Звідки взялась українська мова? Частина 2: праслов'янська проти общерусского

Перша частина серії: • Звідки взялась українс...
Історична фонологія української мови: irbis-nbuv.gov....
Чому общерусский язык, а не вібчоруська мова?: irbis-nbuv.gov....
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: [e-mail]

[@hannakurdiukova7462]

ТПГ - єдиний канал, який вміє філологічним контентом розворушити мозок, а не приспати його) Велика вам подяка!

[@Ivas_prus]

Дзякуй, за гарную лекцыю! Можа калі-небудзь пра параўнаньне ўкраінскай і беларускай зробіце?

[@pidpilnahumanitarka]

Думаю, серію зіставлення української зі слов'янськими саме з білоруської почнемо.

[@liuda_vyschyvalna]

@@pidpilnahumanitarka😍😍😍

[@artemkomisarenko5921]

Між іншим Шевельов й про білоруську писав: Problems in the Formation of Belorussian. Де б її тільки знайти зараз...

[@sasha38368]

@@pidpilnahumanitarka, можна відео про проблеми вимовляння букви "Ф" в українській мові?

[@iryna3878]

Білоруси, говоріть своєю мовою і будe вам щастя😀

[@slack_sik]

Тема походження мов дуже цікава - маю надію що ви закінчите цю серію роликів! І, сподіваюсь, крутих сорочок вистачить на всі випуски:))

[@ЛюбовГалімова]

Сергій Щербина треба вже переходити на вишивані сорочки

[@igornedashkivskyi1472]

Чому ж так круто, мабуть що ніколи не замислювався над цим всерйоз?! Дякую філологам-дослідникам

[@MrDoomBom]

Мабуть просто мало хто займається популяризацією науки в нас.

[@igornedashkivskyi1472]

@@MrDoomBom логічно припустити, що багато талановитих людей в Україні просто не мають часу та можливості на висвітлення своїх геніальних ідей та доробку.

[@artemkomisarenko5921]

Ну як ніхто? Той самий Шевельов все життя працював. Але про нього тут мало чули під совєтами та й зараз із ним воюють, ви могли чути як в Харкові знищували присвячені йому меморіяльні таблички.

[@artemkomisarenko5921]

Мене у Шевельова найбільше зачепили ось такі прості тези: 1. Якщо східнослов'янська мовна спільність справді існує, то вона має не постулюватися, а її існування має доводитись. 2. Північно-східні й південно-західні групи говірок давніші за саму українську мову (старо-, давньо- тощо) і протягом її становлення відбулося зближення цих груп говірок.

[@mykolatheprogramer]

Гугл підказав канал і я дуже радий. Максимально цікавий контент!

[@tseneya]

Ще з першого відео про історію здогадався, що на серію усіх відео помітно вплинув Шевельов… і чекав посилання хоч на "Вібчоруську", і ось воно. Хотів ще додати заувагу про те, що не сказали про політичний аспект питання і про те, що теорії походження мов у науковців навіть у часи Шевельова могли мати дуже великі відмінності (можна згадати хоч конфлікт Шевельова з Якобсоном, як на рівні наукової теорії, так і загалом життя, як такого). Власне, добре було б хоч трохи оглянути й інші пізніші теорії походження мов, хоч би й того ж Якобсона для наочності, заради наукової об'єктивності. Але… якщо й згадувати Якобсона і його теорію двох стрижневих слов'янських мов, то це доведеться її і розвінчувати… А це вже не тягне на науково-популярний контент, тому дякую і за цей огляд, чекатиму наступних випусків! До речі (якщо комусь досі цікаво це читати), якщо вже зайшла мова про Шевельова, то він ще й цікавий літературознавець, хоч для нього це було й хобі (принаймні він так сам стверджував). В нього цікаві, але водночас прості й дотепні і детальні рецензії та огляди на купу різноманітних письменників. Та й спогади теж цікаві - він наживо бачив театр Курбаса, знав неокласиків і навіть товаришував з Домонтовичем, мало не очолював найбільше мистецьке угруповування 40-х на еміграції - МУР… Словом, цікаве життя прожив, історична фонологія серед усього цього може здатися найнуднішою його діяльністю

[@thenashbridges]

спогади Шевельова зараз перевидає Савчук (другий том вже на підході) savchook.com/books/ya-mene-meni-dovkrugy-spogady-1-v-ukrayini/

[@JaredUA]

Чудовий огляд! Хочу підтвердити, дійсно вживаються часто форми "ходю", "сидю" - до прикладу, моя бабуся, до речі, східнячка, тільки такі форми й вживала. Але не погоджуюся із минулим часом. Українська мова є дещо багатіша від инших довкола, адже ми маємо т.зв. плюсквамперфект. Та ж таки моя бабуся східнячка вживала речення накштали "Хотіла була купити хліб, але побачила, що вдома є", і я також абсолютно натурально в мові вживаю цей час.

[@velotsyraptor_333]

Дякую, чудовий випуск, дуже цікаво було б побачити окреме відео про двоїну, впевнений, що багато хто хотів б почути про неї

[@lenai4120]

Дякую за цікаві матеріали. Доречі, в македонській мові "влк" / наше "вовк" так і залишився досі. Цікаво було б послухати про порівняння української і македонської мов. Зараз проживаю в Македрнії. Можу відмітити, що коли читаєш македонською розумієш набагато більше, ніж коли її чуєш, бо коли чуєш напочатку нічого взагалі не розумієш. З часом вже краще, особливо як з вчителем позаймався. І цікавий факт, вони, македонці, нас краще розуміють, ніж ми їх. В македонській багато слів як з укр.коренями, так і з російськими, а може то просто з болгарськими? Дякую Вам ще раз.

[@andriyzaporozhets9719]

Наша справа в цей момент - Вподобайка і Комент!😀

[@mar4uk309]

Дуже мало прикладів. Будь ласка, робіть більше.

[@Istoria-Movy]

Більше таких прикладів у мене на каналі. Наприклад, щодо праслов'янських дифтонгів: kzbin.info/www/bejne/jnnIkINrg8x0lbM

[@СветланаМахненко-ш1ж]

I надто швидко зникають, не встигаю осмислити.

[@Vic-Ukraine]

Коли більше прикладів стає зрозуміліше. Дякую

[@ГріфонГора]

Дякую, чітко і просто пояснено. Ці лекції варто транслювати на ТБ. Чемно і якісно оповідати про материнську мову, у нас час - вкрай необхідно.

[@TytenkoOles]

Дякую. Давно хотів розібратися. Зекономив багато часу😉

[@ogolubov]

Поки слухав ваше відео, дивився в текст "Всякому городу нрав і права" Сковороди і намагався шукати там мовні риси, про які йшлося. Припускаю, що деякі деталі зараз вже буде важко відновити (наприклад, наявність чи відсутність ікавізму). Але є й риси, досить надійно зафіксовані ритмом або римами: 1) рими манір-повір та амур-дур можуть вказувати на українську депалаталізацію р (хоча трохи слабші рими на р-рь теж не можна повністю виключати) 2) "лікар В подряд", "как би Умерти" і трохи більш суперечливе "В позов" після коми є слабким аргументом за відсутність чергування у/в, на яке Остап вказував як на одну з небагатьох універсальних рис усіх українських діалектів 3) "не йдет" - невластиве російській чергування і/й 4) "смерте", "косо" - кличний відмінок, який в російській на той час вже зник (наскільки можна про це судити з тогочасної граматики Ломоносова) 5) вжиток коротких і повних форм прикметників, - всяка, панскії, замашная, острую, страшна, - десь на півдороги між сучасними стандартними російським та українським вжитком, хоч тут в обох мовах границі літературної норми широкі і взаємопроникні 6) "грунтА", здається, може бути тільки російською формою, хоч зараз і утворює множину за іншою парадигмою (недоведене припущення: може, в орієнтованому на сільське господарство мовному середовищі Сковороди це слово було більш вживаним, ніж зараз, і тому знаходилось в іншій російській "категории освоенности", що й визначало падигму словозміни?) Шкода, що слобожанський діалект так і залишився в українській літературі явищем маргінальним, стигматизованим подібністю до російської мови. Дуже його люблю, хоч так ніколи й не навчився правильно ним розмовляти. Це українська мова мого дитинства:)

[@badikkkkk]

повчально і корисно знати таку інформацію, дякую)

[@anita-san]

Дуже чекала на це відео! Дякую за цікаву інформацію:)

[@artemanan4540]

Просто чудово! Справді цікаво, науково обґрунтовано та правильно викладено!

[@dimamorenec9179]

Дуже дуже цікаво

[@besconst]

Остап схожий на батюшку) але несе просвіту - така парафія мені подобається!

[@vasiliyfutsur2815]

Він подібний на Байрона але без гафрованого жабо

[@ingvar-taranis7535]

@@vasiliyfutsur2815 , невже кульгавий із тростиною?!:))

[@funnygov]

мені він схожий на хіпстера, батюшка навіть в голову ен приходив))

[@lidialidia61]

Мова не про Остапа,мова йде про цілу науку!!!

[@ingvar-taranis7535]

@@lidialidia61 , тобто ?

[@olhakoliada2902]

Дуже цікаво було дізнатися про походження своєї мови. Та треба буде передивитися щоб краще зрозуміти. Дякую за відео, процвітання вам та натхнення!

[@Mavka-m7f]

Слухаю ваші лекції кожен день, і повторюю! З одного перегляду ,важко усе запам'ятати;)😉 Стільки цікавого ,історичного матеріалу. Я в захваті! Дякую !,,😊 Будь ласка ,не зупиняйтеся!!!🇺🇦❤️

[@olexandrbondarenko2416]

Браво. Як філолог з великим стажем викладання ставлю вподобайку за доступність і простоту.

[@РостиславДзюба-ч9л]

За згадку Шевельова лайк, і за все інше

[@ОлександрЗачепило]

Дякую за Вашу працю! Дуже цікаво!

[@Fulyuku]

Ох! Те що давно нічого не вчила дається в знаки - місцями складно вслідкувати за думкою. Але дуже цікаво і пізнавально!!! дякую вам!!!

[@ЮрійПугач-щ5м]

Дякую за вашу працю! Дуже цікавий цікавий контент👍👍З мене лайк та підписка!!!

[@bohdana.ivakhnenko]

Коментар для підтримки чудового відео

[@АнтонМакаренко-ъ5р]

Хочу ще! Давайте ще інформації)

[@lvkvsk]

Дуже цікаво та пізнавально!

[@igorgordienko2321]

Дуже цікава програма. Дякую. Кілька років вивчав "старослов'янську" в університеті...було нудно,непрактично,та сухо. Вдачі Вам та сил. З Днем Прапора!

[@nastyahorash4349]

Так гарно розказано, що захтілося дати грошей.

[@pidpilnahumanitarka]

Ми завжди вдячні)

[@ВікторНичка]

@@pidpilnahumanitarka скажіть. Чи може бути правдою те, що слово ещё [йиштшйо] (польське єще) походить від українських слів є і ще? Чи це просто вигадка?

[@lifeisfakinawesome4386]

Офігенно цікавий випуск! Дякую!

[@Proidysweet]

А про двоїну би ролик не завадив. Тема цікава і мало хто знає про неї.

[@deepfuchsia7204]

руці ще не дійшли

[@Proidysweet]

@@deepfuchsia7204 :D

[@besconst]

підтримую, ні в школі ні в універі навіть і не згадували про це

[@Leleka2310]

Очі - якраз таки двоїна ;)

[@DoubleMusician]

@@besconst Двоїна позначає конкретну кількість предметів (відома кількість), а множина позначає лише абстрактну кількість (невідому). Тому саме у двоїні записується значна частина парних органів людини. Перевірити можна за орудним відмінком, на відмін від польською та російської наша мова зберігає двоїнне закінчення МА: плечі (зрозуміло, що їх два) - плечиМА, очі - очима, руці - ручма (у словниках є слово власноручма), вуші (вуха - це множина) - вушима, брові/брови - бровима, а також ВСІ числівники (бо вони вказують на кількість): двоМА, сімоМА, двадцятьМА, стоМА, трьохсотМА (нині все частіше використовують трьомастами), тисячМА (тисячами - більш абстрактна величина, типу дуже багато)... + кількоМА, обоМА, всіма (порівняти з російською - двуМЯ, несколькими, обоими, всеми; російська в орудному відм. зберегла лише в числах цю рису і все, більше ніде на відмін од нашої мови). Також у двоїні нині записуються двері (отвір для входу і виходу) - дверима, гроші (купівля-продаж) - грішма або грошима, граблі (об'єднання із 3-4 вил) - граблима (але нинішній правопис змушує писати граблями)... Жартома, ридма... і ще багатенько можна перелічувати... До речі, Скрипниківка враховувала двоїну. У 1933 році двоїна разом із літерою Ґ (і не тільки) потрапила під радянську заборону. (Бо ж концепція "братнього наріду" виходить зовсім не доречна...). Попри заборону самого явища "двоїни" вона дуже сильно зберігає свої позиції навіть нині. Страшно уявити яке вона мала широке використання до заборони... Також поряд із іменниками у двоїні цю форму набували й деякі інші частини мови - гАрнима очИма, цимА дверИма (в Полтаві всі говорять саме цимА, а не цИми), моЇма всімА грошИма... Приклад розрізнення двоїни і множини: Коли воротар власнОручма (влАснима рУчма) вхопив м'яч, стадіон його жваво підтримав руками. - у воротаря відомо, що 2 руці (тому ручма); на стадіоні невідома кількість людей, тому кількість рук "стадіону" абстрактна - руками.

[@svitlana5183]

Вдячна за вашу працю! Насолоджуюся вашими відео.

[@driiko_uwu]

Дуже цікаве відео!!

[@kezgoblair]

Щодо 10:04, тобто про ніби-то дуже сильну близькість слов'янських мов порівняно навіть з романськими і про те, що буцім-то можна зрозуміти більшість слов'янських мов вивчивши праслов'янські корені. Почнемо з питання про вивчення цих праслов'янських слів. А проблема та, що всі слова з праслов'янської мови часто позмінювали свої вимови і значення в багатьох різних слов'янських мовах. До того ж далеко незакінчений етимологічний словник слов'янських мов (тобто спільних праслов'янських коренів має аж поза 40 томів. Крім слів, що повністю походять від тих слів і мають часто інше літературне, а той інше діалектне значення в сучасних мовах) з'явилися "похідні слова (деривативи) зі ще більше зміненою вимовою і часто з іншим значенням (скажімо укр. "спостерігати" не має прямого повного предка у праслов'янській на відміну, здається од "стерегти" Тому воно стало чужою і "неподібною" лексикою для всіх слов'янських мов). Я вже не говорю про запозичення з різних неслов'янських мов, або про "місцеві корені" (такі як укр. літературне "жбурляти" чи діалектне "фівкати". Тому, часто вчити (активно чи пасивно) інші слов'янські мови зокрема і цей "праслов'янський мовний фонд" - на однакове вийде. Що ж до романських мов у порівнянні зі слов'янськими то вони в цілому по групі і в найкращому випадку трішки" або "відносно" дальші ніж слов'янські. Тому що: 1) Практичні дослідження нідерландських лінгвістів довели, що в цілому по групі (точніше по південно- і західнослов'янських підгрупах разом), рівень взаємозрозумілості між слов'янами мав мінімум "трішки" вищий за той що був у романській групі, і менш частіше траплявся ніж у германській групі. А от "середній" відсоток "зрозумілості" для тих учасників які не були взагалі ознайомлені з іншою мовою своєї групи був найнижчий серед всіх трьох груп (включно з германцями). Таке саме з тими хто був ознайомлений. 2)Радянсько-російський лінгвіст О.Трубачов вважав що праслов'янський розділився дещо скоріше ніж це офіційно вважається й увібрав у себе багато давньо-іранізмів. 3) У "теоретичних" підрахунках цих нідерландських науковців виявлено, що синтаксична відмінність найменша саме між романськими мовами (на основі 4 відносно недовгих текстів), а слов'яни - посередині між ними і германцями. 4) Лексичні асиметричні відмінності між романськими (окрім румунської, яка є абсолютним рекордсменом по всіх трьох групах) є менші ніж між слов'янськими. Португальська щодо іспанської і у германській групі - данська щодо шведської (вже у германській групі) мала найменший відсоток "неподібної лексики" (3-5% тоді як чеська і словацька - 8%-10%).Тут ще не було взято порівняння з офіційно "східнослов'янськими", де лексична різниця між російською і польською (чи чеською) може доганяти різницю між румунською й іншими романськими мовами. Я там переклав ці 4 англійські тексти на укр. офіційний стиль і виявив 32-39% асиметричної лексичної відмінності між українською і російською (наближається у найбільшому з імовірних відсотків до такої ж однієї з асиметричних різниць між нідерландською й англійською). Майже відсутня вся отака різниця у романських мовах і між південно-слов'янськими й західнослов'янськими мовами. Це було вирахувано з 778 слів і включно з повтореннями ( англ. tokens) цих слів (як подібних так і неподібних у тих текстах) Звісно, там бралися як "неподібна лексика" і близькі за коренем і значенням слова - "увеличение" і збільшення". Але згідно з західним методом вони повинні вважатися "неподібною" лексикою. Хоч вони можуть і полегшувати розуміння, всілякі твердження поо те що вони "екстра легко" перекладаються не є доведені. Звичайно, подібність між російською та українською може зрости, якщо брати інший "ассиметричний" підрахунок - "подібні" синоніми українські" стосовно російських слів, а не "неподібні" щодо кореню і значення українські слова. Ну, а якщо така відстань є між українською і російською, то чи не досягне російська і польська подібного до румунської і інших романських мов відсотку (57%) лексичної різниці. Адже, скажімо польська має більше "германізмів" або своїх специфічних медичних чи технічних термінів ніж українська, яка саме в польської запозичила більшу частину германізмів, богемізмів (особливо з Чехії) та італізмів. Це, якщо ще незгадувати доведено запозичені "власне полонізми" які мають різний корінь до російських слів (це є рідко) або різне значення (це є часто). 5) Щодо фонетичної відстані "подібної" лексики (обрахування відсотку змінених звуків на загальну кількість звуків найдовшого з двох слів) то у романських мовах окрім ситуації між італійською та іспанською чи (до деякої міри) між іспанською й португальською) симетрична (вже) різниця є більша у романській аніж у слов'янській. Підраховувати для мене є більш копіткою іважчою справою ніж лексичну відстань. Там і складний метод обраховування - PMI базована" , а не звичайна Нормалізована відстань Левенштейна (NLD). Але кілька слов'янські мови мають фонетичну різницю близьку до найвіддаленіших між собою романських мов. Окрім того ніхто не знає чи не досягла б подібного відсотку PMI-based NLD скажімо відстань між словенською й українською мовами, бо ця відстань не вивчалася. Адже, німецькими лінгвістами було виявлено іншим методом (word adaptation surprising- WAS напротивагу NLD) найбільшу серед державних слов'янських мов (окрім македонської) саме між українською і словенською. Можливо, PMI-based NLD буде теж "рекордно" великою.

[@ВолодимирКурченко-п9ц]

дякую! дуже цікаво і насправді познавально

[@ОльгаПетренко-й6у]

Шикарне відео! Величезне спасибі за інтелектуальну насолоду. А особливе спасибі за пояснення концепції Ю.Шевельова, бо деталей я не знала.

[@igorgold4618]

суперовий випуск

[@ЕкатеринаЛерова]

Дивує те, як цікаво вы подаєте такий складний для неспеціалістів матеріал. Наврядчи все це запам'ятаю, але слухати - одне задоволення!!!

[@carolinebodnia5509]

Дякую. Чекаю на продовження. Ще ціково було і про інші слов'янські мови трішки почути. І докладніше про українські діалекти.

[@РоманЮречко-н8ш]

Фист. Маєш туво лайка!

[@MelnykSerg]

Дякую! Надзвичайно вдалий баланс змістовності і доступності матеріалу!

[@vtomchak]

Як добре слухати розумний, послідовний виклад матеріалу.

[@lanak2383]

Дуже дякую. Є над чим замислитись і що почитати... Мізкорозвиваюче...

[@mykhailovlob]

Дякую! Відео супер!

[@bohdanmazepa3895]

Круто, фундаментально! Дякую

[@whereami2884]

Вельми дякую, дуже цікаво.

[@vitaliibruelov9490]

Класне відео. Давно саме чогось такого хотілося послухати. Ще цікаво було б почути про давні іншомовні запозичення, наприклад, з кельтських або іранських мов. Колись читав, що слова "сало" та "брага" - кельтського походження, а "співати" та "півень" - іранського (передалися, можливо, від скіфів)...

[@ПавлоМизюк]

Мене завжди цікавило так зване «пасивне розуміння» мов, насамперед слов'янських. Я не філолог, але інтуїтивно відчувається система зміни букв, слів, вимови у різних народів, вловлюючи корінь слова. Тому мене здивувало, коли вперше почув білоруську, і цілком її розумів, подібна ситуація з польською. Чеська куди складніша, та коли почав так-сяк звикати і розуміти її, то з приємністю відкрив, що і словацька не далеко втекла. Тепер спокійно слухаю аудіокниги цими мовами. Південнослов'янські мови зрозуміти найважче без підготовки, наприклад, болгарську (для мене найдивніше в ній - це відсутність звичних відмінків), але і в них написане можна достатньо розібрати! Яка ваша думка про це? Чи це з розряду «домашньої етимології» і нема про що балакати?)

[@ГалинаКонцимал-у5ж]

Чудово! Згадую свою філологічну освіту)))

[@АндрійКозак-д6м]

Дякую. Здоров'я та процвітання Вам!

[@snork2000000]

А чого так коментів та лайків мало? Треба такі відео піднімати в тренди

[@vitaliibruelov9490]

Перевірте тижнів через два-три :)

[@snork2000000]

@@vitaliibruelov9490 гуманітарії важкі на підйомі?

[@vitaliibruelov9490]

@@snork2000000 Думаю, більшість глядачів каналу - якраз не гуманітарії, а просто любителі цікавого українськомовного контенту. Ну і 5К переглядів за півдоби при 20К підписників - не так і погано. Багато людей люблять дивитися подібне тоді, коли ніхто і ніщо не відволікає, і не для всіх такий час випадає у перші півдоби після виходу відео.

[@hannakurdiukova7462]

@@vitaliibruelov9490 дійсно так, стосовно необхідності дивитися в спокої. Точно не той випадок, коли можна передивитись відео в напханому автобусі по дорозі на роботу)

[@ianbo1501]

Ну, це ж не кліп потапа!

[@Oleksa-Derevianchenko]

Дякую! Дуже цікаво! Чекаю на новий випуск! Окрема подяка за посилання на матеріали.

[@HvrlshnV]

Варто зазначити, що вчора нарешті долучився до команди патронів Гуманітарки. От так)

[@norcheden3473]

Неймовірно цікаво дивитись! Приємно коли стикаєшся з такою відданістю і захопленням своєю справою)) Бажаю успіхів!

[@ГаннаПашинська]

З великим задоволенням прослухала. Дякую

[@irynarubanova964]

Класна робота і за змістом і за подачею! Дякую!

[@edoretan]

Не ходю а ходю!

[@l.u.7834]

так куди наголос?

[@Meilin584]

Дуже чекаю на кожний випуск! Дякую за вашу працю і окремо - за посилання на джерела

[@KingdomOfGalicia]

Нарееешті нове відео!

[@СтепанНестеров-р2р]

Дякую за ґрунтовне відео! Давно ще цікавився історією слов'янських мов, та науково-популярних матеріалів про це в російськомовному сегменті Інтернету потраплялося мало. Буду радий побачити на вашому каналі подальші матеріали зі слов'янського мовознавства та бажаю вам скорішого розвитку!

[@K.Rationalist]

2:38 волаю на всю хату)

[@yasiayasia3386]

Дуже цікаво! Хоч вивчала це все колись, але багато забулося! Ви робите дуже корисну освітню справу! Дякую!

[@violasaypai1]

Дякую за відео! Багато дуже цікавої інформації. Було б добре, якщо б Ви все ж таки зробили відео з аналізом відмінностей української та білоруської мови.

[@nephaisurlo]

Чудовий випуск! завжди цікавився етимологією слів і їхні ми змінами, але на любительському рівні. Але оці всі міграції приголосних, "пом'якшення" завжди захоплювали. Дякую за кльовий контент. продовжуй в тому ж дусі!)

[@viktorsuvorov2600]

12:00 хто хотів би побачити такі відео після історії нашої мови , ставте лайки може автор над нами жаліються та випустить відео про те які слов'янські мови за чим схожі одна на одну . Цікаво було б дізнатися .

[@Krokodajl1]

будемо чекати...швиденько тільки!😉

[@ОленаІгнатенко-д1п]

Мені за ,,балакали‘ знизили оцінку за твір у радянські часи

[@ЛюбовГалімова]

Олена Ігнатенко , мені теж. А бабуся завжди так казала.

[@ЮрійГагарін-ч5т]

А я теж радянську владу не люблю))))

[@DoubleMusician]

недоумкуваті перевіряли...

[@ukiz]

@@ЮрійГагарін-ч5т не дивно, я б теж не любив аби мене в космос відправили

[@Lille_Hammer]

@@ukiz 😄😄😄😄

[@holiusdarka8783]

Круто! Дуже зрозуміло та інформативно

[@mariadubovkina2877]

Цікаво, просто і зрозуміло ❤

[@AndreyUdovenko]

дякую за випуск

[@СвятославМарченко-м5р]

Бліна, і гарну книгу порадив. Дякую за Шевельова

[@робінбед]

Дякую за вашу працю.

[@tetianan7919]

Дякую, дуже цікаво. Хоч я і не гуманітарій)

[@JarKosovic]

І справді цікаво...хотілось би ще послухати про подібність Української і Лужицько-Сорбської мов...Професор Тищенко про це розповідав але хотілось би стисло про це послухати.

[@vladyslavhats4965]

нарешті довгоочікуване! жадане! смачне! дякую за вашу працю !

[@vitaliibruelov9490]

Хотілося б більше прикладів, особливо при порівнянні слів в різних мовах.

[@jimboprosto4149]

Ви просто чудові!) Дякуємо за вашу працю!

[@EudgenS]

Дякую, вантаж прийняв)

[@svitlanakvartalna3181]

Зачепилася за відео про суржик і вже не зупиняючись слухаю чи не десятий ролик. Ви робите надзвичайно важливу справу. Певна, слухають вас дуже різні люди. Я от архітекторка і філологія для мене - просто цікава тема. Дякую за вашу працю, дякую за те, що доносите інформацію у зрозумілій формі. Якщо буде ваша ласка, додавайте ще більше прикладів у вашу розповідь, бо не кожне твердження ви супроводжуєте прикладом. А приклади - найяскравіша ілюстрація.

[@marchenko86]

питання. українська конструкція типу "я маю" дуже схожа з ангійським "і have", що те, що те може означати як "у мене щось є", так і "я повинен щось робити". чи це випадково? та чи має англійське слово "may" - "можу" якісь етимологічні корені, спільні з "маю" або "можу"?

[@pidpilnahumanitarka]

Так, разом походять від піє *magh.

[@marchenko86]

@@pidpilnahumanitarka а що таке піє?

[@denysvoitovych2317]

@@marchenko86 Праіндоєвропейська

[@ПіндусВіктор]

Ну у французькій мові дієслова у passe compose вживаються або з etre (бути) або з avoir (мати).

[@marchenko86]

@@denysvoitovych2317 дякую

[@ЛюдмилаЛюдмила-п9п]

Цікаво. Дякую. Вподобайка каналу.

[@ЛютчаСлавосил]

Круто! Ще ознак і більш розгорнуто. 🙂

[@МирославБойчук-б7б]

Дякую за цінну для мене інформацію та за ваш важкий труд

[@chereztynnestrybaylopavlo7744]

Моя бабця казали "ходю", "косю", "носю" (Чорнобильський район)

[@_commeHtator]

Я з південного поділля і в нас так само говорять

[@Павло-е9й]

в нас так само, захід Рівненщини

[@legkiy5]

+1, Північ Одеської області, на кордоні з ПМР

[@liuda_vyschyvalna]

Харківщина, так і зараз кажуть

[@stakanchaya3832]

В деяких селах Запоріжжя я теж чула такі слова

[@donkarleone7812]

вдячні прекрасна робота доброго здоровячка

[@ОлександраГейко-б9р]

ДИВИНА !!! АНГЕЛ ХОРОНИТЕЛЬ ПОКРИВАВ СВОЇМИ КРИЛАМИ ЦЕ ВІДЕО КОМЕНТАМИ МУДРИМИ , РОЗСУДЛИВИМИ , ПІЗНАВАЛЬНИМИ З ЛОГІКОЮ КУЛЬТУРИ....БЕЗ МАТЮКІВ ВІД ЯКИХ ТРІЩИТЬ ЕФІР . ДЯКУЮ ВАМ , ЛЮДИ !!!

[@yulia4138]

Це дуже крутий контент, дякую!

[@fight4ukraine777]

попав на 10 років в минуле, коли вивчали Old English на філфаку! круто !

[@_masssk_]

дякую, дуже цікаво

[@НесторовыйГлуздъ]

Вельми вдячний за чудове відео. А aзъ неслъ есмь - це не ніс їм (емъ), робив їм і ін., як колись казали та й кажуть так ще на Західній Україні?

[@pidpilnahumanitarka]

Саме так.

[@СеменСеменович-ж4з]

Ви ще скажіть на лівобережній Україні.

[@НесторовыйГлуздъ]

@@СеменСеменович-ж4з кажу: ще на Лівобережній Україні 😀

[@НесторовыйГлуздъ]

@@pidpilnahumanitarka знаєте, не можу ще не зауважити, як Ви сказали про праслов'янську мову - річ нереальна, але практична - змушує задуматись, що щось нереальне, але буває практичне. В житті так є.

[@l.u.7834]

@@НесторовыйГлуздъ Україна у нас одна!

[@Ivan_StandWithUkraine]

Як завжди цікаво і пізнавально. Дякую!

[@_commeHtator]

А як тобі ідея розказати про слова північ та південь. Чому їх використовують для позначення сторін горизонту і часу. Плюс як я знаю така ситуація є і в інших слов'янських мовах

[@igorlevitski4274]

Мені це здається цілком природним. Адже і сторони світу і час визначають за сонцем. Сонце сягає найвищої точки над горизонтом у полудень (коли минула половина дня) і, відповідно, знаходитися на півдні. Ну а північ - відповідно протилежний напрямок. Хоч сонця в цей час і не видно, але неважко здогадатися, що воно знаходиться саме там. Значно цікавіше походження російських слов "юг" та "север", але це тема для іншого каналу.

[@НесторовыйГлуздъ]

@@igorlevitski4274 север від се верх😀

[@igorlevitski4274]

@@НесторовыйГлуздъ А юг, видимо, от слова "йух", яке хтось колись прочитав навиворіт. Привіт Фоменку. :)

[@НесторовыйГлуздъ]

@@igorlevitski4274 😂😀😁. До речі, згадав слово "юзом". Треба в автора спитати чи в цього слова спільне походження з "юг".

[@strunindmytro]

@@igorlevitski4274 Це не тільки російські, в чеській мові це «їг» і «север» (також «запад» але «віход»).

[@wincentjanczy8882]

Дзякуй за лекцыю. Наконт 16:05 - у беларускай таксама захавалася "дж", нават як асобная літара. Да прыкладу, "дождж", "хаджу", "джала", "ураджай" ігд.

[@helghett4851]

Дякую за відео! Чому не згадали про одну з головних відмінностей української - ікавізм? Чи вже було а я пропустив?

[@pidpilnahumanitarka]

Ще не було, але неодмінно згадаємо.

[@pidpilnahumanitarka]

Ікавізм значно пізніший, тому тут був би дещо недоречний.

[@vkotyl2017]

@@pidpilnahumanitarka , ікавізм також є властивий хорватській мові 2:40 m.kzbin.info/www/bejne/fWPKgaqfo8t8pNE

[@Wyraxx]

@@vkotyl2017 якщо подивитись на прапор Далмації, то на тих землях взагалі до біса підозріло схожого 🤓

[@prowest7501]

@@vkotyl2017 особливо якщо Карпати і хорвати є словами одного кореня , то взагалі безліч запитань...

[@olesmysiura3788]

Дуже круто! З нетерпінням чекаю наступного відео!

[@МаркДжонсон-ч9ы]

18:25 на Тлумаччині чув як місцеві кажуть "алє" замість "але"

[@berezovsoleks8612]

Дякую за контент