Гаджети роблять дітей агресивними та приводять до короткозорості. Косметика пришвидшує дорослішання?

Рет қаралды 4,693

Күн бұрын

Пікірлер: 71

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

Друзі, просимо ставити лайки, підписуватись на канал і поширювати відео в соцмережах. Також у нас є телеграм-канал, підписуйтесь: t.me/scienceuaofficial Дякуємо за перегляд 💙💛

@dasha.ivanova 2 ай бұрын

Це просто бомба випуск! 🔥 Якось ніколи не задумувалась, що косметика може реально впливати на пубертат і що оці всі гаджети так сильно шкодять дітям. Виявляється, що навіть звичайні креми або парфуми можуть запускати гормональні процеси. Це просто жесть, особливо, коли подумаєш, скільки людей навіть не підозрюють, що за хімія в цих баночках. А з гаджетами взагалі окрема тема... Планшети, смартфони - вони ж у всіх дітей на руках 24/7. І те, що це може викликати агресію - теж серйозний дзвіночок. Особливо сподобалось, як Ви пояснили про емоційний інтелект і його розвиток. Яка різниця, скільки часу дитина сидить за гаджетом, якщо вона не вчиться взаємодіяти з іншими дітьми? Тут взагалі батьки мають задуматися. І короткозорість - це прямо вже стандарт для молоді. Мені здається, що скоро всі будуть з окулярами ходити. Таке враження, що нормальний зір у дітей - це вже рідкість. Супер важливо, що підняли цю тему, бо треба міняти підхід до використання екранів. Коротше, дуже крутий випуск! Як завжди, усе по суті, без води і з важливою інформацією. Дякую, що робите такі цікаві наукові випуски українською! Лайк і комент від мене. Чекаю на наступний випуск!❤️

@ilix 2 ай бұрын

Хороший повчальний випуск. Дітям дають планшет, щоб не діставали. Бо терпіння важче напрацювати, ніж гаджет

@mrs185 2 ай бұрын

А в школах компʼютери? А пластикові бутилки та контейнери з їжою? Все це давно доказано тими ж вченими, але воду наливають в тоненький пластик, та ще й компанії хизуються тим, що зроблено з вже переробленого матеріалу. Все це всі знають, але Герта тумблер між москвою і непотрібом оон та ВОЗом, таких питань не піднімає.

@serhii1509 2 ай бұрын

Дякую, за цікавий українськомовний контент! Бажаю, творчої наснаги!

@pripinda 2 ай бұрын

Чесно, кажучи заборона тіктоку не зменшує проблему. Куди гірший контент можна побачити в Ютюб кідс, принаймні в англомовному, а короткий контент вже і так міцно вкоренився на всіх популярних платформах.

@Oleksii_Ukraine 2 ай бұрын

Дякую за цікавий та інформативний випуск!

@PaulRivne 2 ай бұрын

Дякую за цікавеньку науку! Дякуємо Збройним Силам України за захист від орків!

@dmytropastushok6911 2 ай бұрын

Короткозорість, в більшості випвдків, передається генетично і залежить від форми ока. Якщо міопія набута, то найчастіше це через надмірний ріст ока "вперед", адже люди народжуються з "зплющеними" очима. Зменшення часу проведеного на вулиці при сонячному світлі приводить до недостатнього виділення гормону, який при накопиченні має припинити ріст ока. Тому гаджети, найчастіше, не є прямою причиною розвитку міопії.

@obessa67 2 ай бұрын

подяка та повага автору

@akiruaUazammetra 2 ай бұрын

дяка за відео, вподобайка і коментар задля популяризації каналу Допомагаймо ЗСУ!

@stanislavan5047 2 ай бұрын

дякую за вашу працю, дуже цiкаво

@WinUkr 2 ай бұрын

Коментар бомбезному автору каналу! Дякую, дуже подобається слухати тебе! Коментарі це важливо.

@Vic-Ukraine 2 ай бұрын

Для повного комбо в цьому відео не вистачало лише статистики з народження (а вона вже усюди, крім південної Африки така, що є недостатньою для відтворення популяції

@mikkeysean 2 ай бұрын

Подивіться статистику по Індії

@Vic-Ukraine 2 ай бұрын

@@mikkeysean Подивилася. Останній раз вище відтворення в Індії було в 2018-му. Народження падає. В 2023 році в Індії лише 1.97 - це нижче рівня відтворювання популяції

@Tajlina 2 ай бұрын

сподобалось відео, гарна добірка фактів

@evgeniakaptur865 Ай бұрын

Дякуємо за цікавий контент

@МихайлоДуда-и9ъ 2 ай бұрын

Дякую За цікавий контент.

@breaksage7842 2 ай бұрын

Дякую, дуже цікавий випуск! Успіхів в творчості )

@Ліза-п7б 2 ай бұрын

Нам на курсах з психології казали, що діти стають аутичного спектру, зараз справді важкі діти, а наше НУШ (Нова українська школа, або "невиховані учні школи") ніби хоче навпаки довести молоде суспільство до деградації, а не розвитку!

@SVolikov 2 ай бұрын

Дякую за новини! Тайм-коди були б дуже доречні.

@Prost0leg 2 ай бұрын

Щиро Дякую Вам за Вашу якісну роботу. ✌️❤️🇺🇦

@andreberezovskiy 2 ай бұрын

Альтернатива гаджетам -наприклад здоровий квадробінг))) Дякую Вам за як завжди дуже файне, цікавенне, корисне та пізнавальне відео!!!

@АнтонінаРиц 2 ай бұрын

Діти нарешті проводять час на вулиці за активними іграми. А також вивчають поведінку тварин. Проте дорослі знову чимось не задоаолені.

@OleksandrZoz 2 ай бұрын

Доброго дня. Дякую за огляд новин. Будь ласка розкрийте тему впливу гаджетів на зір більш детально, мені здається ви помиляєтесь. Короткозорість у дітей прогресує із-за недостатнього впливу сонячного світла на сітківку, це вже років 10 відомо. А от про гаджети я вперше чую.

@НинаЗадко 25 күн бұрын

Так, сонячне світло впливає на роботу гормональної системи і як наслідок - роботу ока. Просто так, сидіння за гаджетами опосередковано впливає тим, що дитина проводить менше часу на вулиці.

@user-vladyslav 2 ай бұрын

Нейроінтерфейси врятують наш зір від екранів) Дякую за відео!

@xsidmax 2 ай бұрын

Дяка !

@adosadios 2 ай бұрын

щодо дітей і гаджетів: дівчаток поки таких не бачив. а от на хлопчиках маю не мало прикладів. двоє дітей взагалі яскраві приклади - вони просто тримають телефони перед самісінькими очима. постійно без перестану хочуть щось натискати, розмовляють з тим телефоном. коли до них вертаєшся - вони навіть трохи очі не повертають, повністю в телефоні, просто щось відповідають тобі на фоні і все. а коли телефон у них забрати - дратівливі. "кудись поспішають" постійно. намагають на все відповісти якомога скоріше. тобто майже неможливо заволодіти їхньою увагою. люди, не давайте дітям телефони взагалі!! вбережіть своїх дітей від попаяних мізків. ще в більш дорослому віці з дітьми можна пограти на якійсь ігровій консолі разом. так щоб це була просто гра\розвага разом з татом чи мамою. але я вас благаю - не допускайте дітей до інтернету (ютубів, тіктоків).

@manzhoska 2 ай бұрын

11:46 Я хочу знати, ви мали на увазі використання планшетів як таких чи використання додатків ( над яскравих, над емоційних, тобто тих, що перезбуджують нервову систему) ? Використовуйте доцільно ґаджети та додатки і проблем не буде.

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

Досліджували використання гаджетів загалом, без деталізації в конкретні додатки або будь-яку їх класифікацію. Але звісно, що в більшості випадків там будуть саме яскраві додатки, які перезбуджують нервову систему (ну і сміття типу тікток). Будь що інше просто не зацікавить дитину

@Кнстн 2 ай бұрын

Оминайте вас ракети 🤗

@VlaD-Hadomsky 2 ай бұрын

Дякую за відео! Цікаво, чи є подібні дослідження про телевізори? Адже вони з людьми набагато довше ніж гаджети.

@ПашаАндреев-ч7д 2 ай бұрын

Привіт! Дуже крута тема каналу. Було би дуже корисно лишати посилання на статті/наукові роботи, які ви використовуєте. Дякую!

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

Так є ж в описі. Можемо забути додати, але зазвичай є. І під цим відео в описі є.

@MsSVETALA 2 ай бұрын

я зараз в Канаді і діти тут взагалі не виходять з дому, і батьки теж, людей просто немає

@MrIronDemon 2 ай бұрын

Чесно кажучи, на мою скромну думку, і не бажаючи образити нікого в коментах чия думка відрізняється від моєї, але все ж, розглядаючи це відео під іншим кутом зору, в той же час, не опротестовуючи нічию позицію, і намагаючись бути об'єктивним, а також беручи до уваги всі без винятку, коментарі інших глядачів, щиро зізнаюся, що я цілком і повністю написав цей коментар, для просування відео 😉

@ОлександрПалієнко-б5у 2 ай бұрын

@dmytropanchenko319 2 ай бұрын

Несподівані результати

@dy8760 2 ай бұрын

Цікаво, чи міг викликати агресію нецікавими передачами чорно-білий телевізор, що постійно сніжить?)) Діти зараз сидять в гаджетах до пізньої ночі, потім сплять пів дня. Я навіть закривав Інтернет їм з 22:00, бо ж з ними і я не сплю.

@smugasta 2 ай бұрын

Я думала що на пришвидшений пубертат впливає медіа, особливо фільми, де школярів грають 25+ річні, і стосунки у них відповідні. Цікаве дослідження вийшло. Хоча на старих фото школярі виглядають так що їм вже по 40 і вони на 3 роботах працюють

@DmytrOne 2 ай бұрын

гарний канал! залийте, будь ласка, це в подкасти youtube music

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

Done, дякую за ідею. Всі наступні випуски автоматично будуть з'являтись і там music.kzbin.info/aero/PLSoQnDJLMN40CS65eaiCkZvA3DF7Jhb1Z

@DmytrOne 2 ай бұрын

@@ScienceUAofficial дуже дякую!

@crumbol970 2 ай бұрын

Ну якщо в Єврпі ця сполука забронена, то європейську косметиту відомих брендів можна спокіно купувати. І ще мені подобається дослідження на рибках😂, а про людей ніц..

@Marshma11ow_Fox 2 ай бұрын

В мене короткозорість з 6 років та астегматизм. Зараз маю по -8,75 на кожному оці

@ВікторЛукичов 2 ай бұрын

проти короткозорості використовуйте великі екрани особливо для дітей планшет мобільний з великою діагоналлю бо фокусуватись на малому екрані малому шрифті сильно садить зір тн матриці краще для зору проти ірс бо надто великий контраст темного і світлого(дослідження не обєктивне раніше екрани були зовсім малі)

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

Це матиме незначний ефект, екран же на однаковій відстані все одно буде. А щоб зберегти функцію ока треба і розфокус, і подивитися в даль - розтиснути очне яблуко...

@ВікторЛукичов 2 ай бұрын

@@ScienceUAofficial по собі знаю ефект доволі значний між малим і великим екраном ви постійно рухаєте очима і більш менш перефокусовуєтесь тоді як на малому доволі сильно напружуєтесь

@Харитя-т3ъ 2 ай бұрын

Шось про старіння зумерів 😮у всіх блогерів одночасно.

@jeanmichel3897 2 ай бұрын

Коментар на підримку каналу та українського контенту!

@MAK_KITRA 2 ай бұрын

До 19 ст в Європі нормальним віком виходу заміж вважався 14 років. Могли видати й раніше. Братів і сестер, як правило, було багато. Про синтетичні парфуми не було й мови. Уважніше добирайте матеріали! 🧐

@sin9077 2 ай бұрын

Миопия встречается у каждого третьего европиоида, как что могут быть манипуляции со статистикой. Второе, если время за экраном так влияет то должен быть гигантский всплеск миопии за время карантина среди подростков а его что-то не наблюдается. Для тех кто в танке: все дети гиперметропы(фокус за сетчаткой), во время взросления глаз становится длиннее и фокус переходит на сетчатку, если глаз растет дальше то будет близорукость.

@Харитя-т3ъ 2 ай бұрын

Їдять м'ясо щодня.шо хочете?

@ВікторЛукичов 2 ай бұрын

біль агресивні і непосидючи діти навантажують батьків тому їм дістається телефон планшет а більш спокійні граються іграшками або роблять ще щось фантазують собі в своєму світі от і вся статистика якщо обєктивно то можна увімкнути навчальний контент мултики на планшеті і навчити до прикладу говорити рахувати раніше тобто теба спонукати правильно користуватись

@helioscat4231 2 ай бұрын

Яке ліцемірство казати про це через ютуб

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

ЛИЦЕМІРСТВО - Невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям. Яке це має відношення до цього відео чи каналу?

@helioscat4231 2 ай бұрын

@@ScienceUAofficial спосіб донесення предмету обговорення важливіший за саму тему.

@AlexAlex-ow7gj 2 ай бұрын

@ihorp2828 2 ай бұрын

"В науці" а не "у науці".

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

Ммм, така суттєва різниця для природничих дисциплін, що аж страшно🤣

@MozhliveNeymovirne 2 ай бұрын

Якщо попереднє слово закінчується на голосний, то далі іде приголосний: працювала в магазині. А якщо на приголосний, то далі - голосний. На початку речення чи словосполучення діє те саме правило. У нашому місті. В охайному приміщенні. Якщо ж немає контексту, то задля збереження принципу милозвучності перед приголосним краще вживати голосний. Тож «у науці» правильно.

@ihorp2828 2 ай бұрын

@@MozhliveNeymovirne "У науці" на мій слух звучить зросійщено. Я знаю про правили чередування. Але воно утворює якісь неорганічне звучання, може його вигадали моцколі.

@MozhliveNeymovirne 2 ай бұрын

@@ihorp2828 Та ні, правила чергування приголосних якраз відповідають одному із двох базових принципів української мови - милозвучності. Саме цим вона, зокрема, відрізняється від російської мови.

@ScienceUAofficial 2 ай бұрын

По перше, якщо Вам здається, що багато слів/фраз/просторічної лексики зросійщена/російська абощо, то Вам НЕ здалося. Важко уявити більш тісні контакти між 2ма народами як укр/рос. Як мінімум останні 5 століть. Тому ми букввльно писали їх лексику, а вони нашу. По друге, Ви на каналі про науку, не від гуманітаріїв, а природничників. Тому в таких деталях тут це має мінімальне значення. Навіть якщо завтра ми домішаємо до своїх сценаріїв 10% сленгу і ще 20%суржику - це все ще буде українська, більше того чистіша за ту, яку ви переважно чуєте на теренах України.