп коли сам грузив і 3 коп коли нагружав клієнт.Він розкопав ту гору так ,що отримав сад ,город і випас для коней зі стайнею.Прадід був кавалеристом,добре розумівся на конях і купуючи у циган заморених крадених панських коней давав їм лиск ,лікував,підковував ,виїзжав і продавав, виїзжаючі верхи на вулицю Сумську,(центр Харкова) , заможним панам не нижче ніж за 300 золотих рублів. Бабуся Марія Пімонівна розказували цю історію на чистому харківському російщеному суржику ,як і вся родина Скороходів без виключення. Резюме.Українські міста активно спілкувалися з селами зрозумілим їм суржиком.Селяне обслуговували міста ,а міщане надавали їм роботу і брали участь у освіті для обдарованих і кмітливих. І царські,і радянські часи не сприяли діалогу села з містом ,але він був і ніколи міста не були зросійщині повністю.
@bakhiman
@bakhiman Жыл бұрын
Республіка - це латинське позначення слова Річ Посполіта. Що мішає вживати латинський термін? українцям вживати цей термін , це те саме що вживати термін малороси...
@bakhiman
@bakhiman Жыл бұрын
@Save Ukraine )) обгрунтуй
@alexanderyanchenko6103
@alexanderyanchenko6103 Жыл бұрын
Це дуже дивно. Держави потрібно як мінімум називати так як вони самі себе називали, якщо ми хочемо лишатися в межах істлричності. Інакше це не історія, а ідеологія. Відчуття меншовартості проглядається якраз у бажанні все звести до свого розуміння. Слово "руспубліка" як мінімум не дає жодного контексту, може Україну теж хай називають Country, або El Pais кому так зручніше?)))
@bakhiman
@bakhiman Жыл бұрын
@@alexanderyanchenko6103 1. я вважаю , що український погляд на минувшину - заангажований польською і пізніше московською ідеологемами. Частиною цих ідеологем є терміни, зокрема вищезазначений мною. 2. Я також, мав на увазі звернення уваги на історичну і фактичну достовірність, томущо вищезазначений термін є примітивізацією - спрощенням. Юрилична назва тієї країни була: Республіка Корони Польської і Великого князівства Литовського. Інші інтерпритації Ви можете віднайти у пошуку свого браузера, зокрема у вікіпедії (хоча це вільна енциклопедія). 3. Замість того аби мене запитати - Ви ставите кліше і робите висновок зручний для Вашого світосприйняття - ні це москалятину не нагадує - ні разу.
@bakhiman
@bakhiman Жыл бұрын
@Save Ukraine мене хвилює юридичний аспект і історична доказовість. 1. В юридичному аспекті в самій назві присутній термін "руського" - в назві Вели́ке князі́вство Лито́вське, Ру́ське, Жемайтійське та ін, що надавало рулькому люду правосубєктності ( про відсутність якої спочатку поляки а потім і московити - активного говорили = брехали). 2. В історичному контексті мало інформації збереглось про руський люд=українців, адже їхня понятійність була заміщена польською. Мене не цікавить ось ці спрощення про понятійність, мене цікавить справедливість, яку було порушено і спохаблено.
@СвітланаЛукянченко-и3м
@СвітланаЛукянченко-и3м Жыл бұрын
До чого цей коментар?
@Tavrida.Oleksandr
@Tavrida.Oleksandr Жыл бұрын
РІЧПОСПОЛИТА це тройствений союз між 3-ма націями!Навіщо ви брешите...
@The_Night_Squad
@The_Night_Squad Жыл бұрын
Rzeczpospolita obojga narodów. Де ви тут "три нації" побачили? Чи пропагандистів-поляколюбців передивилися?
@ThorOdinson167
@ThorOdinson167 Жыл бұрын
@@The_Night_Squad де факто - це була велика анархічна феодальна теритторія де жило багато народів , і жиди і німці і інфлянти (Латвійці) .... а не польско литовска як люблють говорити хоча із поляками проблем хватало да і вони завжди жили за нами як в Бога за пазухою
@The_Night_Squad
@The_Night_Squad Жыл бұрын
@@ThorOdinson167 Інфлянти, або Лівонія, це не народ, а територія сучасних Латвії та Естонії. 😄 Питання не в тім, скільки народів жило на території РП, а які вважалися, сучасною мовою, "титульною нацією". А були нею католики - поляки та литвини (сучасні білоруси). Українці-русини завжди мали тавро "схизматиків".
@ThorOdinson167
@ThorOdinson167 Жыл бұрын
@@The_Night_Squad ну так наші в католицьку церкву переходили і багато хто полонізувався (шоб кареру зробити і бізнес мутити )
@The_Night_Squad
@The_Night_Squad Жыл бұрын
@@ThorOdinson167 І цим підтверджували упосліджене становище русинів у РП, як би не намагалися довести зворотнє пропольські пропагандисти.
@hopemus426
@hopemus426 Ай бұрын
Святий Боже, десятий раз і нічого не зрозуміло
@niknikant7177
@niknikant7177 Жыл бұрын
от...е-е-е.. жуємо слова, жуємо події...або..або..братський рух?
@hopemus426
@hopemus426 Ай бұрын
Шостий
@irynaholovatska9235
@irynaholovatska9235 Жыл бұрын
Дякую!
Creative Justice at the Checkout: Bananas and Eggs Showdown #shorts
00:18
Fabiosa Best Lifehacks
Рет қаралды 34 МЛН
Quando A Diferença De Altura É Muito Grande 😲😂
00:12
Mari Maria
Рет қаралды 19 МЛН
How Many Balloons To Make A Store Fly?
00:22
MrBeast
Рет қаралды 171 МЛН
Інтерв'ю з Омеляном Пріцаком
56:23
Наукова бібліотека Національного університету "Києво-Могилянська академія"
Рет қаралды 3,7 М.