Слова, які ми помилково віддали російській

🙌🏻 Дивіться наше відео “Харківська і одеська мова? Їх не існує, і ось чому”: • Харківська і одеська м...
Це не оглядове відео, а проста добірка з кількох синонімічних рядів, у яких одне зі слів традиційно зараховується до русизмів. Нагадуємо: якщо ви не хочете вживати певне слово - ви можете його не вживати. Цим відео ми нікого ні до чого не закликаємо і не змушуємо. Просто інформуємо.
Підтримати Гуманітарку:
Патреон: / undergroundhumanities
PayPal: [e-mail]
5168 7456 0994 1148
Мерч: ua.gifts/underground-humanities

[@pidpilnahumanitarka]

Підтримати Гуманітарку: Патреон: www.patreon.com/undergroundhumanities Приватбанк: 5168 7456 0994 1148 Мерч: ua.gifts/underground-humanities

[@Dr.Liwsy.]

Тільки не "русизми". Підберить інше визначення. Русь - це ми. Ми русини. Русизми - це уся українська мова.

[@dmytrobrytskyi9573]

Мішанина зі словами Дякую і Спасибі. Зустрічав осіб які мені стверджували що казати Спасибі не можна бо це русизм

[@Lesia-Arda]

Мій жирнючий лайк за групу Цвинтар

[@pidpilnahumanitarka]

@@natalie_banderova завжди чули її через "надейся", а не "пеняй". Ну і значення в них дещо різні.

[@lidialidia61]

@@dmytrobrytskyi9573 я теж так думала!!Мені пояснили:,,спасибі- спаси,Боже,,,В розмовному варіанті- спасибі,,

[@inggarris5593]

Зробіть випуск про "різко устарівші" слова, які ще 70-100 років тому були у вжитку.

[@aj-lx7vb]

о так, це було би дуже круто

[@yuliiaboiko9931]

Так! І наприклад, чому П. Грушевський писав "ріжне", а не "різне".

[@user-hy1kb9fm6z]

Чудова ідея! Дуже потрібне таке відео!

[@vladyslavpidlisnyi]

@@yuliiaboiko9931 західноукраїнська літературна традиція

[@Vic-Ukraine]

Підтримую. Теж звертала увагу на різкі зміни

[@user-lu7bq5tr6r]

Хіба захочеться чути будь-яку іншу мову після такого взірцевого синтаксису і акустики, що дарує нам наш молодий філолог. Найкращих побажань в вашій справі долучення громадян до рідної мови.

[@oleksiirudenko6037]

Це ідеальний контент для мене, людини, яка перейшла на українську і хоче бути впевненим у чистоті своєї мови. Зробіть цілу серію таких відосів. Це просто прекрасно!

[@JanPrahne]

Також вам варто читати літературу, ци допоможе

[@alejandroviajero6130]

Читайте більше української літератури, різних авторів різних часів, казки, співайте пісні. Тільки так ви почнете відчувати українську.

[@Datvi_911]

Дякуємо автору!

[@vvshevchenko]

+1

[@bohdanvelemyr8775]

@@JanPrahne Це допоможе більше, ніж приватні міркування, що подаються, як безапеляційний академічний висновок. Кружка, гвіздок і криша - повіяло золотими часами брєжнєва. Вся палітра відчуттів.

[@timurnazarov5841]

I just study Ukrainian but I amazed with amount of effort and scrutiny you take to restore the historical truth, I I wish my people would do the same. I will always have high level of respect to . suych kind of work. Thank you a lot buy the way there is word Filizhanka in meaning of kruzhka or Ghornya,m but still well done, appreciate your work.

[@faina_yevheniia]

Excuse me, where are you from?

[@bohdanvelemyr8775]

Кухоль і чашка- різні речі. Кухоль - товстостінна посудина. Кухлем також називають і тонкостінну посудину, але виготовлену з металу. Горня, горнятко - маленький горщик. Без ручки. Чашка - невелика посудина з ручкою, виготовлена переважно з фаянсу або порцеляни. Кружка - частина гончарного круга.

[@Mrrrz]

З пацюком зрозуміло тепер, бо свиней ще паця називають, хоча я не розумів чому

[@spravedlnost8420]

Пацє)

[@volnomov]

Та й пацан від нього ж )

[@yuliiaboiko9931]

Пацьорка туди ж

[@KRomRoKoT]

мої дiд з бабою називали порося - паця

[@user-rc6ho3th5c]

@@volnomov хіба?

[@sielentbrat4005]

Я подивився це відео сьогодні зранку і знадобилось вісім годин щоб до мене дійшло, що "не переходьте на червоне" - це не про алкоголь

[@salsachess]

хвилина знадобилося щоб доперти який зв'язок у речення з алкоголем :-/

[@user-pl7to1we4q]

Цікава аналогія) - теж не відразу дійшло, що в коменті йшлося про червоне 🍷...

[@katerynakutchmarenko7979]

Як то пишуть: це був короткий тест алкоголік ви чи законослухняний пішохід😂 Я теж тільки з коменту зрозуміла, що мова не про вино.

[@l.u.7834]

Хах 🤣

[@tatvynry6978]

Найкращий ланцюжок коментарів під цим відео)))) Дякую, панове, ви зробили мій вечір))

[@AshFoxUA]

БРИТИСЯ / ГОЛИТИСЯ - обоє питомі українські слова слов'янського походження. Але "бритися", "брити", "бритва" часто не виправдано відносять до росіянізмів.

[@tsrurturts9448]

Слов'янізм це і є моссковитський імперський росіянізм!

[@user-nq3zc2ou8q]

І насміялася, і натішилася, всього й побільше!! Ви чудовий канал, з гумором подаєте інформацію!!

[@oksanaoperailo5825]

Коли дивлюсь ваші відео, завжди думаю скільки ж це треба було перечитати літератури. Дякую, що робите це замість мене, мені лишається лише уважно слухати)

[@AshFoxUA]

Не обов'язково читати багато літератури, що б зрозуміти походження якогось слова. Є етимологічні словники є, все компактно і зрозуміло

[@user-rc6ho3th5c]

Один словник не надасть стільки інформації. Та і словник теж треба пошукати.

[@vitpav1164]

@@user-rc6ho3th5c словник плюс корпус мови плюс 1-2 наукові праці максимум. Іноді можна обійтися без наукових праць. Не применшую праці творців, але це, все-таки, об'єктивніше, ніж "скільки літератури перечитати треба".

[@AshFoxUA]

@@vitpav1164 є ресурси які агрегують всю цю інформацію. Нічого шукати не треба, заходиш і дивишся походження слова з посиланнями на джерела. PS: Якщо раптом що, я в жодному разі не принижував заслуг авторів відео. Вони молодці що доносять цю інформацію в маси.

[@mobilecoolish2233]

Ти ба як воно є. Етимологія - цікава річ.

[@lucaslogmans4201]

I don't know why, but i got this in my recommended, i didnt understand any word of what he said, still watched the intire thing. Thanks youtube!

[@artemkatelnytskyi]

Hopefully they roll out closed captions. Thanks for watching!

[@HwitazBero-Istoria-Movy]

Why???

[@lucaslogmans4201]

@@HwitazBero-Istoria-Movy don't know, it sounds interesting, just by sound

[@NK-vi1yw]

@@lucaslogmans4201 Our Ukrainian language is beautiful☺️ Thank you for watching our content ☺️

[@ukrainian4072]

Hello

[@norcheden3473]

Божечки, дякую за рекламу гурту Zwyntar. Завдяки вам знайшов їх, послухав - і закохався...

[@Fm-io6kz]

Дуже цікаве відео, вперше наштовхнулася на ваш канал і мені сподобалося) Кладу вподобайку

[@bogdanpogorelov4590]

Пане Остап, дякую за прекрасний урок. Вашу українську мову просто дуже приємно слухати. Бажаю успіхів у подальшій діяльності.

[@user-nu8sw5fu9n]

Дуже дякую, що ви руйнуєте міти про суржик та росіянізми

[@alejandroviajero6130]

Міти.😂 Ох вже ця нова "орфографія". Яке паскудство отак калічити мову: поліціянти, потяг, міти, етер, членкиня, політикиня... Пробі, рятуйте мову!!!

[@user-nu8sw5fu9n]

@@alejandroviajero6130 ця орфографія старша за тебе

[@alejandroviajero6130]

@@user-nu8sw5fu9n , та ну? Ця реформа задумана задля того, аби розвалити мову зсередини. Нагадаю, що за літературну українську мову була взята полтавська говірка української мови. Де там "етер"? Або "потяг" у значенні поїзда??? Чи там є поліціянти з політикинями і медикинями??? Це словоблудство - звичайнісіньке втручання політики в гуманітарну науку. Коли фемінізм доводять до рівня дебілізму. Як можна змінювати слова іншомовного походження??? Бо фемінітиви слів українського походження існують органічно самі по собі: гусак - гуска, качур - качка, дурень - дурепа, вчитель - вчителька, учень - учениця, москаль - москалиха. А "членкиня" старша за мене? 😂 Я сам українець і літературну українську вчу з дитсадка, я сам з Чернігівщини, нізвідки сюди не переїжджав, мати й батько теж корінні жителі, бабусі, дідусі з обох ліній, навіть точно знаю, що мій пра-пра-пра-прадід Олексій був місцевим. Якби мої покійні діди почули слово "медикиня", вони б плювалися.😁 Більш того, я й по Україні поїздив, і ні на Волині, ні на Черкащині, ні на Київщині подібного не чув. Тож це штучне спотворення мови виникає саме зараз завдяки "діячам" профільного міністерства, призначеним туди міністром, який у свою чергу поставлений теперішнім антиукраїнським керівництвом держави. Та й взагалі зараз треба займатися обороною країни по всіх фронтах, а не займатися казна-чим.

[@rednose692]

"про суржик та росіянізми" - угу, є суржик і є росіянізми, а Мови нема. Є тільки "міти" :( Вибачаюсь, якщо то у Вас палець не туди трапив/натиснули не туди.

[@user-nu8sw5fu9n]

@@alejandroviajero6130 по-перше, коли за основу літературної мови брали полтавську балачку, то не було ще таких понять, як етер, чи ефір, потяг, чи поїзд. По-друге, якщо вам болять фемінітиви, маєте право на це, але для чого їх туди туди, де я про це зовсім не писав?

[@user-ic1cn3kf8k]

Дякую! Дуже корисна та цікава інформація!!!

[@user-yb5mu1zs8t]

Ви маєте рацію, гурт Zwyntar - це просто скарб! Я давно шукаю пісні такого стилю, в мене до цього були лише польські та чеські) Прикольно, прикольно, дякую. Це диво, як вам вдалося зробити випуск на тему коло-шкільної-програми таким цікавим. Я вже йду гуглити, чому саме не можна заливати чай окропом.

[@serhiitimokhin9370]

Дяка за цікаве відео. Що до подібних слів цікаво дізнатися про: Достойний/гідний Поїзд/потяг

[@mikkimaus]

лайк. "поїзд" нормальне слово. я завжди кажу "поїзд", бо потяг може бути і статевий, то нашо оце страждати безпідставним пуризмом?.. чим люди часто і займаються, кажучи "потяг"

[@mykolaserdiukov3158]

@@mikkimaus мені здається, якраз поїзд і, наприклад, курити - пуризм. Бо потяг ну дуже нагадує польський відповідник:) А ще такі слова як люстро, пуделко.

[@VictorYarema]

@@mykolaserdiukov3158 а відколи це "польський відповідник" став орієнтиром для українських слів?

[@VictorYarema]

@@mykolaserdiukov3158 о, я вас повністю підтримую. Тільки "поїзд", і тільки "курити". Все решта звучить якось "гидко".

[@mykolaserdiukov3158]

@@VictorYarema власне, як часто і російський.

[@user-zf7jz2kv9d]

Дякую за розкриття цікавої теми) А щодо слів, то пропоную наступні: лоб - чоло, носок - шкарпетка, рів - фоса - окіп, корзина - кошик, коц - одіяло, стид - сором, штани - брюки - наговиці, бачити - видіти, звізда - зірка

[@vladyslavpidlisnyi]

Звізда це на та, що на різдво?

[@user-zf7jz2kv9d]

@@vladyslavpidlisnyi в принципі, так. Крім цього, старші люди часом говорять про "звізди" на небі або перед очима) Цікаво дізнатися трансформацію цього, як на мене, давнього слова у теперішню "зірку". Можливо тут мала місце наступна трансформація "зоря - зірка" Але це тільки здогадки)

[@AnnA-ok3nf]

Одіяло це ковдра

[@romangrim5781]

@@AnnA-ok3nf Якщо воно вовняне - тоді це не одіяло/ковдра, а саме коц.

[@kakvaszovutkakvaszovut5745]

Лобовое стекло-чолове скло, нос на лице - шкарпетос, коленная чашечка-колiнне горнятко, фiлижанка, кухоль,, не штаны, а надупнянi рукава.

[@ElenaKuzhel]

Клас. Дуже порадували примітки про "не варто". Обожнюю ваш гумор!

[@kukurichka]

мої діти питають, чому сорок, бо двадцять, тридцять, вісімдесять. Дуже цікаві випуски!

[@AshFoxUA]

Сорок, тому що в сорочку були загорнуті 40 шкур куниць. Тому і "сорок".

[@user-bilone]

Дякую Вам за Вашу роботу! Дуже цікаві та корисні відео. Після того як підписалася на ТПГ, почала абсолютно інакше сприймати мову з усім її різноманіттям. Єдине, як юрист мушу сказати, що пеня та штраф в юриспруденції позначають різні поняття та санкції.

[@annaslavko6930]

Так, теж чесались руки написати що штраф і пеня - то різні юридичні поняття)

[@HymenTor]

Навіть не юрист, я не зрозумів, що ці два слова роблять у парі. Адже штраф це покараня за порушеня, а пеня це відсоткова надбавка, то того ж штрафу. Виправте, якщо помиляюсь

[@Vic-Ukraine]

Просто, як не юридичні вони майже синоніми - обоє покарання. І пеня це більш словесне покарання. А що в договорі пеня за невиконання термінів, а на дорозі за порушення плати штраф - то так - різні значення.

[@ludadraganova5712]

Я б сказала, що парою є стягнення vs. штраф. Здається, років так 40-30 тому вважалось, що треба вживати «стягнення» і уникати «штраф», але зараз я такої тенденції не відчуваю

[@user-rc6ho3th5c]

Теж подумала, що це різні речі.

[@user-ns3iy8cr6u]

До "красний" є ще приклад "крашанка" - і червоне ( переважно), і прикрашене.

[@galbrunfranck9960]

Думаю треба відокремити "черв'як і червень а мабуть ще черешня" від "червоний". Із "червоний" можливий й корінь кров < kry, krъve. Про краса, красивий думаю є зв'язок із коренем kerti який дає російською чертеж, тобто українською риси.

[@valmakar]

@@galbrunfranck9960 це звучить дивно, але черешня - не від червоного кольору, а від латинського слова, яке в свою чергу грецького походження. Звідси споріднені англійське "чері" і сучасне грецьке "керасія".

[@valmakar]

Так, мені завжди подобається, шо є слово крашанка, але красити і краска - це фу, поганий стиль. Тоді де слово фарбанка?

[@user-xy8zv5et8c]

@@valmakar "Фарба"- це запозичення з Німецької. Варто вернути слов'янську "барву".

[@user-jj1uq1lf1d]

Це і добрий приклад, як комплекс неповноцінности перед сусідами, різними зайдами та бездумне запозичення, псує, занехаює свою мову, що зараз відбувається через свідоме засилля англізмами. Як втрачаються знання та способи власного словотворення, яких в українській мові не бракує. Раджу познайомитись із українськими словами у царині рільництва, скотарства, але не в інтернеті. В цих царинах, певно, найбільше притомих українських слів та добре видно способи їх творення. Тему цього видива можна розширити на сферу дієприкметників, якими дещо бідна сучасна українська мова, на противагу тій же москальській чи польській. Дієприкметники дуже потрібні у богослів'ї. Зворотів як "той, що...", недостатньо для задовільного перекладу і розуміння.

[@user-uw6ef2hi8l]

Дуже цікаве відео. Саме в такий спосіб, за допомогою з'ясування походження слів легше вивчати і розуміти будь які іноземні мови.

[@LvivScience]

Ще треба випуск про протилежне явище: гадані галицизми, які насправді вживаються на значно ширших теренах. Одвічний срач до будь-якого українського перекладу.

[@user-nu8sw5fu9n]

Так. Наприклад, думають, що «філіжанка» і «лапАти» - це галичанізми, а вони, насправді, є у Котляревського

[@AshFoxUA]

@@user-nu8sw5fu9n не уявляю хто може думати що «філіжанка» це галичанізм, коли це тюркизм. Запозичене, чуже слово.

[@user-nu8sw5fu9n]

@@AshFoxUA є така категорія людей, яка думає, що це галичанізм

[@user-xx3bk7kq7p]

Двірець. Виявляється, використовувалося на Наддніпрянщині.

[@xjax8519]

@@user-nu8sw5fu9n Потому что только во Львове говорят "філіжанка кави" в Киеве говорят "кухоль кави" как и Полтаве !

[@romangrechylo1821]

Лайк! Якби ще пояснили по "склянка-стакан", то взагалі б ціни цьому відео не було.

[@AshFoxUA]

"Стакан" - запозичення з тюркських мов, ще за часів Русі. Тобто на Русі було це слово, тільки мало іншу дуже цікаву форму - "достаканъ". Але потім початкова "до-" відпало. А "склянка" це похідне від "скло". А слово "скло" це запозичення з готської мови.

[@evdokiya6595]

@@AshFoxUA дякую ! цікаво і пізнавально !!!

[@rusllanbell3031]

я можу пояснити

[@user-rc6ho3th5c]

Наче "склянка" більш українське. Але береш до рук пластиковий, і думаєш, як же правильно сказати? Чи він стакан, чи ще щось...

[@MrsRomashka]

Склянка від скло Стакан від рус «стекло»

[@iyalovecky]

Це була одна з найкращих лекцій від вас, що я бачив. Дуже вдала.

[@nukabadi]

Прекрасне відео! Для нового відео: 'час' в значенні 'година', 'врем'я' в значенні 'час', 'минута' в значенні 'хвилина', 'судьба' в значенні 'доля'

[@user-vu5ng4rv5h]

Просто неймовірно щирий, повний захват від відео! Це настільки цікаво! Тема просто зобов'язана бути продовженою! Наснаги Вам!

[@RosavaDo]

Про пацюка цікаво було, хоча ніколи б не здогадалась попри те, що в дитинстві читала казку про зачаровану Пацю.

[@user-tf6cu4fk4w]

а я читав пр Віні-Пуха українською, так його приятеля кабанчика там звали Паць

[@Tevi_L7151]

А у мене в селі старші поросяток маленьких, молодих називали пацями, пацятами, або пацюнятами

[@user-rc6ho3th5c]

Так, паця це свинючка. Але ніколи не замислювалась, що паця і пацюк - споріднені слова.

[@pathetokost8822]

дякую за вашу працю , кожен ваш випуск це гвіздок в труну мого невігластва !

[@ivanvovchanskiy7014]

Хвала! Робіть більше таких видив.

[@kiritokadzuto8590]

Чудове відео) дякую)) приємно знати про власну мову більше, ніж... Ну, не будемо про сумне))

[@tozzja]

Напис "Не варто: ігнорувати творчість гурту Zwyntar" - у самісіньке серденько) Zwyntar круті)

[@Oleksa-Derevianchenko]

Якраз накидав їхніх пісень до плейлисту. ТПГ бозна чого не радить

[@orlyatko]

Піду і я послухаю :)

[@tatvynry6978]

@@orlyatko І я, мабуть) Бо на свій сором почула вперше..

[@user-yb5mu1zs8t]

Так! Коли тобі хтось каже "не варто цього робити....", то якось автоматично хочеться прислухатися. І мені прям Дуже сподобалося, у них відчувається така глибина, досліджувати і досліджувати.

[@tetyanadonets4895]

​@@user-yb5mu1zs8t не слухала виступи цього гурту через назву, для мене досить неприємна.

[@nataliyaortynska8302]

Дякую. Буде цікаво почути ще.

[@superrgluk]

Жиє слово уж виками: гай, галуже, гвизди, рики... После нас як и пред нами, бо у слове жию вики. Це останнє четверостишшя русинського віршу "Руске слово", де ми бачимо, як раз, гвизди, тобто ліси. Авторові подяка!

[@MnRoach]

Список "не варто" прям ++. Хто тут у вас пашутєйками займався? Окремо дякую

[@pidpilnahumanitarka]

Остап на монтажі. Сценарій їх не передбачав.

[@HwitazBero-Istoria-Movy]

"прям" - це сучасне російське слово, запозичене в українську (з усіченням кінцевого "-о" внаслідок російської редукції голосних. Українською буде "аж", "геть", "чисто" - залежно від контексту.

[@Vic-Ukraine]

Я дивилася зранку спросоння і аж зупиняла відео, щоб усвідомити про що були ті "не варто". Чудовий спосіб прокинутися 🤣

[@juliaviter08]

@@Vic-Ukraine аналогічно )))🤣

[@EAGauss]

Держати - Тримати.

[@chandraomega]

порідне державка, в сенсі пристосування для тримання чогось. в танку наприклад, чи свічки в церкві.

[@artemkatelnytskyi]

@@chandraomega ба більше слово держава має корінь держ. Тому це цілком наше слово.

[@genadijdrugoj9835]

держак ( лопати)

[@ukurainajin]

Держати є старішим, тримати - пізнішим. Перше в сучасній нормативній мові посунулося в бік урочисто-ділового словництва, друге заступило його в широкому вжитку. Дехто з-за порєбріка вважає, що слова «держати» в українській немає, і тоді розважає нас «мовознавчими» стендапами.

[@user-zp1km3cl8d]

Дякую,це цікаво! Вподобайка 👍👍👍

[@ar.nazarenko]

Супер, дякую за цікаву інформацію!)

[@alislis9098]

дякую за чудову роботу! Неймовірно цікаво, пізнавально і насміялася з текстових слайдів)))

[@vladusia_ua]

Остап: слово "пеня", яке ми теж дуже часто вважаємо русизмом... Я: хто так взагалі вважає? перший раз таке чую🤔

[@oleksandrblonsky548]

Теж вперше почув, що хтось вважає це слово русизмом

[@bogdanbolviv]

Зате бачу в дії від вас слово "пеняти"

[@bogdanbolviv]

@@VictorYarema Нас багато і нас не подолати!

[@user-df8uv3mz7h]

я всегда считала слово "пеня" не русским, а латинским

[@Vlad_Nomad]

Дякую, дуже цікаво) Дуже хочу відео про радянські словники "української" мови

[@DerrekHTN]

випуск - вогонь! Чи полум'я... :)

[@user-pn3pu1ll9k]

О, хороша тема! Саме "хороша".І це не може не радувати. Жду й надіюся. Робите хороше діло. Надмірне й нерозважливе "полювання на суржик" збіднює українську мову й дарма псує нерви учасникам спонтанних дискусій. Це прикро. Виходить, що російська мова знову викривляє сприйняття української якимось новим чудернацько перекрученим способом. Це знову залежність. А тим часом схожі слова в українській і російській є і їх не може не бути, і це не може слугувати свідченням "неповноцінності" жодної з цих двох мов. Просто про будь-яке слово, яке нібито схоже на російське, можна мислити й навпаки: у російській мові є слово, схоже на таке-то українське і обидва схожі ще й на якесь інше, давніше від обох літературних норм. А навіть якщо прямі запозичення з російської мови є в українській мові, це не злочин і не привід соромитися, якщо таке запозичення належно вмотиваване. З російської принаймні раз свідомо запозичив і Рильський, бувши загалом поборником української мови в Україні. Українська запозичила дещо з німецької, польської, з тюркських мова, і з російської, мабуть, теж - і це нормальний процес. (Водночас я ні в якому разі не применшую шкоду від радянської політики русифікації. Зайві й коструботі кальки, звісно, були і є). Найбільшої гнучкості й виразності досягають якраз ті, хто не цурається жодних мовно-стилістичних засобів, коли це доречно. Отоді перемагає сама мова - незалежна й безбережна.

[@jey3770]

Нажаль, проблема не тільки в кальках, які чи не в кожне речення вставляють навіть освічені українці. Суржику, саме суржику, в нас дуже багато і з ним треба щось робити. Проблема ускладнюється через те, що багато людей, котрі балакають суржиком, уважають, що це їхня місцева говірка, і подеколи це є правдою, а подеколи їхня мова все ж є наслідком русифікації. Тому "полювання на суржик" має бути, але й необхідно позбавити суспільство "псевдоекспертів", які самі не знають мови, проте повчають инших.

[@viktorsuvorov2600]

@@jey3770 Полювальнику а не пішов би ти ліпше полювати на шось інше.

[@jey3770]

@@viktorsuvorov2600 звернення треба виділяти комами, але хоча б кличний відмінок використали, багато хто про нього чомусь забуває, а Ви молодець ;)

[@user-tf2dl4gx8j]

@@jey3770, "на жаль" треба писати окремо. Багато хто про це чомусь забуває)

[@jey3770]

@@user-tf2dl4gx8j на щастя, ми не диктант пишемо)

[@oleksandrdomashenko2962]

Мвй улюблений канал. Дякую, що ви є і маєте натхнення. Шикарний епізод. Дзякуй!

[@bazileya]

Глотати/ковтати Воздух/повітря Мені здається, перші слова у парі - русизми. Випуск дуже крутий і дотепний, дякуюююю!

[@pidpilnahumanitarka]

Радше просто архаїзми для сучасної української

[@AshFoxUA]

ГЛОТА́ТИ (діалектне) / ГЛИТА́ТИ (літературне) / КОВТА́ТИ - питомі українські слова слов'янського походження. Порівняйте перші з давньоруським - "глътати". ВО́ЗДУХ - в українській немає цього слова. Є в російській, там це запозичення з церковнослов'янської - "въздоухъ". ПОВІ́ТРЯ - питоме українське слово, походить від слова "ві́тер".

[@user-hu2px8lq8b]

Дуже цікава тема. Я давно почала помічати походження звиклих нам українських слів з інших мов. Вивчаючи мови

[@kififir]

Город/ місто. Ми можемо поїхати в город, бо колись у стародавні часи міста огороджували частоколом. Такі міста називали городищем, бо вони огородженні, тому слово "город" не є росіянізмом.

[@romangrim5781]

Але "го́родів" в Україні не має вже десь з кінця 17 століття, тому "го́род" - стало не потрібним, і є архаїзмом.

[@romangrim5781]

Хоча не вельми освічені люди можуть вживати й "го́род", "какаяразніца", що той ж Київ не є огородженим вже купа століть?

[@kififir]

@@romangrim5781 В нашій країні багато говорів та діалектів, так чому всі повинні на один манір розмовляти? Ми ж не російська влада при Петрі I, щоб вбивати своє багатство і різноманітність мови.

[@user-tv3dt6ki1l]

@@kififir це не лише при Петрі І, це і зараз продовжується.

[@user-tv3dt6ki1l]

@@romangrim5781 я розмовляю так, як розмовляють мої батьки. До чого тут освіта?

[@oleksandrbyelyenko435]

Ждати, держати, город, лучче. Перше що спадає на думку.

[@jizhachok]

Дякую що підняли таку тему давно помічав що у старих козацьких піснях відносно часто зустрічаються так звані русизми. Тепер більш менш розумію як це працює.

[@PI314IP]

Слово "криси" в українській не лише було, але і Є! І мій капелюх таки крислатий, тобто з великими крисами! 🙂 Хоча тут воно, схоже, ближче саме до "кришки"! Щодо "кружка/чашка/горня" - гадаю, ще забули КУХЛИК! То не я такий розумний, то так зветься гумореска Павла Глазового! А вам (з малої літери - то не неповага, то множина!) дякую за велику роботу! Те, що лишаються якісь питання - то цілком нормально і навіть добре!

[@Vityk.4W]

Вітаю!)) Я ще згадав про Шлях / дорога / путь

[@AshFoxUA]

ШЛЯХ - німецьке запозичення. ДОРОГА / ПУТЬ - питомі спільнослов'янські слова.

[@volodymyrorlov3348]

Неймовірно вдячний! Допомогли не паритися з вживанням слова ізюм.

[@natalisukhodolska8210]

Відео чудове, тема давно мене хвилює, тому впевненна, що слів, які ми ввадаємо русизмами, насправді сміоиво можна використовувати в українській мові. Наприклад спасибі і багато інших, але зараз не згадаю

[@Gennady.Kozarenko]

Мої улюблені слова на суржику: больниця, отчьотне (навіть не знаю, як це правильно писати), та саме улюблене - підожди.

[@VolodymyrNekrasov]

Ждати це не суржик. Відповідно всі похідні слова теж не можуть бути суржиком.

[@user-cl7zb5ff1f]

Публiкувати 0:45 Спiлкуватися 0:55 Держава 1:04 Баба 1:04 Поганка 1:04 Щур - пацюк- крыса 2:25 ФОНАР (греч.свiтло)-лiхтар 4:27 Изюм-родзинки 5:00 Красний -червоний 6:57 (червень-червь-колiр червця) Криша-дах 8:36 Пеня-штраф 9:34

[@user-cl7zb5ff1f]

Кружка - чашка-горня 11:01 Кладовище-цвинтар 12:00 Гвоздь-цвях 15:08

[@mykolaserdiukov3158]

Врем'я, вірьовка, ждати, держати, бочка, которий, крОвать, гОрод. Деякі очевидно, що не русизми, а деякі настільки в' їлися в мову мою і оточення (як крОвать), але ж ніби русизм.

[@oleksander]

КрОвать і конхвета з італійської

[@user-dt9je4eu5g]

Город це від град, щось огорожене, просто ... не розуміють, що не кожне місто було градом.

[@kakvaszovutkakvaszovut5745]

@@user-dt9je4eu5g град-крижанi кульки що падають з неба

[@olesmartinenko]

Моя бабця вживала «врем‘я» у значенні «погода», переважно погана погода. Казала «погане врем‘я». Ніколи не чував від неї про «добре врем‘я»

[@user-rr8tv2mm6b]

@@oleksander кровать есть в Слове о полку Игореве, эпизод сон Святослава,по этимологическому словарю из греческого языка

[@user-wc3mz9qi1d]

Пане Остапе, багато наших мовознавців використовують тепер запропонований мною термін - росіїзм. До основи прикметника україн-, американ-, росій-, герман-, англій- тощо додаємо суфікс -ізм чи -изм. Ось виходить: україн-ізм, американ-ізм , росій-ізм (росіїзм), герман-ізм, англій-ізм і т.д. Бо русизм - від руський, а це не цілком правильно. Передачі Ваші цікаві і дуже потрібні! Дуже дякую Вам! Микола Лесюк.

[@pitermaza7613]

Дякую, це важлива тема.

[@slavkochuk2385]

Дякую за відео. Привчив себе казати "чашка", а не "кружка" і ось маєш:) Люди в коментарях писали про город - місто, ще цікаво про "пойняв", походження слів "ждати - чекати". Поки все наче.

[@paweszutow7612]

Цікавий факт: на мазурському діалекті в Сибіру (Мазури приїхали туди в кінці ХХ століття з України, куди вони потрапили ще раніше з Пруссії) чашка також називається garnusek - тобто маленький garnek (горщик).

[@user-yb5mu1zs8t]

Ооо. Начебто він їм настільки подобається, що вони його так лагідно називають гарнюсик!

[@user-yv7xd2st7n]

Старі гуцули називають "чашку" го'рщем. Го'рщі, род. горщьити (горщати).

[@user-hw1gr4xj7v]

Дякую. Це просто насолода--- слухати рідну мову в такому чудовому " виконанні".

[@user-hi5um8he6e]

Дякую за Ваші детальні пояснення!!! Дуже добре, що є постлання га інші мови і ясно стає походження слів нашої мови. Підписка і вподобайка.

[@user-fu6qh2zm3m]

У нас досі лагідна назва поросяти - паця😉 І кличуть поросят паць-паць-паць. А цікавлять мене слова: МНОГОГРАННИК - багатогранник ОСІ КООРДИНАТ - вісі координат

[@user-pj2hy1oc3x]

О яке гарне слово! Я буду свою свинку називати так! Коли вона в мене буде 😄

[@user-gc5vt7ud7f]

Дуже цікаве відео! Завдяки ТПГ намагаюся переходити на українську

[@dragonfree8008]

Спасибі - дякую

[@AshFoxUA]

СПАСИБІ - питоме слово давньоруського походження. ДЯКУЮ - запозичення з германських мов через західнослов'янське посередництво.

[@dashabaranova681]

Дякую Вам за цей чудовий випуск!. Передивляюсь його вдруге і знову цікаво. Зараз, під час війни, коли кожен другий відчув себе борцем за чистоту мови інтернет прямо наповнений спискамі слів, які за народною етимологією та відчуттям лівої п'ятки дописувача є "русизмами". Або ще краще, навіть не русизмами, а просто "невірними виразами", яких "немає" в українській мові, які пів країни говорить в "неправильному" значенні. Будь ласка, зробіть ще пару випусків на аналогічні теми з розборами відомих "неправильних" слів та виразів та|або "русизмів".

[@mnbogdan98]

Гарний випуск! Може варто як нову рубрику періодично випускати відео з такої теми?)

[@HwitazBero-Istoria-Movy]

У моєму відео тут трохи більше про "росіянізми": kzbin.info/www/bejne/imHFmaJop86Fi7M

[@user-mh5mi1zw4l]

Так, було би чудово. А зараз на фоні ненависті до росії дуже легко можна нищити власну мову та культуру. Дуже багато рідних слів записують до російської мови, навіть ті самі матюки

[@Vic-Ukraine]

Сподіваюся, що буде цікаво. Очікую з нетерпінням.

[@user-yb6sk8cw1q]

Ґречно дякую за чудовий ролик. Багато цікавого я дізнався. Підписка та вподобайка.

[@user-lb1qe8lp9l]

Щиро дякую!

[@user-ks4dk4wl6t]

Вподобайка за відео та цікаві дослідження👍

[@creatogen]

Слухав спочатку в режимі аудіо подкасту, а потім побачив геніальний текст в перебивках, довелось передивлятися.

[@OggyXXXL]

13:00 у мене була книжка «чарівне горнятко» завжди вважав горнятком те, що у нас називали глечиком

[@user-wv2hr5rm7l]

Думаю що горнятко це не металевий посуд невеликих розмірів в який наливають гаряче. Тому що Горно в кузні місце для нагріву.

[@user-zp7kk6lc6i]

Дякую. Цікаве відео. "Як не варто" - взагалі вогонь.

[@tymofii.lytvynenko]

видіти, ждати, жарити, путь - те що поки спало на думку. Усе ж насправді наше питоме :). Іще "іскати" (ськати), але саме з формою "іскати" не впевнений, що вона правильна

[@besconst]

шукав у словниках про іскати - ськати - це вишукувати вошей

[@tymofii.lytvynenko]

хоча зиск же в нас є - то чом не можна іскати, і чи коректною тоді буде форма поїск?.. Цікаво

[@vidjmazkreidovychuzgirj]

@@besconst Бо се діалектизм, того й бачите тілько про вошей у звичних словарях. Он в моєму говорі є і "(и)ськати", і "обиськати", і "зиськати". Прикладом перших двох можно легко взяти Григорія Квітку (той, що Основ'яненко) "Перекотиполе": "Коли б подозволили по дворам обиськати"; "Тут вже Денис пошле парубків на хату ськати, а сам забіра хазяйство, руки їм зв'язує, і старого, і малого: усіх шле до волости". У записах Пантелеймона Куліша "Записки о южной Руси" можно ви́никати (теж синонім до "шукати", але вже старанніше): "Нема в світі правди, правди не зиськати, що тепер неправда стала правдувати".

[@hlyadach_10]

@@besconst ні, є в Панаса Мирного в значенні шукати

[@hlyadach_10]

А шлях, бачити, шукати - це і зовсім не питомо українські слова

[@jareckgontis]

Бистро, трудно, много, лучче, город (той, що місто), ждати - гадаю, можна було продовжити ще...

[@genadijdrugoj9835]

Кжгород,Вишгород.....---!!!??

[@user-cr5jw6pc2g]

А "город" точно означає те саме, що "місто"? Бо город у давнину як от Вишгород назва, це ж мабуть не про місто, а укріплення, замок

[@genadijdrugoj9835]

@@user-cr5jw6pc2g Я о том,что слово "горол" - наше ,украинское, славянское, а не рк СС кое.

[@user-cr5jw6pc2g]

@@genadijdrugoj9835 Так, але мабуть означало воно не місто в сучасному розумінні

[@genadijdrugoj9835]

@@user-cr5jw6pc2g Ну це ж так просто --- город -- огорожа.

[@Datvi_911]

Дякуємо за цікаву інформацію!

[@DemyanDyak]

дуже пізнавальне відео, дякую

[@good-sofa]

"Варто: ізюм, родзинки Не варто: запихати пальці в розетку" 😂😂😂😂😂

[@tatvynry6978]

Так, поради, як не треба робити, прекрасні)))

[@genghiskhan8835]

Ага, а в мене родзинка випадково в розетку залетіла. Що я повинен робити? :))

[@good-sofa]

@@genghiskhan8835 :0

[@tatvynry6978]

@@genghiskhan8835 )) використати виделку?)))

[@user-zc2fp6zp9x]

@@genghiskhan8835 дістати язиком 😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂😂

[@vladusia_ua]

В описі відео не вистачає таймкоду, тому я сама його зроблю 2:23 - щур/пацюк/криса 4:26 - фонар/ліхтар 5:35 - родзинки/ізюм 6:55 - красний/червоний 8:36 - криша/дах 9:34 - пеня/штраф 11:00 - кружка/чашка/горня 13:58 - кладовище/цвинтар 14:49 - гвіздок/цвях

[@magnum_fennec]

Вельми дякую

[@GAREXO1]

Що таке пеня? То російською штраф, як і українською...

[@aleksandraromakhova9528]

Кружка ,чашка ,горня . Кружка---кварта 😊

[@user-py4yo7kd6d]

Дякую дуже!

[@kostyak7]

ХОХОЛ --з кримсько- татарського Син Неба.

[@alex_quick]

цікава тема, з радістю послухав би ще... дякую! 👍🇺🇦

[@igorqqq4554]

Чудова, цікава та корисна передача. Дякуєм.

[@paperman3304]

Дякую, що нагадали про те, що не варто запихати пальці в розетку. Бо пальці туди швидше за все не влізуть. А ось цвяхи...

[@fritzmortadella938]

оу-оу, легше, не спокушай, похмурий незнайомцю

[@paperman3304]

@@fritzmortadella938 а що такого?! Перекриваєш вхід струму і можеш навіть своїм дзендзеликом по проводах водити хD

[@fritzmortadella938]

@@paperman3304 а в цей час хтось вмикає електрику, і бамц - блискавка з піструна!

[@paperman3304]

@@fritzmortadella938 щоб пускати блискавки з піструна потрібно, як мінімум Зевсом бути. А так, то хіба можна зіграти в чорний ящик, або отримати пошкодження

[@vadymnazarenko8759]

В документах Гетьманщини 18 ст. "ліхтарями" називали підсвічники

[@vitaliibruelov9490]

Суть та ж сама - світло.

[@luck.suit_]

Дякую за випуск! Інформативно👍🏻 Завжди плутаюсь зі словами «класти, ложити, ставити» Яке з них «нормальне»? Якщо всі, то з якими предметами, речами іх варто вживати

[@user-qh3sk2oo7q]

В українській мові - класти, покласти, а що має дно - те ставляють на стіл.

[@odmina_svidok_apokalipsysu]

Дякую, надзвичайно цікаво

[@serfrserfrser3945]

Вподобайка на підтримку українськомовного каналу. Дякую за Вашу роботу

[@mykolaserdiukov3158]

Жду-жду цього випуску!

[@viktorsuvorov2600]

Чекаю 😋. Та ладно, знаю я за слово "ждати" і сам тільки його й кажу.

[@IRON_B0RN]

Дякую за праслов'янський корінь "gvozdь", на 35 році життя отримав притомну версію походження свого прізвища))

[@irynavikhrova3523]

Дякую, дуууже корисна інформація

[@pijmoloko]

Каса́тися, каза́тися, предложи́ти, коне́чно, і́менно, жда́ти, спеси́вий, пошти́ (присл.), ли́бо (спол.), теря́ти або втеря́ти.

[@user-cr5jw6pc2g]

Та то ви щось занадто))

[@Womankatia]

я думала, що слово "прожогом" російське. Виявилося, в Росії такого слова навіть не знають)

[@l.k.340]

Дуже цікавий хочеться побільше таких відео ливитися❤

[@user-vr4bl2kt7i]

Дякую Вам, було цікаво.

[@gansyk]

Дякую. Більше таких відео!

[@user-uy9lh7fd5o]

Подяка за вельми цікаве відео. 💙💛

[@ksu_nalesnikova]

Дуже корисно, дякую