Планування вагітності. Як зрозуміти що ви готові до дітей?

Багато моїх підписників питали мене - коли ми з чоловіком плануємо дітей? Звісно, це дуже особисте питання і зазвичай люди уникають відповіді на таке питання. Але тема важлива, цікава і я вирішила поділитися з вами своїми поглядами, думками і навіть дослідженням на тему материнства. Тож якщо для вас актуальне питання чи заводити дітей, прошу до перегляду мого відео.
Новорічні знижки на Wispence - bit.ly/47azxFt - до 07.01.2024
Мій проект для здобуття красивого і здорового тіла: wispence.com/
Мій Інстаграм: / elinafedorova
Мене звуть Еліна Федорова, я - засновниця проекту Wispence, модель та блогер із Лос-Анджелеса. У своїх відео я ділюся секретами краси та здоров'я, психології, відносин, стилю, моди і розповідаю про власний досвід життя в США, ведення модельної кар'єри та багато інших цікавих речей. Також я регулярно випускаю свої влоги, в яких можна побачити моє життя "зсередини".
Підписуйся, якщо тобі близькі або цікаві ці теми! Впевнена, тобі сподобається!
MB017YKX9NQBWNX

[@Iryna_Romaniuk]

Дуже круто, що ви озвучили цю тему. Мені 29, бажання мати дітей не було і немає. На жаль, більшість людей не сприймає що деякі люди можуть не любити дітей і це нормально. Це сумно. Ще помітила, що ті хто не хочуть мати дітей, інших ні в чому не переконують, а ті що хочуть навпаки навʼязливо радять всім заводити…як сектанти)))

[@user-jo1ue4nv9e]

Я маю дитину, і тепер дівчатам, які ще не мають діток, розповідаю, що треба мати свою думку і орієнтуватися тільки на свої потреби, і не зважати на тиск суспільства. Бо дитина це не іграшка і дуже важко фізично та морально її виховувати. Тому до цього вибору треба ставитися дуже зважено, дійсно зрозуміти, чого хочеш саме ти

[@Iryna_Romaniuk]

@@user-jo1ue4nv9e ви дуже тактовна і свідома людина

[@natalyta]

@@user-jo1ue4nv9e складно зрозуміти чи хочеш ти те, чого в тебе ніколи не було. в тому і вагання. мені от 35 і ще досі якогось мега бажання не виникло, я розумію яка це відповідальність. з іншого боку чи готова я прожити життя без дітей взагалі?

[@SvetaRaSveta]

@@natalyta В мене така сама сетуація, мені 35 років і досі бажання немає, так щей суспільство постійно даве як це так ти не хочеш дітей?.

[@natalyta]

@@SvetaRaSveta суспільство це ост. про що я думаю. та і глобально хто це суспільство, чи є конкретні імена які на мене давлять - ні. А от правильний вибір для себе і чоловіка хочеться прийняти.

[@innashevchuk4725]

Ти така молодець що розмовляєш українською тепер в своєму блозі🥹Не знаю скільки ти можливо отримуєш хейту за це, але тобі величезний респект за це. Наскільки приємніше тепер слухати твої відео🥰

[@ViktoriiaS29]

Мені 32, в мене двоє дітей і скажу чесно великого бажання мати дітей в мене не було. Але після трагічного випадку в житті, зрозуміла що мають бувати і якісь приємні моменти. Тому наважилась на першу вагітність у 26. І от лише після 2,5 років вдалось завагітніти. І саме цей період, коли ти розумієш що не лише ти вирішуєш коли ця дитина має прийти і дав мені зрозуміти, що я хочу подарувати світу нове життя. І скажу, що це неймовірно круто, коли ти продовжуєшся в дітях, передаєш комусь своє бачення світу. Материнство розкрило мене як жінку, трансформувало відносини в парі і це крутий досвід. Якщо враховувати той факт, що дітей я не дуже хотіла🤷🏼‍♀️ Можливо період бажання мати дітей так і не настане. А от час, коли буде пізно щось змінити- обов’язково прийде. Тому завжди потрібно про це памʼятати.

[@klion8899]

Ваша українська - це окреме задоволення для мене! Ви така умнічка! Пишаюсь Вами! 👍✨️

[@lerochkazharkova5000]

Аліно, ви вражаєте своєю відповідпльністю та свідомістю. Якби всі батьки були такими по відношенню до своїх дітей, то світ був би набагато кращим, а люди щасливішими. Під час пологів, мені допомагала думка, що це я допомагаю зараз своїй дитині, а не страждаю. Так, пологи це енегрозатратрий та важкий процес, але дитині врази складніше в цей момент. Тому, коли ти не впадаєш в жертву, а дієш з позиції дорослого, то і пологи і материнство не здається пеклом. Коли ти дієш з позиції любові, розуміння та підтримки дитини, то все стає на свої місця. Стосовно «Ти собі не належиш». Перший час так і буде, особливо, якщо плануєте годувати грудьми. Але по-перше, це не назавжди. З часом дистанція між дитиною та мамою буде збільшуватись і все поступово ставатиме на свої місця. По-друге, коли ти розумієш чому так відбувається з точки зору потреб дитини, то все виявляється не так жахливо. В перший період важливо, щоб ви турбувались про дитину, а оточуючі про вас. Не навпаки. Якщо ви поговорите з рідними, домовитесь про все заздалегідь , то буде все не так критично, як ви думаєте. Якщо ви маєте можливість найняти прибиральницю, кухаря, садівника, тощо, то зробіть це. Наявність людей, які відповідають за побут значно полегшують материнство. Розуміння потреб дитини на кожному з етапів її розвитку, оточуючі, які підтримують ваші погляди на виховання дитини, достаток фінансів, великий простір (важливо зробити його безпечним для дитини), рівноцінна залученість обох батьків у виховання, час для себе (не одразу але поступово його треба буде повертати) - роблять материнство цікавою пригодою, а не пеклом. З появою дитини життя стає інакшим, але не поганим (в моєму випадку, не берусь казати за всіх.) Материнство та батьківство - найпотужніший тренінг особистісного зросту. Воно відкриває наші темні сторони, які в процесі виховання дітей ми пропрацьовуємо. Але і підсвічує усі наші світлі сторони, які ми вирощуємо завдяки дітям. А ще діти це прекрасно, навіть попри те, що це нелегко. Зараз моїй доці 1,8. Я дякую кожен день за неї. Кожен її маленький успіх (навчилась вдягати сама шкарпетки, сказала нове слово, намалювала каляку-маляку…) у мене викликає непідробне захоплення та щастя. Не уявляю, як я жила без неї раніше. Найскладніше в материнстві тримати себе в ресурсі. Коли втомилась - сказати про це і піти відпочити. Коли ти в ресурсі, то ти прекрасно вивозиш все! Коли ресурсу немає, то буває дуже складно. Я нівкойому разі не агітую вас заводити дітей. Це особисто ваша справа. Просто поділилась своїм досвідом. В мене немає прибиральниці, кухарки та садівника, в моїй країні війна, з грошима часто складно, але я щаслива, що в мене є дитина. Просто я усвідомлюю її потреби, ставлюсь до неї з повагою, знаю причини її «поганої» поведінки та не виховую її, а допомагаю освоїтися у цьому світі. Навчитись усьому необхідному. І якщо мені складно, то розуміння того, що це не вона погана, а просто я втомилась усе ставить на свої місця. Відпочиваю і знову іду дарувати любов своїй доці, а взамін отримую іще більше любові. Якось так)

[@alena1713]

Діти це настільки важко, що я в шоці, чому майже всі транслюють легкість, щастя, коли народжується дитина. Це найскладніше в житті, що тільки може бути! Ти не спиш вночі, годуєш кожні 2 години. Також ти не можеш лягти спати , коли ти хочеш, поки не вкладеш дитину і ще багато чого. Як десь я почула:" Дитина ще це той абьюзер малий"))

[@margo_sha8]

Погоджуюсь! Народила 1.5 місяці тому, важко, іноді просинаюсь тричі вночі на годування, вдень варений стан потім )) але зараз малеча починає повторювати звуки і посміхатись, і це так класно 🥰 компенсує все! І ще дуже важливо, щоб партнер підтримував і допомагав наскільки можливо.

[@m_lolya]

@@margo_sha8золота дитина у Вас ❤ моєму рік і за цей рік менше пʼяти разів я ні одну ніч не прокидалась 😅

[@lolijolie76]

Якщо є можливість то можна найтяти помічницю. 'такі діти що жах, а інколи реально радість. І от хочаб взяти своїх батьків, адже з нами їм краще, принаймі в більшості випадків ... Або якщо взяти Еліну запрмклад, чудова дочка та гарна в своїх батьків і я думаю вони нею пишаються, а якби її в них не було то їхне життя було б зовсім інакшим, а так Еліна тепер їхня підтримка.. Якось так. Але я сама боюсь мати дитину і так само як і Еліна мислю..

[@margo_sha8]

@@m_lolya дуже співчуваю, напевно, дуже важко в таком режимі так довго знаходитись. А ви погодувати просинаєтесь чи дитина гуляє потім? Рекомендую пройти курс від українських педіатрів, дуже допомагає налагодити режим

[@m_lolya]

@@margo_sha8 здебільшого погодувати. Раз /два на тиждень він може гуляти годинку посеред ночі і знову заснути. Але останній тиждень вже спить не багато краще 🤗 це мало колись статись))

[@shinebright5214]

На жаль, багато жінок, маючи дітей не роблять все це, що було сказано у відео, багато з них не розуміють, що з дітьми треба багато спілкуватися, пояснювати, гратися, а не просто покормити, помити, перевдягнути і всучити телефон, щоб дивилися мультики і не заважали. А потім ці діти виростають і не можуть побудувати стосунки нормальні або самореалізуватися і ходять по психологам, в кращому випадку, щоб пропрацювати свої психологічні травми, завдані батьками. А жінки народжують бо так треба, а не тому,що люблять дітей, більшість взагалі далекі від психології і неправильно виховують, кричать, б'ють, принижують постійно😢

[@user-jh2sf6zr2m]

Поки не народите ваші страхи не розвіяться. Я не планувала вагітність але так сталося і я вже була заміжня тому ми вирішили народжувати. І до самих пологів я не відчувала того материнського інстикту, дітей в своєму віці не планувала, в мене ніколи не було великого бажання, а чужих дітей я взагалі боялася😂 Але все змінилося коли народила. Можу точно запевнити що я ніколи нікого так не любила я к свого сина. Ви дуже перебільшуєте щодо своїх страхів, так буває важко, так ви не можете бути завжди в ресурсі і інколи хочеться плакати або кричати, але все це ніщо коли ви спостерігаєте першу посмішку свого малюка, його перші крокі і всі ті труднощі вони просто переходять на задній план. Це надзвичайно бачити як швидко росте і розвивається ваша рідна кровинка яка буде на вас схожа. А щодо того що «я можу не знати, як його виховувати, що йому потрібно» можу сказати що ви будете проводити разом багато часу с першого його дня, і с часом навчитися розуміти один одного просто інстинктивно, головне довіряти собі, і менше паритися за всі ті страхи, воно себе окупає. Я думаю жінок які не відчувають любові до своїх дітей дуже мало і в них просто є якась серйозна психологічна травма.

[@_marfa_317]

З тваринами так само як і з дітьми - це велика відповідальність.

[@Polina_Nau]

Еліно, дякую за чудове відео, дуже близькі Ваші думки. У мене теж радше цікавість в цьому питанні, іноді вона може збільшуватися (наприклад, разом із якимось ситуативним приливом ніжності до партнера, а також незалежно від нього). Теж маю страхи, наприклад, боюся, що якщо з'явиться дитина, треба буде зізнатися собі, що деякі бажання та мрії я вже не зможу втілити в життя (розумію, що багато чого можливо і з дитиною, та все ж цей страх є); також боюся втратити контроль над своїм життям. Не хочу, щоб визначальним у рішенні щодо народження дитини стало те, що краще народити до певного віку (мені 34), хоча розумію, що це все індивідуально й залежить від генетики / стану здоров'я і т.д.

[@margaritastrode4752]

Элина, я из Латвии. Всё что Вы говорите - поняла. Первое, что подумала, когда встретила будущего мужа, хочу с ним детей и он подумал то же самое. Через 3 месяца после знакомства решились на сына, через 2 года родилась дочь. 15 лет в браке. Каждому своё и в своё время! Всем счастья и любви ❤!

[@user-ct4uj3cz4u]

Дякую вам, за вашу відвертість😘 ви чудова жінка! Дуже надихаєте!

[@user-vg5wx8be5t]

Дякую за контент♥️

[@user-zi3ui9zm9b]

Еліна красуня, розумниця, добра людина , мій мотиватор! Бажаю Вам здійснення мрій та щасливої долі! ❤

[@nadinadi8368]

Смотрю на 9м месяце))) 😂 Завести ребёнка появилось желание по любви ,хочу частичку нашей любви. Мне 30 лет и считаю что нет определённого возраста ...всему свое время .Я ощутила ,что мы хотим . Уважаю тех кто не готов .

[@tetianalesiv880]

Вдячна за те, що піднімаєте таку тему і відверто висловлюєте свої думки і страхи. Вони мені дуже відгукуються ❤

[@galinitrakou6697]

Дякую Еліна,за ефір і за українську мову!Саме так, діти це велика відповідальність але і безмежна радість. Це треба прожити щоб відчути і зрозуміти.Це про найвище почуття, це про любов.

[@abramova_pic]

Elina, как красиво вы разговариваете! И как я рада, что полностью понимаю, что вы говорите (я белоруска). А ещё, удивительный факт, за пару дней до выхода этого видео, мне приснились вы и ваш муж и то как вы обсуждали детей!)

[@kseniafenchuk]

Дякую вам за це відео❤

[@olena-popovich]

Чарівного "дзинь" не має! Не має такого, що одного ранку ти просинаєшся і раптом розумієш - все, час настав! Навіть будучи вагітною ти не будеш до кінця розуміти чи ти готова чи ні. Для того і придумано природою, що жінка виношує дитину 9 місяць - цей час даний для прийняття. Ми з чоловіком не були впевнені на 100%, що хочемо дитину просто негайно 😄 але уже почали з'являтися розмови на цю тему, з'явилася цікавість. (Мені майже 30р.) Вирішили спробувати хоч я так і думала, що з першого місяця не вийде... не вийшло і другий, і третій ( і я , і чоловік здорові жодних зауважень щодо нашого здоров'я зі сторони лікарів немає , кажуть пробуйте до року це в межах норми) Четвертий місяць, п'ятий, шостий .... За цей час ми вже повністю прийшли до усвідомлення того що ми дійсно хочемо дитину. Бог/Всесвіт дає нам час на підготовку ми не можемо контролювати все в нашому житті деколи просто потрібно довіритися Богові. Зараз я на 7 місяці вагітності 🤰 і тільки після того, як почала чітко чути рухи дитини прийшло повне усвідомлення, що скоро на світ з'явиться маленька людинка. Цікаво яке у неї буде волосся, на кого буде схожа, який у неї буде характер... Ніхто на перед не може спрогнозувати чи дитина буде спокійна чи вередлива . З досвіду подруг бачу , що бувають моменти коли зносить дах і тоді просиш маму, чоловіка чи няню щоб побули з дитиною, а сама їдеш кудись береш каву проводиш час наодинці з собою щоб зібратись з силами і в якийсь момент ловиш себе на думці що починаєш скучати за цією маленькою людиною яка чекає вдома))) Довіртеся Богові він все спланує краще за Вас і в правильний час, і дасть сили і енергію, і людей які підтримають. Тим більше на платформі WISPENCE не вистачає вправ для вагітних, а також вправ для відновлення фігури після вагітності 😉 от Вам і ідея як паралельно з вагітністю/дитиною продовжувати розвивати бізнес. Дякую за відео , наче з подругою побалакала))

[@nataliyaruda6106]

Дякую Еліно за таке відверте відео і зокрема за чудову українську мову! Хочеться трохи розвіяти твої страхи і сумніви з приводу появи дитини. Тому розкажу свою історію. Знайти кохану людину і завагітніти мені вдалося в 38 років. Народила донечку у 39. І у мене як і у багатьох мам була криза після народження. Це відчуття, що ти собі більше не належиш, буває мабуть у всіх. Бо з'являється сотворіння яке хоче твоєї уваги цілодобово. Але недарма говорять, що Бог не дає випробувань, які ти не зможеш витримати. Всі негаразди першого року життя дитини замінюються на невимовну любов і ніжність, яка приходить з часом (так було у мене) з першими посмішками донечки, з її дитячим запахом, а пізніше і з першими кроками. І цей чудовий досвід не порівняти ні з яким іншим. Ти ростиш нову людину, а вона в свою чергу ростить в тобі нові якості. Також спочатку вирішила зупинитись на одній дитині, але тепер шкодую, бо в 45 вже важко завагітніти. І найголовніше з часом уже немає таких фізичних сил і ентузіазму як в молодому віці. Я бажаю щоб у тебе якнайшвидше з'явилося бажання мати дітей, бо ви дуже гарна пара, видно, що ви любите і цінуєте один одного, а всі страхи і сумніви розвіються. Як то кажуть, дорогу долає той хто йде. ❤❤❤

[@user-wv9ks5sr6x]

Дякую , що підняли цю тему! Це дуже важливо зрозуміти багатьом людям. В мене є подруга ,якій вже майже 40 і вона вже дуже давно намагається завагітніти. Це важко, це купа грошей, це дуже виснажливо , це реальний стрес . Вона вже двічі втратила дитину , не змогла виносити. І зараз вона досі намагається завагітніти. Їй пощастило що через ці всі 7 кіл аду проходить вона з чоловіком, який підтримує її . Тобто вони обидва хочуть дитину. Але , як же , бісять люди які її постійно говорять «а годинник же тікає, коли діти?» Це дуже страшно , я вважаю, що питання про вагітність та дітей треба віднести до питань , яке не можна задавати та обговорювати публічно ( як про гроші, релігію та політику) 😂

[@iherboriflame]

Еліна,ще раз дякую за Wicpence,за те,що цей додаток дарує здоров'я та красу, відволікає від тривог,а з приводу дітей,як зрозуміти ,що ви готові,можливо вам порадитись з Світланою Бугелою,в ней великий досвід в цьому❤

[@inneska7282]

Я понимаю, что мой коммент осудят, но мое субъективное мнение, что только к 40 годам может прийти здоровое желание родить от избытка любви и ресурсов. Для того, что бы делиться с новым человечком и дарить ему этот мир. Все что по молодости, то это от розовой глупости, неумения предохраняться, давления родителей, конкуренции среди подружек, материальной выгоды и т.д и т.п. Такое обычно происходит в неразвитых странах и глубинках у недалеких людей, которые не хотят для начала себя воспитать и стать на ноги.

[@kristina_krasovskaya]

Я с Вами полностью согласна. Даже не многие люди задают себе вопрос «а действительно ли хочу?!» Чаще это все же влияние социума, а люди попадая в эту ловушку, не подозревая этого думают, что сами так решили и спешат убедить других в этом.

[@A_girl_from_Prague]

Если к 40 годам останется столько же сил, здоровья и энергии как у 20-ти летней девушки, то можно рискнуть и родить. Но не забываем, что риск развития хромосомных заболеваний у детей, которых родили после 30, порядком выше ,чем у рожденных от более молодых родителей

[@irynadiachenko7805]

100%. Поддерживаю. И это действительно так. Поняла на себе. Я родила сына почти в 30 лет. Я была счастлива. Но только сейчас, в 38 лет поняла, что тогда это было не мое желание. Сына обожаю. Все чудесно. Но я недодала ему той материнской любви в детстве. Понимаю только сейчас. И настоящее желание, которое только растет с каждым днем, через край, появилось только сейчас. Но, к сожалению, сейчас это теперь сложно. Финансово в 10 раз проще чем тогда. Сил море (даже кажется больше чем в 25). А по здоровью у меня гормональные проблемы, плюс муж не хочет. Он для себя хочет пожить. И уже год эта тема меня мучает… Это самое большие желание сейчас. Верю что все еще получится.

[@user-ob6ct8jz3e]

Дякую вам за відео,дуже дякую за українську мову❤я з ще більшим задоволенням тепер їх дивлюсь

[@sofia.fialka]

Еліно, мої погляди на материнство дуже схожі на ваші) було приємно послухати ваші роздуми і побачити в них себе.) дякую вам♡♡♡

[@katerinanevermind4836]

Клас, Еліна, дякую за українську 🙏🏼🫶🏼 давно не заходила в ютуб, не дивилася Ваші відео, а тут так приємно здивували 😍🥹 Будучи вже стільки років в Америці досі памʼятаєте українську і так гарно нею володієте ✨👏🏼👏🏼👏🏼

[@manyasher]

Дякую, що поділились своїми думками. Було цікаво на себе приміряти ваші страхи і подивитись, чи вони якось вплинуть на моє особисте бажання стати мамою. Ще хочу додати про сторонніх людей, які питають про «коли діти будуть». В мене є знайомий, який робить ще гірше - коли поруч біля мене чи мого чоловіка зʼявляється чиясь дитина, він зауважує, що нам «дуже личить». Мені боляче уявляти, як би боляче було чути це людям, які хочуть, але не можуть мати дітей. Тому питання дітей хоч і підіймають та обговорюються, але цього поки все ще недостатньо. Дякую ще раз, що проговорюєте це все.

[@marinamaximchuk4859]

Еліна, привіт!! Дякую що розмовляєш українською!!! Тема дуже цікава

[@user-dj7ko4rp9b]

Елена, дякую за українську. ❤❤❤❤❤

[@user-wi7ru3vf1u]

Дуже цікаве відео, дякую) Коментар для підтримки каналу 😊

[@user-tania88]

Мені 36 і я маю двох чудових діток. Не скажу, що це було жагуче бажання, але воно було. Я зараз вже не наважилася б на 3 дитину. Та мене всі питають про це і не завжди приємні такі питання. На все свій час. У жінки є час для народження дітей, важливо не припустити його. Ви чудова людина і матір'ю будете чудовою, вірте в себе. Завжди страшно перед чимось новим та відповідальним.

[@user-bb7qh2kx1x]

Я стала дружиною у 18 років. Завжди мріяла стати мамою, ледь дочекалась закінчення університету (бо так ми з чоловіком вирішили, що буде трішки легше після навчання). Потім народила синочка у 22 роки, далі через два роки ми удочерили в Україні донечку, і ще через рік народила донечку. Зараз через війну ми переїхали до Лос Анджелесу з нашими трьома дітками. Хоч важкувато з ними, але ми не віддавали діток в садочки, планували домашнє навчання, це така моя ідеальна картина світу, коли дітки поруч з мамою, татом, навчаються від них..загалом, я найбільше в житті хотіла стати саме мамою, в цьому я прекрасно розкриваюсь і розвиваюсь🤍 але приймаю те, що ми всі ми різні, це чудово що у кожного є вибір і нехай кожен у ньому буде вільний і щасливий🙌🏻

[@klion8899]

Як же я тебе люблю і поважаю❤ Чудова і мудра пара😊

[@user-zq4gn4yn9e]

Дивлюсь ваш канал, ще з 11 років, дуже рада що потрапила саме на ваш канал. Ви людина з дуже осмисленним мисленням, здоровим підходом до життя, тощо. Скоро мені виповнюється 15.

[@user-yd7yt5vj5i]

Дуже цікаве відео! Повністю поділяю ваші думки. Мені 27, у парі вже 11 років, дітей поки не хочемо але не відкидаємо можливість у майбутньому. На щастя батьки уже стомились випитувати коли онуки, тому живемо спокійно😀

[@evaspivak8694]

Доброе утро, Элина, все о чем ты говоришь в видео- понимаю и согласна… Но хотела бы добавить.. никогда бы в жизни не была бы столь нетактична, задавая людям вопрос о детях, но когда я увидела твое превью и подпись данного видео- мгновенно почувствовала такое чувство радости за вас, ни в коем разе не хочу навязывать свои мысли или что-то в этом роде.. Просто к сожалению я не знаю тебя лично , но я безумно чувственный человек, я вижу людей и иногда достаточно только пары минут с ним, могу понять и познать целиком.. А ты прекрасна, как внешне, так и внутренне и таких людей не так много, а хотелось бы, чтоб было больше, при этом, чем больше- тем лучше, но конечно первично ваше желание и состояние при этом...Ты одна из двух моих любимых блогерш на ютубе. Вторая женщина-блогерша - @Александра Поснова, возможно если будет время- посмотри. Вы обе - это то, ради чего я захожу на ютуб, помимо всяких исторических или других познавательных программ, вы две прекрасные женщины, чьи видео наполняют, дают пищу для размышлений, видео от которых получаешь эстетическое и моральное удовольствие. Я уверенна она должна тебе понравится и просто если тебе все таки немного интересно побольше углубиться в тему материнства, можешь посмотреть ее видео о беременности, восстановлениях и жизни после. У нее по моему мнению прекраснейший и самый правильный подход, она не рассказывает о том, что «МЫ ПОКУШАЛИ..» и т.д., мать и ребенок имеют глубочайшую связь, но они две отдельные личности, два человека.. в общем, может просто даже посмотреть с другой стороны тебе будет интересно Обнимаю, как обычно спасибо большое за контент 🫂❤️ п.с. писала комментарий в процессе просмотра и досмотрев до конца окончательно поняла твое виденье, как минимум познакомившись с каналом Александры Посновой- у тебя появиться еще кто-то для восхищения 😄😏✨❤️

[@user-td7ip7uk3z]

дякую так влучною . Мені 29 і в мене також немає бажання мати дітей . Не тому що я не люблю дітей, а тому що не відчуваю що це мені треба в житті. Хоча люблю дітей .

[@user-sl9go3nk9c]

Пам'ятаю, як ми захотіли свідомо дитину. Ходили по вулицям і часто помічали, що особливо реагуємо на малят, якось багато сюсюкались. Цей момент було непереплутати, тому що відчувалася якась радість всередині коли вдалось поспілкуватись з чиїмось малюком❤

[@user-qe2ut6ns4p]

Дякую що поділились,нагадало фільм "Ідіократія"де інтелектуальні сімії не мали дітей бо відповідально ставились до процесу в той час як менш розвинені мали багато дітей - просто посилання на асоціацію. Ви будете чудовою мамою:) В мене схожі відчуття, ніколи не було жаги до дітей, при тому, що деякі дітки мені подобаються, тобто потенційно можна знайти спільну мову) Зараз бажання знайти партнера спочатку (декілька подруг так хотіли дітей що здійснювали своє бажання навіть без чоловіка чи підтримки і це чудово! але не моє). Також я не проти розглянути варіант усиновлення/удочеріння, така думка була ще з юного віку. Дякую ще раз за відео та бажаю зробити так і тоді як серце відчуває.

[@yt-xs8wr]

Я до речі не знаю знайомих, хто казав би, що був повністю готовий до вагітності і дітей. Багато хто усвідомлює та психологічно до цього дозріває вже в процесі планування. Головне прийняти рішення, розпочати це робити та усвідомлювати відповідальність. А активне планування може тривати і до року, адже приблизно 33% вірогідності завагітніти за цикл. Плюс до активного планування важливо почати готувати свій організм (приймати фолієву кислоту тощо). І навіть під час вагітності, скільки б курсів для батьківства не проходити, ніколи не будеш 100% впевнений в своїй підготовці. Бо все буде пізнаватись на практиці, якщо так можна виразитись. І часто практика відрізняється від курсів. Можливо у наших батьків було це інакше, з тим, що дітей потрібно народжувати одразу після заміжжя, із-за різниці в вихованні. Їм тоді закладали інші цінності, обовʼязки та можливості.

[@user-bn9vc5uc1q]

Дякую за Вашу українську!

[@user-oe2nv5ey4y]

Озвучили мои мысли на 100% ❤

[@liarollot]

Дякую за відео. Відчуваю точно теж саме. Навіть думала звернутись до психолога, щоб зрозуміти, хочу я дитину чи ні

[@DashaPolish]

Я зверталась, а мені сказали що це нормально 😂просто не хотіти

[@user-hk9fp8hl4q]

Элиночка, здравствуй! Благодарю тебя за эфиры! Дети- наша радость, счастье, чудо, свет, жизнь! Дай Бог тебе здоровых, красивых, счастливых детей!❤

[@irynasydorenko8508]

Тема відео не про це.😅

[@DollyBell-xf3cl]

Еліно, дякую, що поділились своїми думками🤍 ви дуже гарно структурували усі аспекти материнства. Мені скоро 35 і я теж не відчуваю ніякого особливого бажання народжувати. І якось цього року усі мої ровесники друзі раптово повагітніли, - і це теж дещо морально тисне і навіть пригнічує. Просто не хочеться народжувати, бо вже тягнути далі особливо не має куди, але й без дітей, мабуть, буде трохи сумно в недалекому майбутньому. p.s.: безмежна повага, що ведете свій ютуб украінською. в коментарях є і будуть люди, які писатимуть про російську. Але ті, які дійсно вас люблять і є вашою аудиторією, просто увімкнуть собі субтитри на зручній мові)

[@olyfra7919]

У нас в Німеччині є поняття післяродова діпрессія. І психологи дуже ефективно працюють з цим, це багато кому відомо. Тож жінки мають можливість говорити про свої почуття. В мене почуття материнства з'явилось тільки коли узнала, що вагітна. Мені було 30😊. Перший рік важкий, але у всіх по різному, залежить від дитини і самої людини. А в загалі діти збагачують життя, це інщі нові емоціі. Всім бажаю прийняти правильні рішення ❤.

[@irinasergeevna9135]

Мне 33 и я уже устала себя уговаривать завести ребенка. Подумала, что меня одинаково устроит будет ли у меня ребенок или нет. Потому что я знаю, как построить свою жизнь, чтобы быть счастливой в любом случае

[@Justachannel480]

а зачем себя уговаривать? если приходится уговаривать, значит вам это не надо, моё мнение)

[@anandamayapur]

@@Justachannel480потому что потом будет поздно и будет горечь сожаления

[@Justachannel480]

А может наоборот будет горечь сожаления, что родила и взвалила на себя этот тяжкий труд, в то время как могла бы просто путешествовать, жить и наслаждаться жизнью​@@anandamayapur

[@Justachannel480]

@@anandamayapur а я знаю людей, которые пожалели , что родили ребенка

[@anandamayapur]

@@Justachannel480 это не люди

[@kriskris8695]

Аліна привіт. Дуже цікава тема. Я рідко пишу коментарі. Але давно з вами , з перших днів віспенс. Дуже багато в чому наші думка сходяться. Зараз мені 32 і в 31;ми все таки вирішили вагітніти. Тому хочу поділитися досвідом. Він не великий. Але більше місяця я в ролі мами. Перше що хочу сказати. Ми свідомо планували вагітність. Хоча тиск отоючих настільки великий був, що часами аж до тошноти. Від нетактовності людей. В 26 коли я вийшла заміж. Я страшно хотіла дитину. Чоловік не дуже. Він хотів. Але не втой момент, оскільки в нас не було ніякої стабільності в житті. Потім ми переїхали в Сша. Цей процес в нас затягнувся він був поетапний і це пиання ми відклали на пару років. Коли ми почали говорити про дітей. В мене також вже не було дикого інстинкту бути мамою. Швидше бо так принято. Хоча я дуже люблю дітей. Працювала сама з маленькими 8 років. І ми прийшли до висновку ,що там я заповнюю своє материнське бажання. Про момент коли ти собі не належеш. Це нажаль так. Тільки може під яким кутом це сприймати. Я також дуже свободолюбива. І любе обмеження в мене визиває стрес. Ми тут одні. Батьків немає. Рідних також ,тому це тільки наша територія . Няню не готові братт ,так як я багато дуже вивчала психологію. І до 6 місяців дитина вивчає маму. Мама для неї все. І не бажано в цей період залишати малечу в радіусі вашого житла. Часами важко. Тому що як ви сказали всі сфери потребують твоєї уваги. А ти одна. Буває що просто мушу поплакати ,бо здається безвихідь. Це було в перші 2-3 тиждні. Зараз вже такого немає. Я собі пояснила це так. Дитина не плаче ,вона з тобою говорить , це її слова про те що хоче їсти ,спати , чи будь що. Собі дала зрозуміти ,що для мене зараз важливо якісь справи чи дитина. І якось воно все так само стало на своє місце. Но також додам один момент ,це дуже крутий досвід. Це нескінчена любов. І мені здається ми не можемо цього відчути ,поки в нас немає малюка. Якщо б вернути час чи наважилася б на це знову. Однозначно так. Тільки з меншою кількістю очікуваннь. Типу я все встигатиму. Головне для мене зараз дитина і поспати. Також рекомендую всім вагітним і матерям запасатися великою дозою магнію. Це дійно дуже допомагає 😅❤

[@natalyta]

дякую що поділились особистим. мені вже 35 а бажання ніяк не приходить (( лякає все - 24 год побут, готовка, прогулянки і навіть коли ти не з дитиною ти маєш спланувати з ким вона і доки. з іншого боку я розумію що це такий вік де треба приймати рішення вже і зараз.

[@tinakomar5729]

От я з тих людей, які через своє дитинство не хотіли мати своїх дітей. Мої батьки постійно сварилися, батько пив, мама завжди в роботі. Троє молодших сестричок були завжди на мені. З 6 років можна сказати в мене закінчилося дитинство і почалася доросла відповідальність. Я ростила менших сестричок і відчувала себе їхньою мамою і татом. Десь з 23 років я почала собі дозволяти прожити своє дитинство. Купляла собі ручки з єдинорогами, зошити з Барбі, десь побавитись, повеселитись. Я сама собі давала все, що я хотіла. Навіть купила собі плюшевого ведмедика і спала з ним, бо в дитинстві я просила іграшку , щоб з нею спати, але мені не купили її. До 27 років я тільки змогла пропрацювати образи на своїх батьків, почала жити нарешті вільне життя і відразу, коли стала себе так почувати, зустрічала свого чоловіка і вийшла заміж. Відчула, що готова стати мамою і маю ресурс на дитину. Вже не дивлюсь на дітей, як на щось кричаще і вічно заплакане. Тому, у всіх різний досвід і якщо хтось не хоче дітей, я розумію таких людей, бо в кожного своя історія.

[@annasavchuck]

Дякую вам за відео! Мені 30 і теж не хочу дітей , не знаю чи це поки чи назовсім. Я мабуть дуже егоїстично мислю , але я дуже люблю свій простір , свою свободу та навіть спати я люблю . Реально я не хочу , щоб моє життя мені не належало , від однієї думки про це , що я тепер буду залежна від дитини в мене якась панічна атака починається. А як дивлюсь , як жінки тупіють в декреті і не розвиваються мене це наводить на жах. Я розумію , що дитина це дуже відповідально. Я розумію, що є люди , які клєпають тих дітей , як дворові кішки , але для мене це безвідповідально. Потім ті люди випрошують в держави гроші, їжу, одяг, бо не можуть утримувати дітей. Але на мою думку це не нормально , коли тих дітей роблять бездумно , а потім щось вимагають.

[@user-eg8cn2jz7i]

Ребенок- это радость, подарок от Бога! Не близко то, что в видео. Желаю вам счастья, такого, каким вы его представляете.

[@margo_sha8]

Дивлюсь це відео з місячною дитиною на руках! Погоджуюсь з Еліною на 100%. Скажу про себе, точніше як вирішила я: то був довгий діалог з собою, але між хочу дитину чи не хочу більше схилялась до того, що хочу. Плюс не хотілось народжувати після 40, бо в 40 планую бути в крутій формі з більш менш самостійною дитиною) Всім добра!

[@Reveroff_massage.]

Планували вагітність півтора роки та вже є маленька донька. Відчуття «мати дитину» дійсно було, коли усе добре складалось у роботі,розвитку,стосунках відчулось «я хочу розділяти ще з кимось своє життя». Відчуття ніби ти наповнена на стільки що готова роздавати цю енергію світу. І ось тут зʼявилось бажання спробувати розділити свої сили та енергію з новою людиною. Мені 25, 8 років у стосунках,соціум дуже тиснув але добре що дочекалась свого внутрішнього бажання. І зараз виховуємо з терпінням та розумінням. (Бо виховання це не легко і велика відповідальність)

[@user-qc6ki9op5t]

З чоловіком у шлюбі вже 8 років, разом 10 років. І минулого року ми стали батьками. Особливою любов'ю до дітей ні я , ні мій чоловік не виділялись. Мали багато упереджень та страхів, щодо батьківства, горезвісне "ти собі не належиш" теж було. Тай дуже дратував плач чи крик чужих дітей. Коли завагітніла то налаштовувала себе, що буде дуже важко, та на попередньому житті можна ставити хрест. Але "не такий страшний чорт як його малюють" Все залежить від сприйняття. Так, бувають тяжкі дні, але їх на щастя менше. Хибні думки, що до малюків розвіялись і як виявилось мені материнство сподобалось, я б зрадістю повторила цей досвід (думаю, що тут ще гормони роблять свою справу).

[@AnnaYu2001]

Корисне відео 😌 Щодо собаки і відносин з котами то на своєму досвіді можу сказати що все вирішує виховання тварин, у мене два кота і собака спанієль, вони дуже люблять один одного, собака захищає котиків, вони навіть разом ходять на прогулянку( картина дуже комічна) коти собаку люблять більше ніж один одного 😅

[@user-vr5io1rv5u]

В мене бажання було таке ,що я почала уявляти ,що наша майбутня дитина схожа на человіка сміх дитячій в квартирі, спільні прогулянки .Дитина з ранку біжить до тебе .Як приходиш з роботи або человік, вона нам радіє.А вот материнські відчуття приходять після родів .Бо сильних відчуттів я також не відчувала ,але як вони приходять повірте це чудово ,але є едине але ці відчуття не до всіх приходять після родів.Також я так вважаю ,що ви повинні осознати хоча б те ,що ви хочете ,щоб окрім вас з человіком буде ще людинка зі своїм характером якій ви повинні подарувати свою любовь .

[@user-md3bz4ze2v]

Дуже цікава тема! Дякую що ділитись! У нас є двоє дітей і чомусь відчуваю провину коли використовуємо контрацепцію… з християнської позиції, відмовлятись від дітей-це гріх

[@tatianasol2462]

В мене наприклад двійня, враховуйте, що буває і таке)) дітям майже 2, а я як чоловік каже, кожен день проходу путь воїна. Це реально найскладніше в житті - материнство... Перші 10міс. Я просто не могла ходити в туалет вибачте, коли захотілось. По 7 годин терпіла... Я собі не належу, та навіть дітям... З однією дитиною мама дивлюсь дістала з колясочки і дитинка ходить. Я ж за двома не встигну бігти, тому багато обмежень.... Коротше, це просто нереально, але дивишся на них і не жалкуєш, і не поипускаєш що рішення було помилковим - це щастя, схоже на тебе і безмежно любить тебе, ти для дитини цілий всесвіт, в цьому і є сенс

[@viktoria3364]

Элин,привет.Расскажу свою историю,может будет полезен мой опыт.Мне 38 лет,12 из которых я за мужем. Родилась я в Украине,видела и лихие 90-е,и кризисы 2000-х,и то,как разваливалась наша семья(отец начал выпивать..).После школы пошла работать,оплачивала заочное обучение в университете,вобщем с 17 лет на полном самообеспечении,ещё и всегда помогала родным.Я повзрослела,получила образование,стала на ноги,встретила мужа,переехала в Израиль.Жизнь вроде бы удалась,с мужем прекрасные отношения,он по профессии стоматолог,мы не выпиваем совсем,не курим,ведём здоровый образ жизни,готовы к детям финансово..но я все оттягивала момент материнства,понимаю что где-то в душе сидят сильные страхи,вдруг мои дети пройдут тот же путь,как и я,когда порой хлеба дома не было..Оснований ну совсем никаких нет,а страх сидит. В итоге я дотянула до 35 лет и забеременела таки..Но увы -выкидыш на 7 неделе,следующая беременность в 36 лет-замершая на 9-й неделе.Конечно прошли с мужем все проверки на свете😅,в Израиле очень хорошие репродуктологи!Какие только анализы мы не сдавали..Итог-просто мои яйцеклетки уже не очень хорошего качества из-за моего возраста..Увы,оказалось и такое бывает..Сдала АМГ,чтобы узнать свой запас..там тоже все не очень.По совету врачей быстро заморозили эмбрионы,чтобы смочь стать родителями дважды.(процесс очень тяжелый,уйма гормональных уколов в живот,анализов,операция под наркозом по изъятию яйцеклеток,оплодотворение и выжившие эмбрионы идут в заморозку).Т.к.если сейчас забеременеть, выносить,выкормить и запланировать новую беременность-мои яйцеклетки будут уж очень плохого качества,или вовсе не сможем зачать.В таком случае только донорские яйцеклетки😮. Вобщем сейчас мне 38 лет,на данный момент 12 недель беременности❤, проходит все нормально,ждем первый скрининг,надеюсь,что не будет никаких генетических отклонений(т.к.после 35 лет возрастает опасность патологий).Очень повезло что все три беременности у нас спонтанные(т.е.мы сами можем зачать ребёнка при том в первом же цикле,а многие в нашем возрасте уже могут только при помощи ЭКО).Никто о таких трудностях не рассказывает,многие после 35 вообще не могут зачать своих деток и ,повторюсь,пользуются донорскими яйцеклетками.Я же смотрела на себя и мужа,внешне мы выглядим гораздо моложе своих лет,но не учитывала биологические часы..а они тикают..В СМИ сейчас красиво рассказывают о роженицах,которым за 40,но забывают сказать,что таких единицы,и не факт,что со своими яйцеклетками..По поводу страхов..они всегда будут..и во время беременности такая гормональная перестройка,что может ещё больше накрыть..а чувство материнства не появляется пока не ощутишь,что в тебе зарождается новая жизнь..У многих моих подруг материнский инстинкт проснулся только после родов,когда малыша взяли на руки❤.С возрастом страхи лишь увеличиваются,и нужно попросту победить своих драконов.Тем более вы с Женей такие красивые и умные ребята,просто обязаны подарить Миру прекрасных деток❤.Очень надеюсь,что когда вы созреете,все пройдёт легко,не так как у нас.Все таки организмы разные,не хотела бы напугать своей историей❤.Возможно если человек хочет отложить беременность,то необходимо проконсультироваться со специалистом о его возможностях(Антимюллеров гормон сдать и т.д.)Ну и заранее сделать криоконсервацию эмбриончиков на всякий случай❤❤❤.

[@ardnaxelazzz]

Вы все правильно написали. К сожалению, это правда жизни.. И так как Элина очень склонна к рефлексии, судя по видео, хотя при этом достаточно инфантильна - ей будет тяжело. И чем она будет старше - тем тяжелее будет материнство, по крайней мере первые годы.. А вам желаю легкой беременности, пусть все будет хорошо 🙏🏼

[@viktoria3364]

@@ardnaxelazzz спасибо большое❤️.

[@YellowstoneSound]

Mdaaaa

[@svitlanamonteggia3814]

Ви ж тоді вже нам напишіть щасливу новину, коли народиться дитинка. Нехай у вас все буде дуже добре!

[@viktoria3364]

@@svitlanamonteggia3814 Ой,як приємно!Дуже дякую❤️.Вже робили першу перевірку,все добре.Лікар не побачив ніяких відхилень.Та сказав,що буде хлопчик.Наш козак!Дуже раді,бо стільки хлопців гине кожен день😭🫶 ..Я обов'язково напишу!Миру та перемоги🇺🇦🇺🇦🇺🇦!!!

[@markmi4693]

💪🏻💪🏻🇺🇦🇺🇦

[@user-if6dm6rg4y]

Ви дуже гарно розмовляєте українською мовою. Не звертала увагу раніше на це, але тепер так приємно чути рідну мову. Ви будете чудовою мамою🥰. Бажаю вам відчути щастя материнства 😍.

[@marianaguminilovich8447]

Мені 31 і у мене такі ж думки, як у Еліни. Наче і не чайлд-фрі, але і якогось сильного бажання народити дитину немає. Починатє здаватись, що з віком все складніше наважитись

[@ViktoriaUshakovaVUVlog]

Теж саме, 29 років

[@irynasydorenko8508]

Аналогічно! Мені 28, чоловіку 37 і я розумію, що все ще не готова до дитини, хоча думала, що до 30-ти точно захочу.

[@iryna06]

Маючи одну донечку, яку я народила в 33 роки, не можу усвідомити свого життя без неї. Дитина це саме найбільше щастя в моєму житті. До 27 років навіть і не уявляла себе мамою, напевне більше страх відчувала перед вагітністю. Саме розуміння, що в твоєму тілі може щось рости:) а потім самі пологи і ти вся в розтяжках і так далі:) Навіть одної розтяжки в мене нема. Материнські відчуття приходять вже в період вагітності і це неможливо передати словами. Після пологів я нікому не віддавала дитину, я навіть не хотіла відходити від донечки, таку сильну любов відчуваєш яку неможливо порівняти ні з чим❤️ Зараз донечці 5 років і повертаючись додому вона завжди зустрічає тебе з посмішкою, це саме миле відчуття. Так, я згодна, дуже важко перші місяці після пологів, недосипання і постійна втомленість, але це все тимчасово і всі через це проходять. Ми жінки є дуже сильними, потім будете згадувати і посміхатися. Планували другу дитину, але вже пройшла два викидня, але не здаємося. Памʼятайте що з віком вже складніше завагітніти. В свої 38 років зробила висновок, що народжувати дітей потрібно хоть до 35, ще краще до 30, бо пізніше будете хотіти мати дитину, але завагітніти вже не так легко. На жаль час біжить і ми не молодіємо. Еліночка, ви будете чудовою мамою! Як мені завжди казали ну хоть одну дитину треба мати, а коли одна дитина то вже кажуть має бути двоє:) Але як Бог дасть кожному з нас.

[@DashaPolish]

Це ви в 38 вирішили, що комусь до 30 треба народжувати? Мені от 32, бажання народжувати зовсім немає. Чи воно колись зʼявиться, не думаю, тому що діти для мене це щось зовсім незрозуміле, я не вмію себе з ними поводити, я їх не розумію. Цікаві вони мені стають, коли з ними хоча б можна поговорити а це десь в 6 років. На свій вік я себе не відчуваю, якщо так ніколи не станеться, скоріше за все нічого поганого я відчувати не буду 😅

[@iryna06]

@@DashaPolish Я мала на увазі, що родити здорову дитину і набагато легше завагітніти саме до 30 років, на жаль така статистика. І я так думала як ви, і бажання сильного не мала стати мамою. І коли мені дівчина одна вагітна говорила яке це щастя відчувати коли дитина рухається, я на неї дивилася як на божевільну. Мені тоді було 25, але ми міняємося і бажання разом з нами і зараз ви не плануєте бути мамою, а може через два роки у вас буде сильне бажання завагітніти. І дай Бог щоб все у вас було. Маю декілька знайомих які все не хотіли мати дітей і відкладали на потім, треба пожити для себе як кажуть спочатку. А зараз обходять всі лікарні і не можуть завагітніти і стреси мають і в депресії впадають. На жаль не все йде по плану як ми хочемо :( але розуміємо це коли вже не можливо вернути час назад.

[@DashaPolish]

@@iryna06 для мене це було б полегшенням, якщо б я дізналася що не можу. Наче цей вибір зроблений за мене, так набагато легше

[@VK77426]

Дуже цікавий канал. Дякую!

[@m_lolya]

Народила в 30. Дитині рік. У мене двояке відчуття. 😅 спочатку мені було страшно, що мої дії стануть причиною якоїсь хвороби дитини тому я мала великий стрес та майже не виходила з дому (тільки в день в парку гуляла і мало не втрачала свідомість коли чула, що сміттєвоз наближається і може розбудити малюка). Найбільше я боялась плачу та звинувачувала себе в тому, що я погана мати. Потім дозволила собі зрозуміти, що плач - це єдиний спосіб спілкування у немовляти. І почала працювати над своїм сприйняттям. Не раджу на стільки себе заганяти як я. Все у нас в голові. Потрібно просто розслабитись. Діти чудово підлаштовуються під нас. Так, бувають моменти коли дітки хворіють і потрібно бути кілька днів на сторожі. Але я кайфую зараз від материнства. Це маленька особистість у якої є на все своя думка, діти надзвичайно щирі, працьовиті… Я роблю всі ті речі, що і до народження. Просто спочатку я облаштовую комфорт для дитини в поїздці в магазин чи на хайк а потім все по старій схемі😊

[@user-vy8sc5ns3h]

На все свій час,недаремно є такий вираз. Людина має сама прийти до важливих рішень і дій у своєму житті.Щоб мабуть цінувати те що вона має. Я теж завжи думала, що це не моє і я не здатна мати дітей і навіть боялася. Але зустріла ту людину з якою захотіла мати дітей і з якою ми щасливі ,незважаючи на всі життєві труднощі. І на сьогоднішній день у нас чарівна донечка без якої ми не уявляємо своє життя. Коли дивишся в її оченята і коли вона тебе обіймає своїми маленькими ручками то думаєш ,як я могла жити без неї весь цей час. І коли з'являється дитина ,то життя наче ділиться на до і після. А труднощі завжди були і будуть і фінансові також і різні періоди у житті . І коли стаєш мамою, здається змінюється твій світогляд . Життя дуже швидкоплинне і жити лише заради себе все життя , то полягає тоді питання а в чому тоді сенс життя ?! Це наша природа і від цього ніде не дінешся ,у кожного свій час і до цього теж треба прийти .Кожний сам робить свій вибір у своєму житті . Діти щасливіші більше мабуть коли бажані і очікуванні.І коли цей самий найщасливіший жіночий день у вашому житті настане і я вам щиро цього бажаю❤😊 це буде саме велике досягнення у вашому житті.

[@natalyta]

дуже важлива тема яку ви піднімаєте. в років 20 я вважала що після одруження через рік дитина має бути, потім сталась карєра і т.д і зараз в 35 я все ще не наважилась. Рекомендую подивитись інтервю Онуки "Ексклюзивне інтерв’ю з ONUKA та її чоловіком" де вона розповідає як будучи child free вона неочікувано завагітніла і її відчуття.

[@user-mc6lt8cd1i]

Хороше відео, я колись думала що буду мати дітей в районі 25. Мені виповнилося 25 і розумію що ще точно ні. Ми планували купляти житло і лишатися в Україні, але тепер чекаємо просто щоб завершилася війна і емігрувати. В мене страх народжувати дитину тут, ніби я сама можу привезти її до небезпеки.

[@dashabiloglazova7548]

Я народила доньку 20 зараз її 12 і я досі неналежну собі на 100 процентів. Я не шкодую про материнство адже є багато плюсів. Але материнство це велика праця і пожертвувань себе свого часу ресурсів як фізичних так і фінансових. Я вважаю що треба добре думати перед тим як іти на цей шлях материнства. Неважливо що думає суспільство, життя ваше і головне бути щасливою з дитиною, чи без.

[@svitlanabaranets8912]

Дуже актуальна тема. Дякую за відвертість. P.S. Все відео дивилась на Ваш рот🤣 яка у Вас гарна українська! 🥹

[@chrystynakrysyak5417]

Еліно я думаю ваші страхи, це боязнь змін в житті, це нормально. Я не маю дітей і теж не уявляю як це буде. Але думаю, що зараз дуже багато літератури, чудових спеціалістів і набагато легше завести дитину і дати їй гарне виховання, аніж це було 20 р тому. Мене захоплюють люди 23,25+ р котрі такі свідомі та відповідальні. І я думаю діти від таких людей будуть ще більш унікальні, виховані і лояльні. Психіка і організм людський це такий прекрасний механізм, який до всього адаптується і проявляються після народження дитини багато інстинктів та гормонів і дитину вже сприймаєте по іншому на мій погляд. А ресурс береться так же як і на спорт, спочатку здається, що буде складно і як поєднати роботу, активне життя і спорт, а потім розумієш, що все можливо)

[@ElinaFedorova]

Боязнь змін, тут ви праві. Ми з чоловіком довго працювали задля спокійного благополучного життя. І зараз я ніби в зоні комфорту, з якої не хочеться виходити)

[@user-rj9mi9xi5p]

Элина Вы же смелая умная девушка, не бойтесь своих страхов идите в страх. Там счастье и море любви. Вы сможете дать все самое лучшее ребенку❤ и не ждите что появится инстинкт материнства, у вас не появится, т.к. Вы очень осознанная

[@mariyatyschchenko7497]

Народжуючи дитину, ви народжуєте собі друга❤

[@ElinaFedorova]

Це зрозуміло, питання в готовності до стану вагітності 9 місяців, процесу родів, і 18 років як мінімум фінансового забезпечення людини, та вкладання в неї часу.

[@ViktoriiaZhuravell]

Я була так сильно закохана в чоловіка (і себе я дуже люблю😅)що в мене аж мурахи йшли від думки що ми можемо створити людину яка на 100% буде зіткана з любові))

[@user-ol9rk7mu5x]

🔥🔥😍

[@leraivanova37]

В мене ті ж самі думки про дітей. Не готова до дітей, ніколи не була и мабуть не буду до цього готова, я не відчуваю в собі ні бажання, ні сили брати на себе відповідальність, змиритися з усіма ризиками, що супутні материнству. Але і пропрацьовувати це бажання немає😅

[@user-jc4bo4ik7h]

Ви молодчинка, ви думаєте про необхідність забезпечити здорове життя дитині, аби це виросла повноцінна щаслива людина. Повністю погоджуюся з вами. Це дуже відповідальний крок. І, дивлячись скільки покалічених людей з травмами саме з дитинства, це наштовхує на думки, може все ж таки варто було ось так обдумано приймати рішення виховувати дитину-ОСОБИСТІСТЬ!!!!

[@nadinadi8368]

Еще заметила ,что детей боятся заводить те, кто видел трудности своих родителей , разлад и тд ...Сформировывается мышление, что дети это плохо ,это стресс , жизнь тебе не принадлежит и тд ...что это трудности .Тут нужно проработать эти моменты . У меня есть брат ,он видел больше негатива в детсве чем я, и у него нет детей ,хоть он и женат ,35 лет ему .я на 4 года младше ,и как то меньше помню негатива со стороны наших родителей и их размолвок . Все свои обиды на отца я проработала ,простила и отпустила , брат думаю нет . Безусловно дети это не так просто ,поэтому нужно четко понимать ,готов ты или нет и что ты можешь дать своему ребенку ,не материально а в целом ... Я чувствую такую мощь ,такую любовь безграничную и знаю что будет не легко ,но мы подходили к этому с мужем осознаноо ,мы хотели ,мы планировали мы ждем . Я пошла на курсы для беременных ,запаслась литературой ,узнала все нюансы и буду делать все возможное чтобы наш сын был счастливым ребенком и мы стали как семья еще более цельной .

[@eugeniyastone8785]

Как вы правы,для меня рождение ребёнка=разрушенная семья,слишком много примеров вокруг и пример моих родителей

[@markmi4693]

👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻👍🏻

[@kseniavinnitskaa725]

В мене любов прийшла навіть не після її народження, це був процес, але прошло не багато часу і це почуття почало приходити з наростанням. Пару місяців і ти скучаєш за ним поки він спить)

[@marynalytvynenko5932]

Відчуття материнства в мене з'явилося як я завагітніла. І одразу подумала: треба було раніше. Це важкий крок, як стрибок у холодну воду. Але це найкраще, що трапилося в моему житті до тепер. Так, Ви не будете спати й належати собі перший час, але він швидко проходить і вже років через 2 будете ностальгувати за цим. Так, дитина - це енергозатратно, але разом із дитиною Бог дає і ресурси всі необхідні для дитини. Діти - це новий етап в житті чоловіка й дружина, а материнство для жінки - це нова грань її жіночності. Народжувати дітей- це прекрасно ❤

[@viktoriiav7120]

Мені 32 і поки дітей не плануємо з чоловіком. Немає внутрішнього бажання. Ті, в кого є діти люблять навʼязати , що таке бажання може й не прийти , ви ніколи не підготуєтесь й тд . Може бути й таке, але це все індивідуально. І нікому не потрібно це навʼязування. Я також впевнена , що не всі хочуть дітей і це також нормально .

[@lololyu8619]

це велика відповідальність, треба бути готовими до всього...в нас перший рік був дуже складним

[@tatyana11]

Еліна, все вірно. Народження дитини - це, по-перше, персональне питання, тобто людина має самостійно приймати рішення, не зважаючи ні на чию думку. По-друге, це індивідуальне питання. Всі люди різні, різні життя, різні вподобання. Всі не можуть хотіти одного й того самого. Все правильно розповіла.

[@iradairada2]

❤❤❤

[@lenamurasova2452]

Смотрю все ваши видео, к сожалению не совсем понимаю язык , я вас понимаю по понятным причинам вы стали говорить по другому, но все же хотелось услышать как раньше❤

[@miss_fatum_psy]

Ви просто мої думки озвучили. Мені 26, заміжня і останні пів року задаю собі питання «а як люди наважуються на дитину?»

[@user-yt4sc8ux1r]

Мені 30, з чоловіком разом 3 роки. Я з тих людей, у кого було важке дитинство і до якогось моменту я була чайлдфрі, допоки не відчула, що хочу дитину саме від свого чоловіка. З одного боку відчуваю, що хочу дитину саме від нього і з ним, з іншого боку страх втрати свою свободу, бо я теж дуже свободолюбива людина. Зараз почала потроху проходити чекап, дивитись, що з моїм організмом, та що треба підправити. Бо через війну організм трохи дав збій + на АД зараз, бо нервово виснажена. Але загалом якісь змішані відчуття, наче й хочеш, і в той же час розумієш, що фін стан не дуже дозволяє. Потрібно підготуватись як слід. І все ж, бажання народити більше, ніж страхи)

[@bogdanrud1659]

Еліна, гарна тема. Ваші думки дуже цікаві та щирі. Ваша думка після народження точно не зміниться , а навпаки.. якщо Вам навіть говорити і думати про материнство важко, то на практиці взагалі буде ппц😅 у мене 2є дітей , вони заплановані і ми обоє з чоловіком їх хотіли. І для мене материнства -це дуже важко (не дивлячись на те, що ми їх дуже любимо і не бачимо без них щастя) . Але якщо я хотіла дітей і мені важко , то я не можу уявити , як важко тим батькам у яких діти незаплановані, чи жінка не дуже і хотіла

[@Veda.13578]

Народжувати 100% потрібно, коли Ти ЩАСЛИВА! Ти спокійна, у тебе все стабільно і зрозуміло, і розібралась в собі і в своїх проблемах! Так, жінка відчуває, коли має прийти дитина. Або зʼявляється відчуття, чи розуміння «так, я готова». «Хочу дитину» і «готова стати мамою» - це різне. Народжувати потрібно, коли - другий варіант. У кожного по-своєму. Рідко коли народжують, розуміючи для чого, і що можеш дати дитині. Цього бажання, розуміння, відчуття може не бути і до 40-ка. Плювати на думку інших.

[@OLga9133]

Еліна! Ви дуже багато аналізуєте. Як тільки побачите обличчя своєї дитини і потримаєте її на руках , весь ваш страх зникне. Тим більше у вас там багато родичів на допомогу. Іноді не потрібно багато аналізувати. Бути матір»ю чудово. Ось побачите !

[@viktoriyatkachenko5975]

Дивилась документальний фільм про Брук Шилдс. Вона там теж підіймала тему, що материнство її не радувало. Вона навіть книгу про це написала. Цікаво) І не побоялась озвучити на весь світ про це. Багато жінок її підтримало.

[@anytavirgia]

Пишу коментар в підтримку української мови на вашому каналі ❤. Стосовно дітей : мені 36, жодного разу не з’явилося бажання мати дітей . Народжувати «аби були» не хочеться , а ресурсу ні енергетичного ні фінансового , щоб дійсно виростити гідного члена суспільства в собі не відчуваю

[@user-my7du2rp3d]

Елена, Вы такая приятная девушка, и думаете и говорите правильные вещи! Я второй раз вышла замуж в 35 лет. От первого брака у меня дочь. Я родила в 18 лет, и естественно не имела понятия, что значит быть мамой. У моего неношенного мужа не было детей да и женат не был. Детей очень хочет, а я нет. Моей дочери 20 лет, мне соответственно 39,5. Я понимаю насколько это не легко вырастить ребенка и дать ему все, что должен дать родитель. Я боюсь сказать мужу, что не хочу больше детей. Хочу пожить для себя. Понимаю, что он меня не поймет в этом плане. Еще что немаловажно, это финансовая сторона. Мы просто не потянем ребенка, а он этого не понимает. 😢

[@user-jr4kl4mx2b]

Головний мотив народження дитини,це бажання мати плід любові вас і чоловіка, це коли любові настільки багато, що вона проявляється у вашого спільного малюка, це повинен бути саме плід любові. А страхи і сумніви будуть завжди, але саме любов їх переможе)

[@user-ei7zu8fs1m]

Еліно, мені здалось, що ви ідеалістка. В материнстві майже нічого не встигається, це хаос та імпровізація. Це стиль життя. Це найважче, але в нагороду і найбільше щастя взамін. Діти виростають, це не навічно..

[@misssecrets4818]

Когда дети вырастают, многим самим нет дела ни до чего уже)

[@zhukovskaolga2982]

Як мама двох Яголят😅 скажу: Так діти ппц як важко і це пропрацювання по всім фронтам. І дійсно задача батьків набагато глибша ніж покормити і одягнути. Особливо зараз коли багато інформації про психологію дітей і їх розвиток. Але діти це найкраще творіння, яке ти можеш зробити в житті. Діти найкращі вчителі. Головне розуміти, що їм буде що розповісти психологу в той чи іншій мірі. І розуміти задачу батьків - це створення нового індивіда. Тобто самостійної людини. Страхи про час - вирішуються нянею. Головне - якісний час з дитиною, це якщо брати після року. Потреба треба зрозуміти потребу. Навіщо дитина в вашій сімʼї. Чи хочете ви множити любов свою. Чи хочете щоб через ваше кохання світле зʼявилась людина яка буде нести це світло, окрім вас..

[@user-vr5io1rv5u]

Я вибачаюся Елина, дослухала ваше відео .Можно я чесно скажу по перше, можливо ви з дитиною змінетесь ,або здурієте і третій варіант вам треба буде три няні .Це я так збоку дивлюсь ,але можливо я всеж таки погано бачу зі сторони.Для мене теж загадка ,хто має двоє і більше детей .Їм низький поклон ❤В мене моя Верунька,але я забула ,що таке попити спокійно кави , але діти ростуть і скоро я поп'ю каву і все таке решта ,але Елина вам треба готуватися морально .Бо повірте дитина ваші плани зміне на 99 відсотків і хочете не хочете ,але це так.І ті мами що розчаровуються в материнстві не всі звичайно ,але в ітог в тому ,що потім чи бабусі виховують це ,якщо повезе чи....різні випадки ,а дитина повірте відчуває ,в любові вона росте чи ні .І ще хочу сказати до родів я ніколи не розуміла .Боже які ж маленькі ручки чи ніжки ну думала ,подумаєш ну ручки як ручки ,а тепер так розумію ❤Але чесно знаю вас давно ,хоча на данний час рідко дивлюся відео ваші .Якщо ви осознаєте ,то мамою ви будето хорошою .Но на початку буде важковато .Також в цьому ділі дуже потрібна моральна підтримка ,бо якщо мама щаслива то щаслива і дитина.

[@user-gz8kq3ho4q]

Вирішила написати коментар чисто про свій досвід. Перша дитина (зараз їй 4 роки) свідомо запланована, дуже серйозно я підійшла до материнства і тд. Хоча я розумію що істинна причина це все таки соціальний тиск + трошки бажання) друга дитина (зараз йому 2 роки) випадкова вагітність. Загалом я ніколи не була проти другої дитини, але я була точно неготова до того що вона станеться так швидко. Далі тезисно про материнство: ти точно не належиш собі (для мене теж свобода найбільший пріоритет) тому мені здається що материнство дійсно не для мене, це якби я зараз могла повернути час назад і обирати як побудувати життя. Так, затрати на дітей колосальні. Так, Ревність між дітьми є і вона страшна. Але я себе заспокоюю тим, що можливо їм потім по життю буде легше комунікувати з іншими людьми і що вони будуть трохи сильніші ніж якби були одні в сімʼї, але це не точно. Радість в материнстві особисто мені надають тільки обнімашки з ними, слова любові і ніжності. А ще я радію з того що вони вже в мене є, здорові (!!!) , красиві , в максимальній для мене кількості і що найстрашніше позаду… так як мені зараз 32 роки, я просто надіюсь пережити поскоріше вік коли вони маленькі, розлучитись з чоловіком, віддавати їх йому на якісь пару тижнів і просто встигнути пожити ((