Як перетворити внутрішнього критика на свого союзника

[@Alina_Vladymyrska]

Дякую

[@Леонід_Мельничук]

Дякую,за вашу роботу,як завжди цікаво.

[@tykhomyrova]

Дякую вам за підтримку!😊

[@emivox1]

а в усіх так буває, наприклад, чистиш зуби і тут бац в пам'яті вспливає якийсь факап, який був дуже давно на який тобі вже по суті навіть і плювати, але думаєш типу ну навіщо це згадалось і таке відчуття якось не по собі?

[@tykhomyrova]

@@emivox1 коли ми займаємось рутинними справами, наш мозок знаходиться в пасивному режимі, коли свідомість вільно через асоціативний ряд переходить з одних думок на інші. Негативні спогади зазвичай мають більший заряд, тому що важливі для нашої безпеки. Зверніть увагу чи не перебуваєте ви в стані підвищеної напруги та стресу - це може впливати на хід асоціацій. Також ця ситуація вірогідно не втратила емоційний заряд, і хоч не має більше стосунку до теперішнього життя - все ж викликає неприємні переживання. В мене раніше таке було, останні кілька років завдяки роботі з своїм станом ніби не помічаю. Спробуйте направити слова підтримки собі в тій ситуації, чи виконати когнітивну реструктуризацію щодо висновків, які ви тоді зробили - це має повністю прибрати негативний заряд із ситуації і вона не буде більш цікавою для вашої свідомості.

[@MalkaGoldshmidt]

мій внутрішній критик не агресивний, він м"яко і ніжно шепоче, що все рівно нічого не вийде, тому "піди ляж полежи, бо якщо навіть і спробуєш, то не вийде", але робити треба , пробувати щось змінювати треба, але він наче каже "ну ти зроби, а я тебе попередив". так нічого і не роблю

[@tykhomyrova]

У вас він тривожний, у якого спосіб захисту від невдачі - уникання. В цьому випадку може бути краще почати з когнітивної реструктуризації і перевірити, чи дійсно коли ви раніше щось починали - завжди провалювались. На базі цього створіть нові підтримуючі переконання. Помічайте кожен свій найменший успіх, хваліть за кожну виконану задачу. І тоді буде легше його конфронтувати, вести діалог і домовлятись про інші способи підтримувати вас, коли стикаєтесь з новими задачами. Також перевірте, чи не завищені у вас вимоги до результату. Бо якщо ваш критик вважає, що щоб "вийшло", треба зробити ідеально - в такому випадку дійсно це може бути недосяжною задачею. Глибше можуть бути негативні переконання про власну некомпетентність чи дефективність. Можете перевірити ці моменти - я викладала гарний опитувальний по дизадаптивним схемам під відео про зміну поведінки. Також буду робити серію відео по кожній схемі окремо - це має допомогти скласти більш повну картину своїх поведінкових патернів.

[@СвітланаНаумчук-ю7н]

Складно вести діалог, коли критик виключно іронічно-знецінюючий. Не можу навіть уявити в чому б він намагався допомогти фразами накшталт "От бачиш, ти ж і сама знаєш, що ти тупа..." чи ..убога, жадна, брехлива...залежно від ситуації. Лише іронічні констатації...

[@tykhomyrova]

@@СвітланаНаумчук-ю7н Так, це вже голос насильника. В таких випадках в терапії ми працюємо над тим, щоб виразити свій гнів на образ такого «критика». Ви можете спочатку уявити образ людини чи вигаданого персонажа, який однозначно сильніше і могутніше вашого тирана і який захистить вас. З часом ви почнете бути впевненішими і зможете самостійно конфронтувати його. Працюйте також над формуванням позитивного звернення до себе, тренуйтесь говорити так, як вам сприймається безпечним, теплим, люблячим способом. Можна також прослуховувати медитації з супроводжуючим голосом. Є медитації типу зустріч з кращою версією себе чи з ангелом, якщо образ підходить. Це ніби занурює нас у відчуття, що мене люблять, мене оберігають.

[@СвітланаНаумчук-ю7н]

​@@tykhomyrova дякую. Бачу наскільки складно буде вилізати... Бо, здається, єдина людина, яка мене захищала-це я сама І це з раннього дитинства віру в казки, де мене хтось захитить витерли. Ще одна боротьба.. Дякую Вам. Я у Вас знаходжу багато корисного. Все чітко і по справі. Бажаю успіху і просування Вашому каналу. Записуйте ще обов"язково. Крапля камінь точить)

[@tykhomyrova]

Процес зцілення дійсно складний, але після кожного прориву стає легше дихати і світ відчувається трохи кращим. Бо залишати все як є - це ще більша мука. Дякую вам за ваші питання і відгуки. Для мене важливо, щоб ви знаходили потрібні відповіді для себе. Разом потрошку будем просуватись💪

[@Radio_Gradusnik]

Неважливо все одно нічого не зміниться ні ззовні ні з середини. Перший похід до психолога був наче друже усім тяжко а ти тут зі своїм дріб'язком прийшов(хлопає по плечу)давай 2500 гривень сеанс закінчено.

[@tykhomyrova]

@@Radio_Gradusnik Мені дуже шкода, що ваш перший досвід з психологом не дав вам відчуття розуміння та надії на зміни. Вам однозначно не підійшов фахівець і це часта, нажаль, ситуація. Я на власному досвіді переконалась, що для знаходження для себе спеціаліста іноді доводиться перепробувати не одного й не двох, а це потребує і фінансових, і часових, і моральних ресурсів. Мені здається у вас все ж є ще надія в глибині душі і саме тому ви опинились на моєму каналі. Я подумаю над цією проблемою, бо в мене було в планах відео на тему складнощів психотерапії, очікувань від неї, реальних можли востей терапії та пошуку фахівця. Також рекомендую вам подивитись моє відео про зміну поведінки - під відео є посилання на опитувальник, за допомогою якого ви зможете отримати більше розуміння та контролю над своєю ситуацією. Будь ласка не зневірюйтесь. Цей стан теж є частиною ваших звичних дисфункційних схем і витримувати його дуже важко. Але є багато доступної інформації та інструментів - ви обовʼязково знайдете те, що працює саме для вас.

[@Radio_Gradusnik]

@tykhomyrova Дякую за відповідь! Мені скоріш к психотерапевту бо є прояв психосоматичних станів.Попередньо подивився багато усіляких відосів,багато читав Карла Густафа Юнга і я згоден з ним що частково мій стан пов'язаний з тим що я маю неправильний образ життя і багато багато усього різного. Як казала моя прабабуся внучик якщо заболить то радий будеш і гімном помазати аби не боліло)

[@tykhomyrova]

@ Ваша прабабуся мала рацію😅 Не бійтесь також звертатись до психіатра. Медикаментозна підтримка може дати гарний ресурс на початку, знижуючи реактивність нервової системи та рівень тривожності. Також полегшує роботу з терапевтом, бо стан стабілізується і голова краще працює.

[@tatyanatykhomyrova1270]

Прокинулася вранці, і табун думок: скільки в мене роботи, коли я її закінчу, чи зможу я це зробити, я втомилася тощо. Головне, у моїй голові завжди вибудовується така думка, що, коли я за щось нове берусь, то маю зробити це ідеально і швидко. А якщо швидко не виходить, то це здається катастрофою. При цьому мене ніхто не підганяє, але внутрішній критик так «задовбує», що мені вже нічого й не хочеться. Дякую за відео! Тепер воно буде на першому місці в моїх закладках, і, щойно почнеться ця ситуація, одразу до відео - поки не пропрацюю цю проблему.❤

[@tykhomyrova]

@@tatyanatykhomyrova1270 Це дуже виснажливо, коли день починається з такої внутрішньої напруги. Рекомендую провести діалог з критиком в першу чергу, як описано у відео. Бажаю доброго і турботливого ставлення до себе!❤️